Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Які слова української мови вам найбільше подобаються?

Суто Великоднє: шутка!

Була Шуткова неділя, був Великдень - триває Великодній тиждень - наступною є Провідна неділя!

Слово "шутка" (ознака відродження всього живого - ягнятка отоді вже появляються - та весни з її природою) - щезло у кассап'ят, у яких пропащо дастьбі сутої слов'янськости та глибинної ритуальної індоевропейськости:
 
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
ІІ. Шу́тка, -ки, ж.
1) Ягненокъ. Отъ слова шу́тий. Вх. Пч. II. 6.
2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.

ШУ́ТКА «гілка верби з котиками» - можливо, пов’язане з шу́тий, тоді первісне значення «гілка без листя»; - ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ: шутко́вий «вкритися бруньками», «Вербна неділя» (у сполученні Шутко́ва неді́ля , [зашути́тися] (про весняні дерева)

А в безбожному академічному - совєто-дастьбі великоднього слова та символа "шутка" (бач - ото не шутка-жарт!):

ШУ́ТИЙ, а, е. Який не має рогів; безрогий. — Одна безрога, шута корова забігла десь в Богуславський ліс, та й досі не знайшли (Нечуй-Левицький, III, 1956, 150).

Не я б’ю – верба шутка б’є, за тиждень – Великдень!

   
Причащально Великоднє: Провідна Тайна Вечеря!

Якщо сьогодні Провідна неділя - то маймо й нове свято мовоспоминання та мовопригадування: Провідна Тайна Вечеря!

Кассапопричащаймо неомаскалят - мовоплоттю та мовокров'ю! Хто століттями вбиває та геноцидить українську плоть та невпинно проливає українську кров? Російські антислов'янські та антихристиянські україножери!

Та, бач: і сам втаємничений у всякому пропащому кассапстві Подерев'янський - ненадивується з антислов'янської та антиукраїнської та антихристиянської російської:

Лесь Подерв'янський
April 14 at 2:43 AM  ·


ЦІКАВО, ЯК МОСКОВСЬКІ ПОПИ ПОЯСНЮЮТЬ ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ "ТАЙНАЯ ВЄЧЄРЯ"(З НАГОЛОСОМ НА ПЕРШЕ "Є") - АДЖЕ ЇХНЬОЮ ЯЗИКОЮ СЛІД БУЛО БИ КАЗАТИ: "ТАЙНИЙ УЖИН"...  АБО МОЖЕ - "ТАІНСТВЄННИЙ"?

Жодної таїни кассап'ята немічні збагнути - та вони безпорадні й перед українською тайною!

Без українців Шевченка, Гоголя та Чехова - кассап'ята б не розуміли, що то отаке "вече́ря/ве́черя=МФА:[ˈvʲet͡ɕɪrʲə]=вєчєря"... чи й "вечеряти/вечерять:"

Значение рег. то же, что ужинать ◆ Вечером, немного, может, раньше теперешнего, уселись вечерять: покойная теща, покойный тесть, да наймыт, да наймычка, да детей штук с пятеро: Теща отсыпала немного галушек из большого казана в миску, чтобы не так были горячи. Н. В. Гоголь, «Майская ночь, или Утопленница», 1831–1832 гг. [НКРЯ] ◆ В продолжение недели мы с приятелем закусывали, завтракали, обедали, вечеряли и спали. Т. Г. Шевченко, «Капитанша», 1855 г. [НКРЯ] ◆ Должно быть, у старухи с дочкой нечем было вечерять, незачем было и светить. В. Г. Короленко, «Судный день», 1890 г. [НКРЯ] ◆ А где же хозяйка? — Старуха в Репино поехала, а девка вечерять готовит… — ответил Калашников. А. П. Чехов, «Воры», 1890 г.
   
Хочу пригадати чудове українське слово "прошу"(в значенні перепитування), бо скоро незаслужено кане в лету. Таке воно приємне на слух, таке чемне.
Але повсюдно витісняє його різке, наказове: "ще раз".
Болить така втрата, але звідусіль чуєш лише ненависне "ще раз" і навіть себе ловиш на такому.
Пояснювала внуку. шо коли треба когось перепитати, то треба попросити повторити і треба сказати "Прошу".
А "ще раз"- то наказ, то команда.
Лякаюся від думки, що скаже так до вчительки, до когось старшого, бо так чує від інших.

   
Од забавної бавовни - до воєнної відваги-вовни: капут для шорсткої звірської кассапошерсти, яка не знає - що то отаке "вовна" та "бавовна":

Була бавовна - незабаром буде вовна:
Ущерть та сповна:
На геноцидників кинуть українські жорна:
Москводомелить орду могутність мовна!
   
Ущерть-українськість - знищить ущент рашистів-неокассап'ят:

Од забавної бавовни - до воєнної відваги-вовни: капут для шорсткої звірської кассапошерсти, яка не знає - що то отаке "вовна" та "бавовна":

Була бавовна - незабаром буде вовна:
Ущерть та сповна:
На геноцидників кинуть українські жорна:
Москводомелить орду могутність мовна:
Аж геть ущент - та поголовно!

Довідка про шорстку шерсть рашистів - навіки мовозневовнених антислов'янят: Мова: 23 лютого 2019, 19:50: Россошерсть та суржикошерсть зневовнених та знемовлених та знеприроднених овечок

   
ПУ́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., діал.
1. Гнати. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди (Словник Грінченка).
2. Лякати.

Настала пора капутного й пекельного кассапопереляку: опудало, страхопуд, перепуд:

Путьїноопудало - горе-голий король:
Даймо'му в кассапопекло пароль!
Отам з нього залишиться голий каснануль:
Стерегти'го ме безодні й аду патруль!


Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Ирше́[и́]ний, -а, -е. Крещеный. Тепер маємо живий вогонь, а доки ме він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся маржини та й нас иршених. Коцюб. «Тіні».
   
Хочу пригадати чудове українське слово "прошу"(в значенні перепитування), бо скоро незаслужено кане в лету. Таке воно приємне на слух, таке чемне.
Але повсюдно витісняє його різке, наказове: "ще раз".
Болить така втрата, але звідусіль чуєш лише ненависне "ще раз" і навіть себе ловиш на такому.
Пояснювала внуку. шо коли треба когось перепитати, то треба попросити повторити і треба сказати "Прошу".
А "ще раз"- то наказ, то команда.
Лякаюся від думки, що скаже так до вчительки, до когось старшого, бо так чує від інших.

Невже і на ЗУ такі ж мовні хвороби,  як і в решті України?  :(

Мені дуже подобається слово " перепрошую",    в сенсі "вибачте" , " не зрозуміла ", " повторіть ще раз"

Останнє редагування: 23 05 2023 00:14:40 від ценительница алей
   
Невже і на ЗУ такі ж мовні хвороби,  як і в решті України?  :(

Мені дуже подобається слово " перепрошую",    в сенсі "вибачте" , " не зрозуміла ", " повторіть ще раз"
Як хтось когось штовхне ненароком, то почути "перепрошую" ще на щастя можна. Зазвичай так є.
А от перепитати, коли не почув, - то це тепер мовна катастрофа, бо від галицької чемності у стосунках і сліду не залишиться.
"Ще раз" і не інакше.
Ще почула від найменшої внучки питання: "реально?".
Коли сказала вдруге, то я вже поправила і сказала, що ми повинні говорити слово "дійсно?"., "то правда?"
Отакі тепер в Галичині мовні "крутелики".  :weep:
   
це тепер мовна катастрофа, бо від галицької чемності у стосунках і сліду не залишиться.
"Ще раз" і не інакше.

Може варто поміняти коло спілкування або перестати вигадувати? Ніколи не чув "ще раз" ні від знайомих, ні від випадкових людей.
   
Може варто поміняти коло спілкування або перестати вигадувати? Ніколи не чув "ще раз" ні від знайомих, ні від випадкових людей.
Може ви не ходите по магазинах, різних установах, то і не чуєте. Але ч почала чути то виразно, коли мені внук так сказав.
А то дуже чемний хлопчик.
Ото власне в гарному колі завелося.
   
"Ще раз" і не інакше.

Діти ж інгліш вчать
А у поліглотів чи білінгвів відбувається мовна дифузія хоч не хоч

Come again?
Really?

І то ще далеко не гірше ніж наше рідне "Га? Шо?"

Останнє редагування: 30 05 2023 00:35:44 від H.Kropp
   
Діти ж інгліш вчать
А у поліглотів чи білінгвів відбувається мовна дифузія хоч не хоч

Come again?
Really?

І то ще далеко не гірше ніж наше рідне "Га? Шо?"
В нас «га шо» ніколи не було, а було лише чемне «прошу».
А тепер усі хочуть бути крутішими, а воно виходить ставати розв‘язнішими.
   
Згадала сьогодні гарне слово «ретельно». Аналізуєш такі слова і насолоджуєшся звучанням.
   
Неоковирно
Цікаво, а чи буває оковирно

Зненацька - знацька
Немовля - мовля
Невістка - вістка
Ненавидіти - навидіти 
Негода - года
Невдовзі - вдовзі
Незабаром - забаром
:D

Останнє редагування: 30 05 2023 19:18:54 від H.Kropp
   
Зара 100% Зненацька  :-)o
   
Як не призвести до зведення нанівець? + Як не мати верх війни (не "завершити віну"), а кінець війни (= "закінчити війну")?

Радник Байдена про контрнаступ: Україна досягне успіху й поверне стратегічно важливу територію
НЕДІЛЯ, 4 ЧЕРВНЯ 2023, 19:03
https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/06/4/7163029/


Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван позитивно оцінив перспективи прийдешнього контрнаступу України. ...

На думку радника Байдена, військові дії українських сил призведуть приведуть до повернення "стратегічно важливої території".
+
"Президент Зеленський сам сказав, що ця війна завершиться закінчиться [зазнає КІНЕЦЬ, а не ВЕРХ] в кінцевому [АЯКЖЕ!] підсумку дипломатичним шляхом", – вказав радник президента США.


Навіть і совєтословник знає і якось дивовижно пам'ятає, що призводити можна лиш до чогось негативного!...

ПРИЗВОДИТИ, джу, диш. недок., ПРИЗВЕСТИ, еду, едеш, док.
1. перех., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного. ...ітд!

Семантична мотивація звідсіля:
ЗВО́ДИТИ і рідко ІЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗВЕСТИ́, зведу, зведеш і рідко ІЗВЕСТИ́, веду, ведеш; мин. ч. звів, звела, ло, рідко ізвів, ізвела, ло; док., перех.
перен., рідко. Змушувати кого-небудь переходити у нижче суспільне становище. Шлюб [козачки з селянином] не тільки не полегшував становища чоловіка-селянина, але й козачку та її дітей зводив на становище залежних селян (Історія УРСР, I, 1953, 344);
//  перен., рідко. Призводити, спричинюватися до морального падіння. Хміль до лихого людей зводить (Номис, 1864, № 11455).
+
НАНІВЕЦЬ, присл. 1. У сполуках: Зводити (звести, обертати, обернути) нанівець: а) знищувати або набагато послаблювати результати чого-небудь; позбавляти що-небудь значення. Царські блюдолизи намагалися паралізувати чи звести нанівець роботу таких геніальних умів, як Ползунов, Попов, Мічурін (Максим Рильський, III, 1956, 11); ... б) зменшувати до повного зникнення. Щоб звести нанівець втрати бульб картоплі під час зберігання, треба широко впровадити у виробництво контейнерну систему транспортування її у межах господарства (Хлібороб України, 7, 1964, 24); Зводитися (звестися, обертатися, обернутися) нанівець — зовсім зникати, втрачати значення, силу. Нехай зведеться нанівець Та формула напівзабута, Що чарувала, як отрута, Моїх ровесників колись (Максим Рильський, Поеми, 1957, 150); Пішло все нанівець — усе пропало, зникло. Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець... Сходити (зійти) нанівець: а) поступово зникати зовсім. ...
   
Слово "спроможний" - зловживають, ба й ґвалтують:

ТИМОФІЙ БАДІКОВ
Виконавчий директор ГС "Коаліція за вакцинацію"
1 липня 2023, 12:25
Сильний громадянський рух – спроможна держава.
https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/649ff11995c31/


Ото знемовлені та антимовні недоумки: Неспромо́жна держава (англ. failed state) — це держава, яка не може підтримувати своє існування як життєздатна політична та економічна одиниця.

Людина, яка не спроможна зрозуміти мову та її слова (не спроможна на зусилля зрозуміти рідну мову) - немічна, нездатна миcлити та збудувати українську державу, неспроможна на державотворення-державобудування.

Ось що правильно каже словник: до "спроможний" - треба додати "на що", або з інфінітивом:

СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Тільки свідомий і організований пролетаріат спроможний відвоювати народові справжню, не фальшиву свободу (Ленін, 8, 1970, 177); Доларами правди не купити, Кровію безсмертя не залить, І ніякі в світі уоллстріти Не спроможні сонце погасить (Максим Рильський, III, 1961, 81);
//  Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось. Далеко краще написать свої власні повісті тому, хто спроможний, на ті ж самі [історичні] теми (Леся Українка, V, 1956, 21); Орлюк прощався з селом і молодою дружиною. Ще цілий рік життя і смерть розкривались перед ним у битвах, перед якими мерхли всі битви, на які будь-коли спроможна була людина (Олександр Довженко, I, 1958, 392);
//  Який може, має можливості здійснити що-небудь. Коли б батько сам був спроможний вирішувати це питання, він, безперечно, призначив би Катерині найбільшу суму (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 104);
//  Який має певну природну здатність до чого-небудь. Вчені вважають, що птахи спроможні бачити крізь шари хмар. Можливо, що очі птахів уловлюють ультрафіолетові промені, які не може бачити людське око (Наука і життя, 9, 1965, 41).
   
Лелека, перекотиполе, дзиґа
   
Пополудні - "после обєда" :)
   
горілиць,
долініж,
простолиць,
завстаршки,

щопонеділка,
щовівторка,
щосереди
тощо

натоді,
анічичирк,
взорувати,
ген-де,
звідкимога,
невтямки,

тощо



   
Лелека, перекотиполе, дзиґа
Лелека з турецької прийшло, але ми так гарно його приголубили. 
   
Гамнякати - балакати кацапською
   
Гамнякати - балакати кацапською
погано знаєш українську
   
Всяка всячина  (tu)
   
Таке чомусь маловживане але колоритне і часто замість матюка годиться
ДЗУСЬКИ!
   
Трохи офтопу.
Пам'ятаєте як у "прадавні часи" на ФУПі кацапи доводили нам вищість їхньої культури на основі того що у них з дідів-прадідів завжди було багато бань. Мовляв, яка ж чистоплотна нація.
Оце днями почув (мабуть для багатьох це не одкровення) кацапський вираз "Как говна за банєй"  :D
   
погано знаєш українську
краще за тебе знаю
   
Лівобіч,
ліворуч,
правобіч,
праворуч,
долілиць,
ниць,
зусібіч.
   
Завдалеки,
завстаршки,
завдовжки,
завширшки,
заввишки,
завдальшки,
завбільшки,
завглибшки,
завглиб.
   
Яке гарне українське «будь-ласка». Вже згадували може? 

Я ніяк не можу змиритися з тим занесеним з кацапськоі : став … щось робити, я не став то робити… :weep:
Вже на кожному кроці його ліплять.
Взагалі мова за останній рік в публічному просторі зіпсута страшннно. Суцільна калька. Що робить Національна Рада з телебачення і радіо?  :facepalm1:
   
Яке гарне українське «будь-ласка». Вже згадували може? 

Я ніяк не можу змиритися з тим занесеним з кацапськоі : став … щось робити, я не став то робити… :weep:
Вже на кожному кроці його ліплять.
Взагалі мова за останній рік в публічному просторі зіпсута страшннно. Суцільна калька. Що робить Національна Рада з телебачення і радіо?  :facepalm1:
Це побічний ефект від українізації, тонкий собі перехідний суржик. Це ж не від зросійщення, а навпаки. Ти ж хочеш, щоб всі перейшли на українську?
   
Це побічний ефект від українізації, тонкий собі перехідний суржик. Це ж не від зросійщення, а навпаки. Ти ж хочеш, щоб всі перейшли на українську?
Мова не про пересічних. Потрохи-потрохи і вони почнуть думати українською по-українськи.
Я ж про журналістів, гостей політичних ефірів.
Тут би треба було провести аудит і тестами перевірити на профпридатність.
Зверніть увагу, до речі, що журналісти на ТБ, радіо НВ - усі практично з російськими прізвищами. Таке враження, що українські прізвища кудись вивітрилися. Ще кілька років назад такого не було.

Потрібні якісь лінгвістичні програми у прайм-час з розбором типових помилок, цитуваннями так званих діячів з їхніми каліченеями мови. Щось би направилося.
Це може бути навіть досить таки розважальна програма.

От запросили б Ірину Фаріон цю програму вести. Уявляєте, який рейтинг програми був би. Вона б то зробила!

   
Запорозькі, а згодом - черноморськи (Кубань) козаки ніколи не казали "йти ловити рибу",
а казали:

"йти добуватися" або "йти на добич":

Попко И. Д. Черноморские козаки в их гражданском и военном быту... в 2 ч. - СПб. : Тип. П. А. Кулиша, 1858. - С. 101.
   
Прошу перекласти на сучасну:
Бігме Боже того не робивєм!
краплина живої мовиз минулого. Мені видається, я один памятаю цей мовний зворот....
   
Прошу перекласти на сучасну:
Бігме Боже того не робивєм!
краплина живої мовиз минулого. Мені видається, я один памятаю цей мовний зворот....

Є подільський аналог цього виразу - Яйбо-присяйбо я того не робив
   
Кольори:

Брунатний
Волошковий
Смарагдовий
Бурштиновий
Багряний
Пурпуровий
Лазуровий
   
Втікати та щойно/отепер/зараз - координатні слова українського органічного ума, а не розгублена та нестямна "россо-сїйчас горе-біганина".

Аж суржикожах бере коли й надалі читаю повсюди (тож і на оцьому форумі) про зросійщених зомбобіженців (в Канаді, в Німеччині), та й, гірше, ізсїйчаснених зараззомбенят.

Вони би не спромоглися на зрозуміння найпростіших речень органічної української, як ото оцей мікротекст, де концепт "втікати", та концепт наступного негайного часу "зараз" - якнайкрасномовніші:

Я, не до́вго ду́мавши, за́раз навті́ки, куди́ о́чі зирну́ли, а но́ги понесли́ (М. Вовч.)

Для всяких россозадурманених дурнів - повторімо: зайчик-побігайчик - ото не зайчик-втікайчик!

Та чи всякі всіляко змосковщені зомбенята оте прочитають, та якщо й прочитають - та чи зрозуміють?
   
Втікати та щойно/отепер/зараз - координатні слова українського органічного ума, а не розгублена та нестямна "россо-сїйчас горе-біганина".

Аж суржикожах бере коли й надалі читаю повсюди (тож і на оцьому форумі) про зросійщених зомбобіженців (в Канаді, в Німеччині), та й, гірше, ізсїйчаснених зараззомбенят.

Вони би не спромоглися на зрозуміння найпростіших речень органічної української, як ото оцей мікротекст, де концепт "втікати", та концепт наступного негайного часу "зараз" - якнайкрасномовніші:

Я, не до́вго ду́мавши, за́раз навті́ки, куди́ о́чі зирну́ли, а но́ги понесли́ (М. Вовч.)
Для всяких россозадурманених дурнів - повторімо: зайчик-побігайчик - ото не зайчик-втікайчик!

Та чи всякі всіляко змосковщені зомбенята оте прочитають, та якщо й прочитають - та чи зрозуміють?
Слушно. Дякую.
   
Питання руху-втечі часу та руху-втечі отепер-людини:

Втікати та щойно/отепер/зараз - координатні слова українського органічного ума, а не розгублена та нестямна "россо-сїйчас горе-біганина".

Актуальна та злободенна натапер "мобілізація" (рух-заворушення) - настільки вмотивована та емоційна, що варто вдатися в її етимологію: до якої ото, бач, міри ми думаємо латинською мовою:

*meuə-, Proto-Indo-European root meaning "to push away."

It forms all or part of: commotion; emotion; mob; mobile; moment; momentary; momentous; momentum; motif; motility; motion; motive; moto-; motor; move; movement; mutiny; premotion; promote; remote; remove. [=найголовніші слова нашої цивілізації]

It is the hypothetical source of/evidence for its existence is provided by: Sanskrit kama-muta "moved by love" and probably mivati "pushes, moves;" Greek ameusasthai "to surpass," amyno "push away;" Latin movere "move, set in motion;" Lithuanian mauti "push on."
   
Сметана такий розумний
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія