по результатам опроса [forum.pravda.com.ua]
 
 золото:
 

 настойка    0  Холод               0  RadioGaGa    0

    
 серебро:
 

 Консул    1  Егорий  1

 
 бронза:
 

 Людас    2  rukki  2  Nаffi  2 

не ua-ix

від родрігеса не очикував  
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 07/10/2010 23:55 користувачем Єгорій.

делал сам... неуважуха - на 60-ти летие, которое раз в жизни, дарить купленную в магазине фигню... дарю при общественности всего мира.  
 Виктор Федорович! с Днем Рождения вас!    
 
 [www.youtube.com]
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 07/09/2010 10:25 користувачем Єгорій.

Федеральная служба по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор) назвала сроки, которые будут даваться «провинившимся» интернет-изданиям на удаление или редактирование комментариев читателей, которые не понравились ведомству.
 
 Напомним, что в середине июня пленум Верховного суда Российской Федерации фактически узаконил государственную слежку за читателями онлайновых СМИ, приняв постановление «О практике применения судами закона РФ «О средствах массовой информации». Документ обязывает Роскомнадзор проверять комментарии и указывать интернет-СМИ на «злоупотребление свободой массовой информации». Если же после обращения надзорного ведомства реакции на претензию о злоупотреблении не последует, редакции издания придётся либо доказывать, что требования чиновников несостоятельны, либо нести ответственность (предупреждение, второе предупреждение, отзыв лицензии).  
 
 
 
 Как заявил вчера глава Роскомнадзора Сергей Ситников, рунет-изданиям даются рабочие сутки на удаление или правку «неугодных» комментариев. Вероятно, это прецедент, потому что именно такой срок был указан в уведомлении, отправленном главному редактору «Агентства политических новостей» Константину Крылову с требованием «незамедлительно удалить комментарии с признаками нарушения закона».
 
 По словам г-на Ситникова, предупреждения будут рассылаться исключительно по электронной почте. Никаких телефонных звонков и заказных посланий. Кто не успел, кого не было на месте — тот опоздал, а потому виноват. Какая там презумпция чего бы то ни было...  
 
 По мнению наблюдателей, подобный драконовский подход может создать почву для мошенничества и подделки официальных писем Роскомнадзора. А вот в ведомстве считают, что проблем с подтверждением данных об отправке обращения к СМИ быть не должно: в уведомления планируется включать электронную копию оформленного на бланке Роскомнадзора требования (с печатью и подписью начальника структурного подразделения). Кроме того, ведомство намерено чётко определить адрес электронной почты, с которого будут отправляться сообщения.
 
 [nnm.ru]

Верховна Рада відмовилась відправити у відставку міністра палива й енергетики Юрія Бойка.  
 
 За проголосувало лише 157 депутатів, за необхідних 226.
 
 Партія регіонів дала 0 голосів, БЮТ - 122, НУНС - 35, комуністи, литвинівці, позафракційні -0.
 
 Проект був внесений бютівцями Соболєвим і Зваричем у зв'язку з рішенням Стокгольмського арбітражу щодо повернення 5,4 мільярдів доларів "Росукренерго".
 
 Під час розгляду питання регіонал Ярослав Сухий порадив опозиціонерам поцілувати його "в вуста малинові".
 
 Також Рада відмовилась внести до порядку денного постанову про звернення до президента щодо звільнення голови СБУ Валерія Хорошковського.
 
 Українська правда
 
 
 

 Данко: Вставай! Я тебя везу домой на смерть.  Роста: Поцелуй мою зал.пу. 

Все почалося з убивства Георгія Гонгадзе.  
 
 Злочин було здійснено руками співробітників міліції. Власне, з тих часів в українській журналістиці утворився синдром недовіри до слів правоохоронних органів.  
 
 Протягом чотирьох з половиною років, з вересня 2000 по лютий 2005, силовики у весь голос волали про непричетність до вбивства Гонгадзе.  
 
 Правда стала відома тільки після Помаранчевої революції.  
 
 Спочатку за вчинення злочину було засуджено трьох співробітників наружки - Протасова, Костенка і Поповича. Зараз очікує на початок суду безпосередній виконавець вбивства - генерал міліції Пукач. Усі з них визнали свою вину. Замовник убивства не названий...

Ранее "Дорожный контроль" неоднократно приводил примеры грамотных жалоб на действия сотрудников ГАИ. Как правило, такие документы составляются в порядке Закона Украины "Об обращении граждан".
 
 
 Этот закон позволяет любому гражданину обратиться в органы государственной власти с заявлением о нарушении законодательства и получить ответ. Но часто, прокуратура и ГАИ отправляют водителям отписки. Мол "была проведена проверка и в действиях сотрудников Госавтоинспекции нарушений найдено не было".
 
 Кроме этого, бывает так, что автомобилистов приглашают в отделения и проводят профилактические беседы с целью убедить больше не писать подобные заявления.
 
 Чтобы не дать государственным органам власти использовать накатанную схему "отмазок", "Дорожный контроль" разработал новый механизм правильного написания обращений.
 
 Так, в Украине существует такой замечательный нормативно-правовой акт как Закон Украины "Об информации". Согласно ст. 32 этого Закона, каждый гражданин может письменно или устно обратиться в органы власти с вопросом касающегося их деятельности и вам обязаны предоставить ответ.
 
 Как это работает на практике. Если вы увидели факт нарушения закона инспектором ГАИ пишите не жалобу, а информационный вопрос.  
 
 Например, ГАИшник остановился под знаком "остановка запрещена". Составляется документ с вопросом "почему инспектор ГАИ во время несения службы нарушает ПДД?" или "Расположен ли патрульный автомобиль ГАИ с нарушением ПДД?" и т.д.
 
 Такой запрос поставит руководство ГАИ в тупик. Ведь вы не просите наказать ГАИшника, вы просто задаете вопрос, потому стандартную схему "в действиях сотрудников нарушений не найдено" применить уже не получится.  
 
 Приведем пример такого информационного запроса.
 
 Последние несколько месяцев в городе Киеве на перекрестке бульвара Перова и проспекта Алишера Новои систематически дежурят патрули ГАИ, которые фиксируют скорость транспортных средств.
 
 
 
 Во первых, данная дорога достаточно широкая и ограждена отбойником, потому какой то острой необходимости в фиксации скорости нет. Кроме этого, ГАИшники стоят таким образом, что их абсолютно не видно с дороги. Патруль появляется в поле зрения только уже перед самим перекрестком.
 
 
 
 Очевидно, что ГАИшники просто устроили себе кормушку для зарабатывания денег.
 
 По этому поводу "Дорожный контроль" составил вот такой вот информационный запрос.
 
 
 
 
 Самое главное то, что вопросов можно задавать неограниченное количество. И чем больше тем лучше. Причем грамотнее указывать в документе например не десять вопросов, а писать десять обращений где будет по одному вопросу.
 
 Например, вчера 5 июля возле бульвара Перова на въезде из прилегающей территории спрятался патрульный автомобиль ГАИ д\н 2146.
 
 
 
 В данном случае инспектор нарушил ПДД, распоряжение МВД №466 и Инструкцию ГАИ, утвержденную Приказом №111.
 
 
 (лицо охотника на дичь, сидящего в камышах)
 
 Потому составляем три информационных запроса.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Таким образом, имея лишь одну фотографию, можно загрузить ГАИ целым рядом вопросов. Спрашивать можно о чем угодно, лишь бы это касалось непосредственной деятельности Госавтоинспекции.  
 
 Также, советуем отправлять информационный запросы по одному случаю в разные дни, чтобы их расписали на разных людей, с целью получить противоречивые ответы, а потом их использовать в дальнейших разбирательствах.
 
 Подавая информационный запрос вы автоматически снимаете с себя статус жалобщика и выступаете просто в качестве интересующегося работой ГАИ гражданина.
 
 В этой ситуации у ГАИ есть три варианта: ответить как положено; не ответить по сути вопроса; проигнорировать запрос.
 
 В каждом из вариантов Госавтоинспекция находится в проигрышной позиции. Если ответ будет по сути, то тем самым ГАИ признает факт нарушения законодательства. А если вам не отвечают на запрос - то это уже нарушение ст. 5 Закона Украины "О борьбе с коррупцией", согласно которой органом государственной власти запрещено отказывать гражданам в предоставлении информации.
 
 Любой ответ ГАИ на подобные информационные запросы является 100% основанием для заявления в прокуратуру и иска в суд. Причем если вы написали 5 запросов по одному факту, то вы можете написать 5 заявлений в прокуратуру и 5 судебных исков.
 
 Если учитывать, что каждая фотография патрульного автомобиля ГАИ дает возможность задать три вопроса, то десять автомобилей ГАИ даст возможность написать 30 судебных исков или 30 жалоб в прокуратуру.  
 
 Главное в этом процессе - количество. Чем больше тем лучше. Пускай руководство ГАИ 24 часа в сутки занимается исключительно составлением ответов на ваши информационные запросы.
 
 Отметим, что эту схему можно применять везде и во всех сферах. Например, так можно издеваться на судьями, которые принимают незаконные решения. И более подробно об этом мы расскажем в следующих статьях.

На сегодняшний день самую большую угрозу гражданину Украины представляют работники Госавтоинспекции. ГАИ - это фактически преступная группировка которая систематически издевается над населением страны.
 
 
 Представляем вашему вниманию очередной видеоролик факта беспредела на дороге. На днях активист "Дорожного контроля" прислал нам разговор с сотрудниками ГАИ в городе Хмельник Винницкой области.
 
 Во время беседы, инспектор ГАИ угрожал водителю силой вытянуть его из автомобиля, оскорблял, хамил и позволял себе такие выражения как "что ты морозишь". Однако больше всего поражает открытие неуважение к Законам Украины и правам человека.
 
 Нынешний сотрудник Госавтоинспекции - это беда украинского государства. Дороги страны оккупировали холуи, жлобы, негодяи и гопники, которые одев форму и взяв полосатый жезл возомнили себя властью.
 
 Эти недалекие, необразованные и ущербные особи настолько почувствовали свою безнаказанность, что абсолютно открыто издеваются над гражданами Украины.
 
 "Дорожный контроль" обращает особое внимание на манеру общения, слова и выражения работника ГАИ. Примерно так же общаются подавляющее большинство ГАИшников. "Разводы", угрозы, "наезды" - вот основная черта представителей этой "правоохранительной структуры".
 
 Стоит ли говорить о дикости ситуации, когда особь, ничего не достигнувшая в своей ничтожной жизни возвышает себя над гражданином Украины только лишь потому, что имеет погоны.
 
 Гопники с полосатыми палками свято верят, что при их виде, человек должен выполнять любое их требование, даже если оно прямо противоречит Конституции и здравому смыслу. А если вы откажитесь это делать - вам обещают "15 суток мыть полы райотдела". И это в стране, которая стремиться в Европейский союз?!
 
 Вынуждены признать, что масштабы проблемы действительно огромны. За последнее время в украинскую милицию попали особи, которым уже давно пора занять место возле отхожих мест в зданиях с клетчатыми окнами.
 
 Каждый автомобилист должен понимать, что на сегодняшний день работник ГАИ - это вражеский элемент, который занял территорию страны с целью грабежа и насилия украинского народа.
 
 Многие граждане уже призывают к силовым методам, однако мы считаем, что это недопустимо. Наше оружие - это интеллект. Есть множество законных механизмов борьбы с преступниками у власти.
 
 На сегодняшний день автомобилисты должны объединиться и разработать программу противодействия. Без тактики и стратегии невозможно выиграть войну, в том числе и холодную.
 
 В каждом регионе страны, в каждом городе, селе нужно создавать группы активистов, которые будут фиксировать все нарушения ГАИ, а также помогать автомобилистам.  
 
 Чтобы не допустить ситуаций, когда ГАИшники бьют водителей, издеваться, фальсифицируют дела - в населенном пункте должна постоянно находиться группа автомобилистов, которая может выехать на место конфликта и защитить гражданина Украины от рук бандитов.
 
 Отдельно хотим обратиться к Департаменту ГАИ:
 
 По всей видимости, вы, находясь в своем красивом здании на Лукьяновской, совсем не контролируете ситуацию среди своих подчиненных.  
 
 Конечно, можно собирать красивые пресс-конференции и рассказывать столичным журналистам интересные новости. Но такие мероприятия никак не изменят того факта, что около 10 млн украинских автомобилистов в ужасе от действий ваших инспекторов.
 
 Именно работники ГАИ больше всех провоцируют ненависть у рядовых жителей страны. Наверное нет больше в Украине государственных служащих, которые так цинично и открыто издеваются над людьми. И пока в ваших рядах будут служить такие отморозки, как из вышеуказанного ролика, большинство населения будет настроено против вас.  
 
 P/S
 
 Ст.19 Конституции Украины: Правовой порядок в Украине основывается на принципах, согласно которым никто не может быть принужден делать то, что не предусмотрено законодательством.  
 
 Ст.264 КУоАП: Осмотр транспортных средств и других предметов осуществляется, как правило, в присутствии лица, в собственности которого они являются. О личном осмотре, осмотре вещей составляется протокол или об этом делается соответствующая запись в протоколе об административном правонарушении или в протоколе об административном задержании.  
 
 Ст.3 ЗУ "О милиции": Деятельность милиции строится на принципах законности, гуманизма, уважения к личности. Ст. 5: Милиция выполняет свои задачи беспристрастно, в точном соответствии с законом.
 
 видео - тут

пук ,ой извилёна випрямилась  

предупредили вот

типа их спрашивал кто-то  

Захисники харківського парку імені Горького у п'ятницю вранці зупинили техніку, яка намагалася проводити земельні роботи попри припис Верховної Ради.  
 
 Як повідомляє екологічна група "Печеніги", мешканці наметового містечка зупинили на дорозі два КрАЗи й бульдозер.  
 
 Вони перегородили проїзд своїми тілами.    
 
 За повідомленням громадських активістів, у робітників не було всіх необхідних документів для проведення осипання ґрунту.  
 
 Вони також зазначають, що на місці проведення робіт було виявлено десятки людських кісток та решток. Зокрема, була знайдена нижня щелепа, стегнова й гомілкова кістки.  
 
 За словами старожилів міста, дана траса проходить через декілька цвинтарів.
 
 На місце знахідки протестувальники викликали міліцію.

...Вы услужливо открываете?  
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 07/01/2010 18:48 користувачем Єгорій.

чего начали КЗоТ ковырять? с налогами - там еще хоть как-то объяснимо, а КЗоТ? у нас он - офигенный, единственное хорошее, что осталось от социализма!

Цими вихідними в одному непримітному селі на Черкащині сталася стрілянина, яка мала всі шанси бути похованою у міліцейських звітах. Проте місцеві мешканці називають цю подію другою "справою Лозінського". Резонансу їй надає безпосередня участь київського судді.
 
 За інформацією "Української правди", інцидент стався у придорожньому барі поряд з селом Бобриця Канівського району Черкаської області. Там суддя Дарницького райсуду Києва Євген Вовк кілька разів вистрілив у місцевого мешканця з пістолета "Макаров".  
 
 Постраждалий Олександр Куча наразі перебуває у реанімації. За інформацією його друзів, з тіла хлопця витягли три кулі, а четверта застрягла у животі, і лікарі продовжують боротися за життя потерпілого.  
 
 Версії сторін щодо причин інциденту кардинально розходяться.  
 
 Місцеві мешканці кажуть, що Вовк сам напав на їхнього односельчанина, застосував зброю і ледь не намагався зґвалтувати одну з жінок. У міліції ж заявляють, що на Вовка накинулися п'яні хлопці, і він, обороняючись, вистрілив в одного з них, а жінку не чіпав.
 
 "Українська правда" поспілкувалася з друзями жертви стрілянини Олександра Кучі, з ще однією постраждалою у цій історії Алою, працівниками бару, а також з представниками міліції і прокуратури.  
 
 Поговорити з самим Вовком не вдалося - у Дарницькому райсуді Києва відмовилися з ним з'єднувати і давати його контакти. Проте "Українська правда" готова оприлюднити позицію Вовка і чекатиме на його коментар.  
 
 "Суддя завалив жінку на землю лицем об асфальт"
 
 Поки ж, за зібраною інформацією, можна зробити приблизну реконструкцією подій, що сталися в ніч з неділі на понеділок.
 
 Суддя Вовк з дружиною гуляли у барі в районі села Бобриця. За сусіднім столиком сиділа компанія молодих людей - троє чоловіків і двоє жінок.  
 
 Як розповів місцевий мешканець Василь Спіжовий, сварка у барі розпочалася з того, що дружина Вовка нібито впізнала в одному з хлопців за сусіднім столиком свого давнього кривдника.
 
 "Дружина Вовка - родом з сусіднього села. Вона сказала Вовку, що ці хлопці 15 років тому її зґвалтували. Після цього суддя підійшов до столика, покликав Сашу Кучу на розборки", - сказав він.  
 
 Далі, за словами колеги Кучі, сварка перетворилася на жорстку перепалку, і Вовк витягнув пістолет.  
 
 "Коли на вулицю вийшла дівчина Алла з компанії Кучі, Саша вже лежав прострілений. Його друг Лисенко тримав йому рану на животі. До цієї дівчини підійшов Вовк... Він, мабуть, сплутав її з дружиною Кучі і почав бити, завалив на землю лицем об асфальт, розірвав спідню білизну і каже: "Я тобі покажу, як це робиться...", - розповів Спіжовий.
 
 Далі, за його словами, приїхали співробітники черкаської міліції і прокуратура.  
 
 "Вони все огородили, щось там відбувалося... Але нібито було два дзвінка з Києва у райвідділ міліції, і Вовк поїхав собі у Київ", - зазначив Спіжовий.
 
 Далі, за словами друзів пораненого хлопця, події почали розвиватися у зовсім несподіваному руслі - усю відповідальність за бійку зі стріляниною міліція намагається покласти на компанію місцевих.  
 
 "На ранок Алла пішла в прокуратуру писати заяву про зґвалтування, а ті викликають міліцію, саджають її в камеру, викликають терміново суддю, який дає дозвіл на арешт на дві доби до з'ясування особистості. Потім вночі її забрали у лікарню. Ще викликали того хлопчину Лисенка, який затикав рану, і теж посадили у міліцію", - розповів Спіжовий.  
 
 За його словами, міліція звинувачує цих людей у спробі вкрасти у судді Вовка барсетку, а також тисне на свідків події і забороняє їм розповідати що-небудь про інцидент.
 
 Вовк кричав: "Я вас тут всіх повбиваю"
 
 "Українська правда" також поспілкувалася з дівчиною Аллою, яка стверджує, що Вовк її жорстоко побив і намагався зґвалтувати. Під час усієї розмови жінка плакала.  
 
 "Вовк почав перший чіплятися до Саші Кучі в барі. Почав говорити: "Пам'ятаєш, колись ти намагався зґвалтувати дівчину". Саша із переляком каже: "Ти що, жартуєш?" Ну, Вовк покликав його вийти "побалакати", - підтвердила слова Спіжового Алла.  
 
 Коли Куча і Вовк вийшли на вулицю, дівчина побігла за ними і просила не починати бійку, але, вирішивши, що "чоловіки самі розберуться", пішла назад у бар.  
 
 "Потім раптом до мене підійшов Вовк і біля бару почав тягнути до низу. Він казав: "Хочеш дізнатися, як це, коли ґвалтують дівчину?" Він мене кинув на асфальт, я боролася, скільки могла (схлипує). Потім він мене дотягнув до дороги і далі - в кущі. Він почав мене роздягати, бити. Він мене вдарив, я впала головою об асфальт і більше нічого не пам'ятаю", - розповіла Алла.  
 
 "Коли я прийшла до тями, підійшла до бару і я побачила, що Вовк щось тримав у руках і кричав: "Я вас тут всіх повбиваю". Я почула глухий звук... Саша Куча закричав і впав на землю. Я побачила тільки кров і як Лисенко (ще один хлопець з компанії Кучі) затикав йому дірку", - додала вона.
 
 Далі, за словами дівчини, приїхала "Швидка" і забрала Кучу. А на ранок всі інші учасники бійки, крім судді Вовка, опинилися на допиті в прокуратурі.  
 
 "З прокуратури повезли в міліцію і там мене допитував начальник карного розшуку Ждан. Питали те саме, що в прокуратурі. Потім вони мені кажуть: "Ми вас затримуємо". Я почала плакати і питати, за що, на якій підставі. За те, що мене хотіли зґвалтувати? Вони мені нічого не сказали, закрили мене у камері, я там сиділа з обіду до двох ночі... Мені було погано, голова боліла, я таблетки пила. Потім приїхала "Швидка" і мене забрала", - розповіла Алла.
 
 Зараз дівчина перебуває в лікарні зі струсом мозку, а жертва стрілянини Куча - у реанімації.  
 
 "Кажуть, що у нього там все погано. Але мене намагаються не турбувати, все не розповідають", - каже Алла.  
 
 Міліція: Вони алкаші, хотіли побити суддю
 
 Зовсім іншої версії розвитку подій дотримуються у міліції. Начальник Канівського відділу УМВС Олександр Бих розповів "Українській правді", що бійку розпочав Куча і його друг Лисенко.
 
 "У ніч з 27 на 28 червня суддя Дарницького райсуду Києва Євген Вовк їхав додому з дружиною. Вони вирішили зайти в бар при в'їзді в село Бобриця і випити води, бо в дорозі спекотно. Коли вони зайшли, там сиділо три чоловіки і дві жінки. Один з них, Володимир Лисенко, був випивший... Він сидить, мати гне і гне. Вовк каже: "Не сваріться, будь ласка. Сядь собі, пиво пий". Вони мовчать, не звертають на Вовка уваги", - розповів він.
 
 Після цього, за словами начальника Канівської міліції, Вовк з дружиною вирішили піти з бару.  
 
 "Вовк останній виходив, і вони (Куча з другом) його перші по голові вдарили. Куча схопив його за сорочку і почав тягти за бар. Вовк вирвався і почав тікати, але тут на допомогу Кучі біжить ще один чоловік. Вовк добігає до паркану і розуміє, що тікати нема куди", - мальовничо, ніби сцену з бойовика, переказав Бих.
 
 Тоді, зрозумівши, що один він двох хлопців не подужає, Вовк ніби і витяг свій пістолет.
 
 "У Вовка є пістолет Макарова, закріплений за ним. Він його витягує і каже: "Я б'ю на поражение". Вовк зробив один постріл - Куча біжить, зробив ще один постріл - Куча біжить... І ще третій зробив", - розповів Бих.  
 
 На питання, куди саме стріляв Вовк, начальник канівської міліції відповів:
 
 "Він тричі вистрілив - в одну ногу, другу ногу і в живіт. Куча - живий-здоровий, зробили йому операцію. Розумієте, якби Вовк не захищав себе, вони могли б забрати пістолет і травмувати його. Тобто хлопець (Вовк) захищався... Ви б те саме робили і застосовували зброю, якби вона у вас була", - запевняє Бих.
 
 З'ясувати у начальника канівської міліції, що ж штовхнуло суддю застосувати зброю, не вдалося. Чим його вдарили по голові при першому нападі, Бих не зізнався, а на питання, чи була у місцевих мешканців якась зброя, він відповів: "Звичайно, не було! Вони алкаші, хотіли його побити і все".
 
 Міліціонер Бих також спростував інформацію про те, що Вовк побив і намагався зґвалтувати дівчину Аллу.
 
 "Не було такого факту, ніхто ні на кого не нападав, вони просто хотіли його (Вовка) побити. Звідки вони знали, що він суддя? Про жінку вони вигадали версію. Та кому вона потрібна, ви б її бачили! От уявіть, ви зі своїм чоловіком прийшли у бар і ваш чоловік раптом починає ґвалтувати жінку. Це нормально? Це ж нормальна людина, 8 років працює, вища освіта, тверезий, у нормальному психологічному стані!", - сказав він.  
 
 "Я вам розказав правду, нічого не прикрасив. Я був з самої першої хвилини", - додав Бих.  
 
 За його словами, усі матеріали справи були передані в обласну прокуратуру.  
 
 Інформацію начальника канівської міліції майже слово в слово підтвердила прес-секретар прокурора Черкаської області Ольга Лактіонова.
 
 За її словами, компанія, що сиділа за сусіднім з суддею Дарницького суду столиком, була п'яною і голосно лаялася.  
 
 "Те, що Вовк був п'яний - це все неправда. Він зробив молодим людям зауваження, після чого вони запросили його поговорити по-чоловічому. Ці хлопці нанесли Вовку багато тілесних ушкоджень, почали його бити вдвох - Куча і його друг. Вовк, зрозумівши, що не справляється з ними, попередив, що у нього є зброя і він буде стріляти", - сказала Лактіонова.  
 
 За словами прес-секретаря прокурора, спочатку Вовк вистрілив у повітря, але, "незважаючи на це, ті двоє продовжували нападати".
 
 "Після цього суддя зробив три постріли у бік потерпілого (Кучі). Стріляв він по ногах, але Куча упав і одна куля влучила йому в область черевної порожнини. У ході огляду з місця події було вилучено гільзи і пістолет. Міліцію і "Швидку" викликав сам суддя", - розповіла вона.  
 
 Прокуратура: Місцеві все вигадали у п'яному угарі
 
 Прокуратура Черкаської області порушила кримінальну справу за частиною 3 статті 296 Кримінального кодексу (хуліганство) відносно двох місцевих жителів - Кучі та його товариша Лисенка.
 
 У прокуратурі також спростували інформацію про те, що Вовк застосував насилля до жінки.
 
 На питання, чи відреагувала прокуратура на її заяву про спробу зґвалтування з боку Вовка, Лактіонова відповіла:
 
 "Вони були в стані сильного алкогольного сп'яніння. Ви навіть самі подумайте, чи може людина, яка приїхала зі своєю дружиною, намагатися зґвалтувати в абсолютно тверезому стані якусь жінку? Звичайно, у них доказів не було, вони у п'яному угарі це вигадали".
 
 Проте у словах правоохоронців є щонайменше одна неточність.  
 
 За інформацією джерел "Української правди", поява Вовка з дружиною у цьому барі була невипадковою. У закладі тієї ночі нібито святкували зустріч випускників. А оскільки дружина Вовка - уродженка сусіднього села, вона була гостею на святі.
 
 Цю інформації УП підтвердили кілька місцевих жителів.
 
 "Цей суддя одружився на місцевій дівчині, і вони з місцевими вже давно ворогують. Вони ж були в барі, там і алкоголь, може, вплинув, от вони і почали з'ясовувати стосунки", - розповів один з мешканців Бобриці.
 
 Василь Спіжовий теж каже, що суддя і його супутниця  - часті гості місцевих ресторанів, і того вечора вони гуляли там довго.
 
 "Вовк з дружиною там пили горілку, гуляли на випускному, а перед цим, до зустрічі у Бобриці, вони сиділи у барі в Каневі. Вовк, кажуть, там теж трошки надебоширив. А у нас його дружина в цей же день бігала п'яна по залу з пістолетом. Коли Вовк постріляв у Кучу, він віддав їй пістолет", - розповів місцевий мешканець.
 
 "Я сьогодні був у селі, звідки вона родом, то люди дали свідчення, що ці двоє ще там по барах чудять - вечорами стріляють з пістолета по пляшках", - додав Спіжовий.
 
 Якщо це так, то виходить, що міліція і прокуратура намагаються приховати щонайменше одну важливу деталь у цій історії.
 
 P.S.: "Регіонал" Володимир Колісниченко заявив, що у випадку підтвердження протиправних дій Вовка, Вища рада юстиції "негайно розгляне питання про внесення подання про звільнення його з посади за порушення присяги".

[forum.pravda.com.ua]

 
 У понедiлок, 28 червня, дивним чином збiглися двi подiї  
 
 По-перше, цього дня вся країна святкуватиме День Конституцiї. Ви, мабуть, теж вчили у школi, що Конституцiя -- це такий Основний Закон, який нiхто не може поставити пiд сумнiв. Там записанi найважливiшi права громадян. Це святi права, на сторожi яких має стояти Президент. Бо вiн --- гарант того, що їх будуть дотримувати. I нiхто -- нi прокурор, нi мiлiцiонер, нi чиновник -- не може їх порушити.
 
 По-друге, цього дня мине рiвно 30 днiв вiдтодi, як Президент України Вiктор Янукович дав доручення генеральному прокуроровi вiдреагувати на вiдкритий лист журналiстiв "Експресу".
 
 "Президент вважає неприпустимим зволiкання з розслiдуванням справи про перешкоджання у професiйнiй дiяльностi журналiстiв. Президент
 доручив генеральному прокурору Медведьку вжити невiдкладних
 заходiв..." -- такою була офiцiйна заява, зроблена 28 травня у вiдповiдь на звернення журналiстiв.
 
 Про що ми писали у вiдкритому листi? Про те, що нiяких дiєвих крокiв за письмовими заявами редакцiї щодо розслiдування обстрiлiв газети, замахiв на життя i т. iн. працiвниками мiлiцiї та прокуратури не зроблено; не проведено жодної експертизи; не взято жодного пояснення, а системний тиск на газету посилюється.
 
 Ми -- законослухнянi i терплячi. Ми чекаємо 30 днiв. Саме стiльки часу, згiдно з законом, необхiдно для того, щоб перевiрити заяву i належно на неї вiдреагувати.
 
 30 днiв минає наступного тижня. Що вiдбулося за цi тридцять днiв? А нiчого!
 
 Хоча нi. Одна подiя таки сталася. Пiсля заяви Адмiнiстрацiї Президента до нас завiтав дiльничний.
 
 -- I що я тепер маю доповiсти наверх? -- знервовано запитав вiн.
 
 -- Спробуйте сказати, що доручення Президента треба виконувати. Треба почати розслiдування, -- запропонували ми.
 
 -- Я поняв, -- вiдрапортував дiльничний. I пiшов.
 
 Ось усi "невiдкладнi заходи", усе "ретельне розслiдування". Ось так на практицi прокуратура виконує доручення Президента. У нас ще живе надiя: може, Президент не знає про те, що його доручення не виконують? А може, це прокуратура витерла об Конституцiю та гаранта ноги, бо вважає, що вона вища?
 
 Логiчнi висновки можна зробити простi. Наприклад, щодо обстрiлiв редакцiї. Висновок перший: влада навiть не пробує притягнути до вiдповiдальностi тих, хто стрiляє в журналiстiв, себто в журналiстiв може безкарно стрiляти будь-хто.
 
 Висновок другий: якщо можна безкарно стрiляти в журналiстiв, то хiба не можна безкарно стрiляти i в генпрокурора, i в Президента? Вони такi ж громадяни України, як i ми. У них така ж кров, як у нас, i такий самий паспорт, як у нас, i такi самi права, як у нас.
 
 Далi. Якщо можна безкарно бити журналiстiв, обзивати їх пiд вiдеозапис "дебiлами" i публiчно погрожувати, то чи можна безкарно бити, до прикладу, прокурора Медведька, та ще й безкарно називати його публiчно "дебiлом"?
 
 Так, ми можемо i далi чекати, поки нас перестрiляють у нашiй редакцiї. Можемо й далi терпiти, дивлячись, як кретини з посвiдченнями правоохоронцiв витирають об нас ноги. Далi можемо дивуватись, чому суддi оголошують самовiдводи у справах, де ми є стороною, i крiзь сльози заявляють про розправи над ними з боку прокурорiв?
 
 Ми можемо усе це робити, але чи буде це правильно? Чи буде правильно мовчати, коли нас позбавляють права на працю, права на власну думку, право на те, щоб залишатись самими собою?
 
 Ми можемо мовчати, але чи маємо право мовчати? Бо безкарний пострiл у журналiста -- це пострiл у кожного. Пострiл, який забирає рiвноцiнно свободу i життя. Зневага до журналiста з боку правоохоронцiв -- це зневага до кожної матерi, до кожного батька, дiти яких у будь-яку мить можуть стати жертвами перевертнiв у погонах.
 
 Тож наступного тижня, з нагоди Дня Конституцiї, ми спробуємо зробити дещо по-iншому. Ми пiдемо й почнемо стрiляти в вiкна генпрокурора i Президента. Ми пiднiмемо плакат "Медведько -- дебiл".
 
 Ми надiємося, що i Президент, i генпрокурор зрозумiють нас. Бо якщо можна так чинити стосовно журналiстiв, то чому не можна стосовно них?
 
 Особливо з нагоди свята, Дня Конституцiї.
 
 Редакцiя "Експресу"
 
 Р.S. Придбаємо пневматичнi гвинтiвки IЖ 38 С. Тел. (032)297-47-33.

ну че оно такое предсказуемое и напыщенное, что аж убогое?    
 
 [twitpic.com]

говорят, что я - Георгиу. это не правда, за клевету буду притягивать до видповидальности  

Украинская Госавтоинспекция возвращается к практике автоматический фиксации нарушений ПДД. Об этом сообщил начальник пресс-службы Департамента ГАИ МВД Украины подполковник милиции Евгений Кравец, - пишет autocentre.ua
 
 
 При автоматической фиксации нарушителя не будут останавливать гаишники – автомобиль, превысивший скоростной лимит движения, незаметно снимет камера измерителя скорости, а затем его владельцу по почте придет постановление о наложении штрафа за превышение скорости с несколькими фотоснимками, подтверждающими факт нарушения.
 
 То есть опять возвращаются времена ненавистных отечественным автомобилистам «писем счастья». Только теперь в автоматической фиксации украинская Госавтоинспекция будет задействовать не дискредитировавший себя радар-детектор ВИЗИР, а новый прибор TruCAM, сконструированный американской аэрокосмической компанией NASA.  
 
 По утверждению ГАИ, ошибок в определении нарушителя TruCAM не делает, ведь он использует лазерный принцип работы, при котором прицел лазера точно направлен на автомобиль-нарушитель и эта метка четко видна на сделанных фотоснимках.  
 
 К тому же, чтобы не повторить прежних ошибок, возникавших при использовании приборов ВИЗИР ГАИ основательно «подковалась» с юридической стороны.  
 
 По словам Евгения Кравца, был проведен ряд консультаций с известными правозащитниками и адвокатами, специализирующимся в сфере дорожного движения, а для облегчения работы личного состава были подготовлены методические рекомендации по организации работы с радар-детекторами, работающими в автоматическом режиме.  
 
 На сегодняшний день в распоряжении ГАИ всего два американских измерителя, но в Госавтоинспекции обещает через месяц вооружить радарами практически все области страны.
 
 Комментарий Дорожного контроля:
 
 Отметим, что согласно ответу Государственной службы спецсвязи и защиты информации, по состоянию на 26.05.10 государственная экспертиза измерителя скорости TruCAM еще не была завершена.
 
 
 
 
 Кроме этого, хотим обратить внимание на то, что База данных ГАИ по штрафам вообще не защищена и фактически в нее могут бесконтрольно вноситься любые данные и так же бесконтрольно удаляться.  
 
 Это означает, что если прибор зафиксирует машину депутата или министра и эти данные попадут в Базу ГАИ, то по одному лишь телефонному звонку штраф может быть удален. То есть, перед рассылкой писем счастья, ГАИ вполне может фильтровать - кому слать штрафы, а кому нет.
 
 Что же касается юридической стороны вопроса, то как только "Дорожный контроль" получит "живой" пример нового вида "письма счастья", мы сразу же расскажем как такой штраф можно отменить в суде.
 
 [roadcontrol.org.ua]

Несмотря на многочисленные сигналы "Дорожного контроля" и многих других интернет-изданий о коррупции в ГАИ Черниговской области, ей по-прежнему продолжает руководить полковник милиции Ершов.
 
 
 Сегодня одним из активистов "Дорожного контроля" был сделан снимок служебного автомобиля, на котором ездит начальник ГАИ. Фото сделано на стоянке около областного УВД. Удивительно, что вопреки действующим приказам, на нем был установлен "гражданский", отнюдь не милицейский, номерной знак СВ1234ЕР.  
 
 "ДК" "пробил" этот номер по АИС НБД "Автомобиль" (автоматизированная информационная система ГАИ). Как оказалось, номерной знак на "Тойоте-Камри", на которой ездит начальник УГАИ в Черниговской области, не выдавался вообще! То есть, такого автомобиля не существует вообще!
 
 
 
 А ведь согласно сообщениям активиста "Дорожного контроля", именно владелец этого автомобиля (с таким номерным знаком) в течении рабочего дня совершает служебные поездки, неоднократно перемещается из ГАИ в УМВД как начальник ГАИ Черниговской области. При этом на пути следования работники ГАИ приветствуют его отданием чести.  
 
 В более позднее время эта "Тойота" была замечена около увеселительных заведений Чернигова, в ежедневном посещении которых, увы, не привык себе отказывать гражданин, которого возит персональный водитель.
 
 "Дорожный контроль" после прежних материалов побывал в Черниговской области. Новые публикации и новые снимки о коррупции в ГАИ Черниговской области ждите в очередных выпусках.
 
 Интересно, что у руководителей ГАИ наблюдается страсть к номерам "1234". Так например, подобные номера были зафиксированы на автомобилях в автопарке Департамента ГАИ:
 
 

на обочине. поднят капот, мордатый туда смотрит и ничего понять не может    
 где-то их разводят все-таки, раз они так же с капотами стоят, как и копеечники  

 
 
 
 Редаговано разів: 2. Востаннє 06/24/2010 14:25 користувачем Єгорій.

В Луцке на автотрассе по проспекту Соборности мужчина в гражданском добровольно отрабатывал регулировщиком - он разворачивал автомобили, которые массово пытались проехать «под знак» прямо в руки ГАИшников, передают «Волинські новини».
 
 
 «Здесь, за пешеходным переходом к базару, установили новый дорожный знак, который показывает ехать прямо. То есть, не разрешает поворачивать налево. Однако водители по привычке массово поворачивали. А через десяток метров их останавливали инспекторы ГАИ и штрафовали», - рассказал водитель.
 
 
 
 Именно для спасения невнимательных водителей и размахивал руками доброволец. Он стоял возле разворота и отгонял водителей, которые с включенным «поворотом» уже поворачивали.
 
 
 
 «Я здесь спасаю шоферов от штрафа, потому что об этом знаке немногие знают. Все прут на поворот и попадаются ГАИшникам. Они уже сотню машин остановили, по-видимому, миллион заработали. Я считаю, это является государственным рэкетом. Так поставить знак, никому не сказать, а затем штрафовать», - возмущается добровольный регулировщик Александр Тур.
 
 
 
 Мужчина рассказал, что по собственной инициативе помогает водителям избежать штрафа. Он является неформальным руководителем профсоюза предпринимателей-базарников Завокзального рынка. И ему стыдно за инспекторов ГАИ, которые так зарабатывают для отчетности.
 
 «Если уже поставили знак, то пусть бы предварительно сообщили об этом водителям. Могли же предупредить по телевидению или радио, напечатали бы объявление в газетах. А то поставили знак и здесь же штрафуют. Не по-человечески», - говорит «регулировщик».
 
 
 
 Большинство водителей таки слушают мужчину и возвращаются на трассу, не нарушая правила. Однако кое-кто игнорирует предупреждение и поворачивает. За пятьдесят метров их останавливают инспекторы. Приглашают в патрульную машину ГАИ и выписывают штраф.
 
 
 
 [roadcontrol.org.ua]

31 мая «Дорожный контроль» опубликовал новость о том, как наш автомобиль был заблокирован сотрудниками «Беркута». Работники спецподразделения требовали от нас открыть багажник с желанием проверить машину на наличие оружия и наркотиков.
 
 
 Кроме этого «беркутовцы» хотели заполучить водительские права и технический паспорт с мотивацией проверки автомобиля на угон.
 
 Безусловно, что данные требования были незаконными, а потому не были выполнены.
 
 Между «Дорожным контролем» и сотрудниками «Беркута» произошла совестная перепалка. В итоге один из милиционеров не выдержал и швырнул нам в окно гражданский паспорт, который был передан еще в начале разговора. После этого «берктовцы» сели в машину и уехали.
 
 На следующее утро «Дорожный контроль» посетил ГУВД г. Киева и зарегистрировал письменную жалобу на действия сотрудников «Беркута». Заявление было передано на рассмотрение непосредственно в управление спецподразделение «Беркута», что находиться на Краснозвездном проспекте.
 
 Позже нам перезвонили из управления и пригласили на беседу. В ходе встречи, «Дорожный контроль» вместе с руководством спецподразделения пересмотрели видеозапись и детально обсудили юридическую сторону вопроса.
 
 «ДК» разъяснил, что в данной ситуации сотрудники «Беркута» были не правы, а потому есть все основания для соответствующего иска в Окружной административный суд. Безусловно, что это обернется неприятностями по службе для отдельных работников.
 
 Однако, «Дорожный контроль» отметил, что наказать милиционеров не есть самой целью. Главная задача убедить работников «Беркута» в том, что действовать нужно исключительно в рамках законодательства и вежливо относиться к гражданам Украины.
 
 Дабы решить конфликт мирным путем, мы согласились встретиться непосредственно с тем работником «Беркута», который в ходе конфликта повел себя не соответствующим образом. Руководство пригласило в кабинет милиционера. Пожав друг другу руки сотрудник «Беркута» признал свою неправоту и принес откровенные извинения за свои действия.
 
 Руководство «Беркута» дало слово провести беседу среди личного состава на предмет повышения дисциплины. Позже мы узнали, что данная ситуация обсуждалась на общих сборах   . Сотрудников «Беркута» предупредили о необходимости более вежливого отношения к гражданам Украины    
 
 [roadcontrol.org.ua]

Прочитал только что завяление посла РФ Зурабова о том, что мы, украинцы и россияне, – это «единый народ». Что это? Как по мне – очередная попытка Москвы выдать желаемое за действительное. Очередное проявление шовинизма, «запакованное» в мягкие слова о желании, чтобы украинская общественность услышала позицию России.
 
 Знаете, почему для российской пропагандистской машины в последние годы такой важной стала тема «борьбы с переписчиками истории»? Потому что впервые за много веков в Украине стали писать и говорить о настоящей, а не охаянной и действительно переписанной московскими «учеными» и их малоросскими последователями истории как Украины, так и России.
 
 По всему видать, что тема «единства» все больше тревожит Москву.  Почему? Потому что еще немного и развалится как карточный домик тезис о едином славянском корне (потому что такого никогда в действительности и не было), а как следствие – все эти лицемерные тезисы о «братстве», «стратегическом партнерстве» и других фантазиях прошлых и современных демагогов.
 
 Очень уже «по-братски» выглядит, например, сожжение Киева еще задолго до монголо-татар Боголюбским, резня, устроенная в том же Киеве разбойниками Муравьева или террор пещерного шовиниста и украинофоба Деникина. Вспомним также Батурин, Круты или любой украинский район времен Голодомора. От такого и другого «братства» Украина потеряла миллионы своих сыновей и дочерей.  Очень «стратегически» и «по-партнерски» не выполнять взятые на себя обязательства еще со времен Переяславского соглашения или выступать «гарантом нашей безопасности», строя  дамбы возле Тузли или перекрывая газовые краны.  
 
 Известно, что господин М.Зурабов имеет к исторической науке довольно далекое отношение. Поэтому ему стоит быть дважды осторожным: и как неспециалисту, и, особенно, как послу. Эту тему лучше было бы исследовать ученым. Для этого, правда,  российской власти уже давно следует открыть все до сих пор засекреченные архивы, позволить научным работникам работать в них, вернуть (хотя бы в копиях) то, что было вывезено из многих стран,  в первую очередь Украины. Чтобы говорить о правдивых фактах, а не поросших мхом выдумках об «общей истории»... Чтобы анализировать работы не придворных екатерининских и других шовинистических и совковых писак, а в том числе и российских авторов, которые имели смелость говорить правду.  Почитайте, в частности, Лизлова, Уварова, Шахматова.  
 
 О каком «единстве» идет речь?!  
 
 Слава богу, есть и в сегодняшней России исследователи, которые опираются на исторические реалии, а не на научную пену шовинизма.
 
 Все хорошо помнят, что Советский Союз успешно развалился после того, как Москва на весь мир провозгласила создание «новой исторической общности – советского народа». Ну сколько же можно обманывать других, а главное – самих себя? Неужели опять потянуло на те же грабли? Учите историю. Настоящую историю.  
 
 Уже слышал мнение, что это, мол, оговорка посла. Нет, это совсем не оговорка. Это поиски спасения. Посмотрите: славянское население России катастрофически уменьшается. Прогнозы не только неутешительные, но и просто угрожающие. Жить и дальше на нефти и газе не выйдет. Нужно искать какой-то выход. Вот и предлагают объединение России, Украины и Беларуси, чтобы в очередной раз на средства украинцев решить свои проблемы. Предлагают даже столицу в Киеве, чтобы только сохранить это позорное «подобие» империи. Вот и запускают опять в обращение старую басню.
 
 Однако нужно раз и навсегда запомнить: не было, нет и никогда не будет этого «единого народа». И нельзя все время жить иллюзиями, что, мол, правда спрятана навсегда. Она пробьется и через века, и через все спецхраны.  Нельзя так нагло обманывать всех, нельзя так бесстыже присваивать чужую историю и культуру. Тем более – делать это официальному лицу. Впрочем, удивляться этому не следует – такова там политическая традиция. Интересно другое: отреагирует ли на это теперешняя украинская власть? Или в который раз проглотит? «По-братски».
 
 
 [УНIАН]

Публичная декларация угроз президенту Януковичу – это есть давление на главу государства. Главное – держать президента в страхе, вызвать мучительные переживания, фобии и действия, связанные с чувством самосохранения. «Страх смерти» лучший инструмент парализовать волю президента в борьбе с коррупцией, организованной преступностью, чиновничьим лихоимством.
 
 Публичные декларации угрозы жизни президенту прямо пропорциональны увеличению бюджета на расширение спецслужб, на получение высоких воинских званий, зарплат, пенсий, социального обеспечения.
 
 весь текст

[www.youtube.com]

традиционно - о правах человека и их цене в глазах должностных лиц... выборочно из интервью.
 
 Дійова особа: Володимир Яворський – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
 
 – Роман Скрипін: Сьогодні у нас особливий гість, він не є політиком, не світиться на ток-шоу, але веде свою діяльність у правозахисному напрямку. Тема стосуватиметься практично усіх, хто живе в державі Україна. Яворський Володимир Михайлович. Це людина, яка очолює Українську Гельсінську Спілку з прав людини. Останнім часом в Україні відбувається низка подій, що пов’язані з правами людини, а може бажанням влади обмежити громадянські права людей.  
 
 Якщо говорити про біографію пана Яворського, вона не дуже величезна, але сама діяльність говорить про себе. Телефон у студію: (044) 585 44 88. Я перше питання поставлю пану Яворському стосовно закону №2450 про мирні зібрання. Він ледь не добіг до фінішної прямої, ледь його парламент не ухвалив, а тут з’явилися якісь навіжені чи божевільні, що вийшли на Майдан з акціями протесту, а потім з’явились під Верховною Радою, і змусили звернути увагу на низку недоречностей. В чому небезпека закону 2450?
 
 – Він нечіткий, там є проблеми, які фактично дають владі інструменти для того, щоб заборонити мирні зібрання. Наприклад, великий термін повідомлення. Там написано 4 робочих дні. Але якщо випадає на суботу-неділю, ми говоримо про 5-6 днів. Там заборонено мирні зібрання в прикордонних зонах, тобто це 30 км до кордону. Значить, в місті Ужгород не можна буде проводити мирні зібрання. Там є багато незрозумілостей. Наприклад, мирні зібрання можна проводити в придатному для цього місці. Що це таке – мало зрозуміло.
 
 – Вдома у ванні.
 
 – Так, якщо послухати, то це на стадіоні певних політиків, щоб не заважати іншим. Тобто багато там є недоречностей, які можна зараз виправити насправді і ухвалити нормальний закон. Але його потрібно відкликати з другого читання, це неможливо виправляти такий закон.
 
 – Депутати від Партії регіонів, які потім зрозуміли, що щось не чисто… Зокрема, Михайло Чечетов сказав, що за цей закон Партія регіонів не голосуватиме. Але в першому читанні якщо він ухвалений, то як зупинити процедуру подальшого ухвалення? Або його треба докорінно міняти і переписувати?
 
 – Його можна змінити до другого читання. Але насправді над цим законом є певна політична інтрига. Тому що з однієї сторони, він був внесений урядом Тимошенко, і він був абсолютно недемократичним. І Партії регіонів вигідно показувати, що минулий уряд робив щось недемократичне, а ми хочемо зробити щось демократичне.  
 
 З іншої сторони, всі ці політики навчені мирними акціями протесту. Партія регіонів ночувала в Маріїнському парку і боролась, щоб їх звідти не виганяли. Кожна з цих партій прекрасно розуміє, що таке мирне зібрання. І на сьогоднішній день вони не готові настільки різко обмежувати ці права, що є в громадян.
 
 – Як то не хочуть обмежувати? Ви напевне вчора слухали спіч міністра внутрішніх справ Могильова в парламенті?
 
 – Звичайно. Це людина, яка виконує накази, яка просто не розуміє, що таке права людини.
 
 – Хіба це добре, що у нас такий міністр внутрішніх справ? Хоча й попередній у нас не був яскравим.
 
 – Так, але щонайменше він хоча трохи розумів, що таке права людини, і розумів, що діяльність міліції обмежена правами людини. А діяльність цього міліціонера зводиться до того, що має бути порядок. Все інше не має значення.  
 
 А порядок – це диктатура. От в Білорусі – порядок. Там ніхто нікому не заважає відпочивати, бо мирні зібрання просто не відбуваються. Якщо відбуваються, то їх за 5 хвилин ОМОН просто зносить, і все нормально, спокійно. Це є крайня форма порядку, яку сповідує глава МВС.
 
 – Чи Україні загрожує така форма порядку як в Білорусі?
 
 – На сьогоднішній день ні, тому що у нас є громадянське суспільство, яке може зупинити такий закон як 2450. Бо на сьогоднішній день він зупинений, проводяться комітетські слухання, і щось може змінитись. З іншої сторони, та різниця, яка в нас є, у нас ще зберігається якась свобода слова у ЗМІ. Тобто у нас є багато осередків свободи, яких вже багато років немає у Білорусі.
 
 – Чи є зарубіжний досвід ухвалення законів про мирні зібрання? Бо сама характеристика мирних зібрань не передбачає ні агресії, ні взагалі засобів, які треба унормовувати чи боротись з мирним зібранням людей.  
 
 – Фактично, цей закон має регулювати обов’язки міліції з захисту демонстрантів. Це те, чого в нас ніколи в житті не відбувалось.
 
 – Міліція й говорить, що ми захищаємо демонстрантів, ми просто їх не підпускаємо один до одного.  
 
 – Вони так мають робити. Але вони не тільки не підпускають. Вони на площу, наприклад, пускають одних, а не пускають інших. Тобто, головна функція міліції – бути нейтральним до всіх політичних сил. Коли вона пропускає одних на центр площі, а інших відводить на периферію чи взагалі з площі витісняє, не дає їм висловлювати позицію, очевидно, тоді міліція не є адекватною.
 
 Головна мета цього закону – дати владі обов’язок забезпечити ці мирні зібрання. Щоб важко було їх заборонити, щоб не міг прийти міліціонер і сказати, що ваше мирне зібрання зупинене, бо я так сказав. Як це відбулось два тижні тому у Харкові. Він просто підійшов і сказав, що мирного зібрання не буде, і все. Тому що йому подзвонив якийсь начальник. Так всі рішення сьогодні ухвалюються.
 
 – Стосовно закону 2450, чи є якісь розмови, діалог з парламентарями, чи є з того боку розуміння, що і як треба змінити? Чи цей закон потрапляє все ж таки у орбіту політичної кон’юнктури?  
 
 – Є розуміння. Але знову ж таки все залежить від депутатів. В одних депутатів є розуміння, в інших його немає. Це як напевне з будь-яких питань. Очевидно, у залі на сьогоднішній день він не пройде в тій редакції, в якій він є. Тому що багато представників і Партії регіонів, і інших політичних сил сказали, що не будуть голосувати за такий законопроект, яким він є на сьогоднішній день.  
 
 З іншої сторони, наступного четверга (25 червня) має пройти комітетське слухання, де мають зібратись народні депутати, представники органів влади, міліція та громадськість.  
 
 – Ви ж знаєте, як голосує коаліція.
 
 – Так, як скажуть, так і голосує.  
 
 – Є сигнал голосувати, вони голосують. Немає сигналу голосувати, вони не голосують. І в цьому є певна запорука і успіх з цим законом, тому що вчасно зупинили, вчасно підняли галас, зробили масові акції, медіа це показали. Якби цього не було, цих акцій протесту, наскільки високі шанси того, що була команда голосувати?  
 
 – Дуже високі. На сьогодні все, що потрапляє в парламент, практично все ухвалюється. Ніхто навіть особливо не дивиться, що вони ухвалюють. Наприклад, парламент ухвалив два тижні тому закон про захист персональних даних, його ніхто навіть не читав.  
 
 Тому що якби прочитали, вони б зрозуміли, що його не можна ухвалювати, бо там забороняється писати про будь-яку особу, яка не є державним службовцем першого рангу. Це фактично всі політики, купа людей у цій країні. Без їхнього дозволу вже не можна писати про цих людей. Тобто мова йде про те, що ніхто навіть не читає законів, які ухвалюються.
 
 – Тобто закон 2450, якби його не зупинили, то парламентська більшість успішно проголосувала б його.  
 
 – Думаю, так. Безумовно. Голова профільного комітету пан Зарубінський, який належить до коаліції, казав, що жодних проблем з цим законом взагалі немає, чому вони протестують, не розумію. Тепер він певне вже розуміє, чого протестували.  
 
 – Я подекуди читав коментарі, що це найдемократичніший закон взагалі.  
 
 – Якщо взяти пострадянський простір, то насправді він є найдемократичнішим, але він не дотягує. Знову ж таки, дивлячись з чим порівнювати. Якщо порівнювати з Казахстаном, Росією чи Білоруссю, так, це дуже демократичний закон. Але якщо порівняти навіть із сусідньою Польщею, Угорщиною чи іншими країнами, тут про демократію важко говорити.
 
 - Ви знаєте, що кількість самогубств в міліції невпинно зростає.  
 
 – Так, чарівних самогубств. Насправді кількість смертей взагалі в міліції – це стабільна проблема України. В усі роки люди постійно вмирали в райвідділах, їх там били, катували, робили каліками чи ще щось. Це така система, вона так побудована. Тому що у нас кримінальний процес був створений ще в 1961 році. Тобто ми живемо за кодексом, правовим законом, який був створений ще в 60-их роках в радянські часи. В контексті цього кодексу взагалі не було такого поняття як виправдувальний вирок. Тобто якщо людину починали затримувати, переслідувати, відкривати кримінальну справу, це все мало закінчуватись обвинуваченням особи.
 
 – Репресивна система.
 
 – Так, абсолютно репресивна система, і вона залишилась зараз. Вона абсолютно не змінилась. Більше того, зараз оскільки новий глава МВС повернувся до іншої системи оцінки роботи міліції, він знову перейшов на оцінку показників розкриття, це означає, що вам кров з носа треба розкрити злочин. І вам вже неважливо, чи він скоював, чи не скоював, він повинен сидіти в тюрмі, це очевидна річ. Багато, що потрібно робити в цій сфері, головне, щоб було бажання влади це робити.  
 
 Насправді у минулої влади було дуже повільне це бажання, а в цій владі поки незрозуміло. Тому що є новий проект кримінально-процесуального кодексу, який лежить вже три роки.  
 
 – Ви маєте користуватись насправді цієї владою. Це моя дружня порада. Тому що ця влада буде робити все, щоб довести, що вона демократична. Ви можете сприяти і користуватись цими голосами.
 
 – Ми зараз переконуємо їх ухвалити цей кримінально-процесуальний кодекс, тому що це змінить, переверне з ніг на голову взагалі цей процес. Наприклад, в цьому процесі важливо буде те, що людина скаже в суді. Як ви бачите в американських фільмах, там ніколи слідчий не ходить і не складає протоколи. У них ходять, опитують, а потім важливо, чи ти скажеш про це в суді. А в нас важливо те, що ти сказав, і що записано під протокол.  
 
 Якщо цю систему змінити, то всі ці зізнання, всі ці речі втратять сенс. Тобто не буде сенсу вибивати в людини зізнання, тому що він ніколи цього не підтвердить в суді. А це значить, що справа розвалиться. Якщо такі зміни ухвалити, не буде жодної потреби бити цих людей в райвідділах.  
 
 – Звучить дивно: потреба бити людей у відділках.
 
 – Тому що насправді є потреба на сьогоднішній день. Вона зумовлена тим, що від людей вимагається розкриття злочину, знайти серійного вбивцю, і не важливо, кого посадити. Їм потрібно когось посадити, щоб було зараховано, що цей злочин розкрито.
 
 – Ми ж з Вами говорили, що проект 2450 був внесений урядом Тимошенко, яка практично переписала російський закон. Тобто хтось за чиєюсь вказівкою це зробив.  
 
 – Випадково це не відбувається.  
 
 – Це невипадково. Якщо брати за першопрохідця Тимошенко, чи є зараз такі продовжувачі у чинній владі? Могильов повторює, фактично, слова Путіна про обмеження.  
 
 – Насправді так. Пан Могильов, пан Табачник, який робить контреформу освіти, це зворотній процес від Болонського процесу, це повернення фактично в ту систему, де сьогодні є Росія.
 
 Мені зараз важко називати конкретні прізвища. Але щонайменше двоє: це пан Могильов, який точно діє за стандартами російської міліції на сьогоднішній день, які були напрацьовані ще радянською міліцією насправді.  
 
 Хорошковський діє в контексті ФСБ. Тобто він будує насправді ФСБ. Тому що, якщо раніше була ідея робити Службу безпеки України, яка не займається слідством, яка розкриває архіви і більш-менш демократичну службу розвідки, то те, що зараз робиться з СБУ, – це розслідувальний орган, це ФСБ фактично. Це конкретні приклади.
 
 – Стосовно знакових подій тижня, які стосуються кримінальних справ. Одна з паном Омельченком, це колишній мер Києва. Він зараз у парламентській більшості, і справу щодо нього закрито за відсутністю складу злочину. Нагадаю, що пан Омельченко збив людину на пішохідному переході. Як це зрозуміти?
 
 – Це звичні дії нашої влади. Коли людина при владі, їй нічого не загрожує. Тому що це не є демократична процедура, коли в країні не працюють правоохоронні органи. Це є частина тоталітарної країни. Тому що в тоталітарній країні влада ніколи не відповідає. Ви ніколи не знайдете приклад, щоб влада відповідала за свої дії.  
 
 Якщо зараз нас слухають родичі цієї людини, я раджу, щоб вони звернулись до нас, ми зараз маємо десятки таких справ у Європейському суді з прав людини.  
 
 – Там лише одна людина, яка не згідна з цим рішенням, це дружина потерпілого.  
 
 – Власне, я звертаюсь до неї, тому що я не маю до неї доступу. Ми беремось за такі справи. Наприклад, справа Гонгадзе проти України, яка була виграна у Європейському суді, це класичний приклад, коли такі справи не розслідуються.  
 
 – Ще одна справа, тут навряд чи треба коментар, коли пана Рудьковського виправдав суд, що він літав за бюджетні кошти чартерним рейсом в Париж.  
 
 – Ще справа була в іншому місті, де так само людина, яка перейшла з опозиції, раптом стала невинною в ДПТ, де він збив людину.
 
 
 
 полный текст интервью [www.radiosvoboda.or g]

шотто садиржание нийронав в нем уменьшилась надо большы бухать или шо не знаю

 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 06/18/2010 14:33 користувачем Єгорій.

Шановні колеги!
 Згідно з Указом Президента 22 червня день скорботи. В самому Указі не йдеться про обмеження мовлення чи ще щось відносно телерадіокомпаній.
 
 
 такое письмо прислали. мне вот интересно, этот день скорботы - он за погибшими в казематах от рук членов ОПГ "мусарня" - или за кем? если да - то что-то поздновато... если нет - то неужто янук скорбит за Юрієм Іллєнком???  
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 06/18/2010 12:17 користувачем Єгорій.

- спасибо что вы с нами! что бы вы хотели от нас получить?
 - 100 бесплатных внутрисетевых минут, - не растерялся я. (щас думаю, надо было просить денег   )
 - мы можем перевести вас на особых основаниях на архивный тариф. единственное его отличие от того, на котором вы сейчас - вдвое дешевле исходящие на другие сети и вдвое больше бесплатных внутрисетевых.  
 - это точно? ваша фамилия, имя, отчество, номер?  
 - да, конечно. бла-бла...
 - тогда давайте.
 - хорошо, я вас перевожу. а также мтс дарит вам 10 бесплатных смс. спасибо что вы с нами.

Министерство внутренних дел намерено оценивать работу своих сотрудников по количеству раскрытых преступлений.  
 
 Об этом заявил министр внутренних дел Анатолий Могилев во время совещания в Харькове, сообщает пресс-служба Главного управления МВД в Харьковской области.
 
 "Работа подразделений и служб отныне будет оцениваться не в процентном соотношении уровня преступности, а по количеству раскрытых преступлений", - говорится в сообщении.
 
 Министр мотивировал необходимость введения такого способа оценки работников милиции тем, что это повысит уровень регистрации заявлений граждан, поскольку 20-30% таких заявлений остаются неучтенными.
 
 Такая ситуация, считает Могилев, приводит к искажению реальной ситуации с преступностью в стране и не дает возможности принимать эффективные управленческие решения, направленные на эффективную борьбу с ней.
 
 При этом он подчеркнул, что сотрудники милиции будут нести наказание за случаи нарушения учетно-регистрационной дисциплины.
 
 Кроме этого, работа сотрудников милиции будет оцениваться по выполнению ими алгоритма действий по раскрытию преступлений, сообщает Обком со ссылкой на Украинские новости.
 
 Также Могилев подчеркнул, что качество работы следователей будет определяться по количеству завершенных уголовных дел, направленных в суд.
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 06/17/2010 12:28 користувачем Єгорій.

Міліцейська версія про смерть Ігоря Індила від падіння наче і не дуже схожа правду. Але щось заперечити їй предметно до останнього часу було не можливо, оскільки бракувало доказів та фактів.
 
 І тільки оглянувши місце події - ту саму кімнату у відділку, отримавши нарешті результати судмедекспертизи, та вкотре опитавши свідків, бачиш, як версія міліціянтів не тримається купи. А винним у смерті хлопця все очевидніше стає один вже відомий персонаж.
 
 Перепитуємо у правоохоронців, як вони пояснюють загибель студента в стінах Шевченківського райуправління. Дільничний Приходько, на свідченнях якого міліцейське керівництво і побудувало власну стратегію захисту, чомусь не може пригадати як впав хлопець:
 
 - Ви можете розказати, як впав Ігор в кімнаті оформлення затриманих?
 
 - Слухайте, відкрийте Інтернет, газети, там все написано.
 
 - Краще ви самі розкажіть, щоб не було перекручень. Ігор на спину впав?
 
 - Ну так, по ідеї...
 
 - Ви що, не бачили?
 
 - Ну я не можу стверджувати, бо я, блін, сидів та реально писав...
 
 
 Дільничний Сергій Приходько: "Я, блін, сидів та реально писав..." Фото - "Газета по-киевски"
 
 За дільничного, який не побачив, що діється просто перед його очима, картину доповнює речник київської міліції Володимир Поліщук:
 
 
 - З того, що нам вдалося встановити, Ігор впав на спину, вдарився потилицею та втратив свідомість. Йому викликали швидку. Лікарі приїхали, привели хлопця до тями, стали його оглядати, але той почав агресивно поводитись. І з використанням ненормативної лексики відмовився від надання будь-якої допомоги.
 
 Для наочності, краще поглянути на фото та графічну схему подій за версією правоохоронців.
 
 Дільничний Приходько завів хлопців до цієї кімнати.
   
 
 
 А ось так сталося саме падіння за твердженням міліціонерів:  
   
 
 
 Але результати судмедекспертизи тіла Ігоря повністю заперечують міліцейські свідчення про те, що хлопець втратив свідомість, впав на спину і вдарився потилицею. Міліціонери, м'яко кажучи, розповідають неправду.  
 
 У висновку за результатами судмедекспертизи тіла хлопця експерт Микола Труш встановив, що більшість пошкоджень черепу та головного мозку розташовані в правій та лівій скроневих частинах голови.
 
 "Крововилив у м'які тканини скроневої ділянки голови праворуч та правий скроневий м'яз", "лінійний перелом кісток склепіння та основи черепа праворуч", епідуральна гематома об'ємом 70 кубічних см в скроневій та тім'яній ділянці праворуч", "крововиливи під м'яку оболонку на базальній поверхні лобної частки праворуч".
 
 Це невичерпний перелік пошкоджень. В повному тексті судово-медичної експертизи тут. навіть неспеціаліст може побачити, що більшість пошкоджень локалізовані саме з правого боку черепної коробки та на правих кінцівках - синці, садно на правому лікті, плечах, стегнах.
 
 Але в усьому тексті експертизи тіла немає жодних згадок про ушкодження потилиці, як це мало бути б згідно з міліцейською версією!
 
 Микола Труш не коментує предмет свого дослідження. Посилається на таємницю слідства і підписку про нерозголошення.
 
 Прохання прокоментувати висновки пана Труша по справі Індила відкинуло багато київських судмедекспертів. Їх можна зрозуміти - світ людей цієї професії дуже тісний, прихильне ставлення колег, а тим більше керівництва, визначає кар'єру на багато років.  
 
 Тим не менше, експерт Віктор, який просить не називати його прізвище, дає свою оцінку:  
 
 "Черепно-мозкова травма, що зрештою призвела до смерті Ігоря Індила, виникла не від падіння на потилицю. Тут такого і близько не має. Ви ж бачите - лінійний перелом скроневої кістки. Значить, голова або й тіло займало інше положення в просторі при падінні. Пошкоджено праву скроневу ділянку голови і утворилося багато синців на правій руці. Отже, він падав боком".
 
 Якщо міліціонери свідомо кажуть неправду або плутаються щодо обставин фатального падіння хлопця, чи можна вірити решті їхніх свідчень?
 
 Наприклад, про те, що Ігор при падінні вдарився головою саме об підлогу?
 
 В камері оформлення затриманих Шевченківського райуправління міліції виявилось не так багато тупих предметів з необмеженими площинами. Меблі відпали одразу - ними важкувато завдавати смертельного удару. Тим більше, що стілець прикручено до підлоги.
 
 Підлога, на яку міг впасти Ігор, вкрита лінолеумом. Якщо постукати по ній кістками пальців, чути дзвінкий дерев'яний звук - знизу де-не-де через продраний лінолеум видно старий, потертий паркет. При ходінні по кімнаті, навіть подекуди поскрипують половиці.
 
 Майор чергової частини з підозрою спостерігає за процесом простукування долівки.  
 
 - Товаришу майор, а з чого зроблена підлога?
 
 - Шо?
 
 - Ну, вона ж дерев'яна, навіть не цементна!
 
 - І шо?
 
 - Ну як це "шо"? Ви не знаєте, як загинув студент Індило?
 
 - ... Як загинув, як загинув... Напився та впав... - бурчить майор.
 
 Дерев'яні дошки рідко бувають твердішим за кістки черепу. А от інший тупий предмет міг би зробити це легко. Бетонні стіни в кімнаті - товсті й міцні. Вдариш по такій зопалу кулаком - перелом руки гарантований.
 
 Брудні та місцями з вм'ятинами - ці стіни могли стати тим самим тупим предметом з необмеженою поверхнею, об який Ігор вдарився головою при падінні.
 
 Питання в наступному: він впав самостійно чи йому допомогли?
 
 Експерт Труш пише, що черепно-мозкова травма, яка призвела до смерті, утворилася за механізмом прискорення. Хтось надав тілу Ігоря цього прискорення?
 
 Валентина Індило - тітка Ігоря, після відвідин прокуратури розповідає: "В матеріалах справи я бачила фотографії. На них Ігоря фотографували одразу після смерті. Футболка задерта і на грудях два таких овальних синця. Можливо, його сильно штовхнули в груди і це сліди від кулаків лишились?"
 
 Мати Ігоря нещодавно розмовляла телефоном з Сашком Хоменком, який був свідком подій у відділку. "Я з ним спочатку спокійно говорила. А потім вже не витримала, бо ж він нічого не хоче розповідати. "Не мовчи! Я знаю, що Ігор впав через те, що його в груди вдарили! Скажи мені це так чи ні? Він сопів в трубку, а потім каже тихо: "Так!".
 
 Олександр Збруцький, адвокат Шевченківської колегії адвокатів, який спеціалізується саме на карних справах, також не вірить в те, що падіння Ігоря могло відбутись без сторонньої допомоги:
 
 "Почитайте висновки експерта. Він зазначає: у хлопця садно на тілі. А садно - це не синці, які лишаються від того, що ти впав чи вдарився. Там де є садно, там є тертя. А де є тертя - там прикладається сила!".
 
 У Сашка Хоменка, начебто, немає мотиву штовхати Ігоря в стіну. Але мотив міг бути у дільничного. Сергій Приходько - людина рішуча. З журналістами та оточуючими спілкується впевнено, часом навіть зухвало. Про смерть Індила особливо не шкодує, вважаючи, що хлопець сам багато зробив для цього.
 
 Не виключено, що Приходько та Індило - обидва сильні та вперті чоловіки, могли посваритися настільки, що сварка закінчилася штовханиною. А штовханина - роковим падінням Ігоря. Тоді реконструкція події виглядатиме так:
   
 
 
 Така версія події багато чого пояснює, а саме:  
 
 чому міліція так вперто і впевнено доводить, що хлопця ніхто не бив і не катував. В цьому не було потреби - його просто добряче штовхнули, а він вдарився об стіну головою. Тому, правоохоронці і не брешуть про тортури. От тільки про падіння розповідають не всю правду.
 
 Це пояснює, чому Олександр Хоменко відмовляється спілкуватися з журналістами, а мати його старанно оберігає від зовнішніх контактів. Хлопець, можливо, таки побоюється проговоритися про справжню причину падіння друга у відділку.
 
 Це пояснює двоякість позиції судмедекспертів, які, з одного боку, прагнуть допомогти своїм колегам міліціонерам, а з іншого, бояться відповідальності за це.
 
 Так керівник київського міського бюро судово-медичних експертиз Володимир Юрченко нещодавно переконував пресу, в тому, що Ігор запросто міг впасти сам і від цього померти.
 
 З іншого боку - у письмових висновках, експерти не такі рішучі, і про те, що смерть могла настати від удару головою об підлогу, майже не згадують. Воно й зрозуміло, за інтерв'ю для журналістів експерту нічого не буде, а от фальсифікація висновків експертизи - це вже кримінальний злочин.
 
 Речник столичної міліції Володимир Поліщук, вислухавши аргументи автора про експертизу, підлогу та плутані свідчення, вже не виглядає таким впевненим:
 
 - Якщо слідство прокуратури підтвердить те, про що ви говорите, Приходько буде покараний по всій суворості. Міністр же сказав працівникам: я нікого не захищатиму, якщо ви переступите закон. Так що, і стосовно Приходька будуть зроблені всі організаційні висновки: догана, пониження, аж до звільнення.
 
 - Якщо це було вбивство, навіть вбивство за не обережністю, то за це ще й до в'язниці садять...
 
 - Ну, значить - до в'язниці. Якщо все підтвердиться.
 
 - І за давання завідомо неправдивих свідчень?
 
 - І за це також.
 
 - І за покриття злочинців начальством?
 
 - Само собою. Ніхто не уникне покарання!
 
 Останнє важливе питання: якщо міліцейське керівництво таки готове віддати дільничного до рук правосуддя, навіщо воно досі його так активно захищає? Пояснює Олег Веремєєнко - адвокат, кілька підзахисних якого, за його словами, були закатовані в тому ж таки Шевченківському райуправлінні:
 
 "Розумієш, щоденна робота в міліції формує там практично непробивну систему кругової поруки. Кожен, починаючи від рядового опера, начальника чергової частини, і аж до керівників управлінь бодай в чомусь замішаний.
 
 Тому, коли приходять брати "перевертнів в погонах", кожен з міліціонерів сидить і думає: "Якщо я сьогодні буду свідчити проти Петренка, то завтра проти мене свідчитиме Іваненко. Краще мовчати".
 
 Друга причина взагалі унікальна. Я якось запитав одного з відомих міліцейських чинів прямо: чого б не звільнити кількох негідників, які тільки псують репутацію управління?  
 
 Знаєш, що він відповів? "У мене, каже, по більшості напрямках нестача кадрів 20%. Якщо я цих звільню, хто сюди працювати прийде? Ці хоч і злочинці, так зате з досвідом, професіонали. А імідж - таке. Його вже не полагодиш, ви все одно думаєте, що всі мєнти - козли!".
 
 ***
 
 "Вони вбили Ігоря Індила!", "Ні поліцейській державі!", "Менше міліції - більше порядку!" - демонстранти, вигукуючи такі гасла, підходять 10-го червня до будівлі Шевченківського РУ УМВС, щоб вимагати покарання тих, хто винен у смерті студента.
 
 Працівники відділку підійшли до вікон, і хто здивовано, а хто, кепкуючи, спостерігають за протестувальниками. Міліціонери не розуміють, чому громадяни невдоволені їхньою роботою.  
 
 "Слухай, ну чого ви протестуєте? Чого ви прийшли? Хіба в інших країнах немає злочинності чи катувань? Он, в Москві міліціонери просто в магазинах по людях стріляють! Так що у нас все ще нормально!"
 
 У відповідь на те, що саме в їх відділку загинув хлопець, міліціонер спокійно відповідає: "Ну загинув. Ну так кожного дня хтось десь помирає. Хіба тільки в нашому управлінні? А що в інших районах робиться?"
   
 
 Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова каже, що міліціонери Шевченківського РУ давно перевершили колег з інших районів за кількістю порушень:  
 
 "В 2008-му році працівники цього відділку затримали Максима Коляду - він працював прибиральником на вулиці. Схопили просто в робочому одязі. Його побили, катували, примушували підписати заяву про відсутність претензій до працівників міліції. Через це хлопець потрапив до лікарні з діагнозом "закрита черепно-мозкова травма, синці, забої, травма грудної клітини".
 
 
 
 Далі, в цьому ж році, в цьому ж райуправлінні були закатовані і доведені до смерті Томаз Кардава, а також Тимур Федус. Перед смертю вони дали свідчення, яким збоченим тортурам їх піддавали.
 
 Федуса тривалий час били по голові пластиковою пляшкою з водою - у нього виникла закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під оболонку мозку.
 
 "Вам цей діагноз нічого не нагадує? - питає омбудсмен.- І це не весь перелік випадків, які знаходяться в нашому провадженні. При цьому жоден з керівників цього "славетного" Шевченківського райуправління не поніс жодної відповідальності!"
 
 Петро Мірошниченко - начальник Шевченківського райвідділу міліції може не перейматись. Щодня, стрічка новин повідомляє про звірства міліціонерів в різних куточках країни:
 
 
 "12-го червня на Херсонщині троє п'яних міліціонерів побили хлопця. Постраждалий з важкими травмами в реанімації".
 
 "14-го червня Святошинському райуправлінні міліції повісився затриманий - 25-річний хлопець. Міліціонери відкидають свою причетність до повішання".
 
 На фоні таких "подвигів" своїх колег, Мірошниченко вже не виглядає білою вороною, а вбивство Ігоря Індила вже скоро не здаватиметься чимось надто резонансним і помітним.
 
 Дмитро Гнап, для УП
 
 Інфографіка - Олександр Акименко
 
 Даний матеріал підготовлено за сприяння SCOOP - міжнародної програми підтримки журналістських розслідувань
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 06/16/2010 14:13 користувачем Єгорій.

       
 
 [nrj.com.ua]