Хотин, Кам'янець Подільський, Бакота - те все варто подивитись!)

Пам'ятеш ти мене питав, що могло статись з російським Ту-154, що впав в Чорне море ?
Таки я був правий. "Закрылки, бля!" виявилось правдою.
Причина: перевантаженість літака і передчасне прибирання закрилків. А далі ... Песець підкрався непомітно і невідворотньо.
Додатковим фактором стало те, що екіпаж був "збірною солянкою" з 3-х екіпажів (що категорично заборонено, максимум з 2-х екіпажів допускається). Тобто вони разом не літали, манеру пілотування і роботи в кабіні один одного не знали. Тобто взаємодія членів екіпажу була ніякою. Ось і прилетіли ...

Їду з аеродрому, сьогодні дещо урізноманітнив свій досвід екстремальних приземлень: викинули над лісом з розрахунку що нас знесе вітром, а він стих! І я прямо якось філігранно перелетів дерева і сів на галявині) ну, все нормально, парашут цілий - це головне!)
Так і застряг на 15 секундах, вчусь робити сальто))

Пощастило. :-) 
Хоча дерева ні в яке порівняння не йдуть з полем соняшнику восени. Сам перевіряв ! :-)
Нас теж колись викинули далеченько від аеродрому. Але в мене тоді "крило" було. Так, бачачи, що аеродром "десь на горизонті", розкрився повище і планував до аеродрому десь з 4 км.
Правда майже весь час на передніх кінцях провисіти довелось. Ледь висоти вистачило, щоб проти вітру розвернутись. 

  я про соняшник теж знаю багато, приземлявся на нього і влітку (коли він шорсткий), і восени на оті стирчаки, причому у вітер... Ну, наче нічого жахливого не побачив)) чогось дерева сьогоднішні виявились страшнішими) теж летів на великому зносу, поки міг, а потім довелося приймати рішення про приземлення на галявину.. тільки налякав усіх, про що потім вибачався))
А ще вирішив стрибати поки що без окулярів парашутних, бо вони підвели на першому стрибку - їх здуло потоком набік, я інстинктивно почав вирівнювати...у момент відділення випускаючий (а він був не наш) потім запитував, що то за таке дивне завдання в мене було)))
Виявляється, що потік не здуває контактні лінзи! Принаймні цього разу не здував і близько! А як здорово дивитись не через запотілі окуляри (бо вже в літаку спека), а своїми очима!))
Може на більших висотах вони й потрібні, але тут наче ні... І на висотомір дивитися набагато краще!

Це не не має в соняшнику нічого жахливого до тих пір, поки оте цурпалля не спробує перевірити твою "п'яту точку" на міцність. 
Зразу починає згадуватися середньовіччя з тодішніми стратами типу "саджання на палю".
У нас тут великих лісових масивів майже немає. В більшості лісопосадки. Та й ті скоро, мабуть, селяни на дрова повирубують. А тоді "привіт, пилові бурі !".
Що до окулярів, то я теж спочатку стрибав без них. А потім, коли одів, то хоч "світ побачив".    Просто відчув різницю. Набагато комфортіше падати, коли в тебе з очей поток сльозу не вибивє. Потім, коли вже розкрився, окуляри можна й зняти.
А в закритому шоломі не пробував стрибати ?

)) а ти на ті соняшники приземлявся на крилі? Бо на д1-5у ніяких "перевірок на міцність" я не відчув, може то так повезло. Хоча я на них приземлявся й не один раз)
Про окуляри теж подумав, що ти правий, згадав, що вчора від вітру інстинктивно зажмурився в перший момент. Зараз згадую посекундно і таки дійсно треба було зусиллям волі їх відкривати. Може якісь інші окуляри спробувати?
У закритому шоломі не пробував, немає в нас таких у прокаті. Треба якось розібратися з проблемою запотівання окулярів...

І на крилі і на Д-1-5у. На крилі простіше було. Відпустив клеванти, щоб трохи розігнати купол по горизонту,  закрив лице і прорубав собою просіку. На Д-1-5У складніше. Опускався майже вертикально. Маневру ніякого. Все що залишається - міцніше стиснути ягодиці і надіятися, що проскочиш мимо стебел. :-)
На крилі, ще був варіант приземлятись на сусіднє поле, але там косили кукурудзу. І пеньки від кукурудзи нічим не кращі за соняшник. Тільки нижчі. Але ногою на них напоротися теж можна добре.
А у тебе околярали повністю глухі, чи є збоку отвори ? На парашутних окулярах є збоку отвори, як раз для того, щоб не запотівали.
Колись в комплекті з протигазами йшли спеціальні "олівці", якими потрібно було натерни внутрішню сторону скла, щоб не запотівало. Можна спробувати натерти внутрішю поверхню окулярів звичайним господарським милом. Береш шматочок мила. В суху треш його по склу (повинен залишитися слід). Потім сухою гачіркою протираєш. На склі утвориться тонка захисна плівка. Запотівати не будуть. На протигазах це працює.

та вони найдешевші, 12 доларів, з пластмаси, ось такі:

там є оті сіточки для вентиляції, але від спеки у літаку це не рятує. я їх піднімаю на лоба і притримую рукою, поки набираємо висоту, а потім надягаю назад. мабуть забув тоді зафіксувати під шоломом надійно, от їх і здуло.
для плавання недавно купив собі такі класні, з панорамним оглядом і захистом від УФ, ось такі

перед тим в точно таких плавав 4 роки, але вони порвались, я їх досить інтенсивно експлуатував, влітку майже щодня у Дніпрі, взимку у двічі на тиждень басейні.. і так звик, що ледве знайшов такі самі,інших і не хотілось..
прямо хочеться в них стрибати)))) але це не комільфо якось. та й вони герметичні, теж будуть запотівати мабуть відразу і набагато більше!

  боюсь, що якусь мені придумають на Прогресі "кликуху", як от наприклад придумали одному товаришу "Діма-Електрик" за те, що він приземлився на ЛЕП. Причому це було, коли він здавав залік на "крило" і стрибав з 2200 м.

на жаль, товари для парашутизму не такі масові і тому або дуже прості, або дуже дорогі.. от якби він був популярним, як лижі, мабуть було б з чого вибрати
в мене перед тим були чудові окуляри, типу плавальних, але вони поламались посередині у шарнірі в кінці сезону, при тому, що я відносно мало стрибаю. і вже таких нема там. Взагалі треба пошукати десь ретельніше, ну а ці поки-що милом спробувати потерти))

та вони найдешевші, 12 доларів, з пластмаси, ось такі:
Показати зображення...
там є оті сіточки для вентиляції, але від спеки у літаку це не рятує. я їх піднімаю на лоба і притримую рукою, поки набираємо висоту, а потім надягаю назад. мабуть забув тоді зафіксувати під шоломом надійно, от їх і здуло.
для плавання недавно купив собі такі класні, з панорамним оглядом і захистом від УФ, ось такі
Показати зображення...
перед тим в точно таких плавав 4 роки, але вони порвались, я їх досить інтенсивно експлуатував, влітку майже щодня у Дніпрі, взимку у двічі на тиждень басейні.. і так звик, що ледве знайшов такі самі,інших і не хотілось..
прямо хочеться в них стрибати)))) але це не комільфо якось. та й вони герметичні, теж будуть запотівати мабуть відразу і набагато більше!

  боюсь, що якусь мені придумають на Прогресі "кликуху", як от наприклад придумали одному товаришу "Діма-Електрик" за те, що він приземлився на ЛЕП. Причому це було, коли він здавав залік на "крило" і стрибав з 2200 м.

В мене були за формую подібні до твоїх за 12$. Але саморобні. В мене товариш виготовляв їх "на ура" зі звичайної палстикової пляшки на 2 л. Зараз спробував знайти, щось подібне в "неті", але в порівнянні з тими окулярами, що робив мій товариш - це кам'яна сокира, в порівнянні з бензопилкою. :-)
Вони були за формою практично точно такі, як у тебе на картинці. Я тільки пам'ятаю, що з середини плішки він вирізав викройку, гнув її в потрібних місцях і скріплював звичайним степлером. Краї трошки обплавлялись запальничкої і обклеювались скочем, щоб не було заученець. Дироколом робилися отвори під вентиляцію і ризинку для кріплення. Я коли перший раз такі окуляри побачив, то подумав, що це фабричне виготовлення. У нам майже половина в таких окулярах стрибало. А що ? Вони дуже легкі. Виглядають прекрасно. Безпечні. Забезпечують прекрасний огляд. Та й загубити або зламати було не жалко. Завжди можна було виготовити нові.

Ура ! Знайшов !
Ось вони !
http://sitekd.narod.ru/soveti_ochki.html

Розгорнути попередні цитати...

pin2,  5 червня 2017 16:11:56

та вони найдешевші, 12 доларів, з пластмаси, ось такі:
Показати зображення...
там є оті сіточки для вентиляції, але від спеки у літаку це не рятує. я їх піднімаю на лоба і притримую рукою, поки набираємо висоту, а потім надягаю назад. мабуть забув тоді зафіксувати під шоломом надійно, от їх і здуло.
для плавання недавно купив собі такі класні, з панорамним оглядом і захистом від УФ, ось такі
Показати зображення...
перед тим в точно таких плавав 4 роки, але вони порвались, я їх досить інтенсивно експлуатував, влітку майже щодня у Дніпрі, взимку у двічі на тиждень басейні.. і так звик, що ледве знайшов такі самі,інших і не хотілось..
прямо хочеться в них стрибати)))) але це не комільфо якось. та й вони герметичні, теж будуть запотівати мабуть відразу і набагато більше!

  боюсь, що якусь мені придумають на Прогресі "кликуху", як от наприклад придумали одному товаришу "Діма-Електрик" за те, що він приземлився на ЛЕП. Причому це було, коли він здавав залік на "крило" і стрибав з 2200 м.

В мене були за формую подібні до твоїх за 12$. Але саморобні. В мене товариш виготовляв їх "на ура" зі звичайної палстикової пляшки на 2 л. Зараз спробував знайти, щось подібне в "неті", але в порівнянні з тими окулярами, що робив мій товариш - це кам'яна сокира, в порівнянні з бензопилкою. :-)
Вони були за формою практично точно такі, як у тебе на картинці. Я тільки пам'ятаю, що з середини плішки він вирізав викройку, гнув її в потрібних місцях і скріплював звичайним степлером. Краї трошки обплавлялись запальничкої і обклеювались скочем, щоб не було заученець. Дироколом робилися отвори під вентиляцію і ризинку для кріплення. Я коли перший раз такі окуляри побачив, то подумав, що це фабричне виготовлення. У нам майже половина в таких окулярах стрибало. А що ? Вони дуже легкі. Виглядають прекрасно. Безпечні. Забезпечують прекрасний огляд. Та й загубити або зламати було не жалко. Завжди можна було виготовити нові.

Може йому відкрити приватне підприємство?) А що, я знав колись підприємця, який робив тримачі для цінників із загостреним кінцем - для сиру, ковбас, ті, що втикаються в продукт, а з другого боку кільце для цінника. Він робив їх зі сталевого дроту на маленькому саморобному станочку у себе в гаражі і розсилав по всьому СНД!) От тільки загострення кінчика не вдалося механізувати, і вони всією сім'єю на електроточилах їх загострювали)))

Не в нашій державі, нажаль. В нас тільки розпочни якесь виробництво і зразу скільки перевіряльників знайдеться, що не захочеш щось і виробляти.
В мене є знайомі, двоє братів, вони займаються виготовленням і встановленням охоронних сигналізацій. Є власні доволі оригінальні розробки.  Роблять це "напів підпільно".
Колись захотіли легально випускати свої вироби. Та коли побачили скільки їм для цього потрібно зібрати паперів і скільки це буде коштувати, то від ідеї "легалізаціїї" відмовилися.

так, про всякі дозволи і сертифікати відома історія. для окулярів мабуть треба якісь від ТСОУ і якихось асоціацій, може й медичний якийсь сертифікат!
для тримачів він показував - там були і санітарні висновки, ну бо це ж контактує з харчовими продуктами, і креслення тої фігнюшки, причому кілька копій для якихось там інститутів..
хтозна, з одного боку зрозуміло, що випускати що попало не можна, а з іншого бюрократи швидко відіб'ють бажання у винахідників-раціоналізаторів.
пам'ятаю епопею зі встановленням підніжки і поручня на АН-2, щоб зручніше було відділятись тандемам з операторам і групам парашутистів... так і не отримали дозволу! це треба було на завод Антонов звертатись, бо це типу зміна конструкції літака!)), і ще кудись... в результаті так нічого й не встановили

З літаком знайома історія.
А відкрити площадку для польотів - це взагалі "адський треш".

Дякую за пораду, мило допомогло!))) І зовсім видимість не погіршилася!
Вже відстрибався сьогодні, їду на Київ. Але була виникла ще одна проблема (вони щоразу виникають нові)): не області, де застібаються ножні обхвати трохи обдерся з обох боків! Наче й невеликі садна, але болить, зараза... Як тепер наступного разу буду? Чи воно заживе.. хтозна!))

Ні за що. Просто пригадалось що з протигазами мило допомогало. І в товоєму випадку повинно було допомогти.
З розтертям, навіть не знаю що порадити... Не було в мене такого. Може які креми або мазі спробувати, щоб швидше зажило ?
Не чув що там з планером трапилось, що впав на вихідних ? Не говорили на аеродромі ?

Ні, про планер нічого не говорили. А що там трапилося? Це у Бузовій?

Аеродром "Воронів", Рівненська область. Планер L-13 "Бланік". Загинули пілот і пасажирка. Що точно трапилось - поки невідомо. З того, що говорять свідки:
Планер відчепився від літака буксирувальника на висоті 500 метрів. Практично зразу після цього звалився в штопор і падав до самої землі.
Пілот загинув відразу. Пасажирка була ще жива, але померла до приїзду швидкої.
Говорять, що технічна несправність маловірогідна. Я сам літав на такому планері. Це дуже надійний апарат. Більше розглядають версію, що пілоту стало зле в польоті.
Хоча в мене є ще одна версія. Колись трапилась катастрофа з Як-52 причиною якої стало те, що пасажир, який знаходитвся в задній кабіні, вхопився за ручку керування і намертво її затиснув.
Тут теж могло статитися подібне.

От блін!(( я про це зовсім не чув
Мені цікаво: якщо пілот наприклад втратив свідомість і нічого не робить, планер може приземлитись самостійно без участі людини, як парашут? ну, може звичайно кудись врізатися, але от коли ручку покинути, він сам по собі не знижується?
і якщо пасажирка там щось хватає, її не можна якось нейтралізувати? ну,чисто теоретично...

Теоретично може, а на практиці... Дуже багато випадковостей. Хоча були випадки, коли літак приземлявся нормально після катапультування пілота. Ала це скоріше з розряду казусів.
Знижуватись він буде сам. Але з якою швидкістю ? З якими кутами по тангажу та крену ? Дуже багато випадковостей повинні зійтися, щоб він сам приземлився.
Нейтралізувати пасажира неможливо. Ручки керування в передній і заній кабіні жорстко зв'язані механічно. Так що можна лише пересилити зусилля на ручці, які створює пасажир. Але з переляку можна так зажати ручку, що ніяких зусиль не вистачить, щоб пересилити. 
Мене в цьому випадку бентежить одне: чому він звалився в штопор ?
По власному досвіду я знаю, що загнати "Бланік" в штопор дуже не легко. Для цього потрібно зробити дві речі: взяти ручку повністю "на себе" і тримати її так до втрати швидкості менше 60 км/год. Почнеться попереджувальна вібрація планера перед звалюванням. Непомітити її просто неможливо. Але й цього мало. Потрібно надавити педаль "до упору". Тільки після цього планер звалиться в штопор. І саме головне: для штопору потрібно утримувати ручку і педаль в таких положеннях ! Як тільки їх відпустити - планер сам зупинить обертання (в нього досить велика площа хвостового оперення), опустить ніс, почне набирати швидкість і вийде зі штопору. Навіть якщо нічого не робити і просто відпустити ручку і педалі.

Останнє редагування: 13 червня 2017 15:59:40 від Влад

Тоді мабуть там щось зламалось, складно уявити, що пасажирка так добре знала, щО треба зробити, щоб розбитися. Хоча я от згадую ту першоразницю, як розбилася в Криму у 2014 р, пам'ятаєш? Там комісія сказала , що все було справне, і що вона під стабілкою змогла розчекувати запасний парашут... Я собі це уявляю не дуже...
Хотів ще поскаржитися: в мене ще й зараз нормальне відділення виходить через раз! Звісно, потім поза стабілізується, але кілька дорогоцінних секунд на це тратиться! А деколи відділяєся, як пушинка, таке враження, принаймні. І коли воно пройде?..))

А їй і не потрібно було знати. Просто вхопилась за ручку і потягла на себе. Чисто інстинктивно. А коли планер почав штопорити, з переляку зажала її. Це лиш весія. Не більше. Але такий випадок вже був.
Що до пози - не переймайся. Головне, що стабілізуєшся і не зриваєшся в безпорядочне падіння. А те що на перших секунда є нестабільність, так це, взагалі, не так і страшно. Головне, що ти вмієш відновити контроль падіння.

Та то крайній раз відділився мало не в БП... і якраз випускаючим був мій інструктор, питав потім, що сталося, а я не знаю , не можу згадати сам момент відділення. Якби ще зачепився парашутом, то було б зрозуміло. Може, це тому що якось перестав приділяти увагу наземній підготовці саме відділення. Типу вже вмію, чого там заморочуватись. хтозна, ще якась підсвідома невпевненість є звичайно...

Скажи випускаючому: "Раз випускаючого не викинув за собою, то все нормально. А то були випадки". 

Ну, то мабуть першоразники були ? Ти колись здається писав, але вже забулось!)
У нас як хлопці з "Альфи" стрибають, то можу собі уявити, як те могло статися.. розказували, як колись вони залишились на ніч і тренувалися в укладочному класі...  Мало підлогу не провалили, здорові ж всі і натреновані)

Ні, не персоразник. Як раз приблизно скільки стрибків було, як і в тебе. Просто з випускаючим не зрозуміли один одного. :-) От нічого було випускаючому хапати парашутиста, який стояв в дверях за ранець. Ось і вилетів слідом за парашутистом. :-) Найцікавіше те, що парашутист так і не зрозумів, що трапилось. І найбільше убила всіх його фраза, коли він добрався до старту : "Мужики, а за яку х...ню я там зачепився ?" В цей час "х...ня" вже була на старті і встигла всім розповісти, що трапилось. :-))
А що вони там робили з підлогою, що мало її не провалили ?

 

Аа, точно, ти розказував!))) Як я міг забути цю епічну історію!?
Та кажуть тренувалися, жбурляли одне одного об землю) я не бачив на жаль. Ну, їх же там тренують для всіляких антитерористичних дій. Народ казав, що дуже жорсткі тренування

Звичайно тренування будут жорстикими, тому що в реальних умовах може бути ще жорсткіше.

https://www.УНIАН/incidents/1970534-prichinoy-smertelnogo-padeniya-planera-na-rivnenschine-stal-infarkt-pilota-politsiya.html
Все таки причиною падління стався серцевий напад у інструктора. Гострий інфаркт міокарда з розривом стінки серця. Помер ще в польоті. 

От блін.. а чого він зірвався в штопор? Мабуть інструктор щось заблокував, коли помирав, а пасажирка розгубилася... Розрив міокарда це дійсно миттєва смерть, відразу кровообіг зупинився.
Хтозна як він влк пройшов, мабуть, як ми всі її "проходимо".

Може інстиктивно потягнув ручку "на себе". Ось тобі і звалювання в штопор.
ВЛК могла нічого й не показати. Там не наскільки детальне обстеження.
Був колись випадок, коли пілот пасажирського літака помер прямо на трапі, коли піднімався на борт. Перед цим пройшов передпольотне медобстеження. Нічого підозрілого не виявили. Було йому всього 42 роки.

В мене всі знайомі купують влк, і я сам теж... Планеристи мабуть теж купують. Про свій стан здоров'я в принципі мені відомо десь навіть у більшому, як в влк обсязі, ну і не знаю, чи формально можна було б стрибати з близорукістю - 5,5 . Олексій казав, що в штатах такого нема і не було, ну, коли він захотів стрибати в нас, йому зробили за 2 дні. У пілотів мабуть таки проводять нормальний огляд ,  у авіадиспетчерів точно (в мене є один знайомий з Борисполя, у них коли приходить час медкомісії, він переживає)

Я свого часу проходив ВЛЕК по-справжньому (це коли в в выйськовому училищі внавчася). Там була і ЕКГ до наважнення, з навантаження, після навантаження. Серйозно перевіряли зір. Навіть перевіряли швидкість адаптації зору до зміни освітлення. Але це ВЛК для військового літака.
Для планеристів вимоги суттєво занижені. В США, наприклад, планеристи взагалі не проходять ВЛЕК. Достатньо заповнити декларацію, що ти не страждаєш деякими хворобами.

О, ну то уже серйозно, так і повинно бути!  Пам'ятаю як спочатку думав, що і парашутистів так перевірятимуть, а потім як довідався що все можуть зробити, і що не треба довідки від нарколога і психіатра, відлягло...
Мене тут спокусили аеродинамічною трубою, наступної п'ятниці на цілі 10 хвилин! Там півгодини ділиться на трьох, виходить дешевше. Наш один з інструкторів, Рома обіцяв чомусь цікавому навчити. Згадаю свої спіралі і спухання-провалювання у так би мовити, стерильних умовах, а хотілося б спробувати сидіти у потоці чи стояти на голові... Але це   мабуть ще не вийде... Ну і при стрибках з д1-5у мабуть теж досить складно це все відтворити)) скоріше б "окрилитися" вже...)))

Для того, щоб сидіти або стояти на голові в потоці в трубі, потрібно щоб труба давала відповідну швидкість потоку. З Д-1-5У за спиною і з запаскою на пузі це буде важко зробити в реальних умовах. Дуже вони громіздкі. Псують всю аеродинаміку для цих поз.

Труба дає такий потік, принаймні я бачив людей у таких цікавих позах, того ж Рому... Правда він кілограмів на 20 легший)) ну і менший зростом відповідно. Прямо акробатичні трюки там робить, можеш подивитися на його сторінці у фейсбуці відео. Власне, це одна з найважливіших для мене речей у парашутизмі, яку хотілося навчитись - абсолютна свобода... Звучить пафосно звичайно, і не така вона абсолютна, але по іншому цього не відчуєш... Для вас, у кого багато стрибків це вже стало звичним, а мені ще навіть у БП і штопорі було цікаво відчути нові відчуття... )))

До всього до того, на "трубі" повинен бути толковий оператор, який би вчасно регулював швидкість потоку в залежності від твоїх намірів. Коли ти падаєш в реальних умовах швидкість падіння (а значить і потоку) збільшується чи зменшується сама собою в залежності від твоєї пози до тих пір, доки сила опору повітря не врівноважить силу тяжіння. В трубі ж швидкість потоку потрібно регулювати оператору.  Інакше в тебе нічого не вийде. Спробуєш перевернутися головою вниз і відразу ж гепнешся донизу.

Так! Для цього і потрібен інструктор. він слідкує за своїм підопічним і подає команди оператору, а той оперативно регулює потік. Там здається якась комп'ютерна система регулювання, можна плавно змінювати оберти вентилятора. Вони там вже досвідчені, бо працюють з четверга або п'ятниці по неділю, по кілька годин, здається 3 роки. Навіть зимою працювали, поки буль більш-менш тепло...
я бачив, як розпочиналась підготовка до польотів вниз головою: спочатку спортсмен ставав на голову і тримався за сітку, потім потік поступово збільшували, видно було, що він тримається лише руками, фактично висить догори з розставленими ногами!)) потім плавно відривався і за рахунок ніг і рук міняв свою площу і спухав чи провалювався... я навряд чи так навчуся швидко, це десь треба кілька годин в ній налітати..