Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Гарно написав - все точно як на тих відосиках, що я запостив. Навіть про генерала згадав (на відосі також є).
Але буквально два речення в тексті  "палять" вщент  розповідь цього чувака.
генеральскі речення? чи про лежачих?
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

генеральскі речення? чи про лежачих?
Подивись ті відоси про розчищення даху, вони коротенькі.
На 80% воно співпадає з тим що написано. Але, де "палєво" у розповіді, ти зрозумієш.
Звісно, можна  вважати на те що колишній зольда шось сплутав або гіперболізував, але тим не менш.

І до речі, мене завжди дивувало те, що ніхто не згадує про людей, які будували ось цю штуку:



Це ж не виключно роботи чи прибульці, чи іноземці зробили основну "брудну" роботу.
Було багато операцій, де також бігали, як ті зольди, у захисному одязі, з дозиметром, секундомером  й біля реактора й під реактором - там сила-силенної підготовчої роботи.
Раз на рік цивільні люди приїздили у відрядження, отримували за 1 раз річну дозу - й додому. Й ніяких понтів, пафосу, репортажів, фільмів з серіалами.
Звісно, шо отримували бабло, так й ті зольди отримували бабло. А то виглядає так, шо совдепія неїпаццо герої, а Україна  за часів незалежності - взагалі  типу ніяким боком.

Останнє редагування: 26 квітня 2021 19:05:01 від птах Сорока
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Коля Катлєта з минулого року.

   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Гарно написав - все точно як на тих відосиках, що я запостив. Навіть про генерала згадав (на відосі також є).
Але буквально два речення в тексті  "палять" вщент  розповідь цього чувака.
Мій зять служив комвзводу в київському стройбаті. Київський стройбат не був на на криші 4 егергоблока
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

повторюся (останній раз), якщо ти недочула (якщо не зрозуміла - форгет іт, до тебе нічого не маю):
не треба тупо перепощувати xyйню
писи: не для всіх ці роковини - просто суха історія. маю кілька друзів та знайомих, моїх ровесників + - пару років (мені тоді було 23), яких через військомат туди призвали, їх возили на бтр-ах та працювали не по секундах, а по хвилинах - по 20 хвилин. і їх вже нема. давно нема. мені пощастило - я мив машини на виїзді з зони 3 тижні.

Двоюродного брата жены пристроили в полк химзащиты, типа если не совсем откосил, то хоть отсидишься. А тут хуяк и бахнуло... их туда первыми и отправили.

Жив-здоров, в Виннице живет. Ликвидатор. Говорит, шо корочки чуть ниже по крутости, чем у героев Украины, но я не в курсе. :)
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Подивись ті відоси про розчищення даху, вони коротенькі.
На 80% воно співпадає з тим що написано. Але, де "палєво" у розповіді, ти зрозумієш.
Звісно, можна  вважати на те що колишній зольда шось сплутав або гіперболізував, але тим не менш.

І до речі, мене завжди дивувало те, що ніхто не згадує про людей, які будували ось цю штуку:

Показати зображення...
Це ж не виключно роботи чи прибульці, чи іноземці зробили основну "брудну" роботу.
Було багато операцій, де також бігали, як ті зольди, у захисному одязі, з дозиметром, секундомером  й біля реактора й під реактором - там сила-силенної підготовчої роботи.
Раз на рік цивільні люди приїздили у відрядження, отримували за 1 раз річну дозу - й додому. Й ніяких понтів, пафосу, репортажів, фільмів з серіалами.
Звісно, шо отримували бабло, так й ті зольди отримували бабло. А то виглядає так, шо совдепія неїпаццо герої, а Україна  за часів незалежності - взагалі  типу ніяким боком.
лаври  завжди першим, але ті солдати отримували 60 р....
наймані отримували. батькові пропонували їхати туди, він казав що дають "багато", а він тоді вже  отримував дуже багато по совдепівським міркам.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

У той день вранці пішов до Чорнобильської середньої школи #1, у 86 році діти вчилися по суботам, я ходив в 1 клас, було на один урок менше. Тато який чергував в Чорнобильскому РЕС в цю ніч, розповів що велика кількість "пожежних" авто їхали до Прип'яті. Вечором батьки відправили з старшою сестрою до Києва. Добре що був маленьким, для людей старшого покоління - непоправна трагедія(((
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Коли це всьо случилося були у школі на другий день з дружбанами втикали у відкрите вікно 8-)
А потім через пару днів ...почалалася евакуація...
Погрузили у антобуси і повезли на вокзал...приїхали у Запорожську область ...приїхав отряд-ребят з чемоданами по пояс...діти з чемоданами це жесть...а ніхто і не поміг думали шо ми якіто заразни
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

саме пекло та шок був на вокзалі, в перший числах травня мене відправляли з Києва і на вокзалі  все це із матерями, що на пхають (буквально) дітей у вагони, плач, крик.

Останнє редагування: 26 квітня 2021 22:59:34 від хробак
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

дуже гарна розповідь, дякую, хроніка ужаса
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

ТЭФ КПИ знал 27-го. Паника в Киеве началась 31-го. Строительную технику эшелонами начали отправлять 29-го.

Йод, красное вино, закрытые окна. Производственная практика на химзаводе в Коростене. Разработка и изготовление теплообменников-охладителей.

В квітні 30 днів  :K
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Я на вокзале был 31-го, сьездили Денеши на скалы на майские. Житомирский дизель пришлось брать штурмом.

В квітні 30 днів  :K
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Продвигались в мутной темноте, поиск не приносил результатов. Ныряльщики стремились завершить радиоактивное плавание как можно скорее: в каждую минуту погружения изотопы свободно разрушали их тела. Но они до сих пор не обнаружили сливные клапаны. И потому продолжали поиски, даже несмотря на то что свет мог в любой момент погаснуть, а над ними могла сомкнуться тьма.

Фонарь действительно перегорел, но произошло это уже после того, как его луч выцепил из мрака трубу. Инженеры заметили ее. Они знали, что труба ведет к тем самым задвижкам. Водолазы в темноте подплыли к тому месту, где увидели трубу. Они схватились за нее и стали подниматься, перехватывая руками. Света не было. Не было никакой защиты от радиоактивной, губительной для человеческого организма ионизации. Но там, во мраке, были две задвижки, которые могли спасти миллионы людей.

Водолазы открыли их, и вода хлынула наружу. Бассейн начал быстро пустеть.Когда трое мужчин вернулись на поверхность, их дело было сделано. Сотрудники АЭС и солдаты встретили их как героев, таковыми они и были на самом деле. Говорят, что люди буквально прыгали от радости.

В течение следующего дня все пять миллионов галлонов радиоактивной воды вытекли из-под четвертого реактора. К тому времени как расположенное над бассейном плавившееся ядро проделало себе путь к резервуару, воды в нем уже не было. Второго взрыва удалось избежать.

Результаты анализов, проведенных после этого погружения, сходились в одном: если бы тройка не погрузилась в бассейн и не осушила его, от парового взрыва, который изменил бы ход истории, погибли и пострадали сотни тысяч или даже миллионы людей.

Жизни сотен тысяч людей спасли три человека.

Ещё раз, чтобы помнили:
их звали — Алексей Ананенко, Валерий Беспалов и Борис Баранов.
Показати зображення...

шуша навіщо ти всіляке г*но тягаєш? Включи мозок і глянь на фоторграфію. Там люди в респіраторах. Хто буде занурюватись в воду в респіраторі?
Інформація є в інтернеті:
https://www.bbc.com/ukrainian/features-russian-48555351
https://medialeaks.ru/3005lug-chernobyl-divers/
https://www.chernobylzone.com.ua/en/infobase/chernobyl-divers-who-werent-there.html
Там води було до коліна і ніхто нікуди не плавав.
І про радіацію. Почитай скільки прожили після аварії пожежники хто гасив пожежу в ту ніч, персонал з "щита" та і сам Дятлов.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Кардинально нічо нового, але зайве підтвердження того, що про аварійні косяки знали й до аварії й після аварії доволі швидко розібралися в причинах.
Але лохів годували версією про "їпанутих операторів та розпизздяя Дятлова"

Почитай книгу Дятлова. Читай тільки факти, а не коментарі автора. Дятлов "підштовхнув" персонал на щиті порушити регламент. З цього все і почалось. Якби не упоротість Дятлова нічого б не сталось. Принаймі в ту ніч. А може ніколи б не сталось.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

В квітні 30 днів  :K

Ага, я должен помнить даты 35-ти летней давности.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Ага, я должен помнить даты 35-ти летней давности.
:facepalm1:
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Погода була жахлива на травневі свята....і був страшний північний вітер, дуже сильний...і холодно було...
НЕ БРЕШИ! Солнце было.. Люди на озерах на катамаранах катались..
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Ага, я должен помнить даты 35-ти летней давности.

Дати памятати зовсім не обовязково, а те що у квітні 30 днів памятати бажано :K

Так можна і табличку множення забути.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Я туда чудом не попал тогда в апреле 86-го. Дослуживал срочную в СА, как раз в мае должен был дембельнуться. А тут такое... хотели отправить, уже и вещмешок с сухпайком выдали, сутки сидел готовый на отправку в этот ад, но потом вдруг что-то переиграли и мою отправку отменили, сухпай забрали, а меня отправили на полигон с другими дембелями делать дембельский аккорд.

   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

НЕ БРЕШИ! Солнце было.. Люди на озерах на катамаранах катались..

Не істери, малохольний  :facepalm1:  Я була мала і погано пам'ятаю саме 26-те квітня.
Але чітко пам'ятю, що перед 9-м травня мене бабуся возила на урок спеціальності на Липки, до вчительки - і була жахлива погода, свинцеві хмари і вітер.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

І ще....мало хто про це думає і тим більше пам'ятає....Але це також на нашій совісті......




Люда Мазур-самсонюк
35 лет Чернобыльской катастрофе
26 апреля 1986 года... Трудно найти человека, кому эта дата неизвестна. Однако хотелось бы, чтобы в этот день люди скорбели не только о разрушенных человеческих жизнях, но и о сотнях собачьих и кошачьих душ, ставших жертвой техногенной катастрофы, сотворенной руками человека...
После катастрофы 1986 года, люди покинули Припять и окрестные села, но забрать питомцев с собой им не разрешали. "Чернобыльская молитва" , печальная книга о том периоде, повествует о "воющих собаках, пытающихся попасть в автобусы.Дворняжки, овчарки. Солдаты их выталкивали и пинали, а те все бегали и бегали за автобусами." Убитые горем семьи вешали на двери записку:"Не убивайте нашу Жульку, она хорошая". На фото умершая от голода собака, оставленная хозяевами в квартире,  во время этих страшных событий..ведь говорили... это всего на пару дней...Однако ни о каком милосердии речи не было. Для отстрела животных направляли целые отряды. Большинство питомцев были уничтожены, лишь немногие спаслись в лесах....
• • • • • •
Чернобыль… 35 лет назад  это страшное слово прозвучало на всю планету, возвестив миру о самой масштабной катастрофе ХХ века – взрыве на 4 энергоблоке Чернобыльской АЭС, унесшим жизни десятков тысяч людей. В этот день мы осознали, что атом может быть не только мирным…
этот день НАПОМИНАНИЕ О ТОМ,ЧТО ПЛАНЕТА НЕ ПРОЩАЕТ НЕБРЕЖНОГО ОТНОШЕНИЯ К СЕБЕ. Перед лицом ТАКОЙ катастрофы равны все.
Мумифицированный труп собаки в больнице г.Припять, 1988
Вот что удалось найти по поводу этого фото. Выдержки из статьи «Зона»: "...В одной спальне на детской кроватке лежала живая собака. Видимо, она жила при детском саде до аварии и кого-то из детей любила больше других. На его кроватке и расположилась, так как остальные были не тронуты, а на этой покрывало было очень грязное и смятое. Она еле сползла со своего места и подошла ко мне. Я ужаснулась ее виду. Нижняя часть лап была лишена шерсти, голое мясо кровоточило. Изо рта тонкой струйкой непрерывно текла слюна. Глаза были мутные. Я даже не поняла, видит ли она что-либо. У нее был внешний бета-ожог, так как она уже год ходила по радиационно-загрязненной почве и растительности. А внутренний ожог был от того, что ела «грязных» грызунов.
Когда мы еще раз заходили в садик, то нашли ее на той же кроватке. Она исчезла только тогда, когда мы вывезли все вещи на могильник..." "...А на другом этаже больницы, где располагалось ранее детское отделение, на одной маленькой кроватке лежала мертвая собака. Та самая собака, которая жила в детском саду. Когда мы заняли садик, она пришла в детское отделение в больнице, чтобы умереть на детской кроватке. Видно, она раньше очень любила детей! Но за год ее труп не разложился, а тоже мумифицировался. Она умерла с поднятой и чуть повернутой назад головой. В такой позе и застыла. Видно, сильнейший радиационный фон способствовал гибели разлагающих органику микроорганизмов, поэтому физическое тело не разлагалось, а превращалось в мумию..." Наталья Манзурова, автор статьи «Зона» , была сотрудником засекреченной научно-исследовательской станции ПО Маяк в Озерске.
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Цього року кличко гроші видав київським "дітям, постраждалим від чоорнобильської катастрофи"
Про яких дітей мова, хтось знає? Чи таке недолуге формулювання :S
   
Re: В ці хвилини, 35-ть років тому.....

Дати памятати зовсім не обовязково, а те що у квітні 30 днів памятати бажано :K

Для этого есть календарь. :)
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія