Розгорнути попередні цитати...

Andriy Zas, 22 липня 2017 21:27:34

Нема і не може бути ніяких "діалєктов рускава язика", як не може бути пагонів у пластикового дерева.

Мабуть, лінгвісти всього світу якісь дебіли, бо вони з Вашими науковими працями не знайомі та визнають наявність цих діалектів.

Мабуть не варто поширювати ваші особисті розумові характеристики на "лінгвістів усього світу".


Кацапи цілком усвідомлюють, що ніяких діалектів у них немає. Те що вони інколи називають "діалектом" - це локальні фонетичні особливості у вимові болгаро-українського суржику.

Наприклад одні кажуть "шнацыть", а інші "шышнацаць", псят/пийсят, чавек/чилаэк/члавек, патамуша/птаамушт,  Птиирбурк/Питирбурх і так далі.

Інша справа, шо в кіно , театрі і телебаченні ми чуємо зовсім іншу, рафіновану мову, де кажуть "Шестьдесят, пятьдесят, чела(о)век, Петербург, патому чьто". Це штучна вимова яку спеціально вчать у спеціальних навчальних закладах. Скажімо прямо її занесли євреї з-за черты оседлості. А вимова ця - майже українська - повноголосна.

Кацапи цілком усвідомлюють, що ніяких діалектів у них немає. Те що вони інколи називають "діалектом" - це локальні фонетичні особливості у вимові болгаро-українського суржику.
Деякі відмінності, зумовлені взаємодією рускава язика з мовою тубільців, все ж є. Не знаю, чи можна класифікувати таке явище як діалект.

Блин, точняк... хорошо что я зашел в эту ветку..

Тут  хтось  в гілочці  казав що  українська мова найдавніша
то подивіться  картинки  з вікіпедії
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Якщо ви не згідні  то правте  Вікіпедію



Показати зображення...
Можливе поширення праіндоєвропейської мови бл. 3500 року до н. е. за Курганною теорією

Показати зображення...
Індоєвропейська мова бл. 2500 року до н. е.

Показати зображення...
Індоєвропейські мови бл. 1500 року до н. е.

Показати зображення...
Індоєвропейські мови бл. 500 року до н. е.

Показати зображення...
Індоєвропейські мови у часи Римської імперії на Великого переселення народів (500 рік н. е.)

Indo-European languages
Britannica Concise
Encyclopædia Britannica Article

Family of languages with the greatest number of speakers, spoken in most of Europe and areas of European settlement and in much of southwestern and southern Asia.
They are descended from a single unrecorded language believed to have been spoken more than 5,000 years ago in the steppe regions north of the Black Sea and to have split into a number of dialects by 3000 BC. Carried by migrating tribes to Europe and Asia, these developed over time into separate languages.
http://www.britannica.com/ebc/article-9367925

Можна перевірити за деякими словами як саме формувалися індоєвропейскі мови:


молоко -> mleko, milk, млако, Milch, melk, lei lac', lakto, molke, mjólk
голова -> glowa, глава, hlava, hoof
яблуко -> jabłko, јабука, яблык,ябълка,iapula, apple, Apfel, epli, ābols, afal
золото -> złoto, gold, goud, oro, aur

Український варіант найбільш повноголосний. Не буває так, щоб спочатку було "Еппл" а вже з нього вийшло "яблуко", тільки навпаки, бо мови в процесі перетворення спрощуються: скорочується довжина слова, зникає рід, відмінки і т.д.

В українській мові, за сукупності ознак, зберігся найповніший/найдавніший варіант.

Теорія:

"Рід

Усі індоєвропейські мови спрощують ту категорію роду, якою вона була у індоєвропейській прамові. Найпершим зникає середній рід, навіть балтські (які вважаються архаїчними) розрізняють лише два роди? (слід гадати, що базовою для них була пруська мова, яка вирізняла середній рід але вона зникла, бувши поглинута Німеччиною між XIII і ХVІІ ст.). Зменшується кількість слів середнього роду у болгарській, у деяких говірках московської мови. А ось яскравий приклад у московській мові - замість давньоукраїнських форм на означення дитинчат звірів чи тварин: теля, порося, щеня середнього роду - вживають зараз теленок, поросенок, щенок (чоловічого роду).
Українська зберігає ці форми у недоторканости!

Число

В праіндоєвропейській мові розрізнялися однина, двоїна і множина. У майже всіх неслов'янських мовах такого розрізнення уже немає. Відмерла, загубилася двоїна. Жива вона у лужичан, у словен і частково в литовській та українській. У інших вигасла. Отже, чинник БаЗ по двоїні ніби розтягує прабатьківщину індоєвропейців і слов'ян далеко на захід від Дніпра - до лужичан і словен. Литовська втратила двоїну усього літ 50 тому. В українській зберігається кілька тисяч років одне чудове слово у двоїні: ДВІСТІ. У старослов'янський писалося дві слові: ДВЪ СТЪ. Широко вживано: дві руці, дві нозі тощо.

Наголос

Індоєвропейська мова мала наголос вільний.

Омонімія

Крім відсутности середнього роду, балтські мови мають ще одну ознаку НоМі, дуже серйозну і вагому, а саме - повне нерозрізненні у третій особі дієслів однини і множини. Приміром, він raso (пише) і вони raso (пишуть). Це для українського вуха і розуміння цілком несприйнятливе (але знане, як ми вже бачили, всім іншим європейським мовам - показник НоМі).

Довжина слова

Не є новинкою користуватися таким показником слова як довжина. Новинкою буде моя спроба визначати за цим показником давність мови. Наприклад, середня довжина українського слова складає 9 фонем, а англійського - 4-5 фонем. На мою думку, це свідчить про відносну давність української мови супроти англійської."

На батьківській землі слова скорочуються менше (бо не вигас ще сильний чинник БаЗ), та чим далі від неї - тим більше. Це правило стосується не лише споріднених спільнокореневих слів, а й взагалі усіх слів мови, чи, точніше сказати, середньої довжини словоформ даної мови.

Найпоказовішим у слов'янських мовах е занепад редукованих Ъ і Ь або, наприклад, втрата кінцевого й у інфінітиві дієслів: пор. старослов. ходити, бити з польс. сhodzic, bic. із білор. ходзиць, биць і т. д.

Як бачимо, в нинішніх слов'янських мовах слова на один склад скоротилися. Крім української, до речі: ходити, бити, тощо.
Або ось думка О. О. Шахматова про скорочення на один склад закінчень орудного відмінку:

"В орудному відмінку однини жіночого роду, в тім, як у іменників, так і в займенниках і в прикметниках, замість -от є у всій московській мові -ой. Зміна -ою на -ой не фонетична, вона зобов'язана морфологічній причині, а саме прагненню* скоротити закінчення орудного відмінку, що відрізняється зайвим складом від всіх інших відмінників однини: гора, горы, горе, гору, но горою. Мабуть, в результаті цього прагнення* кінцевий звук закінчення -ою ставав нескладовим". (А. А* Шахматов "Историческая морфология русского язика" М. 1957, стор. 340)."

http://ukrlife.org/main/prosvita/rzbogom.htm

Блин, точняк... хорошо что я зашел в эту ветку..

А я не знаю як вийти. Є такі форуми, де, коли тобі стає нецікаво, то можеш виключити тему з обговорення. А тут є можливість просто позначати  прочитане. Але це дуже втомлює.

Кацапи цілком усвідомлюють, що ніяких діалектів у них немає. Те що вони інколи називають "діалектом" - це локальні фонетичні особливості у вимові болгаро-українського суржику.
Деякі відмінності, зумовлені взаємодією рускава язика з мовою тубільців, все ж є. Не знаю, чи можна класифікувати таке явище як діалект.

Блатная феня наприклад. Поширилася зокрема через надсмотрщіков у мардовскіх лагєрях. (Взагалі психологічний тип кацапа - надзіратель в концлагєрє, вони всі так себе поводять до українців " и прочих чурок" )

Солженіцин робив спроби скласти "Словарь расширений рускава язика". Такі собі варіації на тему "Словаря живаго великросскага наречия" Даля, де в купу звалена книжка болгаро-українська лексика + чисельні фіно-угорські наречія, жодне з яких так і не стало повноцінною мовою.

Такий собі Плуцер-Сарно зробив реконструкцію гіпотетичної мови кацапів, якою вона б могла бути (+ українська граматика - без неї ніяк)

""Ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. Зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "Хунды-мунды, вахлюй! Отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "Да, жемнул я мормотень! – отжегнулся дурносоп верстан, - "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "Да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" - верстанулся прощепырник. "А ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" – утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "Эвося! – защепырил прожубрястый валявка, - "я то – чуфырь! А ёна ведь неутомчивая жемжурка. Коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" Тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. Отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю."

------

Я перевірив за словником Даля - всьо чьотко, нікакой отсєбятіни.

Ви потрапили в пастку, вказавши на помилку в самому факті.

якась гра словами

факт або є або нема
що таке помилка в самому факті я не розумію

Але нюанс в тому, що це не має взагалі ніякого значення, оскільки публікація граматики без живої мови - це виключно для штучних мов на кшталт есперанто.
Дитина спочатку вчиться розмовляти, а вже потім йде до школи та вчить граматику.
Доросла людина не ходить з довідником для того, щоб постійно звірятися, чи правильно вона щось намагається сказати.
І останнє дуже добре видно по носіям діалектів.

ви, мабуть, просто гадки не маєте що таке унормування мови і нащо потрібна граматика взагалі

 А тепер накладіть  карту  індоєвропейських мов і  карту Галлогрупи R1a1

 Дякую. Цікаве  пояснення.

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 22 липня 2017 19:12:13

newyo, 22 липня 2017 19:02:12

власне сама територія України є територією зародження прасловянства, логічно припустити про прямий звязок саме української мови з прасловянською

територія України є територією зародження прасловянства - за однією із гіпотиз
тобто це не доконаний факт

прямий звязок саме  української мови (але не тільки української !!) з прасловянською є доконаний факт

проте це аж ніяк не підстава вважати що всі мови походять від української

я не стверджую що всі словянські мови пішли від уркраїнської.
я говорю що, на мою думку, саме українська мова несе найбільше рис прасловянськоі мови

а гілку читали?

ось, наприклад:

Учений В.Кобилюх у своїх роботах доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Самим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі, є давні топоніми й гідроніми, які збереглися до наших днів.

""Ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. Зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "Хунды-мунды, вахлюй! Отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "Да, жемнул я мормотень! – отжегнулся дурносоп верстан, - "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "Да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" - верстанулся прощепырник. "А ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" – утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "Эвося! – защепырил прожубрястый валявка, - "я то – чуфырь! А ёна ведь неутомчивая жемжурка. Коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" Тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. Отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю."

------

Я перевірив за словником Даля - всьо чьотко, нікакой отсєбятіни.

"Twas brillig, and the slithy toves
   Did gyre and gimble in the wabe:
 All mimsy were the borogoves,
   And the mome raths outgrabe"

Розгорнути попередні цитати...

Andriy Zas, 22 липня 2017 22:41:18

""Ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. Зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "Хунды-мунды, вахлюй! Отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "Да, жемнул я мормотень! – отжегнулся дурносоп верстан, - "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "Да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" - верстанулся прощепырник. "А ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" – утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "Эвося! – защепырил прожубрястый валявка, - "я то – чуфырь! А ёна ведь неутомчивая жемжурка. Коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" Тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. Отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю."

------

Я перевірив за словником Даля - всьо чьотко, нікакой отсєбятіни.

"Twas brillig, and the slithy toves
   Did gyre and gimble in the wabe:
 All mimsy were the borogoves,
   And the mome raths outgrabe"

- Куляймо, хрюги, куляймо брады, ибьтую мэмэ!
  Куляй, Лабысло, тудой и сюдой к ибуты мэмэ...

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 22 липня 2017 20:07:04

у гілці йшлося не про авторитетність чи досконалість граматики Ломоносова, а про існування граматики Ломоносова як такої

1. Повторюю запитання: хіба я заперечував, що Ломоносов створив свою граматику?
То покажіть де саме ви це прочитали у мене.

Це заперечував Andriy Zas, а ви до нього долучилися ось тут:

Розгорнути попередні цитати...

Andriy Zas, 22 липня 2017 18:14:12

У Ломоносова, якщо ви звернули увазу "Российская грамматика", а по суті це була "Словенская граматика". Тобто Староболгарська, яку кацапи соромязливо називають "церковнославянской"

"Зауважимо, що в Московському князівстві атрибутивом руский (русский) при означенні літературної мови позначувано церковнослав'янську мову, себто русский і словенский - це термінологічні синоніми: "Слышах тебе по руски поюща... стих Богоматере"/пам'ятка XVII ст./. Написаний у Києві 1626 року рукопис "Катехизису" Лаврентій Зизаній повіз до Москви, де був належно прийнятий царем і патриархом Філаретом. Після дискусії з теологічних питань книгу було перекладено зі староукраїнської на церковнослов'янську мову й 1627 року надруковано в Москві. Такий стан справ тривав ще й на початку XVIII ст.: "Літературний стиль петровської епохи, не зважаючи на смішаний склад, продовжував бути й називатися "славенський". Між "российским диалектом" і "славенским языком" ставлено нерідко знак тотожності."

Тоді як в українському та білоруському мовному просторі руский і словенський - це антоніми. Промовисто свідчить про це міркування Афанасія Филиповича, висловлене у його "Диариуші" (1646 р.). Автор відрізняє славенскую мову від рускои так само, як поляки - польську мову від латинської: "з'ты(х) причинъ щ(д) едного гре(ц)кого Ру(с) словенски(м) и руски(м) а поляки лати(н)ски(м) и по(л)ским языко(м) велугъ народу и потребы литера(л)но кни(г) заживаючи двоякою якобы вѣру чинили...". Тут варто зауважити, що русини (українці та білоруси), вживаючи словосполучення руське письмо, мали на увазі зрозуміле кириличне. Тому кириличні тексти XV-XVIII ст. з Києва, Луцька, Львова, Вільно, Полоцька не потребували додаткової ідентифікації, адже писані письмом руським.  У речищі зазначеного наведемо цікавий факт із книги Пінського гродського суду 1662 р. Про мову документа, поданого в місцеву канцелярію, писар занотував: "подалъ ... грамоту руским москевским писмом". Очевидно, йшлося не стільки про окрему графічну систему, скільки про іншу мову."

Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? Мовознавство (2016). - С. 14-15.
"Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською (сучасною російською) і руською (сучасною українською) мовами, про що свідчить "Лесикон" 1627 р. П. Беринди
(Адамант; Діамент... Алмаз, мос(к)овски;  пор. пѣтель чески и руски, когут волынски, пѣвень литовски, петухъ); 
або заголовки віршів Климентія Зиновієва: Ω муровщика́хъ... по моско(в)ски(и) о ка́мε(н)щикахъ; 
Ω тέсля(х), або тε(ж) о пло́тника(х) по моско(в)ски(и).
Проте таке різрінення термінологічних понять московська і руська мови з кінця XVIII ст., особливо в XIX - на початку XX ст. витісняється [у Російській імперії] з наукових праць. Натомість активизуються назви севернорусский, южнорусский, древнерусский язык." 

Історія української мови Хрестоматія. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко (1996). - С. 8.

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 22 липня 2017 19:07:30

Я не буду з вами дискутувати на рівні шаріковщини.

Та хто ви такий власне? Чванькувате ніщо с "мнєнієм". У мене факти , у вас "мнєнія". Можете засунути собі те "мнєніє" самі знаєте куди.

Та, звісно, теза "Аж до ХІХ ст. москвини не мали граматики своєї мови." - це  неабиякий хфакт ...

ІІ. МОВА І ЛІТЕРАТУРА МОСКВИНА
Аж до ХІХ ст. москвини не мали граматики своєї мови.
М. Трубєцькой
http://moskovstvo.narod.ru/MOS/2.htm

А тепер накладіть  карту  індоєвропейських мов і  карту Галлогрупи R1a1


Показати зображення...

На карті ми бачимо "репатрацію" іранських сарматів на історичну батьківщину - Україну.
Вони загнали балтів від Азовського моря, аж ген до Балтійського, а по ходу справи створили слов'ян (праукраїнців власне).

Щодо лінгвістики, то тут цікаве таке:



Найближча до української - верхньолужицька мова (Німеччина)- 29 спільних ознак (лексичних і граматичних).

Вся східна Німеччина - германізовані праукраїнці.
Вся східна Польша (колишні німецькі землі) - покатоличені українці  Галичини - "поляки", якими зеселяли ці землі після німців.
Первісна назва Бреслау-Вроцлава звучала цілком по українськи "Воротислав". Я думаю дуже невипадково, що саме Вроцлав став найбільш привабливим місцем в Польщі для українців - свій до свого по своє.  Шляхами сарматів.

Ukraińcom coraz lepiej we Wrocławi.
Ukraińcy opanowują Wrocław
Co dziesiąty mieszkaniec Wrocławia to Ukrainiec.
Wrocław: ukraiński drugim językiem?

 Вже очевидно, що російська українській - троюрідна правнучка.
 Покрала, за звичкою, і спідниці і намиста, і пнеться в родичі.
 А підмоскальники за допомогою посилань, намагаються "впіхнуть нєвпіхуємоє"

Останнє редагування: 22 липня 2017 23:08:56 від Топа

А ми ще про письмо не говорили
Надибав от одну гіпотезу
http://lah.ru/text/kamenev/alfa-text.htm
Про  те   що  латинська абетка  кирилична абетка та інші  мають один спільний корінь
А саме  букви  це малюнок  рота  в розрізі  , лишень буква "О" намальована  з торця
 
подробиці тут  (але щось погано в мене відкривається  то я деякі цікаві картинки скопіюю сюди)
http://lah.ru/text/kamenev/alfa-text.htm

Каменев Д.А.

Праалфавит

Гипотеза о наличии общего предка алфавитов кириллицы, греческого, финикийского и письма Брахми.
А также гипотеза о существовании единого закона построения букв этого "праалфавита".
 Введение
 
Ниже вашему вниманию будет предложено две теории:
О происхождении и кириллицы, Брахми, греческого, и финикийского алфавитов от одного общего предка,
И о существовании некоего общего закона построения букв этого праалфавита.

Хотелось бы особо подчеркнуть, что я вовсе не настаиваю на том, что буквы гипотетической праписьменности выглядели именно таким образом, каким они получились в результате моей реконструкции. 
Потому как не сохранилось ни одного письменного источника относящегося ко времени разделения народа Ариев на восточную и западную ветви. Однако наличие большого количества похожих букв в древнеиндийском письме Брахми, славянской кириллице и древнегреческом алфавите, позволяет утверждать, что некий алфавит - предок у них все же существовал, а, значит, был в употреблении у Ариев приблизительно во второй половине III тысячелетия до н. э.
 
Основная идея:
 
Предположим, что каждая литера протописьма представляет собой схематическое изображение человеческого рта глядя сбоку.
В таком случае верх и низ рта могли изображаться горизонтальными черточками "-", а вертикальная палочка "|" означала какого либо рода запинание, преграду, с усилием преодолеваемую для произношения звука. Это могли быть сомкнутые губы, зубы, пережатие в горле, вертикально расположенный язык.
Косая линия "/" могла означать, что что-то чего-то касается (кстати, слова "косая" и "касаться" в русском языке однокоренные).
Вполне логично предположить, что округлости означали принятие органами речи именно такой формы.
Двоеточие, надписанное над литерой, могло символизировать два открытых в момент произношения звука носовых хода.
И под конец допустим, что все лишние детали, несущественные для извлечения звука, не писались. Замечу, что разные люди могли посчитать несущественными различные совокупности органов речи.
Исходя из этой совокупности предположений мною и был сконструирован приведенный в табл. 5 гипотетический праалфавит.
 

server error, справді цікаво.
 Ще не переконливо, але вже дякую!   

Розгорнути попередні цитати...

Andriy Zas, 22 липня 2017 22:41:18

""Ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. Зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "Хунды-мунды, вахлюй! Отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "Да, жемнул я мормотень! – отжегнулся дурносоп верстан, - "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "Да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" - верстанулся прощепырник. "А ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" – утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "Эвося! – защепырил прожубрястый валявка, - "я то – чуфырь! А ёна ведь неутомчивая жемжурка. Коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" Тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. Отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю."

------

Я перевірив за словником Даля - всьо чьотко, нікакой отсєбятіни.

"Twas brillig, and the slithy toves
   Did gyre and gimble in the wabe:
 All mimsy were the borogoves,
   And the mome raths outgrabe"

Та кажу ж - перевіряв за "словарьом ", як от

ЗАХУХРИТЬСЯ — растрепать и всклочить на себе волосы, особ. спросонья.

шершавка
сущ., кол-во синонимов: 4
• мужской половой орган (70)
• мужской член (70)
• рука (49)
• шершавый

хлясь- для обозначения быстрого действия

шурье • вещи

-----

Такою була б москальська мова, аби хтось її кодифікував на власних діалектах. Но - всєм плєвать.

Розгорнути попередні цитати...

server error, 22 липня 2017 22:49:36

А тепер накладіть  карту  індоєвропейських мов і  карту Галлогрупи R1a1


Показати зображення...

На карті ми бачимо "репатрацію" іранських сарматів на історичну батьківщину - Україну.
Вони загнали балтів від Азовського моря, аж ген до Балтійського, а по ходу справи створили слов'ян (праукраїнців власне).

Щодо лінгвістики, то тут цікаве таке:

Показати зображення...
Найближча до української - верхньолужицька мова (Німеччина)- 29 спільних ознак (лексичних і граматичних).

Вся східна Німеччина - германізовані праукраїнці.
Вся східна Польша (колишні німецькі землі) - покатоличені українці  Галичини - "поляки", якими зеселяли ці землі після німців.
Первісна назва Бреслау-Вроцлава звучала цілком по українськи "Воротислав". Я думаю дуже невипадково, що саме Вроцлав став найбільш привабливим місцем в Польщі для українців - свій до свого по своє.  Шляхами сарматів.

Ukraińcom coraz lepiej we Wrocławi.
Ukraińcy opanowują Wrocław
Co dziesiąty mieszkaniec Wrocławia to Ukrainiec.
Wrocław: ukraiński drugim językiem?

Дослідження древньої історії України  почалося з цієї карти


5600 років до нашої ери  Чорне море  було внутрішнє море  - і не мало  звязку з океаном
от прорвало протоки  і рівень Чорного моря  піднявся на 100 метрів  - затопило досить великі території Чорного моря
і на цій карті показано як  люди втікаючи від повені розбрелися  по великій території  ...
 
От тут  білим позначено  затоплені  території


От там є  Германи,  Слави...


Останнє редагування: 22 липня 2017 23:41:06 від server error

 Другої карти не видко. 

Розгорнути попередні цитати...

skiff, 22 липня 2017 21:43:11

Andriy Zas, 22 липня 2017 21:27:34

Нема і не може бути ніяких "діалєктов рускава язика", як не може бути пагонів у пластикового дерева.

Мабуть, лінгвісти всього світу якісь дебіли, бо вони з Вашими науковими працями не знайомі та визнають наявність цих діалектів.

Мабуть не варто поширювати ваші особисті розумові характеристики на "лінгвістів усього світу".

Кацапи цілком усвідомлюють, що ніяких діалектів у них немає. Те що вони інколи називають "діалектом" - це локальні фонетичні особливості у вимові болгаро-українського суржику.

Наприклад одні кажуть "шнацыть", а інші "шышнацаць", псят/пийсят, чавек/чилаэк/члавек, патамуша/птаамушт,  Птиирбурк/Питирбурх і так далі.

Інша справа, шо в кіно , театрі і телебаченні ми чуємо зовсім іншу, рафіновану мову, де кажуть "Шестьдесят, пятьдесят, чела(о)век, Петербург, патому чьто". Це штучна вимова яку спеціально вчать у спеціальних навчальних закладах. Скажімо прямо її занесли євреї з-за черты оседлості. А вимова ця - майже українська - повноголосна.

ДІАЛЕ́КТ (від грец. διάλεκτος – розмова, говір, наріччя) – різновид певної мови, що разом із літературним становить національну мову; засіб спілкування між представниками однієї територіальної чи соціальної групи. Відповідно розрізняють територіальні і соціальні Д. Перші характеризуються наявністю влас. фонет., грамат., словотвір., семант. та лексич. систем. Територ. Д за спіл. або відмін. рисами на всіх мовних рівнях диференціюються на наріччя, говори та говірки. Це дозволяє об’єднувати або протиставляти їх. У деяких мовах територ. особливості є незначними, тому мовці, які розмовляють різними Д., добре розуміють один одного; в інших Д. дуже різняться, що ускладнює, а іноді робить неможливим спілкування між носіями різних Д. цих мов (напр., Д. нім. чи китай. мов). Є кілька поглядів на Д., принципи його виокремлення, структурні ознаки тощо. Представники роман. діалектол. школи (П. Мейєр, Ж. Жільєрон) вважали, що реально існують лише межі окремих діалект. явищ та їхні проекції на карті – ізоглоси, вони заперечували можливість виділення Д. як ціліс. мовної системи. Нім. і швейцар. діалектологи (Ф. Вреде, Т. Фрінґіс) доводили реальність Д., відзначаючи наявність у них ядра і периферії. В укр. діалектології Д. визнають різновидом чи формою нац. мови. Різняться погляди науковців і на принципи розмежування Д., оскільки ізоглоси різних мовних явищ по-різному можуть членувати одну й ту ж територію. Межі поширення діалект. одиниці визначають методом картографування, що становить основу лінгвогеографії. Останнім часом набула поширення точка зору, що під час виокремлення Д. потрібно зважати не лише на мовні особливості, але й на елементи матеріал. і духов. культури, істор.-культурні традиції, етніч. самосвідомість тощо. Вплив літ. мови змінює Д. та межі його поширення, однак модифікуючись, Д. не зникає, як прогнозував у серед. 20 ст. дехто з рад. мовознавців. У той час Д. трактували як «зіпсовану літ. мову» та піддавали остракізму, передбачаючи повне витіснення його. літ. мовою. Інтенсивність змін у Д. залежить від екстралінгвіст. чинників — геогр. положення насел. пункту, де побутує говірка, її статусу (периферійна чи центральна), впливу іншомов. оточення, рівня залучення носіїв говірки в екон. та культурне життя країни тощо. Повільніше зміни відбуваються у відносно ізольов. говірках. Терміном «Д.» часто позначають говір як мовно-територ. одиницю діалект. членування мови, що становить певну сукупність споріднених однотипних говірок, які характеризуються наявністю спільних рис на всіх мовних рівнях, якими вони протиставляються іншій групі говірок, а на лінгвіст. карті окреслюються пучком ізоглос.

Перше виділення (підкреслено) - це щодо одні кажуть "шнацыть", а інші "шышнацаць", псят/пийсят, чавек/чилаэк/члавек, патамуша/птаамушт,  Птиирбурк/Питирбурх і так далі
Ви навели приклад власної фонетичної системи.

Друге - це пояснення, чому в російській мові нібито нема діалектів. Вони є, але це офіційно не визнавалось й досі їх дослідження в Росії не надто заохочують.

Розгорнути попередні цитати...

skiff, 22 липня 2017 20:44:35

Ви потрапили в пастку, вказавши на помилку в самому факті.

якась гра словами

факт або є або нема
що таке помилка в самому факті я не розумію

Перепрошую. Малась на увазі фактична помилка в цитаті.

Розгорнути попередні цитати...

skiff, 22 липня 2017 20:44:35

Але нюанс в тому, що це не має взагалі ніякого значення, оскільки публікація граматики без живої мови - це виключно для штучних мов на кшталт есперанто.
Дитина спочатку вчиться розмовляти, а вже потім йде до школи та вчить граматику.
Доросла людина не ходить з довідником для того, щоб постійно звірятися, чи правильно вона щось намагається сказати.
І останнє дуже добре видно по носіям діалектів.

ви, мабуть, просто гадки не маєте що таке унормування мови і нащо потрібна граматика взагалі

Відсутність унормування й кодифікації літературної мови зовсім не означає відсутності самої мови спілкування.

Диалекты русского языка изучаются,но БЕЗ исследования причин и генезиза, то есть почему там цокают,а тут окают? Кацапские лингвисты упорно прячут тот факт,что русского языка как всеобщего языка общения не было до начала 19 века!!! Это вааще такая себе тайна. Был  переходным этапом некий эрзац-кацапский язык,  так как в конце 18 века был канцелярский (несколько упрощенный церковнославянский с немецко-голландской терминологией), на нём со времен Петра 1 писали указы и реляции, Он же был языком официального общения у власти. На нём,например,говорил с Екатериной её секретарь Безбородько. А так говорили на французском. При Елизавете еще был некий квазиукраинский,возможно благодаря Розумовским, был несколько упрощенный бытовой кацапский,но в регионах Питера и Маасквы,а так же среди власти на местах. На нём говорили еще и купцы. Вообщем было как бы несколько паралельных языков. Проникая в провинцию эти языки сильно ассимилировались всякими мокшинскими,татарскими, чувашскими и поморскими...На которым именно местные и говорили и в результате менялись неузнаваемо. Это и есть источник диалектов. Постепенно проходила унификация кацапского, уже в произведениях Пушкина,Лермонтова,появился некий целостный язык,но ЕГО ФОРМИРОВАНИЕ ЕЩЕ НЕ ЗАКОНЧИЛОСЬ ДАЖЕ СЕЙЧАС.

Постепенно проходила унификация кацапского, уже в произведениях Пушкина,Лермонтова,появился некий целостный язык,но ЕГО ФОРМИРОВАНИЕ ЕЩЕ НЕ ЗАКОНЧИЛОСЬ ДАЖЕ СЕЙЧАС.

Будь яка жива мова не сформована остаточно, бо продовжує розвиток.

Виникають нові слова, інши, навпаки, виходять із вжитку,
це  безперервний процес, притаманний всім живим мовам

Саме цим і відрізняються живі мови від мертвих

Відсутність унормування й кодифікації літературної мови зовсім не означає відсутності самої мови спілкування.

так, не означає

тому і дивним виглядає у цьому контексті ваша теза:

Але нюанс в тому, що це не має взагалі ніякого значення, оскільки публікація граматики без живої мови - це виключно для штучних мов на кшталт есперанто.
Дитина спочатку вчиться розмовляти, а вже потім йде до школи та вчить граматику.
Доросла людина не ходить з довідником для того, щоб постійно звірятися, чи правильно вона щось намагається сказати.

Розгорнути попередні цитати...

Wolter, 23 липня 2017 00:23:41

Постепенно проходила унификация кацапского, уже в произведениях Пушкина,Лермонтова,появился некий целостный язык,но ЕГО ФОРМИРОВАНИЕ ЕЩЕ НЕ ЗАКОНЧИЛОСЬ ДАЖЕ СЕЙЧАС.

Будь яка жива мова не сформована остаточно, бо продовжує розвиток.

Виникають нові слова, інши, навпаки, виходять із вжитку,
це  безперервний процес, притаманний всім живим мовам

Саме цим і відрізняються живі мови від мертвих

============================
Звичайно,але я не про те. Є мовні зміни в вигляді новіх слів,бо з'являються нові поняття ,а є формування самої мови! Наприклад синтаксис російської ще дуже примітивний,бо зовсім ще не сформувався.

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 22 липня 2017 16:13:32

skiff, 22 липня 2017 15:49:19

В украинском языке “ведмідь” – тот кто ведает где мед. В русском же языке “медведь” – мед, который ведает где он есть. Маразм, не правда ли?
Угорською medve - це запозичення, коли вони тут проходили.
Чеською medvěd, польською niedźwiedź - майже "медведь".

Украинское бути-буду (и там и там “у”). Русское быть-буду (не подчиняется одному правилу).
Польска: być - będę. Чеська: být - budu.

Ну, й багато іншого. Але на мій погляд й цього достатньо

Дякую.Два є. Приймається. Ці приклади дійсно не переконливі. Але до означення маразму не дотягують. В етимології є завжди контраверсійні погляди. Тому висновок можна зробити на великому масиві фактів. Багато з них приведені в статті. Маразмом можна вважати навпаки не бажання помічати очевидного.

Маразмом є бажання якусь одну мову поставити вище за іншу, а також лізти туди, де нічого не тямиш (як автор цитованої статті).
Спростовувати переважну більшість його "доказів" - та ж сама дурня, що спростовувати твердження про те, що українська - це полонізована російська.
Бо переконати віруючого науковими фактами неможливо.

Що значить по вашому вище? Це ваше припущення. У мовах такого поняття немає. Є поняття молодша- давніша і це очевидно тому що різні мови зародились кожна в свій час. Якщо автор вважає, що українська мова древніша за російську то нічого в цьому такого крамольного немає. ви можете висловити свою думку чи думку шанованого вами авторитета і назвати приблизний час і місце зародження як української так і російської розмовних мов. Буду вдячний і обіцяю маразмом чи дурнею це не називати.

Останнє редагування: 23 липня 2017 01:06:03 від Cталкер

Навіть коли б кацмова була б першими словами Адама до Єви, нею розмовляв Абрам з Яхве, Йосиф з Фараоном, коли б нею читав Мойсей декалог іудеям, нею була б написана Біблія, і Іліада і Одисея, коли б кацмовою були б написані чотири Євангелія, Божествена Комедія і твори Шекспіра-
для нас, українців, би це все одно нічого б не значило!!!
Походження кацмови, величина її лексикону, нюанси вимови і діалектів- це предмет для цікавості кількох філологів у універсітеті які вибрали собі таку дивну сеціалізацію.
Предмет нашої, української, ціквості- як забити їй в груди кілок з осики.

Розгорнути попередні цитати...

skiff, 22 липня 2017 16:29:28

Cталкер, 22 липня 2017 16:13:32

Дякую.Два є. Приймається. Ці приклади дійсно не переконливі. Але до означення маразму не дотягують. В етимології є завжди контраверсійні погляди. Тому висновок можна зробити на великому масиві фактів. Багато з них приведені в статті. Маразмом можна вважати навпаки не бажання помічати очевидного.

Маразмом є бажання якусь одну мову поставити вище за іншу, а також лізти туди, де нічого не тямиш (як автор цитованої статті).
Спростовувати переважну більшість його "доказів" - та ж сама дурня, що спростовувати твердження про те, що українська - це полонізована російська.
Бо переконати віруючого науковими фактами неможливо.

Що значить по вашому вище? Це ваше припущення. У мовах такого поняття немає.

Перепрошую, але не потрібно мені щось приписувати - це не я в цій або інших гілках використовую щось на кшталт

"Повноцінна тобі, хохляцько гнидо, кацапська мова. " (це - відповідь на "Я просто вважаю російську мову не гіршою, ніж українська") або

"Наша мета -  зробити так щоб в кацязичного українця узькоязикі слова застрягали в горлі від огиди.
Тому деяка пропаганда не заважатиме. Тим більше що козлячий язик навіть на слух гірший за українську мову."

Тобто, У мовах такого поняття немає й у мене також немає. Але де в кого є.

Є поняття молодша- давніша і це очевидно тому що різні мови зародились кожна в свій час. Якщо автор вважає, що українська мова древніша за російську то нічого в цьому такого крамольного немає. ви можете висловити свою думку чи думку шанованого вами авторитета і назвати приблизний час і місце зародження як української так і російської розмовних мов. Буду вдячний і обіцяю маразмом чи дурнею це не називати.

Для того, щоб визначити час зародження мови, потрібно визначитись, ЩО вважати за цю мову.
Бо, по-перше, ніяка мова не виникає відразу на пустому місці,
по-друге, наприклад, сьогоднішня українська чи російська вже не ті, якими розмовляли 100 років тому.

Первісна назва Бреслау-Вроцлава звучала цілком по українськи "Воротислав".

Vratislav - в честь чеського  князя. Говорити про праукраїнців як предків всіх слов'ян просто тупо) Бо були просто слов'яни, й то не доведено, що генетично це однорідна маса

Говорити про праукраїнців як предків всіх слов'ян просто тупо

Згоден. Тому що потрібні докази, а їх немає.

Навіть коли б кацмова була б першими словами Адама до Єви, нею розмовляв Абрам з Яхве, Йосиф з Фараоном, коли б нею читав Мойсей декалог іудеям, нею була б написана Біблія, і Іліада і Одисея, коли б кацмовою були б написані чотири Євангелія, Божествена Комедія і твори Шекспіра-
для нас, українців, би це все одно нічого б не значило!!!
Походження кацмови, величина її лексикону, нюанси вимови і діалектів- це предмет для цікавості кількох філологів у універсітеті які вибрали собі таку дивну сеціалізацію.
Предмет нашої, української, ціквості- як забити їй в груди кілок з осики.

  Але все одно вони лізтимуть у вікно.

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 22 липня 2017 15:06:37

І ще, мало не забув. В статті ТС маса прикладів. Чи не сотня. Поки що не наведено жодного заперечення. Може в кого з опонентів знайдеться хоча б одне-два по суті.

В статті дійсно чимало прикладів.
Деякі влучні.

Але!
 
назагал це стаття дилетанта, що тенденційно добирає приклади і таким чином робить дурнуваті висновки.


покажу на прикладі слова пісок.

цитата за статті:
"От украинского мелко “посікти” произошло слово “песок” (по есть посеченный мелко), но слова “секти” в русском языке нету."

дивимось словник Фасмера (хто не знає - це авторитетне видання для філологів)

http://enc-dic.com/fasmer/Pesok-9805.html
Песок
песок песо́к род. п. песка́, песку́, укр. пiсо́к, род. п. пiску́, др.-русск., ст.-слав. пѣсъкъ ψάμμος, ἄμμος (Остром., Супр.), болг. пя́сък (Младенов 540), сербохорв. пиjѐсак, род. п. -ска, словен. рẹ́ß sǝk, -ska, чеш. písek, слвц. рiеsоk, польск. рiаsеk, в.-луж., н.-луж. pěsk. Родственно др.-инд. pāṃsúṣ м. "пыль, песок", pāṃsukās мн. "прах, песок", авест. pąsnu- – то же, арм. рΏоsi; см. Бартоломэ 905; Траутман, ВSW 216 и сл.; Педерсен, IF 5, 47 и сл.; Зубатый, LF 25, 239; Шпехт 24.  Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973


отже, є ідноєвропейське коріння, від якого утворилося слово пісок у різних мовах.

Тобто немає ніяких підстав стверджувати, що слово "песок" в рос.мові утворилося саме від українського слова "посікти", як стверджує автор статті.

Це суцільне притягування за вуха задля потрібних "висновків".

І таких притягувань за вуха у статті чимало.

Тому статтю без жодних сумнівів можна зараховувати до маніпулятивних.
І користуватися нею як сумлінним авторитетним фаховим (!!) джерелом не можна.

 Лише для тролінгу рашистів, що практикують такий самий підхід.

Адже, рашисти за такою самою схемою "доводять" що українська - це спаплюжена польска.
Беруть якесь польське слово, що має у складі давнє індоєвропейське коріння (як у наведеному  вище прикладі зі словом пісок)   і так само порівнюють його з українським словом, що походить від того самого коріння. Звісно, такі слова схожі. От маніпулятор і робить "висновок" що українська - це спаплюжена польска.
Ось приклад:
http://russian.kiev.ua/books/zheleznyj/pdu2/pdu2_8.shtml


Тому застерігаю притомних (!!) дописувачів не вдаватися до таких схем і критично ставитися до матеріалів, як стаття у стартдопису.
 Бо інакше ви аж нічим у цьому питанні не відрізняєтесь від рашистів.


до речі, першоджерело статті мабуть звідси:
http://fakeoff.org/culture/90-dokaziv-togo-scho-rosiyska-mova-pokhodit-vid-ukrainskoi - .VWhke_Ahw-d.facebook
90 доказів того, що російська мова походить від української

Не буду заперечувати авторитет Фасмера. Але процитую з його словника два слова з нібито різними коренями: песок і секу
песо́к род. п. песка́, песку́, укр. пiсо́к, род. п. пiску́, др.-русск., ст.-слав. пѣсъкъ ψάμμος, ἄμμος (Остром., Супр.), болг. пя́сък (Младенов 540), сербохорв. пиjѐсак, род. п. -ска, словен. рẹ́ß sǝk, -ska, чеш. písek, слвц. рiеsоk, польск. рiаsеk, в.-луж., н.-луж. pěsk Родственно др.-инд. pāṃsúṣ м. «пыль, песок», pāṃsukās мн. «прах, песок»,
секу секу́ сечь, др.-русск. сѣку, сѣчи, ст.-слав. сѣкѫ, сѣшти κόπτειν (Супр.), болг. сека́ "секу", сербохорв. сиjѐче̑м, сиjе̏ħи, словен. sẹ́kati, sе̣̑kаm "рубить, сечь", чеш. sekati, síci, слвц. sеkаt᾽, siесt᾽, польск. siес, siecę, в.-луж. sykać, sус, н.-луж. sekaś, sес, полаб. sесt. Праслав. *sěkǫ, *sěkti, первонач. атемат. глаг., родственно др.-лит. į̀sekti "насечь", išsekti "высечь", лат. sесō, -ārе "обрезаю", ирл. ésgid "отрубает", далее сюда относится секи́ра и сечь (см.), лат. sасēnа "тесак жреца", д.-в.-н. segansa "коса", sеh ср. р. "лемех", sёgа, saga "пила", алб. shat "кирка, мотыга"

Тепер відкриваємо Санкритско-русский словарь Кочергіної і знаходимо:
sikata- піщинка
sik(sikta)-1) лити, поливати 2) кайма, край
sikate-бризкати
saikata- піщаний(берег), береговий пісок.
Тобто в санскриті в слово пісок має корінь sik, як і в слові pamsuka
Тепер маємо похідні в українській: сік, сочитись,сикати, сікти, січка, посікти, засіка,просіка, пісок та інші 



Останнє редагування: 23 липня 2017 02:38:01 від Cталкер

Розгорнути попередні цитати...

Ант13, 22 липня 2017 15:31:34

Учений В.Кобилюх у своїх роботах доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Самим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі, є давні топоніми й гідроніми, які збереглися до наших днів.

От нащо тягнути ТАКЕ лайно на форум?

Ну чим ви відрізняєтеся від цього?
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=973602.msg20065850#msg20065850

Розгорнути попередні цитати...

Witt, 18 липня 2017 08:55:47

Показати зображення...
Русская письменность существовала за 24 тысячелетия до свв. Кирилла и Мефодия. Священным языком волхвов были Руны Макоши. Язык мирян представлял собой Руны Рода. Эти последние дали начало и скандинавским рунам, и греческому письму, и латинице. Кириллица же представляет собой строй Рун Рода почти что без изменений. Что это? Смелая научная гипотеза? Уже нет!

Серия книг председателя Комиссии РАН по культуре древней Руси профессора ГУУ академика Валерия Чудинова представляет ошеломляющий свод фактов древнерусской письменности. В ней рассекречивается все то, что замалчивалось так долго. Прочитанные ученым надписи, оставленные нашими предками, позволяют увидеть, наконец, истинное лицо истории руссов, славянской цивилизации, Евразии и всего человечества.

http://www.crimea.kp.ru/daily/24235.3/434801/
Вначале было слово. Русское слово
Открытие профессора Валерия Чудинова: все языки на Земле произошли от нашего - великого и могучего
http://www.crimea.kp.ru/daily/24239.3/438251/
Египетские пирамиды построили русские
Академик Валерий Чудинов увидел в Египте следы древней высокоразвитой цивилизации
/.../
А саму историю заселения Земли я представляю так. Представители инопланетной цивилизации - носители русского языка - сначала освоили Полярный континент. Потом, по мере того как он стал погружаться под воду, стали осваивать другие земли. Мигрировали через Берингов пролив в Евразию и заселили ее. А «местные» - коренные земляне - возможно, действительно распространились из Африки.

Аж нічим.

І ніякий захист української не виправдовує негідних засобів,
не виправдовує поширення дурні
або навіть гірше - поширення ксенофобських шовіністичних поглядів щодо інших мов
 
а тут (на форумі) для деяких це стало нормою, бо хизуються один перед одним,
не помічаючи що перетворюють таким чином захист української на посміховисько, а форум на лайно 

Дистанция огромного размера:
1.українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті.
2.Русская письменность существовала за 24 тысячелетия до свв. Кирилла и Мефодия.[/b] Священным языком волхвов были Руны Макоши.
Я не виступаю захисником версії В. Кобилюха хоча б тому що не знайомий з його працями. Але твердження про те, що одна із мов на нашій території сформувалась в 4 тисячолітті до нашої ери не видається фантастикою. Археологи знайшли сліди розвинутої на той час цивілізації на північ від Чорного моря.  Ну говорили в той час якось люди і мали певну мову. Голослівно ставити штамп лайно чи дурня це  якось не личить для того,хто вважає себе авторитетом. Можна було б викласти свої авторитетні погляди з встановленими періодами виникненя обговорюваних мов і їх ареалу розповсюдження.
Яке це може бути порівняння з русской письменностью и русскими пирамидами Валерия Чудинова.

Розгорнути попередні цитати...

Andriy Zas, 22 липня 2017 18:53:47

Witt, 22 липня 2017 18:42:26

Це вже не була церковнослав'янська мова у чистому вигляді, а була наближена до сучасної російська.

Це вже був болгаро-український суржик, в який частково натикали тюрської лексики, замість української.

Я не буду з вами дискутувати на рівні шаріковщини.

А саме на цей рівень ви щоразу своїми твердженнями скочуєтесь.

Проблема для вас полягає в тому, що цей рівень  перконливий лише для таких самих шарікових.
Для решти - це просто ганьба.

От дивіться хочаб на цитату з Хрестоматії, що навів вище Ruthene:

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 22 липня 2017 18:33:00

Мойсієнко, В. М. Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? Мовознавство (2016). - С. 14-15.
"Показово, що автори словників, граматик XVII ст. усвідомлювали різницю між московською(сучасною російською)   і руською (сучасною українською) мовами, про що свідчить "Лесикон" 1627 р. П. Беринди

Історія української мови Хрестоматія. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко (1996). - С. 8.

звертаю увагу на слова "московською (сучасною російською)"

тобто для фахівців питання  існування московської мови (мови, а не якогось суржика !!) у XVII ст  не стоїть.
Там йдеться про її назву, як вона (назва) змінювалась з часом.
Але існування московської (сучасної російської) для фахівців  є доконаним фактом.

А те, до чого вдаєтесь такі як ви - це суцільна пропаганда дуже низького рівня.

Можете назвати точніше період походження, носіїв і тогочасний ареал використання московської мови?

Розгорнути попередні цитати...

Ruthene, 22 липня 2017 19:45:30

читайте повільно і декілька раз:
1. Унбегаун, Б Г. (лінгвіст і філолог, фахівець зі слов'янських мов і літератури):

"В своей основе словарный состав современного русского литературного языка продолжает оставаться церковнославянским"
Джерело:
Б. Унбегаун «Историческая грамматика русского языка». - М., 1970. - С. 262-267
http://www.philology.ru/linguistics2/unbegaun-70.htm

І що? 
Я вже питав вас особисто: хіба я це заперечував? Ні, не заперечував.

Але це аж ніяк не спростовує існування російської мови як такої.
І не заперечує видання Ломоносовим граматики.

І не доводить що всі (чи майже всі) мови пішли від української, як дехто тут у гілці намагається стверджувати.

ТС посилається на статтю в якій автор стверджує,що російська мова ( не всі) походить від української. А ви якої думки ?

«Живой» язык киевских граффити вполне уместно называть украинским образца раннего средневековья. Как делают, скажем, англичане. Хотя их «живой» язык обновился по меньшей мере на 50% после «turning point» - поворотной точки (в 1066 г.), как называют англичане приход норманнов.

Запад отходит от привычки смотреть на славянский мир глазами Москвы. В авторитетном «Словаре языков» Эндрю Долби (Dictionary of Languages. Andrew Dalby. Bloomsbury, 1999. London), где фигурируют старославянский (Old Slavonic), церковнословянский (Church Slavonic), об украинском языке написано черным по белому: «он имеет более длинную историю, чем русский» (Ukrainian has longer history than Russian). И о том, что Украина - «та территория, откуда праславянский язык (protoslavonic language) распространялся в частности и на север - в Беларусь и Новгород».

Dictionary of Languages. Andrew Dalby. Bloomsbury, 1999. London. - p. 659

«Украинский язык имеет более длинную историю, чем русский» (Ukrainian has longer history than Russian)»

Дистанция огромного размера:
1.українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті.
2.Русская письменность существовала за 24 тысячелетия до свв. Кирилла и Мефодия. Священным языком волхвов были Руны Макоши.

 

Тут немає нічого спільного з наукою. 

С заголовком согласен, но каша в  голове автора на уровне "Задорного".