[pravda.com.ua]
 
 Президент Росії Дмитро Медведєв планує приїхати на інавгурацію новообраного президента України Віктора Януковича.
 
 Про це УНІАН повідомило поінформоване джерело.
 
 "Дмитро Анатолійович Медведєв виявляє бажання приїхати на інавгурацію Віктора Януковича до Києва", - сказав співрозмовник.
 
 Він підкреслив, що візит готується, але у російської сторони залишаються великі побоювання, що сторона, яка програла на виборах президента спробує в парламенті зірвати саму церемонію інавгурації.
 
 "Якщо буде загроза, що церемонія інавгурації буде зірвана, візит може не відбутися", - сказав він.
 
 
 
    Нехай не боїться.. Федорович йому це одну цукерку дасть... а може й дві

скористувалась би Президенством на користь країни.. Але такий був один - і це Ющенко.  
   
 Для чого воно "йшло у Президенти"?
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 02/16/2010 13:44 користувачем Старий знайомий.

[www.aratta-ukraine.com]
 
 Президент Білорусі Олександр Лукашенко наказав національній армії до кінця лютого перевести всі військові стройові команди на рідну мову.
 
 Інститут мовознавства Академії наук на замовлення Міноборони виконав переклад. Тепер військовослужбовці будуть марширувати під команди «Рауняйся!», «Кроком марш!». Про це повідомляє видання «Вільна преса».
 
 Відзначимо, що в Білорусі дві державні мови - російська та білоруська. За словами начальника прес-служби Міноборони Білорусії В'ячеслава Ременчіка, «раніше завжди команди давалися російською мовою, і це подобалося не всім солдатам-строковиків».
 
 У першу чергу білоруською мовою в повному обсязі повинна оволодіти рота почесної варти, після "мовою" збираються перекласти діловодство.
 
 Голова товариства «Тавариства беларускай мовы iмя Францішка Скарини» Олег Трусов, коментуючи ініціативу влади, зазначив, що національну армію переводять не на білоруську мову, а на так звану «трасянка», аналогічну українсько-російському суржику.
 
 На його думку, «при нинішньому керівництві було б нерозумно вважати, що скоро ні з того ні з сього розпочнеться масова белорусізація». Ініціативу влади експертів назвав показухою.
 
 Білоруська мова знаходиться в тяжкому стані, вважає Трусов. «У країні майже не залишилося шкіл, в яких би уроки з математики чи географії проходили на мові. Мова стирається. Сьогодні, по суті, її розуміють і розмовляють нею тільки представники творчої інтелігенції, націоналістично налаштовані політики та білоруська село - в Мінській та Гомельській областях. А це дуже невелика кількість населення », - зазначив він.
 
 «Фактично, влада завжди вела боротьбу з національною мовою, тому що у неї вона асоціювалася з опозицією», - підкреслив експерт (що, доречі, зовсім недавно відбувалося і в Україні - прим. "Аратти").
 
 «Ситуація, коли людей, які розмовляють мовою автоматично зараховують до «опозиції», - абсурдна за своєю суттю і призводить до того, що у більшості білорусів абсолютно неправильне уявлення про рідну культуру і мову», - додав Трусов.

сабж
 
 Это резюме от бесед с "пацаном" (мужиком одним, на самом деле), увешанным цепями золотыми
 
 
 
 Редаговано разів: 5. Востаннє 02/13/2010 11:05 користувачем Старий знайомий.

[obkom.net.ua]
 
 «Он хотел бы улучшить отношения с Россией, но я уверен, что он намерен укрепить проевропейские прагматические амбиции. Я также думаю, что сейчас мяч на стороне ЕС. Мы должны сказать, что дверь в ЕС для Украины открыта»
 
     Скажу честно:  чувство что на тебя нагадили...
              Им трудно было признести эти шесть слов при Ющенко?
 
 
 
 Редаговано разів: 2. Востаннє 02/10/2010 19:39 користувачем Старий знайомий.

Потому ему роднее свои пацаны донецкие, чем Юля+ Портнов+Медведчук..
 С тому же Медведчук - крестил вместе с  Путиным ребенка у Медведева.  
  Так что считайте результаты выбора такими: команда кума путина и Медведева (хи-хи Юляша наша) проиграла выборы простым отечественным украинским пацанам
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2010 23:15 користувачем pravda.

"Дружба" с Путиным заставила сомневаться в державности Юляши очень и очень..  
     Так что  - гуд бай. А ее пример - другим наука
   
     "Хи-хи", типо
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2010 09:23 користувачем Старий знайомий.

Украина - вечна! Одно недоразумение ушло, уйдет и это

У кого есть данные по явке и прочем?

Увечері 5 лютого, перед суботнім "днем тиши", центральні телеканали транслювали два дійства, що відбувалися на двох сусідніх площах чи майданах. Обидва проводилися з 18:00 на підтримку фіналістів президентських виборів.
 На Майдані пройшла "Молитва за Україну", участь в якій взяли церковні єрархи різних християнських конфесій, а також кандидат на президенти Юлія Тимошенко.
 На Михайлівській площі тривав концерт на підтримку іншого кандидата, віктора Януковича.
 
 Одночасність заходів додала символізму у те що і як відбувалося. Поки церковники один за одним проголошували молитви або звернення до пастви, з регіонального боку лунав шансон, крики ведучих і схвальні вигуки глядачів концерту.
 
 Потім на Михайлівський почав свій виступ Віктор Янукович: "Седьмое февраля будет последним днем оранжевой эпохи" - ця цитата, мабуть, є квінтесенція всіх виступів як його, так і прибічників.
 У перевах між прямими включеннями з площ іншіх міст (ведучі - застарілі артисти КВН) та виступами груп типу "Паранормальні", лунали і не менш цікаві, гарячі та захоплені заклики виборців до свого лідера: один наведемо цитатою, як теж самодостатній.
 "Палярная ночь украинскай палитики будит закончена сидьмово фивраля..."
 
       

Его дело увы, живо.
 
 И я, оказывается, не один о нем вспомнил...
 
 [www.pravda.com.ua]

Веселое тогда было время.  

На входе газетные стопки - не знаю, я таких объемов еще не видел раньше..
  И на мониторах в вагонах -  этот любитель поезии Чехова..
 
          Это нормально, да?  
 
      Черновецкий отмазался уже?

протоколы на подпись - и все законно... "Выборы видбулися"?  
 
    Что там закон говорит новый? или я не правильно его понял?

Генпрокуратура - синячья, Премьер - синячий, МВД синячье, суды - молчу,  
   Податкова - синячья..
 
        ВАши действия?  
           
           Будем отстреливаться?

За сообщение о минировании школы или вокзала - производят работы по поиску угрозы и позвонившего, правильно?  
 
     Кто эту дуру допросит? Какого хрена она ляпает?  
        Где там наш мудрый пескарь.. т.е. гарант?
 
 [obkom.net.ua]
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 02/01/2010 13:55 користувачем Старий знайомий.

[obkom.net.ua]
 
 "Партии Януковича устроила себе бесконечный праздник безнаказанности.
 
 Депутаты Верховной Рады от Партии Регионов Валерий Бондик и Юрий Мирошниченко пытаются получить информацию о принципах и порядке распределения избирательных дел в Киевском апелляционном административном суде."
 
 и т.д.

Это ж саранча! Вспомните Сумскую область?  
       А Генпрокуратуру? Сколько там сейчас донецких?  
 
    Только поймите правильно... "донецкие" - это уже не географическое понятие... Э.Тадеев наверное не из Донецка... но удачно так вписался... по теме

"Медведчук не може бути Генпрокурором, бо він не працював у прокуратурі протягом 5 років"

Дивіться!

Це жахливо, що Юля співпрацює з сдпуо-вцями...  
   Але Янук - це вже зовсім ганьба для країни.  
   Отака логіка

Такие мои дневные наблюдения.
  Это Киев и киевская область.
   Простому народу тонкости (Медведчук-прокурор, еще там "хи-хи" всякие) - не проблема.  
   Принцип "свой- не свой" срабатывает.
   Так что еще не все потеряно.  
   С учетом того, что молодежь в Донецкой области далеко не вся будет за Яныка..

Они в своем амплуа..  
   Смотрите и потешайтесь.. [forum.autoua.net]

А так - при явке 99,8 % и наглых вбросах - он мне не будет президентом. Бык зоновский

[obkom.net.ua]
 
 Председатель Госдумы России Борис Грызлов заявляет, что решение суда по Голодомору в Украине 1932-33 годов носит политический характер.
 
 Как сообщили в пресс-службе политической партии «Единая Россия», об этом Б.Грызлов сказал, отвечая на вопросы журналистов.
 
 «Это просто политическая акция, которая входит в план поссориться с Россией - другой никакой подоплеки я здесь не вижу», - заявил Б.Грызлов (то есть, Сталин и Россия – «близнецы-братья»? - «Обком»).
 
 По его словам, «решение по Голодомору носит системный характер и направлено на то, чтобы рассориться с Россией».
 
 «Идея Голодомора, идея того, что был геноцид украинского народа в 30-е годы со стороны руководства Советского Союза, абсолютно беспочвенны», - уверен председатель российской Госдумы.
 
 Он заметил, что, «к сожалению, бывают годы, когда по климатическим условиям в течение нескольких лет бывает неурожай, что и было в 30-е годы в Советском Союзе, когда пострадали от этого все народы, населявшие СССР» (то, что давно доказано, что погодные условия в годы Голодомора были совершенно нормальные, Грызлова, понятное дело, не интересует – «Обком»). Причем, заметил Б.Грызлов, гораздо больше тогда пострадало население Поволжья (конечно, россияне во все века страдали больше других народов. Грызлов скоро договорится, что из Крыма не татар депортировали, а жителей того же Поволжья – «Обком»).
 
 «Руководство Украины еще раз пытается России доказать, что Россия плохо относится к украинскому народу - вот и все, я другой подоплеки здесь не вижу», - сказал Б.Грызлов (а можно доказать обратное? – «Обком»).
 
 
      ВОТ и ВСЕ. Бригадные могут дальше комментировать
 
 
   Позор Российким сталинским холуям!
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 01/14/2010 13:39 користувачем Старий знайомий.

Так можно вообще без рейтинга остаться  
   
 [pravda.com.ua]
 
 Кравчук уже просуває Медведчука в генпрокурори
 
 Леонід Кравчук за можливе призначення генеральним прокурором Віктора Медведчука у випадку обрання президентом Юлії Тимошенко.
 Про це він заявив 11 січня під час прес-конференції в Полтаві, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини.
 "Якби мене запитали про нього, я б відповів - так, він професіонал, доктор юридичних наук. Знає всю систему... Якщо внесуть таку пропозицію, думаю, вона буде розглянута позитивно", - сказав Кравчук.
 
           Тупой еще тупее....  наша "полителита"
          Кравчук знает, сколько процентов потеряла Юля после этой заявы?  
 
       В общем, это "хи-хи" было неспроста

[obkom.net.ua]
 
 "У Виктора Андреевича есть выражение: «Я работаю Президентом первый раз». Впрочем, может случиться так, что и учиться уже будет некогда… Тот период был действительно растрачен. Сам Президент львиную часть времени провел за границей.
 
 Из-за лечения?
 
 Нет. Было очень много запланированных поездок, он получал всевозможные награды, его действительно стоя принимал мир. Количество загранкомандировок было огромным, и поскольку это все освещалось в СМИ, то когда я в сентябре 2005 года пришел на Банковую, социология показывала, что требование номер один украинцев к Президенту было: «Будь дома, занимайся внутренними вопросами». Поэтому когда я возглавил Секретариат Президента, мы сделали очень непопулярную вещь – практически на полгода отменили все заграничные командировки.
 
 Затем ко всему добавилась отставка Тимошенко, а на март 2006 года уже были назначены выборы, и все внимание политиков сконцентрировалось именно на них.
 
 А между тем это были не просто первые полгода правления Ющенко. Это было время, когда Президент имел значительно большие полномочия, чем потом. Поэтому это действительно было упущенное время с очень большим рейтингом и колоссальными возможностями.
 
 Что происходило в правительстве? Ведь пока Президент ездил по заграницам, Кабинет министров должен был работать и не упускать возможностей.
 
 Президент-то ездил, но его команда – администрация, государственный секретарь, СНБО, – занималась увеличением своих полномочий и очень активно вмешивалась в противодействие с правительством. Дискуссия между правительством и теми, кто выступал от имени Президента, выхлестывалась публично. Отношения были конфликтные и конфликтность просто зашкаливала…
 
 …Точно могу сказать, что Тимошенко не выталкивала Ющенко из контактов с Меркель. И с другими политиками так же. Солана, Саркози, Европарламент, Европейская народная партия… Оппозиционер Ющенко был первым украинским политиком, к которому приехал Генеральный секретарь ЕНП. Этот политик тогда провел с нами чуть ли не два дня. Он мечтал о том, чтобы Украина была представлена в Европейской народной партии одной политической силой.
 
 Потом, в оппозиционном статусе, мы ездили, встречались со многими европейскими политиками первого ранга. И с Берлускони была встреча, и с немцами, и с французами... Нам был выдан такой аванс, были хорошие перспективы развивать отношения. Но на каком-то этапе я уже из газет узнал, что все: Президент и сам не ездит, и не встречается, и сейчас уже Тимошенко имеет намного лучшие контакты с Европейской народной партией. Она просто работает над этим.
 
 Почему же Ющенко так забросил европейское направление?
 
 Обиделся, наверное… Но для политика это непозволительно.
 
 Обиделся, что Украине не дали ПДЧ и срочно не подписали соглашение об ассоциации с ЕС?
 
 Сложно сказать. Мне кажется, что гиперпроблема Ющенко, при чем в разных сферах – это Тимошенко. Сейчас, чтобы привлечь Ющенко, надо позиционироваться только по этому вопросу. Я так понимаю, и друзья, и недруги, и команда вовсю этим пользуются. Все используют его ревность. Появление Тимошенко на европейском фронте, то, что в какой-то момент ее коммуникация оказалась более эффективной, привело к тому, что Ющенко обиделся на европейцев."

Не, ну не мудак, а?  
 
 [pravda.com.ua]
 
 Президент Віктор Ющенко закликає "не робити трагедії" з обрання Леоніда Черновецького мером Києва.
 Про це він сказав в інтерв'ю радіо "Свобода", відповідаючи на запитання, чи готовий він ініціювати відставку Черновецького задля отримання додаткових голосів виборців на президентських виборах.
 Ющенко наголосив, що потрібно бути Не населенням, а громадянами і відповідати за свій вибір".
 При цьому він підкреслив, що Черновецький був обраний більшістю голосів киян.
 Крім цього президент наголосив, що питання відставки Черновецького не відноситься до компетенції глави держави.
 "Кому ви задаєте питання? Президенту? Ви звертаєтесь не за адресою, ви запитуйте у себе. Як кияни ви несете відповідальність за свій вибір", - сказав Ющенко, повідомляє УНІАН.
 
 "Я дуже вас прошу, не поспішайте посипати попелом себе. Це також урок, це також іспит. І не потрібно з цього робити трагедію", - додав Ющенко.
 Він зауважив, що йому можна було ставити подібне питання лише у тому випадку, якби Черновецький прийшов до влади в Києві завдяки фальсифікаціям, і тоді можна було б апелювати до глави держави, що він не зміг гарантувати чесні і демократичні вибори.
 
 "А якщо я забезпечив чесні і прозорі вибори, ми пройшли через насилля Тимошенко, бо ви знаєте, що повторні мерські вибори в Києві (у травні 2008 року) були ініційовані прем'єр-міністром", - сказав Ющенко.
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 01/09/2010 15:32 користувачем TAG (модератор).

[rogatyn.info]
 
 Натрапив випадково... вирішив поділитись

[www.youtube.com]
 
 
 
 Редаговано разів: 2. Востаннє 01/07/2010 00:48 користувачем Старий знайомий.

Показова передачка!  
   Має бути на ТБ обов"язково
 
   Українці в суперечках намагаються знайти відповідності відомих висловів, російських  
     Виявляється дуже непросто

Такой дурной вопрос...
    Я не смотрел особено-то .... больше за компом сидел..
    Но вопрос возник сам собой...

Якось забулось це звернення - ненька, неня Україна.  
 Ми стаємо дорослими і забуваємо хто звідки походить і завдяки чому живе.
 Ми самі заробляємо собі на  життя, самі будуємо своє помешкання...  
 
 І все таки! Ми частина України. Ми всі разом - і є Україна.
 Тільки щоб з"явилось бажання сказати гордо - "я українець" треба дивитись не політичні сра... шоу, а "Україна має талант"!
 Наше - це брати Клички, Василь Вірастюк, грек Дмитро Халаджі, брати Капранови та багато інших менш відомих людей, які люблять і славлять нашу країну!
 
 З Новим роком вас!
 Щастя, наснаги і нових здобутків, брати і сестри!

Нужную информация не добьешься как и во времена Чернобыля...
 Два хиленьких табло содержат минимум информации..Зато площадь рекламы всякой -  в пару раз больше ..
 Очередь в Справочную - внушительная и нервная..  
 
 У нас блин, непогода.. в декабре снег пошел...
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 12/29/2009 18:52 користувачем Старий знайомий.

Який високий рівень! Які таланти!

Кк этому вас всякие витренки-левченки тянут, не?

за Ющенко..
 
 
 
 Редаговано разів: 1. Востаннє 12/22/2009 18:50 користувачем Старий знайомий.

Это что ж, издержки "самодурной демократии"?
   А ведь нехорошо получается! На войну ХОЛОПОВ отправляют... под угрозой порки...
    Да и народ не обманешь...  
 
      а еще там враги барина - ардары...    татарам не обидно будет? правда их в латы одели как германских рыцарей!  Наверное чтоб подкорректировать "образ врага"?
 
 
 
 Редаговано разів: 2. Востаннє 19/12/2009 13:16 користувачем Старий знайомий.

[inozmi.glavr] ed.info/articles/2522.html
 
 ...
 
 Дуґін і фашизм
 
 Тоді як причини близькості до Дуґіна деяких із цих фігур очевидні, підстави вступу до МЄД інших політичних та громадських діячів, перелічених вище, залишаються загадкою. Як згадано, протягом 1990-х, Дуґін неодноразово підносив у прихованій чи відкритій формі міжвоєнний європейський та сучасний російський фашизм (іноді, під псевдонімом «Алєксандр Штернберґ», навіть у поетичній формі). Найвідвертіші виправдання фашизму можна знайти у програмних статтях Дуґіна «Лівий націоналізм» (1992 р.) чи «Фашизм – безмежний та червоний» (1997 р.), які відкриті для загального доступу на офіційних сайтах лідера МЄД. Більше того, деякі з цих статей 1990-х років перекладені іноземними мовами. Вони цитувалися у російських та зарубіжних наукових і публіцистичних аналізах Дуґіна та його руху.
 
 Щоправда, Дуґін, із очевидних причин, дистанціювався від німецького нацизму, часом рішуче гудить гітлерівські злочини та сьогодні часто позиціонує себе як «антифашиста». Тим не менше, у деяких випадках він, вочевидь, не зміг не визнати важливість, серед інших режимів, Третього Рейху, як моделі для своїх власних ідеологічних конструкцій, як, наприклад, у його статтях «Консервативна революція: Третій шлях» (1991) або «Метафізика національного більшовизму» (1997).
 
 Ще у березні 2006 року, коли він уже був повноправним членом московського політичного істеблішменту, Дуґін в он-лайн-конференції KM.ru публічно визнав, що його ідеологія близька до ідеології німецьких братів Отто і Ґреґора Штрассерів міжвоєнної Німеччини. У цьому інтерв’ю, текст якого був виставлений і на інтернет-сайті МЄД, Дуґін представив братів Штрассерів як таких, що належали до антигітлерівського крила німецького лівого нацизму. При цьому, він «забув» згадати, що Штрассери свого часу самі були провідними націонал-соціалістами та відігравали важливу роль у підйомі НСДАП (NSDAP, Націонал-соціалістична німецька робітнича партія) у другій половині 1920-х. Надалі вони справді виступали проти Гітлера, але робили це від початку як члени керівництва нацистської партії. Йозеф Ґеббельс починав свою кар’єру у НСДАП особистим секретарем Ґреґора Штрассера та, незважаючи на свій «лівий» нахил, згодом, як відомо, став одним із найближчих соратників Гітлера. Сьогодні «штрассерізм» є важливим підрозділом світового неонацизму – міжнародного політичного руху, членом якого, вочевидь, доводиться вважати й Алєксандра Дуґіна, на фоні його нещодавно заявленої близькості до Штрассерів.
 
 Михаїл Леонтьєв та Іван Дємідов як сподвижники Дуґіна
 
 Зазвичай, цих деталей було б досить для серйозних дослідників міжнародної безпеки, щоб відхилити таку особистість та її організацію як об’єкти, гідні глибокого політичного аналізу. Дуґін і Ко, як видається на перший погляд, являють собою феномени, вивчення яких краще залишити культурологам, психопатологам, соціологам чи, у найкращому разі, історикам сучасності. Однак, як ілюструє вищезгаданий список колишніх та теперішніх членів Вищої Ради МЄД, Дуґін наразі знайшов собі місце у мейнстрімі російського політичного та інтелектуального життя. Він публікується у провідних друкованих виданнях РФ та є учасником політичних та академічних круглих столів та конференцій на території СНД, а іноді й за межами колишнього Радянського Союзу.
 
 Одним із найбільш значних соратників Дуґіна є згаданий частий політичний коментатор російських електронних та друкованих ЗМІ Михаїл Леонтьєв. Одного разу названий «улюбленим журналістом Путіна», Леонтьєв тільки нещодавно став офіційним членом Вищої Ради МЄД, хоча він брав участь в установчих зборах дуґінського руху в 2001 році та був тоді коротко згаданий у списку членів керівництва цієї організації на інтернет-сайті руху «Євразія». Відтоді Леонтьєв кілька разів надавав Дуґіну змогу висловити свої думки масовій аудиторії у прайм-таймовому шоу на телеканалі ОРТ. Регулярні тиради Леонтьєва, як одного з найбільш відомих російських пропагандистів антиамериканізму, проти Заходу в цілому та США зокрема, очевидно, натхненні дуґінськими маніхейськими схемами. Дуґін особисто залучає тільки обмежене коло політичних активістів та молодих інтелектуалів СНД. Але з допомогою таких телевізійних шоу, як «Однако» Леонтьєва закодована форма «дуґінізму» досягає більшості російського населення, а також глядачів ОРТ за межами РФ майже щотижня.
 
 Ще одна достойна згадки фігура з неофіційними, але судячи з усього, такими ж тісними зв’язками з Дуґіним, – це легендарний телепродюсер та піарник Іван Дємідов. Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х Дємідов став відомий, беручи участь у таких популярних телевізійних проектах, як «Взгляд» чи «Музобоз». Тоді він, як і Леонтьєв на початку своєї кар’єри, був представником нового покоління медіа-фігур західного зразка, які допомагали емансипувати російський громадський дискурс від радянських традицій. Але у новому столітті імідж Дємідова змінився: він став ведучим одного з найбільш відвертих нових націоналістичних ТБ-шоу Росії «Русский взгляд», яке транслювалося щотижня на каналі «Московия». У 2005 році Дємідов став одним із засновників нового націоналістичного кабельного телеканалу «Спас», де Дуґін отримав свою власну щотижневу програму під назвою «Вехи». Приблизно у той самий час Дємідов стає політиком: нібито за пропозицією Путіна, він був призначений главою «Молодой гвардии», молодіжної організації «Единой России». Певний час Дємідов керував так званим «Русским проектом» партії «Единая Россия» – метою якого було залучення етноцентричних російських інтелектуалів до партії влади. У 2008 році Дємідов був призначений начальником ідеологічного управління політичного департаменту ЦК «Единой России», тобто головним ідеологом путінської партії. За кілька місяців до цього в інтерв’ю дуґінському сайту Evrazia.org Дємідов зізнався у тому, що поява Дуґіна була «безумовно, вирішальним фактором, певною переламною точкою» у його житті, і що він має намір використати свої таланти для втілення ідей Дуґіна. Дємідов назвав себе, з посиланням на ці ідеї, «переконаним євразійцем». За дивним збігом, цією ж фразою на п’ятнадцять років раніше Дуґін у початковій версії своєї основоположної статті «Велика війна континентів» (1991 – 1992) охарактеризував обергруппенфюрера СС Рейнгарда Гайдріха – головного організатора Голокосту (до червня 1942 р., коли він був убитий чеськими партизанами). 1 квітня 2009 Дємідов був призначений главою Департаменту гуманітарної політики та громадських зв’язків Управління внутрішньої політики Адміністрації президента РФ. На цій посаді Дємідов буде нести відповідальність за відносини президента з релігійними організаціями, тобто передусім, із РПЦ. У травні 2009 Дємідов призначений відповідальним секретарем заснованої Медвєдєвим т. зв. Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду Росії.
 
 
 
 Редаговано разів: 2. Востаннє 12/15/2009 16:38 користувачем Старий знайомий.

ЛУК`ЯНІВКА-34
 
 75 років тому, 1 грудня 1934 року, в Смольному, де працював Ленінґрадський міськком та обком ВКП(б), дрібний совєцький чиновник Леонід Ніколаєв застрелив «любимца партии и народа» Сергія Мироновича Кірова – першого секретаря губкому, міськкому і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена ВЦИКу і ЦИКу СССР. Ніколаєв помстився за посягання на честь своєї дружини, яка працювала в губкомі. Цей розпусник, Кіров, на той час перетоптав уже пів-Ленінґрада…
 
 Скориставшись цим убивством, Сталін особисто підготував, а ВЦИК СССР схвалив постанову «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів». Згідно з нею, на все «слідство» відводилося 10 діб. Участь захисника, прокурора, а часто й самого звинуваченого, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися, а вирок виконувався негайно після його винесення.
 
 Цілком у дусі настанови творця совєцької держави В.І.Леніна, який учив: “Будьте зразково нещадними. Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини!” (Ленин В. И. Полное собрание сочинений, 5-е изд., М.: ИПЛ, 1967–1975. – Т. 50, с. 165). До речі сказати, виступаючи на 15-річчі ГПУ (Главное политическое управление), Кіров теж учив: «Карати по-справжньому, щоб на тому світі був помітний приріст населення, завдяки діяльності нашого ГПУ». (Цит. за кн.: Сергій Шевченко. Архіпелаг особливого призначення. – К.: Фенікс, 2006. – С. 21).
 
 Уже 4 грудня ґазета «Правда» повідомила про викриття «терористів». Негайно розпочалися арешти інтеліґенції, зокрема, української, яка, за висловом Сталіна, “не заслуговує довір’я”. Тобто вона підлягала знищенню. Перші смертні вироки були винесені і виконані в новій столиці УССР Києві вже у 13 – 17 грудня. Це були письменники Григорій Косинка-Стрілець (35 р.), Дмитро Фальківський (36 р.), Олекса Влизько (26 р., він був глухонімий), Кость Буревій (колишній царський політкаторжанин, 46 р.), брати Іван і Тарас Крушельницькі (29 і 25 р.) – усього 28 осіб. Вони розстріляні були в НКВД УССР, який тоді діяв на вул. Рози Люксембурґ (нині Липська, 16, де Фонд культури та Український інститут національної пам`яті. Там досі є тир, де їх розстрілювали. Усі двори там начинені трупом… Як там люди живуть?!).
 
 Ліна Костенко звідкись знає: «Передсмертно лаявся Косинка…». Збагнувши, куди завело Україну загравання з большевизмом, він тяжко лаявся і відбивався. Його оглушили чимось по голові і так розстріляли.
 
 «Українізація» захлинулася в крові. Наївні її провідники, що посміли були уявити собі український варіянт комунізму, пішли по соловках, сибірах, магаданах. І «українізовувати» той світ... Зокрема, решта Крушельницьких, заарештованих тоді ж, – батько Антін (1878 р.н.) та сини його Остап (1913) і Богдан (1908), дочка Володимира (1903), опинилися на Соловках. Розстріляні в урочищі Сандармох на півдні Карелії 3 листопада 1937 р. у числі 1111-х, Володимира – під Ленінградом 25 листопада 1937 р.
 
 У путівнику «Лук`янівське цивільне кладовище», який уклали Л. Проценко та Ю. Костенко (видання друге, виправлене й доповнене. Державний історико-меморіальний Лук`янівський заповідник. – 1998 р.– 192 с.) сказано:
 
 «В 1918 – 19 рр. це кладовище прийняло в братські могили тіла киян, страчених більшовиками з армії Муравйова, а також зарубаних денікінцями. Згадані братські могили також зрівняні з землею. Починаючи з 1934 (група Г. Косинки) і кінчаючи 1941 р., на кладовищі ховали тіла репресованих. За деякими відомостями це відбувалось на дільниці 45 і на доріжках у кінці кладовища.
 
 Тривалий час місця поховань репресованих не були відомі, та знайшлися люди, чиї батьки власноруч копали ями для розстріляних. Згодом це підтвердили архівні документи й стаття останнього голови м. Києва часів німецько-фашистської окупації Леонтія Форостівського. Він писав: «... до перенесення столиці з м. Харкова до м. Києва (у 1934 р.) всіх розстріляних (в НКВС) закопували переважно на Лук'янівському кладовищі: головна й бічні алеї, всі дороги на цьому кладовищі – це великі братські могили замордованих. Місця поховання старанно зрівняні, земля добре утрамбована, цілі поляни – також місця масових могил. Їх так само вирівняно, заорано та посіяно на цих полянах траву. На цьому кладовищі лежить замордованих не менше 25 – 30 тисяч» (с. 4 – 5).
 
 Місце, де були закопані 28 «терористів», знала Тамара Мороз-Стрілець – дружина Григорія Косинки. Це тепер дільниця № 7, у північно-східному кутку кладовища.
 
 18 грудня 1994 року Братство Андрія Первозванного встановило тут великий дерев'яний хрест із переліком усіх страчених:
 
 Сказинський Роман Федорович
 Крушельницький Іван Антонович
 Крушельницький Тарас Антонович
 Лебединець Михайло Мойсейович
 Шевченко Роман Ілліч
 Карабут Анатолій Юрійович
 Сидоров Петро Йосипович
 Косинка-Стрілець Григорій Михайлович
 Фальківський Дмитро Никанорович
 Оксамит Михайло Гаврилович
 Щербина Олександр Гаврилович
 Терещенко Іван Петрович
 Буревій Кость Степанович
 Влизько Олексій Федорович
 Дмитріїв Євген Кузьмович
 Богданович Адам Адамович
 Бутузов Порфирій Іванович
 Бутузов Іван Моісейович
 П'ятниця Володимир Васильович
 Блаченко Яків Павлович
 Полевий Домінік Йосипович
 Хоптяр Іван Онуфрійович
 Борецький Петро Миколайович
 Лук'янов Леонід Іванович
 Півненко Костянтин Іванович
 Проценко Гаврило Микитович
 Матяш Сергій Якович
 Лященко Олександр Корнійович
 
 Цієї осени Трускавецька організація Всеукраїнського «Меморіалу» ім. В. Стуса, сприяннями дирекції кладовища, встановила на могилі новий дубовий хрест, нову металеву таблицю з прізвищами, гарно впорядкувала могилу, яка, щоправда, опинилася тепер поміж двох будов. 14 грудня священик Петро (УПЦ КП) освятив хреста і відслужив панахиду по убієнних. На церемонію приїхали зі Львова Лариса Крушельницька (дочка похованого тут Івана), її донька Тетяна, голова Дрогобицького «Меморіалу» Мирон Бучацький. Був керівник Українського Інституту Національної пам`яті Ігор Юхновський. Виступили доктор історичних наук Сергій Білокінь, голова Всеукраїнського «Меморіалу Лесь Танюк, голова Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги Ольга Кобець, голова Київської організації Всеукраїнського товариства політв`язнів і репресованих Григорій Куценко, представники кількох громадських організацій.
 
 Суть виступів зводилася до того, що в Україні 20 – 30 рр. встановився був неукраїнський, маріонетковий уряд. Точніше, то був не уряд, а російська большевицька окупаційна адміністрація, яка неухильно здійснювала колоніальну політику Москви і привела український народ до голодомору, масових репресій, до майже повного фізичного винищення української інтеліґенції та щонайменше третини, якщо не половини населення. Українців у тому уряді було хіба кілька осіб – для декору. То був наслідок нашої поразки у війні з Росією 1918-20 рр.. Нині ж, на 19-му році незалежності, складається парадоксальна ситуація: українці запекло борються поміж собою, КОГО З НЕУКРАЇНЦІВ – Тимошенко чи Януковича – обрати собі Президентом! Хто з них ліпше поведе Україну під двоголового «білого царя» – Путіна-Медведєва? А нащадки російських окупантів задоволено потирають руки: скоро їм буде робота, достойна їхніх предків.
 
 Василь ОВСІЄНКО.
 14 грудня 2009 року.
 [maidanua.org]