Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Старі пісні про головне (на тему австрійського генштабу)

Блааа

А.С. Пушкин: «Оды его… утомительны и надуты. Его влияние на словесность было вредное и до сих пор в ней отзывается. Высокопарность, изысканность, отвращение от простоты и точности, отсутствие всякой народности и оригинальности — вот следы, оставленные Ломоносовым».

***

Создателем современного литературного языка считается Александр Пушкин, произведения которого считаются вершиной русской литературы. Этот тезис сохраняется в качестве доминирующего, несмотря на существенные изменения, произошедшие в языке за почти двести лет, прошедшие со времени создания его крупнейших произведений, и явные стилистические различия между языком Пушкина и современных писателей.
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/945450

ці потворні намагання щось там викрутити, аби не визнати помилки, просто огидні
 (td)

Якими б там "утамітєльнимі і надутимі" не здавалися Пушкіну твори Ломоносова, це аж ніяк не заперечує того ФАКТУ (!!), що Пушкін наслідував та розвивав далі те, що започаткував Ломоносов своєю реформою російської літературної мови.


посилання http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/945450  цитує wiki, а отже може слугувати лише першим наближенням при ознайомленні з якоюсь темою, а не беззаперечною істиною.

Значно переконлішивими є посилання на наукові та академічні видання.

http://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/istoriya-akademiji/91-about-us/vudatni-prof-stud/134
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Ломоносов[/b] Михайло Васильович
/.../
згодом багатогранний талант Ломоносова - вченого, історика, географа, мовознавця, засновника нової російської мови, літератури, поезії.
За матеріалами енциклопедичного довідника
"Києво-Могилянська aкадемія в іменах XVII-XVIII ст."
(с)

http://lessons.com.ua/teoriya-trox-shtiliv-lomonosova/
Теорія «трьох штилів» Ломоносова
Михайло Васильович Ломоносов був великою людиною. Винятково великі заслуги Ломоносова в справі розвитку російської літературної мови.
Недарма Радищев називав Ломоносова “насадителем” російського слова.
/.../
Все це сприяло нормалізації російської літературної мови на певному етапі його розвитку.
На практиці Ломоносов указав шляхи до подолання своєї теорії, до утворення тої нової стилістичної системи російської літературної мови, твердження якої зв’язується з ім’ям Пушкіна
(с)

http://feb-web.ru/feb/lomonos/encyclop/esb-939-.htm
Энциклопедический словарь Брокгауза. — 1896
Владимиров П. Ломоносов Михаил Васильевич // Энциклопедический словарь. — СПб.: Изд. Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон, 1896. — Т. 34. — С. 939—945.

Ломоносовъ (Михаилъ Васильевичъ, 1711—1765) — знаменитый поэтъ и ученый. Онь былъ первымъ русскимъ, который съ полнымъ правомъ могъ стоять наряду съ современными ему европейскими учеными, по многочисленности, разнообразію и самобытности научныхъ трудовъ по физикѣ, химіи, металлургіи, механикѣ и др. Первоклассные ученые XVIII в., какъ Эйлеръ, Вольфъ и др., отдавали справедливость таланту и трудамъ Л. Современные намъ русскіе ученые находятъ у Л. блестящія мысли по естествознанію, опередившія свой вѣкъ. Но Л., по условіямъ времени, не могъ вполнѣ отдаться наукѣ и былъ преимущественно замѣчательнымъ популяризаторомъ естествознанія. Главная заслуга Л. состоитъ въ обработкѣ русскаго литературнаго языка; въ этомъ смыслѣ онъ былъ «отцомъ новой русской литературы».
(с)

http://feb-web.ru/feb/lomonos/encyclop/vl5-3672.htm 
Пигарев К. В., Фридлендер Г. М. Ломоносов // История всемирной литературы: В 9 т. / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького; Гл. редкол.: Г. П. Бердников (гл. ред.) и др. — М.: Наука, 1988. — Т. 5 / Ред. коллегия тома: С. В. Тураев (отв. ред.), Н. А. Вишневская, А. Д. Михайлов, К. В. Пигарев, Б. Л. Рифтин, О. К. Россиянов, В. И. Семанов. — С. 367—372.

Выступая в качестве литературного реформатора, Ломоносов хорошо знал древнюю русскую письменность, летописи, народные песни, усвоил ораторские традиции русского проповеднического искусства./.../
Ломоносов не только дал решение этих насущных для русской культуры его времени вопросов, надолго определившее последующие пути развития русского литературного языка и русской литературы.
направление развития.
/.../
Его «Риторика» (1748), вытеснившая схоластические учебники и семь раз переизданная на протяжении XVIII в., служила в течение долгого времени основным руководством по теории литературы.
(с)

http://bourabai.narod.ru/boyarintsev/lomonosov18.htm
проф. В.И. Бояринцев
РЕФОРМАТОР РУССКОГО ЯЗЫКА
Велики заслуги Ломоносова в деле развития русского литературного языка.
Недаром Радищев называл Ломоносова “насадителем” русского слова.
(с)

http://www.msu.ru/lomonosov/science/philol.html
МГУ имени М.В.Ломоносова
Ломоносов – филолог

Поэзия Ломоносова оказала влияние на Державина, Пушкина, Тютчева и многих других русских поэтов XVIII-XIX вв., а в начале ХХ века своеобразно отозвалась в творчестве Маяковского и некоторых других поэтов Серебряного века. В.Г. Белинский писал, что с Ломоносова начинается русская литература: «он был её Петром Великим», так как дал направление «нашему языку и нашей литературе».
(с)

http://www.nua.kharkov.ua/index.php/2011-08-25-15-33-46/1658-2011-11-01-10-48-08
Харьковский гуманитарный университет «Народная украинская академия»
Ломоносов – филолог, литератор, художник.
Роль Ломоносова как замечательного поэта и преобразователя литературного русского языка была настолько велика, что известный русский критик Белинский определил ее так: «с Ломоносова начинается наша литература; он был ее отцом и пестуном».
Конечно русская литература существовала и до Ломоносова, но именно он преобразовал русский язык и русское стихосложение, предав им форму и направление развития.
(с)

http://library.chuvsu.ru/index.php?page=701000025
Научная библиотека ЧувГУ.
 Михаил Васильевич Ломоносов - первый русский ученый-естествоиспытатель мирового значения, человек энциклопедических знаний, разносторонних интересов и способностей, один из основоположников физической химии, поэт, заложивший основы современного русского литературного языка, художник, историк, поборник отечественного просвещения и развития самостоятельной русской науки.
(с)


Останнє редагування: 11 02 2017 23:55:49 від Witt
   

http://istlit.ru/txt/ruslit18/33.htm
Русская литература XVIII века
Григорий Гуковский
Ломоносов и язык
Огромное значение имели и теоретические труды Ломоносова по филологии, и его литературная практика для роста и улучшения русского литературного языка. Ему принадлежит честь быть первым писателем, упорядочившим языковое хозяйство русской культуры после петровского переворота, и он был первым в ряду организаторов правильной русской речи, подготовивших великое дело Пушкина, создателя современного литературного русского языка.


http://www.ruthenia.ru/apr/textes/lomonos/add02.htm
АРХИВ ПЕТЕРБУРГСКОЙ РУСИСТИКИ
Михаил Васильевич Ломоносов (1711–1765)
Евтюхин В. Б. "Российская Грамматика" М. В. Ломоносова
Собственно, в условиях становления нового литературного языка русского общества, в процессе поиска языка новой литературы это было веление времени. И Ломоносов хорошо понимал это, став и в теории, и в практике одним из творцов современного русского литературного языка.
(с)

http://lomonosov.name/articles_17_27.html
Труды Ломоносова в области языка и литературы
Очень важное значение имеют научные труды Ломоносова в области языка и теории поэзии. Этими работами Ломоносов произвёл существенную реформу в области русского литературного языка и утвердил систему стихосложения, которая стала основной в XVIII и XIX веках и дошла до наших дней.
(с)


http://www.lomonosov300.ru/54711.htm
Михаил Васильевич Ломоносов (1711-1765)
/.../
М. В. Ломоносов был естествоиспытателем, философом, поэтом, основоположником русского литературного языка, историком, географом, политическим деятелем. Он был одним из образованнейших людей своего времени, ведь знания его простирались от поэзии и изобразительного искусства до великих физико-химических открытий.
(с)


http://ksana-k.ru/Book/meshj/01/gl11.htm
РУССКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК СЕРЕДИНЫ XVIII в.
ЗНАЧЕНИЕ ТРУДОВ М. В.ЛОМОНОСОВА ДЛЯ ИСТОРИИ РУССКОГО ЛИТЕРАТУРНОГО ЯЗЫКА
Наибольшая заслуга в деле упорядочения литературного языка своей эпохи, приведения его в стройную систему, бесспорно, принадлежит гениальному ученому и поэту, выходцу из среды простого русского народа, М. В. Ломоносову.
/.../
В 1825 г. А. С. Пушкин следующими словами охарактеризовал разносторонность деятельности Ломоносова: “Соединяя необыкновенную силу воли с необыкновенною силою понятия, Ломоносов обнял все отрасли просвещения. Жажда науки была сильнейшею страстию сей души, исполненной страстей. Историк, ритор, механик, химик, минералог, художник и стихотворец, он все испытал и все проник: первый углубляется в историю отечества, утверждает правила общественного языка его, дает законы и образцы классического красноречия,... учреждает фабрику, сам сооружает махины, дарит художества мозаическими произведениями и наконец открывает нам истинные источники нашего поэтического языка”.

В другой статье А. С. Пушкин, называя Ломоносова “самобытным сподвижником просвещения”, также подчеркивает универсальный характер его гения: “Он создал первый университет. Он, лучше сказать, сам был нашим первым университетом”
(с)


http://www.promacedonia.org/pfir/pfir_3_3.htm
История русского литературного языка XI-XVIII вв.

Развитие русского литературного языка в середине и второй половине XVIII в. тесно связано с деятельностью гениального русского писателя и ученого Михаила Васильевича Ломоносова, великого реформатора русского литературного языка, создателя первой научной грамматики русского языка. М. В.
/.../
«Великий ученый заложил основы русского литературного языка» (20, стр. 3). Ломоносов был одним из основоположников русского языкознания, науки о русском языке, сравнительно-исторического языкознания, одним из создателей русской научной терминологии. Он знаменует собой начало нового этапа в развитии русской культуры.
/.../
20. Е. Ф. Карский, Значение М. В. Ломоносова в развитии русского литературного языка. Русский филологический вестник, т. 67, 1912.
(с)

http://chemlib.ru/books/item/f00/s00/z0000022/st008.shtml
Кудрявцев Б.Б. 'М. В. Ломоносов' - Москва: Учпедгиз, 1955 - с.126
Реформатор русского языка, поэт и стилист
 
Роль Ломоносова как замечательного поэта и преобразователя литературного русского языка была настолько велика, что даже краткая биография его не будет полной, если не остановиться специально на этой области его творчества.
Великий русский критик Белинский так определил роль Ломоносова в истории русской литературы: "С Ломоносова начинается наша литература; он был её отцом и пестуном". И эти слова не являются преувеличением.


Останнє редагування: 11 02 2017 23:56:11 від Witt
   
Обрізана цитата.


Яка "ось ця"? де вона? Свої домисли ви намагаєтеся вкласти в слова Даля.

тим, хто не зрозумів про що питає Ruthene, пояснюю: вище йшлося про мову простого люду, про який Даль говорить: "гораздо болѣе половины земляковъ нашихъ — обрусѣвшая чудь".

Ruthene звинувачує мене безпідставно.

http://elibrary.karelia.ru/dahl/user_new/index.php?mode=showwork&word_text=%FF%E7%FB%EA%FA&work_id=444

Опытъ областнаго великорусскаго словаря, изданнаго вторымъ отделенiемъ Императорской Академiей Наукъ въ 1852 г.
Выходные данные: Вѣстникъ Императорскаго русскаго географическаго общества. 1852. Кн. 1. Ч. 6. Отд. 4. С. 1–72.

По всему этому очевидно, что мы здѣсь будемъ говорить почти только о языкѣ или нарѣчiяхъ простаго народа
(с)

у цій праці Даль детально описує відмінності народних діалектів.
Бажаючи можуть самотушки ознайомитись за наведенним посиланням
і переконатися, що йдеться саме про народну мову
   
Прочитайте його самі для себе разів з п'ятдесят. І я вам вже писав, що в порадники вас не наймав, рівень у вас не той. Для вас ще Ломоносов часів 18 століття - "вершина мовознавства" російської :D

я  не писав що Ломоносов часів 18 століття - "вершина мовознавства" російської

тому не приписуйте мені свої безглузді нісенітниці
   
Этому языку за 200 лет вчёные придумали больше двадцати названий, потому происходит постоянная путаница. Есть монументальный труд по нему
Показати зображення...

Хто вам таке сказав, що там правда написана радянськими науковцями? Ось вам приклад того, як радянські науковці брехали й фальсифікували історичні документи: http://mysliwiec.livejournal.com/4515.html
   
Пан маніпулятор Witt хоче тут довести, що не Пушкін засновник сучасної літературної російської мови, а Ломоносов. Цирк на дроті :D
   
Опытъ областнаго великорусскаго словаря, изданнаго вторымъ отделенiемъ Императорской Академiей Наукъ въ 1852 г.
Выходные данные: Вѣстникъ Императорскаго русскаго географическаго общества. 1852. Кн. 1. Ч. 6. Отд. 4. С. 1–72.

Пан маніпулятор Witt тепер вирішив підмінити листи Даля до Максимовича, які він цитував, зовсім іншим творінням Даля. Це словоблуддя від захисника "русскава язика" вже починає набридати.
   
якщо казати про поезію
то "пушкінскім слогом" ще до самого Пушкіна писав Давидов
і, позаяк, Пушкін не був філологом, то і Давидова, а може й ще когось з сучасників їхніх, теж можна назвати "творцями сучасної російської"

Останнє редагування: 12 02 2017 12:59:52 від H.Kropp
   
ПУШКИН Александр Сергеевич (1799-1837) - русский поэт, родоначальник новой русской литературы, создатель современного русского литературного языка.
Большой Энциклопедический словарь

ПУШКИН Александр Сергеевич (1799 — 1837), русский поэт, родоначальник новой русской литературы, создатель современного русского литературного языка.
Иллюстрированный энциклопедический словарь

Пушкин Александр Сергеевич [26.5(6.6).1799, Москва, — 29.1(10.2).1837, Петербург], русский писатель, основатель новой русской литературы.
Большая советская энциклопедия

В. В. Виноградов. А. С. Пушкин — основоположник русского литературного языка web.archive.org

Ps:

П́́УШКИН Александр Сергеевич (1799—1837), рус. писатель, основатель новой рус. лит-ры. Проблема историко-лит. отношений П. и Л. — одна из наиболее существенных в лермонтоведении; она может рассматриваться в плане лит. преемственности, сходства и различия поэтич. индивидуальностей, наконец, в более широком историко-лит. смысле как соотношение двух эпох рус. лит-ры, во многом различных по господствующему мировоззрению, проблематике, стилистич. принципам
Лермонтовская энциклопедия
   
ПУ́ШКИН, Александр Сергеевич [26.V(6.VI).1799, Москва, — 29.I(10.II).1837, Петербург] — русский писатель, родоначальник новой русской литературы.
Краткая литературная энциклопедия
   
ПУ́ШКИН, Александр Сергеевич [26.V(6.VI).1799, Москва, — 29.I(10.II).1837, Петербург] — русский писатель, родоначальник новой русской литературы.
Краткая литературная энциклопедия
http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke6/ke6-1051.htm?cmd=2&istext=1
   
я  не писав що Ломоносов часів 18 століття - "вершина мовознавства" російської

тому не приписуйте мені свої безглузді нісенітниці

Як же так, пане маніпулятор? - ви навіть "лікнеп" намагалися проводити:

у якості лікнепу:
.../.../...
КВИТОК 15 1. Теорія «трьох штилів» М. В. Ломоносова
   
Як же так, пане маніпулятор? - ви навіть "лікнеп" намагалися проводити:


і де там щось про "вершину мовознавства" російської"?

ви вигадали нісенітницю, яку намагаєтесь мені приписати
я вам вказав на безпідставність ваших вигадок.

ви продовжуєте брудні ігри,
намагаючись зробити вигляд, що вигадане вами є у посиланні, що я наводив. Там такого нема.


нащо ви це робите? :S
невже ви гадаете що визнати свою помилку бульший сором, ніж продовжувати брехати і за допомогою брехні намагатися  принизити опонента?
невже ви гадаете, що люди дурні і не бачать чим ви займаєтесь?


Останнє редагування: 15 02 2017 14:56:48 від Witt
   
якщо казати про поезію
то "пушкінскім слогом" ще до самого Пушкіна писав Давидов
і, позаяк, Пушкін не був філологом, то і Давидова, а може й ще когось з сучасників їхніх, теж можна назвати "творцями сучасної російської"

не тільки

я на попередній сторінці наводив посилання:

https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19436547#msg19436547
РАДИЩЕВ, МУРАВЬЕВ, КРЫЛОВ, КАРАМЗИН, ДЕРЖАВИН І ІНШ

   
Пан маніпулятор Witt хоче тут довести, що не Пушкін засновник сучасної літературної російської мови, а Ломоносов. Цирк на дроті :D

це як то кажуть - медицинский факт

Пушкін ровинув те, що було започатковано до нього
   
Пан маніпулятор Witt тепер вирішив підмінити листи Даля до Максимовича, які він цитував, зовсім іншим творінням Даля.

Ruthene знов вдається до негідних вправ

я не  підмінив листи Даля іншим творінням, а за допомогою ЩЕ ОДНОГО посилання на інший твір
 (назву якого я вказав - Опытъ областнаго великорусскаго словаря, изданнаго вторымъ отделенiемъ Императорской Академiей Наукъ въ 1852 г[/b])
довів, що народна мова, про яку йшлося у листі Даля, існувала, і саме її Даль детальніше описав у своєму творі :

тим, хто не зрозумів про що питає Ruthene, пояснюю: вище йшлося про мову простого люду, про який Даль говорить: "гораздо болѣе половины земляковъ нашихъ — обрусѣвшая чудь".[/i]
Ruthene звинувачує мене безпідставно.

http://elibrary.karelia.ru/dahl/user_new/index.php?mode=showwork&word_text=%FF%E7%FB%EA%FA&work_id=444

Опытъ областнаго великорусскаго словаря, изданнаго вторымъ отделенiемъ Императорской Академiей Наукъ въ 1852 г.
Выходные данные: Вѣстникъ Императорскаго русскаго географическаго общества. 1852. Кн. 1. Ч. 6. Отд. 4. С. 1–72.

По всему этому очевидно, что мы здѣсь будемъ говорить почти только о языкѣ или нарѣчiяхъ простаго народа
(с)

у цій праці Даль детально описує відмінності народних діалектів.
Бажаючи можуть самотушки ознайомитись за наведенним посиланням
і переконатися, що йдеться саме про народну мову

Отже, нема підстав для посмішок з вислову "мова простого люду":

"до мови простого люду тощо" :D

і питати яка це мова простого люду, де вона:

Яка "ось ця"? де вона? Свої домисли ви намагаєтеся вкласти в слова Даля.

саме для того, щоб відповісти на питання яка це мова простого люду, де вона і було надане посилання на інший твір Даля, у якому притомні люди знайдуть відповідь на це питання.

Останнє редагування: 15 02 2017 15:22:48 від Witt
   
ПУШКИН Александр Сергеевич (1799-1837) - русский поэт, родоначальник новой русской литературы, создатель современного русского литературного языка.
Большой Энциклопедический словарь
ПУШКИН Александр Сергеевич (1799 — 1837), русский поэт, родоначальник новой русской литературы, создатель современного русского литературного языка.
Иллюстрированный энциклопедический словарь
Пушкин Александр Сергеевич [26.5(6.6).1799, Москва, — 29.1(10.2).1837, Петербург], русский писатель, основатель новой русской литературы.
Большая советская энциклопедия

Угу

так само з відти ж:

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/182062
Большой Энциклопедический словарь
ЛОМОНОСОВ
Михаил Васильевич (1711-65) - первый российский ученый-естествоиспытатель мирового значения, поэт, заложивший основы современного русского литературного языка,

http://illustrated_dictionary.academic.ru/6358
Иллюстрированный энциклопедический словарь
ЛОМОНОСО
В Михаил Васильевич (1711 — 1765), первый российский ученый-естествоиспытатель мирового значения, поэт, заложивший основы русского литературного языка

http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/104440
Большая советская энциклопедия
Ломоносов Михаил Васильевич [8(19).11.1711 ≈ 4(15).4.1765], первый русский учёный-естествоиспытатель мирового значения, человек энциклопедических знаний, разносторонних интересов и способностей, один из основоположников физической химии, поэт, заложивший основы современного русского литературного языка


тощо

ще раз повторюю: Пушкін розвинув те, що вже було започатковано до нього

Тому писати що з Пушкіна починається сучасна російська мова - ще значне спрощення
   
Це словоблуддя від захисника "русскава язика" вже починає набридати.

я не захищаю російську мову, а намагаюся протидіяти невігласам та маніпуляторам різного гатунку,
що вважають прийнятним діяти такими самими методами, що діють рашисти


ніякої принципової різниці між тими, хто стверджує що українців вигадав австрійський генштаб і тими, хто стверджує, що російську мову теж хтось вигадав, нема.
Такі самі невігласи та/або маніпулятори

я виступаю проти цього:

Я вже пояснював це Топі і повторюю це і для вас:
не можна одну дурню (імперські міфи) спростовувати іншею дурнею
(на кшталт того, що російську створили лише за часів Пушкіна тощо)

це абсолютно хибний шкідливий шлях

він поширює невігластво,
виставляє захисників мови суцільними неуками,
зводить на нівець тези по захисту від рашистських міфів,
перетворює боротьбу з такими міфами на посміховисько

:(


Останнє редагування: 15 02 2017 15:54:01 від Witt
   
Якими б там "утамітєльнимі і надутимі" не здавалися Пушкіну твори Ломоносова, це аж ніяк не заперечує того ФАКТУ (!!), що Пушкін наслідував та розвивав далі те, що започаткував Ломоносов своєю реформою російської літературної мови

Сумароков, А. П. http://dlib.rsl.ru/viewer/01005404750#?page=28
   
Людина вперто продовжує робити вигляд що не розуміє різниці між тим, що таке "заложивший основы русского литературного языка"(Ломоносов) і тим, що таке "создатель современного русского литературного языка"(Пушкін).

Цирк триває :D
   
я виступаю проти цього:

не можна одну дурню (імперські міфи) спростовувати іншею дурнею
(на кшталт того, що російську створили лише за часів Пушкіна тощо)

Вам за це вже пояснили і мало того, запропонували вам вибачитися за вашу брехню, але ви продовжуєте брехати і грати в дивні ігри.
   
я на попередній сторінці наводив посилання:

https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19436547#msg19436547
РАДИЩЕВ, МУРАВЬЕВ, КРЫЛОВ, КАРАМЗИН, ДЕРЖАВИН І ІНШ

Дубль № 2.

"В недрах церковнославянского языка сформировался русский литературный язык.

2.6. С целью проверки и детализации гипотезы Шахматова-Щербы о соотношении церковнославянских и русских элементов в современном литературном языке в шестидесятые годы нами была проведена статистическая обработка важнейших литературных текстов истории русской словесности по методу "меченых атомов". Тщательные подсчеты показали, что оды М.В. Ломоносова и Г.Р. Державина, как и А. Кантемира, содержат до 93% церковнославянизмов . В письмах же Ломоносова к друзьям процент церковнославянизмов снижается до 50%. А.С. Пушкин установил своеобразную норму 55 % при огромном размахе с целью стилистического использования: минимум в речи Петруши Гринева и Савельича и максимум в монологе Пимена и стихотворении "Пророк". В передовой газеты "Правда", посвященной 100-летию со дня рождения Ленина, те же 55% церковнославянизмов ."

Джерело: Владимир Константинович Журавлёв. "Русский язык и русский характер" http://archive.is/cXWwL
(Довідка* Володимир Костянтинович Журавльов - російський філолог-славіст. Доктор філологічних наук, професор загального і слов'янського мовознавства. Провідний науковий співробітник Інституту мовознавства РАН).
   
Вам за це вже пояснили і мало того, запропонували вам вибачитися за вашу брехню, але ви продовжуєте брехати і грати в дивні ігри.

Тобі теж вже було сказано: мені нема за що вибачатися, бо моя нібито брехня існує лише у твоїй хворій уяві

Допоки ти не знайдеш притомне пояснення нащо ти написав:
 "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. ",
твоє базікання про мою нібито брехню" нічого не варті.


Нагадую:


не потрібно мені пояснювати в чому різниця, бо я знаю це і без вас.

і я вам нічого не приписую.
Дивіться уважно на ЩО саме я відповідав,
 і до якої моєї (!!) відповіді  ви долучилися  словами  "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. "


тому вся ця ваша балаканина не варта нічого

бо є ваші слова "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. "

відповідайте без демагогії на питання:
нащо мені потрібно читати наступні сторінки посилання що я навів, спростовуючи слова  Топи?



а я вам показав, що ви долучилися до моєї відповіді на слова Топи

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна. Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя
без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками."
[/url]


Тут йдеться про літературну мову? Ні.
Тут йдеться про мову взагалі та про мову документів 18-го сторіччя зокрема.


Спростовуючи тезу Топи, я навів  йому  документ 18-го сторіччя з прикладом мови.



Тут ви долучилися до дискусії з пропозицією читати наступні сторінки.

У неявному вигляді з такої пропозиції випливає, що мова наступних сторінок мала б  відрізнятися від першого аркуша.

Бо інакше  ваш допис взагалі втрачає будь-який сенс і одразу перетворюється на тролінг.

Замість того, щоб визнати свою помилку, ви намагаєтесь все перекрутити на свою користь, та ще й вимагаете вибачень невідомо за що
 (td)


Повторюю ще раз питання:

нащо мені, спростовуючи слова  Топи про "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками" щодо російської мови до появи Пушкіна, потрібно було читати наступні сторінки посилання що я навів?

є притомна відповідь на це питання?

   

І що доводить це посилання?
(якщо погодитись з тим, що воно коректне)

Що у листах Ломоносова відсоток церковнослав*янизмів був ще меньшим ніж у Пушкіна і передовиці газети "Правда"?
   
Сумароков, А. П. http://dlib.rsl.ru/viewer/01005404750#?page=28

І що доводить це посилання?
Що між Ломоносовим, Сумароковим та Тредіяковським
(і їх прихильниками, що підтримували ту чи іншу сторону)
точилися суперчки щодо бачення розвитку літератури 18ст?

Це відомо.
Так само як і про суперечки між «карамзиністами» і «шишковистами»
http://studopedia.org/4-20949.html
http://www.testsoch.info/polemika-o-starom-i-novom-sloge/

Ці суперчки - ще одне підтвердження того, що російську ніхто "не вигадав",
що вона, як і чимало інших мов,
пройшла декілька етапів у своєму розвитку.
Під час цих етапів були різні течії, між якими точилися суперечки.
   
Людина вперто продовжує робити вигляд що не розуміє різниці між тим, що таке "заложивший основы русского литературного языка"(Ломоносов) і тим, що таке "создатель современного русского литературного языка"(Пушкін).

Цирк триває :D

Цирк триває, тому що Ruthene "забув", що йшлося відпочатку не про літературну мову, а про мову як таку:

"Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна. Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками. Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.

2. Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.


Тут йдеться про літературну мову? - Ні.
Тут йдеться про мову як таку.

Ще раз: "Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна" (Ruthene)


потім Ruthene вирішив погратися у пересмикування і робити наголос саме на літературній мові.

бо інакше триматися за Пушкіна як "аснавапаложніка" було б ще складніше
   
Це нескінченне словоблуддя, флуд та брехня вже набридли...

мені нема за що вибачатися, бо моя нібито брехня існує лише у твоїй хворій уяві

Досить брехати, вам вже показали в чому ви брешете.

Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Тут йдеться про літературну мову? - Ні.

потім Ruthene вирішив погратися у пересмикування і робити наголос саме на літературній мові.

Очевидно, що йшлося про літературну мову,. Загальновідомо, що Пушкін створив нову літературну російську мову, так само як і Котлеревській - українську. А то, що вам хочеться приписати мені свої хворі фантазії, так це ваші, а не мої проблеми.

   
Witt,  1 лютого 2017 08:52:42

У мене не було такої тези, що "російська виникла лише за часів Пушкина". Ви намагаєтеся приписати мені те, чого я не писав.

А я написав наступне:

Ruthene, 27 січня 2017 10:28:59
Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. Ця мова відмінна від пушкинської, яка навіть на росії вважається початком сучасної літературної.

Літературної пушкинської. Карл. Або мені потрібно пояснювати вам, в чому різниця?
   
Очевидно, що йшлося про літературну мову. Загальновідомо, що Пушкін створив нову літературну російську мову, так само як і Котлеревській - українську. А то, що вам хочеться приписати мені свої хворі фантазії, так це ваші, а не мої проблеми.

я навів на попередній сторінці  два посилання, де показано, що йшлося про мову як таку, а не тільки про літератуцрну мову.
Одне посилання на слова Топи, з яких і почалася ця локальна суперечка щодо російської мови.
Друге посилання на слова Ruthene:
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19504865#msg19504865

В обох посиланнях видно, що йдеться про мову як таку, а не про літератуцрну мову.


Тут йдеться про літературну мову? - Ні.
Тут йдеться про мову як таку.

Ще раз: "Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна" (Ruthene)

потім Ruthene вирішив погратися у пересмикування і робити наголос саме на літературній мові.


Останнє редагування: 17 02 2017 09:56:13 від Witt
   
Де відповідь на моє питання?


Тобі теж вже було сказано: мені нема за що вибачатися, бо моя нібито брехня існує лише у твоїй хворій уяві

Допоки ти не знайдеш притомне пояснення нащо ти написав:
 "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. ",
твоє базікання про мою нібито брехню" нічого не варті.

Нагадую:


Повторюю ще раз питання:

нащо мені, спростовуючи слова  Топи про "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками" щодо російської мови до появи Пушкіна, потрібно було читати наступні сторінки посилання що я навів?

є притомна відповідь на це питання?

нема відповіді?
отож
   
Очевидно, що йшлося про літературну мову

я вище показав, що йшлося НЕ про літературну мову, а про мову як таку.

щодо літературної мови ДО Пушкіна, то я вже наводив приклади на цій гілці.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19436547#msg19436547

На додачу до попереднього посилання:

http://rvb.ru/18vek/krylov/04index/fables_chronology.htm
Крылов
ХРОНОЛОГИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ БАСЕН


1788 годСтыдливый Игрок. Судьба Игроков. Павлин и Соловей. Недовольный гостьми стихотворец.
1805 годДуб и Трость. Разборчивая Невеста. Старик и трое Молодых.
1807 годВорона и Лисица. Ларчик. Лягушка и Вол. Оракул. Пустынник и Медведь. Крестьянин и Смерть.
1808 годМузыканты. Парнас. Волк и Ягненок. Обезьяны. Лев на ловле. Орел и Куры. Стрекоза и Муравей. Слон на воеводстве. Слон и Моська. Муха и Дорожные. Лисица и Виноград.
1809 годРоща и Огонь. Два Голубя. Лягушки, просящие Царя. Мор Зверей. Петух и Жемчужное Зерно. Хозяин и Мыши. Мешок. Лев и Комар. Лев и Человек.
1811 годСиница. Червонец. Ручей. Лжец. Вороненок. Осел и Соловей. Откупщик и Сапожник. Крестьянин в беде. Волк и Волченок. Обезьяна. Огородник и Философ. Крестьянин и Лисица. Воспитание Льва. Гуси. Свинья. Орел и Паук. Подагра и Паук. Совет Мышей. Квартет. Листы и Корни. Орел и Пчела.
1812 годВорона и Курица. Раздел. Волк на псарне. Обоз. Кот и Повар.
1813 годЛисица и Сурок. Заяц на ловле. Щука и Кот. Волк и Кукушка. Крестьянин и Змея. Демьянова уха. Водолазы. Фортуна и Нищий.
/.../
1 Распределение басен по годам дано преимущественно из учета даты публикации, не позже которой басня могла быть написана.
(с)

а тепер порівнюємо з датой народження Пушкіна 1799

а також  з датою перших  публікацій Пушкіна:
http://all-biography.ru/alpha/p/pushkin-aleksandr-sergeevich-pushkin-aleksandr-sergeyevich
Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837)
/.../
В 1811 году Пушкин учился в Царскосельском Лицее. В биографии Пушкина важно выделить, что впервые его стихи появляются в печати в 1814 году, в журнале «Вестник Европы», где публикуется его стих «К другу-стихотворцу».
(с)

тобто Пушкіну у 1814 році було 15 років.
На той час вже було створено чимало творів.
Криловим зокрема. Перші з творів Крилова з*явилися ще до народження Пушкіна.
Чимало - в часи, коли Пушкін був ще дитиною.


http://rvb.ru/18vek/krylov/01text/vol3/01fables/037.htm

ВОРОНА И ЛИСИЦА
1807
Уж сколько раз твердили миру,
Что лесть гнусна, вредна; но только всё не впрок,
И в сердце льстец всегда отыщет уголок.

Вороне где-то бог послал кусочек сыру;
На ель Ворона взгромоздясь,
Позавтракать-было совсем уж собралась,
Да позадумалась, а сыр во рту держала.
На ту беду Лиса близехонько бежала;
Вдруг сырный дух Лису остановил:
10 Лисица видит сыр,— Лисицу сыр пленил.
Плутовка к дереву на цыпочках подходит;
Вертит хвостом, с Вороны глаз не сводит,
И говорит так сладко, чуть дыша:
«Голубушка, как хороша!
Ну что за шейка, что за глазки!
Рассказывать, так, право, сказки!
Какие перушки! какой носок!
И верно ангельский быть должен голосок!
Спой, светик, не стыдись! Что ежели, сестрица,
20 При красоте такой, и петь ты мастерица,
Ведь ты б у нас была царь-птица!»

Вещуньина с похвал вскружилась голова,
От радости в зобу дыханье сперло,—
И на приветливы Лисицыны слова
Ворона каркнула во все воронье горло:
Сыр выпал — с ним была плутовка такова.
(с)


Коли була опублікована ця басня, Пушкіну було 8 років.


Це ілюстрація до тези Пушкін розвинув те, що було започатковано до нього
   
Словоблуддя триває... :D

Академик Орлов, Александр Сергеевич, литературовед, специалист по древнерусской литературе - А.С. Пушкин - создатель современного русского языка http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=EA4tX8fBLik%3D&tabid=10396
   
Людина вперто продовжує робити вигляд що не розуміє різниці між тим, що таке "заложивший основы русского литературного языка"(Ломоносов) і тим, що таке "создатель современного русского литературного языка"(Пушкін).

Цирк триває

 :D


   
 
щодо літературної мови ДО Пушкіна, то я вже наводив приклади на цій гілці.
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19436547#msg19436547

Одне й теж саме по третьому колу... :facepalm1: 

ваші підібрані короткі приклади абсолютно нічого не доводять по-відношенню до всього масиву текстів 18 століття.

Нехай бовкало "Witt" з академіком Орловим посперечається. :D
(У мене немає часу на усіляких бубніїв).
   
я навів на попередній сторінці  два посилання, де показано, що йшлося про мову як таку, а не тільки про літератуцрну мову.
...
Друге посилання на слова Ruthene:
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg19504865#msg19504865

Знов бреше... (чи може хороба якась?... :S ) Це посилання на повідомлення "Witt", а не на моє.  :D

Дубль № 2

Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Повторюю (вже вкотре) я писав про літературну сучасну мову, а не про мову взагалі. А то, що людина намагається приписати мені свої хворі думки, так це її, а не мої проблеми.
   
Повторюю, ЛікНеп тут:

Академик Орлов, Александр Сергеевич, литературовед, специалист по древнерусской литературе - А.С. Пушкин - создатель современного русского языка http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=EA4tX8fBLik%3D&tabid=10396
   
Повторюю (вже вкотре) я писав про літературну сучасну мову, а не про мову взагалі. А то, що людина намагається приписати мені свої хворі думки, так це її, а не мої проблеми.

а я показую вже вкотре, що ти або нахабно БРЕШЕШ, або в тебе великі проблеми з головою
 і ти не взмозі усвідомити ні те, що сам пишеш, ні те, що пишуть інши.


ще раз  наводжу ТВОЇ (!!) слова:


2. Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Російську створювали на основі церковнослов'янської (штучної мови церковнослужіння, тобто, інакше кажучи, на основі солуньськоґо діялекту староболгарської).
Причому 55% слів та виразів російської, складаються з церковнослов'янської мови web.archive.org/web (див. п. 2.5.)

Решта слів, виразів російської мови, це величезна кількість запозичень з інших мов, це добре помітно лише тільки з одного словника - 100 000: https://books.google.fr/books?id=_UifBQAAQBAJ


Це ти писав?
Де тут про російську літературну  мову?
Тут йдеться про російську  мову як таку.
Про її лексичний склад (слова та вирази), про запозичення з інших мов тощо.


Наводжу ще раз слова Топи, з яких почалася ця суперечка щодо російської мови до якої ти долучився словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав":

Саме Ваш підхід формальний.  :)

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна.
Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками.
Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.


 Суперечка почалася з
- твердження, досить таки дивного.

 Тому пропоную не визначати походження "церковнослов'янської", а повернутися до  саме "русскава язика".
 Московське царство поволі, починаючи з 16 сторіччя, пропагувало вжиток казенної церковної мови як загальнодержавної.
 У загальний вжиток для більш-менш значного відсотку населення та мова та мова ввійшла наприкінці 17 сторіччя, і процес цей був здебільшого зумовлений військовою та адміністративною потребами.
 Як аргумент - афішки протопопа Авакума мали таки були читаними, але простий люд їх не розумів.
 Знадобилося ще сторіччя  щоб мінімально привести до ладу той лексичний безлад, що існував виключно у вигляді говірок...


Де тут про літературну мову?

Тут йдеться про мову як таку, про її лексичний склад ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")
про мову документів (документів, Карл!) 18го сторіччя
Людина стверджує, що не бачила документів 18ст, написаних не "дивним суржиком іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"

Я на цей допис Топи навів йому у якості приклада документ (документ, Карл!) з прикладом мови 18-ст., який спростовує цю тезу про  ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")

 А ти на цю мою відповідь Топі (про мову документів 18-го ст) втрутився зі словами "Наступні сторінки читайте, а не тільки оглав. Ця мова відмінна від пушкинської"

Я вкотре тебе ставлю питання: нащо ти це написав?

Відрізняється мова наступних сторінок від мови аркуша, що я навів? - Ні, не відрізняється.

Схожа мова документа, що я навів на ("дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками")? - Ні.

То нащо ти це написав?

В тебе нема притомної відповіді, тому ти вкотре робиш вигляд, що "не помітив" питання
 і знов крутиш шарманку про літературну мову.

До чого тут взагалі літературна мова, коли йдеться про мову документів 18-го ст?
Підкреслюю - про мову як таку,  її лексичний склад.

Відрізняється мова документу, що я навів у якості приклада,  від мови Пушкіна? Так, відрізняється.
Але про цю мову не можна сказати, що вона - "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками", як стверджував Топа.

До чого тут твої танці з Пушкіним взагалі?
   
Одне й теж саме по третьому колу... :facepalm1: 

Нехай бовкало "Witt" з академіком Орловим посперечається. :D
(У мене немає часу на усіляких бубніїв).


я тобі вже на це відповів: наведені короткі приклади,
бо і так авторів/прикладів чимало і  допис завеликий,
тому щоб не цитувати ВСЕ, наведені лише уривки.
Повністю тексти - можна подивитись за наведенним писиланням

Щодо всього масиву текстів, то це просто демагогія.

Бо і за часів Пушкіна так само не весь масив текстів був написаний такою самою мовою, як мова Пушкіна.
І що це доводить?

Йдеться не про весь масив текстів, а про реформу мови.
Тому базікання про весь масив текстів ні до чого
   
Повторюю, ЛікНеп тут:

Академик Орлов, Александр Сергеевич, литературовед, специалист по древнерусской литературе - А.С. Пушкин - создатель современного русского языка http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=EA4tX8fBLik%3D&tabid=10396

Це не ЛікНеп.
Це просто вихваляння Пушкіна.


Лікнеп - ось тут: http://feb-web.ru/feb/classics/critics/vinogradov_v/jaz/jaz-001-.htm

Щодо Пушкіна. Його внесок в розвиток російської беззаперечний.
Але будь-які вихваляння Пушкіна не спростовують того факту (ФАКТУ, Карл!), що Пушкін розвинув те, що вже було започатковано до нього.

Наведені вище у якості приклада твори Крилова та інших - тому підтвердження.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія