Люблю коли Врода легко та граючись гнобить недоумків
Читай любуйся
Врода - однин (одна) з найцікавіших дописувачів - динозаврів цього вже виродженого форуму
My dear lady! I hate to say it, but it appears you are mentally deranged. Don’t worry, it’s fixable. Just find a man for your own pleasure. I don’t think it’s chimerical in the US.Розгорнути попередні цитати...Не кривдіть всує модераторів: вони розумні кривдочинці (од "злочинці") і притьмом все розуміють, усю українську праведну правду, навіть якщо їм кажу мовою.
Люблю коли Врода легко та граючись гнобить недоумків
Читай любуйся
Врода - однин (одна) з найцікавіших дописувачів - динозаврів цього вже виродженого форуму
Жодної мови не розуміють, а тим паче української: і гадають, що Ґуґл їм перекладе правильно їхню криву російську англійською! Ото корисний фон для мовослави: жалюгідний москвоспектакль та каснаагонія
Вапрос: аткуда єсть праізашло маскваісчадїєAren’t you sick of bullshitting?
Атвєт - спрасїтє касначада!?
Ото й доказ "ґуґлтранслейт" у каснаїзьічнїкаф: у неукраїнських та антиукраїнських нащадків: жодної слов'янської чи й деслов'янізованої мови не розуміють:Который по счёту высер, дорогуша? Have you already counted all your brain farts? Your knee jerk reactions are unique, eh!
Атвєтїла ано - ета аа-вава-масквачада:
Нїчіво-МФА:[ˈnʲet͡ɕɪvə] умнава їму нїнада!
Ано - русскава мїра касна-стада:
Ісчадїє бїспащаднава бєса - їво памада!
вже казав. найбілшье "кушать" ненавиджу. ще "отрочество", чомусь огидне.Чим вони Вам не догодили?
Через те вона так віддалена від решти слов'янських мов.
Не тільки. Але байки зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР [=ОСЬ ТЕПЕР - бо в теперішнім відрізку часу, в теперішній миті, теперішній секунді, теперішній хвилині, які тривають і минають саме ОТЕПЕР: нема в мові жодної "заразної" миті-секунди-хвилини, є лиш теперішні!] вигадують такі, що огидно читати.
ПроехалиСЯ, присмотрелиСЯ , тама, тута
Неправильно. Цієї миті - це зараз
Отак: розколокошмар та россо-вірусо-пророцтво Раскольнїкава: розумні українці - зрозуміють
Boa constrictorРозгорнути попередні цитати...Ану - хто вгадає звідкіля оцей опис пошесті-зарази, упиро-кари-божої - який навістив колись-то і Україну: ану - чи зрозуміють алегорію і кассапо-упирята:
Страшна нечувана досі пошесть навідала наш край. Довго бігали глухі чутки межи народом, що наближається «кара божа», довго тривожився мир хрещений, ждучи от-от видимої, наглої смерті. Аж ось вона і надійшла, сто раз страшніша, як ся надіяли. Цілі села пустіли-вимирали, цілі родини щезали зо світу, як віск на огні. Один не знав про смерть другого, і собі ж смерті вижидаючи. Брат відвертався від брата, отець від сина, щоб не побачити на нім страшного клейма смерті. А хто ще лишився живий, ішов до коршми, пив і горлав пісень в безумній непам’яті. Нікому було потішати безнадійних та сумуючих, нікому було рятувати хорих, що не раз пищали водиці, конаючи в страшенних судорогах. Поміж простими людьми літали страховинні повісті про опирів, що «потинають» людей, а по декотрих селах п’яні, відчайдушні товпи почали навіть палити на огні таких, котрих уважали ніби опирями.
І ….не минула холера. Особливо ... утерпів від неї більше, як другі передмістя, чи то тому, що тут затхлий та нечистий воздух помагав ширенню зарази, чи, може, тому, що люди, стіснені густо в одних хатах, легко одні від других заражувалися. Жиди, жидівки, а найбільше малі діти падали, мов трава під косою, умирали серед глуші, тихо потайно, по кутах та закамарках. Кілько їх там перемерло, то лиш бог один знає. Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенні зарази в гори, на здоровіший воздух, – але зараза і там їх дігнала, може, лиш де сотий успів вернути назад.
так. Не знав, як це назвати, та ви підказали. Трохи, самопожерання деяке.Розгорнути попередні цитати...Boa constrictor
Та ні, це назва твору Івана Франка, звідки взято цей уривок.Розгорнути попередні цитати...так. Не знав, як це назвати, та ви підказали. Трохи, самопожерання деяке.
то, Франко відчував так само, як іньши, назвати зміг. Тому й геній.Розгорнути попередні цитати...Та ні, це назва твору Івана Франка, звідки взято цей уривок.
Раджу прочитати. До речі, той же герой, Генріх Гольдкремер, і в повісті «Борислав сміється».Розгорнути попередні цитати...то, Франко відчував так само, як іньши, назвати зміг. Тому й геній.
Розгорнути попередні цитати...то, Франко відчував так само, як іньши, назвати зміг. Тому й геній.
дякую. Час є. Натхнення теж.Розгорнути попередні цитати...Отут твір Франка - з гарними деталями: Boa constrictor (1884 р.)
Вперше надруковано в журн. «Громадський друг», 1878, № 2, с. 98 – 109, та збірках «Дзвін», с. 187 – 202, і «Молот», с. 39 – 62.
1884 р. повість вийшла окремим виданням під назвою: Boa constrictor. Повість Івана Франка. Накладом редакції «Зорі». Львів, 1884. І. Франко у цей час співробітничав у редакції журналу «Зоря», і видання повісті здійснювалось за безпосередньою участю письменника.
Готуючи твір до друку окремим виданням, І. Франко провів велику роботу по редагуванню журнального тексту: крім стилістичних виправлень та вилучень натуралістичних описів лютування холери в Галичині, а також довгих діалогів, він дописав закінчення, яке має принципове значення для розуміння образу Германа Гольдкремера.
1905 – 1907 р. Франко повернувся до роботи над повістю, внаслідок чого з’явилася нова редакція твору, яка має істотні відмінності від попередніх публікацій.
Відомі переклади повісті на інші мови. У 1884 р. за окремим виданням, але без доданого закінчення повість перекладена польською мовою і в серпні того ж року надрукована у місячному додатку до журналу «Przegląd tygodniowy życia społecznego literatury i sztuk pięknych» (т. 2, Варшава) під назвою: Boa constrictor, studyum powieściowe. Przekład z rusinskiego. Przejrzany i uwagami opatrzony przez autora. Переклад здійснив Ф. Щенсни-Дашинський (див. його листи до І. Франка з приводу перекладу повісті – ф. 3, № 1618, с. 367 – 369).
1897 р. за виданням 1884 р. Фр. Главачек переклав повість чеською мовою (вийшла в серії «Ottova Svetova knihovna», т. 28 – 29), а 1901 р. за чеським перекладом К. Гельбіх переклав повість німецькою мовою («Arbeiter Zeitung», № 47).
1898 р.В. Бонч-Бруєвич здійснив переклад повісті російською мовою. Царська цензура заборонила видавати твори І. Франка, і повість у перекладі В. Бонч-Бруєвича не побачила світу.
Готуючи твір до друку окремим виданням, І. Франко провів велику роботу по редагуванню журнального тексту: крім стилістичних виправлень та вилучень натуралістичних описів лютування холери в Галичині, а також довгих діалогів, він дописав закінчення, яке має принципове значення для розуміння образу Германа Гольдкремера. 1905 – 1907 р. Франко повернувся до роботи над повістю, внаслідок чого з’явилася нова редакція твору, яка має істотні відмінності від попередніх публікацій.
Ему грезилось в болезни, будто весь мир осужден в жертву какой-то страшной, неслыханной и невиданной моровой язве, идущей из глубины Азии на Европу. Все должны были погибнуть, кроме некоторых, весьма немногих, избранных. Появились какие-то новые трихины-МФА:[trʲɪˈxʲinə], существа микроскопические, вселявшиеся в тела людей.
Оця нова редакція - доступна на Збручі (Boa constrictor - 1907), де оригінальна мова та правопис Франка ще вповні збережені, де совєтопаскуди та как-цапо-цензорята - ще не змінили Герман Ґольдкремер на Гольдкремер...ітд!
Пані Врода
Українець, дохтор Чехов - дає добрі поради проти москвовідчаю всяким постсовєтським "каснаїзьічньім совєтотрихінам" та "самьім хужьім-халєрньім каснааслам": навіть українським кличним відмінком (який вже всі нинішні та отеперішні суржикокаліки України - віддавна аж геть і забули): І так далїє-МФА:[ˈdalʲɪɪ̯ə]... Паслєдуй, чілавєче (!!!!!), маїму савєту, і жьізнь твая будїт састаять із сплашнова лїкаванїя.
Агов, українко, пані Вродо:
Я Чехов - мовоукраїнець зроду!
Вигоймо антислов'янськість мерщій -
Бо мову нищить москволиходій!
