Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

1979. Поїздка за кордон. Порівняння нашого способу мислення та їхнього... :shuffle:

   Болгарія приємно вразила відсутністю на будинках усіляких плакатів, гасел та портретів компартійних вождів. Я дивувався: соціалізм… без дебілізму! Крім того ще приємно вражала атмосфера доброзичливості - люди відчувають задоволення, роблячи іншому якусь послугу. На чистих вулицях не зустрічав волоцюг, п'яничок чи жебраків. Спиртне у магазинах дешеве, численні кафе та ресторанчики переповнені, але п'яних не було - компанії болгар пляшки вина вистачало, щоб веселитись цілий вечір. Це явище зримо демонструвало культуру народу.
Якось одна з дівчат радісно похвалилася:
- А я сьогодні болгарського міліціонера бачила!
Тій дівчині пощастило: злочинності майже немає отож і правоохоронці на вулицях трапляються досить рідко.
Жили болгари по-різному, але всі будинки були напрочуд охайні, чепурні, а автошляхи хоч і не широкими, але без вибоїн. Розумів: пояснюється це тим, що болгари відчувають себе господарями власної держави. У нас же  кожний громадянин відчуває себе господарем лише своєї квартири чи будинку. Це означає, що все інше - державне, тобто, не моє. От і крадемо з державних колгоспів, заводів, фабрик та несемо до свого помешкання, щоб державне стало своїм. Таке ж ставлення у нас до вулиць, парків, лісів. Робив висновок: спосіб їхнього мислення значно відрізнявся від нашого.
Наочний приклад: біля школи молодь влаштувала дискотеку. Один протягнув із дому кабель, другий приніс магнітофон, третій - світломузику. Молодь танцювала. Було чути сміх, жарти, але ніхто не розпивав спиртне, не лаявся, не розмахував кулаками. Якби не бачив на власні очі, що так можна веселитись на тверезу голову - не повірив би. У нас же подібна ситуація викликає з боку молоді скарги: "Заливаємо нудьгу самогоном, бо ніхто про нас не турбується - ні колгосп, ні комсомол, ні управління культури".
Пригадалось як одного разу зайшов із ровесниками у колгоспний дівочий гуртожиток. Хлопці перед візитом, як у нас прийнято, випили спиртного. (Як у нас кажуть, остограмились.) Один із нас, очевидно, перебрав міру (окілограмився), тому що заснув на ліжку дівчини та й… обпісявся.  Власниця ліжка до нас глузливо: "Оце такі козаки зараз на Україні!"  І заперечити було нічим - народ, справді, деградує.
Екскурсоводом нашої групи був лисуватий, схильний до повноти чоловік років тридцяти. Я запитав чи має він друзів у банках і, почувши ствердну відповідь, попрохав  обміняти карбованці на леви. На мій подив, чоловік в обіцяний термін обміняв гроші по офіційному курсу та відмовився взяти за послугу винагороду. Його кохала дуже вродлива молода дівчина. Я запідозрив, що та юна красуня, скоріше всього, любить його гроші. Якось у кінці дня я безшумно йшов майже безлюдним пляжем. Поклавши голову на груди коханого, дівчина  із закритим очима  щасливо посміхалась. Подумалось тоді: навіть кохання у них без лицемірства…
Одного вечора, у рамках культурного обміну, повели нас на дискотеку. Мене приємно вразила атмосфера доброзичливості, щирості. Не було підігрітих спиртним, не було юнаків кримінального вигляду, не чути брудної лайки. Незвично це було. У нас же зазвичай люди закомплексовані, затиснуті, залякані - кожен когось підозрює й щоразу довго думає: чи то правду сказати, чи вигідніше збрехати... Чомусь пригадалось порівняння із пісні: "Снег без грязи, как долгая жизнь без вранья". Взаємостосунки у них без грязюки і тому життя приємніше і, відповідно, довше…
Давно мріяв придбати іноземний радіоприймач. У валютному магазині представлено широкий вибір радіоапаратури. Одне погано: немає валюти. Принагідно звернувся до кількох хлопців із нашої групи: "Може, якийсь іноземець буде продавати долари чи марки, повідомте, будь ласка, мене".
Увечері того ж дня до мене підійшов керівник групи й сказав: "Цікавишся валютою? Зачекай, вдома у КДБ ми ще поговоримо про це".
Мене мало не знудило від огиди - лише декільком сказав, що цікавлюсь валютою і...  :facepalm1:
П.С. Вони та ми - це  небо і земля. 8-)
   
Цей антік задовбав розлиттям "оцету мислі" ...
   
дуже гарно написав, все точно.
   
дуже гарно написав, все точно.

Не читав, бо боюся блюванути.

Якесь старпьорське графоманство - надроч за "молодість, думки за минуле, ...."

І так ковбасники засерають форум, так тут ще ций
   
До речі, той іноземний радіоприймач, котрий я мріяв купити за валюту, щоб без шуму глушилок слухати "Радіо свобода" сьогодні на радіоринках коштує сміхотворно дешево в і ціна наших гривнях.  ;)
Чому ж мене не влаштовували наші радіоприймачі? А тому, що там не було низькочастотного діапазону. Низькочастотні діапазони не піддавалися глушінню "глушилок" тому що. :gigi:
Чому ж на мене наїхав керівник групи? При СРСРі за зберігання імперіалістичної валюти в еквіваленті більше 100 доларів була кримінальна стаття.  B-)
   
антік то ти в допрі сидів чи по закордонах їздив?
   
Не читав, бо боюся блюванути.

Якесь старпьорське графоманство - надроч за "молодість, думки за минуле, ...."

І так ковбасники засерають форум, так тут ще ций
терпи, доля твоя така
   
Мама розповідала про повоєнні часи. Наш край окупували "совіти". З ними боролася ОУН-УПА. Часи були жахливі.  Серед односельчан скажеш щось проти влади - по твою душу вдень приїдуть НКВсники й етапують в Сибір. Скажеш щось проти діяльності ОУН-УПА - вночі до тебе завітають "хлопці з лісу".  :facepalm1:
   "Збирав по троячечці "на незалежність"
По селах якийсь провокатор тоді.
Хто втратив з довіри на мить обережність
Купався у Луцьку в тюремній воді".  (Микола Холодний.)  :facepalm1:
   
Ти оце писав ДО того, як спирт [п.з..]#в чи після?

Розумів: пояснюється це тим, що болгари відчувають себе господарями власної держави. У нас же  кожний громадянин відчуває себе господарем лише своєї квартири чи будинку. Це означає, що все інше - державне, тобто, не моє. От і крадемо з державних колгоспів, заводів, фабрик та несемо до свого помешкання, щоб державне стало своїм.

   
безпартійних в 1979 за кордон не випускали, тим більше після відсидки
   
безпартійних в 1979 за кордон не випускали, тим більше після відсидки
ти шо не читав білу ворону? Пан антік присів у 1982 році.
   
А сьогодні хіба не так? Односельці здають ТЦКашникам "ухилянтів".  :(
Тут логіка проста, як двері: - Мій на фронті в окопах а твій на теплій печі відлежується. Так не піде - якщо воювати то усім...  :shuffle:
Це як у Висоцького:
Но мне женщины молча
Намекали, встречая:
Если б ты там навеки остался,
Может, мой бы обратно пришел.
  Син знайомої повідомив з фронту: - По заході Сонця привезли до нас іноземнуу ракетну установку. Ми її вночі ретельно замаскували. В небі розвідувальних дронів не було. Вранці ворог знищив її ракетою. Значиться, хтось повідомив її локацію ворогу й цим заробив свої срібняки.  :facepalm1:
Як ми хочемо виграти війну при такій продажності та корумпованості?  :facepalm: 
   
ти шо не читав білу ворону? Пан антік присів у 1982 році.

а я-то думаю
   
Не читав, бо боюся блюванути.

Якесь старпьорське графоманство - надроч за "молодість, думки за минуле, ...."

І так ковбасники засерають форум, так тут ще ций

взагалі він пише повну хуїту. а зараз непогано написав.
   
                               Поїздці за кордон передували позачергові комсомольські збори.                                   
Церква слухняно передавала  безбожній владі списки тих, хто вінчався (а я вінчався) чи хрестив дитину, отож через декілька днів на роботу прийшов із міськкому комсомолу активіст й скликав позачергові комсомольські збори, на яких детально розглядали мій "ганебний" вчинок.
Вступив же я в ряди тієї молодіжної спілки у шкільні роки, коли вірив  партійним вождям більше, ніж словам рідної мами. Хоч мала, але вигода від комсомолу й тоді була. Класний керівник підзатильниками виганяла забудькуватих восьмикласників бігти додому по піонерський галстук, а мені подібне не загрожувало - комсомольський значок на грудях висів.
Зрештою, без членства у тій організації я не зміг би, як і кожен громадянин Союзу, ні до вищого учбового закладу вступити, ні влаштуватись на пристойну роботу. Отож, зараз я вимушений привселюдно лити на себе бруд, каятися, принижуватися, щоб не виключили з лав ВЛКСМ. Чому? Знову ж таки заради вигоди. Це ж ніколи мене й за кордон не випустять! А так, будучи комсомольцем, зберігаю право, приміром, на туристичну поїздку в країни соціалістичного табору. Дуже хотілося власними очима побачити, як люди живуть за межами "великого та нерушимого"! У нас же по телевізору життя у високорозвинених країнах показували так: 5 хвилин розкішні будинки та автомобілі, весь інший час двоє-троє безробітних на фоні сміттєзвалища плачуться, як їм важко жити в "загниваючому" капіталістичному суспільстві. В подібних випадках завжди вимикав звук, і дивився тільки краєвиди на задньому плані.
На тих зборах колеги проголосували проти виключення з комсомолу, за що їм в подяку явиставив могорич. Так завдяки підтримці друзів зберіг право здійснити омріяну подорож до Болгарії. Цю дружню країну жартома називали  16-тою республікою СРСР,  однак, це не вплинуло на строгість перевірки, яку влаштували усім кандидатам у міськкомі комсомолу. Екзамен був настільки принизливий, що двоє з кандидатів, гучно гримнувши дверима, певно, навіки позбулися можливості споглядати краєвиди сонячної Болгарії. (Ясна річ, ми тоді не могли знати, що через 12 років СРСР перестане існувати.) Тим щасливчикам, котрі пройшли перевірку на високу комуністичну моральність, прочитали довгу лекцію про обережність та пильність, оскільки агенти ворожих розвідок уже чекають нас й зроблять усе можливе, щоб завербувати недосвідчених радянських комсомольців.
  Це як у В.Висоцького:
  ...И инструкцию прослушал, что там можно, что нельзя
Там у них, пока что, лучше бытово
Так, чтоб я не отчебучил не того
Он мне дал прочесть брошюру, как наказ
Чтоб не вздумал жить там сдуру, как у нас
Говорил со мной, как с братом, про коварный зарубеж
Про поездку к демократам в польский город Будапешт
"Там у них уклад особый, нам так сразу не понять
Ты уж их, браток, попробуй хоть немного уважать
....
"Но буржуазная зараза там всюду ходит по пятам
Опасайся пуще глаза ты внебрачных связей там
Там шпионки с крепким телом, ты их в дверь — они в окно
Говори: "Что с этим делом мы покончили давно!"  :gigi:
   
Хто тебе за кордон випустив, ти ж ходку мав! От пистло
   
безпартійних в 1979 за кордон не випускали, тим більше після відсидки

в туристичну поїзду до країн рев випускали
   
Aле! тре було бути видатною людиною на виробництві, або стукачем, а не просто комсомольцем. на область у рік іздили в болгарію груп 8-10 по 30 чоловік. попасти туди було не просто.

щось антік не договарює)
   
Aле! тре було бути видатною людиною на виробництві, або стукачем, а не просто комсомольцем. на область у рік іздили в болгарію груп 8-10 по 30 чоловік. попасти туди було не просто.

щось антік не договарює)

лауреатом ленінської премії чи шо?
шо значіть ВИДАТНОЮ???
просто сумлінним працівником...
звичайно не п'яницею прогульником дебоширом
   
лауреатом ленінської премії чи шо?
шо значіть ВИДАТНОЮ???
просто сумлінним працівником...
звичайно не п'яницею прогульником дебоширом

розумієш, моїй мамі колись відмовили у поїздці у "ближне зарубіжжя", бо вона була безпартійною
"сумоінним працівником" мало було бути
   
лауреатом ленінської премії чи шо?
шо значіть ВИДАТНОЮ???
просто сумлінним працівником...
звичайно не п'яницею прогульником дебоширом

ну якщо в цеху 100 робітників, то відправляли одного, так зрозуміло? та ще й партком затверджував. бо 1979.
   
Так, в ті часи за кордон могли їздити тільки стукачі і конфіденти.
   
А мені з жінкою навіть після 4 років праці під землею на вугільній шахті не дали поїхати до Болгарії відпочити, Бо ти можеш бути секретарем комсомольської організації шахти, кандидатом в члени КПРС, одружений, є син... Але... На тебе є довідки, докладні. А  в них багато чого є. І про антирадянську агітацію, фарцовку, дружні стосунки з іноземцями...так що був я невиїздним членом КПРС.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія