Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль
81
18 квітня 2019 21:40:07
Це якась мовна шизофренія.
Пересмикування українських та російських слів в одному реченні.
Аж нудить. 
82
16 квітня 2019 09:31:15
"От якби Порошенко пересадив своїх друзів-корупціонерів, відсунув олігархів від влади, впровадив справжню люстрацію, судову та податкову реформи - от тоді він не потрапив би в ту безвихідь, в якій опинився сьогодні..
Нехай тепер буде йому наука на майбутнє ... ". - приблизно таким переконанням сьогодні значна кількість наших громадян компенсує власну розпач від острахів невизначеності майбутнього.

Але давайте начистоту. Якби Петро Олексійович реалізував всі ці сподівання суспільства, він всеодно програв би вибори Зеленському. Можливо з дещо меншим рахунком, але програв би.
Щоб це довести, не треба вдаватися в детальний аналіз електоральних симпатій, все значно простіше: достатньо згадати, що справжні реформи не бувають не болючими, а позитивний ефект від їх впровадження виникає ой як не швидко, особливо в умовах війни.

Переважна частина населення потребує результату, який можна помацати руками у власному холодильнику і тільки меншість важає за позитив сам процес реформування - це об'єктивна реальність.
Реальність, яка притаманна, між іншим, не тільки українцям. Тож у разі запровадження рішучих системних змін в країні, рейтинг Порошенко впав би ще більше - відірвані від звичних бюджетних, ресурсних та податкових годувальниць мільйони громадян з родинами точно не поповнили б ряди прихильників президента.

Все це означає те, що будь-який справжній реформатор в Україні приречений виключно на один президентський термін. Це чудово розумів пан Гриценко, коли обіцяв не балотуватися вдруге.
Дуже хочеться сподіватися, що цією ж логікою керується і Володимир Олександрович (він теж не планує другий термін), але шансів спитати в нього про це у нас жодних.

Справжній президент-реформатор має чітко усвідомлювати свою місію і свою невтішну долю.
Тому єдиною його турботою щодо другого терміну має бути не намагання будь-за що втриматися на троні, а збереження реформаторського здобутку в єдино можливий спосіб - через просування свого політичного спадкоємця.
Відданого реформам нового політика, з яким виборці не пов'язують свої поточні негаразди.

Схоже, ця думка ніколи не відвідувала голову Петра Олексійовича.
А дарма - все, що можна вважати його здобутками, тепер потрапляє в повну невизначеність.
83
14 квітня 2019 15:25:30
Извините, все это шоу не смотрел.

Скажите если не сложно, а почему Зеля был обязан прийти 14-го числа? В чем сакральность этой даты?
19-е понимаю почему. Дебаты перед днем тишины.
Сегодня зачем?
Тому, що остання неділя сьогодні.
19-го робочий день, якщо ви не в курсі.
84
12 квітня 2019 11:20:40
По дибільному поставлено питання.
Переконаний, що президентом стане Зеленський, але я голосуватиму за Порошенка.
На яку кнопку тиснути?
85
11 квітня 2019 09:20:09
Член команды кандидата в президенты Владимира Зеленского Александр Харебин заявил, что у Украины есть собственные права на русский язык.

По его мнению, деление страны на украино- и русскоговорящих – это тезисы, присущие стране-оккупанту. Об этом Харебин написал в комментариях под своим постом в Facebook.

"Моя позиция на протяжении многих лет была такой: Украина имеет собственные права на русский язык. И они будут заявлены", – высказался член команды Зеленского.

Таким образом он ответил на комментарий одного из пользователей о том, почему в интервью Владимир Зеленский заявил, что в Украине давят на русский язык.

"Русскоговорящие украинцы – они украинцы? Активное деление страны на тех, кто говорит на украинском и тех, кто на русском – это о какой Украине? О единой и родной для всех или какой-то другой? Именно эти тезисы, будто по инструкции из РФ, страны оккупанта, сейчас в предвыборной лихорадке транслируют действующие украинские чиновники и власть", – ответил Харебин.

Как известно, Александр Харебин в ноябре 2013 года после покупки Сергеем Курченко "Украинского медиахолдинга" стал членом наблюдательного совета и операционным директором компании. После этого с 2015-го по 2017 год был первым заместителем гендиректора НТКУ.

В 2019 году Харебин присоединился к команде Владимира Зеленского и стал экспертом по вопросам информационной и языковой политики, а также по общеполитическим вопросам.

Народный депутат фракции "Народный фронт" Николай Княжицкий отметил также, что Харебин в своих заявлениях выступает против государственного языка. Об этом он написал на своей странице в Facebook.

"За языковую и информационную политику у Зеленского будет отвечать Александр Харебин. Мы немного знакомы. Начал интересоваться его выступлениями и публикациями. Он выступает против государственного языка и за модернизированный СССР", – написал Княжицкий.

Как писал OBOZREVATEL, в марте кандидат в президенты Украины и шоумен Владимир Зеленский заступился за русский язык и призвал не давить на языки нацменьшинств. Такое заявление он сделал в интервью иностранным СМИ.

За мовну політику вдповідатиме кацап.
Знову українці втратять свої здобутки в гуманітарній царині.
"Русскоговорящие украинцы – они украинцы?" - питає він.
Хто б пояснив цьому сраному "експерту", що так звані "російськомовні українці" не можуть бути українцями за національністю просто за визначенням української національної спільноти.
 
   
86
5 квітня 2019 15:32:41
Тактика лідера президентських перегонів щодо уникнення участі в політичних дебатах виявилася нехитрою і прозорою. З очевидним розрахунком на те, що гідність опонента не дозволить йому опуститися до виконання вимог, які межують із здоровим глуздом. Тактика не нова, десь я таке вже бачив ... Ось, згадав нарешті: її в деталях колись розписав відомий знавець політичних інтриг Леонід Філатов:

Чтоб на ём была видна,
Как на карте, вся страна.
Ну, а коли не добудет,—
То добытчика вина!..

Чинний президент, опинившись в ролі Федота - стрільця, реально здивував. Навіть не тим, що винайшов мабуть єдину правильну лінію поведінки в цій ситуації - підіграти опоненту і посприяти йому розвинути власний задум до абсурду. А тим, що в тих пліснявих надрах Банкової, виявляється, ще може народжуватися креатив, з яким, зазвичай, наша політична еліта не товаришує:

Ты вчерась просил ковёр, —
Ну дак я его припёр.
Всё согласно договору —
И рисунок, и колёр.

Здається, від такої несподіванки штаб Зе дещо розгубився, але сумували там не довго. Й доби не пройшло, як м'яч знову опинився на полі супротивника вже з новими вимогами - тепер до персони модератора дебатів:

Коли ты царю слуга —
Подь за горы, за луга
И сыщи мне там оленя,
Чтоб из золота рога.

Влада не забарилася з реакцією. В заяві Зеленського насамперед була почута вимога до узгодження політично рівновіддаленого від опонентів модератора, тож олень був знайдений оперативно. Із справді золотою головою, хоча й без коси:

Чай, заждался? Добрый день!
Глянь в окно, когда не лень!
Ты заказывал оленя —
Ну дак вот тебе олень!

Сьогодні сюжет стрімко набирає обертів. Політична інтрига, яка з презирством відвернулася від другого туру президентських виборів, знову запанувала в інформаційному просторі. "Бути чи не бути дебатам?" - це питання виявилося значно важливішим в суспільстві, ніж питання про їх переможця, або, навіть, про переможця виборів взагалі.

М'яч знову на Зе-леному полі і глядачі, затамувавши подих, завмерли в очікуванні чергового удару в напрямку порошенківських воріт. Втім, за сюжетом відомої казки це має бути удар останнього відчаю:

Исхитрись-ка мне добыть
ТОЧАВОНЕМОЖЕТБЫТЬ.
Запиши себе названье,
чтобы в спешке не забыть.

Удар, який за підсумком подальших подій привів інтриганів до остаточної поразки.
Тобто до, здавалося мізерно ймовірної, перемоги Федота.

Тобто до ТОЧАВОНЕМОЖЕТБЫТЬ.
87
2 квітня 2019 14:46:37
Це питання до мене.
Голосуватиму за Пороха, але без жодної надії - шансів в нього нуль.
88
2 квітня 2019 11:21:43
   Ось пропавші голоси за:
Анатолій Гриценко (6,9%)
Ігор Смешко (6,5%)
Олег Ляшко (4,7%)
Руслан Кошулинський (1,7%)
Олександр Шевченко (0,5%)
Безсмертний Роман 0,14%
Богомолець Ольга 0,17%
Габер Микола 0.03%,   
Каплін Сергій   0,08%
Кармазін Юрій   0,08%
Кива Ілля   0,03%
Корнацький Аркадій   0,02%
Кривенко Віктор      0,04%
Купрій Віталій   0,02%
Литвиненко Юлія    0,1%
Наливайченко Валентин   0,22%
Скоцик Віталій   0,08%
Тимошенко Юрій   0,62%
Шевченко Ігор 0.09%,      
Шевченко Олександр 0.57%      


разом  22,33%
Пізно.
Додайте в актив зелені прихльників Вілкула, Бойка і Тимошенко.
Між іншим,  Гриценко та Шевченко закликали своїх виборців голосувати за Зеленського.
Гриценко не закликав

Гриценко заявив дослвіно: "Ні за яких обставин я не буду голосувати за діючу владу".
Якщо проти Порошенко, то за кого виходить?
89
2 квітня 2019 10:54:49
   Ось пропавші голоси за:
Анатолій Гриценко (6,9%)
Ігор Смешко (6,5%)
Олег Ляшко (4,7%)
Руслан Кошулинський (1,7%)
Олександр Шевченко (0,5%)
Безсмертний Роман 0,14%
Богомолець Ольга 0,17%
Габер Микола 0.03%,   
Каплін Сергій   0,08%
Кармазін Юрій   0,08%
Кива Ілля   0,03%
Корнацький Аркадій   0,02%
Кривенко Віктор      0,04%
Купрій Віталій   0,02%
Литвиненко Юлія    0,1%
Наливайченко Валентин   0,22%
Скоцик Віталій   0,08%
Тимошенко Юрій   0,62%
Шевченко Ігор 0.09%,      
Шевченко Олександр 0.57%      


разом  22,33%

Пізно.
Додайте в актив зелені прихльників Вілкула, Бойка і Тимошенко.
Між іншим,  Гриценко та Шевченко закликали своїх виборців голосувати за Зеленського.
90
1 квітня 2019 09:49:20
я поділив порівну
ні
тре 30 не підуть/70 за
Можливо, але це Порошенко не врятує.
91
1 квітня 2019 09:46:06
Прихильники Тимошенко - 40%
Прихильники Смешко - 80%
Прихильники Ляшко - 70%
Прихильники Кошулинського - 90%
А де прихильники Гриценка, ДЕ?
Перечитайте текст.
Прихильників Гриценко я поділив порівну між Зеленським та Порошенко.
І це дуже оптимістичний варіант для Порошенко, бо Гриценко зробив заяву і дав чіткий сигнал своїм прихильникам - за Петра ні  в якому разі.
До речі, я голосував саме за Гриценка, але до його заклика не прислухуюсь.
Втім, знаю інших прихильників Гриценка, які з радістю оберуть Зеленьського.

92
1 квітня 2019 09:09:07
Більш реальніший розклад буде значно печальнішим для Петра Олексійовича. Щоб не робити світ чорно-білим, в коефіцієнти додаємо відтінкі (це моє бачення,звісно):
Прихильники Тимошенко - 40%
Прихильники Смешко - 80%
Прихильники Ляшко - 70%
Прихильники Кошулинського - 90%

І отримаємо дуже невтішний результат для діючого гаранта: 39,92% проти 60,08%.
Мало того, які б не були ці коєфіцієнти за умоів, що вони менші за 100%, Порошенко все одно впевнено пролітає в другому турі.


То на що може сподіватися чинний президент та його прихильники? Де взяти додаткові 20% голосів? Перемога на дебатах?
Навряд це сильно вплине на електоральну думку - люди і без дебатів знають, що шоумен однозначно програє Порошенко в красномовності, тому поразку свого фавориту сприймуть спокійно.
Втім, може виникнути навіть зворотній ефект - якщо Зеленський на дебатах виглядатиме краще, ніж очікували його прихильникі, то для них він стане безумовним переможцем.

Несподівано знайти додаткових 3,7 мільйонів своїх фанатів і показати явку 84%? Хто повірить в таке збільшення активності населення?
Навпаки, слід очікувати зменшення явки, адже обов'язково знайдуться ті, хто розчарувався у виборах вже після першого туру.

Єдина особа, хто може дати примарну надію Порошенку - це ЮВТ. Через розгалужену мережу своїх політичних осередків, вона має реальний вплив на своїх виборців.
Але цього для врятування Порошенко буде недостатньо - йому потрібні будуть майже всі голоси прихильників Ляшко, Смешко, Кошулинського, але ці голоси жодними домовленостями з цими політиками не отримати.
Не кажучи вже і про те, що союз з Тимошенко одразу відверне від Порошенко значну частину його стабільного електорату.

Не розумію, на чому базувалося те задоволення, яке Порошенко випромінював на брифінгу по результатах екзітполу.
Можливо тільки на тому, що в другий тур не потрапив жодний з претендентів, який обіцяв запхнути Петра Олексійовича у в'язницю.
93
1 квітня 2019 09:08:56
Хоча результати екзит-полів і розчарували прихильників Порошенко, яскрава промова гаранта на останньому брифінгу знову вселила в них надію - мовляв, нічого не втрачено, другий тур буде переможним.
Що ж, спробуємо підтвердити сподівання Петра Олексійовича калькулятором.

Щоб не чекати офіційних результатів, пропоную за основу прийняти середній результат чотирьох опублікованих на УП екзит-полів:
Зеленський - 30.16%
Порошенко - 18.52%
Тимошенко - 13.96%
Бойко - 9,59%
Гриценко - 7,48%
Смешко - 6,61%
Ляшко - 4,66%
Вілкул - 3,57%
Кошулинський - 2,00%
Інші - 3,46%

Тепер спробуємо розглянути варіанти розподілу електоральних симпатій між переможцями першого туру. Справа не благодарна, зазирнути в голову кожного виборця неможливо.
Але ж таки спробуємо напроти прізвища кожного претендента проставити відсоток шанувальників чинного президента серед прихильників цього претендента.

Одразу спростимо собі розрахунки, припустивши, що:
- прихильники Зеленського не розчаруються в своєму фавориті до другого туру;
- проросійський електорат Бойко та Вілкула ні за яких обставин не проголосує за Порошенко;
- тільки половина прихильників кандидата з прізвищем "Інші" в другому турі віддадуть голоси за чинного президента;
- до заклику Гриценка про неможливість подальшої підтримки Порошенко прислухаеться тільки 50% шанувальників Анатолія Степановича.

Оскільки на цю хвилину жодних заяв від інших лузерів першого туру не було чутно, будемо вважати, що тільки вишезгадане припущення буде інваріантним в наших розрахунках.
 за основу берем такі коефіцієнти привабливості Порошенка для електорату наступних претендентів:
Прихильники Зеленського - 0%
Прихильники Порошенко - 100%
Прихильники Гриценко - 50%
Прихильники Бойко - 0%
Прихильники Вілкула - 0%
Прихильники інших - 50%

А тепер розглянемо найсприятливіший для Порошенко сценарій - вся решта виборців в другому турі проголосують виключно за нього, тобто:
Прихильники Тимошенко - 100%
Прихильники Смешко - 100%
Прихильники Ляшко - 100%
Прихильники Кошулинського - 100%

Нескладні підрахунки дають наступний результат 2-го туру:
Порошенко - 51,22 %
Зеленський - 48,78 %

Нереальність такого сценарію абсолютно очевидна.
Настільки, що варто десяти відсоткам прихильників Тимошенко, або 20-ти відсокам прихильникам Смешко підтримати Зеленського, і він вже обходить Порошенко з мінімальним відривом.

94
1 квітня 2019 01:00:48
ZE - 47%

Пидр - 19%
А в кого решта 34%?
95
31 березня 2019 18:09:33
националист - это человек, который следует национальной идее своего государства.
национальная идея должна обеспечивать развитие культурных и исторических ценностей государства.
таким образом, националист - это гражданин, воспитанный на уважении к истории и культуре государства, который ставит себе целью развитие государства, а государство дает возможность развитию гражданина.
таким образом - национализм - это не расовая теория доминирования представителей коренной расы только по праву их рождения, а система вклада каждого гражданина в развитие государства, базирующегося на национальной идее.
Ще раз дозвольте дещо уточнити формулювання.
Націоналіст - це людина, яка взяла на себе добровільний обов'язок бути носієм національної культури (національна мова, історичний погляд, традиція, прикладна культура) в наступні покоління.
Національна ідея у всіх національних спільнот одна - самозбереження і збільшенння чисельності своєї спільноти.
Методи реалізації національної ідеї бувають різними - чрез конкурентні перваги власного національного продукту, через реалізацію права на самовизначення, через поглинаючу експансію чужої національної культури, через чистку власної нації від паразитів і так далі аж до фізичного знищення неугодних національних спільнот.
 
вот здесь самый большой подвох может быть, потому что само обозначение "неугодних національних спільнот" может в конце концов иметь очень размытое значение.
нет неугодных национальных сообществ, есть сообщества, которые ведут подрывную деятельность под видом "национальных сообществ" и это надо четко понимать, что мы не имеем права запретить устраивать "вечера русской культуры" в Украине, но если под соусом "вечеров русской культуры" ведется деятельность по подрыву государственности страны, то такие действия необходимо пресекать, понимая, что вместо культуры нам хотят засунуть идеологию, цель которой - это разрушить самоидентефикацию украинцев и лишить их государственности.
Идеологии, направленные на уничтожение свободной и независимой Украины должны уничтожаться, это несомненно, физическое устранение должно применяться лищь к представителям той идеологии, которые выбрали путь террора против государства Украина.
То есть, национализм - это консервативное движение, в первую очередь, а не идеология расового доминирования одних над остальными.
Націоналізм не має ждного відношення до расової ідентифікації насамперед тому, що національне самовизначеня - це самоідетифікація з певною національною культурою незалежно від антропологічних ознак людини.
96
31 березня 2019 00:04:43
националист - это человек, который следует национальной идее своего государства.
национальная идея должна обеспечивать развитие культурных и исторических ценностей государства.
таким образом, националист - это гражданин, воспитанный на уважении к истории и культуре государства, который ставит себе целью развитие государства, а государство дает возможность развитию гражданина.
таким образом - национализм - это не расовая теория доминирования представителей коренной расы только по праву их рождения, а система вклада каждого гражданина в развитие государства, базирующегося на национальной идее.

Ще раз дозвольте дещо уточнити формулювання.
Націоналіст - це людина, яка взяла на себе добровільний обов'язок бути носієм національної культури (національна мова, історичний погляд, традиція, прикладна культура) в наступні покоління.
Національна ідея у всіх національних спільнот одна - самозбереження і збільшенння чисельності своєї спільноти.
Методи реалізації національної ідеї бувають різними - чрез конкурентні перваги власного національного продукту, через реалізацію права на самовизначення, через поглинаючу експансію чужої національної культури, через чистку власної нації від паразитів і так далі аж до фізичного знищення неугодних національних спільнот.
   
97
30 березня 2019 20:44:34
Современная Украина - это общий дом и для украинских националистов, и для всех прочих граждан.

При это украинские националисты не имеют какого-то привелигированного положения в этой стране.

Украинская нация - да, имеет целых 2 привилегии - украинский государственный и название государства Украина.

А вот националисты  не имеют. Печально.
Дозволю собі трохи вас виправити.
Українська нація - це спільнта людей, які не мають жодних привелеїв в Україні.
Привилеї має  українська національна культура, а не її носії - важливо розуміти різницю.
Державна мова, мовні квоти, озвучка в кінотеатрах, зменшені податки на український культурний продукт - це привелеї для українької культури, якими можуть скористатися громадянин України будь-якого наіонального самовизначеня.
Привілеї для носія національної культури - це, наприклад, вступ у ВУЗ або зайняття посади за націнальною ознакою. Україна цим точно не страждає.     
98
30 березня 2019 13:28:41
З інтерв'ю Зеленського Аллі Мазур про трансляцію "Слуги народу" в передвиборчій період:
- З точки зору чистоти ведення компанії, чи бачите ви в цьому порушення?
- Нет ... я не считаю, что это агитация.

Як результат, телевізійний контент 1+1 сьогодні, в день агітаційної тиші, з обіду буде заповнений виключно обличчям одного з кандидатів в президенти.

В цій історії мене не дуже хвилює та перевага над іншими претендентами, яку гепотетично отримує Зеленський.
Мене не цікавить наскільки законним є цей хід. Цікавить інше.

Всю виборчу компанію Зеленський позиціонував себе людиною, яка щиро прагне до наведення ладу в країні, насамперед, до бодай елементарної справедливості.
На фоні нашого політичного естеблішменту, який в кожній своїй промові ховає по дві дулі в кишенях, шоумен виглядав хоч і наївним, але переконливо щирим.
І це не могло не підкупати: його прихильники закривають очі на брак досвіду та незграбність політичних висловлювань - головне, що ці слова йдуть від щирого серця.

То що ж виходить? Тільки но "нове обличчя" однією ногою ступило на політичну стежку, як щірість миттєво змінилася на політичну доцільність.
"Я не считаю, что это агитация" - це вирок всьому тому образу, який створювала команда Зе протягом передвиборчої компанії.

Адже, якщо політик не вбачає тут очевидного, то з якого дива він побачить очевідність і в іншому - від проплачених судових рішень до присутності російських військ в Україні?

Спитаєте, чи міг актор щиро відреагувати на питання журналістки? Міг, і без проблем. Достатньо було б погодитися, що дійсно в цьому є елементи агітації, але вони не заборонені законом.
Заявити, що з етичної точки зору, можливо, правильніше було б не використовувати такий ресурс.
Але, мовляв, про яку мораль може йти мова, коли опопненти зухвало не дотримуються закону підкупом виборця, техічними кандидатами, брудними компроматами на конкурентів і т.д?
Тому, цією можливістю слід скористуватися, щоб хоч якось протистояти брудним технологіям опонентів.

Цього було б достатньо, щоб не виглядати копією Луценка під час брифінгу по свиногейту: "журналісти на крок випередели правохоронців".

"То були не сльози, просто щось потрапило в око", писав класик. То була не щирість, а от розчарування буде справді щирим і швидким.

PS
Закон України не передбачає відповідальність за агітацію чи контрагітацію в соціальних мережах протягом дня тиші.
99
28 березня 2019 09:29:01
Дурне опитування.
Які висновки робити з нього?
Краще б запитав, наскільки національне самовизначення людини співпадає з національним походженням.
100
26 березня 2019 10:31:40
Дякую, Лірнику за чудову роботу!
Але скажіть, чому я не бачив цей мульт на телебаченні?
Цей серіал потрапив на телеекрани?
101
25 березня 2019 13:05:59
Мушу розчарувати прихильників шоумена - швейцарська модель тут не спрацює. Аж ніяк.
Будь-яка спроба впровадження прямої демократії в Україні обов'язково закінчиться радянською системою народовладдя, яка полягає в повній профанації самої ідеї прямого волевиявлення.
Якщо забули що це таке, просто перегляньте нафталінові шедеври кінематографа сталінських часів на кшталт "Свинарка и пастух", "Член правительства" і т.п., які дуже непогано розкривають сутність радянської демократії .

Причина елементарна - загально суспільне рішення в країні з нерозвинутим громадянським суспільством, із суспільством, враженим ідеологічними протиріччями та хворим на дрімучий патерналізм, об'єктивно буде більш ретроградним, відсталим та гальмівним, ніж рішення еліти цього суспільства. Навіть, незалежно від якості цієї еліти. Адже в наших плебісцитах думку освіченої та відповідальної людини чисельно переважує думка безвідповідальних невігласів, яких в такому суспільстві значно більше. Не кажучи вже про недосконалість механізму проведення таких плебісцитів і ступінь довіри до них.

Ще дуже, дуже довгий час, допоки не визріє в країні потужне громадянське суспільство, про пряму демократію слід забути. Певним чином праві ті, хто стверджує, що сьогодні Україну врятує тільки диктатура, адже тому є безліч історичних прикладів.
Але якщо ми не хочемо йти диктаторським шляхом, а ми точно не хочемо, єдиною альтернативою для нас залишається виключно представницька демократія - демократичний устрій, за яким народ делегує своєму обранцю право приймати самостійні рішення, усвідомлюючи, що ці його особисті рішення будуть більш прогресивними та виваженими, ніж ті, на які усереднено здатне суспільство.

Замість референдумів прямої дії нам потрібні виключно консультативні, щоб з'ясувати, чи дотягує суспільна думка до думки політичних еліт.
І якщо виявляється, що не дотягує, еліти повинні не підлаштовуватися під суспільство, а вчиняти більш ефективні просвітницькі заходи, щоб до наступного референдуму таки переконати суспільство в своїй правоті.

В цьому розумінні Україні потрібен не слуга народу. Україні потрібен народний геній - людина, яка має чітке власне бачення, як витягти країну з кризи, а не розпитує про це народ.
Натомість нове обличчя української політики стверджує дослівно: " ... должен быть референдум, украинцы должны решать, куда они вступают, в тот или иной союз".
Просто уявіть: на п'ятому році війни Зеленський цілком припускає зміну геополітичного курсу країни, якщо на то буде народна воля.

Так от, пане Зеленський, сучасному українському суспільству такий президент не потрібен - сьогодні існує небезпечно велика ймовірність того, що народне волевиявлення буде хибним, а ви все-одно будете його втілювати, щоб не втратити свій злощасний зуб.
Потрібен той, хто не тільки має переконання, в якому напрямку потрібно рухатися Україні, а ще й здатен покласти життя на те, щоб переконати в цьому українське суспільство.
Який сприйматиме народне волевиявлення не як наказ для втілення, а тільки як оцінку ефективності просвітницької роботи серед населення.

Проявіть лідерські якості, публічно висловіть свою тверду позицію щодо всіх складних питань, від гуманітарних до військових, гарантуйте незмінність цієї позиції навіть у випадку жорсткої реакції суспільства - от тоді вас, нарешті, сприйматимуть за відповідального політика, а не за політичного приколіста.
102
25 березня 2019 13:05:44
Феномен ZЕ сьогодні вже ні для кого не є секретом - допоки майстер експромтів на сцені вперто мовчить в публічному політичному просторі, кожен прихильник шоумена бачить в ньому виключно свого омріяного месію.
При цьому всі обожнювачі артиста неодмінно підкреслюють одну, на їхню думку безперечно позитивну, характеристику претендента - майбутній президент робитиме ставку на принцип прямої участі громадян у вирішенні долі країни через різноманітні форми громадянського волевиявлення.

Зверніть увагу, як чудово цей передвиборчий хід команди ZЕ поєднується із інтригуючим мовчанням актора щодо найболючих проблем українського суспільства - на будь-яке складне питання відповідь вже готова: новий президент все робитиме так, як того вимагатиме народ. Слуга народу, як ніяк. Ще й зуб дає.

Тобто на відміну від майже всіх кандидатів, Зеленський позиціонує себе не лідером, не провідником певної новітньої, передової ідеї, а просто ефективним організатором.
Менеджером, який здатен організувати будь-який процес, висловлений суспільством на різного роду плебісцитах та опитуваннях.

"Народ, вам куда, в Євросоюз или в Таможенный? Вы определитесь, а я все чудесно организую. Зуб даю." - приблизно так виглядає принцип народовладдя від Зеленського.
Тобто принцип прямої демократії, за яким народ делегує владі готове для виконання рішення.
Дуже зручний принцип, адже він насамперед знімає з політика відповідальність за провальні рішення: мовляв, я ж тут ні до чого, саме цього прагнув народ.
Зате швейцарська модель, каже Зеленський.
103
24 березня 2019 11:46:34
Первые шаги Зеленского  пригласить в Украину след стенную группу из ФБР  и пару американских прокуроров , Ввести ЧП в связи с тотальной коррупцией зарыть границы для топ чиновников    , поменять законодательство в плане ареста без залога всех тех кто  проходит по делах о разворовывании страны. Создать пару судов под контролем Европы и  там рассматривать все дела по барыгам  и мародерам . А уже потом проводить реформы .Этого от него ждет народ .
Кожен прихильник Зе чекає від нього чогось свого.
Але ніхто не знає намірів самого Зеленського - відомий актор та майстер експромтів виявився самим непублічним серед претендентів на булаву.
Він навмисно максимально приховує свою позицію, щоб ви й надалі сподівалися - Зеленський зробить все те, чого вимагає суспільство ...
Так от запам'ятайте: гра Зеленського в народовладдя потрібна йому тільки задля того, щоб зняти з себе відповідальність за провальні рішення - мовляв, я тут ні дочого, цього прагнув народ.

Зверніть увагу: на відміну від майже всіх кандидатів він позиціонує себе не лідером, не провідником певної новітньої, передової ідеї, а просто ефективним організатором.
Менеджером, який начебто здатен організувати будь-який процес, висловлений суспільством на різного роду плебісцитах та опитуваннях.
Він звертається до народу для написанняя програми, запитує народ про  прізвище прем'єра і т.д.     
"Народ вам куда, в Євросоюз или в Таможенный? Та говно вопрос, все организую, как скажете, зуб даю." - приблизно так виглядає принцип народовладдя від Зеленського.

Але цей застарілий принцип народовладдя часів радянської профанації сьогодні не працює і не може працювати.
з самих елементарних причин - загально суспільне рішення завжди є більш ретроградним, відсталим та гальмівним, ніж рішення еліти ціього суспільства.
Тому, що в плебісцитах думку освідченої та відповідальної людини переважує думка безвідповідальних невігласів, яких в суспільстві зазвичай більше.
Сьгодні референдуми проводять не задля того, щоб  виконати волю народу, а задля того, щоб з'ясувати, чи дотягує супільна думка до думки політичних еліт.
І якщо виявляється, що не дотягує, еліти не підлаштовуються під суспільство, а вчиняють більш ефективні просвітниціькі заходи, щоб до наступного референдуму переконати суспільство в своїй правоті.

Тож обираючи президента країни, ми не обираємо не слугу народу, який буде виконувати наші накази - назавжди викресліть з голови цю хибну думку.
Обираючи президента, ми делегуємо йому право приймати рішення від нашого імені, усвідомлюючи, що його власні рішення будуть більш прогресивними та виваженими, ніж ті, на які усереднено здатне суспільство.           
   
104
23 березня 2019 09:48:51
Ізя, хочу вас дещо розчарувати.
Кацапи у відповідь намалювати свою табличку.

105
22 березня 2019 09:46:14
Послухайте, ну звідки в суспільстві поширилася думка, що реформи і корупція несумісні?
Як раз навпаки - за умов грамотної оганізації процесу, корупційна модель може бути дуже ефективною.
А диктаторська модель буде ще ефективнішою, повірте. Але ж певний час, звісно.

Давайте призначимо Кернеса керувати вищою радою юстиціїї - впевнений, кількість неправомірних суддівських рішень одразу поменшає в рази.
Тому, що модель управління "я тебя, сука, помножу на ноль" буде значно ефекктивнішою за ту корупційну "чаво изволите?", що панує в цьому середовищі.

Сучасному суспільству потрібен від влади не тільки позитивний результат, а й усвідомлення того, що цей результат здобутий в законний і справедливий спосіб.
А от влада, виявляється, цього не розуміє - на лобі генпрокурора великими церковнослов'янскими літерами відкарбоване щире здивування: "поважні люди ефективно організували ремонт бронетехніки, а ви тут скандали роздмухуєте".

І справа тут насамперед не в збагаченні на контрабанді, обналі та відкатах - це другорядне.
Справа в тому, що влада просто не знає, як в інший спосіб організувати цей процес.
Розумієте? Якщо цей кримнально-корупційний ланцюжок розірвати, у нас дійсно не буде бронетехніки.

Розенблат попри всіх очевидних доказів злочину не сидить у в'язниці не тому, що відкупився на верхах.
А тому, що він в свій кримінальний спосіб закриває велику соціальну проблему в складному регіоні.
І Порошенко не бачить альтернативного рішення цієї проблеми.

Якщо раніше бюджетні гроші, що були виділені на ремонт тротуару, банально розкрадалися, то сьогодні вони потрапляють на приватне підприємство місцевого мера з виробництва та укладки тротуарної плитики.
Громадяни бачать реальні зміни - на тротуарах з'явилася плитка. І хоча місту вона обійшлася втридорого і із сумнівною якістю - це всеодно реальний прогрес.
Але ж ми маємо чітко усвідомити, що якщо держава буде культувувати таку модель господарювання по всій країні, нічого гарного з цього не вийде.
106
20 березня 2019 10:03:23

Гриценко Анатолій: 36%
Кошулинський Руслан: 27%
Порошенко Петро: 23% 
107
18 березня 2019 19:31:06

житель КиеваСообщений: 6340

Второй срок Порошенко это ...

« : Сегодня в 14:19:09 »

... тотальная диктатура в стране. Оппозиционные телеканалы будут закрыты, газеты тоже. Юлю - посадят в тюрьму. Петя и его люби друзи начнут воровать с утроенной силой, потому что никаких стопов больше не будет. Война на донбассе продолжится. Скорее всего никаких переговоров с кремлем не будет, транзита по украине тоже не будет. Скорее всего после парламентских нас ждет девальвация гривни. Путем фальсификаций петька протащит свою фракцию в парламент, что тотально законсервирует режим. Пойдет бодрый отжим храмов, который пока притормозили перед выборами, а значит будет много крови, но о ней мы будем узнавать из блогов Шария, а не главных СМИ. Скорее всего будут приняты законы об ограничениях в интернете, будет закрыт доступ на ютуб, на фейсбук, в инстаграм. Порошенко станет нерукопожатным в странах Европы. Думаю даже литовцы перестанут здороваться, но на этот счет есть сомнения.
Население продолжит нищать и умирать от плохой медицины и некачественного питания, молодежь продолжит выезжать в ЕС. ЕС возможно отменит визовый режим, а власти украины введут выездные визы если едешь в Россию и Беларусь


Цей кадр є шанувальником блогів Шарія.
Далі можна не читати.
От якого тягти на ФУП цю херню?

108
16 березня 2019 22:08:41
Оцінюючи кандидатів в президенти я насамперед намагаюся уявити, яку країну прагне побудувати кожний претендент на булаву. Дуже важко це спрогнозувати, коли мова йде про кандидатів, які ще не встигли засвітитися в політичній діяльності - окрім обіцянок, красивих програм та обмовок на публічних виступах, жодної корисної інформації. Інша справа, коли йдеться про наших політичних зубрів - тут інформації для прогнозів цілком достатньо.

Тож поділюся всласним баченням того, яку країну нам презентує Порошенко в наступні п'ять років. Виходжу з того, що, на моє переконання, Петро Олексійович, як відмінник кучмівської школи держуправління, просто не розуміє, що країною можна керувати в інший спосіб.

Дуже помиляються ті зрадофіли, які вважають, що Порошенко, як колись Янукович, розбудував корупційну мережу щоб банально збагачуватися на ній. Безумовно ні - Петро Олексійович закриває очі на масштабну корупцію, навіть покриває її тільки тому, що саме корупція є єдиною рушійною силою та мотивацією роботи всього держапарату. Без неї країна миттєво стає некерованою, а в умовах війни це дорівнює розвалу. Порошенко не бачить ні кадрів, ні часу для зміни такої системи керування. Навіть не бачить доцільності в цьому - йому здається що, якщо цю систему дещо удосконалити, вона буде досить ефективною і вельми корисною країні.

Спитаєте, а чи взагалі існує шлях, який приведе до зміни клептократичної моделі управління в Україні, ще й в умовах війни? Так, він є. І полягає він не в одночасній заміні старих кадрів на нові по всій країні, а в прискіпливій культивації нової моделі в окремому регіоні з подальшим поступовим розширенням її на всю країну.

Саме цей шлях хтось порадив Порошенко, коли він призначив Саакашвілі керівником Одеської області - локальний успіх в цьому регіоні планувалося поширити на всю країну. Втім Петро Олексійович швидко включив задню, коли усвідомив, що зміни боляче б'ють по його ключових партнерах, а головне - нова модель керування ніяк не вписується в його власний, набутий з кучмівських часів, світогляд.

З іншого боку імпульсивний Саакашвілі так і не зрозумів, що Порошенко не стільки барига, скільки "барижний маніпулятор" - бариги потрібні йому насамперед не для власного збагачення, а як інструмент державного управління, хоча це жодним чином не знімає відповідальності за співпрацю з ними.

Так чи інакше, головний провал затії з Саакашвілі полягає в тому, що стартовий об'єкт реформування був обраний неправильно - Одеська область занадто важка для цього експерименту. Починати треба було не там, де корупція панує безроздільно, а там, де її реально легше подолати, де найменше присутні корупційні інтереси вищих еліт. Нехай це була б не область, нехай просто експериментальний район, але такий, де реально можна було б впровадити локальні зміни повною заміною місцевого держапарату, спеціально розробленим для цього регіону податковим законодавством, оновленини місцевими судами і т.д.

Тож домовленість з олігархами за рахунок розподілу між ними державних ресурсів та керованість всіх гілок влади за рахунок толерантності до корупції - саме на цих двох китах Порошенко усвідомлено і впевнено веде країну в майбутнє. В тому майбутньому дійсно буде і армія, і мова, і віра. І наближення до Євросоюзу та НАТО, і віддалення від "рускава міра". Але там ніколи не буде справедливого судочинства та вільного підприємництва. В наслідок чого суспільство регулярно вибухатиме корупційними скандалами та майданами від відвертого беззаконня.

От якби ми були азіатами, то Петро Олексійовичу, думаю, таки вдалося б побудувати омріяну країну - якщо не Південну Корею, то щось на кшталт Азербайджану. Але ми - не азіати, для нас справедливість вища за матеріальну доцільність, а тому така модель державного управління для України є безнадійно тупиковою.

Втім, в руках Порошенко вона залишиться працездатною ще наступних п'ять років, які, безумовно, будуть втрачені для розвитку країни. І всі рейтинги налаштовують нас на те, що в другому турі доведеться обирати між глибоким цементуванням клептократичної моделі та ризиком втрати суверенітету. Ой як не хочу опинитися перед таким вибором.

109
15 березня 2019 21:05:38
Фільтр №5.
З цих двох обираю того, хто знайде сили втілити задумане. Одна справа - бажати, а інша - зпромогтися це зробити.
собственно , я практик ...
ну и на 5-м этапе
я всегда отдам предпочтение людям действия и у которых есть конкретные результаты
включая и + и -., ибо  ошибок не совершает только тот , кто ничего не  делает вообще,
а не седовласым телепиз...унам на поводке у своей жены ...
ну вы поняли ))

Звісно, розумію.
Той, в кого Порошенко та Гриценко потраплять до 5-го фільтру, перемогу віддасть Порошенко, це цілком зрозуміло.
Але в парі з Кошулинським віддаю перевагу Гриценко спираючись не на його персональні якості, а на те, що суспільство більше опиратиметься реформаторським ініциативам Кошулинського - національна ідея ще не має масштабної підтримки в українському суспільстві. 
110
15 березня 2019 20:44:31
херовый у тебя алгоритм
если на выхлопе вылез грицацуй-нездара
Що поробиш, так вийшло.
А що, пардон, хто вілізає у вас, якщо ви скористаєтеся цією ж процедурою?
первое и основное - угроза государственности Украины со стороны  РФ
существует ? - безусловно
РФ тратит на одну оборону cтолько как весь бюджет Украины за год
в пересчете на наше население, то это в 8  раз больше.

собственно, все остальное фуфло, детали  и производные этого факта.

поэтому мирный треп обывателей магазинов
о углубленной демократии и правовом государстве ...
то это как на Титанике голосование о составе блюд
на следующий день перед столкновением с айсбергом ... 
это не нагнетание и не создание видимости безальтернативности ...
но для государства и его существования на этот момент - на мой взгляд - Порошенко оптимален ... и пока оптимален. Ибо ничего вечного и постоянного нет.
Все иное - это будет ослабление позиций Украины и угроза поглощения РФ,
из-за слабости власти и  разных иных факторов.

ну это тоже банальные очевидности ... пардон за пошлости уже ))
Ваша позиція зрозуміла, але алгоритм прийняття вашого рішення геть інший.
Мені цікаво, чи отримали б ви той самий результат, якби скористалися моїм алгоритмом?
 
111
15 березня 2019 19:24:57
херовый у тебя алгоритм
если на выхлопе вылез грицацуй-нездара
Що поробиш, так вийшло.
А що, пардон, хто вілізає у вас, якщо ви скористаєтеся цією ж процедурою?
112
15 березня 2019 18:51:19
Вибачте ваш алгоритм попахує пропагандою, а ось чому:
ви спочатку викреслюєте не злочинців які завдяки даній владі потрапили у виборчий список а не за грати, а технічних кандидатів,
далі ви викреслюєте кандидатів які будуватимуть не таку країну як хочете, хоч туди ви включили людей які брешуть чого хочуть
причому упевнений що ви свідомо викреслюєте крайніх демократів і лібертаріанців а залишаєте комуно-соціалістів хоч є один із націоналізмом
перегляньте свій алгоритм він невдалий

Навіть не буду сперечатися.
Думаю, ви в своєму алгоритмі поставилиб першим фільтр той, яким я залишив останнім - доброчинність претендента.
Дійсно результат дуже залежить від порядку пристосування фільтрів. І в мене він вийшов би іншим, якби фільтри мали інший пріорітет.
Тут прояв моєї суб'єктивності - я дійсно можу закрити очі на певну недоброчинність претендента в минулому, якщо він щиро прагне втілити програму в життя і ця програма збігається змоїм баченням.
Тому й питання про зраду я зсунув в останній фільтр.
   
113
15 березня 2019 18:27:57
Политические предпочтения, как и религия - дело очень личное, я бы сказал интимное.
Выворачиваь это на загал, все равно, как дрочить на площади.
ИМХО.
Не говоря уже о том, что по большому делу это никому не интересно.
Ну це даремно ви так.
Мова йде не про мої політичні вподобання - ну дійсно, хто я такий, щоб комусь це було цікаво.
Йдеться про те, що окрім емоційного підходу до визначення свого фавориту існує ще й прагматичний, формалізований.
В якому немає місця фейкам, гіпертрофованим звинуваченням та сумнівним аргументам на кшталт "президент-комік".
Можливе комусь, хто ще не визнаився, такий підхід буде в нагоді. 
114
15 березня 2019 18:18:57
Те що, Порошенко не планує вибудовувати правову державу, для мене свідчить опір його найближчого оточення створенню справді чесних та незалежних силових та судових органів.
Які ще додаткові органи ви б хотіли бачити створеними?
Я, о сором, навіть не зможу перерахувати всіх антикорупційних новітніх підрозділів, що з'явились за час каденції пороха.
І ще менше змоги назвати їх діла на ниві захисту законності.

Я про те, що новостворені органи (НАЗК та НАБУ), на жаль, умисно створені, як залежні та керовані.
Що створенню антикор суду чинився колосальний опір, а тепер точиться запекла боротьба за його керований склад.
Відчайдушна бортьба за своїх людей в КС та ВС,  за представництво в ЦВК і т.п.

На моє перконання, Петро Олексійович, як вихованець кучмівської школи держуправління просто не знає, як по-іншому керувати країною.
Домовленість з олігархами за рахунок розподілу між ними державних ресурсів та керованість всіх гілок влади - на цих двох китах Порошенко дійсно зможе покращити деякі показники держави.
Але така модель управління тупикова, особливо в українському суспільстві, хоча вона й спрацювала в Південній Кореї.
Бо ми - не азіати, для нас справедливість вища за матеріальну доцільність.


 
115
15 березня 2019 17:47:38
Одне питання. Що робив Гриценко під час майдану?

Шановний DIDUS, це питання я планував враховувати у фільрі №7. Але до нього справа не дійшла.
116
15 березня 2019 17:44:11
п'ять останніх років показали, що він навіть і не планував
Досить гарно викладено, але ось тут пройоп, бо процитоване - дуже суб'єктивне нічим суттєво не проаргументоване судження, і критерієм воно бути не може.
По суті - так, кошулинський, порох, і гриць - найменше зло з усієї камарильї кондєдатів.

Звісно, це мої власні висновки.
Те що, Порошенко не планує вибудовувати правову державу, для мене свідчить опір його найближчого оточення створенню справді чесних та незалежних силових та судових органів.
Попри те, що він реально прагне позитивних змін в іншому. "Армія, мова, віра" - тут він щирий і в цій царині я можу закрити очі на багато його помилок.
Але щодо розбудови правової держави - тут повна профанація змін, яку просто неможливо спостерігати. 
Втім, припускаю, що для когось це не є очевидним.   
117
15 березня 2019 17:27:49
Спробував трохи формалізувати процедуру власного вибору претендента на булаву.
Щоб максимально виключити емоційну складову прийняття рішення.
Задля цього послідовно пропустив всіх кандидатів через фільтри допоки не залишився один.

Фільтр №1.
З 39-ти претендентів викреслюю 12 технічніх кандидатів - осіб з відсутністю будь-якої публічної впізнаності.
Геннадій Балашов, Роман Безсмертний, Ольга Богомолець, Інна Богословська, Юрій Бойко, Віктор Бондар, Олександр Ващенко, Олександр Вілкул, Микола Габер, Анатолій Гриценко, Олександр Данилюк, Юрій Дерев’янко, Василь Журавльов, Володимир Зеленський, Сергій Каплін, Юрій Кармазін, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Руслан Кошулинський, Віктор Кривенко, Віталій Купрій, Юлія Литвиненко, Олег Ляшко, Олександр Мороз, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Андрій Новак, Сергій Носенко, Володимир Петров, Петро Порошенко, Руслан Ригованов, Віталій Скоцик, Ігор Смешко, Олександр Соловйов, Сергій Тарута, Юлія Тимошенко, Юрій Тимошенко, Ігор Шевченко, Олександр Шевченко.

Фільтр №2.
З 25-ти залишившихся викреслюю 19 - тих, хто свідомо балотується не задля перемоги, а для PR, політичної кар'єри та покращення рейтингів на парламенських виборах. 
Геннадій Балашов, Роман Безсмертний, Ольга Богомолець, Інна Богословська, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Анатолій Гриценко, Олександр Данилюк, Юрій Дерев’янко ,Володимир Зеленський, Сергій Каплін, Юрій Кармазін, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Руслан Кошулинський, Віталій Купрій, Олег Ляшко, Олександр Мороз, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Андрій Новак, Петро Порошенко, Віталій Скоцик, Ігор Смешко, Сергій Тарута, Юлія Тимошенко, Олександр Шевченко.

Фільтр №3.
Припускаю, що всі вісім відфільтрованих претендентів дійсно виконають свою передвиборчу програму, власні публічні заяви та обіцянки на 100 відсотків. 
І викреслюю тих, хто прагне розбудувати не ту Україну, в якій я хочу жити.
Саме на цьому етапі я викреслив Зеленського - мені не потрібна країна, яка прагне добросусідських відносин з агресором за рахунок власного суверенітету.
Таким чином, з вісімки залишається наступна п'ятірка тих, чия програма та публічні заяви певною мірою збгаються з моїми уявленнями про напрямок розвитку країни:
Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський, Руслан Кошулинський, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко.   

Фільтр №4.
З п'ятірки викресюю очевидних брехунів - тих хто свідомо навіть і не планують втілювати свою красиву програму в життя.
Звісно, перша претендентка на виліт - це пані Юля, другим йде ще один майстер слова - пан Ляшко.
Разом з ними відправляю в смітник і діючого президента - п'ять останніх років показали, що він навіть і не планував будувати ту правову державу, про яку так багато говорить.
Тож залишаються тільки двоє тих, хто реально намагатиметься втілити свою програму в життя.
Анатолій Гриценко, Руслан Кошулинський, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко.   

Фільтр №5.
З цих двох обираю того, хто знайде сили втілити задумане. Одна справа - бажати, а інша - зпромогтися це зробити.
На мій погляд, Гриценко матиме більшу підтримку своїх ініціатив в суспільстві, ніж Руслан Кошулинський, а тому в нього буде більше шансів досягти певного успіху.
Тому викреслюю Руслана (хоча найкращім рішенням було б об'єднання двох потілитиків)
Анатолій Гриценко, Руслан Кошулинський.

Мені вистачило 5 стадій фільтрації. Але якщо б на 5-й стадії залишався вибір претендентів, я б задіяв наступні фільтри:
Фільтр №6 - кращий досвід  державного управління.
Фільтр №7 - наявність публічних звинувачень в недоброчинності.

Цікаво, який результат отримаєте ви, шановні ФУПівці, якщо застосуєте цей алгоритм?       

   

118
14 березня 2019 09:57:56
Опалював палас?
119
10 березня 2019 20:58:25
19. Наприкінець, про феномен так званих "російськомовних українців".
Це дуже строкатий прошарок суспільства і тому їх треба розглядати окремо і виважено. Я б їх поділив на 3 категорії:

а) Звичайна російськомовна проросійська вата, незалежно від етнічного походження.
З ними все ясно - по суті це 5-та колона Кремля і закликати їх до вживання української взагалі безглуздо.
Вони створюють величезну загрозу українській державності, але боротися з ними слід в іншій площині.

б) Громадяни, що національно самоідентифіковані росіянами і є патріотами України.
Ці люди є представниками російської національної меншини в Україні і мають певні права на вжиток власної мови та культури, так само, як і інші національні меншини.
Звинувачувати їх у вживанні російської мови в побуті - просто абсурд, вони для того і самоідентифікувалис я росіянами, щоб бути носієм саме російської культури та мови.
Інша справа, що вони мають використовувати українську на службі - але то вже інша розмова.
Як раз ця категорія громадян менш за інших протистоїть українській мові - свідомо визнаючи себе національною меншиною, вони зазвичай не претендують на якісь мовні преференції.

в) Російськомовні громадяни, які вважають себе українцями за національністю.
Але ж українська національна спільнота їм цілком обґрунтовано пояснює, що без вживання української в побуті, без зобов'язання бути носієм української мови та культури своїм нащадкам, така ідентифікація неможлива.
Вони гуртуються в цілий громадянський рух і вигадують собі різноманітне обґрунтування своєї ліні чи неспроможності перейти на українську - від двомовності української нації до необов'язковості мовної ознаки в національному самовизначенні.
По суті, це національно не самовизначені люди. Мені вони нагадують алкоголіка, якому не вистачає духу кинути пияцтво і тому він вигадує історії про корисні властивості горілки.
Ця категорія теж є неоднорідною - багато з цих громадян, відчуваючи своє українське походження, щиро намагаються асимілювати дітей в український національний простір, а от інші - вперто вважають це за непотрібне.
От останні і є найнебезпечнішими для майбутнього української мови - вони завжди будуть підтримувати ідею державної двомовності та під прикриттям патріотизму опиратися наданню преференцій українській мові.







120
10 березня 2019 19:08:56
Якщо захочете продовження, напішіть ...
  
пишу - продовжуйте

16. Право націїї на самовизначення походить з усвідомлення того, що кожна національна культура є найвищим результатом тривалої соціальної еволюції людини на шляху родина - плем'я - рід - етнос - нація.
Що кожна національна культура - це безцінне унікальне знання, яке і утворє сучасну цивілізацію і втрата будь-якої національної культури є втратою для всієї цивілізації.
Запитайте пересічну людину, чи треба захистити амурського тигра від вимирання? Кожен з нас скаже, що треба, і не тому, що ми сумуватимемо за симпатичною тваринкою.
Просто підсвідомо ми розуміємо, що запорукою біологічної еволюції на Землі є велика різноманітність тваринних форм і видів.
Абсолютно теж саме стосується не тільки біологічних форм, а й соціальних - втрата, скажімо, кримськотатрської національної культури реально збіднить загальнолюдську цивілізацію. 
Ще одна корисна аналогія: Софія Київська вже не належить українцям повноцінно - вона визнана всесвітньою історичною пам'яткою і загальнолюдським надбанням.
Державі належить тільки обов'язок з підтримки цієї пам'ятки в належному стані, але зруйнувати її, або перепрофілювати під ресторан вона права не має.
Аналогічне відбувається і з національними культурами - всі вони вважаються надбанням загальнолюдської цивілізації, а на державі, в межах якої відбулося самовизначення нації, лежить обов'язок по захисту і розвитку її культури.   
Цим порівнянням я хочу донести до нашого суспільства, що захист культур корінних націй України (української, кримськотатарської, караїмської та кримчацької) є громадянським обов'язком кожного громадянина України.
Таким самим обов'язком, як захист Софії Київської, сплата податків або служба в армії.

17.  Державний протекціонізм національної культури полягає в впровадженні законодавчих заходів, які на території компактного проживання носіїв цієї національної культури забезпечують їй  панівний, позаконкурентний стан.
Це мовні квоти в засобах ЗМІ, пільги на сворення та реалізацію національного культурного продукту, державні витрати на різноманітні державні інституції, які опікуються цією проблематикою.
Мету такого протекціонізму можна вважати досягнутою, коли на цій території буде панувати стійке мовно-культурне національне середовище і коли передача національної культури в наступні покоління буде відбуватися не тільки державними навчальними закладами, а, насамперед, в природний спосіб - від батьків дітям в родині.   

18. Представники національних меншин схильні інтерпретувати державний протекціонізм корінних національних культур, як прояв нерівності громадян за національною ознакою.
Це неправда і маніпуляція: державні преференції надаються національній культурі, а не її носіям - це абсолютно різні речі.
Національна нерівність виникне у випадку, якщо українцям або кримськім татарам, наприклад, впровадять квоти на вступ у ВУЗ, набо на державну посаду.
А от нижча ціна на україномовну книжку за рахунок скасування ПДВ жодним чином не пов'язана з національною нервіністю - вартість цієї книжки однакова для представника будь-якої національності.
Запобіжником національної нерівності є відсутність графи "національність" в паспорті громадянина України. 
Без неї технічно неможливо впровадити будь яку преференцію чи обмеження за національною ознакою.       

Повна версія