Сад у грудні чомусь зацвів,

Поламавши закон буття.

Ми не бачились кілька днів,

А здавалось, що пів життя.


Час галопом кудись спішить.

І нема тому вороття.

Ми не бачились тільки мить,

А здавалося - пів життя.


Запізнілого каяття

Печія у душі щемить.

Ми не бачились пів життя,

А приснилось, що цілу мить.

це вже якийсь симбіоз вайбу з хайпом.

Якби ж то я знав, що то таке вайбу з хайпом...
Чи це щось хороше, чи навпаки?

Розгорнути попередні цитати...

Златадобра, 12 квітня 2024 12:26:07

це вже якийсь симбіоз вайбу з хайпом.

Якби ж то я знав, що то таке вайбу з хайпом...
Чи це щось хороше, чи навпаки?

вайб- це загальний панівний настрій (атмосфера), хайп- бажання зловити успіх,  визнання (на загально визнаній темі, наприклад).
Вибачте, напевне я просто не люблю поезію 

Розгорнути попередні цитати...

Анатоль, 12 квітня 2024 12:33:35

Златадобра, 12 квітня 2024 12:26:07

це вже якийсь симбіоз вайбу з хайпом.

Якби ж то я знав, що то таке вайбу з хайпом...
Чи це щось хороше, чи навпаки?

вайб- це загальний панівний настрій (атмосфера), хайп- бажання зловити успіх,  визнання (на загально визнаній темі, наприклад).
Вибачте, напевне я просто не люблю поезію 

Це вірш ще довоєнний. Квітень 2021 року.

 
-Діду, розкажи про війну.
- Значить так:
Величезний бардак.
- Ну і ну...
- Земля - маленька його частина.
Рідна, пуста, мертва, невинна.
І все туди заривається.
Навіть небо ховається
Коли простір і час розривається.
Падає з неба людина
Чорно-червоним димом
Згорілих заживо залізяк,
Чи спаленого горизонту.
Не розбереш вже ніяк
Людина була, чи зомбі.
Вночі ти кудись стріляєш.
Чуєш лайку і зойки.
Стогін сови, чи сойки.
До ранку не засипаєш.
Вранці шматочки друзів збираєш -
Руки, ноги, ребра, кишки...
Складаєш в ящики і мішки.
І їсте потім кашу з м'ясом.
Про жінок мрієте часом.
І збираєте все докупи -
Берці, шоломи, дупи,
Гречку, спогади, БМП...
Якщо удасться то і себе.
Співаєш без слів колискову,
Забувши дитинства мову.
Лежиш у багні і знову
Чортів заганяєш у помело.
- Діду, а де це було?
- Чи то в нас, чи в чужому краю.
Чи у Пеклі. Може в Раю.
- А хто там з ким воював і за що?
- Були там ми, вони і Чорт.
Ми небо тримали,
Щоб сонце не впало.
Вони ж за землю тримались.
От диваки!
Чи навпаки...
Вже й не згадаю. Позабувалось.

Розгорнути попередні цитати...

Ale, 12 квітня 2024 10:28:16

Анатоль, 11 квітня 2024 21:20:26

1. Анатоль. Судний день отця Михаїла.
(Віруючим і дітям до 5 читати заборонено).
https://booknet.ua/book/sudnii-den-otcya-mihala-b89128?open_details=1

2. Дитинство Ісуса. (Євангеліє від Анатоля).
https://booknet.ua/book/ditinstvo-susa-vangel-vd-anatolya-b82988?open_details=1

3. Анатоль. Душа на прокат.
- Продай душу, а? - жалібно попросив чорт
https://booknet.ua/book/dusha-na-prokat-b64385?open_details=1

4. Анатоль. Осінній сон.
Бомж без пам'яті.
https://booknet.ua/book/osnni-son-b104309?open_details=1

5. Анатоль. Собаче життя.
Не читайте. Побережіть нерви.
https://booknet.ua/book/sobache-zhittya-b76476?open_details=1

Ти сам себе перечитуєш?)

А кого ж ще варто?

Того лікаря який поставив тобі діагноз і антіка, звичайно)

Розгорнути попередні цитати...

Анатоль, 12 квітня 2024 11:07:01

Та вони ніколи не вважали себе українцями і не хочуть ними бути.

а украинцы  - это такие как вы, кто в рифмованной форме сообщает про гибель Украины?
Кстати, неплохое стихотворение по форме, певучее
но упадническое - жуть
у вас есть что-нибудь, где лирический герой - не жертва?
я бы почитала

Є - Котигорошко
Для тебе це - максимум, інше не зрозумієш бо тупа)

Промайнуло життя як хвилиночка.

Вже повіяло холодом осені.

Проросте на горбочку билиночка.

Я вернусь ще до тебе напровесні.


Усміхнусь тобі сонячним зайчиком.

Упаду я до ніг твоїх росами.

Обніму вітерцем побігайчиком.

У гаю, де ходили ми босими.


Голубочками сядем на вишенці.

Вітерець колихатиме гілочки.

- Анатоль, ти кінчай вже приколи ці.

І налий мені краще горілочки.

Цікавий вірш - особливо це
«- Анатоль, ти кінчай вже»)

-Діду, розкажи про війну.
- Значить так:
Величезний бардак.
- Ну і ну...
- Земля - маленька його частина.
Рідна, пуста, мертва, невинна.
І все туди заривається.
Навіть небо ховається
Коли простір і час розривається.
Падає з неба людина
Чорно-червоним димом
Згорілих заживо залізяк,
Чи спаленого горизонту.
Не розбереш вже ніяк
Людина була, чи зомбі.
Вночі ти кудись стріляєш.
Чуєш лайку і зойки.
Стогін сови, чи сойки.
До ранку не засипаєш.
Вранці шматочки друзів збираєш -
Руки, ноги, ребра, кишки...
Складаєш в ящики і мішки.
І їсте потім кашу з м'ясом.
Про жінок мрієте часом.
І збираєте все докупи -
Берці, шоломи, дупи,
Гречку, спогади, БМП...
Якщо удасться то і себе.
Співаєш без слів колискову,
Забувши дитинства мову.
Лежиш у багні і знову
Чортів заганяєш у помело.
- Діду, а де це було?
- Чи то в нас, чи в чужому краю.
Чи у Пеклі. Може в Раю.
- А хто там з ким воював і за що?
- Були там ми, вони і Чорт.
Ми небо тримали,
Щоб сонце не впало.
Вони ж за землю тримались.
От диваки!
Чи навпаки...
Вже й не згадаю. Позабувалось.

Цей, аж самій не віриться, сподобався.

Вибачаюсь, але чомусь ніхто не згадав мого улюбленого письменика, який вже у 1816 році видав перший Український Вісник.
Він народився, жив,  працював в Україні. Писав лише про Україну.
Він був двомовним як і Шевченко. Його твори сочні, яскраві, дотепні.
У своєму житті часто згадую героїв його творів і навіть їх цитую.
Ви бачили багато екранізацій його творів.
Начніть читати його і ви зрозумієте краще українців.

Они как золотой обруч несущийся по склону горы, и влекущие за собой толпу - как образно выражался лысый сифилитик.

?

Цей, аж самій не віриться, сподобався.

Є ще про діда і війну. Кажуть, багато хто там з розуму сходить.

- Діду, кажуть ти був на війні.
Як там? Дуже прикольно, чи ні?
Ну і хто там тоді переміг?
- Та, напевне, хто вижити зміг.
Повернутись додому, в сім'ю,
Пригадати роботу свою...

Я ж залишився там назавжди,
Де пекельний вогонь, чорний дим.
Там щоночі в атаку біжу,
У замерзлій калюжі лежу.

Смерть в тріски покосила лісок.
Хижим поглядом свердлить висок.
В роті кров і гарячий пісок.
Так не можна! Не треба! Це сон!

Прокидаюся. Де це я? Де?!
І куди мене чорт цей веде?
Хто отой, що у дзеркалі, дід?
Що за дивний хвостатого хід?

Ще одне незнайоме лице.
Ну навіщо мені все оце?!
Не вдається звільнитись від пут.
Хто ці люди? Навіщо я тут?

Мені конче потрібно туди,
Де не спогад у горлі, а дим.
Щоб напитись з калюжі води.
Там чекає мене побратим.

Треба в той незабутній лісок.
Де від крові червоний пісок.
Де змішалися пам'ять і дим.
Де залишився я молодим.

Розгорнути попередні цитати...

Златадобра, 12 квітня 2024 12:49:50

Цей, аж самій не віриться, сподобався.

Є ще про діда і війну. Кажуть, багато хто там з розуму сходить.

- Діду, кажуть ти був на війні.
Як там? Дуже прикольно, чи ні?
Ну і хто там тоді переміг?
- Та, напевне, хто вижити зміг.
Повернутись додому, в сім'ю,
Пригадати роботу свою...

Я ж залишився там назавжди,
Де пекельний вогонь, чорний дим.
Там щоночі в атаку біжу,
У замерзлій калюжі лежу.

Смерть в тріски покосила лісок.
Хижим поглядом свердлить висок.
В роті кров і гарячий пісок.
Так не можна! Не треба! Це сон!

Прокидаюся. Де це я? Де?!
І куди мене чорт цей веде?
Хто отой, що у дзеркалі, дід?
Що за дивний хвостатого хід?

Ще одне незнайоме лице.
Ну навіщо мені все оце?!
Не вдається звільнитись від пут.
Хто ці люди? Навіщо я тут?

Мені конче потрібно туди,
Де не спогад у горлі, а дим.
Щоб напитись з калюжі води.
Там чекає мене побратим.

Треба в той незабутній лісок.
Де від крові червоний пісок.
Де змішалися пам'ять і дим.
Де залишився я молодим.

Дякую. В цьому половину можна сміло видалити,  два останні строфи поставити як початок і від цього будувати зміст.
Я не критик, не прихильник і всьо такоє. Тому особливо не  реагуйте на зауваження, сорі.

Вернісаж. Відділ абстракціонізму.



Протікає майбутнє ефіром крізь нас

У минуле.

Десь на обрії згадка, мов іскорки час

Промайнула.


Тихо крапає віск із застиглих очей.

Наче з свічки.

Запах страху приваблює тіні ночей.

Наче річка.


Всі дороги рівненькі для квадратних коліс,

Хоч і латка на латці і рубець на рубці.

Щоб возити дерева з пустелі у ліс

Дуже вигідно нам мати око в руці.


Непомітний, як світ, невблаганний кінець

Гляне в душу і збавить кураж.

Тінь від погляду цього важка як свинець

Гнула простір, мов рейки міраж.


Повз утюг як смола, свою форму міняючи й суть.

Пробігали крізь нього отари з думок і зі слів.

Невидимі вітри як пір'їнки дерева несуть.

Хочу я вже на волю, наче муха, що лазить по склі.


Скоро прийде зима і осипляться квіти

Як в кінці після ігрека зет.

Догоряє рум'янець минулого літа

Мов жменя вчорашніх газет.


Чи мій розум застряг тут?

Чи завжди так було?

Звідси вийти не можу,

Наче муха крізь скло.


Досить! Тут я уже побував

Понад міру.

Та осколок надії убив наповал

Всяку віру.

З ночі чітаю цю тему та згадую що я читала з українських письменників. Згадувала що читала, занотувала. Звертаю вашу увагу на те що росс літературу імперія нав'язувала скрізь і усім, а українську я читала лише добровільно , здебільшого після 50 років.Дещо порадили на ФУПі після 14 р.
Мій список:
1. Панас Мирний Повія.
Ця книга була в родині, товста, втомлена життям, звідки з'явилася і куди поділася не знаю , але у 5 - 6 класі читала і перечитала самостійно, без примусу, пам'ятаю усе життя.
2.О. Кобилянська  В неділю вранці...
Маю 2 томи Кобилянської , прочитала усе, не пам'ятаю що.
3. Багряний Тигролови(ФУП дякую вам). Сад Гексіманський дивилася фільм, читати не буду, дуже боляче.
4. Куліш Чорна рада .
5. Нечуй - Левицький Кайдашева сім'я.
6. Білінський Країна Моксель, або Московії.( ФУП дякую!)
7.Жадан Ворошиловоград.
Слухала оповіді, не пригадую яки.(:
8.Франко Боріслав сміється.
Щось ще читала , не згадаю зараз.
9.Котляревський  Єнеїда.
І мульт дивилася.
10. Субтельний Історія України.
11.Віктор Суворов  Акваріум, Криголам.
12. М. Гоголь Мертві души. Вечори на хуторі поблизу Диканьки.
13.Ліна Костенко.
14. Слухала Л. Подеревянського.
15. Слухала сучасну українську жіночу прозу.
16. П.Загребельний Роксолана .
І роман про французську королеву( зараз не згадаю назву).
   Я ще маю час  жити, тож список буде збільшуватися.Я працюю над цім! Я підтримую україномовний продукт!


Останнє редагування: 12 квітня 2024 13:51:52 від Орєлька

10 - ка

0.Шевченко                   Кобзар
1.Зінаїда Тулуб              Людолови
2.Гнат Хоткевич             Довбуш
3.Андрій Чайковський    Олюнька
4.Микола Далекий         По живу і мертву воду
5.Роман ІВваничук         Мальви
6.Всеволод Нестайко     , ну тут майже все )))
7.Віктор Близнець          Женя і Синько
8.Марія Матіос               Солодка   Даруся
9.Сергій Жадан              Ворошиловград
10.Олександр Ірванець  Рівне Ровно

ну і ще бонус  пригодницькі Миколи Трублаїні  шхуна Колумб напр.

6.Всеволод Нестайко     , ну тут майже все )))
7.Віктор Близнець          Женя і Синько

Так! І якщо Нестайка знають майже всі українці, то Віктор Близнець не такий відомий. Але як стиліст він неперевершений. Я в дитинстві читав тільки Землю Світлячків і Звук павутинки та Ойойкове гніздо, а десь в 50 років знайшов його інші твори, "дорослу прозу", і прямо не міг відірватися.

Розгорнути попередні цитати...

DiDUS, 12 квітня 2024 05:08:33

Дуже показово.

Найулюбленіших творів українською 2 сторінки про ніщо.
російською 7 сторінок...конкретн их..

не то слово, не то слово
а это я еще не спросила
- ваши любимые украинские художники
- ваши любимые украинские кинорежиссеры
оперу не затронула и балет

в такой ветке ваще дайбох чтоб одну страницу настучали
зато рассказывать, как украинцев изуродовали Пушкин с Чайковским - это в полный рост

Твоє блюзнирство іноді дуже огридне.

Розгорнути попередні цитати...

Bолодимир, 12 квітня 2024 10:44:26

тясмин, 12 квітня 2024 09:21:54

Считать, что украинское это только украиноязычное могут только глупые люди а-ля ОУН
Україну зберегіли і відвоювали українці (у період до 1991 року).
Деякі з них були й російськомовні.
Скільки: 1%? 5,9 %?
Га?

Багато з нас живе ще радянськими мірками.  Таких людей називають в народі совками.
- Розділяти людей на українців та руззьке за мовною-національною ознакою - це совкізм.  
Так було в СРСР де була відповідна графа в паспорті, а тому були руззьке які мешкали на території республіки Україна.

- В той день коли Україна стала незалежною, всі жителі України стали українцями.

В силу різних обставин (походження, світогляд, освіта) велика частина (можливо 50% плюс) українців розмовляла (і досі розмовляє) російською,
а інша частина українців досі називає таких українців "руззкими", "москалями", "кацапами" не розуміючи того, що
таким чином підкреслюють свій совкізм .

В Україні живуть українці.   Серед українців можуть бути і є колаборанти та зрадники.  Часто такі зрадники розмовляють російською.
Проте не варта на своїх же співгромадян вішати ярлики "москаль", "кацап" тільки тому що ви почули з їх уст мову, якою розмовляють вбивці українських дітей.
Моральні принципи, а не язик робить з людини "зрадника" чи "колаборанта".

цікава думка .Виглядає українців не було поки не було України і закінчаться зразу ж як не дай Бог перестане існувати держава Україна ?

Визначення українців та українства залежить від того які у вас цілі.
-  Якщо ви хочете обєднати Українців то шукаєте що у них спільного (наприклад держава Україна),
а якщо хочете розєднати українців, то шукаєте які між ними відмінності (мова, віра, НАТА).
- Якщо хочете щоб Українців було якнайбільше, то вибираєте щось таке що охоплює якомога більше людей,
а якщо хочете щоб українців було якнайменше, то вибираєте щось протилежне.

Я за те щоб українці обєдналися, а тому я вважаю українцем кожного хто говорить що він українець в незалежності від того якою мовою він це говорить, в яку церкву ходить чи ні, де мешкає.  Тому і В.Суворов-Резник українець в моїх очах.

Зараз українці мають власну державу, а тому саме державе є саме тим спільним, що може обєднати усіх українців.
В іншому випадку навіть якщо настане мир, через років 20, донбасяни знову згадають що коли була така "псевдо-держава" як ДНР чи кримські татари згадають про кримське ханство.

- Якщо хочете обєднати українців у державу, де розмовляють виключно українською, (тобто Мова а не Держава Україна) то вас здивує розмір такої держави.
То вас і далі буде дивувати чому у Харкові люблять Гепу та Допу а Хуйло герой багатьох донбасських домохозяйок. 
Саме через таке дурацьке визначення українства (а також і руззьке міра) зараз відбувається війна.

Якщо зникне держава Україна.  Буде ситуація приблизно схожа на ту яка була при Совку: держава Україна зникне з карти світу, але залишиться у серці тих хто знає що він українець. 

Твоє блюзнирство іноді дуже огридне.

вы иногда такая унылая
а я ведь вас помню другой
давно это было, да

Розгорнути попередні цитати...

алекс_12, 12 квітня 2024 11:02:53

Bолодимир, 12 квітня 2024 10:44:26

Багато з нас живе ще радянськими мірками.  Таких людей називають в народі совками.
- Розділяти людей на українців та руззьке за мовною-національною ознакою - це совкізм.  
Так було в СРСР де була відповідна графа в паспорті, а тому були руззьке які мешкали на території республіки Україна.

- В той день коли Україна стала незалежною, всі жителі України стали українцями.

В силу різних обставин (походження, світогляд, освіта) велика частина (можливо 50% плюс) українців розмовляла (і досі розмовляє) російською,
а інша частина українців досі називає таких українців "руззкими", "москалями", "кацапами" не розуміючи того, що
таким чином підкреслюють свій совкізм .

В Україні живуть українці.   Серед українців можуть бути і є колаборанти та зрадники.  Часто такі зрадники розмовляють російською.
Проте не варта на своїх же співгромадян вішати ярлики "москаль", "кацап" тільки тому що ви почули з їх уст мову, якою розмовляють вбивці українських дітей.
Моральні принципи, а не язик робить з людини "зрадника" чи "колаборанта".

цікава думка .Виглядає українців не було поки не було України і закінчаться зразу ж як не дай Бог перестане існувати держава Україна ?

Визначення українців та українства залежить від того які у вас цілі.
-  Якщо ви хочете обєднати Українців то шукаєте що у них спільного (наприклад держава Україна),
а якщо хочете розєднати українців, то шукаєте які між ними відмінності (мова, віра, НАТА).
- Якщо хочете щоб Українців було якнайбільше, то вибираєте щось таке що охоплює якомога більше людей,
а якщо хочете щоб українців було якнайменше, то вибираєте щось протилежне.

Я за те щоб українці обєдналися, а тому я вважаю українцем кожного хто говорить що він українець в незалежності від того якою мовою він це говорить, в яку церкву ходить чи ні, де мешкає.  Тому і В.Суворов-Резник українець в моїх очах.

Зараз українці мають власну державу, а тому саме державе є саме тим спільним, що може обєднати усіх українців.
В іншому випадку навіть якщо настане мир, через років 20, донбасяни знову згадають що коли була така "псевдо-держава" як ДНР чи кримські татари згадають про кримське ханство.

- Якщо хочете обєднати українців у державу, де розмовляють виключно українською, (тобто Мова а не Держава Україна) то вас здивує розмір такої держави.
То вас і далі буде дивувати чому у Харкові люблять Гепу та Допу а Хуйло герой багатьох донбасських домохозяйок. 
Саме через таке дурацьке визначення українства (а також і руззьке міра) зараз відбувається війна.

Якщо зникне держава Україна.  Буде ситуація приблизно схожа на ту яка була при Совку: держава Україна зникне з карти світу, але залишиться у серці тих хто знає що він українець. 

це чисто імперський погляд і імперська термінологія  - хочете мати імперію, то всі хто в імперії мають бути одинаково позначені і одинаково працювати на імперію  незалежно від мови, світогляду, і тд.

З ким разом жили від тих і набралися і далеко не втікли.

Розгорнути попередні цитати...

Bолодимир, 12 квітня 2024 14:15:04

алекс_12, 12 квітня 2024 11:02:53

цікава думка .Виглядає українців не було поки не було України і закінчаться зразу ж як не дай Бог перестане існувати держава Україна ?

Визначення українців та українства залежить від того які у вас цілі.
-  Якщо ви хочете обєднати Українців то шукаєте що у них спільного (наприклад держава Україна),
а якщо хочете розєднати українців, то шукаєте які між ними відмінності (мова, віра, НАТА).
- Якщо хочете щоб Українців було якнайбільше, то вибираєте щось таке що охоплює якомога більше людей,
а якщо хочете щоб українців було якнайменше, то вибираєте щось протилежне.

Я за те щоб українці обєдналися, а тому я вважаю українцем кожного хто говорить що він українець в незалежності від того якою мовою він це говорить, в яку церкву ходить чи ні, де мешкає.  Тому і В.Суворов-Резник українець в моїх очах.

Зараз українці мають власну державу, а тому саме державе є саме тим спільним, що може обєднати усіх українців.
В іншому випадку навіть якщо настане мир, через років 20, донбасяни знову згадають що коли була така "псевдо-держава" як ДНР чи кримські татари згадають про кримське ханство.

- Якщо хочете обєднати українців у державу, де розмовляють виключно українською, (тобто Мова а не Держава Україна) то вас здивує розмір такої держави.
То вас і далі буде дивувати чому у Харкові люблять Гепу та Допу а Хуйло герой багатьох донбасських домохозяйок. 
Саме через таке дурацьке визначення українства (а також і руззьке міра) зараз відбувається війна.

Якщо зникне держава Україна.  Буде ситуація приблизно схожа на ту яка була при Совку: держава Україна зникне з карти світу, але залишиться у серці тих хто знає що він українець. 

це чисто імперський погляд і імперська термінологія  - хочете мати імперію, то всі хто в імперії мають бути одинаково позначені і одинаково працювати на імперію  незалежно від мови, світогляду, і тд.

З ким разом жили від тих і набралися і далеко не втікли.

сам дурак 

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 12 квітня 2024 14:11:30

Твоє блюзнирство іноді дуже огридне.

вы иногда такая унылая
а я ведь вас помню другой
давно это было, да

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

Як, наприклад, ти  зробила з цією гілкою, а народ повівся і чесно почав відповідати.

Розгорнути попередні цитати...

Lighta, 12 квітня 2024 14:15:43

шуша, 12 квітня 2024 14:11:30

Твоє блюзнирство іноді дуже огридне.

вы иногда такая унылая
а я ведь вас помню другой
давно это было, да

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

Як, наприклад, ти  зробила з цією гілкою, а народ повівся і чесно почав відповідати.

нє, ну чому  - яка різниця хто і з якою метою створив гілку. А ось дописи тут промовисті і достатньо характеризують дописувачів, ообливо тих "хто в танкє" і крім шолохолова з пушкіном нікого не хоче бачити.

Розгорнути попередні цитати...

Bолодимир, 12 квітня 2024 10:44:26

- В той день коли Україна стала незалежною, всі жителі України стали українцями

Були русскомірними совками, а тут ррраз, і всі вже українці.
Так само можна й всіх в китайці записати.
Чи в мусульмани.
Чи в комуністи.

Зміна ідеологічної самоідентифікації людини (національної, релігійної чи політичної) процес тривалий, важкий і в більшості випадків не відбувається.
Хіба що в наступних поколіннях, якщо буде відповідне середовище, яке формує такі переконання.

точно.  Якщо буде відповідне середовище, але середовища відповідного не буде якщо будуть ті, що ділять українців (жителів держави Україна) на україномірних та неукраїномірних. 

Одні українці допомогають іншим українцям (з допомогою розумної мовної політики, що проводиться державою) усвідомити що Україна їх спільний дім (ви праві на протязі кількох поколіннь). 
В іншому випадку прийде хуйло з бажанням пояснити що українці є трьох сортів а чи навіть чотирьох, а тому тут має бути Кацапія, тут Малоросія, а Галичина - це взагалі якесь непорозуміння.

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 12 квітня 2024 14:25:19

Lighta, 12 квітня 2024 14:15:43

вы иногда такая унылая
а я ведь вас помню другой
давно это было, да

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

Як, наприклад, ти  зробила з цією гілкою, а народ повівся і чесно почав відповідати.

нє, ну чому  - яка різниця хто і з якою метою створив гілку. А ось дописи тут промовисті і достатньо характеризують дописувачів, ообливо тих "хто в танкє" і крім шолохолова з пушкіном нікого не хоче бачити.

Ну то подивись, як Лайта радіє, що гілка не набрала і половину сторінок, як гілка з російськими авторами.

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

а я а мне больно, когда вменяемые люди уходят в неадекват
вам предложили составить список любимых призведений украинской литературы
уж какой тут стьоб
список вы предоставили?
нет
потому что вам я не нравлюсь?
Украинская литература-то причем?
бесполезный разговор

Вернісаж. Відділ абстракціонізму.



Протікає майбутнє ефіром крізь нас

У минуле.

Десь на обрії згадка, мов іскорки час

Промайнула.


Тихо крапає віск із застиглих очей.

Наче з свічки.

Запах страху приваблює тіні ночей.

Наче річка.


Всі дороги рівненькі для квадратних коліс,

Хоч і латка на латці і рубець на рубці.

Щоб возити дерева з пустелі у ліс

Дуже вигідно нам мати око в руці.


Непомітний, як світ, невблаганний кінець

Гляне в душу і збавить кураж.

Тінь від погляду цього важка як свинець

Гнула простір, мов рейки міраж.


Повз утюг як смола, свою форму міняючи й суть.

Пробігали крізь нього отари з думок і зі слів.

Невидимі вітри як пір'їнки дерева несуть.

Хочу я вже на волю, наче муха, що лазить по склі.


Скоро прийде зима і осипляться квіти

Як в кінці після ігрека зет.

Догоряє рум'янець минулого літа

Мов жменя вчорашніх газет.


Чи мій розум застряг тут?

Чи завжди так було?

Звідси вийти не можу,

Наче муха крізь скло.


Досить! Тут я уже побував

Понад міру.

Та осколок надії убив наповал

Всяку віру.

Вірш - гівно
Закінчуй нюхати клей)

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 12 квітня 2024 14:25:19

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

а я а мне больно, когда вменяемые люди уходят в неадекват
вам предложили составить список любимых призведений украинской литературы
уж какой тут стьоб
список вы предоставили?
нет
потому что вам я не нравлюсь?
Украинская литература-то причем?
бесполезный разговор

А чому я взагалі повинна тобі щось "прєдоставлять"?

Дійсно, марна розмова.

Для тебе ця гілка, повторюю ще раз, тільки "стьоб".

Українською ти все рівно не читаєш, не читала, хіба тільки в школі, і читати не будеш.

Розгорнути попередні цитати...

алекс_12, 12 квітня 2024 14:30:19

шуша, 12 квітня 2024 14:25:19

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

Як, наприклад, ти  зробила з цією гілкою, а народ повівся і чесно почав відповідати.

нє, ну чому  - яка різниця хто і з якою метою створив гілку. А ось дописи тут промовисті і достатньо характеризують дописувачів, ообливо тих "хто в танкє" і крім шолохолова з пушкіном нікого не хоче бачити.

Ну то подивись, як Лайта радіє, що гілка не набрала і половину сторінок, як гілка з російськими авторами.

Ще набере, я думаю. Дійсно, українських авторів ніяк не менше у всіх жанрах. Я якраз наводив переважно сучасних, не класиків з підручника. Деяких нема і навряд чи будуть, типу Акуніна, але це через відсутність імперської свідомості в наших авторів

Ще згадав дві цікаві книги від українських авторів
- Піддубний "Велесова книга. Веди України-Русі"
- Микола Глухенький "Коліївщина"

А ось кілька творів перекладених українською, які читаються за одну ніч:
- Тадеуш Доленга-Мостович "Щоденник пані Ганки"
- Ерік Марія Ремарк (всі твори) починати мабуть треба з "Три товариші" чи може "Чорного Обеліска"
- Едгар По (всі твори)
- П'єр-Огюстен Бомарше, трилогія про Фігаро
- Теодор Драйзер "Фінансист"
- Лі Якокка "Автобіографія"
- Френсіс Фіцджеральд "Великий Гетсбі"

Останнє редагування: 12 квітня 2024 15:23:31 від Bолодимир

Сади стоять в весільному врбанні
І соловей весільному співає
Веселка радужно на Сонці виграє
І серце радуєця Сонцю і Весні
    

Старинний вірш, баби читають, хто автор даже гугл не знає

А ось кілька творів перекладених українською, які читаються за одну ніч:
- Тадеуш Доленга-Мостович "Щоденник пані Ганки"
- Ерік Марія Ремарк (всі твори) починати мабуть треба з "Три товариші" чи може "Чорного Обеліска"
- Едгар По (всі твори)
- П'єр-Огюстен Бомарше, трилогія про Фігаро
- Теодор Драйзер "Фінансист"
- Лі Якокка "Автобіографія"

Я зараз читаю чудові переклади Філіпа Кіндреда Діка, гарна соковита мова)
А от Дюну, останні 4 романи, мабуть перекладали гуглом  видно що літредактор намагався витягнути текст, і видно де він обламувався і плюнув)

Розгорнути попередні цитати...

Bолодимир, 12 квітня 2024 15:03:29

А ось кілька творів перекладених українською, які читаються за одну ніч:
- Тадеуш Доленга-Мостович "Щоденник пані Ганки"
- Ерік Марія Ремарк (всі твори) починати мабуть треба з "Три товариші" чи може "Чорного Обеліска"
- Едгар По (всі твори)
- П'єр-Огюстен Бомарше, трилогія про Фігаро
- Теодор Драйзер "Фінансист"
- Лі Якокка "Автобіографія"

Я зараз читаю чудові переклади Філіпа Кіндреда Діка, гарна соковита мова)
А от Дюну, останні 4 романи, мабуть перекладали гуглом  видно що літредактор намагався витягнути текст, і видно де він обламувався і плюнув)

Буває навіть якщо перекладають не гуглом, але механічно, не вкладаючи душі.  Просто беручи голі гроші за переклад. 
Особливо, це замітно, коли читаєш такі "механічні" переклади віршів чи пісень.

Інша справа... коли пісня співається мовою оригіналу...

Останнє редагування: 12 квітня 2024 15:46:31 від Bолодимир

Розгорнути попередні цитати...

slp, 12 квітня 2024 08:02:58

Наше - украинское

Ти - кацап. І не примазуйся до України. По-твоєму не буде.

в 1991 році було 22% жителів України росіян. Всі вони є повноправними громадянами України. Так само як в країнах Балтії в 1920 році всі росіяни отримали громадянство. Ваші тези про примазались мають ознаку злочину(розпалювання міжнаціональної ворожнечі).

Розгорнути попередні цитати...

алекс_12, 12 квітня 2024 14:30:19

шуша, 12 квітня 2024 14:25:19

Я не люблю, коли люди видають власний "стьоб" за щось гарне.

Як, наприклад, ти  зробила з цією гілкою, а народ повівся і чесно почав відповідати.

нє, ну чому  - яка різниця хто і з якою метою створив гілку. А ось дописи тут промовисті і достатньо характеризують дописувачів, ообливо тих "хто в танкє" і крім шолохолова з пушкіном нікого не хоче бачити.

Ну то подивись, як Лайта радіє, що гілка не набрала і половину сторінок, як гілка з російськими авторами.

не треба ніяких змагань. Якщо твоя дитина програла якесь спортивне змагання вона все одно найкраща.

10.Олександр Ірванець  Рівне Ровно

Читав!
А ще Дефіляда в москві і Срібний павук!
 

Розгорнути попередні цитати...

шуша, 12 квітня 2024 14:33:38

алекс_12, 12 квітня 2024 14:30:19

нє, ну чому  - яка різниця хто і з якою метою створив гілку. А ось дописи тут промовисті і достатньо характеризують дописувачів, ообливо тих "хто в танкє" і крім шолохолова з пушкіном нікого не хоче бачити.

Ну то подивись, як Лайта радіє, що гілка не набрала і половину сторінок, як гілка з російськими авторами.

не треба ніяких змагань. Якщо твоя дитина програла якесь спортивне змагання вона все одно найкраща.

вони швидше почали ))  Ми їм дали фору

Я за те щоб українці обєдналися,

Виражу Вашу думку у віршовій формі.


Я звертаюсь до вас, мої браття по духу.

Моторола, Пушилін, Пасічник, Гіркін...

Нащо ми почали цю війну і розруху.

Нам нема що ділить, одні у нас мірки.


Ми - єдиний народ. Обнімемося ж, браття!

Патріоти і зрадники, праві і ліві.

І поставимо в Києві пам'ятник "Баті",

Мозговому, Захарченку, "Бетмену", Гіві.


Ми впустили чужинську орду у хату.

Всяких соросів, піндосів і єврогеїв.

Тож беремось разом за мітлу і лопату.

Щоб позбутись назавжди чуми цієї.


Батько Пyтiн дорогу нам вкаже, я знаю.

І підемо разом ми у світле майбутнє.

Бо сказав же Тарас: - Обніміться, благаю.

А про цю, як її, Україну - забудьте.