Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

А давайте згадаємо слова з дитинства

Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А чи є ще у вжитку гарне українське слово - хідник? Чи то тільки я ще його вживаю?  :)
Це я про те, що більшість називає тротуаром.
дивлюсь відео про Львів, так звані блогери часто вживають це слово
Моя дружина і теща таким словом ще коврики чи доріжки у коридорі називають
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

дивлюсь відео про Львів, так звані блогери часто вживають це слово
Моя дружина і теща таким словом ще коврики чи доріжки у коридорі називають
Так, ткані килимки це теж хідники, хіднички.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

У нас ще казали "грязько". Наприклад після дощу на дорозі чи в городі "дуже грязько"
А у нас казали "грузько". Тобто у городі після дощу можна загрузнути.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бузько - лелека
   
Бузько - лелека
До речі, бузько - то українське, а лелека - прийшло з турецької.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

«Що з літ, то з розуму» - досить популярний вислів був
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бузько - лелека
в нас теж лише бузьками називали. Припускаю, що слово лелека навіть не чули й не знали, принаймі, я чув його в школі, але не в селі на канікулах

Останнє редагування: 17 12 2022 07:07:12 від Vovchik
   
в нас теж лише бузьками називали. Припускаю, що слово лелека навіть не чули й не знали, принаймі, я чув його в школі, але не в селі на канікулах
Є ще бусел і чорногуз, але я не знаю, наскільки ці назви поширені, чи це може більш літературні назви.
Принаймні айфонівський редактор тільки що мені зробив з чорногуза - чорношкірого.  :gigi:
Нічого про таке видать не чув.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Борше- швидше. Сьогодні в черзі почула, від чоловіка років 40. Давно не зустрічала цього слова. Наголос на першому складі.
Цвиклі( буряк тертий варений з хроном), подають на Різдво і Паску.
Не пам‘ятаю, чи приводили тут слова мантелепа та оферма, означають заклопотану неуважну , неакуратну жінку,друге слово- часто має ще й авантюрний та підлий відтінок значення.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Позавтрію - післязавтра
   
ще є таке гарне слово обрУс, але певно вже маловживане в сьогоденні
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

ще є таке гарне слово обрУс, але певно вже маловживане в сьогоденні
в західних областях ще досі поширене це слово. А на півночі Рівненщини його, здається, не вживали, або просто я не чув
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

 Рунделик (у нас в Поділлі вживали/вживають)?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Рунделик (у нас в Поділлі вживали/вживають)?
не чув, а що то означає?
Погорільці!
Ні , це не те, про що ви подумали.
Це картоплини. Картопля, яка почищена (для худоби варилась неочищеною, лише милась), і варилась в печі або в грубі, верхні картоплини від жару покривались рум’яною кіркою. Це і були погорільці.
Я їх дуже любив, зі шкварками
   
Посолонцювати -- посмакувати хамсою чи тулькою (трошки оцту або олії) з вареною цілою картоплею (калюжка олії з сіллю в тарілочку)
Нечасте дійство тому як маленьке сімейне свято :beach:
Типу такого рівня як врізати кавуняру
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Ще слова - паразити з Полісся хочу нагади, які часто вживались місцевими жінками-селянками, я їх добре пам’ятаю, але складно передати іх смисл, однак спробую. Отже:

Оніньо! - це щось типу вже вищенаведеного «ох а що гето», тобто «що робиться!?», «що це!?», «що відбувається!?», «ну нічого собі!?»

Рихтик - це щось типу вже колись наведеної мною фрази «а хто його відає».
Тобто, невідомо, ніхто не знає, як воно буде, але з певним відтінком песимістичності, тобто ставиться під сумнів теза чи думка співрозмовника.
Наприклад, наш Камрад каже, що невдовзі в Україні будуть петріоти. Опонент йому відповідає: «рихтик», що значить - загалом невідомо, але є певні сумніви

Єлад - це майже синонім слова «рихтик», але має більш оптимістичний підтекст. Просто нікому невідомо, ніхто того не знає
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

не чув, а що то означає?

Посуд такого типу
 
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Посуд такого типу
 Показати зображення...
зрозуміло, дякую. Спитав у жінки вже постфактум, вона знає це слово, хоча в повсякденному житті не використовує. Каже, що у Львові ще називали «рондель»
   
зрозуміло, дякую. Спитав у жінки вже постфактум, вона знає це слово, хоча в повсякденному житті не використовує. Каже, що у Львові ще називали «рондель»
Я на таку посудину кажу - льончик.
А рондедь - це велика пательня з цілком вертикальними високими стінками.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Посуд такого типу
 Показати зображення...
ринка, нє?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

ринка, нє?
Ринка — це широкий банячок. Діаметр більший за висоту. Переважно для праження молока був.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Літюшний - минулорічний
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

шо ти чуеш, панимаеш?(бесарабщина)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Ринка — це широкий банячок. Діаметр більший за висоту. Переважно для праження молока був.
(tu) точно !
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Мутити - обманювати. «Не мути мене»- не обманюй мене
відповідно, «мутюн» - обманщик, брехун.
Хрендж - піджак
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

відповідно, «мутюн» - обманщик, брехун.
Хрендж - піджак
Це певно вже сленг?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Це певно вже сленг?
можливо, не знаю. Як згадуються якісь слова чи мовні звороти, які чув від діда з бабцею, описую їх в цій гілці.
Ще згадав, що радянське радіо покійний батько називав «брехунцем», «а включи но мені того брехунця».
Ще хтось за совка так радіо називав?
   
можливо, не знаю. Як згадуються якісь слова чи мовні звороти, які чув від діда з бабцею, описую їх в цій гілці.
Ще згадав, що радянське радіо покійний батько називав «брехунцем», «а включи но мені того брехунця».
Ще хтось за совка так радіо називав?

Батько мій точно так само називав взагалі будь-яке радіо, не тільки радянське.
   
можливо, не знаю. Як згадуються якісь слова чи мовні звороти, які чув від діда з бабцею, описую їх в цій гілці.
Ще згадав, що радянське радіо покійний батько називав «брехунцем», «а включи но мені того брехунця».

Ще хтось за совка так радіо називав?
Так, масово. Але в мене вдома - ні, бо слухали виключно Радіо Свобода і ще щось подібне.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Так, масово. Але в мене вдома - ні, бо слухали виключно Радіо Свобода і ще щось подібне.
пригадуючи своє дитинство, можу стверджувати, що саме мій дідусь найвагоміше, ще змалку повпливав на формування мого антирадянського спочатку, а потім антиросійського світогляду. Пригадую, як він, хоч і досить поверхнево, але постійно кепкував з совєтів і москалів. Він же ж навчив мене слухати «ворожі голоси», я переважно слухав «Німецьку хвилю», здавалось, що її найменше глушили.
Батьки поводили себе в цьому відношенні більш обережно, стримано, мабуть тому, що жили в місті,  а ось дідусь, звичайний селянин,  не обмежував себе у висловлюваннях та емоціях.

Останнє редагування: 25 12 2022 23:07:44 від Vovchik
   
Набеханий - набитий, навантажений.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Набеханий - набитий, навантажений.

Чого ти так вбехкалася - занадто тепло вдяглася
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Чогось задалась жужелиця
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Набеханий - набитий, навантажений.
А ще бебехи чи бабехи. Забула навіть що означає.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Чого ти так вбехкалася - занадто тепло вдяглася
якийсь таки спільний корінь присутній в цих словах - бех.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

А ще бебехи чи бабехи. Забула навіть що означає.
Бебехи, манатки - це одяг, старий, завеликий по розміру, об'ємний.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бебехи, манатки - це одяг, старий, завеликий по розміру, об'ємний.
А мені здається, що то якийсь об’ємний старий мотлох, включно з ковдрами… іншими речами, не тільки одяг.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

А мені здається, що то якийсь об’ємний старий мотлох, включно з ковдрами… іншими речами, не тільки одяг.
Так, і ковдри, і постіль, весь текстиль, скажемо так.
Перетягти бебехи - перевезти всі речі в нове місце. Але посуд чи меблі - це не бебехи, бо не з тканини.
   
Так, і ковдри, і постіль, весь текстиль, скажемо так.
Перетягти бебехи - перевезти всі речі в нове місце. Але посуд чи меблі - це не бебехи, бо не з тканини.
Так. У мене ще асоціація з якимись старими ватними речами.
Включилося світло - зараз подивлюся до Грінченка.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Можливо, вже було, але

Братрура - якась частина печі, яка саме, не знаю
Гралі - граблі,
захід України
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія