Ще згадав: "циндра" - леговажна, поверхова дівчина. Або так я, принаймні, зрозумів з контексту вживання. Вживала віхідка з Одеської області.

Отже:
Піклит - приміщення в будинку, яке виконувало функцію комори
Приси - голова, ділянка голови навколо рота в кота, можливо в собаки теж
Лич - рило або голова в свині
Налпа - мавпа
Налпук - мавпа чоловічого роду
Мухоіди - губи, ділянка рота

Далі буде

Бесарабія.
Бабуся казала: хлопці, досі битися. Майте фацу. (вести себе пристойно)
Буковина
Дід казав: Не пилуй, вареники не втечуть (поспішати)

Дрантя, пательня, деко, мишигин (дурень), трясця твоїй матері, пся крев, срав, пердів, з гори летів, камізелька, баняк (казанок, друге значення - дурний), ляда,дідзьо (дідусь), пєсєтко (цуцик), пацик (або порося, або хтось малий), мотига (сапка), мотижити, льох (погріб, підвал), льоха (свиноматка), мжичка, мряка, виходок (туалет), гарчати, визвіритись, варнякати, тлустий, масний.

Фрази, мовні звороти:

«Ох Боже єдиний!» - означало здивування, розчарування
«Хай Біг милує!», або «Хай Біг криє» - значило бажання недопустити чогось неприємного
«А хто його відає» або «Вогонь його відає» - хто його знає, нікому невідомо
«Ох смуток тобі гетакий!» - обурення, здивування

пацьорки ( намисто), портки( штани), бульбани( картопля), пацє( свиня), банєк( каструля) , писє( щенятко), огєр( кінь, з польськ.) , пироги( вареники), мізерія( салат з огірків та цибулі), жилєтко(лезо до бритви), писок( рот), варги( губи)-з польськ., смарувати( намазувати, мастити жиром), талантувати( важко жити). Галичина

Дивно.. ніколи там не чула слова " дядина"

ну не знаю
моя мама так називала одну свою родичку (дружину дядька)

І хто ж то? Страшно назвати ім'я, чи що

беня-колимага

Бамбетля(дерев‘яний диван-ліжко, всередині напханий соломою)- вдень слугувала за лаву, вночі- була ліжком, висувалась і на ній могли спати кілька членів сім’ї. Як була маленькою, ще застала такі меблі в рідному селі, були практично в кожній хаті, в мене навіть малюнок з натури  зберігся 

знаю такий вислів - стрілися срака з віхтем
але що таке віхоть - не дуже знаю

висікай носа бо маєш катер. бабусі казала

Для чого казали цілюй ручки?
Що таке мешти?

В мене свекруся з Вінничини казала

Пательня на сковорідку

Коли гості йшли додому, то чоловіки на прощання просили руки жінок, щоб поцілувати. При цьому казали: Цілуй ручки. Вимовлялося дуже швидко одним подихом. Цілуй, а не цілюй казали українці, котрі пильнували свою мову від полонізмів.
В Галичині літнє взуття називається мешти, або дитячі мештики. (не хочу згадувати слово туфлі, бо мені від нього теж погано  )
Чоловічі мешти і жіночі мешти. Це не полонізм. Швидше прийшло з турецької чи угорської.
Так само не сковорідка, а лише пательня.
Сковорода - це лише Григорій Савич.


Останнє редагування: 13 листопада 2022 18:26:36 від ЛАРТА

Оця дидина, наголос на який склад?
дИдина чи дидИна?

Дядина з наголосом на Я. Від слова дядько.

Нецьки - уявлення не маю що воно.

Така приказка була:
По-німецьки - нецьки,
По-руски - корито.

Ночви дерев'яні.

"запрошують на таранчук"

А, отак воно звучить. 

Розгорнути попередні цитати...

ЛАРТА, 13 листопада 2022 12:01:53

Мене колись запросили в садочок розповісти діткам про ті предмети, яких сучасні діти вже не знають і ніколи не бачили.
Я познаходила в неті картинки, роздрукувала, принесла показати.
Також розповіла про ті речі, котрих у моєму дитинстві не було, н-д колготки, мобілки, телевізор...
40 хвилин дітиска слухали уважно, не відволікаючись. Виховательки аж очі повитріщували від здивування.

Колготок не було???

Та звідки? Появилися десь в пізні шістдесяті.
Ходили в панчішках.

Розгорнути попередні цитати...

pietraczuk, 13 листопада 2022 11:46:22

"Шляк"  шляк=трясця

шлях би тебе трафив =
щоб ти пропав в дорозі

Ні, походження не від шляху, а від німецького Schlag - удар, трафив - від treffen - зустрічати. Щоб нарвався на удар, ще було тлучачення - "розбив параліч", тобто якась поважна хвороба, інсульт.

Отже:
Піклит - приміщення в будинку, яке виконувало функцію комори
Приси - голова, ділянка голови навколо рота в кота, можливо в собаки теж
Лич - рило або голова в свині
Налпа - мавпа
Налпук - мавпа чоловічого роду
Мухоіди - губи, ділянка рота

Далі буде

На Заході в господі був шпихлір, споруда, яка обов'язково стояла окремо і там зберігалося зерно. Нема права, щоб згоріло - так казади.
Мавпа - малпа. У Франка Малпа Фрузя. 
Приси - цікаве слово, чомусь забуте.

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці". На Тернопільщині є вираз "йти на шпацір" або "шпацірувати", що означає йти на прогулянку центральною вулицею.

Розгорнути попередні цитати...

эЛКа, 13 листопада 2022 14:08:26

Нецьки - уявлення не маю що воно.

Така приказка була:
По-німецьки - нецьки,
По-руски - корито.

Ночви дерев'яні.

О, Ларто, дякую за усі відповіді!

Отже, продовжимо спогади… наведені вище слова льох, ночви, рядно (радно, раднина), обценьки, дядина, також широко використовувались на крайній півночі Рівненського Полісся. Ще згадав:

Какирузя - кукурудза
Сковорідь - пательня
Гето - це
Телушка, телушечка - теля жіночої статі
Телючок, телюк - теля чоловічої статі
Селедец - оселедець
Плохий, плохенький - спокійний, покірний, слухняний. Використовувалось щодо коней (плохий коник, плохенька кобилка), можливо, щодо корів.

Взагалі ставлення до корів, коней, телят було дуже тепле, турботливе. Їх називали людськими іменами, розмовляли з ними під час догляду, використовували ласкаво-зменшувальні форми - корівка, корівонька, коник, кобилка

А чого це слово " Капець" Ви вважаєте вмираючим?

популярное слово
часто используется вместо п...здец,
шоб культурно было

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці"

так!
творог неоткинутый  - скрипень
суоль - соль

Кварта -  залізна кружка на 250 мл ( Київщина)
Гурки  -  огірки ( Сумщина)

коц, коцик ( ткане шерстяне одіяло)

під  ( на поді - на горищі)

кварта (кружка)

студня (кирниця)

бамбетель ( лавка з "вбудованим" під кришкою місцем для спання , встелене соломою, вдень кришка закривалась і був дерев'яний диван)), за моєї пам'яті вже використовували як місце зберігання)

пивниця ( погреб)

ровер (велосипед)

канка (бідон з кришкою )

баняк (каструля)

путня (відро)

галєрія (засклена веранда)

цвинтар (кладовище)

шпиталь ( лікарня)

склеп (магазин)


Галичина

пацьорки ( намисто),

У нас пацьорки - це китиці, які звисають у тому числі й з намиста)

Гурки  -  огірки ( Сумщина)

+ Рівненщина
На Тернопільщині чув вогірки

В селах на півдні Чернігівщини на кісточки з вишень кажуть "камінці".

Рівненщина так само, або «камінчики»

Розгорнути попередні цитати...

тарадайка, 13 листопада 2022 11:43:15

як сі маєте?
шлях би тебе трафив!

"Шляк"  шляк=трясця

"трясця тобі на мотузочці" часто казала моя бабуся з Луганщини. За останні 20 років жодного разу не чув цього

Останнє редагування: 13 листопада 2022 22:30:05 від Zaratustra

Розгорнути попередні цитати...

ЛАРТА, 13 листопада 2022 13:36:51

Oleksandr, 13 листопада 2022 13:27:35

Ні. Трошки по іншому вимовляється. Кілок на межі. Тому і кажуть, це капець. Коли мають на увазі,  це кінець.

Скільки цікавих слів.  Я собі оце "капець" запозичу. Не можна, щоб таке вмирало.
КапЕць, так?

А чого це слово " Капець" Ви вважаєте вмираючим?
Я його чую досить часто, і не від старезних дідуганів, а навпаки - від молодих!

Усі ми чуємо і знаємо це слово, але воно вживається не в тому значенні, яке я тут почула, а саме кілок на межі приватної ділянки. Мені сподобалося і я його буду вживати. Ще й сусіда навчу. Заб''ємо ми той капець на межі. 

Ще часто чув
"на гада ти то зробив?"
Це Сватове, 90-ті роки. Щось накшалт "на хєра", але менш лайливе

Ще трохи специфічних висловлювань…

Слово «ропа» використовували в лайливому сенсі.
Наприклад: «а якЕі ропи ти то зробив», або «а якЕі ропи ти туди пішов». Це щось кшалт теперішніх якого  біса (фуя) ти то зробив чи туди пішов

Ще пам’ятаю лайливий вислів: «а де та сирица!»
Це означало високу степінь обурення, щось на зразок теперішніх «йоп твою мать!»

Слово «ропа» використовували в лайливому сенсі.

Та то не лайливе, а обурливе просто. Власне такі наші обурення не агресивні і колоритні. Це не матюки кацапські.

Розгорнути попередні цитати...

Vovchik, 13 листопада 2022 22:48:37

Слово «ропа» використовували в лайливому сенсі.

Та то не лайливе, а обурливе просто. Власне такі наші обурення не агресивні і колоритні. Це не матюки кацапські.

так

Галицький варіант: «якого милого ти то зробив чи сказав» і т.д
Від дружини чув
А кацапською, звичайно, «якого фуя»

Взагалі, хочу подякувати пані Ларті за цю гілку. Я направду згадую ці слова та мовні звороти часто, і мав намір їх записати, щоб не забути.
В цьому бажанні мабуть переплетені багато факторів, і ностальгія, і схильність до спогадів, сум за втраченими близькими людьми…
Я був найстаршим і найулюбленішим (умовно, звичайно, вони всіх любили) онуком, мої бабця з дідом, які все життя прожили в тому селі біля самого кордону з Білорусією, були надзвичайно працелюбними, щедрими, щирими людьми…
Я найбільше хочу повернутися в два абсолютно протилежні місця: величний, гоноровий Львів та це забуте Богом і людьми майже померле село…

Бамбетля(чи ль) - вже був.   А про вже "креденц" писали? 

Не даємо і не дамо, не даймо і не даваймо, не дайте і не давайте забути справжні органічні українські слова: ану, анумо, ануте, нум, нумо, нуте - вживаючи кассапізм імперативу (наказового способу дієслова) "дафайтє"!

Подивилася у Грінченка - такого слова нема, як і гамселити. Дивно, бо досить відоме дієслово.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Гамсели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.

Бамбетля(чи ль) - вже був.   А про вже "креденц" писали? 

Бамбетель, креденс, сервант - це ще живі слова, вони у вжитку, принаймні у себе на батьківщині - в Галичині.
Я навмисно не наводжу слова з Гальцькоі мови чи діалектів Галичини.
Тут ідея була згадати ті слова, що зовсім вимерли чи вимирають з їхніми носіями.
Не виключено, що їх ще можна рятувати, видозмінювати, але триматися за своє, за рідне звучання, передавати ТВ слова дітям / внукам. І прищеплювати їм любов до свого коріння.
От згадала вчора слово дядина і відразу сказала невістці, зо вона є людиною для моєї внучки - доньки іншого сина. 


Останнє редагування: 14 листопада 2022 08:27:38 від ЛАРТА

Айфоніаський редактор теж не знає слово дядина, бо виправив мені його на долину.
Добре, що побачила те перекручене.