А ось і під найшляхетнішим натхненням поважного Подерев'янського:

ґлазавідна - ЇбА ачєвідна!
ґлаз - ЇбА око,
нїАднАВО нїАбіднА:
слєпАтА - ґлубока!

вАпрос: кто кАВО?

[forum.pravda.com.ua]

Знову прецікава розмова - негайно ж треба увічнити:

Мойдодыр Написав:
-------------------------------------------------------
> Вродочка, зАбАвнА, как тЇбя саму бЄсЇт АґрАнЇчЄннАсть мофячьей прЇроды..

нААбАрот: АднААбрАзіє і бєзабразіє ЇВО-русскАВА нїславянскАВА - далжна бьі Вам Аткрьіть ґлаза!

НО: За сваєй прїродай нїславянскіє ґлаза - ат слєпова і ат лукаВАВА!

У Вас нема - єстєтїческАВА чувства ілї чувства юмАрА (бо відчуття гумору...)?

Як можна українцям поважати отакий неприродний та інородний Їзьік?
[forum.pravda.com.ua]

дурь. слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский отмечает слово глазатый (окулос хабенс) в 13 веке. Словарь древнерусского языка (2 том) фиксирует молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже глаза спа хотЯть

Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего подобного.

Furfur Написав:
-------------------------------------------------------
> дурь. слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский отмечает слово
> глазатый (окулос хабенс) в 13 веке. Словарь древнерусского языка (2 том) фиксирует
> молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже глаза спа
> хотЯть
>
> Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле
> употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на
> статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических
> открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего
> подобного.


ГА? Ото ідеологемний когнітивний дисонанс: неміч і неспроможність корелювати речі каузально та історично!

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Furfur Написав:
> -------------------------------------------------------
> > дурь. слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский отмечает слово
> > глазатый (окулос хабенс) в 13 веке. Словарь древнерусского языка (2 том) фиксирует
> > молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже глаза спа
> > хотЯть
> >
> > Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле
> > употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на
> > статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических
> > открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего
> > подобного.
>
>
> ГА? Ото ідеологемний когнітивний дисонанс: неміч і неспроможність корелювати
> речі каузально та історично!

Факти то когнітивний дисонанс? Нюню...

Еще раз усваиваем: слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский отмечает слово глазатый (окулос хабенс) в 13 веке. Словарь древнерусского языка (2 том) фиксирует молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже глаза спа хотЯть

Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего подобного.

Furfur Написав:
-------------------------------------------------------
> Еще раз усваиваем: слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский
> отмечает слово глазатый (окулос хабенс) в 13 веке. Словарь древнерусского языка (2
> том) фиксирует молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже
> глаза спа хотЯть
>
> Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле
> употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на
> статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических
> открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего
> подобного.


Навіть і не беруся перевіряти - поки що - чи наведені Вами факти правильні (бо воно не робить різниці для моєї аргументації щодо неслов'янят), і що теє опісля й значило б (як їх інтерпретувати!).

У Вас когнітивний дисонанс з моєю аргументацією у тому - що Ви гордитеся, що деякі кацап'ята були деслов'янізованими набагато раніше, аніж то тверджено у Фасмера (що сумнівно - бо Ви мабуть неправильно інтерпретуєте й читаєте тую історію: інший МУДРАГЕЛЬ був би давно вже відкрив помилку - і прославився!). Те не відбирає вагомості в аргументі проти кацап'ят-неслов'янят - а лиш погіршує їхню приреченність. І ігноруєте (інший пізнавальний дисонанс!), що тексти були переписані багаторазово пізніше - де "ґлаз" можна було вставити іншим неслов'янятком - ітд...

Зважмо ж: У Фасмера тверджено: що у СУЧАСНОМУ СМИСЛІ слово отоді було вжито (17ст.) - а не що попередньо того чи такого слова не існувало зовсім.... ітд!

что значит десловянизированными? это слово повсеместно вживалось в повседневной речи и использовалось в таком сакральном тексте, как церковный календарь, который и цитирует Срезневский:



вообще-то и поляки славяне, и слово глаз прекрасно коррелирует с фонетикой и смыслом церковнославянского: противопоставление гласа и глаза, слуха и зрения. глас божий правду говорит, а человеческий глаз, видящий все гладенько-приглаженно, ошибается и т.д.

Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:



И никакой монополии на славянство не существует. Чехи - поляки - ляхи - вятичи не меньше славяне, чем кривичи или древляне. У украинцев есть диалектное название цветка "кротовi глазки". Есть слово "баньки", не вошедшее в "высокий" литературный язык, но имеющее близкую по метафорической структуре природу со словам "глаза". В ипатьевской летописи слово "глазки" используется для камешков, но наверняка оно обобщало все подобные явления (например, каждый понимает, что такое "глазки" на картофеле, "глазок" в двери и т.д.).

Претензии на какую-то особую привилегированную позицию украинского языка в связи с тем, что он превратил слово "око", имеющее очень широкий, индоевропейский, ареал, в слово расхожей речи, а русская литература использует это слово как архаику, явно несостоятельны. Слова, связанные со словом "глаз" весьма выразительны и имеют широкую область обобщения. Это широкий круг явлений, к которому слово "око" не применить. Когнитивная нагруженность "глаз" и всех их производных, больше, чем слова "око", и позволяет русским лучше ориентироваться в своем мире. Поэтому оно и закрепилось.

Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:

Furfur Написав:
-------------------------------------------------------
> Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:

Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі
> ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:
>
> Furfur Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:
>
> Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?


не юлите. фальшивый фасмер - единственный ваш аргумент. Кстати "очко" тоже используется в русском очень широко, но имеет тенденцию к снижению стилистики.

Furfur Написав:
-------------------------------------------------------
> Врода Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі
> > ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:
> >
> > Furfur Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:
> >
> > Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?
>
>
> не юлите. фальшивый фасмер - единственный ваш аргумент

Та напишіть статю про "фальшивого" Фасмера - увійдете в пантеон мудрагелів! І не верещіть небилиць до мене!

Ви просто не розумієтесь на етимології (слово ото НІМЕЦЬКЕ! через польську - у неслов'янят-кацап'ят і жодна слов'янська мова того не має, ЧОМУ?) й на семантичній генеалогії та мутації - процес становлення й трансферу смислу (на що треба часу - то не є спонтанним та раптовим явищем!)... що вже й розбазікуватись про психологію!

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Furfur Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Врода Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі
> > > ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:
> > >
> > > Furfur Написав:
> > > -------------------------------------------------------
> > > > Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:
> > >
> > > Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?
> >
> >
> > не юлите. фальшивый фасмер - единственный ваш аргумент
>
> Та напишіть статю про "фальшивого" Фасмера - увійдете в пантеон мудрагелів! І не
> верещіть небилиць до мене!
>
> Ви просто не розумієтесь на етимології (слово ото НІМЕЦЬКЕ! через польську - у
> неслов'янят-кацап'ят і жодна слов'янська мова того не має, ЧОМУ?) й на семантичній
> генеалогії та мутації - процес становлення й трансферу смислу (на що треба часу -
> то не є спонтанним та раптовим явищем!)... що вже й розбазікуватись про психологію!

Бред: немец фасмер не обнаруживает в немецком этого корня, а вы нашли, не зная немецкого)))

Furfur Написав:
-------------------------------------------------------
> Врода Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Furfur Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > Врода Написав:
> > > -------------------------------------------------------
> > > > Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі
> > > > ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:
> > > >
> > > > Furfur Написав:
> > > > -------------------------------------------------------
> > > > > Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:
> > > >
> > > > Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?
> > >
> > >
> > > не юлите. фальшивый фасмер - единственный ваш аргумент
> >
> > Та напишіть статю про "фальшивого" Фасмера - увійдете в пантеон мудрагелів! І не
> > верещіть небилиць до мене!
> >
> > Ви просто не розумієтесь на етимології (слово ото НІМЕЦЬКЕ! через польську - у
> > неслов'янят-кацап'ят і жодна слов'янська мова того не має, ЧОМУ?) й на семантичній
> > генеалогії та мутації - процес становлення й трансферу смислу (на що треба часу -
> > то не є спонтанним та раптовим явищем!)... що вже й розбазікуватись про
> психологію!
>
> Бред: немец фасмер не обнаруживает в немецком этого корня, а вы нашли, не зная
> немецкого)))


нїАбнАрУжьіваєт єтАВА нїмєцкАВА?

Досить з мене читати небилиць та дурниць - та ще й верзено каснаїзьічієм!

Ґлазавідна ЇбА ачєвідна: Ви не розумієте навіть ні україснької!

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Furfur Написав:
> -------------------------------------------------------
> > Врода Написав:
> > -------------------------------------------------------
> > > Furfur Написав:
> > > -------------------------------------------------------
> > > > Врода Написав:
> > > > -------------------------------------------------------
> > > > > Ну та кацапо-гаразд: дослідження для сліпаків, бач, зупинились в 1953ому: і всі
> > > > > ґлазонсоці більш і не цікавляться наукою та дослідженням та розумінням:
> > > > >
> > > > > Furfur Написав:
> > > > > -------------------------------------------------------
> > > > > > Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:
> > > > >
> > > > > Що за пізнавальна настанова! Панїмаєтє в чому справа?
> > > >
> > > >
> > > > не юлите. фальшивый фасмер - единственный ваш аргумент
> > >
> > > Та напишіть статю про "фальшивого" Фасмера - увійдете в пантеон мудрагелів! І не
> > > верещіть небилиць до мене!
> > >
> > > Ви просто не розумієтесь на етимології (слово ото НІМЕЦЬКЕ! через польську - у
> > > неслов'янят-кацап'ят і жодна слов'янська мова того не має, ЧОМУ?) й на
> семантичній
> > > генеалогії та мутації - процес становлення й трансферу смислу (на що треба часу
> -
> > > то не є спонтанним та раптовим явищем!)... що вже й розбазікуватись про
> > психологію!
> >
> > Бред: немец фасмер не обнаруживает в немецком этого корня, а вы нашли, не зная
> > немецкого)))
>
>
> нїАбнАрУжьіваєт єтАВА нїмєцкАВА?
>
> Досить з мене читати небилиць та дурниць - та ще й верзено каснаїзьічієм!
>
> Ґлазавідна ЇбА ачєвідна: Ви не розумієте навіть ні україснької!

так вон же статья из его словаря. покажитЬ, Хде Фасмер виводитЬ то слово З нИмецьково, хохлолингвистко?

Не усвоено.

Аякже: аднаабразнає пафтарєнїє - маАААть кацапаучєнїя!

Продолжаем учить фофлолингвистов неопровержимым фактам.
Итак, фофлюки фошизоидные: слово глаза отмечается и в 13, и 14, и в 15 веке. Срезневский отмечает слово глазатый (окулос хабенс) в 13 веке это слово повсеместно вживалось в повседневной речи и использовалось в таком сакральном тексте, как церковный календарь, который и цитирует Срезневский:

.

Слово глаз прекрасно коррелирует с фонетикой и смыслом церковнославянского: противопоставление гласа и глаза, слуха и зрения. глас божий правду говорит, а человеческий глаз, видящий все гладенько-приглаженно, ошибается и т.д.

Словарь древнерусского языка (2 том, 1989 г.) фиксирует молитву из Паремейника 14 века: О святыи пантелеимоне поспЪши оуже глаза спа хотЯть

Русское издание Фасмера дополнено дурацким комментарием, что в совр смысле употребляют слово глаз только с 17 века. Автор комментария ссылается при этом на статью какого-то "лингвиста сталинских времен" из эпохи великих лингвистических открытий советского языкознания. Фасмер в немецком оригинале не говорит ничего подобного.

Вот Фасмер, оригинал, 1 банд, 1953. Никаких дурацких дополнений о 17 веке:

]


И никакой монополии на славянство не существует. Чехи - поляки - ляхи - вятичи не меньше славяне, чем кривичи или древляне. У украинцев есть диалектное название цветка "кротовi глазки". Есть слово "баньки", не вошедшее в "высокий" литературный язык, но имеющее близкую по метафорической структуре природу со словам "глаза". В ипатьевской летописи слово "глазки" используется для камешков, но наверняка оно обобщало все подобные явления (например, каждый понимает, что такое "глазки" на картофеле, "глазок" в двери и т.д.).

Претензии на какую-то особую привилегированную позицию украинского языка в связи с тем, что он превратил слово "око", имеющее очень широкий, индоевропейский, ареал, в слово расхожей речи, а русская литература использует это слово как архаику, явно несостоятельны. Слова, связанные со словом "глаз" весьма выразительны и имеют широкую область обобщения. Это широкий круг явлений, к которому слово "око" не применить. Когнитивная нагруженность "глаз" и всех их производных, больше, чем слова "око", и позволяет русским лучше ориентироваться в своем мире. Поэтому оно и закрепилось. Слово "очко" используется в близких значениях, но имеет сниженную стилистику. Вполне понятно - они соответствует антитезе пустого, полого, пассивного с заполняющим, активным.

Звідкіля "ґлаз"? Ачєвідна - їба ґлазавідна:

glass
O.E. glæs "glass, a glass vessel," from W.Gmc. *glasam (cf. O.S. glas, M.Du., Du. glas, Ger. Glas, O.N. gler "glass, looking glass," Dan. glar), from PIE *ghel- "to shine, glitter" (cf. L. glaber "smooth, bald," O.C.S. gladuku, Lith. glodus "smooth", with derivatives refering to colors and bright materials, a word that is the root of widespread words for grey, blue, green, and yellow (cf. O.E. glær "amber," L. glaesum "amber," O.Ir. glass "green, blue, gray," Welsh glas "blue;" see Chloe). Sense of "drinking glass" is early 13c.

As a verb, late 14c., "to fit with glass;" 1570s, "to cover with glass." The glass slipper in "Cinderella" is probably an error by Charles Perrault, translating in 1697, mistaking O.Fr. voir "ermine, fur" for verre "glass." In other versions of the tale it is a fur slipper. Glass ceiling first recorded 1990. The proverb about people in glass houses throwing stones is attested by 1779, but earlier forms go back to 17c.:
Who hath glass-windows of his own must take heed how he throws stones at his house. ... He that hath a body made of glass must not throw stones at another. [John Ray, "Handbook of Proverbs," 1670]

Антїлєксїка маскофскіх "ґлаз" - йде проти цілої й суцільної слов'янської та! індоєвропейської прадавньої й органічної парадигми: всі індоєвропейські мови, а слов'янські й поготів, зберегли власну природу й органіку (від англійської до вірменської, зі сходу до заходу), крім виродженої московської - бо вона НЕ МАЄ власної природи та органіки та каузальності, а є виродком бо ж виплодом штучних випадковостей:


eye (n.) c.1200, from O.E. ege (Mercian), eage (W. Saxon), from P.Gmc. *augon (cf. O.S. aga, O.Fris. age, O.N. auga, Swed. öga, Dan. øie, M.Du. oghe, Du. oog, O.H.G. ouga, Ger. Auge, Goth. augo "eye" , from PIE *okw- "to see" (cf. Skt. akshi "the eye, the number two," Gk. opsis "a sight," Goth. augo, O.C.S. oko, Lith. akis, L. oculus, Gk. okkos, Tocharian ak, ek, Armenian akn). Until late 14c. the plural was in -an, hence modern dial. plural een, ene. The eye of a needle was in O.E.; to see eye to eye is from Isa. lii.8. Eye contact attested by 1965. Eye-opener "anything that informs and enlightens" is from 1863. Have an eye on "keep under supervision" is attested from early 15c.

eye (v.)
early 15c., "cause to see;" 1560s, "behold, observe," from eye (n.). Related: Eyed; eyeing.


о́ко = ҐЛАЗ

род. п. -а I "глаз"; поэт., мн. о́чи, укр. о́ко, др.-русск. око, прилаг. очесьнъ, ст.-слав. око, род. п. очесе ὀφθαλμός, ὄμμα (Супр.), дв. очи, болг. око́, дв. очи́, сербохорв. о̏ко, о̏чи, словен. оkо̑, род. п. оčе̑sа, дв. оčȋ, чеш., слвц., польск. оkо, в.-луж. wоkо, н.-луж. hоkо. Праслав. оkо – основа на -еs- в ед. и мн., на -i – в дв.; см. Долобко, ZfslPh 3, 131.
Родственно лит. akìs "глаз", лтш. асs, др.-прусск. ackis, греч. ὄσσε, им. дв. (из *оqi̯е), др.-инд. akṣī – то же, арм. akn, род. п. аkаn "глаз, отверстие, дыра", лат. oculus "глаз", гот. augô, тохар. А. аk, В еk "глаз", далее греч. ὄψομαι "увижу", ὄμμα "глаз", εἰς ὦπα "в лицо"; см. Траутман, ВSW 4 и сл.; Арr. Sprd. 296 и сл.; М.–Э. 1, 6; Гофман, Gr. Wb. 241 и сл.; Хюбшман 413; Шпехт 74; Мейе, Ét. 205; И. Шмидт, Pluralb. 251 и сл.

Цікаво - як розгалужили індо-європейські й слов'янські мови:

[upload.wikimedia.org]

Анумо знову віршувать (Шевченко):

До ґлазоносців:

Ока за ока -
ґлаз за ґлаз...
Две ґолавьі - скока?
Четьірє сїчас!

У слєпова маскаля -
нїславянскіє ґлаза:
нада "ока за ока" - всїґда:
но адїн ґлаз протїф, друґой за!

[forum.pravda.com.ua]

Врода Написав:
-------------------------------------------------------
> Короткозора глупість ґлазоносців - не вщухає за жодних обставин очевидності:
> варто увічнити:
>
> > а у нас наоборот, галычане стесняются себя называть галычанами и называют себя
> > почему то украинцами
>
>
> АдНазнАчнА Ачєвїдна - ЇбА ґлазавідна:
>
> У нїх фсьйо нААбАрОт -
> ЇбА у нїх кацапа-каснарот:
> каснаїзьічньій єта скот
> і каснаґлазьій слєпой крот!
>
> Ґлазоносці неслов'янята-сліпаки - розбазікались про українців!
>
> Ненарегочешся з каснакротів!
>
> [forum.pravda.com.ua]

...віздє каснаґлазіє і каснарєчіє...
значить - агонія їзьіка...

ітд...

Вапрос: а кто сґлазїл адскава Адама?

Атфєт:
[forum.pravda.com.ua]

Ото нарешті з пекельної риторики пекла - гульк в райську риторику раю:

Ok! Написав:
-------------------------------------------------------
> Адам Написав:
> -------------------------------------------------------
>
> А на каком Їзыке разґаварївал Адам с ЕвАй?

Адназначна на кацапскам їво-русскава-каснаїзьічнава:

Адам сматрєл на дрєва ачамі -
А Єва сматрєла на ґада ґлазамі:
Сматрі - пазнанїє мєжду намі -
Но слєпатой пакрьілїсь і ґрєхамі!

Шизокомунікація (російською на українську) в Україні: ото джерело гріхопадіння України та її пропащої гріховності!

Касна-пекельну вічність неслов'янських "ґлаз" - вже жодний москво-месія та касна-месія не спасе:

Скажьітє ґлазаносцу - сматрї:
Тваїво "ґлаза" - ньйєт внутрї!
ЇбА єта польскій "ґлаз" -
Твая антЇлЄксЇка - бєз прїкрас!

Скільки їм не показувати - нічого не бачуть! Та як їм і ДОКАЗУВАТИ? Доказ: каснаїзьічнїкі - касналаґічньі!

ААА-зАкАнАмЄрнА!

[forum.pravda.com.ua]

Звідсіля:
[forum.pravda.com.ua]

Чому ґлаза - єта плоха? І чому "ґлаза" - плахова їзьіка?

pendulum Написав:
-------------------------------------------------------

> плохо-(рус, литературное)=погано(укр,ли тературное),
> в в русском - погано- то же значение, но в низкопробном сленге,
> и т д ,

Та візьмімо хоча б і цей приклад: російське слово деетимологізоване, відірване від свого первісного коріння та семантики - і росіяни його неправильно зрозуміли, взяли спотворений смисл. Ураїнці зберегли його первісний смисл і не МОЖУТЬ його вживати НЕДОРЕЧНО - і безпам'ятним кацапятам нічим отут пишатися, хоча гадають, що мудріші. Всі слов'янські мови одностайні в своєму смислі - крім російської.

плохо́й
плох, плоха́, пло́хо, укр. плохи́й "смирный, тихий, кроткий", блр. пло́хi "болезненный, плохой", др.-русск. плохъ "плохой", чеш. рlосhý "плоский", но польск. рɫосhу "пугливый; ветреный; суетный". Скорее связано с поло́х. Сюда же, с др. ступенью вокализма, пла́ха. Предполагают родство с *ploskъ (см. пло́ский) (Брюкнер 419; Махек, Studiе 71; Брандт, РФВ 23, 299; Ильинский, ИОРЯС 20, 3, 112 и сл.) Ввиду знач. весьма невероятно происхождение из д.-в.-н. flah "плоский", вопреки Уленбеку (AfslPh 15, 490; 16, 372), Кипарскому (156 и сл.). Фонетически невозможно заимствование из ср.-в.-н. blas "слабый, незначительный", вопреки Маценауэру (LF 13, 165 и сл.) Невероятно и происхождение вост.-слав. слов из польск. рɫосhу (см. поло́х), вопреки Педерсену (IF 5, 56), Преобр. (II, 78). От *рlосhъ образовано плоша́ть, плоши́ться, опло́х; см. Желтов, ФЗ, 1875, вып. 3, стр. 2


поло́х
род. п. -о́ха, полоши́ть, переполо́х, укр. поло́х "страх", по́лох "ужас", блр. по́лох "испуг", др.-русск. полошити "пугать", русск.-цслав. плахъ "страх", плашити πτύρειν, болг. плах "робкий, пугливый, страх, боязнь", пла́ша "пугаю", сербохорв. пла̏х "быстрый, резкий", пла̏шити "пугать", словен. рlа̑h, pláha "робкий", plášiti "пугать", чеш., слвц. рlасhý "робкий", чеш. plašiti "пугать, распугивать", польск. рɫосhу "пугливый, легкомысленный", рɫоszуć "распугивать", в.-луж. pɫóšić, н.-луж. рɫоšуś; см. Торбьёрнссон 1, 90 и сл.
Праслав. *роlхъ; вероятно, родственно греч. πάλλω "возбуждаю, потрясаю", инф. аор. πῆλαι (из *πάλσαι), мед. πάλτо (*πάλστο) "он ударился", πελεμίζω "сотрясаю", πόλεμος "война", гот. usfilmа "испуганный, объятый ужасом" (Сольмсен, РВВ 27, 364; Торп 236; Гофман, Gr. Wb. 251, 260; Петерссон, KZ 47, 246 и сл.; Преобр. II, 98 и сл.; Ильинский, ИОРЯС 20, 3, 114 и сл.).
••
(Ондруш ("Jazykovedný čаsорis", 10, 1959, стр. 12 и сл.) производит слав. *роlхъ от и.-е. *реl-/*роl- "двигаться" при семантическом развитии "бегство" > "страх", но принимаемое им экспрессивное развитие *роlхъ из *роlg- менее вероятно. – Т.)


Зважмо: полох - пов'язаний із полемікою!

[forum.pravda.com.ua]

Сліпі ґлазоносці - ще й досі москво-верзуть кацапо-пієтети:

garant Написав:
-------------------------------------------------------
> Перєд тєм , как аблїчать брата сваїво за сучек в глазу - вынь брївно із глаза сваїво
> ! / нї я ...Христос/

А я адназначна ґаварю вам: Вьінь сначала із ока тваїво - нїславянскій "ГЛАЗ":

Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!
[forum.pravda.com.ua]

[forum.pravda.com.ua]

ГА? - ОВВА!

Тварюки і тваринки російські - не можуть мати очей! Українські вічі - тільки для людини (у них - чілавєкаф)... Ґлазоносці = і тварини і людина...

Например, классическая пара «стилистических синонимов» – глаза и очи – означает не вполне одно и то же. Очи – это не просто глаза, но глаза человеческие, причем обычно большие и красивые. Более разумно говорить не о стилистических синонимах, а о стилистических различиях между синонимами.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/12/2013 01:47 користувачем Врода.

Ото пророцтво: треба було синтези Януковича-Путїна (що за історичний квантум та моментум монструозності!) - аби й самі українці прозріли про самих себе на власні оченята.

Та чи впаде нарешті луска-ґлаза із їхніх українських очей? Чи вони зрозуміють природу української мови?