Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Як ви вгамовуетє свій страх, жах, свою нервову систему? Як свою кукуху вправляєте на місце?

Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(
Ніяк. В мене теж з тиждень дуже тяжке відчуття. Немов дивлюсь якусь низкосортну виставу, а за лаштунками відбувається щось зовсім не гарне для нас усіх.
Відволікайтесь, фізкультура розгружає голову.

Останнє редагування: 6 01 2024 21:19:14 від Kren
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(
Алкоголь, але я б порадив психолога)
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(

Кажуть, що це все приходить, якщо не знати істинного стану речей і своєї природи.
Невідання.

Хоча в самого вже таке. Треба заспокійливе попити.
   
В мене ще й смугастий генератор позитиву пішов днями у свій котячий рай. Жеру біфрен, кажуть, має допомагати.
   
В мене ще й смугастий генератор позитиву пішов днями у свій котячий рай. Жеру біфрен, кажуть, має допомагати.

Знайди собі нового. Це напевно краще ніж хімозу ковтати.
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(


Займаюсь корисними справами.
Зараз, наприклад, для Кракена роблю роботу.

ЗІ. Як колишній волонтер - нинішньому. Треба як на війні, не робити великих планів надовго. Жити, поки живий. Не впадати у відчай, коли трапляється біда. Трохи дивитися на все (крім ворога) крізь пальці.
   
Реально. Почитаєш ФУП - всьо [п.з..], все пропало, всі зрадили, нічого нема і не буде.
Два - три дні не читаєш - попускає. Діти, робота, брат кота купив - так не просто, але...
   
Менше ФУПу.

В мене останній час його і не багато. Але ж в мене тут є справи, без них ніяк.  :no2:

Справа не в тому зовсім.
   
З початком служби - сплю, як убитий.

Мабуть організм тренується.  :gigi:

Коли не сплю - думати та турбуватись ніколи.

   
А чого ти саме боїшся? Від чого жахаєшся?
   
З початком служби - сплю, як убитий.

Мабуть організм тренується.  :gigi:

Коли не сплю - думати та турбуватись ніколи.

Шо? Пойти служити? :(
   
А чого ти саме боїшся? Від чого жахаєшся?

Не. Я того не озвучу.
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(

пані , повірте , ходити
км 10-12- в день
без німагу
не по роботі а цілеспрямовано , на роботу , з роботи
мінімум в одну сторону 40 хвилин
не дивіться тєлік , менше інтернету
робіть свою роботу

і ще , Вас всі люблять  :give_rose:

Останнє редагування: 6 01 2024 21:34:00 від HSM
   
Реально. Почитаєш ФУП - всьо [п.з..], все пропало, всі зрадили, нічого нема і не буде.
Два - три дні не читаєш - попускає. Діти, робота, брат кота купив - так не просто, але...
Фуп то пісочниця у дитсадку. Поспілкуйся з людьми отримай інфу з перших рук, попробуй скласти цілісну картинку і зрозумієш, що тут не обговорюється і сотої частини реального пісеця. Але то треба вміти збирати інформацію і складати в картинку. При цьому навіть якщо голову сховати в пісок і зробити вигляд що все класс, реальність нікуди не дінеться.
   
занепокоєння та депресія. Треба або з психологом попрацювати, або знайти таких самих та збиратись час від часу обговорювати як хто ладнає з цими проблемами
   
Не. Я того не озвучу.

ну так його і не існує.
підходь прагматично.
Твій страх і жах тебе від чогось вбереже?
Ні?
То забий і не парся.
   
Фуп то пісочниця у дитсадку. Поспілкуйся з людьми отримай інфу з перших рук, попробуй скласти цілісну картинку і зрозумієш, що тут не обговорюється і сотої частини реального пісеця. Але то треба вміти збирати інформацію і складати в картинку. При цьому навіть якщо голову сховати в пісок і зробити вигляд що все класс, реальність нікуди не дінеться.

Для чого?
Щоб дахом поїхати?
Якщо можеш щось змінити - міняй, а не можеш - ...
Роби те що повинен - і бережи здоров'я...
   
Євгенія Мінаєва
2 д.  ·
Шо тримає? Я продовжу тему за непублічну мотивацію і дрібниці, на яких тримається волонтерська кукушатня.
Сьогоднішня рубрика - підйобки в бік реальності, хоч би якою вбогою вона б не була.

Якщо розмова з ОПФОРом починається з фрази "вітаю, штатний страус...", то я розумію, що щось забула зробити. Іноді смачно так проїбєніла. Бо страуси, нагадаю, мають пам'ять рівня "бігли стадом, за півгодини забули, куди".
Стьоб про страуса з моди не вийде
Третя танкова жаліється, шо навколо до [п.з..] лисиць, і всі контужені. Я переконана, що ми з лисицями знайдемо спільну мову. Вже одну собі замовила. Починаю обурюватися, що лисицю затримують. Танкісти чекають на дрон і лише після готові видавати лисицю. Напруга зростає.
63 ОСБ Суми досі задається питанням, чи не почали їм топити якийсь зайвий льодовик. Бо грілок дохуя, і то відчуття так п'янить, що хочеться показати всьому світові своє айнане.
На кордоні з Сумщиною мобільні групи ППО спостерігають за птеродактилями різних розмірів. Не все можна зачепити з наявних засобів, тож ми регулярно підіймаємо питання запуску збору на арсенал сачків.
Вісімдесятка може тихенько собі десь бути, а потім скакануть внєзапна, як алігатор з клумби. Приміром, прийти з практичним питанням "вот якщо ти як маркетолог отримала б задачу досягти якнайбільшої кількості смертей серед особового складу ворога"...
Я в поїздці на Донбасонію купила на заправці маленького дракончика. Дракончика забула в машині, яку передала. При тому були присутні бійці Люті та ОПФОРу. Кажу: пришліть. Кажуть: ага. Вот питання, чи питати, де моя рептилія?)) Бо по тиші здається, комусь з них кракозябра дуже зайшла  Здалася, купила собі таку саму на заправці.
Ну і так далі.
Тож... Люди тримаються за людей
Не забивайте, створюйте маленькі підйобки-гуморески з гамна і палок навколо.
І так, хто пришле мені мою чортову лисицю?!
   
не треба ніяких пігулок, алкоголю, психологів, прабєжек та іншої пустопорожньої, а іноді і шкідливої куйні.
просто постав собі ціль на завтра.
таку, щоб принесла користь і віддачу.
Досягни її.
Завтра поставиш нову ціль. і так день за днем.
Дивись на події відсторонено, як в кіно, але реагуй на реальні загрози.
Не підходь до вікон та сховайся в під'їзді під час тривоги.
   
не треба ніяких пігулок, алкоголю, психологів, прабєжек та іншої пустопорожньої, а іноді і шкідливої куйні.
просто постав собі ціль на завтра.
таку, щоб принесла користь і віддачу.
Досягни її.
Завтра поставиш нову ціль. і так день за днем.
Дивись на події відсторонено, як в кіно, але реагуй на реальні загрози.
Не підходь до вікон та сховайся в під'їзді під час тривоги.

1. треба хуліард гривень на все.
2. термін - на післязавтра.
3. з тим і живемо (с)  :D
   
Як ви вгамовуетє свій страх, жах, свою нервову систему? Як свою кукуху вправляєте на місце?

А работать не пробовала?
   
Воятувати може тіко розум
І фіз гавантаження
Є такий сообі Саня Чалопчій
Друган
Наберіть в інтернеті
Його врятував розум
В фіз навантаження
Виховує зараз двох
Доньок

https://novilidery.com/lider/1-season/chalapchiy-oleksandr

Пігулки з лікарями то крайняк

Вірте в себе

Останнє редагування: 6 01 2024 21:49:47 від HSM
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(
Ніяк. не справляюся  :X
Хоча якщо вже це зовсім хтонічний жах нападає, співаю собі фразу з двох слів "Financian times" на мелодію "вічєрній звон "
   
А работать не пробовала?

Я працюю, я кошторисник, якщо що. Як будівельник ти повинен знати, що це за робота.
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(

Меня море лечит.

Если уж совсем все заебало - иду к морю гулять, дышать, думать, на воду смотреть.

С собаками вообще прикольно, покидал им мячик, побродил и уже легче.

Вообще говоря, природа и простые физические активности - это чудо как помогает )

Удачи.
   
Менше ФУПу.

Як не дивно на якийсь час відмовитися від новин допомогає.Мозок трошки відпочиває.А чим займатись то це кожен сам обирає на що переключитися
   
В мене ще й смугастий генератор позитиву пішов днями у свій котячий рай. Жеру біфрен, кажуть, має допомагати.


Співчуваю, пані!
Мої два пухнастика сплять поряд, зараз. Третя поїхала у власне життя, добре влаштувалася, щей господарь з фронту додому приїхав то мені фото надіслали сьогодні, сидить у нього на руках.
   
Свіже повітря, бажано ліс або гарний парк, глибокі вдохи і видохи. Дві години на день.
   
Співчуваю, пані!
Мої два пухнастика сплять поряд, зараз. Третя поїхала у власне життя, добре влаштувалася, щей господарь з фронту додому приїхав то мені фото надіслали сьогодні, сидить у нього на руках.
Дякую
   
Нічого. Тому що віддаю перевагу упередженню :) А от у ньому допомагають: така уродилась і таке успадкувала, виховання і само-виховання, віра і коханий чоловік, любима робота та цікаві хобі, філософія і досвід. В мене (та в родині) і до війни (до 2014) бували (і є) серйозні проблеми з різними хворобами та іншими речами, включно зі смертями рідних. Нічого, утім, особливого - справи життєйські. В цілому у мене було щасливе дитинство та юність, цікаве подальше життя, і гарт (не оранжерейна я :) ), тому удари долі переносила філосовські. А толку боятись і нервувати? Кому від того краще чи легше? Мені та моїм близьким - точно що ні, в притомному стані я більше корисного можу робити. І роблю, що і скільки можу. Ну і взагалі я весела людина, можу сміятись і над собою, в будь-яких ситуаціях.

Не буду нікому нічого радити. Кожен рятується як вміє, і добре, якщо в нас виходить підтримувати хоча б кілька людей навколо. Проб"ємось!
   
Нерви здають щось.
Весь тиждень дуже дуже важко морально. Важки думки, важкий настрій. Я розумію, що багато хто з вас дивиться на нас ( волонтьорів :K ) як на якихось сверхчеловеків.

Але ми просто звичайні люди.
Просто хочеться пожалітися.

Як ви з отім всім гівном, що на нас звалилося, справляєтесь? :(


 Шановна пані  Nativi, у вас дуже велике емоційне навантаження. Важка праця і відповідальність. Ви постійно у стресі. Бачите, чуєте і розумієте більше за багатьох з нас. Треба розмовляти про це , не писати. Е служба психологічної допомоги у Гугла мають бути номери телефонів. Спробуйте.
 
   
Пан іпсошник: «І ми, і вони зараз однаково психологічно виснажені й утомлені. Хто встоїть — того буде перемога»
https://лб/society/2024/01/05/592092_pan_ipsoshnik_i_mi_i_voni_zaraz.html

Цитувати
у них зараз доволі песимістичні настрої, особливо на окупованих територіях. Загарбники і колаборанти бояться, що скоро доведеться звідти [забиратися]. І ми, і вони зараз однаково психологічно виснажені й утомлені. Хто встоїть — того буде перемога. Вони не сліпі — бачать і труни, і невдачі на фронті. Ефект ідеологічної накачки почав спадати, наступає похмілля. Найбільш довірливі вже пішли на фронт і померли, лишилися помірковані. Навіть пропагандистські блогери занили, що все погано. Населення боїться потрапити в армію, померти або повернутися калікою.
   
Ніяк, Зірвалася. Другий тиждень не можу вичухатися від елементарного ОРВІ вже дойшоло до бронхів. Одне добре є час посратися на ФУПі.
   
Ніяк, Зірвалася. Другий тиждень не можу вичухатися від елементарного ОРВІ вже дойшоло до бронхів. Одне добре є час посратися на ФУПі.

Одужуйте .Якщо другий тиждень то може вже треба якісь антибіотики чи не допомагають ?
   
Пан іпсошник: «І ми, і вони зараз однаково психологічно виснажені й утомлені. Хто встоїть — того буде перемога»
https://лб/society/2024/01/05/592092_pan_ipsoshnik_i_mi_i_voni_zaraz.html

Та ми встоїмо, звісно. Ціна тому всьому дуже важка. Хтось з нас при тому впаде і помре. Але на його місце встануть інши. Якщо вони будуть, звісно. Якщо не втечуть, якщо в них теж будуть сили.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія