Може вже було, але...

"Ат слова савсєм..."   

"ступАй" замість "йди"

макарошкі.

У вісімдесяті занесла мене доля в степовий Крим на радгоспний баштан.
Тоді можна було купити за 5 копійок/кіло кавунів чи динь.
Але треба було самому вибрати та привезти до радгоспної комори.
Транспорт надавали.
Так опинився я на баштані поряд з радгоспною бригадою, що теж збирала кавуни.
І була в тій бригаді шикарна дівчина. Я вже не на кавуни дивлюся, а дівчину розглядаю.
Така в мене до її гормональна симпатія виникла.
Аж тут старша жіночка, що стоїть на машині і приймає кавуни, починає
пояснювати тій дівчині, які кавуни рвати, а які ні.
Я звичайно матюки раніше чув, тай сам іноді їх вживав.
Але щоб так, не сварячись, а просто пояснюючи які рвати, а які ні.
І в одному реченні згадати розмір, колір, смак з власного досвіду,
 зв’язати це все з кавуном, і дорікнути дівчині, що вона того не знає.
Дівчину стало шкода.
А дівчина теж не мовчить, і так достойно відповідає.
І виходить так, що в неї життєвого досвіду було не менше.
Зникла вся моя симпатія і бажання знайомитись.
Але з того часу вірний маркер. Матюк? Значить кацап.

навіщо ненавидіти взагалі, і слова зокрема?

Мовомаратон проти каснаїзьіка успішно триває! Українці розумнішають щомиті, щосекунди, щохвилини, щогодини, щоднини, щодоби, щотижня, щороку - щоери, щоеону!

Мовомаратон проти каснаїзьіка успішно триває! Українці розумнішають щомиті, щосекунди, щохвилини, щогодини, щоднини, щодоби, щотижня, щороку - щоери, щоеону!

Yet another Dumb Cunt’s brain fart.

Матюк? Значить кацап.

Значить кассап-гервасіянець!

Розгорнути попередні цитати...

sudar, 23 грудня 2020 15:35:51

Матюк? Значить кацап.

Значить кассап-гервасіянець!

Don’t believe her, she’s a bullshitter.

Ukrainian закаца́пити (zakacápyty, “kill, slaughter”)

Вікісловник не спромігся на український приклад слова "закацапити-зкацапити-перекацапити" - домоможімо ж йому та й самим неокасап'ятам та й отим малакасап'ятам в Україні:

Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ, Volume 7
Z drukarni︠e︡ Tovarystva imeny Shevchenka, 1886 - Lʹviv (Ukraine)

- Хочь не бачила, та й такъ знаю, що за редьку готовъ-єсь закацапити.
- Малчі , проклятая ...

Ану, хто, за одну россо-редьку, вгадає чи відшукає - хто отеє написав?

Маючи провидчий та пророцький ум - знаю, що ніхто нічого не пошукає: отож з доброї волі - варто подати автора:

Люборадскі: семейна хроніка
By Anatolij Patrykijovyč Svydnyc'kyj

Маючи провидчий та пророцький ум

Абажаю: каснаінфармацьія - ета дїзінфармація-МФА:[dʲɪzɨnfɐrˈmat͡sɨɪ̯ə]! Аткуда єсть пашла дїзінфармація - што русскій їзьік ета....?

Слово дїзінфармацьія - вигадав і створив Сталін (напевне - з допомогою його лінгвістів): 

Etymology 1955. From dis- +‎ information, calqued from Russian дезинформа́ция (dezinformácija),[1] a word coined by Joseph Stalin c. 1923 (see the Wikipedia article). Doublet of dezinformatsiya.

Абажаю: каснаінфармацьія - ета дїзінфармація-МФА:[dʲɪzɨnfɐrˈmat͡sɨɪ̯ə]! Аткуда єсть пашла дїзінфармація - што русскій їзьік ета....?

Слово дїзінфармацьія - вигадав і створив Сталін (напевне - з допомогою його лінгвістів): 

Etymology 1955. From dis- +‎ information, calqued from Russian дезинформа́ция (dezinformácija),[1] a word coined by Joseph Stalin c. 1923 (see the Wikipedia article). Doublet of dezinformatsiya.

Fart is the cry of an imprisoned turd.

Українська Правда його любить -
За москвосморід й москвовонь!
А антиукраїнські фашисти його голублять:
Не кидають москвоклоаку геть - ув вогонь!

Аткуда єсть пашло ашибачнає ащущенїє маскофскава чілавєка і їво нїпанїманїє і церковнаславянскава їзьіка і славянскава свєта і самава етава русскава мїра?

Как аткуда? - Із незрозумілої та неправильно зрозумілої - сиріч грішної церковнослов'янської, якою християнізували та слов'янізували неслов'янят-маскалят:

Ащущать=МФА:[ɐɕːʉˈɕːatʲ]: Происходит от церк.-слав., ст.-слав. оштоутити, оштоуштати — то же — вместо исконнорусск. очутиться, очучать «приводить в чувство».

Необхідно оте знову мововимовити та мовоповторити!

Розгорнути попередні цитати...

Врода, 23 грудня 2019 22:28:34

Аткуда єсть пашло ашибачнає ащущенїє маскофскава чілавєка і їво нїпанїманїє і церковнаславянскава їзьіка і славянскава свєта і самава етава русскава мїра?

Как аткуда? - Із незрозумілої та неправильно зрозумілої - сиріч грішної церковнослов'янської, якою християнізували та слов'янізували неслов'янят-маскалят:
Ащущать=МФА:[ɐɕːʉˈɕːatʲ]: Происходит от церк.-слав., ст.-слав. оштоутити, оштоуштати — то же — вместо исконнорусск. очутиться, очучать «приводить в чувство».

Необхідно оте знову мововимовити та мовоповторити!

What a jester!

Обізвався кассапоплазун!

Як буде "плазун" антислов'янською каснаросійською - і чому?

Довідка: "Бїзабразнає і аднаабразнає вава-ваабраженїє і аа-абразаванїє вово-їво-русскава чілавєка" - ото не уява і ото не освіта і ото не людина!

Запитання: каснаплазун виріс з россоЇЗЬІКА, чи ото навпаки - ЇЗЬІК з плазуна?

А "сачєльнік" - як вам?

Але з того часу вірний маркер. Матюк? Значить кацап.

Ви сам або ваші діти у своїй мові вживаєте "блін" як слово-паразит?

А "сачєльнік" - як вам?

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%BE

Найкумеднішим є те - що й досі самі росіяни ще не збагнули та не звідали - звідкіля взялося оте слово "іскрїннасть":

Происходит от др.-русск. искрь «близко», искрьнь; ср.: ст.-слав. искрь (др.-греч. πλησίον), искрьн^ь «ближний», болг. и́скрен, сербохорв. и̏скрњӣ, словенск. ískǝr «рядом», iskrè — то же, ískrnji «близкий» [із-краю, із-крайний]. Ср. образование ст.-слав. испрь (см. выспрь). Вероятно, от из- и основы, родственной слову ко́рень. Другие допускают связь -крь с край

Іскрїнная мая хата!
Скраю - маскалями багата.
Отам россоїзьічнасть клята -
Од супостата!...

Чи то корінь, чи то край -
Мово: россо-росу покарай!
Отож - Боже! - геть жени
Нещирих калік орди!

Re: Мовний скандал у Дніпрі

Абажаю тюркскій москва-изюм:
У нїво нїславянскій ум!
Антїславянства там - нї фунт ізюма:
Етава нї панїмаєт Рассєйская Дума!

Этимология Происходит от стар. русск. изюмъ (Домостр. Заб. 163; Хожд. Котова 73). Заимств. из тюркск., ср.: тур., азерб., крым.-тат., чагат., тар. üzüm «виноград», казахск., уйг. özüm, крым.-тат. jüzüm. Но местн. н. Изю́м (харьк.), вероятно, связано с тюрк.: казах. özön «река», кар. äzän — то же, тат. üzän «низина», бар. üzön «ручей», тел. öizöm «низина».
+
не фунт и·зю́-ма: Значение разг., шутл. о чём-либо важном, значительном ◆  — Ну, как же не знать. Полтора миллиарда — не фунт изюма. Дай-ка мне полтора миллиарда, разве я стал бы со всей этой грязью возиться. А. Успенский, «Переподготовка», 1920—1929 г.

Ні абажаю: атравїть і ядам і атравїть і атрутай? - Отрута: ядавїтає вїщіство, спасобнає вызвать атравлєнїє живова арганїзма; яд...

Алексей Навальный заявил в суде, что Путьїн «вайдьйот ф історїю как [трус] атравїтїль трусо́в»

Птьїн - атравїтїль трусо́в: яд і трус!
Влад-атравїтїль-МФА:ед.ч.[ɐtrɐˈvʲitʲɪlʲ]! Їво на кол пасадїт Іісус!
Їво ажидаєт паслєднїй іскус:
Сатана дасть кол на етую ґнусь!

Влад Цепеш: Влад Дра́кула ((рум. Vlad Dracula:)


"И сколько бы [хуйло] ни пытался изображать из себя геополитика, его обида в отношении меня – в том, что в историю он войдет как отравитель. Вот был Александр Освободитель или Ярослав Мудрый, а этот человек войдет в историю как отравитель трусов. Меня охраняет полиция, половина Москвы оцеплена оттого, что мы показали, что он требует воровать у оппонентов трусы и мазать их химоружием", – продолжал Навальный, имея в виду один из эпизодов расследования, свой разговор с предполагаемым сотрудником ФСБ, который признался, что яд был нанесен на трусы Навального.

Путьїн у квадраті:

Путьїн - атрава-яд:
Путьїн - казнакрад:
Путьїн - Крьімо-крад:
Путьїн - ґїєнна-ада-ґад!

Путьїн у квадраті:

Путьїн - атрава-яд:
Путьїн - казнакрад:
Путьїн - Крьімо-крад:
Путьїн - ґїєнна-ада-ґад!

Rather biquadrate!

Нї аа-абажаю вава-ашибачнава - іба вово-їво-русскава:

Аткуда єсть пашла і праізашла ашибка церковнаслав'янськава (сїрєчь - антїславянскава) їзьіка? Ото не чудо: росіяни нічогісінько не розуміють з своєї москвонемови - ото генетична кассапопомилка:

Этимология: ошибка: Происходит от гл. ошибаться, из церк.-слав. ошибати сѧ, собственно «промахнуться, ударить мимо цели». От шиба́ть, но едва ли связано с польск. сhуbа-ХИБА «пожалуй», а также «ошибка», чешск. сhуbа «ошибка».

стряпать (в смысле еду готовить)

Фу, блевать хочется...

Нї аа-абажаю вава-ашибачнава - іба вово-їво-русскава:

Аткуда єсть пашла і праізашла ашибка церковнаслав'янськава (сїрєчь - антїславянскава) їзьіка?

Ат шибать + ушиби́ть + уши́бленный:

Ушиблєннава ашибкай русскава чілавека -
Каждава дня і сталєтїя і века:
Куда і ґдє шибаєтса етат калєка?
Бєз славянскіх вапросаф - бєз атвєта?

Отнюдь 

Знакі прїпїнанїя! Но ньєт слова "прїпїнать"! Как анї "прїпїнают"?

Абажаю

Знакі прїпїнанїя! Но ньєт слова "прїпїнать"! Как анї "прїпїнают"?

Абажаю

ПРЕПИНАТЬ — ПРЕПИНАТЬ, препясть, препнуть что, кого, остановить, задержать в движении; мешать, ставить препоны, помехи; церк. кому: препинаху им в созидании. Не препинай его, не запинай, не мешай поперек. ся, страд., ·возвр., взаимн. Они препинаются,… …   Толковый словарь Даля

препинать — препятствовать, мешать, останавливать …   Cловарь архаизмов русского языка

ПРЕПИНАНИЕ — ПРЕПИНАНИЕ, препинания, ср. только в выражении: знаки препинания (грам.) графические знаки (точка, запятая, многоточие и т.п.) для обозначения на письме различной степени смысловой законченности отдельных отрезков текста, а также синтаксической и …   Толковый словарь Ушакова

Препинаться — несов. устар. 1. Вступать в спор; препираться. 2. страд. к гл. препинать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Препнуть — сов. перех. устар. см. препинать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

ПРЕПЯТИ — ПРЕПЯТИ, препятствие и пр. см. препинать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

Дорогушенька, не с вашим знанием русского языка толковать об этом.

Но ньєт слова "прїпїнать"!

Бьіла - ета нї єсть сїйчас!
Препинать - препина́ть
несов. перех. устарЄЛАЄ.
Останавливать кого-либо, что-либо какой-либо препоной, препятствием.

Каґда-та бьілї і очі!

Нїпанїмаїт нїчіво каснаїзьінбій ум!

Та ясно - що термін "прїпїнанїє" - потрапив як українізм, коли калькували штучні терміни для церковнослов'янської: церк. кому: препинаху им в созидании! Нині в російській ніхто не виживає отой українізм! Припинився поампутований кассапоум в антислов'янщині!

Лиш українська їх вживає вповні:
ПРИПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИПИНИТИ, пиню, пиниш, док., перех.
+
ПРИПИ́НЕННЯ, я, сер

препинать — препятствовать, мешать, останавливать …   Cловарь архаизмов русскАВА Їзыка

Зважмо - що маскалята ніби знають, що то архаїзм, але кассап'ята також гадають, що все старе українське - то також староросійське. Кличний відмінок, приміром - також архаїзм "русскАВА Їзьіка"!...ітд... Каснаїзьічнїкі - немічні вивчити навіть українську!

ПРЕПИНАНИЕ — ПРЕПИНАНИЕ, препинания, ср. только в выражении: знаки препинания (грам.) графические знаки (точка, запятая, многоточие и т.п.) для обозначения на письме различной степени смысловой законченности отдельных отрезков текста, а также синтаксической и … [???????]  Толковый словарь Ушакова

А отепер гляньмо як совєтонедоосвічений (москво-поампутованою ж російською, бач) кассапокомісар - ампутує і російський текст, звідкіля по-каліцьки цитує (лиш аби було на користь його панів з Москви):

Толковый словарь Ушакова:

ПРЕПИНА́НИЕ, препинания, ср. только в выражении: знаки препинания (грам.) - графические знаки (точка, запятая, многоточие и т.п.) для обозначения на письме различной степени смысловой законченности отдельных отрезков текста, а также синтаксической и интонационной связи между отдельными словами и словесными группами; то же, что пунктуация. (первонач. препинание - действие по вышедшим из употр. гл. препинать - остановить какой-нибудь препоной, препятствием и препинаться - остановиться перед какой-нибудь препоной.)

Москвонедоумок - оцього не розуміє: вышедшим из употр. гл. препинать - бо його мосвоум вже давно припинився працювати!

Luvvy, I’ve arrived at the conclusion that it’s not worth taking the trouble arguing with you, since you’re delusional. You may keep fooling around without being worried by me.

Have a nice day!           

Кассапо-шизо-комісар (зрозуміймо ж, нарешті, концепт "кассап-кассапізувати" = розчленовувати, шматувати, вбивати) - релікт совєтопсїхушек - вдається чи то до антислов'янської "каснаїзьічної" російської, чи пак до пропащої й примітивної ґуґлоанглійської. Все одно звучить кассапопримітивно та совєтонедоосвічено в своїм мізернім москвоумі!

Касна-фон недоріки - корисний для прославлення мови та її одвічної й довічної мовомогутности!

Розгорнути попередні цитати...

Cталкер, 13 лютого 2020 23:32:25

Cталкер, 12 лютого 2020 09:57:50

Знайшли. А з чотирма по спробуєте ? Я тут відлучусь до вечора. Думай-те. Підказую. Словотвір зі сфери механіки.

Попопомповать

та грамотний. А я їх всі чотири підряд ставила - нічого не плоучаєцця - тіке заїкаццо стала. Хоч би натякнув, шо вони можуть бути і в середині слова.

Привіт Karoffka. Пам'ятаєш як ми тут вирази з кількома підряд по вибирали. Я тут для тебе з п'ятьма по попридумав. Хочеш?

Розгорнути попередні цитати...

Karoffka, 16 лютого 2020 20:48:47

Cталкер, 13 лютого 2020 23:32:25

Попопомповать

та грамотний. А я їх всі чотири підряд ставила - нічого не плоучаєцця - тіке заїкаццо стала. Хоч би натякнув, шо вони можуть бути і в середині слова.

Привіт Karoffka. Пам'ятаєш як ми тут вирази з кількома підряд по вибирали. Я тут для тебе з п'ятьма по попридумав. Хочеш?

Ну що робити? Вже скоро треті сутки почнуться, а ти не телишся.  

Уж полночь близится, Буренушки все нет...

Останнє редагування: 2 березня 2021 00:07:03 від Cталкер