Для чого китайці прогнозують поразку московії?
Вчора для вивчення мені в групі закинули цікаву статтю від професора Юйцзюня з Пекінського університету, заступника директора Інституту міжнародних досліджень, директора Центру досліджень московії та Центральної Азії. Регалії перерахував, щоб Ви розуміли, що це відносно впливовий китайський науковий діяч, який тісно пов'язаний з партійними аналітичними центрами Китаю і його спеціалізація саме "московія".
Так ось, від нього на The Economist виходиться стаття під заголовком "Московія обов'язково програє війну в Україні".
Китайський професор аналізує війну та зазначає : "Жодна зі сторін не має переваг у війні та має різні політичні позиції, тому конфлікт закінчиться нескоро", але далі називає чотири основних фактори, які роблять поразку московії в очах китайця неминучою.
Ці фактори можете почитати самостійно, я ж зацитую висновок, а далі хочу проговорити про більш глибинні моменти цієї статті:
"У сукупності ці чотири чинники роблять остаточну поразку московії неминучою. З часом вона буде змушена вийти з усіх окупованих українських територій, включно з Кримом. Її ядерний потенціал не є гарантією успіху"
, — далі китайський експерт пояснює чому москва не застосує ядерну зброю, навіть у разі виходу з Криму та завершує тим, що: "Україна зруйнувала міф про непереможність москви".
А тепер я хочу сконцентрувати Вашу увагу на двох моментах: як партійний професор подає московсько-китайські відносини й чому ця стаття вийшла саме зараз.
Про московсько-китайські відносини у статті:
1. "Відносини Китаю з московією не є постійними", китаєць зазначає, що китайсько-московські відносини від стану "без обмежень" у 2022 році повернулись до "традиційних принципів". Поїздки московської дипломатії: «Радше є дипломатичною спробою московії показати, що вона не самотня, ніж справжнім проявом "любові"»,— акцентує Юйцзюнь. Але ж ми знаємо "про китайські постачання" і можна сказати, що китаєць явно маніпулює фактажем, напихуючи у західний медіапростір "приємні слова".
2. "Московія прагне підірвати наявний міжнародний і регіональний порядок за допомогою війни, тоді як Китай хоче розв'язувати суперечки мирним шляхом", — по факту професор, покладає провину на московію, що йде в розріз "офіційній лінії Пекіна".
3. Китай купує московську нафту, щоб тримати світові ціні на енергоносії в нормі: "Якщо Китай перестане імпортувати московську нафту і купуватиме її в інших країнах, це призведе до зростання міжнародних цін на нафту", — виправдовується професор. Але тут насправді дуже тонкий, прихований натяк на "договірняк з ще однією "нафтоозбоченою країною" — США. Тобто, США не проти, щоб Китай з великим дисконтом викуповував московську нафту, що зменшує загалом вартість ціни на нафту. Влучний натяк відповідно до нещодавніх скандалів з "нафтовою ломкою США" чи не так?
