Іспанський грип
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Хворі солдати з Форту Райлі.
Іспа́нський грип, або «іспа́нка» (фр. La Grippe Espagnole, або ісп. La Pesadilla) — найбільша за смертністю пандемія грипу за всю історію людства. У 1918–1919 роках (18 місяців) у всьому світі від іспанки померло приблизно 50-100 млн людей або 2,6-5,2% населення Землі. Було заражено близько 400 млн людей, або більше, ніж 20% населення планети. Пандемія почалася в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила це найбільше кровопролиття за масштабом жертв. Пандемію грипу 2009 року спричинив вірус того ж серотипу (A / H1N1), хоча за смертністю вона була однією з найменших.
Характеристики вірусу, картина хвороби
Різновид вірусу грипу був H1N1. Цей різновид грипу дещо схожий на сучасний свинячий грип. Свою назву грип набув завдяки тому, що Іспанія першою оголосила про спалах цієї хвороби. Назва хвороби закріпилася в основному через газетний галас, оскільки Іспанія не брала участь у військових діях і на неї не поширювалася військова цензура. «Іспанкою» хворобу почали називати учасники світової війни. У травні 1918 року в Іспанії було заражено 8 млн людей, або 38% населення країни (заразився, але видужав, і король Іспанії Альфонс XIII). Багато жертв грипу — молоді і здорові люди вікової групи 20-40 років. Люди віком понад 40 років практично не підпадали під ризик заразитися іспанкою.
Симптоми хвороби: висока гарячка, виразна інтоксикація, кривавий кашель, задишка, крововиливи під шкіру. На пізніших стадіях хвороби вірус породжував внутрішньолегеневу кровотечу (сучасна назва — геморагійний набряк легень), внаслідок якої хворий захлинався власною кров’ю. Деякі заражені вмирали наступного дня після зараження внаслідок серцевої недостатності.
Поширення пандемії, масштаби смертності
Завдяки технічному прогресу, (потяги, дирижаблі, швидкісні кораблі), хвороба поширилася дуже швидко по цілій планеті. У деяких країнах на цілий рік були закриті публічні місця, суди, школи, церкви, театри, кінотеатри. Іноді продавці забороняли покупцям заходити в магазини. Замовлення виконували на вулиці. У деяких країнах був введений воєнний режим. У одному з міст США були заборонені рукостискання. Єдиним населеним місцем, яке не піддалося пандемії, був острів Маражо в гирлі Амазонки в Бразилії. У Кейптауні машиніст потяга заявив про смерть 6 пасажирів на ділянці довжиною всього 5 км. У Барселоні щодня вмирали 1200 людей. У Австралії лікар налічив за одну годину на одній тільки вулиці 26 похоронних процесій. Вимирали цілі села від Аляски до Південної Африки. Були міста, де не залишилося жодного здорового лікаря. Часто навіть не вистачало кладовищного місця аби поховати померлих. Викопували масові могили, використовуючи при цьому паровий совок. Людей ховали десятками без труни і відспівувань.
Грип за перші 25 тижнів убив 25 млн людей. СНІДу було потрібно 25 років, щоб убити стільки ж. Масове переміщення військ країн-учасниць Першої світової війни привело до прискорення розповсюдження грипу. Імунна система солдатів, що брали участь в Першій світовій війні, була ослаблена хімічними атаками. Це спричинило страшні епідемії грипу у військах. В індійській армії було заражено 22% військовослужбовців . Більшість хворих померли.
