Ботвінья
  

Повідомлення 1 666:

Акуда єсть аа-вава-пашло - оце антиукраїнське паскудство? Браво відважній та промовистій Фаріонисі:

Фаріон: Про те, як обзивають українських дітей і продукти для них: Малиш, Агуша, Простоквашино, Растішка..., а потім Овсянушка і Петровская слобода (це КАВА!), а далі холуї заковтують сир "російський", ковбасу "московську", і "останкінську", гірчицю"російську, гостру", масло "вологодське" і заїдають то, ідіоти, персиком "краса сибіру"....фе... знудило.
Продуктонім - це образ нації та обличчя в світі.
То чиє це ліцо????


 

І ф ітоґє: яткуда праізашло слова "ітоґ"?
Етава - сам русскій нї знаєт боґ!
Етаму памаґаєт каснаїзьічньій слоґ
Антїславянскава чілавєка: с ґалавьі да ноґ!

З корявої та антислов'янської російської - лиш шкідлива касна-користь!

Как-кассапо-користолюбцям: абажаю пользу (слів палєзньій, пользаватса - дастьбі в мові, пачіму? Іба пользу - нїльзя-нїззя панять!):

Корысть: Происходит от праслав. *koristь, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. користь (греч. τὰ σκῦλα), укр. кори́сть «польза, выгода, прибыль», користа́ти з чого́ «пользоваться»; сербохорв. ко̏ри̑ст, словенск. korȋst, чешск. kořist «добыча, трофеи», словацк. kоrisť, польск. korzyść «выгода, добыча», korzystać «извлекать пользу». Первонач. знач., по-видимому, «добыча»; ср. русск.-церк.-слав. користолюбивъ. В русск. корысть -ы-, вероятно, укр. происхождения.

яка́ з цьо́го кори́сть?
На ко́ристь лю́дові на́шому
не все приє́мне на кори́сть
Зросійщеному дурневі - йому́! - ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде

Старі передсуди на користь мови государної і тогочасна байдужість про закони природи в жизні нації робили те, що ніхто і не догадувавсь, який великий скарб лишали в простолюдній масі ті наші люде, що п’ялись на «російський Гелікон» або поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. Так само, як і в поєднанні з Польщею, нікому було в нас запровадити народну мову в школу, нікому звести на церковну амбону, нікому посадити її на судовій трибуні. Соромились розмовляти нею серед людей великосвітніх; погорджували тисячолітнім предківським словом у печатнях (П.Куліш).

Ірина Фаріон
Як стати пелюшковим кацапом (або продуктонім – знак нації)
31 травня 2020, 12:30

Коли ми пішли гуляти, то ти, мій Малиш [мій знекличнений Малишу], їв печиво "Ладушки", бо "какаяразніца", воно ж смачне.

Ти так скоро ріс, що вже сам вибирав у крамниці кашу "МАмЇнтальную Авсянушку" та запивав кавою "ПЇтрофская-МФА:[pʲɪˈtrofskʲɪɪ̯] слАбАдА-МФА:[sɫəbɐˈda]".

А тепер, зросійщений дорослий Малиш [знекличнений та знемовлений Малишу], підеш у дорослий світ та засмітиш усе довкола.

Кассапоколобку, кассапоколобку - я тебе з'їм:
Ти в кацапопелюшки оповився,
Каснаїзьічною їжею накормився -
Ти наруга й посміховисько всім!

Вапрос: аткуда єсть пашло каснаїзьічнає-МФА:[kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕnəsʲtʲ] касна-у·ка-ко́-шить-МФА:[ʊkɐˈkoʂɨtʲ]?

Атвєт: Этїмалогїя - Праісходїт от ??

Синонимы: убить, уничтожить, уничтожить физически, лишить жизни, погубить, ликвидировать, умертвить; разг.: грохнуть, угрохать, добить, завалить, загубить, заесть, заминусить, заморить, замочить, зарубить, застрелить, пристрелить, подстрелить, отстрелить, затоптать, зашибить, извести, израсходовать, кокнуть, прикокнуть, укокать, кончить, прикончить, покончить, наколоть, опечалить, перебить, погубить, подрубить, положить, положить на месте, уложить, уложить на месте, прибить, приколоть, прирезать, пришибить, пришить, разогорчить, расточить, решить, порешить, сгубить, сразить, стукнуть, пристукнуть, трахнуть, тюкнуть, убрать, угробить, удручить, уморить, ухайдакать, ухайдокать, ухайдохать, ухандакать, ухайдахать, уходить, ушибить, хлопнуть, прихлопнуть, ухлопать, чикнуть, шлёпнуть, шпокнуть, щёлкнуть; вогнать в гроб, вколотить в гроб, свести в могилу, уложить в могилу, вышибить дух, вышибить душу, предать смерти, обагрить руки кровью, оставить мокрое место, отправить на тот свет, предать смерти, свернуть голову, свернуть шею, сжить со света, согнать со свету, сорвать голову; прост.: навести концы, устранить; высок.: пролить кровь; ирон.: отправить к праотцам; устар.: наложить руки; любым оружием: поразить, сразить; огнестрельным: убить наповал; холодным, груб., прост.: выпустить кишки; на охоте: подстрелить; о войне, эпидемии и т. п.: скосить

Ото образ розбишацької та кримінальної та злочинної російської - та образа проти слов'янськости, а найпаче - проти людяної та людинолюбної, закоханої в справжню слов'янськість - української!

BCI

В'ячеслав Кириленко
Український політик

КУРС ВЛАДИ: УКРАЇНА без УКРАЇНИ - Как укакошить Украіну?
30 травня 2020, 12:06

Хтось отам коментує українцем Гоголем, треба й Достоєвським, Чеховим, Булгаковим:

«Есть две Руси. Первая – Киевская имеет свои корни в мировой, а по крайней мере в европейской культуре. Идеи добра, чести, свободы, справедливости понимала эта Русь так, как понимал их весь западный мир.
А есть еще другая Русь – Московская. Это – Русь Тайги, монгольская, дикая, звериная. Эта Русь сделала своим национальным идеалом кровавую деспотию и дикую жестокость. Эта московская Русь издревле была, есть и будет полнейшим отрицанием всего европейского и яростным врагом Европы.»
— российский писатель А.Толстой, автор романа «Петр Первый», 1940 г.

«Народ, который блуждает по Европе и ищет, что можно разрушить, уничтожить только ради развлечения.»
— Ф. Достоевский
«Не народ, а скотина, хам, дикая орда, душегубов и злодеев.»
— М. Булгаков
«Наиважнейшею приметою удачи русского народа есть его садистская жестокость.»
— М. Горький
«Ох, как тяжко жить в России, в этом смердючем центре физического и морального разврата, подлости, вранья и злодейства.»
— Н. Аксаков
«Русский есть наибольший и наинаглейший лгун во всем свете.»
— И. Тургенев
«Народ, что ненавидит волю, обожает рабство, любит цепи на своих руках и ногах, грязный физически и морально… готовый в любой момент угнетать все и вся.»0
— И. Шмелев
«Народ равнодушный до наименьшей обязанности, до наименьшей справедливости, до наименьшей правды, народ, что не признает человеческое достоинство, что целиком не признает ни свободного человека, ни свободной мысли.»
— А. С. Пушкин
«Народ – самоед»
— Л. Андреев
«Если бы перед моим рождением господь бог сказал мне: "Граф! Выбирайте народ, среди которого вы хотите родиться" — я бы ответил ему: "Ваше величество , везде, где вам будет угодно, но только не в России!" У меня хватает смелости признаться в этом. Я не горжусь, что я русский, я покоряюсь этому положению. И когда я думаю… о красоте нашей истории до проклятых монголов и до проклятой Москвы, еще более позорной, чем сами монголы, мне хочется броситься на землю и кататься в отчаянии от того, что мы сделали…» —
(у листі Б. М. Маркевичу26 квітня1869 р.) Толстой А.К. Собрание сочинений в 4-х тт. Т. 4. — Москва. издательство"Правда", 1980г.стр.445.

«Єсть у русскАВА чЇлАвЄка бїскАрыстная любовь к подлАстї. Он нЇчіВо с этАВА імєть нї будїт, но ґадасть блїжнїму сдєлаєт.»
— Нїкалай Ґогаль

«Пьянство, малограмотность, тупость и убожество русского мужика, отставшего от Европы лет на двести, и до сих пор еще не совсем уверенно застегивающий собственные штаны, в очередной раз паказывает, что с ним дружить нельзя, так как он рассматривает дружбу как слАбАсть.»
— А.П. Чехов

Абажю касна-каварнасть і їво русскава кузнїца - аткуда ана каварна аа-пашла і праізашла?

Знову дістали смішне та лиш негативне слово із грішної церковнослов'янської. Мова їм невідома - і що отам саме накувалось (і ковалем і зозулею)? Не мають коваль/ковар (як і "кобзар, вівчар, володар, господар" тощо), а шизоїдне та зізольоване слово каварньій мають - яке вони не розуміють.

Этимология: Происходит от др.-русск., ст.-слав. коварьнъ, от *коварь «кузнец»; ср. чешск. kovář «кузнец», в.-луж. kovaŕ и кова́ть. Ср. церк.-слав. ковати зълаıа «замышлять недоброе».


Кувати: 3. перен. Створювати що-небудь, досягати чогось наполегливою працею, зусиллями. Сиджу на чужині, і Кую свою долю (Степан Руданський, Тв., 1956, 38); Ми щастя нашої планети під стягом Леніна куєм (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 53); В тилу і на фронті Куєм перемогу!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 183);
//  Формувати чийсь характер. Країна.. кує З брил людських міцну нову людину... (Максим Рильський, I, 1956, 111).
♦ Кувати лихо (лихе) перев. на (проти) кого — підступно діяти проти когось, завдавати комусь горя, лиха. Став чоловік гірким п'яницею. От яке лихо сі шинкарі кують (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 291); [Храпко:] А як вони [діти] проти мене зле замишляють?.. Коли, приміром, хто на мене лихе кує!.. (Панас Мирний, V, 1955, 162); Кувати речі недобрії, заст. — плести плітки, зводити наклепи. А тим часом вороженьки Чинять свою волю — Кують речі недобрії (Тарас Шевченко, I, 1963, 24).

Абажю касна-каварнасть і їво русскава кузнїца - аткуда ана каварна аа-пашла і праізашла?
Знову дістали смішне та лиш негативне слово із грішної церковнослов'янської. Мова їм невідома - і що отам саме накувалось (і ковалем і зозулею)? Не мають коваль/ковар (як і "кобзар, вівчар, володар, господар" тощо), а шизоїдне та зізольоване слово каварньій мають - яке вони не розуміють.

Этимология: Происходит от др.-русск., ст.-слав. коварьнъ, от *коварь «кузнец»; ср. чешск. kovář «кузнец», в.-луж. kovaŕ и кова́ть. Ср. церк.-слав. ковати зълаıа «замышлять недоброе».


Кувати: 3. перен. Створювати що-небудь, досягати чогось наполегливою працею, зусиллями. Сиджу на чужині, і Кую свою долю (Степан Руданський, Тв., 1956, 38); Ми щастя нашої планети під стягом Леніна куєм (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 53); В тилу і на фронті Куєм перемогу!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 183);
//  Формувати чийсь характер. Країна.. кує З брил людських міцну нову людину... (Максим Рильський, I, 1956, 111).
♦ Кувати лихо (лихе) перев. на (проти) кого — підступно діяти проти когось, завдавати комусь горя, лиха. Став чоловік гірким п'яницею. От яке лихо сі шинкарі кують (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 291); [Храпко:] А як вони [діти] проти мене зле замишляють?.. Коли, приміром, хто на мене лихе кує!.. (Панас Мирний, V, 1955, 162); Кувати речі недобрії, заст. — плести плітки, зводити наклепи. А тим часом вороженьки Чинять свою волю — Кують речі недобрії (Тарас Шевченко, I, 1963, 24).

Dear lady, you are out of touch with the Ukrainian language, and, more generally, far from reality. It is against this background that your pronouncement is shitty.

Аткуда єсть пашла касна-каварнасть? - Ана!
Нї панїмаєт їво-руссакава їзьіка їрунда!
Аткуда "їрунда" - "вдруґ" - і "апять"? -
Насїть нада абратна і пра-із-насїть вспять!

Найкращий фон для москвонедоумків - які верзуть антислов'янською російською!

ЄГОЗА 

Хабалка. Чісто капцапське.

сочельнік
кулічі
покамисть
єжелі

КУШАТЬ

пс. откушать        

Останнє редагування: 22 червня 2020 19:46:33 від costashu

КУШАТЬ

пс. откушать        

мабуть вперше, з вами, зелений уйобок погоджуюся. Оце, "кушать", воно найогідніше.

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 22 червня 2020 19:44:29

КУШАТЬ

пс. откушать        

мабуть вперше, з вами, зелений уйобок погоджуюся. Оце, "кушать", воно найогідніше.

доповідь, придурок

Розгорнути попередні цитати...

beggy, 22 червня 2020 20:07:47

costashu, 22 червня 2020 19:44:29

КУШАТЬ

пс. откушать        

мабуть вперше, з вами, зелений уйобок погоджуюся. Оце, "кушать", воно найогідніше.

допоувідь, придурок

на здоров'я жертва пьяного зачаття. доповідай.

Розгорнути попередні цитати...

costashu, 22 червня 2020 21:19:29

beggy, 22 червня 2020 20:07:47

мабуть вперше, з вами, зелений уйобок погоджуюся. Оце, "кушать", воно найогідніше.

допоувідь, придурок

на здоров'я жертва пьяного зачаття. доповідай.

без срачу життя невеселе? але навіщо втягувати сторонніх дюдей у свої проблеми?

Розгорнути попередні цитати...

beggy, 22 червня 2020 21:22:14

costashu, 22 червня 2020 21:19:29

допоувідь, придурок

на здоров'я жертва пьяного зачаття. доповідай.

без срачу життя невеселе? але навіщо втягувати сторонніх дюдей у свої проблеми?

мабуть, ви праві, пані. Інколи буває, що треба когось розірвати. Треба заспокоюватися. Як буде ласка вашого прибіччя, як не спровокують, то все минеться.

(іба-IPA(key):[ˈibə] панїмать аднїм аднаабразньім і бїзабразньім ваабраженїєм, сїрєчь аа-вава-москваумом - ета сїводня нїдастатачна):

Бо як? - Вже й "ІБА" - не розуміють? Чому і пачіму? - "Патаму-шта-IPA(key):[pətɐˈmu‿ʂtə]"?

и́бо • IPA(key): [ˈibə
(literary) for, because, as, since

Usage notes
Though described as literary as of the 20th century, particularly since the 21st century colloquial usage also occurs, where it may be used humorously or as slang, "spicing up" the speech; compare also the Ukrainian бо (bo). Regardless of these trends, Russian ибо (ibo) typically remains being prescribed as literary only.

Synonyms:
потому́ что (potomú što)
та́к как (ták kak)

Розгорнути попередні цитати...

Myroslava, 23 червня 2020 00:27:20

beggy, 22 червня 2020 21:22:14

на здоров'я жертва пьяного зачаття. доповідай.

без срачу життя невеселе? але навіщо втягувати сторонніх дюдей у свої проблеми?

мабуть, ви праві, пані. Інколи буває, що треба когось розірвати. Треба заспокоюватися. Як буде ласка вашого прибіччя, як не спровокують, то все минеться.

а якщо комусь знадобиться вас розірвати, як вам таке? То може між "треба" і "дуже хочеться" таки є різниця?

пахльобка 

Розгорнути попередні цитати...

beggy, 23 червня 2020 01:01:08

Myroslava, 23 червня 2020 00:27:20

без срачу життя невеселе? але навіщо втягувати сторонніх дюдей у свої проблеми?

мабуть, ви праві, пані. Інколи буває, що треба когось розірвати. Треба заспокоюватися. Як буде ласка вашого прибіччя, як не спровокують, то все минеться.

а якщо комусь знадобиться вас розірвати, як вам таке? То може між "треба" і "дуже хочеться" таки є різниця?

жодних проблем. Як хтось хоче мене розірвати, то я розповім, де мене можна розшукати. Нех приходить.

Мені не подобається слово "сравни", не зрозуміло чи вже срав чи ще ні.

+

Абажаю дастапрїмїчатїльнастї русскава іскусствєннава, нїпанятнава і нїпраізнасїмава, аа-вава-їзьіка:

МФА:ед.ч.[dəstəprʲɪmʲɪˈt͡ɕætʲɪlʲnəsʲtʲ]: Этимология: Происходит от прил. достопримечательный, далее от прил. достойный + примечать. Калька с др.-греч. ἀξιοθέατος, где др.-греч. ἄξιος «достойный», др.-греч. θεατός «быть увиденным»

Абажаю дастапрїмїчатїльнастї русскава іскусствєннава, нїпанятнава і нїпраізнасїмава, аа-вава-їзьіка:

МФА:ед.ч.[dəstəprʲɪmʲɪˈt͡ɕætʲɪlʲnəsʲtʲ]: Этимология: Происходит от прил. достопримечательный, далее от прил. достойный + примечать. Калька с др.-греч. ἀξιοθέατος, где др.-греч. ἄξιος «достойный», др.-греч. θεατός «быть увиденным»

ви, пані, прикраса цього форуму.

ви, beggy, прикраса цього форуму

Всі мовоукраїнці - вродлива прикраса форуму,
Всі каснаїзьічнїкі-МФА:[kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕnəsʲtʲ]  - потворна ганьба!
Однак - для успішного й полемічного мовокворуму:
Каснафон подає - хто? - россоорда!

Зважмо ж: деслов'янізована та антислов'янська російська - немічна зрозуміти навіть і саму себе: тож як вона могла б збагнути справжню слов'янську мову - українську?

Мовоскасування часочухраїнців: Остап Вишня

Президент не вважає, що зараз ТЕПЕР треба стримувати курс гривні
Субота, 4 липня 2020, 14:26

Пряма мова: "Важелі для стримування курсу гривні всім відомі. Я не бачу, що вони повинні змінюватися. Я зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР не бачу, що ми щось повинні стримувати, якщо чесно..."

Він щойно не бачив - у минулій миті,
Ані отепер не бачить - тож в теперішнім моменті:
Але ЗАРАЗ, лиш ЗА п'ять хвилин - в державнім кориті -
Недоріку - мовочас знищить дощенту!

Знетеперішнені та неісторичні недоріки - ніколи не зуміють влучно та вчасно стріляти ув ворога (коли ото стріляти? - вже отепер, бо в отеперішній миті - чи ото лиш колись зараз, ЗА лічені хвилини, коли ворог вже щезне з поля зору? - Не диво, що втратили і Крим і Данбасс!): вони не живуть саме отепер (=ОСЬ ТЕПЕР) - тож в українському теперішньому часі!

Dear lady, you are out of touch with the Ukrainian language, and, more generally, far from reality. It is against this background that your pronouncement is shitty.

Her Ukranian is much better than your English.

Абажаю дєнґї турєцкава хана із турєцкава кармана! -
Пачіму? - Іба кассапа-капітал - у русскава балвана:
Запайом їму касна-асанну:
Іба украл нібєсную манну! 

де́ньги - МФА:[ˈdʲenʲɡʲɪ][/b] - Происходит от др.-русск. деньга (в грам. 1361 г.), также тенка «монета» (Афан. Никит.); заимств. из общетюркск. tanga/tenge (варианты: taka, tanka, tanka, tangka и др.); ср.: тат., чагат. täŋkä «деньги; серебряная монета», чув. täŋgǝ, казахск. teŋgä, монг. teŋge, калм. tēŋgn̥ «мелкая серебряная монета»; дальнейшая этимология неясна; сравнивают с tamga, damga «штамп, печать, метка, клеймо», также с denge «равновесие»; выдвигаются версии как тюркского происхождения, так и заимствования из индоевропейских языков.

Отак вміють мовити за справжні німецько-слов'янські гроші:

Происходит от стар. нем. Grosch, Groschen, восходящ. к лат. (dēnarius) grossus букв. «толстый (денарий)». В ряде языков слово распространилось благодаря богемской имперской канцелярии. Русск. грош заимств. через польск. grosz; ср.: укр. гріш, белор. грош, в зап.-русск. и галицийских текстах с XIV в.

Ґаварят камїчнава касначілавєка дєньґі?

В'ячеслав Кириленко
Український політик
ВЛАДА ПОЧИНАЄ НОВІТНЮ РУСИФІКАЦІЮ
13 липня 2020, 14:15

Абажаю каснаїзьічнає нїпанятнає "пажалуйста" (аткуда ано пашло і праізашло?): хатїтє русскава руссїфікатарства - кассапа-пажалуйста!

Російська привчила українців до нестямного бездумства (відомо ж: росіяни не "думают" - та не мають й чим: нема слова "думка" - а також мають "мєрка" але не "міркують")... І наших діточок - хочуть отак післати в москвозомбенята!

БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. — Ні, ще одного спробую, — сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий (Іван Франко, VIII, 1952, 226); Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 292);
//  Безтурботний, легковажний. — Слухай, Криничний, — перебив його бездумне базікання Доронін. — Я прийшов не в гості (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 176).

МІРКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати.

Ґаварят камїчнава касначілавєка дєньґі?
В'ячеслав Кириленко
Український політик
ВЛАДА ПОЧИНАЄ НОВІТНЮ РУСИФІКАЦІЮ
13 липня 2020, 14:15
Абажаю каснаїзьічнає нїпанятнає "пажалуйста" (аткуда ано пашло і праізашло?): хатїтє русскава руссїфікатарства - кассапа-пажалуйста!
Російська привчила українців до нестямного бездумства (відомо ж: росіяни не "думают" - та не мають й чим: нема слова "думка" - а також мають "мєрка" але не "міркують")... І наших діточок - хочуть отак післати в москвозомбенята!

БЕЗДУ́МНИЙ, а, е. Позбавлений будь-яких думок, міркувань. — Ні, ще одного спробую, — сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий (Іван Франко, VIII, 1952, 226); Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 292);
//  Безтурботний, легковажний. — Слухай, Криничний, — перебив його бездумне базікання Доронін. — Я прийшов не в гості (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 176).

МІРКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати.

Took a dump? I’m glad it brought you ease.

Отака антиукраїнська примітивна потворність - лиш на цьому форумі можлива! Нічого не вдієш! Доказ в якому бруді забабрана бідолашна людина!

Отака антиукраїнська примітивна потворність - лиш на цьому форумі можлива! Нічого не вдієш! Доказ в якому бруді забабрана бідолашна людина!

Sorry, you’re a drivelling idiot.

Шо тут? Вроду вже заплювали чи ще ні?

Розгорнути попередні цитати...

Цитувати

Dear lady, you are out of touch with the Ukrainian language, and, more generally, far from reality. It is against this background that your pronouncement is shitty.

Her Ukranian is much better than your English.

Де її українець? Там суцільний суржик. Так що, сиди в своїх штатівських єбєнях і не відсвічуй тут, де українці з хохлушками чубляться.

Кожний невіглас та невігласиха - які нападають на українську, якої не розуміють - є носіями доктрини Путьїна. Саме вони й подають фон та спектр недоумків та недорік які шкодять Україні та запропащують несвідомих та невідомих українців та й каснастихійних каснаїзьічнїкафф:

"Пажалуйста", мовоукраїнці - пожаліймо їх:
Вони каснанестямний россогріх!
Спотворені суржиком та їзьіком-МФА:ед.ч.[ɪ̯ɪˈzɨk]
 тож антислов'янська ніч:
Нема на те поради - вони кассапокітч!

Спрасїтє, пажалуй, касна-ґаспада - аткуда і "пажалуйста" і "пажалуй"?

якої не розуміють - є носіями доктрини Путьїна. Саме вони й подають фон та спектр недоумків та недорік які шкодять Україні та запропащують

Не, мені просто цикаво. "Спектр?"