Уєбан старий, ти вже дістав тут своїм сранням, коли ти вже упокоїшся... 
Вже була розмова, але обидва Цербери повсирались і збігли, а чорти влаштували сидячий страйк. Кажуть:або ми, або Дідусь з клавіатурою! І пообіцяли втопитись в чані з прохолодною, з кубиками льоду Кока-Колою прямо в пеклі. В Раю про такого взагалі не чули. Сказали, що знають одного Дідуся. Звати його Авраам. Кажуть, що ліміт вичерпано на дідусів. Тому вирішено залишити його на Упячкє до особливого розпорядження Всевишнього. А це можуть пройти тисячоліття. Бо сама Смерть Дідуся сциться. Як побачить Івана нашого з фотачькамі...так і валиться дупою на косу. А дупа нє казьонная. Вся вже в шрамах. Плаче і кричить: "заберіть його, коли я вже здохну?" Дідусь блює на неї і дає підзатильника. І так кожного дня. Її вже чорти почали звати ласкаво: Наша Промєтеєвна...
