Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Старі пісні про головне (на тему австрійського генштабу)

Цитата: Русскій язік имеет церковнославянскую основу, староболгарскую.
:lol:
А шо такоє "цєрковнославянскій"???

Є визначення, крім москальської міфології?
Чи "Слово о полку..." на "цєрковнославянском" написано?

 
   
:lol:
А шо такоє "цєрковнославянскій"???

Є визначення, крім москальської міфології?
Чи "Слово о полку..." на "цєрковнославянском" написано?

http://chtyvo.org.ua/authors/Rybak_Natalia/Tserkovnoslovianska_mova_Pidruchnyk_zi_slovnykom/
Церковнослов'янська мова. Підручник зі словником



http://buklib.net/books/36444/
5. Мова церковно-слов’янської літератури й письмо
Історія української літератури
М.С.Возняк - Львів, Видавництво «Світ», 1992


Це теж не можна назвати москальською міфологією:

http://classics.ucu.edu.ua/annotations/language/slavic/
http://www.carpatho-rusynacademy.org/ukrlanchurch.html


Останнє редагування: 19 05 2016 11:51:14 від Witt
   
Где ты выкопал этого идиота, который утверждает, что русский язык - по происхождению не славянский?

http://belhist.ru/2012/12/nerusskij-russkij-jazyk/
Нерусский русский язык
Вадим Ростов, «аналитической газета« Секретные Исследования »


Вадим Деружинский
он же Вадим Ростов
он же Артём Деникин

он же  Главный редактор  газеты "Секретные исследования"

такой себе вариант "Андрей Ваджра" только с противоположным знаком ...



   
Церковнослов'янська мова. Підручник зі словником

Это не наша история. Нахрен это церковно-славянское москальское течение их суржика. У нас в то время, в Великом Княжестве Литовском, Руськом, Жематийском, была официальным и языком делопроизводства , древнеруська мова. А все эти церковно-славянские - это чисто москальские проблемы. 
   
 Пане Вітт, ти мені баки не забивай.

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.
Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав,... (вікі)

Тобто попередники насітєлєй "русскава єзига" були німі, не мали жодних  культурних здобутків і залучили собі якусь книжну мову?
При поголовній неграмотності?  :lol:
Пападробнєє, паажалста...

Останнє редагування: 19 05 2016 12:00:16 від Топа
   
У меня пару недель назад случилась трагедия . Сдох мой винчестер, со всей информацией. Теперь я по новой начинаю делать то, что делал длительное время, перечитывая этот монументальный труд.



Я в этой ветке буду сбрасывать скрины из него что-бы больше не возникали подвижки в сторону церковно-славянских проблем москальской орды. Это они искали свою мову несколько веков, а не мы.
   
Все херня. В етногенезе главное-самоопределение. Допущение первое-вот пусть мы с кацапами один народ, пусть.

Не надо играть с рашистами в поддавки.
Никаких допущений.

Мы НИКОГДА не были с ними одним народом.
Ибо ИЗНАЧАЛЬНО формировались на основе разных племен, имевших уже в древности различия между собой.

= ===============

http://movahistory.org.ua/wiki/Секретна_настанова_ Єкатєріни_ІІ_Вяземс ькому_(1764_р.)

Секретна настанова Єкатєріни ІІ Вяземському (1764 р.)

Собственноручное наставленіе Екатерины ІІкнязю Вяземскому при вступленіе имъ въ должность генералъ-прокирора. Сборникъ росскаго историческаго общества (СИРИО), т. 7, 1871, с. 345-348.

Повний текст настанови. Djvu-файл з текстовим шаром

3 (14) лютого 1764 року Єкатєрина II призначила князя А. А. Вяземського генерал-прокурором Сенату. Вона особисто написала йому «секретнѣйшее наставленіе», у якому означила його обов'язки. У останньому, 9 пункті написано таке:

Малая Россія, Лифляндія и Финляндія суть провннціи, которыя правятся конфирмованными имъ привиллегіями, нарушить оныя отрѣшеніемъ всѣхъ вдругь весьма непристойно бъ было, однакожъ и называть ихъ чужестранными и обходиться съ ними на такомъ же основаніи єсть больше, нежели ошибка, а можно назвать съ достовѣрностію глупостію.

Сіи провннціи, также и смоленскую, надлежитъ легчайшими способами привести къ тому, чтобъ онѣ обрусѣли и перестали бы глядѣть какъ волки къ лѣсу. Къ тому приступъ весьма легкій, естьли разумные люди избраны будуть начальниками въ тѣхъ провинціяхъ; когда же въ Малороссіи гетмана не будеть, то должно стараться, чтобъ вѣкъ и имя гетмановъ исчезло, не токмо бъ персона какая была произведена въ оное достоинство.

(с)


Хорошо ли видны слова "чтобы они обрусели"?

Чего бы Малороссию (одно из старых названий Украины)  требовалось ассимилировать (обрусевать), если бы мы были "одним народом"?
Ась?

   
Вы не туда смотрите. Существенно то, что это не "москали" придумали название, которое приняли тогдашние украинцы и которое вы сейчас отвергаете. Да, оно пошло по греческим канонам, которые были известны как на верху церковной иерархии, так и внизу.
+====================================================================================+
Дурнику!
Мій діді, 1888 року народження - Черкащина, та бабуся, 1891 року народження - Чернігівщина, розмовляли УКРАЇНСЬКОЮ! Як і всі оточуючі люди! Тому не треба брехати що Україна розмовляла російською.
А ще є карта України, зроблена Гійомом де Бопланом в 1629-1639-х роках. Оригінал карти наявний. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karta-boplana
Генеральная карта Боплана – одна из первых карт Украины



Огромную научную ценность представляют собой географические карты французского инженера и географа Гийома Левассера де Боплана с описаниями Украины.  Длительное пребывание в Украине позволили автору стать очевидцем описываемых им событий и фактов. Впервые его труд вышел в Руане в 1650 году под названием «Description d’Ukrainie» (описание Украины). Это произведение настолько заинтересовал мировую общественность, что книга была переведена практически на все европейские языки, включая многочисленные переиздания с географическими картами Украины того же автора. В своем знаменитом описании Боплан называет Украину соседней и пограничной с Польшей землей, считая ее польской провинцией в результате подписания Люблинской унии.
   
Пане Вітт, ти мені баки не забивай.

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.
Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав,... (вікі)

Тобто попередники насітєлєй "русскава єзига" були німі, не мали жодних  культурних здобутків і залучили собі якусь книжну мову?
При поголовній неграмотності?  :lol:
Пападробнєє, паажалста...

паажалста...

За аналогією (твоєю "логікою"): тобто попередники насітєлєй романськіх мов (французької португальської, іспанської тощо) були німі, не мали жодних  культурних здобутків і залучили собі якусь книжну мову?

Нагадую: книжна для романськіх мов була латиньська мова.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Романські_мови
https://uk.wikipedia.org/wiki/Латинська_мова

На грунті латини та місцевих мов постали романські мови (французька, іспанська тощо).

Так само на грунті церковнослов'янської мови  постала роійська мова, для якої церковнослов'янська мова  була як латинь для іспанців або французів.

Означає це, що франзузи "були німі, не мали жодних  культурних здобутків і залучили собі якусь книжну мову?"
Не означає.

Такий підхід - це шаріковщина (примітивізм).

Не треба на шляху спростування рашистськіх міфів вдаватися до примітиву.
Це хибний підхід.
   
У меня пару недель назад случилась трагедия . Сдох мой винчестер, со всей информацией. Теперь я по новой начинаю делать то, что делал длительное время, перечитывая этот монументальный труд.

Я в этой ветке буду сбрасывать скрины из него что-бы больше не возникали подвижки в сторону церковно-славянских проблем москальской орды. Это они искали свою мову несколько веков, а не мы.

Будь ласка, не засмічуйте гілку  :(
Відкрийте окрему гілку для ваших аматорських досліджень

Пишу аматорських, щоб не застосовувати слово невигластво.

Наполегливо раджу вам прочитати ось це:
http://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/430720/O_professionalnoy_i_lyubitelskoy_lingvistike
О профессиональной и любительской лингвистике
академик Андрей Анатольевич Зализняк
   
Дурнику!

Його вже забанено



А ще є карта України, зроблена Гійомом де Бопланом в 1629-1639-х роках. Оригінал карти наявний. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karta-boplana
Генеральная карта Боплана – одна из первых карт Украины

Так.
Нагадування про Боплана доречне і корисне з огляду теми гілкі.
Дякую.


   
Будь ласка, не засмічуйте гілку  :(
Відкрийте окрему гілку для ваших аматорських досліджень

Здесь всего , пока 5 страниц. Удосужитесь перечитать все пять и выяснить мое отношение к этим подцензурным "трудам" "именитых" филологов. Я даю чистый фактаж, который, как я подозреваю, уже пошел в разрыв с вашими "фундаментальными" знаниями, почерпнутыми у этих подцензурных "столпов". 
   
Это не наша история. Нахрен это церковно-славянское москальское течение их суржика. У нас в то время, в Великом Княжестве Литовском, Руськом, Жематийском, была официальным и языком делопроизводства , древнеруська мова. А все эти церковно-славянские - это чисто москальские проблемы. 

Богослужіння якою мовою відбувалося? Книги, за якими здійснювалося богослужіння якою мовою були писані?

Раджу думати як не виплеснути з водою дитину у своїй боротьбі з москальскими проблемами...

   
Богослужіння якою мовою відбувалося? Книги, за якими здійснювалося богослужіння якою мовою були писані?

Где? В ВКЛ или в Москальщине?
   
Здесь всего , пока 5 страниц. Удосужитесь перечитать все пять и выяснить мое отношение к этим подцензурным "трудам" "именитых" филологов.

Удосужился.

Вот пример:

церковно-славянский в Московии начал внедряться с 15 века

А вот мой ответ вам:

церковно-славянский язык в Московии начал внедряться не с 15 века, как вы написали, а с продвижением христианства в Залесье. Продвигался церковниками и княжеской администрацией. Ибо был письменным языком.

То, о чем пишете вы (руська мова, староукраинская, старобеларусская) - это другой язык.

И еще:

Я вообще не читаю эту отцензурованную белиберду. Это тема всегда находилась под жесточайшей цензурой, что при царях, что при большевиках. Одно количество названий древнерусского языка на территории Великого Княжества Литовского чего только стоит. У разных "исследователей" у одного и того же языка  два десятка наименований, только из-за того, что белое запрещено  было называть белым.

А вот мой ответ вам:


Мне не хочется вас обижать. Но (уж простите!)  прочитав "Я вообще не читаю эту отцензурованную белиберду", почему-то вспомнились слова Шарикова "не читал, но не согласен с обоими"  :(

Сколько бы ни было названий у древнерусского языка у разных "исследователей", количество их (названий) не делает верными ваши слова "церковно-славянский в Московии начал внедряться с 15 века"
Именно для того, чтобы не садиться в лужу с такого рода высказываниями и НУЖНО ЧИТАТЬ!

Одного голого энтузиазма в противостоянии с имперской пропагандистской машиной мало. Нужны ЗНАНИЯ. Получить их можно только читая.
Да, читая и работы российских авторов в том числе. Да и в их числе "отцензурованную белиберду".

Потому что даже там можно найти контраргументы в борьбе с имперским лубком.
И они порой в борьбе с имперской пропагандой бывают действеннее трудов украинских ученых. Потому что не могут быть отфутболены словами типа "свидомых ученых не признаем".

В качестве примера для последнего - выдержки из писем Даля, которые я уже привел на этой ветке. Посмотрите реакцию Маяковского на эту цитату. Он тут же попытался сделать вид, что не понял о чем это и отмести неудобное ему.  Вот вам пример. Не обижайтесь на меня, а берите на вооружение этот метод.

И, да, учиться, учиться и еще раз учиться (с)
 [ua]

Повторяю для вас еще раз:
учиться, учиться и еще раз учиться (с)
   
Цитата: Не треба на шляху спростування рашистськіх міфів вдаватися до примітиву. Це хибний підхід.

 Дяки.
   
Где? В ВКЛ или в Москальщине?

http://litopys.org.ua/isaevych/is30.htm

Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002
Видання другої половини XVII- XVIII ст.


Тематика книг, що друкувалися в Україні, залежала від багатьох чинників і від попиту на ті чи інші видання, і від наявності меценатів видавничої діяльності, і від доступності книжок, друкованих за межами України. Дедалі більше на характер книжкової продукції впливали цензурні умови.

Аж до останніх десятиріч XVIII ст. більшість тих великих за обсягом книг, які друкувалися значними, як на той час, тиражами і поширювалися по всій Україні та за її межами, — це книги релігійні, насамперед, богослужбові тексти і молитовники, меншою мірою християнська повчально-моралізаторська література. Друкувалися такі книги переважно церковнослов’янською мовою[/size] кириличним шрифтом, однак у певних їх структурних частинах (передмови, присвяти) вживалася й українська книжна мова. /319/

Сприйняттю церковнослов’янщини як "високого стилю" книжної мови сприяли специфічно українські риси вимови традиційних текстів. З 20-х рр. XVIII ст. на українських землях, підвладних Російській імперії, друкарство українською мовою і українським варіантом церковнослов’янської було повністю заборонене. На Правобережжі і в Галичині обмежень щодо мови не існувало, але тільки в практиці василіянських монастирських друкарень, головно Почаївської, українська мова посіла помітне місце.
/.../
Біблія і богослужбові видання.
У богослуженні в українців, як і в інших народів Східної Європи, церковнослов’янська мова здавна відігравала таку ж роль, як латинська у католиків. Збереглася церковнослов’янська мова як літургійна і в католиків східного (візантійського) обряду. Зрозуміло, що цією мовою друкувалася головна для християн книга — Біблія.

Надрукування 1581 р. в Острозі повного тексту Біблії було визначною подією в церковному і культурному житті не лише українців, але й сусідніх православних народів.

Попри високий рівень філологічного опрацювання цього видання, за Петра Могили розпочато нове редагування тексту Біблії з метою його дальшого вдосконалення. Цю роботу, однак, не завершено, і друге в Україні повне видання церковнослов’янської Біблії вийшло у київській лаврській друкарні щойно 1758 року.
/.../


   
Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002
Видання другої половини XVII- XVIII ст.

Вы вообще , латинские цифры правильно читаете?  B-)
   
Вы вообще , латинские цифры правильно читаете?  B-)

Правильно читаю.
Не пытайтесь заниматься формализмом, следите за контекстом.

Никаких других книг для Богослужения (не на церковно-славянском)  со времен принятия христианства Русью и по XVII ст не было

Напоминаю, я вас спросил на каком языке велось Богослужение.
И спросил я вас об этом в связи с вашими словами "все эти церковно-славянские - это чисто москальские проблемы "

Чтобы показать вам, что вы что называетсмя с водой вытаетесь и ребенка выплеснуть
   
Попри усі складності, з початку нульових років була розширена джерельна база. Не в останню чергу, як це не дивно, завдяки зусиллям саме російських істориків. Мова йде звичайно про науковців, а не пропагандистів.
Наприклад, доктор історичних наук Таїрова-Яковлева знайшла у російських архівах оригінал московських статтей 1689 року Мазепи та козацької старшини з одного боку та російських царів з іншого.

Хоча ще Костомаров у своєму творі "Мазепа" згадує розширення владних повноважень гетьмана, проте "попсова" імперська історіографія вважала, що то був не договір, а так... петиція. Знахідка вченої з Санкт-Петербурга доводить, що це був договір який нівелював обмеження у автономії Гетьманщини, накледені Коломацькими статтями 1687 року (підписані при обранні Мазепи гетьманом) на які так полюбляють посилатися "імперці".

Це в свою чергу змушує навіть затятих імперців дивитися на Мазепу як державника, який з самого початку свого знаходження при владі боровся за інтереси свого краю поступово готуючи вихід з під московсього ярма. Адже, той договір повертав не тільки ширші політичні свободи старшині та гетьману (затвердження прав земельної власності лише за згодою гетьмана, зносини з іноземними послами, влада над московськими воєводами... повренення підсудності московських гонців та послів... право тримати наймане військо), але й підсилював економічну незалежність Гетьманщини (оренди - половина доходів з яких йшла до гетьманського скарбу, а друга - до, як би зараз сказали, місцевих бюджетів; право навести лад у винокуренні - знову ж таки є додатковим джерелом доходів...).

Якщо подивитися, то Гетьманщина навіть ще за часів Мазепи мала дуже відмінний від Московської держави устрій. Так само як козацтво відрізнялося від дворянства (свободні люди vs. холопи царя), так і українські селяни відрізнялися від кріпаків. Зовсім інша судочинна система (напр., виборність суддей). (До речі, гетьмани мали право власноруч судити навіть козацьку старшину. Проте саме Мазепа зрікся цього права на користь Генерального суду. Що є ще одним проявом державницької позиції гетьмана).

Останнє редагування: 19 05 2016 13:44:07 від Paravoz
   
Цитата: Не пытайтесь заниматься формализмом, следите за контекстом.

 Саме Ваш підхід формальний.  :)

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна. Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками. Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.
 Суперечка почалася з
Цитата: Русскій язік имеет церковнославянскую основу, староболгарскую.
- твердження, досить таки дивного.

 Тому пропоную не визначати походження "церковнослов'янської", а повернутися до  саме "русскава язика".
 Московське царство поволі, починаючи з 16 сторіччя, пропагувало вжиток казенної церковної мови як загальнодержавної.
 У загальний вжиток для більш-менш значного відсотку населення та мова та мова ввійшла наприкінці 17 сторіччя, і процес цей був здебільшого зумовлений військовою та адміністративною потребами.
 Як аргумент - афішки протопопа Авакума мали таки були читаними, але простий люд їх не розумів.
 Знадобилося ще сторіччя  щоб мінімально привести до ладу той лексичний безлад, що існував виключно у вигляді говірок...
 

 
   
Авcтрійський Генштаб(c) намалював карту України ще у 1648 році.

Цитата з Вікі: "географічна карта України та сусідніх країн 1648 року. Складена як рукопис французьким військовим інженером Гійомом Левассером де Бопланом. Виготовлена як гравюра голландським картографом Вільгельмом Гондіусом. Має розміри 42 х 54,5 см. Видана у кількох варіантах протягом 1648–1660 років. Одна з найбільш ранніх і найдостовірніших карт південної частини Східної Європи. Перша західноєвропейська карта присвячена власне Україні — «від Московії до Трансільванії»[1]. Виконана у масштабі 1:1 800 000. Має південну орієнтацію аркушу. Зображає 1293 об'єкти — 993 населених пункти та 153 річки"



До речі, навіть у листуванні козаків можна знайти словосполучення як "ми українці".
   
Саме Ваш підхід формальний.  :)

 "Русскій язик" у сучасному розумінні починається з Пушкіна. Який, власне кажучи, і є "їхнє всьо".
 Попередні російсько-імперські документи 18го сторіччя без винятку не можна назвати "російськомовними", там дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками. Декілька років працював у Маяковці, винятків не бачив.

Невже? Невже "не бачив"?

Ось, наприклад:
http://dlib.rsl.ru/viewer/01003339940#?page=3
Родословной российской словарь  1793 року


ось тут зручніше роздивитись
http://dlib.rsl.ru/viewer/pdf?docId=01003339940&page=3&rotate=0&negative=0

в мене нема бажання виступати на захист російської мови.
але ж ви змушуєте ...

Ну то яка там мова? "дивний суржик іноземних мов і малюсінькими слов'янськими додайками"? :)

зверніть увагу на дату видання - 1793 рік

Пушкін народився у 1799



Так, є прислів"я  про нашє всьо ...

Але це спрощення.
Тому той, хто вдається до спрощень, має хибні уявлення.
І, як наслідок, робить хибні висновки

Все набагато складніше.





   
http://litopys.org.ua/isaevych/is30.htm

Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002
Видання другої половини XVII- XVIII ст.

Тематика книг, що друкувалися в Україні, залежала від багатьох чинників і від попиту на ті чи інші видання, і від наявності меценатів видавничої діяльності, і від доступності книжок, друкованих за межами України. Дедалі більше на характер книжкової продукції впливали цензурні умови.

Аж до останніх десятиріч XVIII ст. більшість тих великих за обсягом книг, які друкувалися значними, як на той час, тиражами і поширювалися по всій Україні та за її межами, — це книги релігійні, насамперед, богослужбові тексти і молитовники, меншою мірою християнська повчально-моралізаторська література. Друкувалися такі книги переважно церковнослов’янською мовою[/size] кириличним шрифтом, однак у певних їх структурних частинах (передмови, присвяти) вживалася й українська книжна мова. /319/

Сприйняттю церковнослов’янщини як "високого стилю" книжної мови сприяли специфічно українські риси вимови традиційних текстів. З 20-х рр. XVIII ст. на українських землях, підвладних Російській імперії, друкарство українською мовою і українським варіантом церковнослов’янської було повністю заборонене. На Правобережжі і в Галичині обмежень щодо мови не існувало, але тільки в практиці василіянських монастирських друкарень, головно Почаївської, українська мова посіла помітне місце.
/.../
Біблія і богослужбові видання.
У богослуженні в українців, як і в інших народів Східної Європи, церковнослов’янська мова здавна відігравала таку ж роль, як латинська у католиків. Збереглася церковнослов’янська мова як літургійна і в католиків східного (візантійського) обряду. Зрозуміло, що цією мовою друкувалася головна для християн книга — Біблія.
Надрукування 1581 р. в Острозі повного тексту Біблії було визначною подією в церковному і культурному житті не лише українців, але й сусідніх православних народів.

Попри високий рівень філологічного опрацювання цього видання, за Петра Могили розпочато нове редагування тексту Біблії з метою його дальшого вдосконалення. Цю роботу, однак, не завершено, і друге в Україні повне видання церковнослов’янської Біблії вийшло у київській лаврській друкарні щойно 1758 року.
/.../
Тут вартувало б додати, що церковнослов"янська - це книжка мова, і вимова  в рос. варіанті і в укр. варіанті  є  різною.
   
Тут вартувало б додати, що церковнослов"янська - це книжка мова, і вимова  в рос. варіанті і в укр. варіанті  є  різною.

так, можна додати

ці варіанти називають  ізводи


https://uk.wikipedia.org/wiki/Ізвод

https://ru.wikipedia.org/wiki/Изводы_церковнославянского_языка
   
Розкажу вам казочку

про Індоєвропейські мови
подробиці тут
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8

а тепер подивимся  на гени  R1A1




А тепер питання  - хто є носієм індоєвропейських мов для Європи ???....

   
Розкажу вам казочку

про Індоєвропейські мови
подробиці тут
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8

а тепер подивимся  на гени  R1A1


Показати зображення...
А тепер питання  - хто є носієм індоєвропейських мов для Європи ???....

судячи з карти - кацапи
   
Розкажу вам казочку
про Індоєвропейські мови

подробиці тут
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8

а тепер подивимся  на гени R1A1

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/R1a1a_distribution.png/1280px-R1a1a_distribution.png

А тепер питання  - хто є носієм індоєвропейських мов для Європи ???....

Це що - цирк на дроті?
Нащо ці "казки"?

Десь щось почули та за принципом "чув дзвін, та не знає де він" пошируєте якісь нісенітниці?
Чи просто навмисно засмічуєте гілку?
 (td)


Нащо пов"язувати індоєвропейські мови з однією (!) Гаплогрупою?

Ви не розумієте, що носіями індоєвропейських мов є не тільки носіі Гаплогрупи R1a1?
Чи ви взагалі не розумієте що таке Гаплогрупа, бо назвали її генами?

і наостанок питання: який стосунок  індоєвропейські мови мають до теми гілки?


Останнє редагування: 20 05 2016 11:22:41 від Witt
   

А шо такоє "цєрковнославянскій"???

1. На росії той, хто навчився розмовляти російською (тобто суржиком церковнослов'янської з іншими) та ще й прийняв християньсьтво РПЦ, той на росії вважається вже рюзьким (не має значення - циганча чи татарчук або хто завгодно) http://www.patriarchia.ru/db/text/508347.html

2. Російська мова наближена до сучасної, сформувалася лише за часів А.С. Пушкіна, тобто навіть пізніше, ніж наближена до сучасної, українська літературна Івана Котляревського 1796 року https://www.wdl.org/ru/item/11805/ , тобто ще до народження Пушкіна.

Російську створювали на основі церковнослов'янської (штучної мови церковнослужіння, тобто, інакше кажучи, на основі солуньськоґо діялекту староболгарської). Причому 55% слів та виразів російської, складаються з церковнослов'янської мови web.archive.org/web (див. п. 2.5.)

Решта слів, виразів російської мови, це величезна кількість запозичень з інших мов, це добре помітно лише тільки з одного словника - 100 000: https://books.google.fr/books?id=_UifBQAAQBAJ



3. Тут гарні приклади тоґо, що таке церковнослов'янська і що таке руська (українська) http://www.ex.ua/77633050
   
Цитата: Тут гарні приклади тоґо, що таке церковнослов'янська і що таке руська (українська)

 Яким боком церковнослов'янська до мокшансько-мордовського нарєчія?

 Кацапи(верхівка), перш ніж дійти до якихось слов'янизмів, тривалий час користувалися татарською,потім німецькою, трохи згодом французькою, і лише потім у вжитку стало домінувати певне мовоутворення, що згодом стало іменуватися "вєлікім і магучім"...

 Хто хоче спростувати, хай наведе приклади указів цатя пітора і раніших, де вживана повноцінна церковнослов'янська...
 Єдине, що швидко пригадується, то скажений протопоп з його афішками( "по самиє гузна говнєхь...").

 

 

Останнє редагування: 13 06 2016 10:39:05 від Топа
   
на тему австрийского генштаба
(tu)
на замітку
   
Яким боком церковнослов'янська до мокшансько-мордовського нарєчія?
Перечитайте, посилання на джерела вказані.
   
це добре помітно лише тільки з одного словника
(tu)
   
О профессиональной и любительской лингвистике
академик Андрей Анатольевич Зализняк

Якщо академік, то він не може бути заполітізованним і не може спотворювати факти на догоду політики?
Цілком може, ось приклади з Залізняком цим:
https://youtu.be/PpmQNt8v8dw?t=3m53s
https://youtu.be/LWwJl3WYK20?t=1h24m53s
   
До речі, навіть у листуванні козаків можна знайти словосполучення як "ми українці".

Так є вже про це: http://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg18148791#msg18148791
   
Про те, що українські пісні видавав Максимович ще в першій половині 19 сторіччя (1827, 1843, 1849 рр.), це відомий факт:
http://www.ex.ua/view/84566505

Енеїда Котляревського написана у 1798 році і є першим друкованим художнім твором українською народною мовою https://www.wdl.org/ru/item/11805/ це теж добре відомо.

Але цікавий факт полягає у тому, що коли в російській імперії почали видавати найперші російські збіркі пісень наприкінці 18 сторіччя, то в них видавали також і українські пісні. Про одну збірку пісень 1790 року з українськими піснями я вже писав ось тут: http://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=848995.msg18149279#msg18149279

Є також ще одна збірка пісень 1790 року, де є українські пісні: https://vivaldi.dspl.ru/br0000054/view#page=173 (почекайте поки завантажиться сторінка)

як приклад, скан з неї


   
   
Галичина попала под власть Габсбургов в самом конце 18-го века. До этого она находилась в подвешенном после распада Ржечи Посполитой состоянии, когда шёл феодальный спор за территории этого конфедеративного государства. Язык в такие короткие сроҡи не возникает. А вот тот герб с символикой венгерсҡих и австрийских королей, который я выкладывала вчера на ветке про Патриархат, датируется как уже зарегистрированный в РИ, по меньшей мере на пятьдесят лет раньше, чем 1772-й год, год раздела Ржечи Посполитой.

Останнє редагування: 14 06 2016 10:11:01 від Астор
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія