Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Земля рухається по прямій лінії. Трішки про гравітацію від ШІ 8-)

як аналогія краще підходить приклад гонок по вертикалі, коли для мотоцикліста рух відбувається по прямій, але моцик мотається по колу
З якого дива для мотоцикліста той рух по прямій? Бо він рулем не крутить?  Взагалі мотоциклісти првертають на швидкості не рулем а наклоном моцика в сторону повороту.   
   
З якого дива для мотоцикліста той рух по прямій? Бо він рулем не крутить?  Взагалі мотоциклісти првертають на швидкості не рулем а наклоном моцика в сторону повороту. 
Це якщо він їде строго по вертикалі не крутячи руль туди-сюди. Просто крутиться по колу.
Проте він все-таки буде відчувати від центрову силу.
   
Там ще дають такого аналогію як людина стоїть на каруселі що крутиться і іде вперед до центру каруселі.
Для такої людини вона іде по прямій, а якщо хтось буде дивитися збоку то людина буде крутитися відносно центру тої довбаної каруселі.
....
Проте Земля по прямій не рухається  :D
   
я дещо пропустив. Це все ще задача про пагорб?
....
ні, це вже віражі по вертикалі і горизонталі.
   
у нас в умові задачі гонки по вертикалі. енівей, моцоцикліст ну ніфуя не рухається по прямій, його вестибулярний апарат просто волає про те, що він рухається по колу.

вестибулярний апарат це відчуття субʼєктивне, але моцик все таки їде по прямій лінії яка замикаючись утворює коло, з позиції мотоцикліста він їде по прямій, з позиції спостерігача він рухається по колу
   
вестибулярний апарат це відчуття субʼєктивне, але моцик все таки їде по прямій лінії яка замикаючись утворює коло, з позиції мотоцикліста він їде по прямій, з позиції спостерігача він рухається по колу
ніхрєна. окрім "суб"єктивного" вестибулярного апарату  є ще цілком об'єктивний амортизатор вилки, який показує на знакозмінну силу в різних точках траекторії, так що з нього мона зробити ще й динамометр. зрештою, не тре тут зуби заговорювати. пряма за означенням не має ні початку, ні кінця. ця лінія не замкнута. перший клас, третя чверть.
ну і вишенька на тортик. глушимо двигун, б'єм по гальмах у найвищій точці (вертикальне коло) або будь де  у випадку горизонтального кола і.... так, правильно. з допомогою тієї самої гравітаційної взаємодії пиз данемось об землю. шах і мат.
   
Ейнштейн просто показав, що гравітацію можна описати без полів чистою геометрією
питання наскільки така інтрепретація корисніша в плані висновків

а то дію будь-яких сил можна перевести в деформацію простору

або взагалі якщо поля співвіснують в одному просторі, то цей простір мульти-деформований під кожне поле одночасно (оце загнув!  :gigi: )
   
пряма за означенням не має ні початку, ні кінця. ця лінія не замкнута
а що таке пряма по суті? хрен з ними з кінцями

як ти знаєш що дана лінія пряма? або крива? - дивишся примруживши око, чи проекція рівна точці? - а що таке проекція? - напрям руху світла?
що там ші каже, є об'єктивні способи виміряти прямизну лінії в просторі?  B-)
   
ніхрєна. окрім "суб"єктивного" вестибулярного апарату  є ще цілком об'єктивний амортизатор вилки, який показує на знакозмінну силу в різних точках траекторії, так що з нього мона зробити ще й динамометр. зрештою, не тре тут зуби заговорювати. пряма за означенням не має ні початку, ні кінця. ця лінія не замкнута. перший клас, третя чверть.
ну і вишенька на тортик. глушимо двигун, б'єм по гальмах у найвищій точці (вертикальне коло) або будь де  у випадку горизонтального кола і.... так, правильно. з допомогою тієї самої гравітаційної взаємодії пиз данемось об землю. шах і мат.
До речі, мотоцикліст в тій бочці не їде перпендикулярно поверхні. Він нахилений вверх саме для компенсації земного тяжіння.
   
а що таке пряма по суті? хрен з ними з кінцями

як ти знаєш що дана лінія пряма? або крива? - дивишся примруживши око, чи проекція рівна точці? - а що таке проекція? - напрям руху світла?
що там ші каже, є об'єктивні способи виміряти прямизну лінії в просторі?  B-)
Пряма це математична  абстракція. Визначити чи рух прямолінійний можна лише в межах ньютонової механіки.
   
Гіроскоп якийсь присобачити.
   
людина почула про ЗТВ.... вітаю!
   
людина почула про ЗТВ.... вітаю!

Чути про неї це одне. А хоч трішки її розуміти - зовсім інше  8-)
   
А хоч трішки її розуміти - зовсім інше

без математики це все пустий триндьож
   
Пряма це математична  абстракція. Визначити чи рух прямолінійний можна лише в межах ньютонової механіки.

Так отож. В просторі, що викривлюється під дією масивних об'єктів, "прямих" навіть теоретично не існує  8-)
   
>>Пряма це математична  абстракція. Визначити чи рух прямолінійний можна лише в межах ньютонової механіки.
>>Так отож. В просторі, що викривлюється під дією масивних об'єктів, "прямих" навіть теоретично не існує


Це дуже глибоке зауваження, яке фактично описує перехід від класичного сприйняття світу до релятивістського. Ви маєте рацію: те, що ми звикли називати «прямою», є ідеалізованою концепцією, яка працює лише в «плоскому» евклідовому просторі.

Ось кілька тез, які допоможуть розкрити вашу думку:

1. Геодезичні лінії замість прямих
У загальній теорії відносності (ЗТВ) поняття прямої замінюється на геодезичну лінію. Це найкоротший шлях між двома точками у викривленому просторі-часі.

У класичній механіці світло рухається «прямо».

У ЗТВ світло рухається по геодезичній лінії. Оскільки масивні об'єкти викривляють простір, шлях світла виглядає для стороннього спостерігача як крива.

2. Прямолінійний рух як ілюзія
У межах ньютонівської механіки ми кажемо: «Тіло рухається прямолінійно, якщо на нього не діють сили». Але Ейнштейн показав, що гравітація — це не сила, що «тягне» об'єкт з курсу, а сама форма простору. Тому:

Об'єкт на орбіті Землі насправді рухається по «найпрямішій» можливій траєкторії в похилому просторі-часі.

Те, що ми бачимо як еліпс або коло, є результатом того, що ми проектуємо 4-вимірну геометрію на наше 3-вимірне сприйняття.

3. Чи існує пряма взагалі?
Якщо бути максималістами, то в нашому Всесвіті, де матерія та енергія розподілені (хоч і нерівномірно) всюди, ідеально плоских ділянок простору не існує. Навіть у глибокому вакуумі присутня гравітація від далеких галактик або реліктове випромінювання.

Отже, «пряма» — це справді зручна математична модель (абстракція), яка працює локально (наприклад, на будівництві або в інженерних розрахунках), але перестає бути істиною на космологічних масштабах.

Цікавий факт: Навіть сама назва «геометрія» (вимірювання землі) натякає на її приземленість. Евклід будував свої аксіоми для світу, який здавався нам плоским, не підозрюючи про масивні об'єкти, що «прогинають» саму тканину реальності.

Бажаєте заглибитися в те, як саме викривлення простору впливає на час (гравітаційне сповільнення часу), чи, можливо, розглянемо математику неевклідових геометрій?
   
Напевне, такі складні речі - це вже для ШІ. Нам, шкіряним, забитися б в щось "простеньке", евклідове :)

Це цілком природне бажання! Наш мозок еволюціонував, щоб полювати на мамонтів і будувати хатини, а для цього «плаского» світу Евкліда цілком достатньо. Насправді ми всі живемо в ілюзії площини, і в цьому є своя затишність.

Щоб повернутися до «простенького», достатньо згадати, на яких трьох «китах» тримається наша побутова впевненість у прямих лініях:

1. Локальність (Масштаб має значення)
На відстані десяти метрів між вами та стіною викривлення простору-часу настільки мізерне, що ним можна нехтувати. Це як із Землею: ми знаємо, що вона куля, але коли кладемо плитку у ванній, ми впевнені, що вона пласка.

Евклід — це геометрія для майстрів і архітекторів.

Ейнштейн — це геометрія для зірок і чорних дір.

2. Світло як еталон «прямизни»
Ми вважаємо прямою те, як рухається промінь світла. У школі нас вчать, що світло поширюється прямолінійно. Поки поруч немає Сонця чи чорної діри, цей промінь — найкраща «лінійка», яка у нас є.

3. Аксіома про паралельні прямі
Це те саме «простеньке», що ми вчили в школі: паралельні прямі ніколи не перетинаються. У нашому звичайному житті це закон. Ви рейки поклали паралельно — поїзд доїхав.

На сфері (крива поверхня) паралельні лінії (меридіани) обов'язково зустрінуться на полюсах.

В евклідовому світі вони йдуть у нескінченність, зберігаючи дистанцію.

Чому нам важко без «прямих»?
Без абстракції «прямої» ми б не змогли:

Побудувати жодного будинку (все б розвалилося).

Створити жодне креслення.

Навіть просто зрозуміти, куди йти, щоб шлях був найкоротшим.

Тож «шкіряні» винайшли геніальний трюк: ми створили математичний світ, де все ідеально рівне, щоб нам було зручно жити у світі, де все насправді криве й заплутане.

До речі, якщо хочете ще трохи «приземленої» геометрії: чи знали ви, що навіть звичайна карта світу на папері — це завжди брехня, бо неможливо розгорнути сферу на площину без спотворень? Бажаєте поглянути, як нас «дурять» звичайні географічні карти?
   
Розпочали з того, що Земля рухається по прямій, а закінчили, що прямих нема  8-)
   
Визначити чи пряма по ідеї просто. Визначити відстань і чи буде теорема піфагора. проте для цього потрібно визначити проекції. А що коли простір кривий і ті проекції скособочені?
   
2. Світло як еталон «прямизни»
Ми вважаємо прямою те, як рухається промінь світла. У школі нас вчать, що світло поширюється прямолінійно. Поки поруч немає Сонця чи чорної діри, цей промінь — найкраща «лінійка», яка у нас є.
він теж може закручуватись
   
Напевне, такі складні речі - це вже для ШІ. Нам, шкіряним, забитися б в щось "простеньке", евклідове :)
Це цілком природне бажання! Наш мозок еволюціонував, щоб полювати на мамонтів і будувати хатини, а для цього «плаского» світу Евкліда цілком достатньо. Насправді ми всі живемо в ілюзії площини, і в цьому є своя затишність.

Щоб повернутися до «простенького», достатньо згадати, на яких трьох «китах» тримається наша побутова впевненість у прямих лініях:

1. Локальність (Масштаб має значення)
На відстані десяти метрів між вами та стіною викривлення простору-часу настільки мізерне, що ним можна нехтувати. Це як із Землею: ми знаємо, що вона куля, але коли кладемо плитку у ванній, ми впевнені, що вона пласка.

Евклід — це геометрія для майстрів і архітекторів.

Ейнштейн — це геометрія для зірок і чорних дір.

2. Світло як еталон «прямизни»
Ми вважаємо прямою те, як рухається промінь світла. У школі нас вчать, що світло поширюється прямолінійно. Поки поруч немає Сонця чи чорної діри, цей промінь — найкраща «лінійка», яка у нас є.

3. Аксіома про паралельні прямі
Це те саме «простеньке», що ми вчили в школі: паралельні прямі ніколи не перетинаються. У нашому звичайному житті це закон. Ви рейки поклали паралельно — поїзд доїхав.

На сфері (крива поверхня) паралельні лінії (меридіани) обов'язково зустрінуться на полюсах.

В евклідовому світі вони йдуть у нескінченність, зберігаючи дистанцію.

Чому нам важко без «прямих»?
Без абстракції «прямої» ми б не змогли:

Побудувати жодного будинку (все б розвалилося).

Створити жодне креслення.

Навіть просто зрозуміти, куди йти, щоб шлях був найкоротшим.

Тож «шкіряні» винайшли геніальний трюк: ми створили математичний світ, де все ідеально рівне, щоб нам було зручно жити у світі, де все насправді криве й заплутане.

До речі, якщо хочете ще трохи «приземленої» геометрії: чи знали ви, що навіть звичайна карта світу на папері — це завжди брехня, бо неможливо розгорнути сферу на площину без спотворень? Бажаєте поглянути, як нас «дурять» звичайні географічні карти?
вітаю, ви тіки що заново відкрили сферичну систему координат...
   
2. Світло як еталон «прямизни»
Ми вважаємо прямою те, як рухається промінь світла. У школі нас вчать, що світло поширюється прямолінійно. Поки поруч немає Сонця чи чорної діри, цей промінь — найкраща «лінійка», яка у нас є.
він теж може закручуватись
а ти бачив чорну діру? мацав її?  B-)
   
Розпочали з того, що Земля рухається по прямій, а закінчили, що прямих нема  8-)

Добре, зробимо уточнення - Земля рухається по лінії, яку ми вважаємо 'прямою'
   
Добре, зробимо уточнення - Земля рухається по лінії, яку ми вважаємо 'прямою'
малтшік, дєффачка... какая в жопу разніца... як я вас розумію...  :lol:
   
Земля рухається по елліпсу лише в координатах відносно Сонця. В координатах, скажімо, відносно центрі нашої галактики, рух Землі виглядає по іншому - вона 'виписує' досить химерні піруети :)
   
Добре, зробимо уточнення - Земля рухається по лінії, яку ми вважаємо 'прямою'

На мене не надійся. Я так не вважаю  8-)
   
вітаю, ви тіки що заново відкрили сферичну систему координат...

а паралелі не перетинаються, хоч і прямі...
а ще є поверхні з відємною кривизною
   
Десь бачив на ютубі ролик, які химерні вензеля виписує Земля в різних системах координат. Коли дадуть світло, постараюсь знайти
   
Стоячи на Землі, ми вважаємо, що взагалі не рухаємося. І навіть не здогадуємося, що в цей час з шаленою швидкістю виписуємо якісь архі-химерні вензеля в інших системах координат :)
   
Стоячи на Землі, ми вважаємо, що взагалі не рухаємося. І навіть не здогадуємося, що в цей час з шаленою швидкістю виписуємо якісь архі-химерні вензеля в інших системах координат :)

спитав в ШІ чи є ефекти на Землі від руху землі по орбіті
сила кіроіліса від повертання землі навколо осі,
припливи від місяця
а от від руху землі по орбіті хз
   
Де речі, пошукайте в Інтернеті 'Мілкомеда' :)
   
Визначити чи пряма по ідеї просто. Визначити відстань і чи буде теорема піфагора. проте для цього потрібно визначити проекції. А що коли простір кривий і ті проекції скособочені?
пряма це траекторія між двома точками, яка має найменшу довжину
найменша довжина при однаковій швидкості долається найшвидше
якщо долається світлом, то саме світло задає пряму
якщо світло викривлює гравітація, то пряму в даному просторі також
все правильно?
...
Так, твої логічні кроки абсолютно вірні. Твій ланцюжок думок ідеально описує перехід від класичного розуміння до релятивістського

Визначаємо пряму як найкоротший шлях.

Визначаємо світло як те, що рухається цим шляхом.

Спостерігаємо, що шлях світла викривляється поруч із масивними об'єктами.

Висновок: Викривлюється не просто рух об'єкта, а сама геометрія простору, в якому ця «пряма» існує.
   
Зараз народ знайде про Мілкомеду, і завиє: 'Йопт! Жили тихо-спокійно, і тепер ще це!' :)
   
пряма це траекторія між двома точками, яка має найменшу довжину
найменша довжина при однаковій швидкості долається найшвидше
якщо долається світлом, то саме світло задає пряму
якщо світло викривлює гравітація, то пряму в даному просторі також
все правильно?

правда читав що кажуть по іншому: у викривленому просторі найкоротша відстань є крива
...
я б називав геодезична, що б не путатись
   
у викривленому просторі найкоротша відстань є крива
ти не можеш отримати поняття крива без поняття пряма
ти не побачиш кривизну, якшо медіа твого бачення викривляється також
а чого не видно, того не існує

є правда експеримент на суму кутів трикутника, щоб поміряти кривизну простору, але як його тут приліпити я не розумію  8-)
   
ти не можеш отримати поняття крива без поняття пряма
ти не побачиш кривизну, якшо медіа твого бачення викривляється також
а чого не видно, того не існує

є правда експеримент на суму кутів трикутника, щоб поміряти кривизну простору, але як його тут приліпити я не розумію  8-)
так само як і динамометр з мотоциклетної вилки
   
Якщо сума кутів трикутника, побудованого за допомогою світлових променів, не дорівнює 180° — це і є прямий доказ того, що простір кривий. Нам не потрібно «бачити» криву лінію, нам достатньо побачити порушення законів пласкої геометрії.
   
є правда експеримент на суму кутів трикутника, щоб поміряти кривизну простору, але як його тут приліпити я не розумію

я над тим думав.
якщо взяти вирізати трикутник і трохи його скрутити, то нічого не зміниться
   
якщо взяти вирізати трикутник і трохи його скрутити, то нічого не зміниться
виріж трикутник з гуми і натягни на глобус
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія