З сучасних " Добраго времени суток!"

Мацковске   "йобушки - воробушки".

"отшелушивающійся"

З сучасних " Добраго времени суток!"

Це взагалі дратує, так 
А так всі їх " намедні " і т.п.   

Ото мовопророцтво:

Грішна церковнослов'янська - дарма маскалям накалькувала граматичних термінів: навіть і оте знищили - рідний слов'янський кличний відмінок: а отепер нищать і справжніх слов'янів та індоевропейців - українців:

...

Маймо на увазі, що ота грішна церковнослов'янська, опісля міграції з її Київською редакцією у Московію та москвовську покассапізовану=пошматовану редакцію - спотворилась та виродилась неслов'янятами ув пізньопосталу російську, всіляко ізтюркізованою та ізмонголізованою та ізвсякізованою: отак появилась отодішня та отеперішня россочушь, якою нестямні та стихійні українці - й надалі верзуть!

Отож: аткуда єсть пашла аа-вава-чушь?

Этимология ЧУШЬ: Фасмер считает слово родственным прилагательному чужой, сравнивая с нов.-в.-нем. Stuss «ерунда» и еврейско-нем. štuss от др.-еврейск. šǝṭûθ «глупость, безумие». Трубачёв считает эту гипотезу маловероятной, предполагая связь с существительными чушка [разг. поросенок, молодая свинья + прост. морда свиньи], чуха [рег. вздор, нелепица, чепуха, чушь ].

Фразеологизмы и устойчивые сочетания: нести чушь=МФА: [nʲɪˈsʲtʲi t͡ɕuʂ], городить чушь, пороть чушь, чушь собачья [= свїнья сабачья]

Нїстї чушь = ета насїть і пра-із-насїть їзьік:
К етаму антїславянскій маскаль - прївьік!
Канєц вава-русскава мїра: іба он нїсьот вово-їво-чушь,
Капут Рассїї - іба їйо снїсьот українська Русь!
Вава-русскава каснаїзьіка - нїззя нї насїть, нї пра-із-насїть, нї панять:
Іба у нїво, аа-аднаабразнава - бїзабразная ЧУШЬ-СТАТЬ!
(Прарок Чушьчев-Тютчев)

Далі буде!

(Ентропо-прарок Чушьчев-Тютчев і пророчиця Кассапка-Чушка)

Шум антислов'янської шизо-чуші -
На ординській (каже Дуґїн) Кассапо-Суші:
Москвоварварів індоевропейські душі:
Як роса на сонці - згинути примусять!

Чушка: Вікіславарь:

Маймо на увазі, що ота грішна церковнослов'янська, опісля міграції з її Київською редакцією у Московію та москвовську покассапізовану=пошматовану редакцію - спотворилась та виродилась неслов'янятами ув пізньопосталу російську, всіляко ізтюркізованою та ізмонголізованою та ізвсякізованою: отак появилась отодішня та отеперішня россочушь, якою нестямні та стихійні українці - й надалі верзуть!

Отож: аткуда єсть пашла аа-вава-чушь?

Маймо на увазі - що молоді покоління українців невпинно саме отепер доосвічуються, й отак - якнаймогутніше українізуються (= усвідомлюють та пізнають справжню правду та сущу істину власного україноума та його споконвічного коріння)!

Ось колиишнє - історично глибинне та необхідне для спростування потворного русскава каснаїзьічнава-МФА: [kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕnɨɪ̯] мїра:


Re: Пачіму в Кієвє всє ґаварят па русскі?
Врода - 24 серпня 2009 23:04:00

Російська є спотворена (тому ми її не можемо вже розпізнати!) антїфанетїкай, антїлєксїкай, антїґрамматїкай та антїсємантїкай Маскофії - церковно-слов'янська саме української Київської редакції - яку впродовж століть - включно зі Сковородою - розвинули українці:

Про походження російської мови:

Николай Cергеевич Трубецкой
К УКРАИНСКОЙ ПРОБЛЕМЕ
(Наследие Чингисхана)

Ось уривки з його статті К УКРАИНСКОЙ ПРОБЛЕМЕ:

Украинцы считали московскую редакцию русской культуры испорченной благодаря безграмотности москвичей [!!!], попрекали москвичей отсутствием школ и кичились пред ними постановкой школьного дела.

[Варварство + месіанізм = пізніший московський комунізм, який занапастив і Україну і Рассєю]

Москвичи же считали украинскую (вообще западнорусскую) редакцию русской культуры испорченной благодаря еретическому латинско-польскому влиянию.

[Себто для варварів культура й бути культурним, як-то були українці - було єрессю. А нині для отих московських варварів - добре знати українську історію є також всілякою ерессю]. ...
 
Поэтому Петр эту великорусскую редакцию русской культуры постарался совсем искоренить [ГА?]и изничтожить [ГА?] и единственной редакцией русской культуры, служащей отправной точкой для дальнейшего развития, сделал украинскую редакцию.

[НАЙГОЛОВНІШЕ: Українська редакція культури та українська-Київська редакція церковно-словянської стали основою "російськості" та російської мови! Звідси трагедія для українців: вони завжди відчували і знали, що "російське" є також за джерелом і своєю субстанцією їхнє і тому легко їх було "русифікувати!". Натомість, українська мова розвинулась природно, органічно, без аніякісінької допомоги од москалів, а навпаки - всупереч та напрочуд їхньої нищівної та винищувальної зависті та варварства. Ото варварська вдячність за українське жертовне просвітянство! Та ще й вимагають їх любити!]

Таким образом, старая великорусская, московская культура при Петре умерла; та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры. Это можно проследить по всем отраслям культуры. ... 

Далі - отам же!

Чрезвычайный/но. Огидно вимовляти та й чути.

Лебеда рассадушка лесо-травушка

Посею лебеду на берегу
Мою крупную рассадушку
Погорела лебеда без дождя
Моя крупная рассадушка

Скакала б плясала по лугам
По зеленым лесо-травушкам

"Грядьот".
Дуже полюбляють це кацапослово на укр.автофорумі.

Русофобія.

Яке вони повторюють де треба і не треба.

Зовсім не відповідає змісту.


Фобія це боятися.

Виходить, хтось боїться русів...

Вони огидні та ненависні...

І їх хейтять.

Тоді хай русохейтія. 

 Зачем ненавидеть и тем самым ярить и травмировать СОБСТВЕННУЮ душу и менталитет, когда естественнее быть РАВНОДУШНЫМ??? Русскому языку "Никак",от того. что его кто-то ненавидит.

Зачем ненавидеть и тем самым ярить и травмировать СОБСТВЕННУЮ душу и менталитет, когда естественнее быть РАВНОДУШНЫМ??? Русскому языку "Никак",от того. что его кто-то ненавидит.

було б нікак ти би тут не вискочив

терпи коцапе,  терпи

згадав

совершенно
ізначально
 

Гілки не читала.
Гірше, коли кацапські слова пхають в українську і роблять це методично, щодня в телевізорі.

Отож,
ботинки  Аж підскакую, від того жахливого звучання  в українській мові.
є в нас слова черевики і чоботи.
що не друге речення в рекламі - слово відмінний замість чудовий. слово відмінний має інше значення.
З кацапської - племінник, коли є своє небіж, сестрінок, братанок.
...
Нехай кацапи мають, що хочуть, а нам треба вживати своє і не робити суцільні кальки від них.

ботинки

БОТИ́НКИ, ів, мн. (одн. ботинок, нка, чол.), розм., рідко. Те саме, що черевики. Він був у фраку, в палевих рукавичках.., в ботинках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 22).

племінник

ПЛЕМІННИК, а, ч. Син брата або сестри; небіж. Родичі [пана] - урядники; справник, суддя, підсудки - все то зяті, родичі зятів, племінники... (Мирний, II, 1954, 109); - А ви хто такий? - Якщо називаю Вас дядьком, то, виходить, - племінник. Остап (Головко, II, 1957, 574).

Зачем ненавидеть и тем самым ярить и травмировать СОБСТВЕННУЮ душу и менталитет, когда естественнее быть РАВНОДУШНЫМ??? Русскому языку "Никак",от того. что его кто-то ненавидит.

Якщо людина ненавидить слова то з душею вже не все гаразд.

Чрезвычайный/но.

Себто антислов'янський россоїзьік породжений грішною церковнослов'янською - має чрезвычайный, але дастьбі "звычайный"? Та, бач, пояснімо ж: на російську масивно вплинула і канцелярська польська мова - отому російська є неправильно, патологічно також і ізполяченою мовою!

Этимология Происходит от через + польск. zwyczajny «обыкновенный», под влиянием польск. nadzwyczajny, далее от праслав., см. навык.
+
Віноградов: Слово чрезвычайный образовалось под влиянием польск. nadzwyczajny, представляя собою своеобразную форму полузаимствования или скрещенного заимствования [=всяка штучна гібридизація з інопородностей та гетерогенностей].

Для розумних українців питання не в "ненависті" (то лиш стилістичний виклик байдужим та інертним, бо зросійщеним московумам + перша легітимна реакція на щось патологічне й чужорідне й нераціональне) - а в розумному тлумаченні россореальности та кассапопатологічности, якими українців ще й досі занапащують!

Пригадаймо ж собі: кассапити є "різати, шизошматувати, розривати, розтинати" - тож стан речей, де нема когерентности та послідовности в хаосі россо-розчленованости!

Для україножерів - "ужин":

Абажаю ужин - іба нїпанїмаю юґ:
Ньєт прїюта ат путьїнцев - вїздє россо-утюґ:
Ньєт дасуґа - вїздє антїдруґ:
Сїрєчь: іспуґав кассапа-іспуґ!

Этимология у кассапотуркенят: УТЮГ: Происходит от тюрк. *ütüɣ, тур. ütü – то же. = Вже зкассапили-зтуркізували й маламаскалят отим потворством та неподобством!

Путьїна-тюрко-тормаза - вово-їво:
І путьїна-тюрко-утюґа - аа-вава-антїславянскава:
Са всїво етава - нїззя панять нїчіво:
Іба фсьйо ета - прадукт іспуґа паґанскава!

Путьїнатормаз і путьїнакалїтка

+

Ньєт дасуґа - вїздє антїдруґ:
Сїрєчь: іспуґав кассапа-іспуґ!

Іспуґ антїфанетїческава русскава - нада панять: пачіму і аткуда антїславянськасть:

Etymology: ПУҐАТЬ: From Proto-Slavic *puďati, dialectal пужа́ть (pužátʹ), cognate with Ukrainian пужати (pužaty), Belarusian пужаць (pužacʹ). Presence of evolution Proto-Slavic /ď/→Russian /г/ testifies to the borrowing from the Old Novgorodian or Old Pskovian dialects where this transition was regular[1], compare dialectal (Pskov) рога́ть (rogátʹ) 'give birth'.

Ось справжньою слов'янською мовою, яка пам'ятає первісність рідного постання:


Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Спу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. См. Опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Спу́дити, -ся. См. Спуджувати, -ся. Спу́джувати, -джую, -єш, сов. в. спу́дити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск.

ПУ́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., діал.
1. Гнати. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди (Словник Грінченка).
2. Лякати.

Розгорнути попередні цитати...

Георгиу,  2 квітня 2023 10:44:10

Зачем ненавидеть и тем самым ярить и травмировать СОБСТВЕННУЮ душу и менталитет, когда естественнее быть РАВНОДУШНЫМ??? Русскому языку "Никак",от того. что его кто-то ненавидит.

Якщо людина ненавидить слова то з душею вже не все гаразд.

И в голове в первую очередь! И не важно, какой язык оно ненавидит!

Розгорнути попередні цитати...

Вело,  2 квітня 2023 12:11:53

Георгиу,  2 квітня 2023 10:44:10

Зачем ненавидеть и тем самым ярить и травмировать СОБСТВЕННУЮ душу и менталитет, когда естественнее быть РАВНОДУШНЫМ??? Русскому языку "Никак",от того. что его кто-то ненавидит.

Якщо людина ненавидить слова то з душею вже не все гаразд.

И в голове в первую очередь! И не важно, какой язык оно ненавидит!

о, ненавиджу  -  внеочереди, в первую очередь, ветеранам ФУПа без очереди

ненавиджу  -  какой, как

вне очереди, в первую очередь

Аякже - істинна правда: отут ми бачимо фон каснаїзьічнава кассапостада - яке не розуміє жодної української, та москвоверзе штучним та виродженим, антислов'янським їзьіком.

Путьїно-Учрїждєнїя = стадоучрїждєнїя - споруджені з виродженої та спотвореної, та грішної церковнослов'янської - лізуть диктувати українцям, як їм мовити, чи що кохати та ненавидіти:

Этимология Происходит от глагола учреждать, образованного из у- и череда, от праслав. *čerda, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. череда «очерёдность, очередь», ст.-слав. чрѣда «стадо» (др.-греч. βουκόλιον, πρόβατον), русск. черёд м., диал. че́ред — то же, учреди́ть (заимств. из церк.-слав.) укр. череда́ «стадо, стая», че́ред «очередь»

Розгорнути попередні цитати...

Гонсалес,  7 травня 2023 11:01:17

вне очереди, в первую очередь

Аякже - істинна правда: отут ми бачимо фон каснаїзьічнава кассапостада - яке не розуміє жодної української, та москвоверзе штучним та виродженим, антислов'янським їзьіком.

Путьїно-Учрїждєнїя = стадоучрїждєнїя - споруджені з виродженої та спотвореної, та грішної церковнослов'янської - лізуть диктувати українцям, як їм мовити, чи що кохати та ненавидіти:

Этимология Происходит от глагола учреждать, образованного из у- и череда, от праслав. *čerda, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. череда «очерёдность, очередь», ст.-слав. чрѣда «стадо» (др.-греч. βουκόλιον, πρόβατον), русск. черёд м., диал. че́ред — то же, учреди́ть (заимств. из церк.-слав.) укр. череда́ «стадо, стая», че́ред «очередь»

череда то не стадо. Пасли корів по черзі. Все що пані написала свідчить про близькість російської і української мов.

Розгорнути попередні цитати...

Врода,  7 травня 2023 23:53:37

череда то не стадо. Пасли корів по черзі. Все що пані написала свідчить про близькість російської і української мов.

Врода старый и больной человек с разладом психики.  Находящийся в своём  собственном мире вымыслов и фантазий  в ненависти к русскому языку.
Собственно мы видим конечную стадию психической деградации тех, кто отравляет свою душу, психику, интеллект, менталитет ненавистью  к ЛЮБОМУ языку общения в Мире!

Ось і маємо доказ россо-покасспізованих=шизопошматованих москвоумів, яких фанатично та програматично отут толерують, якщо й не всіляко підохочують вже довгими роками. Як фон путьїноагентів та україножерів - які не розуміють української, тож і про що я саме пишу - вони є промовистою ознакою приречености та немочі оних україножерів. Навіщо оцей форум - якщо отут не розуміють мову, чи пак - нападають на українців саме за українську мову?

укр. череда́ «стадо, стая», че́ред «очередь»

череда то не стадо. Пасли корів по черзі. Все що пані написала свідчить про близькість російської і української мов

Ось як покассаплене маламаскалятко ("Російська - геть шизо-комісарізує,..") - немічне прочитати та зрозуміти та усуміснити найпростіші речення (кассапопротиріччя - його путьїнопожива) - ба й надихає отак інших зловмисних та антимовних україножерів коментувати про природу мови та про лінгвістичні дописи.

І навіть у мовословники би комісаропровокатор не заглянув: ЧЕРЕДА́ 1, и, жін + ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Пасти череду, бути чередником...ітд! ...

Нічого не вдієш - церковно-кассап'ятко, член аа-вава -учрїждьйоннава москвостада, не розуміє справжньої слов'янської мови:

Путьїньім вово-їво москвомозґ - учрїждьон?
Ілї ета учрїждєнїє кассап'ят - сїрєчь іспакон?
Москвоварварав русскій мїр - будїт упраздньон:
Но етава нї панїмаєт ні ана, ні он:
Іба в Ґїєннє і Адє - їйо і їво антїславянскій трон!
(каснакассапа Тютчев)

Учредить - Этимология Происходит от церк.-слав., родств. слову череда.

Розгорнути попередні цитати...

Вело,  8 травня 2023 07:13:04

укр. череда́ «стадо, стая», че́ред «очередь»
череда то не стадо. Пасли корів по черзі. Все що пані написала свідчить про близькість російської і української мов

Ось як покассаплене маламаскалятко ("Російська - геть шизо-комісарізує,..") - немічне прочитати та зрозуміти та усуміснити найпростіші речення (кассапопротиріччя - його путьїнопожива) - ба й надихає отак інших зловмисних та антимовних україножерів коментувати про природу мови та про лінгвістичні дописи.

І навіть у мовословники би комісаропровокатор не заглянув: ЧЕРЕДА́ 1, и, жін + ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Пасти череду, бути чередником...ітд! ...

Нічого не вдієш - церковно-кассап'ятко, член аа-вава -учрїждьйоннава москвостада, не розуміє справжньої слов'янської мови:

Путьїньім вово-їво москвомозґ - учрїждьон?
Ілї ета учрїждєнїє кассап'ят - сїрєчь іспакон?
Москвоварварав русскій мїр - будїт упраздньон:
Но етава нї панїмаєт ні ана, ні он:
Іба в Ґїєннє і Адє - їйо і їво антїславянскій трон!
(каснакассапа Тютчев)

Учредить - Этимология Происходит от церк.-слав., родств. слову череда.

дебілкувате, ти ж пащекувала, що череда перекладається російською, як стадо.

ти ж пащекувала, що череда перекладається російською, як стадо.

Мене воно вчить мови - ото глупе кассап'ятко! Оскільки осюди можуть заглянути і непорочні учні, які прагнуть насправді вивчити мову - то відповім мудрагельському та умозлиденному й злобному маламаскаляткови (бо нарешті же - можна втомитися од його дурости): ану - чи вміє читати й розуміти:

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Череда́, -ди́, ж.
1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452.

+

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов):
 
Стадо –
1) ста́до, -да;
2) (коров) череда́, -ди́;
3) (лошадей) табу́н, -на́;
4) (птицы) згра́я, -а́ї, та́бун;
5) (овец) ота́ра, -ри.

Учрїждьйон в очірїдї ачірїдной русскай ардьі - антїславянскім москвомозґам (АМ): путьїно-тормазо-утюг - нїчіво са всїво етава нї панїмаєт!

Учрїждєнїє путьїномозґа такаво: там чірїда:
Кассап за кассапам в очірїдї - вот ачірїдная арда!
Сїрєчь - антїславянскає ета москво-стада:
Жалєть їво нїззя, убївать па очерїдї - нада:
У бойнє Ґїєнньі і на алтарє кромєшнава Ада!

Останнє редагування: 9 травня 2023 23:53:35 від Врода

хлєбушек
дєнєжка

поедем на морько воздушком подышать
винишко пить, пироженкой закусывать

аж мигренька начинается

Розгорнути попередні цитати...

Вело,  9 травня 2023 22:49:08

ти ж пащекувала, що череда перекладається російською, як стадо.

Мене воно вчить мови - ото глупе кассап'ятко! Оскільки осюди можуть заглянути і непорочні учні, які прагнуть насправді вивчити мову - то відповім мудрагельському та умозлиденному й злобному маламаскаляткови (бо нарешті же - можна втомитися од його дурости): ану - чи вміє читати й розуміти:

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Череда́, -ди́, ж.
1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452.

+

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов):
 
Стадо –
1) ста́до, -да;
2) (коров) череда́, -ди́;
3) (лошадей) табу́н, -на́;
4) (птицы) згра́я, -а́ї, та́бун;
5) (овец) ота́ра, -ри.

Учрїждьйон в очірїдї ачірїдной русскай ардьі - антїславянскім москвомозґам (АМ): путьїно-тормазо-утюг - нїчіво са всїво етава нї панїмаєт!
Учрїждєнїє путьїномозґа такаво: там чірїда:
Кассап за кассапам в очірїдї - вот ачірїдная арда!
Сїрєчь - антїславянскає ета москво-стада:
Жалєть їво нїззя, убївать па очерїдї - нада:
У бойнє Ґїєнньі і на алтарє кромєшнава Ада!

тупеньке, в російській є тільки стадо. В українській є і стадо(більш загальне значення), і череда ( коли не кожен пасе свою корову, а кооперуються).

Абажаю касснапрадуктаф: ааааа-камїссараправакатар - спромігся на інше нелогічне та антилогічне та антипам'ятне (геть не тямить - що воно кассапо-писало!) та куце реченнячко, нічого не вдієш (суржикостадо же - в россоочірїдї ж животіє!):

Ворожіння та заклинання мово-мольварки:

Горе, їхнє горе:
Дурнів - москвоморе:
Продукти ж кассапоконтори:
Лиш капут їх впокорить!
Їх утюґо-ґлаз - згине без зору,
Їх їзьік-МФА:ед.ч.[ɪ̯ɪˈzɨk] - щезне в касна-нори:
Навіки - без жодного повтору:
Вони ж носії мовскво-мору!
(Ненавіршуєшся й ненакумедишся)

Довідка для розумних українців та завзятих наших школярят:

ЧЕРЕДА́ 1, и, жін. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір'ю, відігнала корову до череди (Борис Грінченко, II, 1963, 346); Партизанські пастухи гнали з степових маєтків отари овець, череди волів та робочих верблюдів (Олесь Гончар, II, 1959, 85); Цілі табуни коней, череди худоби і овець — оце разом з людьми виводили турки і татари з нашої держави (Осип Маковей, Вибр., 1956, 583); Ідучи окрайком грабового бору, замітили [прочани] .. чималу череду свиней (Данило Мордовець, I, 1958, 108); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224);  * У порівняннях. А там за Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 52);

//  Група тварин, риб і т. ін. одного виду, які тримаються разом; зграя, косяк. По самій поверхні гладкого, кришталевого дзеркала звільна, поважно плила ціла череда невеличких кленів (Іван Франко, III, 1950, 11);
//  перен., розм. Велика, неорганізована група людей, які разом кудись ідуть, прямують і т. ін.; юрба. — Чи ви пак знаєте, де ваша Мелашка? Це ж наша Палазя розгубила свою череду десь по Києві. Водила, водила, поки доводилась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 336);
//  перен., чого, розм. Маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці. Устало веселеє сонце, Розбіглась хмарок череда (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 272); Що за кладовища техніки, що за череди залізних важких громадин розбрелись від Дунаю до самого Балатона? То пісочно-жовті, то обгоріло-чорні «пантери», «тигри» обростають бур'янами вище гусениць... (Олесь Гончар, III, 1959, 272);

Череда — многозначный термин.

Череда — род одно- или многолетних трав семейства Астровые.
Череда трёхраздельная — один из видов этого рода, однолетнее травянистое растение.

Череда — устаревшее для:
То же, что черёд — то, что происходит, наступает по очереди, что чередуется с чем-н. Например: «Он знал, что скоро, обычной чередой, блеснет неизменное солнце.» Тургенев.
Пора, время. Например: «Что знала, то забыла. Да, пришла худая череда.» Пушкин.
Вереница, очередь. Например: «Тучки резвой чередой куда-то весело летели.» Тургенев.

Тобто знову бачимо близькість російської і української мов.

близькість російської і української мов

Та російська сама собі не близька (од себе ж увідчужена) і не подібна, бо вже всередині ізшизофренізована (=розколота-поампутована-покассаплена).

Зважмо та зрозуміймо: "вово-їво = его-МФА:[ɪ̯ɪˈvo] вава-русскава аааа-аднаабразнава, іба бїзабразнава абразаванїя їзьіка".

І то лиш на рівні антїфанетїкі. Слов'янську "череду" ж неможливо пояснити через російську деіндоевропеїзовану та деслов'янізовану антїлєксїку і антїсїмантїку. Вже й не мовмо про "россоантїґрамматїку"...

Не знаючи української - палеомаскалята та неомаскалята нічого не тямлять з природи слов'янськости: отому вони і воліють знищити справжню слов'янську природу - українську мову та її носіїв.

Грішна церковнослов'янська - дарма маскалям накалькувала граматичних термінів

"Российский язык есть исправленное Славенское наречие, употребляемое и поднесь с Славенскими буквами церковном служении*."


Иоганн Готлиб Георги. Россианы: российский язык // Описание всех в Российском государстве обитающих народов. — Часть четвертая. О народах монгольских, об армянах, грузинах, индийцах, поляках и владычествующих россиянах с описанием всех именований козаков, также история о Малой России и купно о Курляндии и Литве. — Санкт-Петербург: при Императорской Академии Наук, 1799. — C. 83.
* Церковнославянский язык
Самоназвание

Найсмішніше російське запозичення з української мови, це назва свята СРЕТЕНЬЕ
від українського Стрітення

Найсмішніше російське запозичення з української мови, це назва свята СРЕТЕНЬЕ
від українського Стрітення

не выдумывайте

зустріч - Стрітення
встреча - СРЕТЕНЬЕ

Розгорнути попередні цитати...

Вело, 10 травня 2023 19:52:45

близькість російської і української мов

Та російська сама собі не близька (од себе ж увідчужена) і не подібна, бо вже всередині ізшизофренізована (=розколота-поампутована-покассаплена).

Зважмо та зрозуміймо: "вово-їво = его-МФА:[ɪ̯ɪˈvo] вава-русскава аааа-аднаабразнава, іба бїзабразнава абразаванїя їзьіка".

І то лиш на рівні антїфанетїкі. Слов'янську "череду" ж неможливо пояснити через російську деіндоевропеїзовану та деслов'янізовану антїлєксїку і антїсїмантїку. Вже й не мовмо про "россоантїґрамматїку"...

Не знаючи української - палеомаскалята та неомаскалята нічого не тямлять з природи слов'янськости: отому вони і воліють знищити справжню слов'янську природу - українську мову та її носіїв.

якби навіть російська мова була найкращою мовою в світі, російські імперці воліли б знищити Україну, її мову і носіїв.

Найсмішніше російське запозичення з української мови, це назва свята СРЕТЕНЬЕ
від українського Стрітення

смішно то нічого, коли ненавидять, то недобре свідчить про психіку.