Ушел Иван Драч

У 1964-му, через рік після смерті свого товариша Василя Симоненка, Іван Драч написав йому посвяту, у якому були такі рядки:

Пахне сонцем наше грішне небо,
В сонці — твоє полум’я руде.
Всі ми прийдем на той світ до тебе,
Тільки Україна хай не йде!

Тепер це можна сказати і про самого Драча.

RIP

RIP

 

RIP

цікавий був поет - коли був молодий

 

Складний був дядько. Мого батька ровесник

Нехай спочиває з миром

Царство Небесне...

RIP

А бабуся, бабулиня, бабусенція
До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —
Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

Царство Небесне, Вічна Пам*ять..

Вічна пам'ять...

Царство Небесне..

А бабуся, бабулиня, бабусенція
До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —
Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

Ой, як гарно!

Совєтський поет, комсомолець, комуніст з 23 річного віку з 30 річним партєйним стажем. Пристосуванець. Нехай з богогм спочиває

После окончания школы Иван Драч преподавал русский язык в школе, был активным комсомольцем, работал инструктором Тетиевского райкома ЛКСМУ
Весной 1990 года Иван Драч был избран депутатом Верховного совета УССР от Артёмовского (№ 259) избирательного округа. За него отдали свои голоса 66,38 % избирателей.

Как заявил в интервью «Российской газете» (2 декабря 2005 года) первый президент Украины Леонид Кравчук, именно Иван Драч предложил внести в текст проекта Декларации о суверенитете Украины тезис о нейтральном статусе страны[1]. Ему же принадлежит высказывание: «Еврей в Украине должен жить лучше, чем в Израиле, русский в Украине должен жить лучше, чем в России»[2].

ну по суті так і є...

Нехай спочиває з миром  ...

R.I.P.
Кажуть, що заповів поховати себе у рідному селі. Поряд з могилою свого сина Максима.