Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

Ну то есть пшеков тоже (x)
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.
   
Меморіал українським жертвам-мешканцям Сагрині, замордованим 10 березня 1944 року

Ще тут: ДО РІЧНИЦІ ТРАГЕДІЇ У САГРИНІ ТА ІНШИХ СЕЛАХ (архів)




   
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.
Не Україна це почала.
   
Ага, давайте и с поляками расплюемся вдрызг.

1. Що саме мається на увазі під цим И ?

2. Про звірства поляків над українцями потрібно замовчувати, коли поляки вже на законодавчому рівні затвердили, що засадять до в'язниці кожного, хто незгоден з їх баченням історичних подій?

Будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань може бути ув’язнений в Польщі на 3 роки - міністр закордонних справ України Павло Клімкін
https://zbruc.eu/node/77157

Завдяки цьому закону і польському шовінизму у Польщі вже б'ють і навіть вбивають українців:

У Польщі жорстоко вбили українку



У Жешові жорстоко побили українця за його акцент


У Варшаві українців побили через їхню національність
http://expres.ua/news/2018/02/20/284888-varshavi-ukrayinciv-pobyly-yihnyu-nacionalnist

У Польщі побили українських заробітчан
https://ua.кор/world/3621662-u-polschi-pobyly-ukrainskykh-zarobitchan

Додому, к****! – поляки побили українських заробітчан у Гданську
https://fakty.ictv.ua/ua/proisshestvija/20170601-dodomu-k-polyaky-pobyly-ukrayinskyh-zarobitchan-u-gdansku/


У Польщі прикордонники побили сім'ю українців
http://kordon.in.ua/news/polski-prykordonnyky-pobyly-ukrajinsku-simyu-video-49310/

   
ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО (частина 1) або НЕЗРУЧНА ПРАВДА ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ



ЛУКАВЕ ЛЮДОБУЙСТВО (частина 2) або НЕЗРУЧНА ПРАВДА ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

   
На жаль, доля України була така:


Поляце теж такого бажать?
   
 ТС велика подяка.
   
Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

 (tu)
   
чудово,
Українська нація пробуджується,
спочатку кацапи, тепер пшекі

а можна було так легко задушити і так вже давно заснувшого народу

Встайом скален?
   
12. Логічне запитання: чому білі європейці-поляки й жовті азіяти-росіяни поводяться однаково?
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html
Показати зображення...

Это очень мудрый пункт.
   
ТС велика подяка

За копіпаст? Та ні.

Джерело тут :
http://zemlj.blogspot.com/2016/07/114.html
   
Дякую, що поділились.
Це актуально зараз...
   
"Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності."
Литовcький період навряд чи можна назвати окупацією, якщо брати до уваги якими правами користувались в ньому українські землі, церква і якою була в ньому офіційна мова

Там не было никакой оккупации. Земли эти управлялись местными феодалами, у которых был конфедеративный договор с соседними землевладельцами. Короли там тоже были из нашей же шляхты, которая относилась к кивской ранней Руси. А вот когда феодалов в 16-17м веках начали теснить и начались захваты чужих владений польскими и прочими неместными, то тогда Конфедерация распалась после сложного периода и попытки нескольких переделов. Очередная попытка захвата чужих землевладений со стороны Польши и привела к Волынской трагедии, о которой, конечно, все сожалеют, но попытаться под это обсуждение снова пересмотреть приграничную конфигурацию лучше не стоит.     
   
Дякую за тему!
Вчасно і добре викладено
   
 :super: але у наших яечков не выстачэ
   
польська пацифікація була своєрідною польською АТО
Пацифікація то "умиротворення"/ терор диктаторським режимом на українських землях 1930–1939 рр з вбивствами невинних людей за те
що говорили/співали/святкували українською
Галичину перенайменували в Східну Малопольщу (подібне до російської Малоросії)

Останнє редагування: 11 травня 2018 08:59:04 від dacko2
   
1. Вислів "Волинська трагедія" вигаданий та експлуатується не нами. Тому нам потрібно дати цій події свою, власну назву. Ця назва має відображати український погляд. Наприклад, "Пацифікація-2" 1943 року.

А що ж тоді таке тоді "Пацифікація-1"?
Пацифіка́ція у Галичині (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) – репресивна акція, проведена польською окупаційною владою у вересні-листопаді 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення окупованої Польщею Східної Галичини. Пацифікація супроводжувалася масовими арештами, побиттям і вбивствами українців, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на окупованих Польщею західноукраїнських землях.

Відповідно "Пацифікація-3" це сумнозвісна "Операція "Вісла"" 1947 року.

Вибудовується логічна й послідовна схема:

Пацифікація-1 як підготовка геноциду методом знищення духовно-культурних установ українців урядом Юзефа Пілсудського (лютували).
Пацифікація-2 як геноцид методом фізичного знищення українців урядом Польщі в екзилі руками бандитів Армії Крайової, польськими колаборантськими батальйонами шуцманшафту та "грантової" поліції (польські бандити нарвались на Рух опору).
Пацифікація-3 як остаточне вирішення українського питання методом примусового переселення українців з українських етнічних земель польсько-російськими комуністичними колаборантами (повний успіх поляків у справі геноциду українців).

Якщо в діях польських окупантів ще можна простежити чітку схему організації, проведення й завершення геноциду українців, то дії російських окупантів – це суцільна низка безперервних, диких геноцидів українців.

Навіщо нам давати свою назву читайте тут:
Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post.html

2. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення "на окупованих Польщею західноукраїнських землях", або "польський окупаційний режим" тощо.

Навіщо? Пам'ятайте: ми працюємо на майбутнє. Цим ми формуємо громадську думку цивілізованого людства. Ми готуємо доказову базу для позовів у міжнародні суди проти Польщі (і не лише проти Польщі, а й проти інших країн-окупантів) за ті звірства, що були скоєні проти українців на землях окупованої Польщею Східної Галичини (і не лише на цій окупованій поляками українській етнічній території). І польські реваншисти це чудово розуміють!

3. Скрізь і завжди в дискусіях, публічних виступах, на газетних шпальтах вживайте словосполучення на кшталт "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і німецький концтабір "Освенцим"...", або  "польський концентраційний табір "Береза Картузька", як і російський концтабір "СЛОН"...". Лише поляки (німці й росіяний ні) додумались побудувати окремий концтабір "Береза Картузька" для окремої етнічної групи - для українців. Цим ми прирівнюємо звірства польських окупантів до звірств німецьких окупантів і російських окупантів проти українців. У масовій свідомості як громадян планети, так і світових політиків це порівняння разом із юридичними висновками від нього – гірше вже нікуди.
 
«Поляки можуть бути такими ж негідниками, як і інші» – розмова з Мареком Лушчиною, автором книжки «Малий злочин. Польські концентраційні табори» http://piddubny.com/polyaky-mozhut-buty-takymy-zh-nehidnykamy-yak-i-inshi-rozmova-z-marekom-lushchynoyu-avtorom-knyzhky-malyj-zlochyn-polski-kontsentratsijni-tabory/
Po wyzwoleniu nazistowskich obozów Polacy ponownie je otworzyli? „Mała zbrodnia” Marka Łuszczyny

http://www.wykop.pl/ramka/3565941/po-wyzwoleniu-nazistowskich-obozow-polacy-ponownie-je-otworzyli-mala/


Пам'ятайте, що Пленум Польської Робітничої партії у травні 1945 р. прийняв рішення, що потрібно депортувати всіх німців, оскільки держави будуються за національним, а не багатонаціональним принципом, до чого перший секретар Центрального комітету партії Владислав Гомулка додав, що основне завдання для них – очистити країну від німців та будувати національну державу.

4. Зауважуйте, що з 1385 року українські землі вже були остаточно окуповані державним формуванням з назвою Русько-Литовське князівство. Називайте дати й цим показуйте, якою тривалою була окупація землі Руси-України, і як багато часу тривала наша боротьба, боротьба українців за відновлення державності.
(tu)
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.

Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?
Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.
   
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.
Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?

Ну що, нема кому відповісти? :S
копіпастити тільки вмієте :(


Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.

ну то спитайте за якими такими  правилами.
Хай назвуть конкретний документ, пункт, за яким етнічні землі українців увійшли до складу 2РП.
І за яких умов.

Далі.
Нагадайте полякам про зобов"язання, які брала на себе Польща, про умови які їй було висунуто, аби ці українські землі було підпорядковано 2РП.

Чи виконала ці умови Польща?
Нагадаю про що йдеться: про автономію і гарантії не утискати українців за етнічною ознакою.
Замість цього - намагання прискореного ополячення цих земель, осадники,  пацифікація тощо.
   
(tu)
З пацифікацією 1,2,3 і рухом опору, все зрозуміло, все логічно.

Але, от як пояснювати, що на окупованих землях?
Поляки постійно твердять, що все законно було, згідно з правилами, ніхто ці землі не окуповував, все було згідно з європейськими домовленостями.

Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.   
   
Якщо поляки почнуть розповідати про те, що київські династії увійшли у васальну залежність від іншої династії і тому більше не можут мати свого суверенітету та претендувати на суверенітет свої володіннь, покажіть ім документ про арешт Єлізаветою Петрівною та її Лейб-Гвардією останного московського царя, Іоанна Антоновича.
   
Відео в тему
1 ч.

2 ч.


Останнє редагування: 11 травня 2018 12:16:52 від KenGuru
   
як пояснювати, що на окупованих землях?

https://zbruc.eu/node/3522
Рада амбасадорів про Галичину
Ігор МЕЛЬНИК

90 років тому на своїй конференції в Парижі 14-15 березня 1923 р. Рада послів (амбасадорів) держав Антанти остаточно затвердила права Польської держави щодо окупованої нею у 1918 р. території Галичини.
/.../
18 жовтня 1918 року у Львові в Народному домі на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького й буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духовенства і студентства було утворено Українську Національну Раду. УНРада стала політичним представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії. Наступного дня УНРада, спираючись на право народів на самовизначення, проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття.
/.../
Важливе місце в роботі Паризької мирної конференції займали питання визнання держав, які перебували в процесі утворення. Покладаючи великі надії на справедливе післявоєнне вирішення національного питання на конференцію держав-переможниць, у Париж приїхали делегації з новоутворених країн Балтії, Кавказу й України.
Але конференція проходила переважно без участі самих зацікавлених держав, представників яких лише спорадично запрошували на деякі засідання, не стільки, щоб вони представили свої міркування, а скоріше, щоб вислухати вердикт великої "четвірки".
/.../
 Найбільш непримиренну позицію щодо визнання української державності займала французька делегація на чолі з Клемансо. Його плани про створення в післявоєнній Європі держав, які були би складовою частиною "санітарного кордону" проти більшовизму і одночасно під егідою Франції стали майбутніми союзниками проти Німеччини, збігалися з намаганнями польської, чехословацької і румунської делегацій включити якнайбільше українських територій у склад своїх країн.
/.../
За ініціативою британської делегації 8 грудня 1919 року було прийнято "Декларацію Верховної Ради союзних і об'єднаних держав з приводу тимчасового кордону Польщі", яка залишала Польській державі землі, населені переважно поляками (за винятком частини українських етнічних територій – Лемківщини, Посяння, Підляшшя, Холмщини до так званої "Лінії Керзона")

А перед тим, 25 червня 1919 року, Антанта визнала за Польщею право тимчасово окупувати Галичину, "щоб захистити цивільне населення від небезпеки більшовицьких банд".

Проте Рада Послів Антанти, найвищий орган який мав вирішувати усі справи після закінчення Паризької мирної конференції, не погодилась на включення Галичини в склад Польщі.

Після того, як Симон Петлюра погодився на польську окупацію Галичини та Волині, союз УНР та ЗУНР фактично розпався. У ніч на 16 листопада 1919 диктатор ЗО УНР Євген Петрушевич виїхав із Кам’янця-Подільського й через Румунію та Чехословаччину дістався до Відня.

Там у 1920 р. було створено екзильний (еміграційний) уряд – Колегію уповноважених диктатора ЗУНР.

Делегації цього уряду намагалась вести переговори в Парижі щодо ліквідації польського окупаційного режиму на західноукраїнських землях і визнання незалежності ЗУНР, брали участь у роботі міжнародних конференціях у Женеві (1920) та Генуї (1922).

За закликом екзильного уряду галичани чинили опір (переважно пасивний) діяльності польської адміністрації в Галичині. У 1921 р. проводився бойкот перепису населення, а у 1922-му – виборів до польського сейму. Бойовики УВО проводили збройні акції та замахи на польських урядовців й українських діячів, які погоджувались на співпрацю з поляками.

Після укладення Ризького договору 1921 року між Польщею і Радянською Росією, за яким західноукраїнські землі входили до складу Польської держави, український еміграційний уряд висловив протест у Лізі Націй.

Рада Ліги Націй на засіданні 23 лютого 1921 в Парижі змушена була наголосити, що сувереном Галичини за міжнародно-правовими нормами залишилися країни Антанти, а Польща здійснює лише її тимчасову військову окупацію (її термін міг тривати 25 років).
Питання державного та правового статусу Галичини передано на розгляд Раді послів держав Антанти.
/.../
   
https://zbruc.eu/node/3522
Рада амбасадорів про Галичину
Ігор МЕЛЬНИК

(продовження)

Польський уряд намагався переконати держави Антанти у своєму лояльному ставленні до галичан обіцянками надання автономного статусу цьому краю, відкриття українського університету…
/.../
У свої спогадах Войнаровський писав, що польський прем’єр тоді обіцяв:
«Східня Галичина дістає цілковиту самостійність в управі своєї цілої території.
Президент Укр. Нац. Ради д-р Євген Петрушевич стає намісником Сх. Галичини, всі старости на цій території і всі шефи східньо-галицьких урядів будуть заіменовані споміж українців, натомість поляки застерігають для себе місця заступників цих шефів;
справи адміністрації, культури, судівництва для цієї території належать до автономних справ краю під управою українського намісника і власного Сойму – натомість до центрального уряду у Варшаві належать справи військові та справи політичних і торговельних договорів із заграницею»
 (Історичні постаті Галичини ХIХ–ХХ ст. – Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1961. – С. 68).

/.../
Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення: «Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 р. до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право, враховуючи, що Австрія відмовилася від прав на територію поза кордонами Австрії, враховуючи, що Польща визнає, що в етнічних кордонах Східної Галичини потребує режиму автономії... Конференція послів вирішує визнати за Польщею всі права суверена на територіях, розташованих між вищеозначеними кордонами й іншими кордонами польської території, з урахуванням положень Сен-Жерменського мирного договору щодо зобов’язань, які несуть країни, що одержали території колишньої Австро-Угорської монархії» (Енциклопедія історії України / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. – К : Наук. думка, 2012. – Т. 9, С. 108–109).
/.../
Галичани не визнали рішення Ради Послів. У березні 1923 року на галицьких землях відбулись десятки мітингів та інших акцій протесту.
На одному з найбільших таких мітингів 24 березня 1923 року на площі Святого Юра у Львові було зложено урочисту присягу: "Ми український нарід присягаємо, що ніколи не признаємо панування Польщі над нами і використаємо кожну нагоду, щоби скинути зненавиджене ярмо польської неволі і з'єднатися з великим українським народом в незалежній, всі українські землі обіймаючій, державі!"
(с)

отже, завдяки підступним інтригам поляків та французів було знехтувано правом українців на самовизначення і підпорядковано українські землі 2РП.

Це сталося не в останню чергу завдяки брехливим обіцянкам автономії для українських земель, які Польща ніколи не виконувала.
Натомість навпаки намагалася привласнити собі ці землі, застосовуючи терор до українців.
   
Щоб пояснити полякам, що ці землі вони захопили неправомірно, потрібно виводити походження шляхти, яка володіла цими землями до початку воєн 16-го та 17-го сторіч. Там буде декілька родів землевласників включаючи нащадків князів Волинських. Всі вони по документам і разом з документами відходять до місця походження. Це буде Київ. Щоб не розводити дуже довгу полєміку.

коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)





   
коли вже тебе забанять назавжди за твій графоманський непотріб?  (td)

Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.
   
Шляхту отдать придется. Не мытьем - так катаньем. А вместе со шляхтой и все претензии на их имущество.

От дурнувата курка.  :(
   
От дурнувата курка.  :(

Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.
   
От дурнувата курка.  :(
дякую.
бо вже несила читати ахінею, що вона продукує
   
Только и останется что на форумах создавать виртуальную реальность для узкого круга посетителей. Ни куда дальше, ни в какую инстанцию с подобными аргументами вы не сунетесь. Там блеф не прокатит. Там нужно будет проаргументровать претензию.
   
Я не знаю на что вы там надеетесь. Эти люди будет встроены в другой исторический контекст, более серьезный, а вы так по форумам и будете сопли размазывать со своими великодержавными претензиями.

я ще досі сподіваюсь, що ти нарешті припиниш продукувати свою дурню на форумі,
сядеш та напишеш книжку-фентезі українською мовою, яка заткне за пояс Середзем'я Толкієна
заробиш мільйони і житимеш щасливо купаючись у морі своїх фантазій
тільки не винось то в реал і буде тобі щастя 
   
я ще досі сподіваюсь, що ти нарешті припиниш продукувати свою дурню на форумі,
сядеш та напишеш книжку-фентезі українською мовою, яка заткне за пояс Середзем'я Толкієна
заробиш мільйони і житимеш щасливо купаючись у морі своїх фантазій
тільки не винось то в реал і буде тобі щастя 

Нет, так блеф нужно пресекать, так как это элемент карточного шулерства. Взяли иностранную дружину, расположеннкю в Польше Киевом в 9-м веке, и выдают их за поляков с претензией на имущество и земли этих людей. Это все-равно что западную группировку советских войск, которые остались в восточной Европе после Второй Мировой, выдавать за местные польские, германские или румынские вооруженные силы. Вот как вывели из блока в 1991-м эту группировку, так и шляхта оттуда изымается.
   
Нет, так блеф нужно пресекать, так как это элемент карточного шулерства. Взяли иностранную дружину, расположеннкю в Польше Киевом в 9-м веке, и выдают их за поляков с претензией на имущество и земли этих людей. Это все-равно что западную группировку советских войск, которые остались в восточной Европе после Второй Мировой, выдавать за местные польские, германские или румынские вооруженные силы. Вот как вывели из блока в 1991-м эту группировку, так и шляхта оттуда изымается.

нє надо брать дружину, нє надо
пішітє фентезі в другом отдєлє
   
як пояснювати, що на окупованих землях?

на додачу до вищенаведеного посилання.
Тут більш детально про те, які саме зобов*язання мала б виконувати Польща
 
https://dt.ua/history/yak-ukrayinci-buli-zayvoyu-naciyeyu-na-vlasnih-etnichnih-zemlyah-_.html
Як українці були "зайвою" нацією на власних етнічних землях
/.../
Після закінчення Першої світової війни доля багатьох народів Центральної Європи опинилася в руках країн-переможниць, перед якими постало завдання вибудувати новий політичний устрій світу. Завдання було нелегким, зважаючи на те, що переможці прагнули звести порахунки зі своїми противниками у війні й водночас створити надійні соціально-політичні запобіжники можливості великої війни у майбутньому.

В результаті геополітичних рішень Головних Держав (Франція, Велика Британія, Італія, Японія, США) ціла низка народів у новопосталих країнах опинилася в ролі меншин. Найчисельнішою меншиною поза межами власної держави стають німці. На другому місці в цьому переліку — українці. Але, на відміну від німців, наявність державності українців, яка, нібито, була уособлена в УСРР, у період між світовими війнами є доволі суперечливою. Мільйони українців опинилися в складі Польщі, Чехословаччини і Румунії.

Головні Держави, аби усунути одну з найбільш імовірних передумов нової війни, а саме національне питання, вносять до мирних договорів із переможеними країнами норму, згідно з якою нові держави Центральної Європи мали ухвалити й виконати будь-яке їхнє рішення щодо забезпечення прав національних, мовних, релігійних і расових меншин.
Ця норма стає також основою договорів і з новими країнами Центральної Європи, що їх було запропоновано для гарантування прав нацменшин.
/.../
Польща погодилася включити у своє законодавство ті положення про захист нацменшин, які їй запропонує Ліга Націй як міжнародна інституція. Чехословаччина також виступила проти обов'язкових гарантій нацменшинам. Президент США В.Вільсон заявив, що саме Головні Держави взяли на себе увесь тягар війни й забезпечили збільшення територій малих держав Центральної Європи.

Зрештою, було вироблено договір про захист меншин між Головними Державами і Польщею, який став зразком для договорів із Чехословаччиною, Румунією, Югославією, Грецією і Туреччиною.

Ним передбачалося, що всім особам на території Польщі надається право вибирати громадянство — заборонено примушувати приймати польське громадянство, як і відмовляти в його наданні за будь-яких обставин. Усім, незалежно від національності й громадянства, гарантувалося життя й рівні права — зокрема на створення об'єднань, у тому числі національних, вибирати рід занять і обіймати посади на військовій чи цивільній службі. Всім нацменшинам гарантувалося право на використання рідної мови в освіті, культурі, суді, відправленні культів...
/.../
(с)

Але отримавши у підпорядкування українські землі, Польща відмовилася виконувати взяті на себе зобов*язання.

Тому коли поляки щось там базікають про правила, тицяйте їх пикою у зобов*язання Польщі за цими правилами.

Бо поляки прагнуть пам*ятати лише те, що їм вигідно і геть не помічати решту.
   
Дякую, Witt.
Дуже корисна інформація.

А є якісь посилання на міжнародні документи чи акти в цій справі?

А ще краще, щоб були на польській мові.
   
Дякую, Witt.
Дуже корисна інформація.

А є якісь посилання на міжнародні документи чи акти в цій справі?

А ще краще, щоб були на польській мові.

польською пошукайте самотужки

http://ungarisches-institut.de/dokumente/pdf/19230315-1.pdf
Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265



https://uk.wikipedia.org/wiki/Рішення_Ради_послів_держав_Антанти_щодо_східних_кордонів_Польщі

Витяг з тексту Рішення
На вимогу польського уряду Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення:

«Враховуючи, що згідно зі ст. 87 розділу 3 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. встановлено непорушність кордонів Польщі, але не визначено конкретно цих кордонів;

Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 р. до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право,

Враховуючи, що згідно зі ст. 93 Сен-Жерменського мирного договору 1919 р. Австрія відмовилася на користь Головних Союзників та Асоційованих Сил від всіх своїх прав на території, що раніше належали Австро-Угорській монархії, які знаходяться поза новими кордонами Австрії, передбаченими ст. 27 того Договору, а суверенітет на ці території ще не передано жодній державі;

Враховуючи, що Польща визнає, що етнографічні умови вимагають автономного статусу для східної частини Галичини;

Враховуючи, що Договір, укладений між Головними Союзниками та Асоційованими силами і Польщею від 28 червня 1919 р., передбачає відносно всіх територій, які знаходяться під польським суверенітетом, спеціальних гарантій для расових, мовних чи релігійних меншин;

У зв'язку з цим Конференція послів:

Вирішила визнати польський кордон:
/.../
(с)

Останнє редагування: 12 травня 2018 06:51:15 від Witt
   
10 травня 2018 20:50:07
Джерело тут

11 травня 2018 10:30:39
от як пояснювати, що на окупованих землях?

11 травня 2018 11:59:36
Ну що, нема кому відповісти? 
копіпастити тільки вмієте

...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!
   
Враховуючи, що Договір, укладений між Головними Союзниками та Асоційованими силами і Польщею від 28 червня 1919 р., передбачає відносно всіх територій, які знаходяться під польським суверенітетом, спеціальних гарантій для расових, мовних чи релігійних меншин

Малий Версальський договір 28 червня 1919 року / Mały traktat wersalski 28 czerwca 1919 roku

Текст польскою :
http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19201100728/O/D19200728.pdf

   
Витяг з тексту Рішення
На вимогу польського уряду Рада послів Антанти 15 березня 1923 року прийняла остаточне рішення:

OŚWIADCZENIE RZĄDOWE
z dnia 20 kwietnia- 1923 r.
w przedmiocie uznania granic wschodnich Rzeczypospolitej.

Decyzja Konferencji Ambasadorów w sprawie granic Polsku


https://www.prawo.pl/dz-u-akt/-/dokument/Dz.U.1923.49.333/16875457/136485


Zważywszy, że według brzmienia artykułu 87 ustąp 3, tegoż Traktatu, do nich należy oznaczyć granice Polski, które nie były wyszczególnione przez ten Traktat;

Zważywszy, że Rząd Polski przedstawił w dniu 15 lutego 1923 roku Konferencji Ambasadorów prośbę, dążąc do tego, by Mocarstwa, mające w niej swych przedstawicieli, zrobiły użytek z praw nadanych im przez pomieniony artykuł;

Że, ze swej strony, Rząd Litewski już był, przez swą notę z dnia 18 listopada 1922 r., wykazał, iż troszczy się, by wzmiankowane Mocarstwa zrobiły użytek z tych praw;

Zważywszy, że, według brzmienia Artykułu 91 Traktatu Pokoju podpisanego w St. Germain-en-Laye, Austrja zrzekła się na rzecz głównych Mocarstw Sprzymierzonych i Stowarzyszonych wszystkich praw i tytułów na terytorjach, które należały uprzednio do byłej Monarchji Austro-Węgierskiej i które, położone poza nowemi granicami Austrji takiemi jakie są opisane w Artykule 27 rzeczonego Traktatu, nie są obecnie przedmiotem żadnego innego przyznania;

Wobec tego, iż uznane zostało przez Polskę, ze co się tyczy wschodniej części Galicji, warunki etnograficzne czynią koniecznym ustrój autonomiczny;

Zważywszy, iż Traktat zawarty pomiędzy Głównemi Mocarstwami Sprzymierzonemi i Stowarzyszonemi a Polską, w dniu 28 czerwca 1919 roku, przewidział dla wszystkich terytorjów, znajdujących się pod zwierzchnictwem polskiem, gwarancje specjalne na rzecz mniejszości rasy, języka lub religji.

Zważywszy, iż co do granicy z Rosją, Polska weszła bezpośrednio w stosunki z tem Państwem celem jej oznaczenia;

iż, co się tyczy granicy Polski z Litwą należy mieć na uwadze sytuację faktyczną, wynikłą, mianowicie, z Rezolucji Rady Ligi Narodów z dnia 3 lutego 1923 r.,

Poleciły Konferencji Ambasadorów rozstrzygnąć tą sprawę.

Na skutek czego Konferencja Ambasadorów:

I. Postanawia uznać jako granice Polski:
   
Ok
Дякую за посилання.

Є ще один момент, який грає на плюс для поляків.

Всюди, у всіх документах, польське населення на цих територіях визначається, як більшість, а всі решта - австрійське, німецьке, литовське, "російське" (українське навіть не згадується), визначається, як меншість.

В малому Версальському Трактаті так і написано:
... беручи під увагу, що на цих територіях проживає більшість польського населення...і тд.

Це дає підстави говорити полякам, що ніякої окупації не було, що ніякого потім заселення своїми людьми не було.

Що тут і як можна заперечити?
   
...

Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її ! - А он де плаття висить!

 :facepalm1:
от нащо ти це робиш?  :S

прочитай уважно (!!!) про що питає білий хорват и спробуй знайти відповідь на його питання у твоєму посиланні.
Якщо знайдеш - наведи цитату!
Там (у твоєму посиланні 10 травня 2018) нема відповіді на питання білого хорвата.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія