Фофудья, какошнікі, вот ето всьо...

Адміністрація щось збирається робити чи як?

Питання в цілому риторичне

 

Испанский суд принял решение об экстрадиции беглого народного депутата Александра Онищенко в Украину, но последнее слово осталось за Кабинетом министров страны.

"Суд принял решение об экстрадиции, но последнее слово за испанским правительством. В судебном решении есть оговорка, что последнее слово за Кабинетом министров. Кроме того, если испанцы примут решение о выдаче, этого не случится, до момента пока не будет принято решение по предоставлению мне политического убежища. Это отдельный процесс. Параллельно адвокаты будут подавать жалобу в Конституционный суд Испании", – рассказал Онищенко в интервью "Стране".

https://www.оборзеватель/politics/ispanskij-sud-prinyal-reshenie-po-ekstraditsii-onischenko-v-ukrainu.htm

Директор мелітопольського парку за умовний термін погодився свідчити проти братів Марченко

18 Липня 2018

Мелітопольський міськрайонний суд вироком від 12 липня затвердив угоду про визнання винуватості для директора КП “Мелітопольський  міський парк  культури і відпочинку імені Горького” Олега Обрезанова у справі щодо зловживань на тендерах.

Згідно з матеріалами справи, директор КП “Мелітопольський  міський парк  культури і відпочинку імені Горького” Олег Обрезанов наприкінці 2017 року надав вказівку своїм підлеглим та водночас членам тендерного комітету розробити фіктивну документацію про нібито проведення процедури публічних закупівель. Вони цю вказівку виконали та згодом оголосили через систему “Прозорро” ряд закупівель. При цьому, вони не знали про злочинні наміри свого начальника.

Йшлося про такі закупівлі від вересня-листопада 2017 року: поточний ремонт підземних мереж освітлювання; опор освітлення; зовнішніх мереж освітлення; інженерні, будівельні та електромонтажні роботи; світлодіодні світильники, прожектори, дорожнє обладнання.

До попередньо розробленого плану, переможцем у цих закупівлях загальною вартістю 2,8 млн грн стало ПП “Т.О.К.”. Наприклад, при закупівлі світильників фірму із найвигіднішою пропозицією (у два рази) ТОВ “Нордкліфф” відхилили, а пізніше відмінили і сам тендер. На повторний тендер “Нордкліфф” уже не подавалося, натомість, переможець ПП “Т.О.К.” для виконання договору закупило більшість світильників саме у ТОВ “Нордкліфф” і поставило комунальному підприємству вже за ціною на 276 тис. грн дорожчою.

З огляду на це, харківські слідчі відкрили кримінальне провадження №42018220000000586, а згодом прокуратура (також харківська) звернулася до суду із відповідним обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди, директор КП Олег Обрезанов зобов’язався надалі давати свідчення щодо викриття злочинів своїх спільників у іншому провадженні №42017220000000461, також відшкодував комунальному підприємству 223 тис. грн. Натомість узгоджене покарання для нього мало скласти 5 років позбавлення волі з забороною займати керівні посади на рік. Остаточно його мали звільнили від вказаного покарання із випробувальним строком на рік. Суд цю угоду затвердив.

Варто додати, директор комунального підприємства Олег Обрезанов у суді зазначав, що перед проведенням закупівлі з освітлення парку до нього приїхали заступник голови Запорізької облради Владислав Марченко (голова обласної "Самопомочі") та, вочевидь, його брат Марк Марченко, які обговорили з ним наміри щодо незаконного заволодіння коштами. Вже під час проведення закупівлі світильників, Владислав Марченко надав йому вказівку щодо скасування торгів з підстав несвоєчасної реєстрації переможцем ТОВ “Нордкліфф” деяких документів. Після цього призначили повторний тендер, куди “Нордкліфф” свою пропозицію вже не подавало, та на яких виграло пов’язане ПП “Т.О.К.”, підконтрольне Марку Марченко. Надалі отримані від комунального підприємства кошти обготівкували.

Нагадаємо, заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка, його брат Марка Марченка та заступника міського голови Запоріжжя Анатолія Пустоварова підозрюють у незаконному заволодіння коштами, зокрема, й при будівельних роботах у згаданому мелітопольському парку (провадження №42017220000000461).

Марк Марченко був одним з керівників штабу “Об’єднання “Самопоміч” в Запоріжжі на парламентських виборах 2014 року. Пізніше був керівником ініціативної групи “Самопомічі” у Запоріжжі. Нині обласну партійну організацію “Об’єднання “Самопоміч” очолює брат Марка Марченка – Владислав Марченко. На місцевих виборах він став депутатом Запорізької обласної ради і нині є заступником голови облради.

ПП “Т.О.К.” належить Дмитру та Сергію Кондрашиним, а його керівником є Олександр Тягунов.

Олег Обрезанов також депутат Мелітопольської міськради від партії “Самопоміч”.

http://zp.nashigroshi.org/2018/07/18/dyrektor-melitopolskoho-parku-za-umovnyj-termin-pohodyvsya-svidchyty-proty-brativ-marchenko/

"Высокие... высокие отношения!!!" (с)

Візьми і вкради
 

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1808110572604165&id=100002157183088

Borys Filatov з Jana Mahortowa та Юрієм Семчуком.
7 год ·

Я не СБУ и у меня нет сотен аналитиков и оперативников.

Я не киберполиция и у меня нет никаких технических возможностей.

Я не штатный национал-патриот и не хожу по улицам с красно-чёрным флагом.

Я не депутат и не клянусь в телевизоре в любви к своей стране.

...

Я просто знаю, что я должен делать.

А ещё я умею ждать.

...

Со второго дня своей каденции я начал собирать досье на директоров и заучей городских школ и в этом мне помогал ограниченный круг доверенных людей.

И на третий год своей каденции я дождался.

...

В настоящий момент гуманитарный департамент проводит конкурсы на новые назначения директоров школ.

Более 30 (!) процентов претендентов, начиная с 2014 года, в соцсетях или непублично поддерживали сепаратисткие настроения, презирали собственную страну и очень любили сопредельное государство.

Доходило до того, что некоторые в фейсбуке писали за Украину, а в «одноклассниках» - за ЛДНР и Россию!

Теперь они все либо будут уволены, либо не приняты на работу.

Юридически безукоризненно.
Без возможности восстановиться по суду.

Ведь мы не нарушаем трудовое законодательство и не преследуем за убеждения.

Лучше просто не подавайтесь на конкурс.

Ведь рукописи не горят.

...

Я не СБУ, не киберполиция и не штатный национал - патриот.

Я просто знаю, что я должен делать.

Ведь «подлинное искусство воина это уметь ждать» (с)

Украинскому активисту Владимиру Балуху грозит до пяти лет лишения свободы в рамках приговора по второму уголовному делу. Активист вину не признает и объявил голодовку в СИЗО с требованием прекратить уголовное преследование, затянувшееся почти на два года. Дома Владимира Балуха ждут пожилая мать и жена, которым из-за его гражданской позиции приходится нелегко в родном селе.

Владимир Балух продолжает голодовку в СИЗО 121-й день. За это время он потерял 30 килограммов веса, говорит его адвокат Ольга Динзе. По ее словам, активист имел право на условно-досрочное освобождение, но подконтрольный России Железнодорожный райсуд Симферополя 13 июля отклонил соответствующее ходатайство. Защита намерена обжаловать и этот отказ, и приговор. Но процесс может затянуться на месяцы.

А тем временем без сына остается пожилая мать Наталья. С момента задержания и ареста Владимира Балуха женщину периодически навещают общественники, журналисты и неравнодушные крымчане. По их словам, ситуация в семье с каждым годом становится сложнее.
В надежде на апелляцию

После ареста Владимира Балуха его пожилая мать вынуждена самостоятельно содержать домашнее хозяйство. Недавно родным удалось уговорить женщину продать корову, которая давала доход семье.

«Матери уже 75 лет, ноги больные. За хозяйством уже сложно ухаживать. Надо же и накормить, и навоз вынести. Долго не соглашалась продать, говорила: «Буду держать до последнего, потому что деньги Вове нужны». Столько ведь денег уходит каждый месяц. Но уговорили ее, все-таки пришлось продать корову, ликвидировали свиней. Оставили только козу и птицу», – рассказала Крым.Реалии жена Владимира Балуха Наталья.

С каждым годом мать активиста все больше жалуется на здоровье: кроме полиартрита, женщина страдает от повышенного давления, а недавно перенесла операцию на глазах, после которой ей категорически запретили поднимать тяжести. В такой ситуации прожить в селе одной непросто.

Последний приговор Владимиру Балуху его мать восприняла сложно, поскольку надеялась на скорое возвращение сына домой в рамках условно-досрочного освобождения. Сейчас ее надежды связаны с рассмотрением апелляционной жалобы защиты сына.
«Это село, каждый боится»

После заключения в СИЗО основного кормильца семьи пенсионерка осталась одна и вынуждена выживать только на пенсию и помощь от активистов и неравнодушных крымчан. Как стало известно Крым.Реалии, чтобы сделать операцию Наталье Балух, семье пришлось взять кредит. Теперь необходимо возвращать долг.

«Помощь очень нужна этой семье. Володя в СИЗО, ему нужны какие-то лекарства. Он хоть и голодает, но передачи ему необходимы. А жене Наталье нужно ехать за 200 километров до Симферополя, чтобы их передать в СИЗО. Мать Владимира Балуха в нищенском положении, ей любая помощь будет хороша», – говорит украинский режиссер Валерий Балаян, который недавно навестил Наталью Балух в селе Серебрянка Раздольненского района Крыма.

Во время последней поездки в село режиссер решил расспросить местных жителей о Владимире Балухе. До ареста активист вел активную общественную деятельность, и многие селяне хорошо знают его. Сейчас общаться о Балухе люди не желают, говорит Валерий Балаян.

«На камеру все отказываются говорить, все боятся. Несколько человек только высказались, причем очень негативно, в адрес Володи. То есть можно сказать, что эта семья живет в атмосфере злобы и ненависти со стороны окружающих. Фактически они живут в изоляции от внешнего мира. Всего несколько человек их поддерживают, но их я называть не буду, потому что они этого не афишируют. По сути, мама Балуха одна целый день со своими мыслями и болячками сидит в своем темном домике, брошенная. Односельчане ненавидят ее, Володю и Украину. Это трагическая ситуация», – утверждает он.

Мать активиста говорит, что часть людей в селе все же поддерживает ее, но скрывает это, опасаясь неприятностей для собственных семей. «Это село, каждый боится. Есть люди, которые поддерживают нас, но вообще боятся люди», – говорит Наталья Балух.

Супруга Владимира Балуха уже не обращает внимание на разговоры людей. Говорит, что старается не общаться ни с кем и редко выходит за пределы собственного двора.

«Год и семь месяцев живем в надежде и на нервах. Надежда есть на апелляцию, что будет отменено это решение суда (подконтрольного России Раздольненского райсуда, который приговорил Владимира Балуха к 5 годам колонии общего режима и штрафу в 10 тысяч рублей за «дезорганизацию работы СИЗО» – КР). И очень надеемся на обмен. Ждем, чтобы хоть что-то прояснилось», – рассказывает она.

Координатор Крымской правозащитной группы Ольга Скрипник допускает, что после приговора Владимиру Балуху есть шансы, что президент России Владимир Путин согласится его обменять. «Сейчас из-за голодовки Олега Сенцова и Владимира Балуха и огромного внимания к этому процессу есть шансы на освобождение. Каждый раз и в российских, и в международных СМИ мы ловим намеки на это, что все-таки Путин согласится на обмен. На мой взгляд, есть сейчас такие шансы, но все в итоге зависит все равно от Путина», – заявляла ранее Крым.Реалии правозащитница.

Мать Балуха в обмен сына не верит. «Столько уже об этом говорят, а ничего не происходит», – поясняет она.

При этом женщина не допускает возможности просить президента России Владимира Путина о помиловании сына, как это сделала мать Олега Сенцова.

«Я Путина просить (о помиловании сына – КР) не буду. Меня Вова не так поймет. Он против, чтобы просить. Просить – это признать свою вину. А он вины признать не может, потому что он не виноват ни в чем», – говорит она.

https://ru.krymr.com/a/29371347.html

"Там жє наші люді", вот єто всьо...
 

Подставное лицо полиции дважды пользовалось услугами путан, чтобы разоблачить бордель в Киеве
Печерский суд Киева приговорил к трем годам условно владелицу столичного борделя. Чтобы его разоблачить, полиция дважды направляла туда подставное лицо и выделяла по 1200 грн на секс.

Об этом говорится в приговоре, обнародованном 13 июля, информирует Цензор.НЕТ.

Бордель действовал в арендованной квартире. Девушки также могли выезжать по вызову к клиентам. Их безопасность и транспортировку гарантировало руководство, наняв личных водителей и автомобили. Руководство также брало на себя организацию быта, средств гигиены и арендную плату, говорится в материалах дела. Рекламу размещали в интернете.

Читайте также на "Цензор.НЕТ": Крупную сеть выездных борделей разоблачили на Киевщине, - Нацполиция. ФОТО

Чтобы их разоблачить, полиция дважды направляла туда "клиентов". Лица, работавшие на правоохранителей, приезжали в бордель и выбирали себе девушек. В комплект услуг, которые они получали, входил оральный и классический секс.

После разоблачения борделя и системы, по которой было организовано его функционирование, владелица пошла на сделку со следствием о признании виновности. Как следствие, получила условный срок. В противном случае ей бы грозили 5 лет лишения свободы.

https://цензор/news/3076979/podstavnoe_litso_politsii_dvajdy_polzovalos_uslugami_putan_chtoby_razoblachit_bordel_v_kieve


Мабуть, черга бажаючих була поїбатися за бюджетний кошт 

Тіки що під САП люди Ківи Шабуньку тортами закидали та зеленкою облили

www.pravda.com.ua/news/2018/07/17/7186563/

Лісічанськ у неділю




і ви вірите, що оці ось вам щось путнє оберуть?

 

#ДТП в Одессе: 14-летний водитель на «бляхах» врезался в #Tesla и попытался сбежать босиком https://t.co/jjLmBO5WxA pic.twitter.com/rJZjGePUFk

— Autogeek (@autogeekua) July 16, 2018

у бляхаря син просто не може не бути довбойобом
медичний факт
 

Вечером в понедельник, 16 июля, в Одессе произошла авария с участием Tesla Model S и BMW на «бляхах».

ДТП в Одессе: 14-летний водитель на "бляхах" врезался в Tesla и попытался сбежать босиком

ДТП произошло на 7-й станции Люстдорфской дороги.



Как сообщает Odessa.online, 14-летний мальчик, взял автомобиль BMW на иностранной регистрации у отца, пока тот спал. На Люстдорфской дороге он врезался в припаркованный на кругу автомобиль Tesla. После столкновения подросток так оперативно пытался скрыться, что бросил на асфальте свои шлепанцы.
 

Из второго Tesla, припаркованного рядом, выбежал водитель и задержал парня. В процессе погони он сделал несколько выстрелов в воздух. На место ДТП вызвали родителей. Отец рассказал, что проснулся от звонка с сообщением об аварии, заявил, что не намерен выгораживать сына, но отметил, что в аварии виноват водитель Tesla — тот якобы припарковал автомобиль не по правилам.

-------------------------

тато охуєнно зекономив на бляхах 
цікаво, він тепер 4 чи 5 цін свого корита заплатить володільцю "Тесли"? 

http://verge.zp.ua/2018/07/16/%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5-%D0%BF%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB/

або гіперлуп з семи залуп, чотири- Омеляна, а три Монтян Тетяни



на поїздї 71/72 нарешті додумалися  зафіксувати завіску на вікні

ось з такою мотивацією до смітника знесено гілку
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=1009961.30

А є десь перелік фейкових ЗМІ і нефейкових?
Бо у нас тут люди на elise.com.ua посилаються, який багато хто вважає фейковим- і їм нычого за це, і гылки не прибирають
Навіть на Шарія були посилання
Чи він не фейковий?
Можна якийсь перелік, бо хочеться визначеності.


Заздалегідь дякую

  

всім хто надрачував тут на цього "гініяльново актьора", який за Україну - великий привіт

 

В Запорожье вывесили провокационный билборд с советским чекистом Павлом Судоплатовым.

В сети появилось фото билборда, возле мостов на остов Хортица. На нем изображен известный сотрудник НКВД, из роддом Мелитополя, Павел Судоплатов. На билборде содержится провокационная надпись «Борьба продолжается».

https://www.inform.zp.ua/2018/07/12/32853_v-zaporozhe-vyvesili-provokatsionnyj-bilbord-s-sovetskim-chekistom-foto/



Цікаво, де місцеві  національні жони чи інші С1488 з Азіва?
чому їх це не їбе?

А вони зайняті! Вони за гроші одних бариг воюють з іншими баригами в місті і ріжуть шини волонтерам, які їх критуикують
 

https://forum.pravda.com.ua/index.php?reportsent;topic=1009856.msg21367873#msg21367873

сєпари бездоказово звинувачують бійців АТО у мародерстві, серед них і чолоівка форумчанки з ФУПу, і хоч би хни
це такі нові мнєнія, мабуть, які ми маємо знати і з якими маємо сперечатися, так, Альона Юр'ївна?

 

 

О.Б.: Партія «Батьківщина», у фракції якої ви перебували у 2012-2014 роках, звинува чувала вас у тому, що в найгостріші часи Майдану ви всіх кинули та поїхали відпочивати. А по поверненню розказували, що Майдан треба розпустити. І взагалі ніби-то виконували роль провокатора у фракції.

Абсолютна дурниця. Люди, які мене знають, підтвердять, що приблизно з 4.30 ранку, 30-го (листопада 2013 року – лб), як тільки я дізнався, що побили людей біля стели, одразу приїхав туди, і там був мій старший син, якого при мені побили. Там була Руслана. Був Юрій Бутусов (головний редактор «Цензор.нет», – лб). Були інші. Ми разом блокували «автозаки», це навіть є на відео. І з першого дня, допоки стояв Майдан біля стели, ми брали участь в чергуванні постійно. Виступав і працював. Коли став Майдан ширшим, на трибуну мене вже не пускали. Навіть були моменти, коли Парубій давав команду озброєним людям не пропускати мене взагалі. Ми приходили, з Катеринчуком зазвичай, і з нашими партійцями десь о 23-й і були до ранку з людьми. От тоді виступали, спілкувалися з людьми саме в такий небезпечний час.

Чи виїздив я на тиждень на відпочинок? Виїздив. Зокрема наші люди в різних сотнях не могли стояти там постійно, місяцями, люди періодично виїздили до родин, відпочивали – хто на тиждень, хто на два. Тому що є ще реальне життя, є просто психологічний відпочинок. Ба більше: в тому літаку, котрим я летів на тиждень і назад, були депутати з «Народного фронту».

С.К.: Куди ви літали?

В Італію, в гірську місцевість. Ну там написано на лижі, а я на лижі не встаю взагалі, бо ще років 15 тому на футболі порвав собі зв’язки на нозі і меніски. То ж це був просто відпочинок. У звичайному зрубі, за бюджетною ціною, яку знайшли на той час. Тому не люблю я цю брехню.

https://лб/news/2018/07/06/402223_anatoliy_gritsenko_v_poroshenka.html

 

Каже, Мацква на Люлю дуже розраховує

Сейчас очень многие в Москве надеются на то, что с приходом Тимошенко поменяется ситуация. Сможет ли Тимошенко стать украинской Меркель? https://t.co/YuV1PETCSS https://t.co/f9RkwzNGcQ

— Олег Царев (@OlegTsarov) July 9, 2018

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1829551510415047&id=100000806478982

Edward Andriushchenko
2 год ·

Юлі зараз нагадують її старі севастопольскі борди про флотам дружить.
Згадалося, що Гриценко десь у ті ж часи вішав у Криму агітацію в дусі "я - український Путін".



Отакої
 

https://www.pravda.com.ua/articles/2018/07/9/7185474/


І найголовніше – до вересня треба закрити питання щодо підтримки чи не підтримки лідера "Громадянської позиції" з боку інших демократичних опозиціонерів. Для впевненості Гриценкові дуже необхідна підтримка мера Львова Андрія Садового.

Перш за все партія "Самопоміч", лідером якої є Садовий, цінна своїми регіональними осередками. Наявність своїх людей на місцях дуже важлива, адже саме вони мають захищати результати виборів по комісіях. Переговори щодо цього продовжуються, проте перспективи домовитися з мером Львова досить туманні.

Читайте також
А у відповідь тиша. Чому Садовий не поспішає підтримувати Гриценка
Юля без коси. Як Тимошенко шукає нового виборця
"Червоний директор" по-новому. Хто і як готує Бойка до президентських виборів
Розмови щодо підтримки на виборах президента паралельно ведуться із малими партіями "ДемАльянс", "Європейською партією" Миколи Катеринчука, та "Хвилею" Віктора Чумака. Підтримка кожної з цих політсил коливається у межах 1%.

У 2014 році "ДемАльянс" йшов на парламентські вибори спільно з "Громадянською позицією" Гриценка, а її співголова Василь Гацько навіть мав третій номер за партійними списками. Втім, наразі про спільний похід поки не йдеться.

Як розповів УП Гацько, його партійці не залучені до команди Гриценка. За його логікою, до кінця літа важливо домовитися, щоб від "Самопомочі", "ДемАльянсу" і "Громадянської позиції" йшов один кандидат в президенти. І на цей момент переговори ведуться виключно щодо єдиного кандидата.

Не завадила б Гриценку й підтримка антикорупційних активістів. Тим більше, що один з найвідоміших з них голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін також входив у першу п’ятірку "Громадянської позиції" у 2014 році.

Але й з цього флангу, схоже, поки допомоги чекати зарано.

"Я можу сказати лише, що бажаю успіху Гриценкові і хочу, щоб він переміг. Але я не думаю зараз про якусь політичну діяльність, ми займаємося боротьбою з корупцією і домагаємося створення незалежного антикорупційного суду. Ми кілька тижнів тому зустрілися з Анатолієм, чисто по-людськи попили каву, особливо про політику і не говорили", – розповів УП Шабунін. 

Хоч домовитися з можливими партнерами поки не вдалося, переговори ще тривають. Гриценко займається пошуком політтехнологів для старту кампанії. За даними УП, наразі перемовини ведуться з українським технологом Сергієм Гайдаєм. Раніше він співпрацював з Віктором Ющенком, Миколою Катеринчуком, партіями "Народний фронт", "УКРОП", та "Рух нових сил" Міхеїла Саакашвілі.

Подейкують також про завжди модних на українських виборах американцях, але поки це лише на рівні чуток.

Сам лідер "Громадянської позиції" неохоче говорить про пошук технолога.

"На цьому етапі потреби в політтехнологах не відчуваю. Далі визначимося", – стверджує Гриценко в переписці з кореспондентом УП по WhatsApp.
...

Перед початком кампанії Гриценко використовує цілком звичне для себе амплуа – чесний і безкомпромісний політик, який має багаж досвіду та при цьому не забруднений корупцією. Найважливіша складова його образу – роль такого собі Мойсея, який веде за собою у політику молодих. У час, коли більше 60% виборців хочуть бачити на політичній карті нові обличчя, це справді може вистрілити.



коли тобою гребує навіть Шабунька 
ось що буває, коли у отамана немає золотого запасу

Мішя сина в Нуйорку женіть
цікаво, чому діти патріота Грузії та України живуть не в Грузії і не в Україні? 

pic.twitter.com/4H1BgVWXn0

— Kashin⚓Kashin⚓Kashin (@KSHN) July 7, 2018

рузькє апазіціоннє журналіст Алєг Кашін

на стіл Путіну свій сікрєтний план капітуляції



Miroslav Oleshko з Миром Олешком та Mir Oleshko.
8 год

Гриценко розповів, що поклав на стіл Путіну свій таємний план-пропозицію, в якому запропонував, як завершити війну.

Цікаво по перше, через кого він передав цей план. Хто з його друзів та знайомих має доступ до Путіна? Може через Медведчука та Мураєва, на телеканалі яких виступає проти важливого НАТОвського законопроекту про Нацбезпеку?
По друге, яке він має право передавати ворогу "мирні" плани-пропозиції капітуляції України?
Мені здається, що Тимошенко та Гриценко так сильно хотіли заручитися підтримкою Кремля на виборах, що робили для цього все можливе - перша звинуватила в усьому не Путіна, а українського Президента, а другий підсовує Путіну плани-пропозиції...

Ніякого миру без перемоги бути не може.

Історія маслом- сумська телекомпанія АТВ розмістила сюжет, як донбаському пєнсіонєру-інваліду-переселенцю-сахтьолу в трусіках порвали рот балоном монтажної пєни за те, що він розмовляв російською і не хтів розмовляти українською, намагалися переїхати його танком і силоміць годували смаженими снігурами



цю новину вчора весь день розшарювали РашаЗМІ - "Камсамольска правда", "ТАСС" та інші



Але як з'ясувалося, те, що побили інваліда за руській єзик- придумала ТРК АТВ. Була звичайна п'яна бійка, після якой сахтьол ні до кого претензій не має.
https://www.stopfake.org/fejk-invalidu-pereselentsu-s-donbassa-porvali-rot-za-to-chto-razgovarival-na-russkom-yazyke/

Однак, годувати таких журналістів xyями нізя, бо це-священа корова, а хто скаже на них погано- порохобот.

Отакої.

 

якщо курва не здатна собі їбальника спроектувати- який з неї в сраку архітектор?

Омелян: авіакомпанії не були готові до такої кількості туристів, яку отримали цьогоріч

Порівняно з 2015 роком потік українських туристів зріс удвічі, і авіакомпанії не підготували достатню кількість транспорту, аби забезпечити всі домовлені з туроператорами рейси.

Про це у ефірі "Право на владу" повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

"Я далекий від думки, що ми маємо великий туристичний колапс чи туристичну кризу. Навпаки, ми маємо туристичний бум. Порівняно з 2015-2017 роками кількість перевезених пасажирів виросла вдвічі. А авіаційний ринок третій рік поспіль росте тільки на 30%-плюс. На жаль, авіакомпанії виявилися до цього не готовими, як і не готовими були туроператори. Ми попереждали про чіткий темп зросту і закликали збільшувати кількість літаків і збільшення заброньованих готелів. Нас не послухали. Тому цього року ми маємо класичне розвінчування міфу, як усі люблять говорити: нехай держава не втручається, ринок самоврегулюється. Ніякого самоврегулювання не відбулося!" - наголосив Омелян.

недостовірне джерело/novosti/omelyan-aviakompanii-ne-buli-gotovi-do-takoi-kilkosti-turistiv-yaku-otrimali-cogorich.html

цільова авдиторія саме для абізянкі

Сьогодні усім Українцям Юля показала свій зад....  #ЮляАгентПутіна pic.twitter.com/cibAxDT9N1

— Dzyndzia Andriy (@dzyndzia) July 5, 2018

?t=4

якісь лярви притягли кацапа і кацапський прапор в центр Києва
кацап не зміг відповісти, чий Крим, і був стрімко опі3дюлений

Нехай щастить!

на УП ця новина виділена як важлива

https://www.pravda.com.ua/news/2018/07/5/7185446/

Было время, когда поддержка Запада — политиков, дипломатов и международных организаций, среди которых и Организация безопасности и сотрудничества в Европе — была единственным, что спасало украинскую журналистику от окончательной политической и физической зачистки. Однако сейчас международных наблюдателей, в частности, уполномоченного ОБСЕ по свободе средств массовой информации Арлема Дезира, используют как свадебных генералов для повторения месседжей с политической подоплёкой, искажающих реальность. И для защиты формирующейся в Украине мощной системы дезинформации и пропаганды, действующей в первую очередь в пользу России и экс-регионалов, либо сбежавших в ту же Россию, либо оставшихся в Украине, но одинаково жаждущих реванша.

Вначале позволю себе краткий экскурс в историю борьбы за права журналистов в Украине.

2001 год. В преддверии парламентских выборов 2002 года, обещавших быть очень жесткими, ряд медийных организаций и журналистов выступили с инициативой «Журналисты за чистые выборы!». Они предложили коллегам подписаться под Кодексом журналистской этики, разработанным активистами движения. В результате была создана Комиссия журналистской этики, много лет продвигающая профессиональные стандарты в Украине.

2002 год. Журналисты, подписавшие Манифест против цензуры, опубликовали документ, в котором было сформулировано отличие цензуры от редакционной политики. Для защиты прав и свобод журналистов был создан Киевский независимый медиапрофсоюз.

2004 год. Четыре десятка журналистов выступили  против цензуры Президента Кучмы и лояльных к нему олигархов. Все, кто подписал заявление, взяли на себя обязательство не выполнять темников — инструкций от тогдашней Администрации Президента. А также работать, строго придерживаясь профессиональных журналистских стандартов. Сайт «Телекритика», проект «Интерньюза-Украина», возглавляемый тогда вашим автором, начинает мониторить, как каждый из подписантов выполняет это обязательство.

2007 год. В ответ на возросшее количество заказных материалов в украинских СМИ журналисты и медийные общественные организации создали движение «Не продаемся!». Участники движения, среди которых была и общественная организация «Телекритика» (ныне «Детектор медиа»), начали системный мониторинг заказных материалов в новостях всеукраинских телеканалов и добились определённых успехов. Акцию поддержали Украинская ассоциация по связям с общественностью, Международное движение «Чистые каналы», Международная федерация журналистов. Поддержал ее и тогдашний, а ныне покойный глава Национального союза журналистов Украины Игорь Лубченко. Все они понимали, что исполнение заказов и работа в личных и бизнес-интересах собственников СМИ — не меньшая опасность, чем цензура власти. Некоторые журналисты увольнялись в знак протеста против заказных материалов.

2010 год. Журналисты телеканала «1+1», несколько месяцев назад купленного олигархом Игорем Коломойским, заявили о вмешательстве нового собственника в редакционную политику. С аналогичным заявлением выступили и журналисты канала СТБ, принадлежащего олигарху Виктору Пинчуку. 21 мая было создано движение «Стоп цензуре!», призванное как защищать права журналистов и сопротивляться цензуре, так и следить за соблюдением журналистами профессиональных стандартов и содействовать саморегуляции отрасли. Кстати, в 2010 году собственник газеты «Сегодня» Ринат Ахметов уволил её главного редактора Игоря Гужву. Вместе с покойным ныне Олесем Бузиной, на тот момент журналистом «Сегодня», Гужва обратился за помощью именно к «Стоп цензуре!». Воззрения Гужвы и Бузины, в частности, их симпатия к тогдашней власти и неприятие независимости Украины, были общеизвестны, однако это не помешало «Стоп цензуре!» оказать им поддержку. В то же время в члены движения они не были приняты — поскольку все понимали, что их работа не соответствовала профессиональным журналистским стандартам.

В 2012–2014 годах борьба с цензурой и давлением власти на СМИ была тесно связана с борьбой против заказных материалов и диктата медиасобственников. Во время Революции достоинства наступил апогей: медиа оказались по разные стороны реальных и виртуальных баррикад. Мониторинг соблюдения телеканалами стандартов тогдашней «Телекритикой» переходит в ежедневный режим. Весной 2014 года Комиссия по журналисткой этике оглашает общественное осуждение журналистам государственного Первого национального канала за нарушение стандартов профессии при освещении событий Евромайдана.

2015 год. Глава Днепропетровской областной государственной администрации Игорь Коломойский вступил в конфликт с властью и лично Президентом Петром Порошенко. Коломойский грубо высказался в адрес журналиста Сергея Андрушко. Принадлежащий чиновнику-олигарху телеканал «1+1» не только исказил эту ситуацию, но и дезинформировал свою аудиторию по поводу самой сути конфликта Коломойского с властью. Движение «Стоп цензуре!» жестко критиковало не только олигарха, но и коллег с «1+1». Сайт «Телекритика», также принадлежавший Коломойскому, добросовестно освещал этот конфликт. Однако действия олигарха в отношении принадлежащих ему СМИ стали одной из причин решения нашей команды покинуть группу «1+1» и основать новое издание и общественную организацию — «Детектор медиа».

Протестуя против цензуры собственников и принуждения к игнорированию журналистских стандартов, в разные годы из разных СМИ увольнялись известные журналисты.  Андрей Шевченко, Роман Скрыпин, Игорь Куляс  и другие – в 2002-ом. В 2004-ом из «1+1» уволилось сначала семь журналистов, затем к ним присоединился и восьмой - нынешний член Набсовета Общественного вещателя Евгений Глибовицкий.

Весной 2013-го с канала ТВі ушла  почти вся команда, среди членов которой был, кстати, и Павел Шеремет. Тогда их поддержали и Европейская федерация журналистов, и Международная федерация журналистов.   

А осенью 2013-го, после покупки медиахолдинга УМХ младоолигархом Александром Курченко, основная часть журналистских коллективов покинули издания «Форбс» и «Корреспондент».

В 2014 году закрылся «КоммерсантЪ-Украина» - из-за конфликта украинской команды издания с российскими издателями, пытавшимися навязать первым неприемлемую для них редакционную политику.

Кстати, и из опекаемого нынче некоторыми международными организациями холдинга «Вести» в минувшем году ушло абсолютное большинство сотрудников, после не продления  Нацрадой лицензий на вещание  «Радио Вести» в Киеве и Харькове. При этом экс-ведущий радио Дмитрий Тузов заявил, что главная причина – нежелание работать с новым руководством и «нежелание воевать со своей страной».

Как видим, история борьбы украинских журналистов за свои права — это история противостояния и цензуре власти, и диктату собственников, а защита безопасности работы журналистов всегда сочеталась с борьбой за соблюдение ими профессиональных стандартов. Говоря о давлении на СМИ, мы всегда напоминали об ответственности самих журналистов за качество информации, предоставляемой обществу.

Конечно, нужно признать, что борьба велась и поддерживалась активным меньшинством. Пассивное большинство молча, пряча глаза, выполняло указания как власти, так и собственников своих СМИ, мирилось с практикой заказных материалов, не соблюдало стандарты, а некоторые персонажи занимались черным пиаром и медиакиллерством.