Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

А давайте згадаємо слова з дитинства

Мені колись люди з Прикарпаття жалілись на те, що в них багато полонізмів, а от в нас типу на Черкащині найправильніша українська  :D
Але в наших селах вже тоді всі говорили суржиком. Добре пам'ятаю, як писав листи спеціально ним, і це було живіше, ніж літературною мовою. Як ото Чепінога приблизно)) він теж з Черкащини, але з Драбівського району, ближче до Полтавщини
   
В мене свекруха була з півдня України, етнічна українка, там завжди так казали: "Чого ти не їси?"
Так, звісно, що так говорили. От мені цікаво, чи так молодь зараз говорить?
   
В мене свекруха була з півдня України, етнічна українка, там завжди так казали: "Чого ти не їси?"" або: "Віддаси мені завтра борг тощо"

Цілком природно та звично. Звісно, казали і "іж". Але не "їш".

Ще запам'ятала на все життя таке: я (а тоді я розмовляла російською) розповідала своїй малесенькій дитині про тварин: "Как собачка лаєт? Собачка лаєт: Ав-ав!"

І тут голос свекрухи зверху: "Ну яке таке "ав-ав?" Український собака лає "Гав-гав" :D
Ми колись поїхали до родичів у Самарканд, і моя мама каже там хлопцеві "іди в хату, а то бабушка буде лаять") він став і дивиться  :D
Я зрозумів у чому річ і говорю "ну, ругать"))
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Не думаю, що п. Ірина скаже - вдушиш, а не скаже вдусиш.  :gigi: І що вона скаже Їси. Їй то через рот не перелізе.
Та яке - "вдуСиш"!  :bueee: Вона - професор  мови! Що, поставила би отак задурно на собі хрест ? Та й зрештою, яке має значення у цьому контексті, що ти думаєш? Фаріон говорить правильно.
   
Не думаю, що п. Ірина скаже - вдушиш, а не скаже вдусиш.  :gigi: І що вона скаже Їси. Їй то через рот не перелізе.

Ларта, у Вас якесь пихато-презирливе відношення до всього, що звучить не так, як на Галичині. Я це дуже кидається в око, якщо чесно.

То ви підскакуєте, то вам через рот не перелізе.

І добре, якщо б всі ті слова, які вам не перелізають через рота,  були кацапізмами, але ж ні.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Пам"ятаєте, був такий совєцький дисидент, а згодом український політик Михайло Горинь? Ото якою вишуканою мовою говорив!
   
Так, звісно, що так говорили. От мені цікаво, чи так молодь зараз говорить?

Каже, звісно. Цілком звично. Якщо їх батьки так казали, то чого їм так не казати? Хоча я можу стверджувати переважно про Київ.
   
Ларта, у Вас якесь пихато-презирливе відношення до всього,
Абсолютно маєте упереджене уявлення. Я дуже люблю українську мову, вивчаю її постійно - ось і гілка ця є підтверженням. Може більше її вчила і досліджувала, ніж будь-хто тут.
Також нікому не насаджую свого галицького. Навпаки тут мене "привчали" до "правильного". То хто пихатий?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Каже, звісно. Цілком звично. Якщо їх батьки так казали, то чого їм так не казати? Хоча я можу стверджувати переважно про Київ.
Я взагалі не розумію, як інакше можна запитати ніж "Чому ти не їси?"
   
І не підскакують від галицьких "гамай"
це не галицьке
це по всій країні поширене
просто нелітературне
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

це не галицьке
це по всій країні поширене
просто нелітературне
та ну нє
я чула це виключно на Рівненщині, у нас на Придніпров"ї жодного разу не чула такого
можливо, не вживають через неблагозвучність?
   
Мабуть, пішло від польського "kogut", або півень.
в українській теж є когут - просто вважається діалектизмом (хоча поширене в різних діалектах)
   
я чула це виключно на Рівненщині, у нас на Придніпров"ї жодного разу не чула такого
ви може і не чули а я чув
і так рівненщина - то не галичина а волинь
   
це не галицьке
це по всій країні поширене
просто нелітературне
Черкащина, Полтавщина , Київщина - скрізь так кажуть...
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

ви може і не чули а я чув
і так рівненщина - то не галичина а волинь
я знаю
можливо вам більш "пощастило", ніж мені, але я дійсно ніколи більше ніде не чула цього жахливого "гамай"
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Хтось пам"ятає слово "касарня"? Це кондовий галіцизм :)
У нас його вживають часом навіть зараз, але в основному старше покоління.
   
в українській теж є когут - просто вважається діалектизмом (хоча поширене в різних діалектах)
Я вперше слово когут почув у піснях тріо Мареничів
”Бодай ся когут знудив” :)
Це взагалі ребус якийсь така назва :weep:  :D
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Я вперше слово когут почув у піснях тріо Мареничів
”Бодай ся когут знудив” :)
Це взагалі ребус якийсь така назва :weep:  :D
До речі, у тріо Валерій Маренич родом з Криворіжжя, а дівчата - сестри з Коцапляндії
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Гляди - дивись, пильнуй
Глядіти - доглядати
Доглєддати - доглядати за худобою (підстелити, нагодувати, напоїти)

Останнє редагування: 21 11 2022 01:57:27 від Vovchik
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Я вперше слово когут почув у піснях тріо Мареничів
”Бодай ся когут знудив” :)
Це взагалі ребус якийсь така назва :weep:  :D

Загадка колись була (даруйте мені за нецензурщину, але є одне рідко вживане слово вкінці) :)
Їхали із Луцька дві п...ди і пуцька. Чи хтось таке слово чув, чи вживає? :D Це, до речі, слово з мого дитинства  :blush2:
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Загадка колись була (даруйте мені за нецензурщину, але є одне рідко вживане слово вкінці) :)
Їхали із Луцька дві п...ди і пуцька. Чи хтось таке слово чув, чи вживає? :D
чув, але не вживаю. Ще чув поцька
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

чув, але не вживаю. Ще чув поцька

 :drinks:
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Ликати - ковтати
Менше вкусиш - більше ликнеш
Лишати - вирізати яйця кабанчику
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Котюки - кошенята
Кітна - вагітна (киця)
Окотилась - киця народила кошенят
Пісюрина, або піцюрина - пісюн у хлопчиків

Останнє редагування: 21 11 2022 02:35:08 від Vovchik
   
Загадка колись була (даруйте мені за нецензурщину, але є одне рідко вживане слово вкінці) :)
Їхали із Луцька дві п...ди і пуцька. Чи хтось таке слово чув, чи вживає? :D Це, до речі, слово з мого дитинства  :blush2:
У словниках є :) Його напевно знають наші перекладачі, бо вживано в українському дубляжі ”Поліцейської академії”, там я й почув його, а більше ніде.
З дитинства пісюнчик, суттєва частина хлопчика, це бубурка :=V
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

Пасталакати -- казати щось нікому не потрібне, як тепер кажуть ”білий шум”
Варнякати, дзявкати, теревеніти.

Просторікувати - це вже заперечувати, огризатися.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

Ликати - ковтати
Менше вкусиш - більше ликнеш
Лишати - вирізати яйця кабанчику
Лигати - пити багато, великими ковтками
Налигався - напився
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
U2

Щодо  " їш" - то це якийсь триндець! :facepalm:
Що значить - у школі " не змушують казати - їси"?
Невже галицькі вчителі окацапилися і кажуть :" ти ЇШ"???
І до чого тут протиставлення село- місто? По-Вашому, гарадскіє кажуть правильно( їш), а сільські по-старовинному  і нібито не по-літературному( у Вашій уяві) - їси?
То загляньте тоді в підручники, щоб не вигадувати нової літературної форми!

Що там заглядати? Їжа - їжте. Їсти - їси, ісиш; їстимеш.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
U2

Нє, не про наказову форму йдеться, а про другу особу однини.
Наказова форма - їж! Тут одностайність. А в другій особі - різниця.
Усталене в граматиці- "ти їси". В Галичині від такого тільки підскакують.  :weep:
Чому ти не їш? - так кажемо.  :) І ніякий це не кацапізм. Це галицька українська.
До речі, по -прльськи  ty jesz. (єш), так що не дивно, що в нас - їш.

А як це вони через Україну в Росію перескочили? (Ешь, Ешьте)
   
Кітна - вагітна (киця)
Окотилась - киця народила кошенят
Це слово вживається також для кіз, овець і взагалі малих тварин (їжаків там...)
Корови тільні, свині супоросні, кобили жеребні
   
Гайворонський район, Кіровоградщина. Біля Умані.
земляк
я з Ульяновки , нині Благовіщенське
на моє "осьо" тернопільці регочуть , кажуть тре казати -"ось " , спочатку навіть не зрозуміли
іздив циган по селу  на возі і кричав - " баби глини " , розвозив білу глину , хати підмащувати
 




   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
U2

земляк
я з Ульяновки , нині Благовіщенське
на моє "осьо" тернопільці регочуть , кажуть тре казати -"ось " , спочатку навіть не зрозуміли
іздив циган по селу  на возі і кричав - " баби глини " , розвозив білу глину , хати підмащувати

То вони ще не чули «озьдо» від «ось де».
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
U2

А про хлів - було?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
U2

Так, наказова форма  - ЇЖ.
А у теперішньому часі - ТИ - що робиш? - Ти ЇСИ.

До речі - їж - також і їжак, а ще їжук (з Житомирщини)
   
ще таке слово як баюра, хто памятає?

Бабрались в брудній баюрі
Два бобри брунатно-бурі.
- Правда, брате бобре, добре?
- Дуже добре, брате бобре!
   
Призьба - підвищення (підвищена відмостка) навколо будинку. Причілок - бокова частина хати. Лице - передня стіна хати, де вхідні двері. Глуха - задня частина хати.Притула - та стіна хати, до якої могли добудовуватися навіс чи сарайчик для дров. курей чи дрібної худоби. Полтавщина.

Це так, я прочитав визначення. Але у нас вживали "причілок" стосовно того, що насправді має називатися призьбою.
   
В мене свекруха була з півдня України, етнічна українка, там завжди так казали: "Чого ти не їси?"" або: "Віддаси мені завтра борг тощо"

Цілком природно та звично. Звісно, казали і "іж". Але не "їш".

Ще запам'ятала на все життя таке: я (а тоді я розмовляла російською) розповідала своїй малесенькій дитині про тварин: "Как собачка лаєт? Собачка лаєт: Ав-ав!"

І тут голос свекрухи зверху: "Ну яке таке "ав-ав?" Український собака лає "Гав-гав" :D

У нас всі коти розуміють "кис-кис". Колись з колегою намагалися так само покликати кота у Швейцарії. Не розуміє - взагалі не звернув на "кис-кис" жодної уваги.
   
То вони ще не чули «озьдо» від «ось де».

А "туте(и)чки", "тамечки", "осьдечки"?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Так, звісно, що так говорили. От мені цікаво, чи так молодь зараз говорить?

Ми в родині тільки так і кажемо...  В тещі ще з дитинства приказка :

Хата боком, клуня боком
І кобила з одним оком...
Та на хаті один куль -
А ще кажуть, що куркуль..
.

"Куль" зараз не вживають, це зв"язка соломи для перекриття даху.

Південь Київщини.

Слово "ситий" не вживаємо практично, нам подобається більше "наїжений" :) 
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

У нас всі коти розуміють "кис-кис". Колись з колегою намагалися так само покликати кота у Швейцарії. Не розуміє - взагалі не звернув на "кис-кис" жодної уваги.

У Литві якось собака на "Шарік" не реагував... А на "Шарікас" - аж бігом :)
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія