Олег Куцин про розформування "Карпатської Січі": Ми розпочинаємо боротьбу за право бути воїнами, а не рабами
Керівництво Збройних Сил розформувало націоналістичний бойовий підрозділ, який пройшов легалізацію навесні минулого року. Окрема добровольча чота "Карпатська Січ" зайшла на позиції у Піски у жовтні 2014-го, залишаючись там до березня 2016-го. За цей час виросла до роти у складі 93-ої ОМБр, коштом своїх життєвих, фізичних та фінансових зусиль облаштувала низку ключових позицій, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, шахти "Бутовка", селищ Піски, Водяне, Опитне, Первомайськ, а крайні 10 місяців - перебувала під постійними обстрілами ворожої артилерії в околицях ДАП. Під час виконання цих бойових завдань "Карпатська Січ" втратила 7 бійців, 40 отримали поранення, з них 5 такі, що загрожують каліцтвом. Однак після спаду фронтової активності керівництво ЗСУ розгорнуло операцію з витіснення ідейно вмотивованих, досвідчених бійців із фронту.
Про ситуацію, що склалася навколо роти штурмовиків, Воєнна прес-служба ВО "Свобода" поговорила з командиром підрозділу, керманичем "Легіону Свободи" Олегом Куциним.
- Пане Олеже, чи могли Ви передбачити рік тому, що "Карпатську Січ" - єдиних добровольців, що лишилися у Пісках, - буде "списано" і здано в утиль?
-Хочу нагадати, що історія "Карпатської Січі" розпочалася ще задовго до нашого входження до 93-ої бригади. Як окрема добровольча чота ми без пафосу й піару служили в найгарячіших точках фронту - у Вуглегірську, Дебальцевому, Пісках, Мар'їнці, Авдіївці та у новому терміналі Донецького аеропорту.
Навесні минулого року ми відгукнулися на заклик Президента України, розуміючи необхідність наведення порядку на лінії зіткнення з російськими агресорами, неможливості ефективного ведення бойових дій в умовах, коли існує декілька центрів ухвалення рішень. Тоді вирішили вступити до лав ЗСУ та уклали контакти. Тоді видавалися неймовірними і алогічними будь-які розмови про наше "списання".
