Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

А давайте згадаємо слова з дитинства

Дуля з маком (піймати облизня)
Була в собаки хата! Дощ пішов, вона згоріла (про щось нездійсненне)
Сон рябої кобили (дурня, нісенітниця)
Красивий, як свиня в дощ (антитеза)
Не сідай на кутку -- не женися / не вийдеш заміж (зібралися за столом щось відзначати)
Не качай ногою, чорта качаєш
І шумить, і гуде - дрібен дощик іде.
   
центральна Украіна чи східні області? Ви в мене асоціюєтесь з Кіровоградською або Дніпропетровською областю
Так, Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Криворіжжя.
   
І шумить, і гуде - дрібен дощик іде.
Періщить (сильний дощ)
   
Замурзаний
Шаткувати (капусту)
Маторженики (печиво)
В свинячий голос (надто пізно, коли все скінчилося)
На збірки (на колгоспне поле чи в сад після збору врожаю, дозволяли вишукувати й брати додому що позалишалося)
Не мала баба клопоту, купила порося
Сємєчькі (дрібне вугілля)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Періщить (сильний дощ)
Можна і лозиною по праці вперіщити...
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

по сраці.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Франц-Йосип то був наш найсвітліший цісар
навряд чи таке походження можливе
Для кого найясніший, а для кого не дуже.
Батько Івана Франка був до смерті йому вдячний, бо Франц-Йосиф скасував кріпацтво. А його син Іван тричі побував у страшній австрійській тюрмі, бо боровся за справжнє визволення свого народу.
Моє припущення щодо епітету француватий - то залежність людини від цісаря. Тобто людина, яка задуже толерантно ставилася до цісаря.
Можливо, що францами зневажливо називали австріяків, чи німців. Німців переселенців було дуже багато - цілі колонії.
З другого боку, такі імена мали і не австрійці чи німці.  Моя бабця називалася Франка.

Останнє редагування: 4 12 2022 10:14:33 від ЛАРТА
   
Обжинки - коли завершили збирати врожай.
Обніжок - смуга необробленої землі понад городом.
   
Обжинки - коли завершили збирати врожай.
Обніжок - смуга необробленої землі понад городом.
А як це понад городом?
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

А як це понад городом?
Це по краю городу, біля межі
Попід горою - це біля гори.
Понад річкою - на березі річки
   
Це по краю городу, біля межі
Попід горою - це біля гори.
Понад річкою - на березі річки
Виперидили. Якось не замислювався, для мене звично так говорити. Також з дитинства чув.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

Виперидили. Якось не замислювався, для мене звично так говорити. Також з дитинства чув.
От тому мене ця гілка і дивує. Звичайні слова люди не розуміють, виявляється.
Не будеш же писати кожне слово, їх тисячі.
   
Це по краю городу, біля межі
Попід горою - це біля гори.
Понад річкою - на березі річки
Понад річкою - це зрозуміло, бо берег завжди вище. А понад городом, то не дуже зрозуміло, але дякую за роз'яснення.
От у мене є дуже довгий город, а посередині того городу тягнеться доріжка вдалечінь, а ще є доріжка поперек в половині городу. То для тих доріжок "понад город" не підійде, так?
   
От тому мене ця гілка і дивує. Звичайні слова люди не розуміють, виявляється.
Не будеш же писати кожне слово, їх тисячі.
Та гілка задумувалася для тих слів, що вмирають, або вже вмерли. Деякі треба рятувати.
Але як виявилося, є слова ще ужиткові, але не всім знайомі - то теж гілка придалася, щоб ознайомитися з ними.  :)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

Понад річкою - це зрозуміло, бо берег завжди вище. А понад городом, то не дуже зрозуміло, але дякую за роз'яснення.
От у мене є дуже довгий город, а посередині того городу тягнеться доріжка вдалечінь, а ще є доріжка поперек в половині городу. То для тих доріжок "понад город" не підійде, так?
Понад стежкою, понад рівчаком. Все вийде. Стежка, ров чи річка трішечки нижче, тому понад.
А гора висока, коло підніжжя  стояти - попід горою.
Якщо урвище, наприклад - тоді понад урвищем означає стояти на самому краєчку зверху, а попід урвищем означає стояти знизу якомога ближче до крутого підйому, відвісної стіни урвища знизу.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства
Via

Та гілка задумувалася для тих слів, що вмирають, або вже вмерли. Деякі треба рятувати.
Але як виявилося, є слова ще ужиткові, але не всім знайомі - то теж гілка придалася, щоб ознайомитися з ними.  :)
Так слова живі і їх використовують. Інше питання, що використовують локально, в інших місцевостях інші слова живі.
Рятують слова в словниках, мабуть.
   
Звизднути - вдарити. Моя бабуся так казала: "Зараз тобі як звиздну!"
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Приходила зима і хлопчаки після уроків та на вихідні їхали на гепалку.
Так і казали
Гепалка
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Приходила зима і хлопчаки після уроків та на вихідні їхали на гепалку.
Так і казали
Гепалка
Це про ковзанку?  Проте, що б не означало, але дуже мене втішило це слово. Не думаю, що воно давнє, але вдало передає значення.  :gigi:
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

«Всі розуми поїв» (Галичина)

Нигди - ніколи
Коєде - де не де (Полісся)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Оберем‘я - оберемок.
«Принеси оберем‘я дров»
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Терифери куку і дупарелі. Практично те саме. Тобто нісенітниці. Та й саме слово «нісенітниці» вже рідко почуєш.
   
Повзирати - дивитися
Витріщитися, вирячитися
Баньками лупати
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

У нас на черкащині казали
Беньками
   
Начишкало у нас сьогодні. :-)o
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства


Баньками лупати
в нас говорили банькалі.
«Чого ти банькалі на мене вилупив», або замість «вилупив» вживалось «вирячив»
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А ще таке слівце:
Гопалка
Так і казали: "ану, закрий но гопалку"
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

а в нас казали
О знову беньки залив
Тобто багато вжив спиртного продухту :laugh:
   
Начишкало у нас сьогодні. :-)o
Розтлумачте. Біля Львова є село Чишки.  8-)
   
Згадав ще одне старе слово, "чля" - личити, годитися. Мама могла сказати "куди ти ото надів, воно не чля")
Дивно, яка його етимологія?..
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Прикре, прикреє - гостре (щодо страв)
   
Віват! скоріше

так, народне перекручене, хтось недочув і пішло гуляти, це так як аква віта стала оковитою  :-)o
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Баяти - розмовляти, говорити
Нащо - навіщо, для чого
«Нащо гета дурна байка» - навіщо ця дурна розмова
   
Розтлумачте. Біля Львова є село Чишки.  8-)

Снігу вітром позадувало.
   
Ти чого скоцюрбився, як старий дід
Не хряпай дверима
Шо ти оце варнякаєш
Ні за холодну воду -- про когось лінивого/ліниву
   
Я ще чув: "А на городі у нього - голий Вася". Тобто нічого у городі не роблено, все бур'яном заростає.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А чи є ще у вжитку гарне українське слово - хідник? Чи то тільки я ще його вживаю?  :)
Це я про те, що більшість називає тротуаром.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

У нас ще казали "грязько". Наприклад після дощу на дорозі чи в городі "дуже грязько"
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А чи є ще у вжитку гарне українське слово - хідник? Чи то тільки я ще його вживаю?  :)
Це я про те, що більшість називає тротуаром.
полонізми навіщо нам? chodnik є в них, а нас і тротуар влаштує
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

полонізми навіщо нам? chodnik є в них, а нас і тротуар влаштує
А тротуар таке українське. :laugh: Коли, до речі, з‘явилося в нашій мові, при совку?
Моє українське вухо такого слова не витримує. І хто вам сказав, що слово хідник польське? Чому власне польське? Галичина від Поділля аж до Кракова була, де жило руське населення, поки поляки « не навели порядок»
Поза тим, французьке слово тротуар потрапило до кацапськоі аж у 18 ст. разом з модою на все французьке. А звідти вже перекочувало до української. І будемо за нього триматися зубами?
А слово хідник є у Старицького ще, навіть не у галицькій літературі.

Останнє редагування: 15 12 2022 16:00:36 від ЛАРТА
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія