Що видасть Ваша уява: от отримали б безвіз... Як би це відбилося на вашому добробуті та житті України?

     Поїхали з товаришем вчора раненько у Молдову по справах. Дороги жахливі - у нас "тягнулися", в Молдові їхали. В обмінниках купівля $ - 19,76 леїв. Продажа - 19,96. Маржа маленька 
    За гривню дають 0,60. Продають по 0,90. Ось така маржа стосовно нашої валюти.
     Добре, що товариш купив у нас 100$ за 2700гр. За ту купюру отримав 1976 леїв. Якби ті 2700гривень повіз то отримав би за них  1620 леїв. Влетів би на 356 леїв.
    На виїзді із Кишинева в обмінниках купують гривню по 0,48, продають по 0,55лея.
    Поверталися в кінці дняі. На кордоні зайшли у магазин "Д"юті-фрі" купити молдавського фірмового вина. Знали: дозволяється перевозити літр міцних напоїв та 2 літри вина на людину. Так і вибрали. Та тут продавщиця здогадалася запитати який час ми перебували у Молдові. Відповіли, що вїхали вранці а це ось виїздимо. Тоді продавщиця ошелешила новиною: Провозити літр міцних напоїв та 2 літри на людину можна лише тим, котрі перебували у Молдові більше доби! Ми переглянулися - мо ризикнемо? Продавщиця це помітила й повідомила, що вже ось три дні на митниці йде "Отработка" отож можемо "нарватися на великі неприємності - штраф за кожну пляшку - 1700гр. 
   Що ж таке "Отработка"? Полісмени за митницею перевіряють митників на корупційність. Знайдуть те, що митники не помітили - будуть неприємності і митникам і нам. Вирішили не ризикувати. По Молдові їхали, по дорогах України маневрували та інколи таки "ловили" вибоїни.

Черчіль під час переговорів зі Сталіним сказав за звичкою: "С нами Бог".
Сталін в ту ж мить відповів: "За вас Бог, а дьявол - за нас, коммунистов".



"Чтоб творить им совместное зло потом делитца приехали опытом" ?С)
 

http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=66528
Таких випадків можу накидати море.
Як у цілком нормальній державі буде діяти людина, котрій зателефонують із поліції й запропонують заплатити викуп за заарештовану дитину?
Га? Мо Ви, шановний, за кордоном мешкаєте? Як у вас людина зреагує на подібний дзвоник?

      Взято із автобіографічної книги "Моя боротьба"
    Почалась Перша світова війна. Як справжній патріот Адольф у серпні 1914 року пішов добровольцем на фронт. Ось як він описує військову тактику російського командування: 
   "У вересні 1914 року після боїв при Таннерберзі у Німеччину потягнулись перші нескінченні колони російських полонених. З тих пір цей потік вже не припинявся. Весь час і в потягах і по шосе тягнулись безкінечні транспорти російських полонених. Та толку від цього було мало. Замість кожної побитої армії росіяни відразу ж виставляли нову армію. Гігантські володіння царя, здавалось, були бездонними відносно людей. Скільки ще часу могла витримати Німеччина таке змагання? Чи не настане такий день, коли Німеччина незважаючи на щойно отриману перемогу залишиться вже без нових військ, в той час як російське командування знову і знову висуне на фронт нові армії? Що ж буде тоді? Згідно людському розумінню Німеччина могла тільки відстрочити перемогу Росії, сама ж остаточна перемога останньої здавалась неминучою".
    Адольф воював майже шість років. Переніс усі тяготи жахливої війни. Приймав участь у двох найбільших битвах Першої світової: битві на Соммі в жовтні 1916, та битві на Іпрі в жовтні 1918. У обох битвах був поранений. Отримав дві нагороди: в грудні 1914 нагороджений залізним хрестом 2-го ступеня, у травні 1918 – полковою грамотою, в серпні рідкісним для рядового складу залізним хрестом 1-го ступеня.
     Після ураження отруйними газами втратив зір. Вилікувався в госпіталі й, повернувшись, побачив "солдатські ради". Виявилося, що відбулась революція й мова вже йде про капітуляцію! Це означало, що виснажлива війна, мільйонні жертви були марними. Втрати були грандіозними, економіка виснаженою, приниження нації величезним. Усвідомлюючи такі реалії, хоробрий вояк вперше плакав від розпачу, як мала дитина. Ось саме в той момент краху найкращих сподівань він твердо вирішив поринути у політичну боротьбу. З числа фронтових товаришів створив організацію й став виступати публічно. Усі зали для виступів та засоби масової інформації тоді були окуповані марксистами. Адольф бачив, що ці червоні "товариші" неперебірливі у методах, йдуть на будь-які провокації, щоб не допустити немарксистські виступи. Давно помічено: публіка не шанує зібрання організатори котрих для дотримання порядку запрошують правоохоронців. З огляду на цю істину Адольф для захисту від провокаційних дій марксистів створив штурмові загони кістяком котрих стали перевірені у боях фронтовики. Поволі під впливом його виступів ідеї націонал-соціалістичної партії здобули симпатії німецького народу. 
                  Друзі-суперники. 
      Цікаво порівняти долі обох тиранів. По одній версії Йосип був сином дослідника Пржевальського, по іншій - князя Егнаташвілі. В 1894 році Йосип поступив у духовну семінарію. Знущання та приниження, котрі по причині свого сумнівного походження він там терпів, штовхнули майбутнього генералісимуса на перші "революційні" поступки. Був виключений. Опинившись на волі крав, займався розбоєм. Потрапляв у тюрми й там став співробітничати із жандармами - "наводив" їх на  своїх недавніх подільників, "здавав" їх жандармам. Сім разів втікав із заслання, ясна річ, не без допомоги своїх покровителів. Мріяв стати поетом й навіть друкувався:
"И знай, кто пал золой на землю,
Кто был так долго угнетён,
Тот станет выше гор великих,
Надеждой яркой окрылён".
      Адольф Гітлер народився у сім'ї держслужбовця. Вчився в школі. Захоплювався пишністю церковних ритуалів, співав у церковному хорі й пізніше сам кинув це заняття. Мріяв стати художником. Після невдалої спроби поступити у художню академію працював чорноробом на будові. Коли ж спалахнула Перша світова війна, пішов на фронт.
      В час коли Гітлер убивав на фронтах ворогів ради могутності Німеччини, Сталін при проведенні "ексів" убивав своїх співвітчизників ради особистого досягнення абсолютної влади.
     Гітлер на госпітальному ліжку лікувався від дії отруйного газу. Сталін в той час затягував у ліжко дівчат.
     Гітлер був неабияким оратором. Сталін навіть грамотно писати не вмів.
       Гітлер, перемігши на виборах досяг абсолютної влади. Сталін - знищивши мільйони політичних противників.
       Гітлер ради могутності Німеччини, чистоти раси знищував чужинців. Сталін ради досягнення й збереження абсолютної влади знищував своїх співвітчизників – "ворогів народу"! В результаті Сталін знищив у мирний час своїх громадян більше, ніж Гітлер під час війни!
     Гітлер не вживав спиртного, не палив, був вегетаріанцем, одружився лише за декілька днів до самогубства. Сталін вживав спиртне, палив, вів розпутне життя, був двічі одруженим, причому другу дружину сам же довів до самогубства.
     Гітлер виїздив керувати бойовими діями у ставку "Вервольф", що поблизу Вінниці, побудову котрої напередодні війни започаткували радянські військові. Сталін усю війну просидів у Кремлі.
Так, Гітлер був тираном, але він виявився дрібним тираном сталінської епохи. 
     А втім у тиранів було багато спільного. У Гітлера та Сталіна були червоні стяги. У імперії Гітлера головні державні свята були 1 травня та 8-9 листопада, у імперії Сталіна - 1 травня та 7-8 листопада. У Гітлера чотирирічні плани, у Сталіна п’ятирічки. Обоє правили від імені робітничого класу. Обоє ненавиділи демократію. Обоє були антисемітами - ненавиділи євреїв. Обоє будували соціалізм, (Гітлер - націонал-соціалізм) інші же шляхи розбудови суспільства вважали ворожими й знищували "ворогів" мільйонами. Обоє говорили одне, робили інше. Обоє заявляли про бажання миру і під акомпанемент пропагандистської істерії загарбували Європу. У Гітлера було Гестапо, у Сталіна - НКВД. У Гітлера концтабори, у Сталіна – ГУЛАГ. У Гітлера Гітлерюгенд, у Сталіна – комсомол. У обох одна партія при владі, інші у концтаборах. Обоє були людьми зі сторони: Гітлер із Австрії, Сталін - із Грузії. Обоє носили напіввійськову форму без знаків розрізнення та не любили начіплювати на себе ордени. Гітлера називали фюрером, Сталіна – вождем, що в перекладі те ж саме. Обоє носили вуса. І найголовніше: обоє мали зв'язок із темними силами. Дияволом тобто.
 

http://fakty.ua/213632-kak-byvshij-zamglavy-usbu-v-rovenskoj-oblasti-sozdal-v-regione-yantarnuyu-mafiyu
 

   Уявіть, що Ви перемогли на виборах й стали депутатом ВР. І ось напередодні голосування за відставку бездіяльного (вкрай корумпованого ) уряду до Вас підходить чоловік й каже: "Завтра голосування за відставку голови уряду. Даю мільйон $ якщо пообіцяєш голосувати проти. Ми знаємо: ти чоловік порядний отож не надуриш. Відмовишся - інший погодиться а ти залишишся без так тобі потрібних грошей..."
   Вмить у Вашій свідомості пробігають виступи перед одуреним, злиденним народом. Биття себе в груди, обіцянки, оплески, сльози в очах виборців, котрі повірили у Вашу порядність. Присяга на вірність Україні і таке інше..."
   Вам жаль народу, Ви хочете йому добра, справедливості отож рішуче відмовляєтесь.
   В день голосування Ви голосуєте за відстаку корумпованого уряду та через декілька секунд на табло висвічується результат: Більшість ваших колег проголосували проти відставки корупціонерів!!!
   Значиться хтось інший взяв ваші пахучі пачки долярів. Ваш настрій вмить падає. І думки: який же я дурень. І чого цим я добився? Як же файно можна було б пожитиза ті 100 пахучих пачок купюрами по 100$!!!
   Ви піднімаєте голову й бачите іронічний погляд того, хто вам ті гроші пропонував. Добродій піднімає руку до голови ніби хоче почухати її і в той момент, дивлячись на Вас, крутить пальцем біля скроні... 

Що таке для більшості із нас СРСР? Безтурботне дитинство, наївна юність із піонерськими таборами та першим коханням. ВУЗ, робота за направленням. Дефіцити, черги забулися а запамяталися лише молоді роки коли ми були такими гарнми та жвавими. Це все так, але ж тоді знаходилися сміливці, котрі боролися. Їх влада виявляла, заарештувувала й відправляла у спецтабори та... спецпсихлікарні!
Що ж то таке - спецпсихлікарні КДБ? А ось вам спогади "пацієнта": (Можете погуглити й скачати) 
                                                           Василь Рубан "На протилежному боці від добра".
У ті часи Василь Федорович Рубан шість років страждав у спецпсихлікарнях за… поширення Програми УНКП (Української Національної Комуністичної партії). Давав почитати друзям, знайомим і…
"Починалася Програма гаслом "Хай живе самостійна соціалістична Україна" з подальшим посиланням на те, що вона має конституційне право виходу з СРСР, з огляду на те, що це об’єднання 1922 року було наслідком загарбницької війни більшовицької Росії проти УНР (Української Народної Республіки), яку російський Раднарком визнав незалежною державою і підписав з нею мир, а потім віроломно напав на неї. А цього російські націоналісти не прощали нікому з українців ні до революції, ні після.
   Я жив у передчутті, що мені невдовзі призначать курс лікування. Курс підліковування: глюкозу в вену і вітаміни під шкіру Маргарита мені вже закінчувала. Інсулін мені, здається, не загрожував – печінка не дозволяла. В той час інсулінна палата була там, де пізніше стала робоча, бо на час мого прибуття, період захоплення інсуліном минав, проте мені ще довелось побачити і почути, що це таке. Утробні, незбагненні, атавістичні писки долинали із дверей навпроти надзорки. Практикувалося десь більше двадцяти інсулінових шоків на один курс.
Голодного хворого прив’язували до ліжка і вводили інсулін. Інсулін поглинає в організмі залишки цукру, від чого мозок людини стає перед проблемою смерті. Різні мозкові сигналізації спрацьовують як запобіжники перед настанням наглої смерті, і всю істоту людини роздирає божевільний страх. В такі хвилини у людському тілі відкриваються надлюдські сили, і її не можуть утримати, якими б дужими не були санітари. Тому її прив’язують рушниками. Звиваючись у надмогутніх судомах, людина починає кричати, пищати так, ніби по купі зв’язаних мавп почали їздити танком. Крик і писк до того моторошний, підспудний, глибинний, що шкіра терпне на голові. Завжди під час введення інсуліну в палаті співав такий космічний хор людського страждання. А ви кажете – пекло. Ось вам пекло! Може, хто з цивілізованих людей бачить кращими муки під інсуліном, сіркою, галоперидолом, трифтазином чи мадетен депо за звичайний розстріл, але я так не вважаю. Лицеміри. Невже ви думаєте, що катувати лудину, доки вона не вмре, а цей процес затягується від п’яти до п’ятнадцяти років краще, гуманніше, ніж її просто безболісно умертвити. Проте ви і тут боретесь з Богом, ви берете на себе сміливість створювати пекло на землі. Ви катуєте за те, що людина в стані загострення хвороби зробила тяжкий злочин і не даєте їй умерти, бо якщо вона вмре, то стає безкарною. Тоді все зрозуміло, чому на волю з зони не видають труп, доки не закінчиться строк. Нарешті, коли свідомість піддослідного гасне, мозок на якусь мить умирає, смерть вже ось-ось, медсестра уводить в вену глюкозу, мокра від ста потів людина засинає і потім прокидається з почуттям жахливого голоду в шлунку. Тут їй дають досхочу наїстися перлової каші, хліба, борщу-бовтанки – якість їжі не важлива, головне якомога більше. Через місяць хворі виходять з інсулінових палат потворно жирні, неголені, з очима, що запливли салом. Чи не перенести б цей досвід на відгодівлю свиней, метод апробований на людях Але випадки щоб це допомагало – одиничні. Принаймні в Дніпропетровську я не чув жодного випадку, щоб після інсуліну хворий став психічно здоровим. Досліди на людях і можливість всіляких дослідів у Дніпропетровську, Казані, інституті Сербського чи в будь-якому спецу СРСР нічим і ніким не обмедені, безмежний полігон.
Мене ж не можна було лікувати навіть за схемою. Нарешті Лідія Миколаївна призначила мені 10 міліграмів галоперидолу денно і одну таблетку тизерцину на ніч. Галоперидол – два рази на день одна велика п’ятиміліграмова таблетка або три менших. Тут я теж вдячний Неллі Іванівні, що ліки були призначені в таблетках, а не в уколах. Перший курс усі проходили в уколах.
…Мене помістили в надзорці. Це кімната, куди кладуть для проведення активного курсу лікування. Активний курс – це введення в організм психотропних препаратів через уколи. Тоді було три головних методи лікування: електрошок, інсулін – тобто шок через недостачу цукру в мозку і психотропні препарати по карті. Коли хворий проходить відповідні аналізи, йому призначають, наприклад, два рази на день галоперидол і на ніч аміназин по карті. Тобто кожних два дні збільшують дозу записуючи в картку цю динаміку. Хворий потроху загальмовується. Ось він вже ходить з погаслим зором, схиливши набік голову – доза збільшується. Ось вже з рота в нього почала текти слина і він її не витирає, бо йому байдуже – доза збільшується. Ось він вже почав усцикатись – доза збільшується. Ось він вже усрався: це сигнал лікарю про те, що треба зменшувати дозу. Доза трошки зменшується і закріплюється. Внаслідок хворий ходить з перекошеною головою, інколи витирає слину, яка тече з рота, інколи не витирає. В такому стані він ходить шість місяців. Весь цей час він отримує ліки в уколах. Це активний курс. М’які місця на руках і на сідницях стають твердими і кровоточать від голочних пробоїн, бо кров стає погано згортатись. Коли минає пів року – хворому починають давати цю саму дозу, але вже в таблетках, постійно, кожен день, три рази на день до столика з ліками. Коригування дози з цього часу відбувається лише з огляду на погіршення здоров’я. Якщо організм звик до дози і психічний стан хворого погіршується, його знову переводять в надзорку і проводять повторний активний курс. Це триває від 5 до 25 років.
… Тим часом хворі почали говорити про те, що починають водити на барбаміл. Я потроху прислухався до цих розмов і з жахом для себе дізнався, що являє собою ця процедура. КеДеБе продовжувало слідство. У психіатрії ця дія застосовується для того, щоб випитати у хворого про його злочин, чи не вдає він із себе божевільного, щоб уникнути кари, або якщо він перебуває у стані глибокої депресії і не говорить, то поговорити з ним. Барбаміл – це наркотик.
(Василь дізнався як знизити дію тієї "сиворотки правди" – наївся, внушив собі що говорити в стані забуття. Лікарка перевищила дозу і… обійшлось.)
... Людина, яка живе на волі і ковтає пігулки лише принагідно, коли захворіє грипом, не може уявити що це таке, кожен день, протягом шести, десяти, п’ятнадцяти років три рази на день змушувати людину ковтати максимальну для його організму дозу галоперидолу, трифтазину, аміназину, мадетен депо, тизерцину, трисіділу і нема їм числа, цим хімікатам. Ставка на виживання без потьмарення розуму можлива лише тоді, коли ти систематично, три рази на день намагаєшся не ковтати цю дозу й весь час боїшся, що тебе викриють і посадять на голку. Сама оця німа боротьба забирає душевні сили, робить поведінку замкнутою і настороженою. Душа замерзає...
…Від частих уколів шкіра на руках і сідниці ставала синьою і твердою, пробоїна від голки не затягувалась, кров згорталась погано й сочилась, після того, як сестра мазнула по ній йодовим тампоном, спирт, призначений для цього діла, хтось випивав. Усі кальсони на сидінні були чорні від крові, я це добре роздивився, бо мені кожен раз перед лазнею доводилось перебирати чисту білизну і підлатувати там, де це ще було можливо. Отже, коли хворого вже не було куди колоти, його переводили на таблетки, але стежили, щоб він їх ковтав. У цьому велика мудрість формулювання: принудлікування. Під час прийому ліків біля столика стояв санітар із залізним шпателем і казав:
– Роззяв рота, – а тоді порався в роті залізним шпателем, чи ти не заховав таблетку, щоб потім виплюнути. Заховати якось можна було лише тоді, коли доза була малою. А тому що дози були максимальними – чотири, п’ять, шість, десять таблеток за один прийом, можептілу сестра насипала цілу жменю, не рахуючи, приховати їх не було ніякої можливості. Кал хворих був білий від таблеток. Якщо когось ловили на тому, що він не ковтав, зразу ж вели на тапчан і заганяли цю саму дозу під шкіру у м’якоть заднього місця.
Почав і я ковтати галоперидол, а ввечері таблетку тизерцину. Уночі встав до туалету, тільки зійшов на бетонну приступку, щоб помочитись, як мене ніби хтось ударив по голові в ділянку мозочку, відчув у мозочку гарячий зблиск і полетів на бетон навзнак, проте перед самим долом свідомість ввімкнулась, і я обперся руками об підлогу. Ще мить, і я вдарився б потилицею об кант бетонної приступки. На другий день я пожалівся Валері Петрушевському, що мені крутить ноги, ніби ревматизм почався, чи що? Він мені сказав, що це від таблеток, проте я не повірив. Я звик довіряти медицині й не міг подумати, що пігулки можуть бути злі.
Медсестри за призначенням лікаря сечу на аналіз брали досить оригінально - просовували через член у сечовий міхур катетер. (резиновий шланг)
…Сеча через катетер бралась для того, щоб перевірити, чи ковтає хворий ліки, бо, якщо брати аналіз простим способом, то сечу можна дати чужу.
                               

http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=046422
Мовчи, дурний, а то на 5 років за грати за свої слова загримиш....

   Уряд буде і далі проводити рішучі реформи - підвищувати ціни, податки, акцизи, тарифи, мита, опускати курс гривні. А ви усі мусите затягнути пояси бо це для вашого ж блага робиться - інакше Путін нападе.
   Протестувати не виходьте бо повторяться події дворічної давності. Я - легітимний, законно обраний Президент і згідно опитувань у мене найвищий рейтинг. Кому не подобається моя політика - дочекайтесь наступних виборів. Тоді й законно виберете кращого керманича. Дякую за увагу.
    Ну і... І нічого... Багато невдоволених вийшло 20го лютого на Майдан? Так отож...

Новини, котрі стають звичними...
http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=66350
На мобільний телефон 58-річної рівнянки надійшов дзвінок із невідомого номера.
Жінці повідомили, що її дочка скоїла дорожньо-транспортну пригоду, в якій потерпілій на лікування потрібні терміново гроші.
Чоловічий голос у слухавці представився працівником поліції і сповістив, що саме з вини її молодшої доньки сталася жахлива аварія і в реанімації перебуває дитина, якій необхідні для подальшого лікування тисяча доларів США. 58-річна рівнянка у відповідь зауважила, що має лише 25 тисяч гривень. Шахрай погодився на цю суму й продиктував номер рахунку одного з банків. Схвильована мати одразу переказала кошти і пішла у сусідній під’їзд до старшої дочки, аби позичити решту грошей, яких не вистачало до вказаної суми. Лише тоді стало зрозуміло, що жінка потрапила на гачок аферистів.
Після телефонного дзвінка з’ясувалося, що молодша донька вдома і нікуди в той день на авто навіть не виїжджала.
За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
Правоохоронці вкотре застерігають громадян бути пильними та не довіряти незнайомим особам, а в разі надходження сумнівної інформації, пов’язаної з необхідністю перерахунку чи здійснення будь-який інших операцій з грішми, звернутися до поліції.

http://fakty.ua/213305-uchenicy-odnoj-iz-shkol-v-seroj-zone-rodili-uzhe-chetyrnadcat-malyshej-ot-bojcov-vrazhduyucshih-armij
.......Однажды девятилетняя девочка из прифронтовой зоны на уроке арттерапии нарисовала страшный рисунок. Из него мы поняли, что ребенка изнасиловал солдат… В другой раз волонтеры привезли 13-летнюю школьницу: «Ее нужно спасать! Сделайте, что можете». И рассказали жуткую историю: девочка подверглась насилию со стороны боевика «ДНР». Узнав об этом, один из украинских телеканалов пригласил ее маму на ток-шоу, разумеется, заплатив за участие в съемках. А мама привезла с собой дочь, и ее показали на всю страну. После этого над девочкой начали издеваться одноклассники и соседские дети.
      Думаете, это единичные случаи? Отнюдь. Священник-волонтер пересказал мне разговор с директором одной из школ в серой зоне. Этот небольшой населенный пункт часто переходил из одних рук в другие. В результате 14 школьниц родили малышей от солдат враждующих сторон и еще несколько девочек ходят беременные. Возраст юных мам — с седьмого по одиннадцатый класс. Благо директор школы мудрая женщина. «Раз Бог дает детей, значит, он с нами, — говорит она. — Девочек доучим и поставим на ноги, а их детишек — выкормим. И не важно, кто от кого родился».
 

http://www.economics-prorok.com/2015/12/blog-post_11.html
 

http://zvamynews.blogspot.com/2016/02/blog-post_90.html
 

Телепередача напрочувд цікава і автори дослідження молодці....
Та... Та коли буде подібне дослідження про зліт на політичний олімп нашого Петра Лексійовича?

http://ua-today.com/news-from-ukraine/91880
 

    Люди відкривають візи, щоб  поїхати та заробити на прожиття. Не вірять, значиться в скорий прихід безвізового режиму...  І Польща стриже купони - віза грошей коштує...
    У мене делікатне питання. Ну от поляк-роботодавець запитає: "Українці, у вас же ж такі родючі чорноземи і ви усі такі працьовиті... Невже ви не можете дома вирощувати полуниці, малину, вишні, яблука а до нас їдете працювати? Невже у вас вже побудовані фабрики, заводи, житлові будинки, автомагістралі що ви до нас їздите оте все будувати?"
Як популярно відповідати? Хто сформулює методичку?

       От був би я дуже близьким родичем Олександра Лукашенка - керманича Білорусії. 
     Забухали б козирно і я би довірливо поцікавився таємницями мінських перемовин. Щоб я почув? А приблизно таке:
     - Знаешь, Николай, политика это такая грязь... И трудно там не испачкаться. Так вот я ведь тоже не лыком шит - перед переговорами установил везде и всюду камеры и микрофоны. Даже если люди говорят шепотом - есть у меня спецы читать по губам. Да и туалеты у меня не простые - политик испражняется и думает что оно всё сливается в канализацию. Дурачок - оно всё попадает в лабораторию - мне ж интересно кто чем болеет.
    И знаешь: Порох и Хуйло для протокола говорили одно а с глазу на глаз диаметрально иное. Делили сферы влияния, как Сталин и Гитлер. А люди? А люди - пыль. Бабы ещё нарожают.
    Я знал что они с бодуна захотят пить. Приказал поставить на рознос 8 стаканов освяченной на праздник Крещения воды и 2 из крана. Так вот что интересно: тот и другой безошибочно выбрали обыкновенную воду. Сатанисты они, Кольок! Оба! Оба, Кольок! Оба! 
   Ви після прочитання чомусь дивуєтеся? Дивуйтеся краще власній наївності. Політика - дуже і дуже брудна та підла штука тому що...
   

http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=66196Повісився через брак коштів на лікування
      Учора до Рівненського відділу поліції надійшло повідомлення лікарів швидкої медичної допомоги, які констатували смерть 69-річного пенсіонера, який в одному з гаражів повісився.
   Відділ комунікації ГУНП в Рівненській області повідомляє, що вранці чоловік повідомив дружині, що йде прогулятися. Однак жінка запідозрила неладне, бо він тривалий час хворів і раніше намагався скоїти самогубство. Зателефонувала до зятя, аби навідався до гаража. Саме він і застав там у зашморгу свого 69-річного тестя.
      При поверхневому огляді тіла слідів насильницької смерті правоохоронці не виявили. Чоловік скоїв самогубство на електричному проводі та залишив передсмертну записку, де пояснив, що в продовженні лікування немає сенсу, а витрати на медичні препарати надто обтяжливі для сім'ї. За фактом смерті чоловіка поліцейські відкрили кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України та проводять досудове розслідування.
 

АТО - це короткотермінова спецоперація сил спецпризначенців. (Це навіть коню зрозуміло).
Війна - це спротив нації проти агресора. (аналогічно)
Так ми воюємо проти Раші чи ....(ненорматина лексика)?
Чому підконтрольні владі ЗМІ вбивство одних українців іншими називають АТО?
А усі інші цілком адекватні українці, вояки, їхні побратими та родичі це дійство називають війною?
Чому???  А я скажу чому: Якщо у війскових діях задіяна армія, танки, БТРи і т. д . то це війна! ІМХО
Усе то ніби воно так.  Тоді логічне питання до Президента: Якщо задіяна армія тоді яке це АТО?
Якщо ж це повномасштабна ВІЙНА, тоді чому не оголошено військовий стан? І чому немає до болю знайоміих лозунгів: "Усе для фронту! Усе для перемоги!"?
Так, любі мОї, любі друзі, давайте в решті-решт, якось в ЗМІ та між собою визначимося як оце все називати: це війна чи АТО?
А то скрізь та всюди оце дійство одні вперто називають АТО, інші - війною. Так ми воюємо чи ні? Це я до Вас, Петро Лексійович звертаюся...
 

Ворожі безпілотники скидають напалмові та термітні заряди на склади боєприпасів. А що, якщо у відповідь наші безпілотники стануть скидати такі ж запалювальні заряди на їхні "гумконвої" зі зброєю?
Наскільки це реально з технічного боку? Специ є?

Скільки крику було: Так він же ж злочинець!!!
Ніяк не подіяло. Нам хоч кілки на головах теши.    А потім, щоб усунути від влади того ж нами і обраного злодія стільки патріотів полягло...
Чому усі 5 обранців є нашою помилкою? В чому суть наших помилок і як їх не допустити у майбутньому?

 

    Учора поїхав у центр отримати надіслані із Раші 30000 руб. На виході дав водію маршрутки 200гр й той дав здачу. Перераховувати не став - за мною люди в черзі на вихід стояли. На вулиці перерахував - 10 гривень не вистачало. А маршрутка то тю-тю.
    У банку мені: - Рублів немає в наявності. Можемо видати гривнями.
    Діватись нікуди - погодився. Отримав 10050гр. На ринку запитав валютника курс набору рубля. Почув: - 340 гр. за 1000 руб.
    Значить у нього за ті рублі отримав би 10200.
   Купив на гуртовні пляшку горілки "Мякуш" та пляшку пива "Рогань". Дома розкупорив- смердить відгоном.  (Такий запах буває коли чоловік гонить самогон і із-за жадібності вчасно не зупинить процес)
 Налив у кварту пиво - піна вмить зникла і в кварті виявилася підкислена спиртовмісна коричнева вода із ледь відчутним пивним запахом. 
  Пригадалося як нещодавно на гуртовні купив "Первак" - рекламі повірив ""Первак" - не лівак!" Відкупорив - смердючий самогон.
   Ввечері кума провідав. Той у сусіда купив крадену із спиртзаводу горілку й поставив на стіл. Нюхнув - віддає нафтою. Запах як ніби ковтаєш краплі від нежиті "Нафтізін" Пізніше кум пиво відкупорив "Львівське". За мить піна зникла і у кварті виявилася коричнева спиртовмісна вода.
    Йобанарот! Що за країна така! Куди не ткнись - всюди та скрізь тебе стараються наіпити, всучити підробку. Скрізь фальсифікат! І нічого не вдієш  - контролюючі органи в долі, правоохоронці "кришують" процес. 
   Що за мода така - викидати побутове сміття де прийдеться. Окраїни сіл та посадки перетворені на сміттєзвалища. Вітер подув і вся територія у пластикових кульках та папірцях. 
    Краптики городів за селом в основному зарослі бурянами - не вигідно обробляти їх тому що. Краще купити у сусідній Польщі - там все дешевше та якісніше...
    Які ми люди, такий і наш уряд. І нічого не вдієш... Немає Піночета. На жаль...
    Люди, ви що? 

"А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.
І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!" (Марка 11 (15-17))
Комуняка, балабол, баламут, казнокрад та нікчема нам не підходять! Тільки Божа Людина із нагайкою в руках. Віруючий у Бога Піночет, якщо коротко.    ІМХО

   Почну здалеку. У сиву давнину було просто: Світ великий, землі море отож окресли свій маєток й хазяйнуй.
    У часи господарювання мого прадіда (до 17 вересня 1939 наша територія була Польщею). Тоді було так: Хочеш господарювати? Тоді бери у банку гроші, купуй землю, реманент, будуйся й багатій. Хто працював від ранку до світання – той багатів і швидко повертав почичені злоти.
     У 1929 р. у наш край приїхали вербувальники із Канади й стали переманювати працьовитих українців до себе. Брат та сестра мого прадіда погодилися емігрувати. У часи "Хрущовської відлиги" листи стали надходити а в них опис їхніх пригод.
    Було так: Продали землю, будинки із клунями, конями та реманентом й виїхали. (Половину вартості поїздки їм оплачувала приймаюча сторона) 
   Місцевість в котру їх привезли була лісистою та малолюдною. Сказали просто: "Даємо безвідсотковий кредит на три роки на побудову житла, закупівлю техніки та всього іншого. Хто за три роки скільки лісу розкорчує – той через три роки й стане законним власником тієї території"
    Старалися і неабияк. Через три роки прийшов службовець, переміряв землю кожного і виписав папери на право приватної власності. Й сказав кожному: "Ось із цього моменту на позичені гроші почне нараховуватися відсоток за кредит. Думай: розрахуєшся відразу чи тобі вигідніше користуватися грошима?" Розбагатіли отож розрахувалися відразу.
   А зараз, любі друзі» повернемося із тих часів на ту ж територію. В наших краях були війни, колгоспи і т. д. Хата, хлів, декілька соток городу. У хліві корова, пара свиней, кури, гуси, качки. В колгоспах платили трудодні отож корова була засобом виживання.
   А зараз поглянемо на сьогодення. Йшов у справах полями й помітив кричущий факт: людські городи поза селом в основному… заросли минулорічними бурянами. Не оброблялися тому що. Але чому? Чому сьогодні українцеві не вигідно обробляти свої 10-20-30-40 соток землі за селом?
    А я поясню популярно на власному прикладі. Маю за селом 7 соток землі. Давайте станемо рахувати працю та гроші:
    Весною найняв трактор й завантажив гній. Тракторист вивіз, вивалив й я розрахувався. Розкидав гній вручну. Інший тракторист виорав поле й отримав гроші. Через день діставали з погреба картоплю, різали навпіл, вантажили на мій ВАЗ та везли на поле. Засипали в картоплесаджалку й після процесу платили гроші трактористу. Через місяць сапали – інакше заросте так, що піпець. Далі платили гривні чоловікові котрий кіньми огорнув картоплю. Пізніше чотири рази їздив кропити труткою жуків . (А це теж витрати) У вересні їздив викосити косою засохле зілля – інакше ж врожай не збереш… Викликали КТН й зібрали картоплю. Розрахувалися. Завантажили у ВАЗ, привезли, посортували на фракції й дійшли шокуючого висновку: ВИТРАТИЛИ КУПУ ГРОШЕЙ А…ЗІБРАЛИ НЕ НАБАГАТО БІЛЬШЕ НІЖ ПОСАДИЛИ!
Тоді нах.. та морока? До речі, що й робиться. Краще купити готовий продукт на оптовому ринку (часто польський) й не морочити собі та комусь голови.   
Висновок до котрого давно дійшли усі цивілізовані держави світу: Якщо вже займатись сільським господарством то тоді слід мати на фермі мінімум 20 корів, 200 свиней,  свою техніку та щонайменше 50 гектарів поля…
А хто ж у нас сьогодні дасть тобі безкоштовно землю, безвідсотковий кредит на побудову ферми та закупівлю техніки. Хто? Га?
От то то і воно…
Реформи, реформи, реформи! Україна прагне серйозних реформ! НЕ буде реформ – буде зміна бездіяльної влади! ІМХО
Україна не витримає цього дебілізму. Або станемо в ряд цивілізованих країн світу або як оі цигани розповземося по світах копійчину на прожиття канючити...

   Йшов на почту проплатити комуналку. Аж тут знайомі хлопаки про щось своє гутарять. Підійщов. Привітався.
   Олег розповідав: - Щойно із Польщі. Працював на фермі у поляка - годував 300 свиней. 12 годин на ногах з короткими перервами на перекус. Це пісєц, хлопці! Аж жили на ногах виступили. Годували так-сяк. Зарплата на наші гроші 300гр/день. Та ну нах.. таку роботу. А ти б витримав день у день 12 годин важкої праці? Плюнув на усе й повернувся...
   Його приятель підтримав: - Моя сестра клубніку там збирала. Весь світловий день на колінах. Стала йти носом кров. Повернулася...
   Микола тему підхопив: - Моя племінниця у Москві доглядає хвору маму господаря. Той сказав: "Доработаешь до мая и получишь расчёт. Это не мой каприз. Наш Путин хочет украинцев заменить русскими."
   Олег підсумував тему дискусії: - А що, хлопці буде якщо Путін вишле  2-3 мільйони наших заробітчан із Раші? Реформ нуль, ціни ростуть - криза що піпець! Де знайти роботу із більш-менш достойною зарплатою для прожиття? Європа ж то не резинова... Ой, щось то воно буде - напруження в народі неабияк зростає і колись рване. І неабияк... 
 Проплатив я комуналку й повертаючись згадував слова пісні: "Веселі часи настали, брате..."

Уривок із мого дослідження:
Не покаємось - загинемо. 
Людина є образом та подобою Бога і вільна говорити та чинити як сама бажає але що з того вийде знає Господь й відкриває праведникам.
У Біблії записане передбачення: скільки буде слабіти вік від старості, стільки буде множитись зло для живущих. І ще далі віддалиться істина і наблизиться неправда.
По всьому світу буде проповідуватися слово Боже але більшість людей його не приймуть: Друге послання св. Апостола Павла до Тимофія 4:3-4: "Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться".   
У тому ж посланні Апостол Павло пророкує: 3:1-5: "…останніми днями настануть важкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримні, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, - вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися…"
Сьогодні наша планета дуже хвора: зруйноване біополе, душа Землі і до такого стану її довела  поведінка людей. Усі кричать про любов, а чинять зло... Насміхаючись над Господніми настановами, свідомо чинять зло, не розуміючи того, що у грі без правил виграє диявол. Знову, як перед потопом, актуальні слова: (Буття 6:5, 11, 12) "І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і увесь нахил думки серця її - тільки зло повсякденно".
                                                                                                                  Ядерна зима.   
Перший гріховний світ Господь знищив водою і дав людям веселку з неба в знак заповіту між Богом та людьми, що потопу більше не буде, а загине Земля від вогню та його наслідків. Воістину: зараз стан людського суспільства такий, як перед потопом. Удруге Господь не втрутиться - допустить, щоб ми самі ж себе знищили. І які претензії до Бога: Творця неба, Землі, всього видимого та невидимого відкинули, а поклонились, всі свої надії поклали на самими створеного ідола - ядерну зброю! Яка наївність:  молитись, надіятись на зброю! Насправді, не зброя спасає, а Господь!
Пророк Осія (3:1-3) пророкує:
"…Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милості, ані богопізнання. Клянуть, та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров дотикається крови. Тому-то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть…"
Пророк Малахія пророкує:
"… Бо ось наступає той день, що палає як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, - і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки. А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в проміннях Його, - і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі ягнята".
Пророк Ісая у видінні бачив спалахи ядерних бомб і наслідки термоядерної війни:
Книга пророка Ісаї 34:4 
"…І небесні світила усі позникають, а небо,  як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають…"
Ось як ядерну зиму у видінні бачив пророк Захарія:
"…І станеться в день той - світла не буде, і буде холод та замерзання".
Як же розуміти ці слова? В епіцентрі вибуху кожного ядерного заряду миттєво виникає температура у мільйони градусів. Створюється враження, що Сонце впало на землю. Усі тіла, як ми знаємо, при нагріванні розширюються і, ясна річ, повітря в тому ж числі. Хвиля розпеченого повітря змітає та підпалює все на своєму шляху. Через декілька секунд в епіцентрі вибуху утворюється вакуум й хвиля розпеченого повітря вертається назад, всмоктуючи у точку термоядерної реакції абсолютно все, що знаходиться поблизу. В результаті утворюється горезвісний палаючий радіоактивний "ядерний гриб", котрий клубиться, згортається як старовинний книжковий звій. Ясна річ,  за тисячі років до наших днів визначення "ядерний гриб" не існувало, отож пророк побачене описав тогочасною термінологією.
Дві тисячі років тому учні запитали Ісуса про ознаки кінця світу. Ісус же промовив у відповідь їм:
"…Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, - глядіть, не лякайтесь, бо "статись належить тому". Але це не кінець ще. Бо "…повстане народ на народ, і царство на царство", і голод, мор та землетруси настануть місцями".
 "…Скорбота велика настане тоді, "якої не було з первопочину світу аж досі" й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних ті дні вкоротяться".
"… І зараз, по скорботі тих днів, "Сонце затьмиться, і Місяць не дасть свого світла", і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться". 
"… Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!"  "А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, - лише Сам Отець. Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, "коли Ной увійшов до ковчегу", і не знали, аж доки потоп не прийшов та й усіх не забрав, - так буде і прихід Сина Людського". 
Як же вірно описані наслідки термоядерної війни! Вибухи ядерних бомб піднімуть в атмосферу мільйони тонн отруєної землі, води, продуктів горіння, котрі закриють від нас Сонце, Місяць та зорі! Зрозуміло, що наслідком цього буде катастрофічне погіршення клімату: настане "ядерна зима". 
                                                                                Не всі загинуть у всесвітній катастрофі.
Хочемо миру, а готуємось до війни. Усі війни, як правило, спалахують ніби випадково й розвиваються за принципом доміно. Отож, так і буде, як пророкував Ісус...
Все логічно: наука та техніка будуть невпинно розвиватись й люди усякий винахід спочатку будуть пристосовувати для військових цілей. Чим більших висот буде сягати науково-технічний прогрес, тим більше люди будуть забувати Бога. Дійде до того, що винайдуть зброю масового знищення й будуть старатись якнайбільше її виготовити, щоб залякати ворогів. Усю надію будуть класти на силу зброї і, в результаті, самі ж стануть її заручниками, рабами.   
Біблійні пророки передбачають, що не всі загинуть у всесвітній катастрофі: Господь врятує людей праведних, як колись сімейство Ноя. Справа в тому, що євангельська притча про блудного сина стосується сучасного гріховного стану земної цивілізації. Кожному з нас потрібно повернутись до Отця Небесного, як той блудний син до батька. Зробимо до Бога крок, Він до нас - два, ми -  два, Він - чотири, і так далі, як у випадку зустрічі блудного сина з батьком.
Господь не бажає смерті грішників, а тільки того, щоб люди покаялись та жили в мирі з Творцем своїм, отож передбачення загибелі цивілізації… може не збутись! Саме так! І це залежить від нашої поведінки - кожен вільний у своєму виборі.
Прецедент уже був - за численні гріхи Господь планував знищити велике місто Ніневію, але під впливом проповіді пророка Йони ніневітяни покаялись: "І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зі своєї злої дороги, і пожалкував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив".
 Так само може бути і відносно Апокаліпсису - від нашого покаяння залежить доля нашої планети Земля. Якщо всі покаються, як отой блудний син, помиряться з Богом, тоді всесвітньої катастрофи не буде зовсім! Не потрібно винаходити нічого нового - правила нашої поведінки записані у Господніх десяти заповідях.

   Працював я нещодавно в Раші отож дивився їхні телеканали. Якщо коротко: йде нагнітання антиукраїнських настроїв. Політику корумпованої української влади висміюють, над одуреним, аморальним та терплячим народом глузують. Показують злочини хунти, фашистів, бандерівців в ЛНР, ДНР, Криму. Словом, російський народ морально готують до найстрашнішого. Воно то діє але... слабувато, як на думку кремлівських керманичів.
  Для повномасштабного наступу потрібна неабияка провокація. Провокація, після котрої серця усіх росіян переповнить гнів на укропів, фашистів, бандерівців. Що може статися в переддень повномасштабного наступу? Скоріше всього водночас у багатьох містах України та за кордоном агентами Кремля будуть по-звірячому закатовані росіяни й на них залишені візитки "Правого сектору" з написами "Смерть москалям!" і т.д і т. п.
  Одночасно з тим з території Росії буде обстріляна артилерією прикордонна російська дєревня. Хто обстріляв? Звісно, то стріляли кляті фашисти та бандерівці!!! Вмить усі телеканали та дадіостанції переривають передачі й показують звірства фашистів, бандерівців. На телеекрані руїни, дим, пошматовані вибухами тіла та ще свіжа кров мирних жителів. І істеричні крики "Наших бют!!!"
Поза кадром лунає до болю знайома патріотична пісня: "Вставай страна огромная, вставай на смертный бой, с фашистской силой грозною, с проклятою ордой!"
  Так от, шановні, якщо почуєте про подібні жахливі провокаці то знайте: У Вас більш-менш мирного життя 1-2 дні. У Вас ще буде час піти до церкви щоб висповідатись, причаститись, помиритись із тими кого колись образили, повіддавати борги тощо. Далі поводьте себе з різними та знайомими так, ніби Ви їх та вони Вас бачать востаннє...
Фантастика, скажете!? Пригадайте 1918 рік, пригадайте провокативний обстріл росіянами власної території ради приводу "визволення" Фінляндії... А втім, призадайте хоча б Грузію 2008 року..
Почуєте про провокації - значиться дуже скоро засміються "Іскандери" та "Тополя", ринуть вперед бордувальники, танкові армади, мотопіхота тощо. Це нам не нове - проходили вже у 1918 тому що...
А там диви й референдум на штиках "ввічливих челених чоловічків" про приєднання до Росії і т. д і т. п. 

   Ви, попиваючи пиво з пляшки, сідаєте за кермо. Заводите двигун. Аж тут помічаєте, що до Вас поспішають поліціянти.
  Ведіть себе спокійно. Ввічливо предявіть документи й поясніть що лише прогріваєте авто для дружини, котра скоро прибуде. Ви ж не рушили з місця отож не керували авто у стані алкогольного чи наркотичного спяніння. Порушення ПДР немає. От коли б проїхали хоча б метр - керували значиться. 
   Ситуація інша коли у салоні авто труп, наркота та боєприпаси. Затямте: це реально чималий строк.    Ризик - благородна справа.    У вас є шанс відбутись легким переляком. Газуйте і старайтесь відірватись від погоні.  Знайте: поліціянти негайно передали марку, колір та номери колегам отож у Вас часу від 5 до 20 хвилин. Заїдьте в двори, витріть руль й покиньте авто. Негайно повідомте поліцію, що у вас викрали авто. Якщо ж полісмени на хвості то знайте: будуть стріляти але не відразу. У Вас є шанс відірватися від погоні в залежності від того наскільки добре ви знаєте місто, який Ви ас та спортсмен. Можете зробити "поліцейський розворот" й цим виграти дорогоцінні секунди? Робіть. І газу. А там покидаєте авто і перескакуєте через паркани, втікаєте в ліс чи парк. Якщо ви дружите зі спортом - є шанс.  Якщо ні - сьогодні не Ваш день. Зупиніться і лапки вгору - будете живі й поїдете в табори у доброму здоров"ї.
    Тепер уявімо, що Ви полісмен. Ви бачите що чоловік напідпитку сідає в авто. Рушив - значить порушив. Почніть погоню й по гучномовцю попросіть зупинитися. Якщо водій додасть гагу - не переслідуйте.
Чому? Ви провокуєте його створювати аварійні ситуації. А це загублені людські життя.    Повідомте по рації усім своїм колегам марку, колір, номер авто та напрям руху. Якщо можливо тримайте авто в полі зору. Ваші колеги створять перешкоду й перехоплять авто. Якщо ж ні - значить сьогодні не ваш день. Затямте істину: при погоні влучити в колесо дуже важко. Ще й до того кулі мають здатність рикошетити у перехожих.   Вам проблеми потрібні? Краще у рапорті написати що водій "Шумахером" виявився.

Подивився робочі вакансії в газеті оголошень. Вибір мізерний а зарплата...
Вантажник(2чол.) на гуртовий склад,промислова група товарів,з/п 2000 грн.Можлива потижнева оплата.
(097)645-91-28
На постійну роботу візьмем прибиральницю,нормований графік.З/п 1800,всі умови при співбесіді.
(0362)62-30-22
Потрібні працівники в цех, з/п 100грн вдень, з 9.00 до 19.00.
(067)2529223
100 гривень за 9 годин праці - це скільки $/год.? А 2000 гр. за місяць важкої праці це скільки в.$$$? Га?
Цікаво що пропозицій попрацювати на будівництві будинків, фабрик, заводів, автобанів, мостів, видобутку бурштину і т. п. вакансій немає. 
Є вакансії ось такого плану: Відомий ресторан з околиць Познані шукає кваліфікованого кухаря з досвідом роботи в Польщі в сфері…
+48509302821
Зустрівся із давнім приятелем. Василь Андрійович майстер на усі руки - будик зводить з нуля і "під ключ". Признався сумно: - Яка робота? Де? Останній пісюн із синами без солі доїдаємо...
Ну, шановні, порахували - 100гр за 9 годин праці це скільки $/год.?

Значиться так. Вже було: 10 кроків назустріч людям! Почую кожного! Пять мільйонів робочих місць. Бандитам - тюрми.
Було також і: Україну в ЄС, безвізовий режим з 2015 року, долар по 10, припинення війни за лічені години, бійцям 1000 в день, страховка життя вояка - мільйон. Продам бізнес.
Ці замусолені штампи вже не конають. Що б ще такого наобіцяти людям, щоб вони повелись? Чого ще кандидати не обіцяли а могли б наобіцяти!?
Прошу порадити обіцянки-цяцянки наступному Презу. На наступних виборах перевіримо чи читав кандидат у Прези ФУП.  

Чому на нашому політичному небосхилі немає політика, котрого б нам було цікаво послухати? 
(Передвиборчі обіцянки Кравчука, Кучми, Юща, Яніка, Пороха не пропонувати.)
Україна потребує героїв а матері народжують дурнів? Ні?

Тільки миротворці ООН як в Югославії врегулюють ситуацію. І зникнуть "договорняки", контрабанда, хабарі, пияцтво, обстріли мирних жителів тощо... 

http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=046173
 

Нещодавно цікавимвся нашими б/у авто. Щось там десь натиснув і мені стала приходити розсилка європейських б/у авто.
http://suchen.mobile.de/auto-inserat/mercedes-benz-a-160-classic-fellbach-stuttgart/219017468.html?utm_source=Criteo&utm_medium=display&utm_campaign=gebrauchtwagen_lowerfunnel
Невже правда? 

     Цей рік не принесе нам нічого нового. Війна (АТО) буде продовжуватися. Будемо і далі викидати богам війни щодня  по 5000000$ та приносити в пожертву людські життя. Наші позиції будуть обстрілювати ся без права дати адекватну відсіч – мінські домовленості потрібно виконувати тому що…
    Буде те ж саме що є щодня сьогодні: обіцянки-цяцянки, брехня, корупція, арешти патріотів, знецінення гривні, ріст цін, мит, штрафів, акцизів, податків. Буде зростати злочинність, кількість самогубств. Єдине що буде зменшуватися це… наші зарплати в $$$ еквіваленті та населення України. 
    Буде багато балачок про якісь там реформи, переміни та… нічого того не буде. І ніяких серйозних заворушень теж. Чому? А толку від тих Майданів? Та ж сама сцена, ті ж оратори, ті ж самі обридлі замусолені обіцянки. Зневірився народ тому що… А нової політсили та Лідера як не було так і немає… 
     Ні, десь якісь містечкові протести будуть – то тут, то там доведені до відчаю люди перекриють автостраду, будуть блокувати адміністрації тощо.
     В ЄС не увійдемо, безвізового режиму не буде.
     Скоро блисне сонце й українці роз’їдуться по світах гроші на прожиття заробляти – немає дома роботи бо не поспішають у воюючу державу інвестори. Свої теж не горять бажанням вкладати капітали у серйозні проекти.
    Порошенко буде й далі правити – обіцяти, обіцяти, обіцяти (брехати себто)
   Ні, економіка не занепаде зовсім – заробітчани привезуть гроші і вкладуть їх в покупку будматеріалів для капремонтів, в покупку меблів, одягу, взуття, продовольства тощо. А раз так на це все це буде попит отож й виробництво збережеться.
    Путін теж збереже владу – бо «Если не Путин, то кто!?» Повномасштабної агресії не буде. Чому? Якби Путін справді планував окупувати Україну, то зробив би це після анексії Криму. Гібридна війна – війна котра призводить до економічного розвалу України його цілком влаштовує.
    31 грудня 2016 буде та ж ситуація, що й сьогодні тільки $ буде коштувати більше 35 гривень. Чому? Гонтарєва запустила грошодрукувальний верстат й зупиняти не збирається тому що…  25 років не було серйозних реформ, отож за традицією не буде й цього року.
     На 2017 рік повангую в кінці року.

 

Знайомі збираються на заробітки у Польщу. Кужуть, що Євросоюз вимагає від польського уряду створити українцям 5 мільйонів робочих місць. Кожному роботодавцю уряд буде  щось платити за працевлаштування українця. Житло надають, харчі дешеві. Зарплата на будові від 10 до 16 злотих/год. (1$ = 4,07злотих)
    Питання: А де обіцяні нам 5 мільйонів робочих місць? Наш житловий фонд руйнується отож ми мусимо масово будувати нові будинки. Також і фабрики, заводи, автостради, мости і таке інше. Чому ми не можемо платити своїм так як нам платять вони?
Це гон? Кто в темі? А скільки реально можна там заробити? Он учора по 1+1 показували наших заробітчан. Там польські націоналісти прийшли у гуртожиток до наших скандалити - відбираємо у них робочі місця... А чому наш уряд не створює нам обіцяні 5 мільйонів робочих місць а створюють поляки?   

Покидьків, шахраїв, брехунів, усілякого людського непотребу у нас сьогодні більше ніж досить. Це факт який навіть не варто о. бговорювати.
А чому б нам, як це було колись у Росії, та не ввести дуельний кодекс? 
Знаєте, є запитання на котрі мужчині дуже недостойно, ганебно відповісти "Ні!"
Колись в Росії це було: "Вы человек чести!?"
У виправно трудових таборах (у котрих я 5 років відсидів): "Ти за базар відповідаєш!?"
Цікавий факт: з моменту введення в Росії дуельного кодеку число мерзотників різко зменшилося! Неімовірно, але факт!
Одна справа собачитися віртуально сховавшись під ніком... Інша справа знайти секунданта й вибрати пістоля.
Шпаги в землю. Келих шампанського перед поєдинком. Сходимся...
Як відчуття? Памперс пригодився?
Я би і сам із превеликим моїм задоволенням стрільнувся із моїм Іудою - оціцером КДБ котрий пив зі мною із одного келиха, їв із однієї миски а потім... А потім завдяки його "праці" я на 5 років у сибірські табори під конвоєв поїхав. Сьогодні він при почестях та славі високу КДБістську пенсію отримує а я...
Хотілося б перед смертю (його чи моєю) подивитися йому в очі. Є влучний вислів: Люди стріляють а Господь кулі носить."
Хочеться знати кого насправді більше любить Господь...
А Ви особисто за запровадження на певний період дуелей чи проти?

Уявімо чудо: Путін помер, влада Росії відвела війська. Що отримуємо на повернених нам територіях? Озлоблений переважно російськомовний народ + зруйнований житловий фонд та економіка. Партизанщина, саботаж і таке інше.
Тепер питання: Де взяти астрономічні суми на відбудову зруйнованого? Де взяти спеціалістів та робочі руки котрі погодяться працювати за наші сміхотворні (порівнянно із Європою) зарплати?
Піти по світах із протягнутою рукою? Обкрасти своїх працівників ще й ще новими непомірними податками? Га?
До такого щастя ще довго але ж пофантазувати не гріх.