Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

просьба откликнуться тех кто знал лично любых исторических личностей. помню был тут служивший под на

самое смешное что сделали мы раздел и про современность как же без этого- сразу САМИ  откуда они узнали? набежали "истинно руссКие"- они что мониторят  сеть?
   
Знав, я так розумію, не просто бачив, а був особисто знайомий? Так?

именно
   
1.Л.І.Брєжнєва- кілька разів, коли він проїжджав Рубльовкою в "члєновозі" а ще- проводжав в останню путь
при похованні, стоячи в очепленні.
То ми десь поруч були. Бо я в колоні пройшов до Колонної зали і біля труни, відповідно. Бачив вдову та Чурбанова.
   
скомпилируйте  самой главное и опубликуйте.
  1982. Подав доки на турпоїздку в капкраїну. Ради перевірки благодійності підіслали сексота із КДБ, котрий до того ще й відьмаком виявився. Щоб я повністю розкрив свою душу, опівночі із колегами причастив сатанинським варивом. Розум відібрало лише по відношенню до Іуди - я в нього закохався. (Якщо можна використати це слово). Отямився через рік, коли мама під час довготривалого побачення у виправно-трудовому таборі пригостила овсяченою водою та їжею. Цікаво? Продовжувати?  8-) 
   
Я тоже видел Месинга во время выступления в Доме Офицеров в Каунасе. Помню,что он что-то говорил со сцены  и показвал качающиеся часы на цепочке. Говорил рваными фразами и рядом стоящая женщина комментировала его слова.
 Затем было предложено спрятать у кого угодно любой предмет и Мессинг его найдёт,держа за руку того,кто знает где спрятано.
 Затем  Мессинг завязал глаза черной повязкой и на голову ему одели черный мешок.
 Так получилось,что мне засунули под коричневый колючий свитерок газету или журнал.Я сидел на руках у родителей в зале. В зале была полная тишина,только иногда жены офицеров нервно издавали ойкающие звуки.
 Мессинг взял индуктора за руку и они пошли  по проходу между рядами.Мессинг быстро говорил "думайтедумайтедумай те". Сначала прошли мимо нашего ряда,но затем вернулись и Мессин пошел по ряду,дошел до меня, положил руку на голову,отпустил руку индуктора и повёл рукой по груди. Достал журнал и спросил-"Это?". Вместо ответа раздались аплодисменты...

если правдивая история то у меня мурашки по коже
   
  1982. Подав доки на турпоїздку в капкраїну. Ради перевірки благодійності підіслали сексота із КДБ, котрий до того ще й відьмаком виявився. Щоб я повністю розкрив свою душу, опівночі із колегами причастив сатанинським варивом. Розум відібрало лише по відношенню до Іуди - я в нього закохався. (Якщо можна використати це слово). Отямився через рік, коли мама під час довготривалого побачення у виправно-трудовому таборі пригостила овсяченою водою та їжею. Цікаво? Продовжувати?  8-) 
Продовжуйте. Фентезі у вас кльово виходить.
   
  1982. Подав доки на турпоїздку в капкраїну. Ради перевірки благодійності підіслали сексота із КДБ, котрий до того ще й відьмаком виявився. Щоб я повністю розкрив свою душу, опівночі із колегами причастив сатанинським варивом. Розум відібрало лише по відношенню до Іуди - я в нього закохався. (Якщо можна використати це слово). Отямився через рік, коли мама під час довготривалого побачення у виправно-трудовому таборі пригостила овсяченою водою та їжею. Цікаво? Продовжувати?  8-) 

продолжайте. я вас понимаю. это история и судьба.
   
если правдивая история то у меня мурашки по коже
То  заповнившееся детство,но для  меня более интересно было контактирование с экстрасенсов во взрослом состоянии.уже женатым  в одном пионерском  лагере. жена вожатая в другом отряде.
   
продолжайте. я вас понимаю. это история и судьба.
"По просьбах трудящихся"  ;)
   Побачення з рідними. Другий день Великодня 1983.
  Заходжу у кімнату побачень й бачу: приїхали мама та жінка. Привітав їх за пасхальним звичаєм тричі: "Христос Воскрес!" Відповіли тричі: "Воістину Воскрес!" Поцілувались тричі. На столі: освячені напередодні Пасха, просфора, масло, ковбаса, яйця, сир. У глечику стояла освячена на свято Водохреща вода. Сіли за стіл. Випив я свяченої води, став їсти Пасху та свячену їжу.
  Мама тим часом розповідає: 
  - Ходила до ворожки погадати на тебе. Та відразу сказала: "Йому пороблено. Поїли, поїли вашого сина, а потім таким напоїли, що він дуже блював. Підісланий чоловік довго слідкував за вашим сином, а потім продав і стільки грошей отримав, що йому років на десять вистачить. Та його теж велика бідонька чекає, але він заробив... А синові вашому дадуть п’ять років, але весь термін відбувати не буде".
  - Ось ви знаєте ту Магію, - запитала я, - скажіть, чим саме напоїли мого сина?
  - Вночі варять вірьовку, на котрій повісився самовбивця і над цим варивом читають закляття, тобто, закликають сатану на певну людину. Підмішують у спиртне або чай. Усі будуть пити, але зашкодить тільки тому, кому це зроблено. Та людина обов'язково виблює випите, але одна маленька крапелька все ж залишиться і цього цілком досить. З тієї пори та людина буде робити дурниці, котрих не зробить і мала дитина, але їй самій усе буде здаватись дуже розумним. І не злізе  сатана, доки не візьме своє".
  - Згадай, сину, - запитала мама, - чи було таке, що вони тебе пригостили, а ти все виблював?.. А я всі церкви об'їздила - подавала в кожній на молебень за твоє здоров'я. В багатьох церквах благають Бога, щоб ти вижив, отож вір:  повернешся живим й раніше ніж присудили. Наприкінці та ворожка сказала: "Коли Ваш син звільниться то нехай негайно прийде сюди. Я йому так зроблю, що йому всюди та скрізь буде щастя отож до кінця своїх днів мене добрим словом згадувати буде". 
  Випив я освячену воду, з'їв Пасху, просфору, масло, сир, пасхальні яйця-писанки, і не вмить, а повільно в моїй свідомості ніби туман став розсіюватись, полуда, пелена спадати з очей. Я отримав доступ до раніше чародійством заблокованих клітин мозку, котрі відповідають за розум, логічне мислення, пам'ять. Поволі я все пригадав і... заскреготів зубами, завив від безсилої люті! Як же мене провчили! Як же носа втерли! Я пригадав, пригадав усе!
  П.С. Цікаво що я пригадав? ;)
   
"По просьбах трудящихся"  ;)
   Побачення з рідними. Другий день Великодня 1983.
  Заходжу у кімнату побачень й бачу: приїхали мама та жінка. Привітав їх за пасхальним звичаєм тричі: "Христос Воскрес!" Відповіли тричі: "Воістину Воскрес!" Поцілувались тричі. На столі: освячені напередодні Пасха, просфора, масло, ковбаса, яйця, сир. У глечику стояла освячена на свято Водохреща вода. Сіли за стіл. Випив я свяченої води, став їсти Пасху та свячену їжу.
  Мама тим часом розповідає: 
  - Ходила до ворожки погадати на тебе. Та відразу сказала: "Йому пороблено. Поїли, поїли вашого сина, а потім таким напоїли, що він дуже блював. Підісланий чоловік довго слідкував за вашим сином, а потім продав і стільки грошей отримав, що йому років на десять вистачить. Та його теж велика бідонька чекає, але він заробив... А синові вашому дадуть п’ять років, але весь термін відбувати не буде".
  - Ось ви знаєте ту Магію, - запитала я, - скажіть, чим саме напоїли мого сина?
  - Вночі варять вірьовку, на котрій повісився самовбивця і над цим варивом читають закляття, тобто, закликають сатану на певну людину. Підмішують у спиртне або чай. Усі будуть пити, але зашкодить тільки тому, кому це зроблено. Та людина обов'язково виблює випите, але одна маленька крапелька все ж залишиться і цього цілком досить. З тієї пори та людина буде робити дурниці, котрих не зробить і мала дитина, але їй самій усе буде здаватись дуже розумним. І не злізе  сатана, доки не візьме своє".
  - Згадай, сину, - запитала мама, - чи було таке, що вони тебе пригостили, а ти все виблював?.. А я всі церкви об'їздила - подавала в кожній на молебень за твоє здоров'я. В багатьох церквах благають Бога, щоб ти вижив, отож вір:  повернешся живим й раніше ніж присудили. Наприкінці та ворожка сказала: "Коли Ваш син звільниться то нехай негайно прийде сюди. Я йому так зроблю, що йому всюди та скрізь буде щастя отож до кінця своїх днів мене добрим словом згадувати буде". 
  Випив я освячену воду, з'їв Пасху, просфору, масло, сир, пасхальні яйця-писанки, і не вмить, а повільно в моїй свідомості ніби туман став розсіюватись, полуда, пелена спадати з очей. Я отримав доступ до раніше чародійством заблокованих клітин мозку, котрі відповідають за розум, логічне мислення, пам'ять. Поволі я все пригадав і... заскреготів зубами, завив від безсилої люті! Як же мене провчили! Як же носа втерли! Я пригадав, пригадав усе!
  П.С. Цікаво що я пригадав? ;)

да. и сделайте так чтобы это не ушло в вечность.
   
     Безсонні ночі та прогулянки навколо бараку.
  Поволі пригадав все. Перевіряти усіляко мене стали відразу після подачі паперів на туристичну поїздку в Індію. Підсилали різних продажних людей, але жоден із них не досяг конкретного результату, тобто не виявив: збираюся я в Індію ради цікавості чи просити політичного притулку. Тоді "розколоти міцний горішок" підіслали одного з "королівської гвардії" КДБ - чорнокнижника. Прекрасно розумів, що то агент КДБ, але подумати не міг, що там працюють чорнокнижники. Регулярно слухав радіо "Свобода", але не пам'ятав жодної передачі на цю тему. Ще в шкільні роки серйозно постраждав від чаклунства, друзі пізніше були причаровані дівчатами-чарівницями але припустити не міг, що чаклунством займаються в КДБ!
   Під час безсонних ночей та прогулянок навколо бараку поволі все пригадав. Цікаво, що... уже з перших секунд нашого знайомства я вів себе досить дивно. Виникло досі незвичне для мене бажання зіграти з цією сволотою в "котика й мишку". Незвична цікавість, думки: "Я ж не такий простачок, як ви думаєте... На мені, хлопці, де сядете, там і злізете... Ну чим оригінальним ви, КДБістські покидьки, мене зможете здивувати?" і тому подібні...
   Незвичайний азарт охопив мене, непереборне бажання розважитись, провчити, посміятись над цим агентом КДБ. Чомусь я не послав його... куди подалі, не звільнився в той же день. З перших секунд якась невідома сила тягнула мене до нього. Він поїв мене саморобним коньяком із наркотиком, і я... покірно пив! І тоді мій язик розв'язувався, як шнурок - в мозку знімались всі гальма. Я плакався на сатанинський безбожний режим, на свою нездатність щось змінити, на байдужість народу, вивертав душу навиворіт.
   Хоч якою сильною була дія наркотику та іншої приворотної гидоти, котрою мене щедро пригощали, та все ж величезним зусиллям волі примушував себе мовчати про найпотаємніші наміри, плани. Петро уважно мене слухав, - боявся пропустити хоч одне слово в рапорті своєму начальству. Комітетники з тих доносів зрозуміли, що я задумав щось грандіозне, жахливе для них і про це мовчу, недоговорюю.
   Тоді вони прийняли рішення, розігравши трагікомедію, напоїти мене таким сильним чародійним варивом, щоб я повністю розкрив свої плани.  До найменших дрібниць згадав як це відбувалося.
  Кожному з електриків двічі на місяць випадало чергувати у відділі охорони до глибокої ночі. Мені випало чергувати в кінці травня. Петро запропонував: "Давай я почергую з тобою - хочу навчитися ремонтувати сигналізацію, так би мовити, в бойових умовах". Погодився. Нам виділили пошарпаний мікроавтобус, котрого я раніше у нашому відділі не бачив. За кермом сидів незнайомий водій, поряд - його товариш. Ми з Петром розмістилися у вантажопасажирськом у салоні. В кожному продмазі, в котрий ми приїздили на виклик, Петро намагався щедро пригостити мене то вином, то пивом. Я не пив - робота вимагає тверезості. Бачив, що він хвилюється, нервує: у нього руки тремтять, очі бігають. Сердився, що він мені зовсім не допомагає а чомусь нервує, переживає, думки зайняті не роботою, а чимось своїм. Розумів: за кермом та поряд не випадкові люди, а спільники й вони підключаться до гри, коли настане відповідний момент.
  Мені б утекти й цим припинити гру, але якась сила, цікавість, азарт примушували залишитись, щоб побачити, що ж буде далі, який сюрприз.
  Приблизно опівночі був виклик у магазин № 57, що на вулиці Горького. Ми шукали та усували несправність, а тим часом водій із товаришем загравали, залицялись до молодої вродливої продавщиці. Нарешті, несправність усунута. Петро мені довірливо: "Товариш водія закохався у продавщицю. Виявилось, що у неї сьогодні день народження. Час уже пізній. Дівчина просить підвезти її додому в Шпанів. Обіцяє могорич в честь дня народження. А потім ми підвеземо тебе до самої хати".
  Наші погляди зустрілись і висока, кароока з довгим волоссям кольору стиглої пшениці красуня посміхнулася мені. Я сказав: "Поїхали!"
 
   
 У Шпанові мікроавтобус зупинився біля дерев'яної хатинки, оточеної заростями бузини. В нагороду за те, що підвезли та в честь іменин, дівчина винесла пляшку самогону, стопку, а на закуску маковий рулет домашньої випічки. Усі розсілися в салоні машини.
  Вони незграбно жартували та сміялись натягнуто, через силу. Я відчував усю театральність, фальшивість ситуації і тому відмовився  пити першим. Сказав жартома: "Ні, першим не буду, може, ви туди яку отруту всипали... Так що давайте, хлопці, ви."
  Ті засміялись та й випили по стопці. Закусують. Жартуючи, налили дівчині, і та спокійно випила та вкусила пирога. Наливають мені стопку тієї мутної сивухи. Нюхнув і скривився від огиди -  бурячанка в далеких селах й то не буває настільки смердючою. Було противно пити, але разом із тим якось незручно перед вродливою дівчиною корчити із себе пана, котрий гидується їхньої мужицької самогонки.
  Пересиливши огиду, одним ковтком випив стопку сивухи та вкусив кусок запропонованого пирога з маком.  В цю мить помітив, як усі вони радісно, торжествуюче переглянулись.
  Майнула думка: - Чимось підпоїли? Але ж самі пили... Прийняли протиотруту? Але навіщо їм труїти мене?..
  Ще на під'їзді до хати відчув, що мене всього вивертає. Удома блював довго й важко. Дійшов висновку: справді, ті покидьки напоїли мене якоюсь гидотою. Проклинав мерзотників останніми словами.
  Вранці та вдень страшенно боліла голова, був як побитий. Після чергування той день був вихідним, але в такому стані навіть до домашньої роботи я був не здатний.
  Під час безсонних ночей та прогулянок навколо бараку пригадав усі подробиці тієї трагікомедії, вловив логіку подій. Поломка в магазині та виклик були не випадковими. Також та красуня-відьма була не продавцем, а співробітницею КДБ. І те сатанинське вариво на той час досвідчений відьмак зварив особисто для мене. Та виникали питання, на котрі не знаходилось відповіді: Чому цю трагікомедію розіграли вночі, а не вдень? Дівчина була знавцем Магії і водночас грала роль приманки. Усе то так, але навіщо було Петру залучати ще двох помічників? Складалось враження, що серед них не він був головним.
  І ще: мене вбивало усвідомлення того, що я… порушив своє залізне правило. Справа ось у чому. Ще в дитинстві запитав бабусю:
  - Чому странніки та монашки, котрих ти пригощаєш, моляться  перед тим, як їсти?
  - А тому, дитино, щоб Господь освятив їжу й питво. Якщо там і буде отрута, то після молитви вона їм не зашкодить. Ото, дитино, щоб тебе в сумнівній компанії не підпоїли, не отруїли, згадай з вірою й любов'ю Господа, й тобі не зашкодить.
  І я так робив завжди. Піднявши келих, завжди згадував вголос Господа Бога: "Господи, благослови!", "Згинь нечиста сила, залишся чистий спирт!", "Да не во вред рабу Божьему Николаю чаша сия!"
  Атеїстичне, безбожне товариство сприймало це як жарт, отож мій авторитет не страждав.
  Я так робив завжди при найменшій підозрі. А чому тоді не зробив? Адже ж ясно усвідомлював театральність, фальшивість ситуації!
  Єдиний раз у житті у підозрілій ситуації забув згадати Бога! Чому? Чому? Чому? Тисячі різних думок тоді народжувались у свідомості, але… та єдино правильна думка про Бога не з'явилась! Чому? Чому? Чому?
   
вот какие были люди. они ушли все и ничего не осталось кроме воспоминаний. очень хочется чтобы воспоминания по крайней мере не пропали. здесь нет великих дел- есть просто жизнь
   
Чим більше отримую інформації про Мессінга, тим більше переконуюсь, що то був шарлатан. Не звичайний пересічний шарлатан, а видатний. Але шарлатан. На кшталт Ванги. У всі часи були такі люди.

Всі його «чудеса» і «подвиги» розходились виключно з його слів.

Я б сказав що то був видатний ШОУМЕН. Ніяких надзвичайних здібностей він не мав. Чому Мессінга так шалено піарила совєцька власть я так і не зрозумів.
   
Чим більше отримую інформації про Мессінга, тим більше переконуюсь, що то був шарлатан. Не звичайний пересічний шарлатан, а видатний. Але шарлатан. На кшталт Ванги. У всі часи були такі люди.

Всі його «чудеса» і «подвиги» розходились виключно з його слів.

Я б сказав що то був видатний ШОУМЕН. Ніяких надзвичайних здібностей він не мав. Чому Мессінга так шалено піарила совєцька власть я так і не зрозумів.
Рекондую в тему:  https://ytube.pk/watch/1742bKWddPE
   
Чим більше отримую інформації про Мессінга, тим більше переконуюсь, що то був шарлатан. Не звичайний пересічний шарлатан, а видатний. Але шарлатан. На кшталт Ванги. У всі часи були такі люди.

Всі його «чудеса» і «подвиги» розходились виключно з його слів.

Я б сказав що то був видатний ШОУМЕН. Ніяких надзвичайних здібностей він не мав. Чому Мессінга так шалено піарила совєцька власть я так і не зрозумів.

возможно. поэтому достоин чтобы воспоминания о нем сохранились
   
да. и сделайте так чтобы это не ушло в вечность.
Здесь выкладывают достаточно откровенные тексты.
 Я думаю,люди не будут против.если ты их перенесяшь на тот сайт " как есть",даже с "граммошибкаими".
 Я умею писать  тексты  с  достоверными в мельчайших подробностей,как файны укры копали Черное море,насыпали будущий  Кавказ , Крым  и Турцию,углубляли Средиземное моря,попутно насыпав сапог будущей Италии и Грецию с островами, при помощи своих Гигантозавров.а затем помогали строить египетские пирамиды.
 Но то,что я выложил выше- реальная часть моей жизни! И пионервожатым я был, когда  уже когда работал инженером в НИИ,
   
Здесь выкладывают достаточно откровенные тексты.
 Я думаю,люди не будут против.если ты их перенесяшь на тот сайт " как есть",даже с "граммошибкаими".
 Я умею писать  тексты  с  достоверными в мельчайших подробностей,как файны укры копали Черное море,насыпали будущий  Кавказ , Крым  и Турцию,углубляли Средиземное моря,попутно насыпав сапог будущей Италии и Грецию с островами, при помощи своих Гигантозавров.а затем помогали строить египетские пирамиды.
 Но то,что я выложил выше- реальная часть моей жизни! И пионервожатым я был, когда  уже когда работал инженером в НИИ,

я не могу ничего переносить- только от своего имени а это не то согласитесь ))) человек у которого есть исторически ценная память может сделать это только сам. если САМ  захочет. что я мог пока написать- написал но это  мои личные воспоминания. может еще напишу но от себя и про себя или своих близких. я могу  только обещать что  память не пропадет- по мере накопления информации будет структуризация  и забота о надежности хранения. память не канет в лету.

Останнє редагування: 18 жовтня 2020 21:08:28 від Ирокез
   
Чим більше отримую інформації про Мессінга, тим більше переконуюсь, що то був шарлатан. Не звичайний пересічний шарлатан, а видатний. Але шарлатан. На кшталт Ванги. У всі часи були такі люди.

Всі його «чудеса» і «подвиги» розходились виключно з його слів.

Я б сказав що то був видатний ШОУМЕН. Ніяких надзвичайних здібностей він не мав. Чому Мессінга так шалено піарила совєцька власть я так і не зрозумів.
Я так не думаю.
 Но что было некое ШОУ,это несомненно.
 Потому что во взрослом возрасте взаимодействовал с аналогом Мессинга. Там не было платного шоу. Но тогда не хватило ума поговорить с ним о его способностях.
   
я не могу ничего переносить- только от своего имени а это не то согласитесь ))) человек у которого есть исторически ценная память может сделать это только сам. если САМ  захочет. что я мог пока написать- написал но это  мои личные воспоминания. может еще напишу но от себя и про себя или своих близких.
Работай над проектом ,архивируй тексты.и со сременем предложи их выложить от своего именм (ника). Мои разрешаю выкладывать " как есть". Я "отвечаю" за их достоверность.

Останнє редагування: 18 жовтня 2020 21:07:58 від Георгиу
   
Работай над проектом ,архивируй тексты.и со сременем предложи их выложить от своего именм (ника). Мои разрешаю выкладывать " как есть". Я "отвечаю" за их достоверность.

благодарю но в текстах должно быть слово "Я". я  видел я помню  это было со мной рассказали МНЕ мои близкие
иначе  может получиться про копание черного моря и трудно будет банить это ((( кто то где то... или кто скажет что сам копал? "Я копал"- вот тогда да.
   
Я так не думаю.
 Но что было некое ШОУ,это несомненно.
 Потому что во взрослом возрасте взаимодействовал с аналогом Мессинга. Там не было платного шоу. Но тогда не хватило ума поговорить с ним о его способностях.
Нет никаких способностей. Индуктор телом сообщает "НЕТ" в ответ на хаотические попытки "экстрасенса". Это же естественно - помочь человеку, держащему тебя за руку - ты расслабляешься, если все идет правильно и напрягаешься, если номер вот-вот провалится.
   
Нет никаких способностей. Индуктор телом сообщает "НЕТ" в ответ на хаотические попытки "экстрасенса". Это же естественно - помочь человеку, держащему тебя за руку - ты расслабляешься, если все идет правильно и напрягаешься, если номер вот-вот провалится.

вы пробовали? или это так теория?
   
В свое время перекинулся парой фраз с Кучмой и Ющенко. Но лучше всего знал Кравчука. Был его внештатным консультантом с 2002 по 2006 год. Если чего интересует, то постараюсь ответить в рамках своей компетенции и ответственности.))

ИМХО  Кравчук как первый президент Украины 100% является исторической личностью.


Останнє редагування: 19 жовтня 2020 19:31:47 від oleg kievsky
   
В свое время перекинулся парой фраз с Кучмой и Ющенко. Но лучше всего знал Кравчука. Был его внештатным консультантом с 2002 по 2006 год. Если чего интересует, то постараюсь ответить в рамках своей компетенции и ответственности.))

ИМХО  Кравчук как первый президент Украины 100% является исторической личностью.

пожалуй да. так и написали бы через 50 лет в диссертациях цитировать будут

Останнє редагування: 19 жовтня 2020 19:48:59 від Ирокез
   
      Із книги спогадів (мемуарів):
                                            "Ты думал!?.. Я тебя поздравляю!"
   Досить цікаві речі Влад розповідав. Я довго аналізував нову для мене інформацію й через деякий час признавався:
  - Я довго думав про предмет нашої розмови.
   Мій приятель робив зацікавлене обличчя й артистично дивувався:
  - Ты думал!?.. Я тебя поздравляю!
   Справа у тому, що більшість наших людей розучились думати - живуть звичками, емоціями, інстинктами, потребами лише сьогоднішнього дня...
   Пізніше Влад задумливо промовив:
  - Нет ничего страшнее когда умирает человек из племени Мямха.
  - Чому? - зацікавився я.       
  - Когда умирает каждый человек, то при гласе Архангела и звуке трубы Божьей вся Вселенная умирает в нём... У племени Мямха нет письменности и, поэтому там никто не может оставить воспоминаний для потомков… 
   Іноді Влад задумливо повторював:
   - Тяга к перу, эпистолярный жанр. Как прекрасно, что мы не из племени Мямха и, благодаря этому, можем оставить воспоминания для потомков…
   Я розумів: цими висловами він закладає у мою підсвідомість ідею описати для майбутніх поколінь нашу жахливу дійсність. Я ще тоді здогадувався, що всяке навіть ненароком кинуте слово не забувається, а записується у підсвідомість і рано чи пізно, спливши у пам'яті, спонукує людину до тих чи інших дій…
   Обговорювали поведінку людей й я вказав на прославляючі владу плакати та в'язнів під ними. Влад повчально:
   - Господь вывел евреев из рабства и много чудес показывал в пустыне. Моисей взошёл на Синай с Богом говорить, а люди тем временем сделали золотого идола и поклонились ему как Богу! Сорок дней не прошло а они уже развратились. А тут столько лет безбожия… Чему ты удивляешься?
   Став нарікати на долю, а Влад мені на те:
  - Если ты доверился Господу, то уже не бойся, не будь как те маловерные ученики. Знай: Он помнит о тебе! Помнишь? Буря на море, волны захлёстывают лодку, а Иисус спокойно спит на корме. Он знает: ничего не случится - Отец будет хранить Его до момента искупительной жертвы - смерти на кресте! Так и ты: ничего не бойся и, вместе с тем, не переживай, не подгоняй события!
  Всё что случиться должно, случится в своё время. Ни раньше, ни позже!
  Якось мова зайшла про загрозу Третьої світової війни. Влад популярно пояснив суть:
  - Многое в этом загадочном мире значит воля людей. Если люди будут готовиться к войне, говорить о ней, боятся её, то война неизбежно вспыхнет. Если же все люди будут говорить о мире, всей душой желать его, то будет им мир. Мысли же и желания людей материальны, они имеют способность сбываться…
                                                                             Хто у цьому світі є мудрим.
  Довго міркував над питанням: хто у цьому світі є мудрим, а хто дурнем. Запитав думку приятеля й почув:
   - Один умный человек, заработав умом и руками много денег, построил дом, женился на красавице, а также написал трактат о мире. Другой же, втершись в доверие, его отравил, соблазнил вдову и женился на ней, а трактат издал под своим именем. Вот и получил красавицу жену, дом, деньги покойного друга и всемирную славу в придачу. Кто из двоих друзей оказался умнее?"
  Подумавши, я відповів, що мудрішою завжди є та людина, котра ближча до Бога. З огляду на цю істину із усіх людей, котрі жили на Землі наймудрішим є Ісус Христос. Його бичували, насміхались, і, несправедливо осудивши, розіп'яли на хресті, але попри усе Він мудріший за своїх зрадників, суддів та кривдників. Він наймудріший за усіх нас разом узятих!..
Захоплено посміхнувшись, приятель погодився й признався, що своєю відповіддю я його приємно здивував.
 ;)       
   
Нет никаких способностей. Индуктор телом сообщает "НЕТ" в ответ на хаотические попытки "экстрасенса". Это же естественно - помочь человеку, держащему тебя за руку - ты расслабляешься, если все идет правильно и напрягаешься, если номер вот-вот провалится.
Я забыл написать,что стоял на расстоянии примерно 4- 5 метров от мена и директора.
Так что в данном случае прямого телесного контакта не было!
 О микромоторике руки  человека.как реакции да-нет мне было давно известно.А также о темпе биения сердца. В этом нет реальной экстрасенсорики. Этому можно научиться.
   
Интересная цитата из текста выше...
"Я розумів: цими висловами він закладає у мою підсвідомість ідею описати для майбутніх поколінь нашу жахливу дійсність. Я ще тоді здогадувався, що всяке навіть ненароком кинуте слово не забувається, а записується у підсвідомість і рано чи пізно, спливши у пам'яті, спонукує людину до тих чи інших дій… " (с)
Мы в своём подсознании ничего не забываем.что например видим глазами. слышим,говорим..Но на уровне сознания почти всё,только очень малую часть,можем осознанно вспомнить.И часто для этого необходим какой-то начальный информативный толчок..
 
   
В свое время перекинулся парой фраз с Кучмой и Ющенко. Но лучше всего знал Кравчука. Был его внештатным консультантом с 2002 по 2006 год. Если чего интересует, то постараюсь ответить в рамках своей компетенции и ответственности.))

ИМХО  Кравчук как первый президент Украины 100% является исторической личностью.
Записывай  мемуары..О них с человеческой стороны...будет историческая  ценная вещь...
   
Barack Obama

и что за человек при личном общении?
   
Интересная цитата из текста выше...
"Я розумів: цими висловами він закладає у мою підсвідомість ідею описати для майбутніх поколінь нашу жахливу дійсність. Я ще тоді зддувався, що всяке навіть ненароком кинуте слово не забувається, а записується у підсвідомість і рано чи пізно, спливши у пам'яті, спонукує людину до тих чи інших дій… " (с)
Мы в своём подсознании ничего не забываем.что например видим глазами. слышим,говорим..Но на уровне сознания почти всё,только очень малую часть,можем осознанно вспомнить.И часто для этого необходим какой-то начальный информативный толчок..
"Істину глаголиш, сину мій!"(с)  :-)o
   
Вживу З Обамою не спілкувався, але як оратор - він Потуга-Глиба, нікого ліпшого за життя не чув..
   
Вживу З Обамою не спілкувався, але як оратор - він Потуга-Глиба, нікого ліпшого за життя не чув..
Колись громадяни слухали "ворожі радіоголоси" щоб почути непересічних особистостей: Солженіцина, Сахарова та інших дисидентіів.
Сьогодні "пиши, мели, варнякай все" (С) а слухати наших та їхніх популістів скучно- жодної живої ідеї, думки...  :facepalm1:
   
  Я був знайомий із В.М.Чорноволом. Привозив йому рукопис своїх поневірять по тюрмах та таборах - надіявся, що хоч якийсь уривок опублікує у своєму "Український вісник".
  В"ячеслав Максимович зустрів, привітав, вислухав, пригостив чаєм. (Подія була на третій день Великодня 1988)  [ua]
   
В свое время перекинулся парой фраз с Кучмой и Ющенко. Но лучше всего знал Кравчука. Был его внештатным консультантом с 2002 по 2006 год. Если чего интересует, то постараюсь ответить в рамках своей компетенции и ответственности.))

ИМХО  Кравчук как первый президент Украины 100% является исторической личностью.

Вдалось пару хвилин поспілкуватись на Установчому з"їзді Руху.
   
Чорновіл, Є.Сверстюк, Л.Танюк, Гузар,  Філарет, І.Заєць, В.Черняк, інші.
Коротко - Плющ, Епіфаній, Ющенко, інші.
 [ua]
   
Записывай  мемуары..О них с человеческой стороны...будет историческая  ценная вещь...

 Есть такие вещи о которых могут говорить или сами герои или ближайшие их родственники. Замечу, что ни одна баба пока не стала описывать свои взаимоотношения с Кравчуком.

А так ничего особенного. Отмечу простоту в общении. Со мной общался на русском. Я расценивал это, как его преимущество надо мной. В нем одновременно присутствует величайшее иезуитство государственного чиновника и бюрократа, но всегда он старался это нивелировать и замаскировать, чтобы собеседник как можно меньше это ощущал. Удивительный типаж украинца. Кстати. Он никогда не замечал или делал вид, что не замечает, когда при его появлении на каком нибудь мероприятии никто даже не пытался встать или приветствовать его как первого президента Украины. Один раз он зашел в аудиторию, никто не обратил внимание на появление его как председательствующе го на собрании и и все продолжали болтать между собой. Кравчук сел на свое место и начал общаться с своим соседом Врублевским. Время шло и ситуация затягивалась. И когда все уже все начали понимать через пять минут что время идёт, то Врублевский запросто предложил Кравчуку начать мероприятие. Присутствующие послы разных стран немного прих¥ели от демократической простоты.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія