Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Америка від краю і до краю. Автоподорож. (Фото. Багато.)

Нахаби олені влізли на чиюсь приватну власність і спустошують пасовисько.

Оленів тут скрізь повно. Саме через оленів ми старались уникати їздити ночами. Вдень олені або сплять, або пасуться і їх добре видно. А вночі вони активно мігрують і їх з їхнім камуфляжем вночі майже не помітно.

Піймати оленя на капот на швидкості 120, це майже гарантовані важкі травми для пасажирів автівки. А то і смерть. Центр маси оленя досить високо, легкова автівка б'є оленя по ногах і він влітає акурат в лобове скло. Можете уявити що буде з пасажирами, якщо в салон із швидкостю 120 км/год влітає предмет вагою 300-500 кілограмів.



Останнє редагування: 25 червня 2015 10:36:38 від Маковій
   
Величчю віє від фото), але величчю спокійною, дружньою.  (tu)
Не те що якась камчатка/сібірь, прости господи
   
Величчю віє від фото), але величчю спокійною, дружньою.  (tu)
Не те що якась камчатка/сібірь, прости господи

Знаєш, вся Америка якась спокійна, дружелюбна. Як і Канада. В зовсім чужих місцях не відчуваєш ніякої неприязні, ні від природи, ні від людей. Майже як в себе вдома.

Є лише одна вимога - веди себе по людськи. І все буде чудово.
   
https://goo.gl/maps/1fpsp
Шось таке? Супер!
Сподіваюсь бути восени в штатах Вашингтон і Орегон, хайвей 101...


Майже так. Але на зворотньому шляху у Вайомінгу ми повернули і ще далі на схід, і проїхали через обидві Дакоти - Південну і Північну. І звідти на Реджайну.
   
Майже так. Але на зворотньому шляху у Вайомінгу ми повернули і ще далі на схід, і проїхали через обидві Дакоти - Південну і Північну. І звідти на Реджайну.

 (tu)
Ви знатні мандрівники!
практично третина США...

Останнє редагування: 25 червня 2015 10:45:46 від Миклован
   
 (tu)

Отличается ли акцент у местных жителей?

   
А це на одному з "пі стопів" в горах в Монтані.

Власник цього авто побачив, що я маю якесь відношення до фотографії і попросив пофоткати його на його айфон на фоні оточення. Я пофоткав, також піймав його і на свою камеру. Не публікую тут, не люблю світити обличчя коли того не просять. Це молодий чоловік, з виду військовий, мабуть переїздить із своїми речами десь в інше місце служби. У всякому випадку та шняга на даху автівки явно військового походження.

Ми з ним ще перекинулись кількома словами і кожний поїхав своїм шляхом. Незнайомі люди тут дуже дружелюбні. Навіть, коли ти з ними зустрічаєшся в глухих місцях в горах.

   
щось схоже на часи освоєння Заходу - ніде нікого...
   
Їхали ми відносно високо. Висота коливалась навколо двох кілометрів над рівнем океану.

   
До Лас Вегаса від нас відстань трохи більше 2000 кілометрів. На два дні спокійної їзди. Якраз на половині дороги заночували у невеликому містечку не доїхавши до Солт Лейк Сіті.

Система ночівок у нас була комбінована. Ще з дому ми забронювали готель, до якого під'їздимо зараз, в кінці першого дня. Наступного дня ми вже будемо в Лас Вегасі. Там також забронювали готель на чотири ночі. Ця частина поїздки була повністю спланована і передбачувана.

А далі "вільне полювання". Тобто їдемо в потрібному нам напрямі, зупиняємось де хочемо і на скільки хочемо. І з наближенням темряви забиваємо в навігаторі по дорозі найближчий готель, із тих, в яких ми хотіли б зупинитись. Як правило це була мережа Comfort Inn. Чому саме в них? Тому що досить пристойні і відносно не дорогі. В них є басейни, в яких після дня за кермом поплававши, повністю скидаєш втому. І гарячі ванни на повітрі, так звані хоттаби. І ще дуже важливий момент - в них є сніданки. Щоб самим не морочитись з ранку з харчами. Поснідавши, набираємо термос кави, якраз вистачає на день, і в дорогу.

Ось один з таких готелів. Вони приблизно однакові.

   
Всередині також все стандартно-скромно, але досить щоб нормально помитись і виспатись. Ну ще сходити в басейн. А більше в дорозі нічого і не потрібно.






   
це просто потрясаюче
   
З ранку в дорогу. Це вже  штат Юта. Починається активне життя.

   
Дякую за чудову гілку та світлини!

Друге, це GPS-навігатор. Без нього сьогодні також майже ніяк.

Слушна думка. Проте іноді сумую за кумедними ситуаціями, пов"язаними із розпитуванням дороги.

Для Смартфонів із Андроїд існує дуже зручна безкоштовна програма для навігації без використання інтернет за"язку (оффлайн) - MapFactor: GPS Navigation.
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.mapfactor.navigator&hl=en

Постійно оновлені та дуже зручні мапи (в залежності від країни займають від 200 Мб до кількох Гб). Детально база із Points-of-Interest. Виглядає як TomTom.

Потрібен час на опанування та налаштування під себе, але за тиждень звик і звичайним навігатором більше не користуюсь.
 
   
Снігу не меншає. Незважаючи на пересування і далі на південь. Скоро буде середина США. Отака південна країна.

Коли ми за пару сот кілометрів перед Лас Вегасом потрапили в страшну снігову бурю, жінка не витримала і сказала - те саме що і в нас. Немає чого міняти шило на мило. В нас в Канаді навіть тепліше. Хе-хе...









   
Але все ж в гірських долинах вже явно йде активне життя.



   
Почались бетонні дороги. До того був асфальт.

   
Це просто для ілюстрації. На основних американських магістралях немає такого поняття як зустрічний рух. І навіть в місцях, де мало місця, і зустрічні смуги наближаються впритул, ці бетонні відбійники повністю гарантують, що ви не зустрінете в лоб зустрічну автівку ні при яких обставинах.

   
В небі досить жвавий рух. Багато військових літаків, далі трохи покажу що встигли піймати.

   
По дорозі заїхали в Солт Лейк Сіті. Трохи подивилось на це чудове місто збудоване мормонами. Власне, ця вся країна з іменем Юта збудована мормонами.

Це, як ми зрозуміли, іхній місцевий Капітолій, тобто парламент.

Для нас була зовсім не дивина квіти з під снігу. В нас в Калгарі це також запросто. Здивував сніг так далеко на південь в цей час.

   
Трохи покрутились по місту.

   
Знайшли високу точку, заїхали туди роздивитись місто в перспективі.

Місто лежить в широкій долині повністю оточене горами. Місця мало, коли ми поїхали далі, то видно, як відчайдушно будинки деруться вгору, на самі гори. І як важко відвойовується в горах кожний квадратних метр землі.

А місце для зимових олімпійських ігор просто чудове. Мякий клімат і зовсім поряд гори. В нас в Калгарі до найближчих гір кілометрів 80. Але гори крутіші. 

   
Кон-геніально  (tu)
   
Дуже полюбляю саме сільські, неквапні пейзажики
   
после фоток становится понятно чего москали хотят ебнуть по штатам ядреными бонбами...ну шобы в пыль...
   
Місто гарне, немає слів, але нам пора далі, в Лас Вегас.

В принципі, в Солт Лейк Сіті обов'язково потрібно відвідати знаменитий мормонський собор. Він дуже гарний і всесвітньо відомий. Але на це потрібно було десь пів дня. Тому іншим разом. Ми там ще будемо.

Вискакуємо на наш майже рідний І-15. На дорожних знаках вже з'являється Лас Вегас. Це ще Солт Лейк Сіті. Хайвей претинає місто майже по середині.

   
какая красота............ ..
от природы, дух захватывает.

заздрю... по білому)))))))))))))))))))))))))))))))))))
   
А тут видно шматок того самого Солоного Озера, в честь якого назване це гарне місто.

   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія