Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

А давайте згадаємо слова з дитинства

Ще згадав: "циндра" - леговажна, поверхова дівчина. Або так я, принаймні, зрозумів з контексту вживання. Вживала віхідка з Одеської області.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Отже:
Піклит - приміщення в будинку, яке виконувало функцію комори
Приси - голова, ділянка голови навколо рота в кота, можливо в собаки теж
Лич - рило або голова в свині
Налпа - мавпа
Налпук - мавпа чоловічого роду
Мухоіди - губи, ділянка рота

Далі буде
   
Бесарабія.
Бабуся казала: хлопці, досі битися. Майте фацу. (вести себе пристойно)
Буковина
Дід казав: Не пилуй, вареники не втечуть (поспішати)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Дрантя, пательня, деко, мишигин (дурень), трясця твоїй матері, пся крев, срав, пердів, з гори летів, камізелька, баняк (казанок, друге значення - дурний), ляда,дідзьо (дідусь), пєсєтко (цуцик), пацик (або порося, або хтось малий), мотига (сапка), мотижити, льох (погріб, підвал), льоха (свиноматка), мжичка, мряка, виходок (туалет), гарчати, визвіритись, варнякати, тлустий, масний.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Фрази, мовні звороти:

«Ох Боже єдиний!» - означало здивування, розчарування
«Хай Біг милує!», або «Хай Біг криє» - значило бажання недопустити чогось неприємного
«А хто його відає» або «Вогонь його відає» - хто його знає, нікому невідомо
«Ох смуток тобі гетакий!» - обурення, здивування
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

пацьорки ( намисто), портки( штани), бульбани( картопля), пацє( свиня), банєк( каструля) , писє( щенятко), огєр( кінь, з польськ.) , пироги( вареники), мізерія( салат з огірків та цибулі), жилєтко(лезо до бритви), писок( рот), варги( губи)-з польськ., смарувати( намазувати, мастити жиром), талантувати( важко жити). Галичина
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Дивно.. ніколи там не чула слова " дядина"
ну не знаю
моя мама так називала одну свою родичку (дружину дядька)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

І хто ж то? Страшно назвати ім'я, чи що
беня-колимага
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бамбетля(дерев‘яний диван-ліжко, всередині напханий соломою)- вдень слугувала за лаву, вночі- була ліжком, висувалась і на ній могли спати кілька членів сім’ї. Як була маленькою, ще застала такі меблі в рідному селі, були практично в кожній хаті, в мене навіть малюнок з натури  зберігся  :)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

знаю такий вислів - стрілися срака з віхтем
але що таке віхоть - не дуже знаю
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

висікай носа бо маєш катер. бабусі казала
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Для чого казали цілюй ручки?
Що таке мешти?

В мене свекруся з Вінничини казала

Пательня на сковорідку

Коли гості йшли додому, то чоловіки на прощання просили руки жінок, щоб поцілувати. При цьому казали: Цілуй ручки. Вимовлялося дуже швидко одним подихом. Цілуй, а не цілюй казали українці, котрі пильнували свою мову від полонізмів.
В Галичині літнє взуття називається мешти, або дитячі мештики. (не хочу згадувати слово туфлі, бо мені від нього теж погано  :gigi: )
Чоловічі мешти і жіночі мешти. Це не полонізм. Швидше прийшло з турецької чи угорської.
Так само не сковорідка, а лише пательня.
Сковорода - це лише Григорій Савич.


Останнє редагування: 13 листопада 2022 18:26:36 від ЛАРТА
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Оця дидина, наголос на який склад?
дИдина чи дидИна?
Дядина з наголосом на Я. Від слова дядько.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Нецьки - уявлення не маю що воно.
Така приказка була:
По-німецьки - нецьки,
По-руски - корито.

Ночви дерев'яні.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

"запрошують на таранчук"
А, отак воно звучить.  :)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Колготок не було???
Та звідки? Появилися десь в пізні шістдесяті.
Ходили в панчішках.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

шлях би тебе трафив =
щоб ти пропав в дорозі

Ні, походження не від шляху, а від німецького Schlag - удар, трафив - від treffen - зустрічати. Щоб нарвався на удар, ще було тлучачення - "розбив параліч", тобто якась поважна хвороба, інсульт.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Отже:
Піклит - приміщення в будинку, яке виконувало функцію комори
Приси - голова, ділянка голови навколо рота в кота, можливо в собаки теж
Лич - рило або голова в свині
Налпа - мавпа
Налпук - мавпа чоловічого роду
Мухоіди - губи, ділянка рота

Далі буде
На Заході в господі був шпихлір, споруда, яка обов'язково стояла окремо і там зберігалося зерно. Нема права, щоб згоріло - так казади.
Мавпа - малпа. У Франка Малпа Фрузя.  :)
Приси - цікаве слово, чомусь забуте.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці". На Тернопільщині є вираз "йти на шпацір" або "шпацірувати", що означає йти на прогулянку центральною вулицею.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Така приказка була:
По-німецьки - нецьки,
По-руски - корито.

Ночви дерев'яні.
О, Ларто, дякую за усі відповіді!
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Отже, продовжимо спогади… наведені вище слова льох, ночви, рядно (радно, раднина), обценьки, дядина, також широко використовувались на крайній півночі Рівненського Полісся. Ще згадав:

Какирузя - кукурудза
Сковорідь - пательня
Гето - це
Телушка, телушечка - теля жіночої статі
Телючок, телюк - теля чоловічої статі
Селедец - оселедець
Плохий, плохенький - спокійний, покірний, слухняний. Використовувалось щодо коней (плохий коник, плохенька кобилка), можливо, щодо корів.

Взагалі ставлення до корів, коней, телят було дуже тепле, турботливе. Їх називали людськими іменами, розмовляли з ними під час догляду, використовували ласкаво-зменшувальні форми - корівка, корівонька, коник, кобилка
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А чого це слово " Капець" Ви вважаєте вмираючим?
популярное слово
часто используется вместо п...здец,
шоб культурно было :)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці"
так!
творог неоткинутый  - скрипень
суоль - соль
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Кварта -  залізна кружка на 250 мл ( Київщина)
Гурки  -  огірки ( Сумщина)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

коц, коцик ( ткане шерстяне одіяло)

під  ( на поді - на горищі)

кварта (кружка)

студня (кирниця)

бамбетель ( лавка з "вбудованим" під кришкою місцем для спання , встелене соломою, вдень кришка закривалась і був дерев'яний диван)), за моєї пам'яті вже використовували як місце зберігання)

пивниця ( погреб)

ровер (велосипед)

канка (бідон з кришкою )

баняк (каструля)

путня (відро)

галєрія (засклена веранда)

цвинтар (кладовище)

шпиталь ( лікарня)

склеп (магазин)


Галичина


   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

пацьорки ( намисто),
У нас пацьорки - це китиці, які звисають у тому числі й з намиста)
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства


Гурки  -  огірки ( Сумщина)
+ Рівненщина
На Тернопільщині чув вогірки
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці".
Рівненщина так само, або «камінчики»
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

"Шляк"  шляк=трясця
"трясця тобі на мотузочці" часто казала моя бабуся з Луганщини. За останні 20 років жодного разу не чув цього

Останнє редагування: 13 листопада 2022 22:30:05 від Zaratustra
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

А чого це слово " Капець" Ви вважаєте вмираючим?
Я його чую досить часто, і не від старезних дідуганів, а навпаки - від молодих!
Усі ми чуємо і знаємо це слово, але воно вживається не в тому значенні, яке я тут почула, а саме кілок на межі приватної ділянки. Мені сподобалося і я його буду вживати. Ще й сусіда навчу. Заб''ємо ми той капець на межі.  :gigi:
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Ще часто чув
"на гада ти то зробив?"
Це Сватове, 90-ті роки. Щось накшалт "на хєра", але менш лайливе
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Ще трохи специфічних висловлювань…

Слово «ропа» використовували в лайливому сенсі.
Наприклад: «а якЕі ропи ти то зробив», або «а якЕі ропи ти туди пішов». Це щось кшалт теперішніх якого  біса (фуя) ти то зробив чи туди пішов

Ще пам’ятаю лайливий вислів: «а де та сирица!»
Це означало високу степінь обурення, щось на зразок теперішніх «йоп твою мать!»
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Слово «ропа» використовували в лайливому сенсі.
Та то не лайливе, а обурливе просто. Власне такі наші обурення не агресивні і колоритні. Це не матюки кацапські.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Та то не лайливе, а обурливе просто. Власне такі наші обурення не агресивні і колоритні. Це не матюки кацапські.
так
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Галицький варіант: «якого милого ти то зробив чи сказав» і т.д
Від дружини чув
А кацапською, звичайно, «якого фуя»
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Взагалі, хочу подякувати пані Ларті за цю гілку. Я направду згадую ці слова та мовні звороти часто, і мав намір їх записати, щоб не забути.
В цьому бажанні мабуть переплетені багато факторів, і ностальгія, і схильність до спогадів, сум за втраченими близькими людьми…
Я був найстаршим і найулюбленішим (умовно, звичайно, вони всіх любили) онуком, мої бабця з дідом, які все життя прожили в тому селі біля самого кордону з Білорусією, були надзвичайно працелюбними, щедрими, щирими людьми…
Я найбільше хочу повернутися в два абсолютно протилежні місця: величний, гоноровий Львів та це забуте Богом і людьми майже померле село…
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бамбетля(чи ль) - вже був.   А про вже "креденц" писали?  :)
   
Re: Ану ЗГАДАЙМО слова з дитинства

Не даємо і не дамо, не даймо і не даваймо, не дайте і не давайте забути справжні органічні українські слова: ану, анумо, ануте, нум, нумо, нуте - вживаючи кассапізм імперативу (наказового способу дієслова) "дафайтє"!

Подивилася у Грінченка - такого слова нема, як і гамселити. Дивно, бо досить відоме дієслово.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Гамсели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Бамбетля(чи ль) - вже був.   А про вже "креденц" писали? 
Бамбетель, креденс, сервант - це ще живі слова, вони у вжитку, принаймні у себе на батьківщині - в Галичині.
Я навмисно не наводжу слова з Гальцькоі мови чи діалектів Галичини.
Тут ідея була згадати ті слова, що зовсім вимерли чи вимирають з їхніми носіями.
Не виключено, що їх ще можна рятувати, видозмінювати, але триматися за своє, за рідне звучання, передавати ТВ слова дітям / внукам. І прищеплювати їм любов до свого коріння.
От згадала вчора слово дядина і відразу сказала невістці, зо вона є людиною для моєї внучки - доньки іншого сина.  :gigi:


Останнє редагування: 14 листопада 2022 08:27:38 від ЛАРТА
   
Re: А давайте згадаємо слова з дитинства

Айфоніаський редактор теж не знає слово дядина, бо виправив мені його на долину.
Добре, що побачила те перекручене.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 3 гостей
 
Повна версія