Біля лісу приватні володіння. Тут живе один ведмідь Болік і один сірий вовчик. Ведмідь заснув ще в кінці листопада, звернувся калачиком на сухих листях, а вовчик має невеликий корідор між двох клітин десь приблизно метрів 25-30 і бігає взад-вперед.
Годують від пуза, але все одно шкода тваринок.
Людей немає, в ресторані та в готелі пусто.
Ми пообідали та пішли до лісу гуляти в надії, що познімаю пташок на телеобєктив. Розміри у об'єктива значні, особливо коли висуваю його в максимально наближення. Але це передісторія. Погода почала псуватися, небо потемніло і ми вийшли з лісу, а на узліссі я все ще в надії дивилася на гілки дерев, вишукуючи хоч якихось птахів. В цей час по дорозі рухалася машина, коли, очевидно, побачили двох самотніх жінок біля лісу, а в окрузі нікого взагалі, крім моєї припаркованої машини біля лісу, вони стали спостерігати. Ми вирішили вийти на дорогу до своєї машини... Один чоловік відчинив двері і почав виходити з машини. Наташа мені каже: "Що їм потрібно?", я відповідаю зараз подивимося і з плеча знімаю фотоапарат висуваю повністю об'єктив і кладу його собі на плече як базуку та направляю акурат на їх машину... Я ще не бачила у своєму житті таку швидкість, як він застрибнув у машину і вони рванули з вереском гальм)) Я навіть не сфотографувала їх машину)) Ми не просто сміялися, ми риготали до сліз падаючи в сніг
Вовчок
Останнє редагування: 3 лютого 2022 17:37:02 від Aleksandr_1
