5 разів взагалі круто, у нас по скільки стрибає хіба що відеооператор тандемів)

Ну, я після двох нормально ходжу. Один раз був штиль повний , і після дощу, земля буквально парувала на очах, були сильні висхідні потоки , і я двічі приземлявся без перекоту, навстоячки) ще стоїш такий, і думаєш - наче ж треба падати...а тоді - та ладно, щось не хочеться). А тричі не виходило, бо була черга на парашути, яких вже лишилось всього 3! (Це д1-5у з кільцем)...

Значить в тебе м'язи були більш пристосовані до навантажень, ніж мої на той момент. Але в мене крепатура після тих стрибків була конкретна.

5 разів взагалі круто, у нас по скільки стрибає хіба що відеооператор тандемів)

В нас тоді парашутів було більше, ніж бажаючих стрибати. Взагалі я планував зробити в той день тільки три стрибки. Стрибки в нас були в суботу і неділлю. Я приїхав на аеродром в п'ятницу в другій половині дня. Спокійно, без поспіху, вклав собі три парашути і запаску. Це для того, щоб не морочитись з перевкладанням в день стрибків. Переночував на аеродромі. Наступного дня до обіду зробив три стрибки. Але тут взнав, що після обіду очікують з Запоріжжя приїзду групи парашутистів  буде ще два підйоми. Я тоді ще вклав собі два парашути. І зробив ще два стрибка після обіду. 
Ось така "технологія" виконання п'яти стрибків за один день. :-)

Розгорнути попередні цитати...

pin2, 14 травня 2017 02:41:11

Ну, я після двох нормально ходжу. Один раз був штиль повний , і після дощу, земля буквально парувала на очах, були сильні висхідні потоки , і я двічі приземлявся без перекоту, навстоячки) ще стоїш такий, і думаєш - наче ж треба падати...а тоді - та ладно, щось не хочеться). А тричі не виходило, бо була черга на парашути, яких вже лишилось всього 3! (Це д1-5у з кільцем)...

Значить в тебе м'язи були більш пристосовані до навантажень, ніж мої на той момент. Але в мене крепатура після тих стрибків була конкретна.

Я один раз приземлився боком, здається, це був 6 стрибок, і мало не на одну ногу... Ото тоді дійсно була крепотура! Причому найбільшого м'яза, стегнового.і ще якось бігав по полю, потім помагав заносити парашути, наче все було ок, бо ще адреналін діяв. А у автобусі на Київ заснув, приїхав - а встати не можу! Нога якась наче ватна... Ледве виліз з нього! І тоді цілий тиждень боліла, до суботи пройшла наче, ну, знову стрибав і нічого. Більше такого не було, тьху тьху)

Розгорнути попередні цитати...

pin2, 14 травня 2017 12:45:01

5 разів взагалі круто, у нас по скільки стрибає хіба що відеооператор тандемів)

В нас тоді парашутів було більше, ніж бажаючих стрибати. Взагалі я планував зробити в той день тільки три стрибки. Стрибки в нас були в суботу і неділлю. Я приїхав на аеродром в п'ятницу в другій половині дня. Спокійно, без поспіху, вклав собі три парашути і запаску. Це для того, щоб не морочитись з перевкладанням в день стрибків. Переночував на аеродромі. Наступного дня до обіду зробив три стрибки. Але тут взнав, що після обіду очікують з Запоріжжя приїзду групи парашутистів  буде ще два підйоми. Я тоді ще вклав собі два парашути. І зробив ще два стрибка після обіду. 
Ось така "технологія" виконання п'яти стрибків за один день. :-)

Класно, я ще ніколи не вкладав д1-5у, у нас це все роблять укладачі.. а от крило 2 рази, звичайно під чуткім руководством, з коментарями і порадами. Це коли був вітер і ми нудилися майже весь день ...
5 разів за день на "дубі" я не знаю, теж мабуть була б крепотура...) Це якби наготувати парашутів, і щоб бути самому...) І взяти побільше грошей!))  Я ще не знаю, які там ціни у новому сезоні, минулого були по 500 грн до 1600 м, тобто хто займається за 2 програмою. І 680 до 3200 м.
Одні витрати, мені дружина каже "краще б ти настільним тенісом захопився"))

Розгорнути попередні цитати...

Влад, 14 травня 2017 19:27:19

pin2, 14 травня 2017 12:45:01

5 разів взагалі круто, у нас по скільки стрибає хіба що відеооператор тандемів)

В нас тоді парашутів було більше, ніж бажаючих стрибати. Взагалі я планував зробити в той день тільки три стрибки. Стрибки в нас були в суботу і неділлю. Я приїхав на аеродром в п'ятницу в другій половині дня. Спокійно, без поспіху, вклав собі три парашути і запаску. Це для того, щоб не морочитись з перевкладанням в день стрибків. Переночував на аеродромі. Наступного дня до обіду зробив три стрибки. Але тут взнав, що після обіду очікують з Запоріжжя приїзду групи парашутистів  буде ще два підйоми. Я тоді ще вклав собі два парашути. І зробив ще два стрибка після обіду. 
Ось така "технологія" виконання п'яти стрибків за один день. :-)

Класно, я ще ніколи не вкладав д1-5у, у нас це все роблять укладачі.. а от крило 2 рази, звичайно під чуткім руководством, з коментарями і порадами. Це коли був вітер і ми нудилися майже весь день ...
5 разів за день на "дубі" я не знаю, теж мабуть була б крепотура...) Це якби наготувати парашутів, і щоб бути самому...) І взяти побільше грошей!))  Я ще не знаю, які там ціни у новому сезоні, минулого були по 500 грн до 1600 м, тобто хто займається за 2 програмою. І 680 до 3200 м.
Одні витрати, мені дружина каже "краще б ти настільним тенісом захопився"))

Я майже завжди вкладав собі парашути сам. Чому "майже" ? Тому що в мене був 1 чи два стрибки (точно не пам'ятаю) на чужих укладках. А так все сам. Так спокійніше. :-)

Ну, це вас готували, як треба!) з теоретичною частиною, укладаннями і т.д. а ми шо - показали перед першим разом, як приземлятись і розходитись у повітрі (і то не всім дійшло, як видно))), та й давай у літак. Звичайно, нічого складного нема, просто все незвичне спочатку, і його треба запам'ятати до автоматизму, що за 4-5 годин підготовки не всім удається)
потім звичайно ніхто нічого й не запитував, на 2 і послідуючих стрибках, хіба що на відкритті сезону зададуть якесь каверзне питання просто щоб не розслаблялись
а укладати - то треба було б мабуть з кілька днів інструктажів і тренувань. ну хоча вже надивився на тому аеродромі, що мабуть зміг би

В укладці Д1-5-у нічого складного немає. Є кілька контрольних точок на які треба звертати особливу увагу.
1) Правільність "налистування" купола. Щоб почати з 14-ї стропи. Вона там помічена оранжевими нитками.
2) Розподілення строп по 4-х пучках, щоб не було перекручувань. Так званна "пробивка строп".
3) Укладка строп в соти. Там "накосячити" особливо ніяк. Але слід уважно перевірити, щоб не забути укладочну рамку в чохлі або гачок в стропах (були такі випадки).
4) Після вкладання куполу в ранець і зачековки ранця перевірити розчековку ШВП.

Ось власне і всі ключові моменти. Так що вкладання Д-1-5у досить просте. Один раз би сам спробував і все б запа'ятав.

Це в текстовому вигляді з картинками.
http://www.aviasamara.ru/index.php/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%88%D1%8E%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8B/ukladkad1-5u.html
А ось відео з поясненнями:
https://www.youtube.com/watch?v=NpUD4cfl1XU
https://www.youtube.com/watch?v=NwZ9FA3aNkE
https://www.youtube.com/watch?v=M6rkLx1l3Yw

о, дякую, все таке знайоме) правда вже за зиму трохи підзабулось... ну там дійсно нічого складного
про укладочну рамку розказували історії, як вона випадала при розкритті і могла неслабко дати по голові, добре, що всі у шоломах))
ще мені радили, коли купол не виходить, побити по ранцю ліктями, як по мішку з картоплею) правда теж такого наче не траплялося, тьху тьху) ну, це якби сам укладав, то хтозна, може й трапилося б!)
Он минулого року у Олексія, з яким ви познайомились у фейсбуці, медуза щось не витягала купол на крилі... ну, це в них в Америці хтось так уклав парашут. То він взяв рукою за ту шворочку-стреньгу і витяг вручну, все нормально розкрилося!)

На відео чумусь не показали одну хитрість, яка значно полегшує життя при вкладанні.
Для того, щоб легко зачекувати ранець без зайвих зусиль потрібно мати шматок стропи, або просто міцної мотузки, довжиною близько метра. Єдине, що стропа повинна бути не товстою. Ідеально підходять стропи з ПО-16, УТ-15 або подібних парашутів. Вони там не товсті.
Далі так:
Береш стропу і продіваєш в петлю ранця (це та, яка посередені). Два кінці стропи продіваєш в люверс ранця, куди повинна заходити пеля. Далі впираєшся в ранець і тягнеш стропу за два кінці до себе. Пеля легко і без зайвих зусиль проходить в люверс. Чекуєш петлю витяжним тросиком. Витягуєш стропу. Зачековка верхнього й нижнього клапанів ранця особливих зусиль не потребує.
Розчековку ШВП я робив вже після того, коли ранець зачекований. Для цього відгинаєш бокову частину нижнього клапана і тяшеш за шнурочок. Тоді не потрібні "шаманські танці" з кільцем, щоб втримати ШВП на місці, як на відео.

угу, точно! я цей момент чогось провтикав у нас, як робиться! просто наш Михайлович у хорошій фізичній формі, і він те все робить вручну, без застосування вірьвочок, хіба що отим гачком для петлі інколи користується. ну, я неуважно спостерігав, треба буде подивитись. і ще в нас здається нема отих кишеньок з резинками з боків, що їх він натягував на укладений парашут. А може й є на деяких
Він швидко все вкладає, хвилин за 15 не поспішаючи особливо. там у них є навіть швейна машинка на випадок поривів купола. зашили за 5 хвилин, уклали і я знову з ним стрибав, правда, якось стрьомнувато було 

Бокові клапани можна затягнути й руками. Там не такі вже й великі зусилля. Проблема в тому, щоб попасти петлею в люверс ранця (петля з х/б мотузки). А ось ця додаткова стропа легко вирушує цю проблему.
Бокові каманчики на Д1-5-У є обов'язково. Ти може на них не звертав уваги. Вони потрібні, щоб купо не завалювався вбік при укладці в ранець.
Я рекорди по швидкості укладки не бив. На мою думку швидкість укладки парашута прямо пропорційна швидкості спуску на ньому. :-)  Ну хвилин за 30 справлявся.

Бокові клапани можна затягнути й руками. Там не такі вже й великі зусилля. Проблема в тому, щоб попасти петлею в люверс ранця (петля з х/б мотузки). А ось ця додаткова стропа легко вирушує цю проблему.
Бокові каманчики на Д1-5-У є обов'язково. Ти може на них не звертав уваги. Вони потрібні, щоб купо не завалювався вбік при укладці в ранець.
Я рекорди по швидкості укладки не бив. На мою думку швидкість укладки парашута прямо пропорційна швидкості спуску на ньому. :-)  Ну хвилин за 30 справлявся.

  згоден
та думаю, якби ти вкладав їх десятками за день, то робив би все на автоматі і швидко
от тільки мені не зрозуміло, чого наш Михайлович не стрибає сам... він здається майстер спорту на "класиці", там більше 4 тисяч стрибків... може якісь травми були? так наче не схоже, і на крилі він би плавненько приземлився. оце думаю, як буде п'янка колись з приводу окрилення, запитаю в нього обережно. Там всі хоча б 1-2 рази на рік стрибають, а він - ні.

Знаєш,  я теж з таким зтикався. Був у нас інструктор, теж майстер спорту, декілька тисяч стрибків, але сам не стрибав. Я колись запитав його чому сам не стрибає ? Він мені честно відповів, що стрибки "йому вже не вставляють". Це, говорить, у вас, молодих, адреналін, емоціїї... А в мене вже цього немає, я вже цим "перегорів". Тому мені зайвий раз гепнутися об землю просто не цікаво. Ось така була його відповідь.
Подібна історія була з Пітером Безеньє. Це такий відомий пілот. Він виграв практично все, що можливо з вищого пілотажу. Займатися вищим пілотажем для нього вже стало нецікаво. Тоді він вигадав новий вид спорту - повітрянні перегони. Знайшов спонсорів та однодумців. Так з'явились Red Bull air race.

Останнє редагування: 17 травня 2017 09:18:41 від Влад

О, я щось теж таке собі думав! Але це для вас, хто з ранньої юності почав стрибати чи літати, а не як я - у 44 роки) або тим більше, ще один мій товариш - Льоша (не той, що з Америки, а ще один), він у 53 роки вперше стрибнув, а у 56 перейшов на крило... Мабуть, треба десь років 25-30 активних польотів і стрибків, щоб набридло, от я десь до 75 настрибаюсь)) (хаха)

Буває і по-іншому. Ти вже мабуть це читав.
---------------
http://www.bbc.com/russian/news-39952239

Король Нидерландов Виллем-Александр признался, что и после вступления на престол регулярно управлял самолетом пассажирских авиалиний, оставаясь при этом инкогнито. Монарх летал в качестве второго пилота на рейсах KLM, а пассажиры иногда узнавали его голос.

О том, что у Виллем-Александр пилотирует самолеты, было известно до его восхождения на трон в 2013 году. Он садился за штурвал относительно небольшого среднемагистральног о Fokker 70 в качестве "гостевого пилота", чтобы сохранить лицензию летчика.

Однако до сих пор не было известно, что и после коронации Виллем-Александр дважды в месяц инкогнито работал вторым пилотом на пассажирских рейсах KLM Cityhopper, дочерней компании KLM.

Ее пассажирами, как правило, становятся деловые люди, которые направляются в Британию, Германию, Норвегию и другие страны Европы.

В интервью газете De Telegraaf король рассказал, что собирается продолжить управлять самолетом, а летом пройдет курсы управлением более крупным лайнером Boeing 737s, на которые авиакомпания заменила Fokker в этом году.

"Было бы приятно когда-нибудь начать летать к новым пунктам назначения, с большим числом пассажиров, на более длинные расстояния. На самом деле я именно поэтому учусь пилотировать 737", - пояснил монарх.

Раньше Виллем-Александр говорил, что если бы он не родился во дворце, то хотел бы управлять таким большим пассажирским самолетом, как Boeing 747.

Садясь за штурвал, король не называл своего имени, обращаясь к пассажирам по громкой связи, так как второй пилот не обязан представляться. Кроме того, его сложно было узнать в форме и фуражке KLM, рассказал Виллем-Александр в интервью.

"Преимущество в том, что я всегда могу тепло поприветствовать пассажиров от лица капитана и команды. И мне не приходится называть свое имя", - сказал он.

И все-таки, по его словам, некоторые пассажиры понимали, кто находится в кабине пилота.

Король Виллем-Александр вступил на трон после того, как его мать королева Беатрикс в 2013 году отреклась от престола. В апреле этого года королю Нидерландов исполнилось 50 лет.
-------------------------------------

Бачиш, тут чоловіку не набридло літати. Хоча робота лінійного пілота далеко не найлегша.
Але що ще робити королю Нідерландів ? В країні порядок, парламент і уряд керують потихеньку. Можна й пасажирів на літаку пововозити для різноманіття. 

Ну так, класно!  
Це як наш Ізя недавно тут писав про свою мрію стати пілотом) у всіх звичайно по різному, просто цікаво мені було, чи можуть людині набриднути стрибки. Травми то зрозуміло, а от просто взяти і набриднути

Ну так, класно!  
Це як наш Ізя недавно тут писав про свою мрію стати пілотом) у всіх звичайно по різному, просто цікаво мені було, чи можуть людині набриднути стрибки. Травми то зрозуміло, а от просто взяти і набриднути

Все може набриднути, коли це перетворюється на рутину. От уяви, для прикладу, автотуриста і водія-далекобійника. Ніби їдуть по одному й тому самому маршруту. Тільки для одного це нові враження та емоції, а для іншого звичайна робота. Одному все цікаво, їде, роздивляється місцеві краєвиди, а іншому це все вже "в печінках сидить", тому що він їздив по цьому маршруту вже не один десяток разів.
Або ще ближчий приклад: турист і водій туристичного автобуса.І транспорт один, і маршрут. Для туриста все, що він бачить, нове і цікаве, а водію це все набридло, тому що він вже по цьому маршруту їде вже надцятий десяток разів.  Хоча вперше водію теж, мабуть, було цікаво.

Щодо короля-пілота. Уявив собі таку картину:
- Ваша Величносте, прем'єр міністр просить прийняти його завтра.
- Ні, не можу. Давайте через пару днів. Мені завтра в рейс.
 

Відкрив тільки що сезон, правда 1 раз всього стрибнув, більше погода не дала... Наче непогано, буду наступного разу знову на 15 сек стрибати, спіралі робити)

Відкрив тільки що сезон, правда 1 раз всього стрибнув, більше погода не дала... Наче непогано, буду наступного разу знову на 15 сек стрибати, спіралі робити)

Поздоровляю ! Бажаю робочого купола і м'яких приземлень !
Ну й перейти вже на крило. Хватить вже об землю на Д-1-5-У гупатись. 

Та якби це встигнути до дня народження у червні, то був би найкращий подарунок самому собі!)))

Сьогодні таки дійсно гупнувся, вітер до кінця не втих, пориви були й більше 5 м/с. Знову на спину приземлятись довелося, малого зносу не вистачало

Сьогодні таки дійсно гупнувся, вітер до кінця не втих, пориви були й більше 5 м/с. Знову на спину приземлятись довелося, малого зносу не вистачало

А чому в підвісній системі не розвернувся ? Тоді б зустів землю ногами, а не спиною.

та мені завжди такий облом розвертатись)) я нормально перекочуюсь через спину.. просто коли земля близько, розвертатись можу не встигнути (це я так думаю)
а так уважно дивлюся на землю, яка наближається, і на свої ноги, чи нормально їх тримаю. при цьому голова опущена вниз, щоб не стукнутись нею об землю, а перекотитись
може наступного разу спробую порозвертатись ради інтересу, це ж перший стрибок у сезоні... і позабував за зиму багато, не міг спочатку підігнати систему, вона була на якусь малу дівчину налаштована
 

Ну для того, щоб розвернутись чекати самої замлі необов'язково. Вже зі 100 метрів можна визначитись як і куди тебе несе. А це часу більше ніж досить, щоб розвернутись. Вище ровзертитатись теж не слід. Руки заморяться весь час тримати вільні кінці. А от на 100 метрах як раз нормально. Приблизно 20 секунд до землі. Як раз те, що треба.
Мене, доречі, при приземленні спиною вперед колись так добре головою об землю приклало, що як би не шолом,  то не знаю чим би це все й закінчилося. "Каганці" в очах засвітилися точно. Все було точно як в тебе. Дивився на ноги, голова в низ, мав би перекотитися через спину. Але при приземленні відчув такий сильний ривок парашута назад, що всі мої сподівання на перекат були марними. Мене просто витягнуло в струнку і гепнуло головою об землю. Не дуже це приємно.

Мабуть порив вітру був. Ну, це традиційно - якщо приземлятись на спину, значить вітер великий, настільки, що швидкості д1-5у не вистачає на малому зносі, щоб летіли уперед... Там були пориви сильні, зранку взагалі бачив цікаве приземлення на крилі - воно спускалось собі вертикально, наче то й не крило, а круглий парашут) начальник пдс вийшов у поле, сказав, що там "сквозіт" і нам почекати доведеться може й до завтра... Добре що встигли увечері і першоразників, і нас

Мабуть порив вітру був. Ну, це традиційно - якщо приземлятись на спину, значить вітер великий, настільки, що швидкості д1-5у не вистачає на малому зносі, щоб летіли уперед... Там були пориви сильні, зранку взагалі бачив цікаве приземлення на крилі - воно спускалось собі вертикально, наче то й не крило, а круглий парашут) начальник пдс вийшов у поле, сказав, що там "сквозіт" і нам почекати доведеться може й до завтра... Добре що встигли увечері і першоразників, і нас

На крилі взагалі комфортніше приземлятись при помірному вітрі, ніж в повний штиль. Тоді дійсно при правільній роботі клевантами можеш зависнути майже на місці і дуже м'яко приземлитись.

 Віддаю хвалу вечірньому сонцю)

Класне фото !
Після розкриття купола не забуть виконати хвалебну оду укладчику. 

)) він і так знає, Михайлович, що я його поважаю. Він сам укладає всі д1-5у і запаски, д6 там ще є люди, а ці всі він

Чомусь анекдот пригадався:
- А ви добре парашути вкладаєте ?
- Та ні хто ще жалітися не приходив.

 

Блін, доведеться ці вихідні пропустити, їду на конференцію в Чернівці, повернуся аж в неділю вранці;(
Ну, хоч Чернівці побачу!))

Блін, доведеться ці вихідні пропустити, їду на конференцію в Чернівці, повернуся аж в неділю вранці;(
Ну, хоч Чернівці побачу!))

Я там бував по роботі ще в середині 90-х. Цікаве місто. Багато чого там збереглося ще з часів Австроугорщини.

Нагулявся по Чернівцях, правда намок як пессс)))

Нагулявся по Чернівцях, правда намок як пессс)))

Намокнути в травні то тільки додає чудових вражень)

Нагулявся по Чернівцях, правда намок як пессс)))

Ну як тобі місто ?

Та класне звичайно, треба буде сюди приїхати погуляти, а не на конференцію. І щоб дощу не було!)

Та класне звичайно, треба буде сюди приїхати погуляти, а не на конференцію. І щоб дощу не було!)

Я хочу колись з'ъздити до Хотина та Кам'янця-Подільського. Кажуть теж цікаві місця.
Ще, б хотілось відвідати в Греції Метеори. Як подивишся на ті монастирі на вершинах скель і як уявиш, що кожну цеглину будівельникам довелось підіймати на собі, то аж в голові це не вкладається скільки праці на це витрачено.

Останнє редагування: 26 травня 2017 10:12:36 від Влад