Західні експерти про три роки президентства Порошенка: від 8 до 5 балів із 10https://www.radiosvoboda.org/a/28507306.html25 травня минає три роки від обрання Петра Порошенка президентом України. Тоді, в 2014 році, він переміг вже в першому турі, набравши 54,7 відсотка. То був час важкого випробування для України після Революції гідності, анексії Криму Росією, а на сході країни вже палав збройний конфлікт… З того часу минуло вже три роки. Радіо Свобода звернулося до деяких західних експертів із проханням дати оцінку президентській трирічці Петра Порошенка.«Три роки минули досить швидко, чи не так? – почала розмову Аманда Пол, чільний експерт з України в Центрі європейської політики в Брюсселі. – Маю чесно сказати, що якщо порівняти це президентство з попередніми президентами і врахувати, які значні виклики – зовнішні і внутрішні – були перед Порошенком, тому назагал він досить гарно впорався зі своєю роботою. Але, звичайно, завжди можна зробити більше».
Власне, от ця оцінка – багато зроблено, але можна було зробити ще більше – присутня в коментарях усіх експертів.
«Можна було активніше тиснути на уряд заради ширших реформ, так само й боротьби з корупцією. Але ми бачили, що в плані боротьби з корупцією було зроблено більше, аніж за будь-яких попередніх українських лідерів», – додає Пол, вказуючи, однак, що Порошенкові не вдалося повністю приборкати олігархів, роль яких в Україні ще завелика.
Тарас Кузьо, експерт із Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, в інтерв’ю нагадує, що «Порошенко прийняв країну в стані війни, країну-банкрута, країну, де занепадала торгівля, а значну частину промислових територій окупувала Росія».
«Тобто, якщо порівняти Україну після Помаранчевої революції і Україну після Євромайдану, то Порошенко діяв досить добре. Не лише Порошенко, звичайно, бо був і екс-прем’єр-«камікадзе» Арсеній Яценюк. Тобто, мова про Порошенка та інших людей. Але могло бути ще краще», – каже Кузьо.
Політолог Андреас Умланд, професор Києво-Могилянської академії, в розмові з Радіо Свобода теж наголошує на неоднозначності президентської трирічки Порошенка.
«Я гадаю, результат є неоднозначним. З одного боку, були запущені певні реформи. Україна певною мірою змінилася. Але також є й розчарування – як на Заході, так і в українському суспільстві – щодо темпів реформ, а також через низьку реалізацію і повільні зміни в повсякденному житті українців», – каже Умланд.
«Є низка нових законів, але, в принципі, політична система не змінилася. Навіть існують підозри, що стара система відновила себе під, скажімо так, новими прапорами. І чи не буде тривати ера, яка була в попередні 25 років в Україні?» – додає німецький експерт.
Однією з найголовніших проблем експерти називають корупцію і нагадують, що багато було зроблено в Україні за три роки в плані викорінення корупції: прозорі державні закупівлі, електронні декларації, створені Національне антикорупційне бюро та інші антикорупційні органи…
«Це прогрес, але у випадку з Україною ми знаємо, що можуть бути чудові закони, гарні державні органи і гарні програми, але все впирається у виконання. І тут Порошенко не впорався. Він не посадив бандитів у тюрми. Нікого не посадили з тих, хто був у добу Януковича, який створив державну мафіозну систему», – каже Кузьо в інтерв’ю.
Війна і арміяЩодо плюсів, то президенту Порошенку приписують увагу до Збройних сил, які дають відсіч агресії з боку Росії і які треба було фактично створювати заново після руйнації силового сектору України при попередній владі.
Тут так само, як і з реформами. Маємо значний поступ, і Україна сьогодні нарешті має армію, але могло бути краще. Ситуація з постачанням війська, без сумніву, покращилась. Проблема не у вояках, які воюють не за Порошенка, а за Україну, і російськомовні українці, як і україномовні, є дуже патріотичними. Так, Порошенко багато зробив для розбудови української армії, але його переговори у Мінську були катастрофічними, вони не були вдалими», – зауважує канадський політолог Кузьо.
«Незрозуміло, що він там підписав і чи очікував на втілення підписаного. І не видно якоїсь стратегії – що президент хоче робити далі з конфліктом? А цей конфлікт дуже складний, бо Україна має справу з Путіним. Але все одно українська держава потребує стратегії як щодо війни, так і щодо дипломатії. І цього команді Порошенка бракує», – додає експерт.
Умланд, зі свого боку, каже, що успіхом є те, що вдалося обмежити конфлікт певними районами на Донбасі, і що «треба визнати, що будь-який президент стикнувся б із серйозними викликами», якби був на місці Порошенка.
На тому, що Мінські угоди є наразі неефективними, адже конфлікт не владнано мирним шляхом, є майже щоденні жертви серед військових, наголошують всі опитані експерти.
«Ну, навряд чи можна тут говорити про успіх, бо Мінські угоди – це невтілювані угоди. І ситуація навряд чи зміниться, допоки не буде переосмислення цілого мирного процесу. І коли Росія погодиться, що найголовнішим пунктом має бути безпека… але тут маємо справу з Росією, яка не є зрозумілим партнером, і яка має дуже конкретні стратегічні цілі в регіоні», – каже Аманда Пол з Брюсселя і зауважує, що попереду в Порошенка ще два роки на владнання конфлікту.
«Я особисто не думаю, що буде прорив на Сході, допоки щось не буде запропоноване Росії, що змінило б її підхід. Бо вже минуло багато часу від моменту підписання Мінських угод, а й досі не втілено навіть половину положень», – додає брюссельський експерт.
Загалом нині хоч і тривають спорадичні сутички уздовж лінії розмежування й постійні обстріли українських позицій, але, в принципі, ситуація на фронті стабілізована і немає широкомасштабних бойових дій, зауважують співрозмовники.
Зовнішній фронтТут президентові Порошенку за його трирічку є більше чим похвалитися, кажуть західні експерти. До речі, в цьому з ними згодні й українські експерти, яких опитав Фонд «Демократичні ініціативи».
Згідно з опитуванням Фонду, головним досягнення є довгоочікувана угода про безвізовий режим між Україною та ЄС. Також і в Україні і на Заході звертають увагу, що Києву вдається переконувати ЄС, США та інші країни Заходу в потребі тримати і періодично подовжувати санкції проти Росії, а також, що зберігається єдність Європи та США у цьому питанні.
Президент Порошенко постійно тримає зв’язок із провідними лідерами Заходу – як учасниками «нормандського формату» – лідерами Німеччини та Франції, – так і з Вашингтоном. Хоча, як зазначають експерти в опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи», існує потреба активізації діалогу з новим президентом США Дональдом Трампом.
«Не можна ставити плюс Порошенкові за все. Якби був інший прозахідний лідер, якого б обрали у 2014 році, він також би отримав безвізовий режим чи Угоду про асоціацію з ЄС. Це не щось, що закріплене лише за Порошенком, – каже Кузьо. – А причиною того, що відносини України із Заходом є порівняно гарними і що діють санкції – це через Росію, а не через Порошенка. Захід раптом прокинувся і збагнув, що він фактично в стані якоїсь війни з Росією, і що Україна є частиною цією війни, і що Росія дивиться на Україну як на якесь поле битви і як на свою сферу впливу».
Андреас Умланд теж погоджується з Кузьом: «Є зовнішньополітичні досягнення, які не є досягненнями особисто Порошенка: підписання Угоди про асоціацію, досягнення візової лібералізації з ЄС… Він просто дуже асоціював себе з цими процесами, які почалися ще до його президентства і є також результатом тиску з боку міжнародних організацій та українського громадянського суспільства. Можливо, Порошенко активно просував закони, які потрібні були для візової лібералізації».
П’ять? Шість? Сім?Що ж до оцінок трьох років президентства Петра Порошенка, то тут експерти розійшлися. Аманда Пол каже: «Назагал, я б дала йому гарну оцінку. Можливо, сім чи вісім балів з десяти».
Тарас Кузьо скромніший в оцінках, даючи за три роки президентства Петрові Порошенку «шість чи сім балів з десяти – можливо, шість, – а міг би він отримати і дев’ять!»
І нарешті, Андреас Умланд: «Я б дав би йому п’ять з десяти балів. Є певні досягнення, але те, що не було досягнуто, є таким же масштабним, як і самі досягнення».
Сталін готував Світову Революцію!
