Розгорнути попередні цитати...
Ще з цікавого
«25 найгірших сучасних будівель Києва»
https://birdinflight.com/ru/architectura/25-hudshih-sovremennyh-zdanij-kieva.html
Бабушкін в ТОПі. Ось, кого треба давно повісити
Якщо мова про одоробло на вище кловськоі що найвища будова в Украіні насьогодні то всього навсього невдала спроба копіювати Галаксі тауер з Відня.
Просто будова тут 75м з дорогим скляним білим фасадом. З логікою своіх 2 частин в ареалі леопольдштаду.
В Києві будова вдвічі вища.
Дешевий фасад
Основна частина кілька раз зривається в іншу форму. Перехід з квадрата на циліндр в основній частині без потреби.
Надбудова уєпанська.
Спроба візуально зменшити висоту не спрацювала.
Присобачений обхват "короною" на переході треш.
Монстр
Бабушкєнду яйци відірвати.
Показати зображення...
Показати зображення...
Цей архітектор побудував «Парус» і Hyatt. Ми запитали, чи мучить його «архітектурна совість»https://www.the-village.com.ua/village/city/architecture/294407-interview-serhiy-babushkin-maydan-globus-parus-gulliver-klovskaЖИТЛОВИЙ БУДИНОК НА КЛОВСЬКОМУ УЗВОЗІ – ДОСІ НАЙВИЩИЙ ХМАРОЧОС УКРАЇНИ. ЦЕ ОБ’ЄКТ ВАШОЇ КОМАНДИ, ЯКИЙ, ПЕВНО, КРИТИКУЮТЬ НАЙБІЛЬШЕ.
– Хай критикують. Вище від наших 47 поверхів ще однаково не побудували. Звичайно, є питання до добудованої скляної частини. Але річ не в ній. Не було б її, критикували б за щось інше.
– АЛЕ ЗА ОРИГІНАЛЬНИМ ПРОЄКТОМ БУДІВЛЯ МАЛА БУТИ ЗНАЧНО НИЖЧОЮ.
– Мало бути 32 поверхи. Стало 47.
З 2008 року комплекс на Кловському узвозі є найвищим хмарочосом України. Споруда заввишки 168 метрів поєднує 47-поверховий житловий комплекс та 18-поверховий офісний центр. У 2010 році ввели в експлуатацію забудову за оригінальним планом, але в 2011-му поверховість збільшили до 47 поверхів – завдяки скляній надбудові, що відрізняється від решти будівлі. Як головний архітектор за проєкт відповідав фахівець бюро Сергія Бабушкіна «Архитектурный союз» Андрій Мазур.
– ЧОМУ?
– Життя так підказало, суто економічні причини. [пауза] Хай це буде на моїй совісті. Мене якось запитали, чому саме 47 поверхів. Щоб вони заспокоїлися, я відповів, що я народився у 1947 році. [сміється]
Насправді було як: ми із замовником піднімаємося на 32-й поверх, коли його добудували. Він каже: дивись який красивий краєвид, добудуймо ще кілька поверхів. Я буквально вчора був поряд із будівлею. Можливо, сьогодні я б інакше зробив цю надбудову. Власне, спочатку весь будинок мав бути скляним. Замовник просто цього не зрозумів.
– ЯКЩО ЦЕ ТАК, ТО ЧОМУ ВИ НЕ НАПОЛЯГЛИ НА СВОЇЙ ПОЗИЦІЇ?
– Відповідальність на мені. Причини – не на мені. Але відповідальність моя, я з себе її не знімаю.
– ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК НАЗИВАЮТЬ ЦЮ БУДІВЛЮ?
– Ні.
– «ОДОРОБЛО», «ПЕНЬОК».
– Ну, нехай називають, я страшно це люблю. А якщо кожному дати чистий аркуш паперу і попросити намалювати такий «пеньок»?
– А ЯК ВТРУЧАННЯ У ПАНОРАМУ КИЄВА? Я НАВІТЬ НЕ КАЖУ ПРО КРАЄВИД З ЛІВОГО БЕРЕГА, В ЯКОМУ ЦЯ БУДІВЛЯ ВИЩА ЗА ДЗВІНИЦЮ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ, І ВІДПОВІДНІ СКАРГИ ЮНЕСКО. ВОНА ВТРУЧАЄТЬСЯ В ГОРИЗОНТ З УСЬОГО ЦЕНТРУ МІСТА: ЇЇ ВИДНО І З «ПАЛАЦУ СПОРТУ», І З «АРСЕНАЛЬНОЇ», І З РУСАНІВКИ.
– ЮНЕСКО, до речі, приїжджали, ми з ними зустрічалися. Претензій до цієї будівлі не було. Вона вже зникає, в панорамі Києва з’являються такі речі, від яких просто плакати хочеться. Цей будинок стоїть уже скільки часу? Якби ж він був тільки один. А за ці кілька десятків років по всьому місту набудували чимало схожих хмарочосі
