Срочно!Нужна помощь! Разошли всем  пожалуйста!!! Срочно ребенку (26 лет) нужна  Audi RS4 Sport и красивая дефка, блондинка с  2-4 размером груди! Это не спам!!!

Уточнил 5 канал

По прилете в Украину его должен встречать президент Украины, премьер, спикер, главы райдержадминистраци й и прочая, прочая, прочая

Проходил через Глобус и увидел как две девочки в накидках с КПУ отстояв в очереди в Макдональдсе, взяли гамбургеры с колой и пошли в уголок обедать. Жаль, не успел камеру достать

Не вздумайте выбираться завтра в центр города
 
 Если все-таки решились, то не вздумайте использовать авто
 
 Ни в коем случае не беритесь собой длинные предметы напоминающие огнестрельное оружие
 
 Потащить с собой семейный барабан также будет плохой идеей
 
 Не делайте резких движений
 
 Руки желательно держать поднятыми вверх, т.н. позиция "хэнде хох"
 
 На плащ или курточку желательно повесить бейджик с ай ди, где на английском языке указано ваш имя, пол, год рождения, место жительства, телефон, емейл
 
 В правой поднятой руке держать американский флажок
 
 В левой поднятой руке держать портретик Жоры  
 
 Вы должны постоянно улыбаться
 
 Вы должны излучать счастье
 
 Вы должны запомнить этот момент
 
 Если мимо будет проезжать кортеж вы должны кричать "Америка, Америка!"
 
 
 Отобедать в этот светлый день лучше всего гамбургером и средней колой

Чтоб Жорик был в курсе, как коммунистов  Украины развести на Косово и НАТО

в том числе 800 снайперов

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 228/2008
 
 Про нагородження Че Йонг Гю орденом «За заслуги»
 За вагомий особистий внесок у розвиток українсько-корейських відносин у економічній та гуманітарній сферах постановляю:
 
 Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня ЧЕ ЙОНГ ГЮ – депутата Національної Асамблеї Республіки Корея, голову Корейсько-української парламентської асоціації дружби.
 
 Президент України Віктор ЮЩЕНКО
 17 березня 2008 року

Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні
 Ураховуючи внесок пластових (скаутських) організацій України у виховання підростаючого покоління на засадах моралі, здорового способу життя і любові до рідного краю та з нагоди відзначення у 2009 році 20-ї річниці відновлення діяльності в Україні молодіжної організації «ПЛАСТ – Національна Скаутська Організація України» та у 2012 році 100-річчя пластового (скаутського) руху в Україні, постановляю:
 
 1. Кабінету Міністрів України:
 
 1) забезпечувати створення сприятливих умов для розвитку пластового (скаутського) руху в Україні, спрямованого на всебічний розвиток молодої особистості, її моральних, духовних і фізичних якостей, патріотичне виховання підростаючого покоління, відродження історичних та культурних традицій Українського народу;
 
 2) передбачати під час розроблення державних цільових програм з питань реалізації державної молодіжної політики, зокрема проекту закону про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2009 - 2015 роки, заходи з підтримки пластового (скаутського) руху;
 
 3) вжити заходів щодо:
 
 залучення в установленому порядку скаутських організацій України, в тому числі молодіжної організації «ПЛАСТ – Національна Скаутська Організація України», до розроблення та реалізації спільних із центральними органами виконавчої влади проектів, пов'язаних із роботою з дітьми;
 
 популяризації та використання виховної методики пластового (скаутського) руху в роботі позашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого та фізкультурно-спортивного напрямів;
 
 проведення наукових конференцій, круглих столів, семінарів, присвячених історії становлення та розвитку пластового (скаутського) руху в Україні;
 
 публікації матеріалів, присвячених Історії та розвитку пластових (скаутських) організацій в Україні, популяризації позитивного досвіду цього руху щодо виховання дітей та молоді на засадах добра і моралі, здорового способу життя, гармонії з природою та любові до рідного краю;
 
 створення документального фільму про історію пластового (скаутського) руху в Україні;
 
 організації тематичних музейних експозицій, а також опрацювання в установленому порядку питання про створення музею пластового (скаутського) руху;
 
 4) сприяти в установленому порядку створенню в Україні міжнародного координаційно-навчального пластового (скаутського) центру;
 
 5) розробити за участю молодіжної організації «ПЛАСТ – Національна Скаутська Організація України», інших скаутських організацій та затвердити плани заходів з відзначення у 2009 році 20-ї річниці відновлення діяльності ПЛАСТу в Україні та у 2012 році 100-річчя пластового (скаутського) руху в Україні.
 
 2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
 
 залучати в установленому порядку пластові (скаутські) організації України до патріотично-виховної, культурно-просвітницької, спортивної, краєзнавчої та туристської роботи серед учнівської та студентської молоді;
 
 сприяти в установленому порядку діяльності пластових (скаутських) центрів, зокрема, у сільській місцевості щодо проведення виховної роботи серед дітей та молоді;
 
 реалізовувати разом із пластовими (скаутськими) організаціями спільні заходи, спрямовані на забезпечення організованого змістовного дозвілля, активного та доступного відпочинку дітей та молоді, зокрема, під час канікул.
 
 3. Міністерству закордонних справ України сприяти міжнародній діяльності пластових (скаутських) організацій України, реалізації їх програм та проектів, спрямованих на співпрацю з відповідними міжнародними інституціями, поширення позитивного іміджу України у світі.
 
 4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України організувати цикли теле- і радіопередач, присвячених історії та сучасному стану пластового (скаутського) руху в Україні, забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів щодо відзначення у 2009 році 20-ї річниці відновлення діяльності ПЛАСТу в Україні та у 2012 році 100-ї річниці пластового (скаутського) руху в Україні.
 
 Президент України Віктор ЮЩЕНКО
 
 28 березня 2008 року

- Але Росія наполягає, що членство Вашої держави в НАТО призведе до дестабілізації регіону.
 
 - Наша Конституція виключає будь-яку можливість щодо розміщення на нашій території іноземних військових баз. Окрім цього, ми одні з перших, п'ятнадцять років тому, відмовились від ядерної зброї. У будь якому випадку, якщо Росію колись хвилюватимуть питання щодо військових структур, яких, на її думку, не повинно бути на нашій території, то ми готові їх обговорити. Іншими словами, приєднання нашої держави до ПДЧ не несе загрозу ані Росії, ані будь-кому іншому. Це лише посилить основу нашого суверенітету та національної єдності.
 
 - Ви можете гарантувати, що жодна структура, схожа на ті радари, що США прагне встановити у Чехії, не з'явиться на українській території?
 
 - Не час ставити таке питання, а інакше воно може набути спекулятивної форми. Втім, якщо ця проблема і буде штучно піднята, то ми готові до її обговорення на міжнародному рівні. Ще раз повторюю, що наше приєднання до ПДЧ не несе будь-якої загрози безпеці Росії. Мені б хотілось, щоб всі проблеми, що, можливо, виникатимуть у майбутньому, обговорювались у відкритому та прозорому діалозі. Якщо хтось бачить небезпеку, то мені б хотілось, щоб її чітко сформулювали. Ми готові сісти за стіл та вирішити її. Мені б не хотілось, щоб за неоднозначними дебатами приховувалось щось інше. Зокрема, намір залишити Україну у невизначеному статусі. Я не погоджусь з тим, щоб моя держава вп'яте ставала жертвою міжнародних ігор.  
 
 [www.president.gov.u a]

Числа 8 пускаем еще один спецпроект  - про Голодомор.
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/31/2008 18:00 користувачем Боевой_сурок.

Когда я приходил в Главред, то сразу обозначил свой главный интерес - создание экспертной площадки и аналога ИноСми в Украине. Первое уже есть, второе появится в апреле и будет называться Главред-World, пока рабочее название это

 
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/31/2008 16:49 користувачем Боевой_сурок.

Доехал даже быстрее чем обычно

Ниче такой, про маньяков

некоторые жалуются что серьезные темы в воскресенье, потому так

Кому интересно подходить к 16-00 на Стретенскую 2/8 (Стрелецкая 8/2) в конференц зал "Главреда"

А когда пиплнет по трассам будет работать - по Житомирской и Харьковской. В принципе мне нравится, просто когда едешь на Харьков или на Луцк ну или еше куда, то тоскливо без инета

с вертолетом несчастным этим, я ж не шучу, а вы ржете

Мол, если на благо родины, то все прощу

Как выходить в рубашечке или футболочке со Сталиным?

Тимошенко запитує Філарета:
 -Отче, хочу з*їсти Ющенка, але ж зараз Великий піст, що робити?
 - Їж, дитино моя, не хвилюйся, Ющенко - то ні риба, ні м*ясо.

   
 
 Журнал «Міжнародний туризм»
 
 Рік і століття туризму
 
 Глава держави проголосив 2008-й Роком туризму і курортів в Україні. Віктор Андрійович Ющенко люб'язно відгукнувся на запитання нашої редакції щодо його стратегічного погляду на цю сферу. Отже, слово Президентові.
 
 –  Вікторе Андрійовичу, яке місце займає туризм у Вашому житті, житті Вашої родини?
 
 – Для мене завжди життєво важливими були дві речі – розуміння свого народу і знання рідної країни. Власне, усі мої поїздки Україною - це навіть не подорожі, а експедиції, це пізнання історії. Тому я сам собі поставив завдання – відродити справжню історію народу і нашої державності.
 
 Свою родину налаштовую на сприйняття України та світу не як споглядання гарних краєвидів із вікна автомобіля, а як знайомство з природою, історією, культурою, спілкування з людьми. Бо наша Батьківщина така різноманітна, багатоголоса, часто маловідома, але завжди дивовижна.
 
 – А чим, на Вашу думку, є зараз і має стати туризм для нашої держави?
 
 – Нині в Україні якраз створюються належні умови для подальшого розвитку цієї сфери. Торік державу відвідали 23,1 мільйона іноземців, за кордон подорожували 17,3 мільйона наших громадян.
 
 Хотілося б, аби туристична галузь нарешті запрацювала на нашу спільну користь, аби ми могли показати світові всю велич і красу рідної землі. І для цього потрібна, здавалося б, звичайна проза життя – загальна туристична інфраструктура, мережа відповідного сервісу. В тому числі, наприклад, транспортні шляхи міжнародного рівня. Вірю, що пріоритетна національна програма «Дороги України» зможе реалізуватися вже цього року в кількох наших регіонах.
 
 Щоб стати по-справжньому туристичною державою, мусимо постійно підтримувати та задовольняти інтерес до України, причому саме як туристичної країни – цікавої, безпечної, стабільної. Держава мусить не тільки визначати «правила гри» на туристичному ринку, не тільки створювати законодавчо-регуляторні норми та контролювати їх дотримання, а й гарантувати доступність споживання турпослуг. Для нас це дуже важливо.
 
 За своєю специфікою туризм і прямо, й опосередковано взаємодіє з багатьма іншими галузями: промисловістю, сільським господарством, будівництвом, транспортом, страхуванням, зв'язком, торгівлею, громадським харчуванням, житлокомунгоспом, сферою побутових послуг, культурою, мистецтвом, спортом... Він стимулює їхній розвиток, висуваючи вимоги якості до товарів та послуг, що споживаються туристами. У цьому плані значення туризму важко переоцінити.
 
 Крім того, для нашої молодої незалежної держави туризм є одним із напрямів її входження до світової спільноти.
 
 На моє глибоке переконання, європейська хвиля захоплення Україною набере обертів під час проведення ЄВРО-2012. Ми повинні зробити все можливе і неможливе, аби гості країни побачили різнобарв'я української культури й відчули нашу традиційну гостинність.
 
 – Які заходи і рішення передбачає проголошений Рік туризму і курортів в Україні?
 
 – Він посилить увагу влади та суспільства до проблем цієї галузі, яка має стати за своїми культурними, соціальними та економічними ресурсами однією з провідних у державі.
 
 За цей рік маємо проаналізувати та розв'язати комплекс основних проблем туристичної сфери. Це й посилення популяризації наявного туристичного потенціалу, розвитку міжнародної туристичної співпраці, збільшення обсягів надходжень до бюджетів усіх рівнів, подальшого розвитку туристичної діяльності як важеля соціально-економічного піднесення – насамперед регіонів та України у цілому.
 
 Протягом року серед пріоритетів для органів влади буде розробка проектів нормативно-правових актів, програмних документів, спрямованих на розвиток внутрішнього туризму, зокрема сільського зеленого, спортивно-оздоровчого, туристичної інфраструктури загалом. Зараз триває робота над Стратегією сталого розвитку туризму і курортів в Україні, яка має бути затверджена до кінця року.
 
 Підсумки Року туризму i курортів, стан і перспективи галузі буде обговорено на всеукраїнському форумі «Туризм i курорти в Україні: стратегія подальшого розвитку».
 
 – Ви сказали про майбутню футбольну першість Європи. Схоже, 2012-й стане ще одним «роком туризму в Україні». Як держава готується до нього та як він позначиться на туристичній сфері?
 
 – Ця подія – шанс для України засвідчити власну європейськість, продемонструвати відповідність міжнародним стандартам, здійснити справжній прорив у Європу.
 
 Підготовку до проведення чемпіонату не можна відкладати у «довгий ящик». Україна повинна провести його на найвищому рівні.
 
 Перші кроки уже зроблено. Працюють відповідні Координаційна рада та Організаційний комітет. Створено Національне агентство з питань підготовки та проведення чемпіонату, діяльність якого координуватиме Кабінет Міністрів України. У структурі Секретаріату Кабміну утворено департамент із питань підготовки та проведення в Україні ЄВРО- 2012.
 
 Перед нами багато завдань. Основне - держава повинна забезпечити належний рівень туристичної інфраструктури, зокрема задовольнити потреби у розміщенні такої кількості гостей.
 
 У будівництво, реконструкцію та переоснащення готелів, гуртожитків у містах і прилеглих до них територіях планується інвестувати майже 27 мільярдів гривень, з яких 600 мільйонів – за рахунок державного бюджету, а понад 26 мільярдів – залучені кошти.
 
 Окрім того, передбачаються реставрація та ремонт театрів і музеїв, національних заповідників, парків культури і відпочинку в містах, де проходитимуть матчі чемпіонату, а також у містах і селах за маршрутами руху учасників першості й туристів. Випускатиметься сувенірна продукція з національною символікою, путівники, географічні карти різними мовами.
 
 Переконаний, що ми проведемо ЄВРО- 2012 з повною відповідністю до світових стандартів. Бачу готовність усіх гілок влади працювати на досягнення цієї мети.
 
 – Чи приділяєте Ви увагу розвиткові туризму у своїх візитах до інших держав та приймаючи іноземні делегації?
 
 – Україна – дуже гарна та своєрідна. Є чим пишатися, про що розповісти світові. Звичайно, привернення уваги до цієї краси, історії, культури – одне з головних завдань під час зустрічей із лідерами інших країн, як і загалом усієї зовнішньої політики України.
 
 Упевнений, що кожен із нас має бути патріотом української землі, адже коли ти розповідаєш про свій рідний край із любов'ю та захопленням, ці почуття неодмінно передаються.
 
 – Як Ви загалом оцінюєте туристичний потенціал України? Які головні її багатства на європейському, світовому тлі?
 
 – Україна для іноземців – порівняно нова, маловідома держава. Водночас це країна зі стародавньою історією та багатою культурою. Вона здавна була перетином трансконтинентальни х шляхів Північ – Південь, Захід – Схід. Тут завжди стикались і взаємодіяли різні культури та цивілізації. Важливим геополітичним моментом сьогодні є і те, що до західного кордону України впритул підійшли межі Євросоюзу.
 
 Дістатися в Україну можна будь-яким транспортом, усередині країни мережа шляхів теж достатньо розвинена. Звичайно, не стану заперечувати, що на певних ділянках наші дороги далеко не ідеальні, але з кожним роком ситуація помітно поліпшується.
 
 Із 9 європейських транспортних коридорів 4 проходять територією України. Автотуризм – це один з наймобільніших і найдоступніших видів, а в нашій країні для його розвитку є широкі можливості (протяжність автомаршрутів – 5 тисяч кілометрів).
 
 Україна має унікальне поєднання природних умов, різноманітних ландшафтів і мінеральних лікувальних ресурсів. Усе це умови для розвитку курортно-рекреаційної сфери. Загалом для неї придатні 15 відсотків нашої території. Маємо понад 30 природних заповідних територій – національних парків, біосферних і природних заповідників. Володіємо прекрасними ботанічними садами і ландшафтними парками...
 
 До речі, важливе завдання нині для влади на всіх рівнях – зберегти прекрасні, перспективні угіддя для подальшого комплексного туристичного використання.
 
 За багатством мінеральних лікувальних ресурсів Україні знайдеться мало конкурентів. Є джерела мінеральних вод і бальнеологічних грязей усіх типів. Пригадайте славетні оздоровниці: Моршин, Свалява, Миргород, Трускавець, Хмільник, Євпаторія, Куяльник... За своїми лікувальними можливостями вони не поступаються найкращим курортам світу. Причому ціни у нас на лікування значно нижчі, ніж деінде.
 
 Завдяки своїй унікальній історичній і культурній спадщині наша держава може задовольнити найвибагливішого туриста. Софійський собор у столиці та Києво-Печерська лавра, центр Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед кандидатів до нього - Кам'янець-Подільський каньйон і фортеця, руїни античного міста Херсонес, Ханський палац у Бахчисараї та інші пам'ятки. Знавців старожитностей, безумовно, зацікавить південь України з його археологічними раритетами. Тут можна ознайомитися з розкопками античних міст Причорномор'я: Тіри, Ольвії, Пантикапея, уже згаданого Херсонеса. Цікаві для туристів і храми Київської Русі у Києві, Чернігові, Овручі, Володимирі-Волинському; середньовічні фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам'янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді, Мукачевому, палацові комплекси Криму, Львівщини і Чернігівщини; пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури в Карпатах... Перелік можна продовжувати.
 
 Наша держава цілком безпечна. Українці – дуже толерантні, а тому жодні етнічні, релігійні чи расові непорозуміння зовсім не загрожують туристам.
 
 Упродовж останніх років готельна інфраструктура України почала активно модернізуватися та розбудовуватися.
 
 Маючи значний потенціал, Україна, без сумніву, може забезпечити змістовний відпочинок і власним громадянам, й іноземцям. Такою країною хочеться подорожувати, знайомитися з її визначними місцями, милими серцю кожного українця краєвидами. Тому я дуже шкодую, що деякі співвітчизники краще знають курорти Туреччини та Іспанії, старожитності Греції та Єгипту, ніж рідні терени. З іншого боку, помічаємо значний сплеск інтересу українців до України, активізацію самодіяльного туризму. Тож мусимо запропонувати співвітчизникам усі умови для організованих поїздок.
 
 – Ви самі в силу президентських обов'язків є, так би мовити, політичним туристом. Не так давно весь світ бачив Вас біля Стіни Плачу в Єрусалимі. Що Ви відчували на Святій Землі? І взагалі, де і коли Ви пережили найяскравіші катарсиси у житті?
 
 – (Усміхається) Катарсиси?.. На щастя, я кілька разів пережив надзвичайні піднесення. І одне з них було під час спілкування з народом на Майдані...
 
 А щодо моїх відчуттів біля Стіни Плачу, то мушу вам сказати, що для мене, як і для кожної простої людини, дуже важливо відчувати біль інших. Тільки в такий спосіб ми залишаємося людьми. Я відчував біль поколінь єврейського народу, я відчував біль свого народу. Молився за відродження України і за те, щоб невинних жертв Голодомору 1932-33 років світ визнав так, як і жертв Голокосту, щоб беріг пам'ять про них.
 
 – А там, звідки Ви родом, є що подивитися? Хоча, певно, в кожного є що подивитися там, звідки він родом...
 
 – Зізнаюсь вам, я набираюся наснаги і життєвих сил саме у батьківській оселі в селі Хоружівка на Сумщині. Ми бережемо цю хатину, і час від часу я з приємністю приводжу туди своїх дітей та онуків. Хочу, щоб вони навчилися відчувати своє, наше коріння. Мої діти вже посадили дерева коло будинку. Як і на тому місці, де раніше стояла стара хата з лежанкою, на якій нас із братом пеленала мати. Мої молодші діти дуже люблять гратися біля тих дерев.
 
 Прагну, щоб усі ми знали і відроджували власне коріння. Це має виняткову вагу для українців, які пережили у ХХ сторіччі чи не найбільше лихоліть з-поміж усіх європейських народів.
 
 Україна відроджується, її вже не порівняти з тією, якою була п'ять, десять років тому. І заслуга туризму тут неоціненна. Дякую всім, хто розвиває цю сферу, і закликаю плекати її в майбутньому. Нехай буде не рік, а століття туризму в Україні!
 
 [www.president.gov.u a]
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/27/2008 17:25 користувачем Боевой_сурок.

И вновь разнарядка и отбывание повинности на 5 канале в феерической передаче "Реакция" в 19-15. Тема сто дней кровавого режима Юльки. Так что кидайте пожелания включу комп будем комментировать в прямом эфире.
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/27/2008 16:46 користувачем Боевой_сурок.

Очень скоро. Это новый проект Нацрады по телерадиовещанию. Не долго братия нам мучаться осталось.

Через них в страну хлынет поток мовной заразы. Не защитить тогда святые бабушкины рушники, не оберечь козацкие курганы и дедовские могилы. Основите мовных убийц!

Ну пора кончать с ним. Сколько ж можно терпеть этот языковой геноцид.

Бывший вице-премьер-министр Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, народный депутат Андрей Клюев уже прокомментировал последствия деятельности правительства Тимошенко. Он считает, что на фоне заявления руководства «Газпрома» о возможности роста цены для европейских потребителей до конца текущего года до 400 долларов, а также заявления руководства Казахстана, Узбекистана и Туркменистана о том, что и они вскоре будут продавать свой газ по европейски ценам, реальная угроза и для нас получать газ тоже по европейским ценам уже в 2009 году.
 
 По его словам, это очень негативно отразится на экономике – остановятся предприятия ряда отраслей, в частности, химической, предприятия ЖКХ будут вынуждены поднять тарифы в несколько раз.
 
 «А это отразится на платежеспособности нашего населения, будут потеряны десятки тысяч рабочих мест. Фактически, шоковая терапия. Никакого переходного периода», – отметил Клюев.
 
 Таким образом, «укрощая» представителей крупного бизнеса, Тимошенко поставит «на колени» все население восточной Украины.  Непокорных, в зависимости от их финансового состояния, ждет либо банкротство, либо безработица.   И тогда Юлия Владимировна получит прекрасные аргументы для того, чтобы исполнить свою давнюю мечту – окружить Донбасс колючей проволокой . Антисоциальный регион, понимаете ли...

Вот сейчас делаю расшифровку круглого стола Дацюк жжот
 
 Єдиними ефективними діями, які можуть бути в цій ситуації, — дочекатися, поки розкрадуть до останнього, і з цього моменту вже починати сертифікувати  місто. Тому, поки не розкрадуть усю землю, поки не розкрадуть усі «смачні» комунальні підприємства у Києві, поки не доведуть інфраструктуру до колапсу, розвиток Києва початися не може. І в цьому сенсі я спокійно напрацьовую майбутню стратегію, і плювати я хотів на поточну політику, і не відчуваю я себе щодо неї безпорадним. Я навпаки, знаю, що тиск грошей такий, що ніщо і ніхто опиратися їм не може. Тоді давайте перестанемо критикувати цих людей, вони роблять абсолютно потрібну справу — вони крадуть. І поки не розкрадуть, розвиток міста не почнеться. Так було в усі часи.
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/26/2008 18:05 користувачем Боевой_сурок.

Зачем ее в вильне спилкування перенесли, я 4 дня горбатился. Там же политика одна

Вот увидите, будет страшая беда, а потом вспомните мои слова

Есть такая примета издревле

Прислал товарищ в аську
 
 Lex: У мужика была игуана, он с ней играл, кормил, а потом она его за палец цапнула. Он на нее обиделся, потом смотрит: а она так на него преданно и грустно смотрит, таскается за ним по всему дому, в глаза заглядывает: "Прости мол, хозяин". С утра он просыпается, а игуана рядом с ним сидит, смотрит грустно. Он аж расчувствовался. Однако рука у него опухла. Он игуану в охапку и к доктору. Там и выяснилось, что этот вид игуан ядовит, только яд у них очень слабый, поэтому они сначала кусают, а потом тупо таскаются за жертвой, ждут пока подохнет.
 
 Мавераннахр: Чем то это похоже на одну мою знакомую девушку.... Надо сходить к урологу...

Кому интересно про геоэкономику и все остальное, местами интересно

Навеяно йожом
 
 Поля пурпурного мака цветут  вокруг  нас,  полуденный  ветер  играет  в
 желтеющей ржи, девственная гречиха встает на горизонте, как стена дальнего
 монастыря. Тихая Волынь изгибается, Волынь уходит от нас в жемчужный туман
 березовых рощ, она вползает в  цветистые  пригорки  и  ослабевшими  руками
 путается  в  зарослях  хмеля.  Оранжевое  солнце  катится  по  небу,   как
 отрубленная голова, нежный свет загорается в ущельях туч, штандарты заката
 веют над нашими головами. Запах вчерашней крови и убитых лошадей каплет  в
 вечернюю прохладу. Почерневший Збруч шумит  и  закручивает  пенистые  узлы
 своих порогов. Мосты разрушены, и мы переезжаем реку вброд. Величавая луна
 лежит на волнах. Лошади по спину уходят в  воду,  звучные  потоки  сочатся
 между сотнями лошадиных ног. Кто-то тонет  и  звонко  порочит  богородицу.
 Река усеяна черными квадратами телег, она  полна  гула,  свиста  и  песен,
 гремящих поверх лунных змей и сияющих ям.

Хорошая статья Быкова  
 
 
 "Чапаева" в сегодняшнем книжном магазине не купишь - он не переиздавался с советских времен, да и охотников читать его наверняка будет немного. Фильм совершенно заслонил книгу, как Петька и Анка в картине заслонили Фурманова. Между тем роман не о Василии Иваныче и Петьке, этих двух персонажах советского детского фольклора, а именно об отношениях Федора Клычкова (в котором Фурманов изобразил идеального себя) и переубежденного им анархиста Василия Чапаева, крестьянина и полного георгиевского кавалера. И эта линия куда интересней фильма, достоинства которого отрицать бессмысленно, - просто он про другое. Символично, что в середине тридцатых на экран вытащили именно Петьку, о котором в романе говорится мельком и пренебрежительно: там он грязный, туповатый чапаевский ординарец, объект всеобщих беззлобных насмешек. Но именно Петька - положительный герой новой эпохи. А интеллигентный комиссар - явно уходящая натура. Трудно сомневаться, что Фурманова уничтожили бы еще в первую волну большого террора (он был вдобавок и рапповец, хотя правый, толерантный к попутчикам).
 
 Роман был экранизирован не только потому, что срочно требовалось создавать мифологию Гражданской войны и готовиться к новой, а и потому, что стал одним из советских бестселлеров, выдержал четыре издания еще при жизни автора, умершего в 1926 году от менингита, и в библиотеках его было не достать.
 
 В чем тут дело? Вероятно, в том, что Фурманов интуитивно угадал безошибочный рецепт: в основе множества шедевров - приключения благородного странника и его хитроватого спутника, простого и циничного с виду парня, наделенного, однако, золотым сердцем. Почти все романы-странствия и многие детективы построены именно так - Дон Кихот и Санчо, Тиль и Ламме, Холмс и Ватсон, да те же Дживз и Вустер, наконец.
 
 Трудно сомневаться, что в реальности отношения Клычкова и Чапаева были далеки от идиллических: ссорились они по десять раз на дню, Чапай размахивал револьвером, и только холодная выдержка Фурманова спасала положение. В сущности, получилась книга об отношениях народа и интеллигенции в Гражданской войне - отношениях трудных, бурных и необыкновенно плодотворных. В обычной жизни Фурманов едва ли повстречал бы Чапаева - студент московского университета, книжник, ивановский уроженец и столичный житель... Ему попросту негде было пересечься с плотником из волжской деревни. Да и сам этот плотник сроду бы не заподозрил в себе великих командирских способностей, и Фурманов сроду не проявил бы педагогических и кавалерийских талантов, если б не империалистическая война, перешедшая в Гражданскую.
 
 "Чапаев" - роман о фантастически талантливом народе, восторженно открывающем в себе новые способности, о полуграмотном крестьянине, оказавшемся природным стратегом, о рассудительном умнике, обернувшемся превосходным наездником и хладнокровным солдатом. Эта книга, может, и написана суконно - однако в ней чувствуются жар и азарт боя, здоровье и молодость и вот этот бешеный восторг первооткрывательств а: все можем! Мир кроим! Естественно, Чапаев шел в бой не за большевизм, в котором (как и в фильме) плохо разбирался; и уж, конечно, не за личную славу, хотя тщеславен был безмерно. Мировую революцию он представлял расплывчато - как Копенкин у Платонова, но в этом и прелесть: что-то определенное и ясное никогда бы его так не вдохновило.
 
 Им всем - комиссарам, плотникам, студентам, крестьянам, прапорщикам Первой мировой и провинциальным мечтателям - рисовалось нечто феерическое, невообразимое, сказочное и универсальное, и они чувствовали себя зодчими вековой мечты человечества, и эта наивная, но неубиваемая вера делала их титанами. Многие из них так и не вписались в послевоенный быт, и едва ли можно представить Чапаева в середине двадцатых советским военным чиновником: Фрунзе убили, Котовский в мирное время нарвался на пулю сумасшедшего ревнивца, а сколько незаметных и никем не описанных героев Гражданской сломалось, как героиня толстовской "Гадюки", спилось или превратилось в легендарных воров, как леоновский Векшин... Советская жизнь, плоская и пошлая, оказалась им не по масштабу, Гражданскую они вспоминали как лучшее время - не потому, что безнаказанно грабили и насиловали, не потому, что им нравилось убивать, а потому, что это было время великого общенационального вдохновения.
 
 И в "Чапаеве" это чувствуется - от его страниц веет счастьем и обреченностью. Ясно ведь, что у героев нет будущего. Оба рано умрут, потому что человеку, преобразившемуся в магнитном поле Большой Истории, нет пути назад. Чапаев останется на берегу Урала, раненный в голову и руку (по одной из версий, он не прыгнул в реку, а застрелился). Фурманов умрет, не закончив нового романа "Писатели", - ценнейший был бы документ, памятник литературной борьбе двадцатых, по-своему не менее увлекательной, чем Гражданская война.
 
 Бабель увидит все иначе - и, поскольку художественный его дар несравнимо больше фурмановского, мы будем помнить не "Чапаева", а "Конармию", не Клычкова, а Лютова, которому гуся убить - подвиг. Бабель увидит, как Большая История и расплывчатая революционная мечта пробуждают фанатизм и зверство, как взаимное истребление разъедает душу, - и такой взгляд на вещи имеет право быть, и у Лютова своя бесспорная правда. В эпохи разрушения и упадка она ближе и понятней читателю, чем утопические разговоры о мировой революции и описания боев в корявой политотдельской стилистике. Но чудесные превращения заурядных и далеких друг от друга людей в могучих, неразрывно спаянных боевых товарищей, хозяев нового мира, мифологических кентавров, несущихся сквозь пули и неуязвимых для сабель, случаются именно в кровавые эпохи и индуцируются именно утопиями, хоть ты тресни. В другие времена ничего подобного не бывает. А без героев история мертва... что мы и имеем, и предупреждал об этом другой автор - с фамилией, похожей на Чапаев. В одном из "Философических писем" прямо сказано: пусть неглубокие мыслители боятся религиозных войн. Ужасно лишь бессмысленное зверство, которого и в повседневности хватает, - а героическая борьба за идеалы прекрасна, в ней отковываются великие характеры и совершаются духовные подвиги.
 
 Фурманова перевели из чапаевской дивизии за два месяца до ее лбищенского разгрома. Судьба уберегла - не то б, конечно, ни романа, ни фильма, и не узнал бы никто о Василии Ивановиче, мало ли таких было... Он успел написать Чапаю единственное письмо, которого адресат уже не получил. Письмо тоскливое, хоть и бодрящееся: в штабе Фурманову плохо, скучно, он срывался и отчаянно рвался назад. "Помнишь, как мы с тобой летали по фронтам? Кровь кипит, жить хочется!". Вот это "жить хочется" - и останется от фурмановского романа. Не прозябать, не выживать - жить. Кто же будет сегодня переиздавать и перечитывать такую книгу?
 
 [izvestia.ru]

В. Фесенко:  Может быть, но тогда, знаете, я всегда отвечаю тем, которые говорят, что наша элита — это не элита, у меня есть очень простой ответ: ребята, а вы претендуете на роль элиты? Вам не хватает одного очень важного качества, абсолютно необходимого для политической элиты, это воля к власти и стремления добиться этой власти. Вот когда нет этого качества, вы уже не годитесь, вы можете быть интеллектуальной элитой, но на роль властной элиты вы не годитесь.
 
 По концепции субъектности, которую описывал Андрей, я вам скажу, на сегодня я вижу только одного политика, к которому не питаю особых симпатий, но который может хотя бы частично осуществить вот эту концепцию государства-корпорации. И вам известно имя этого политика, другое дело, получится это у него или нет, дадут ей или нет, и чем это все закончится, еще большой вопрос, для страны.  Останется ли она единой в результате попытки реализации этой политики. Но, тем не менее, как бы проблема действительно в элите. И, наверное, нам тоже придется вернуться рано или поздно к вопросу о том, о чем говорит Сергей, всегда…
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 03/25/2008 17:36 користувачем Боевой_сурок.

Разбойничаешь- смерть, воруешь - смерть, если не накормил путника -смерть, предал в бою - смерть. Все очень просто за множество преступлений одно наказание -четко и ясно. У нас также надо, во первых очень быстро из недонации мы превратимся в нацию. во-вторых, мы очень быстро превратимся в дисциплинированную нацию

Если в 1991 году мы имели производительность труда двадцать тысяч долларов на работающего в год, то сегодня мы имеем производительность труда — меньше шести тысяч долларов на работающего в год. Это очень интересный показатель.

В 1953 году доля экспорта богатых стран в бедные страны составляла больше двух третей, в двухтысячном году — пять процентов. Экспорт богатых стран в бедные страны всего пять процентов от их общего экспорта. Девяносто пять процентов — в сами богатые страны.