Родич почув, що на окраїнв міста (у Городку) чеська фірма починає будувати завод. Зарплата 90 гр/год.
Вранці знайшли будівельну організацію в котрій працевлаштовують на роботу.
Зайшли в кабінет. Привіталися.
- Що, хлопці, вмієте?
- Все по будівництву.
- Значить так: працевлаштування офіційне. Робота від виробітку. Якщо об’єм заміряти неможливо то від 40 до 90 гр/год. Працівники отримують від 6000. Спеціалісти 20-25000.
Робота часто пов’язана із відрадженнями. Видаємо 60 гр. добових. Перед працевлаштуванням маєте пройти медогляд у поліклініці, принести довідку від нарколога та психіатра. Іспитовий термін місяць.
- А якщо стабільно до чеха в Городок?
- Там тільки розкачка. Поки що там малі об’єми…
- Ми подумаємо й зателефонуємо.
Попрощалися.
Йшли й доходили висновку: Медична довідка та інші, ясна річ, не безкоштовні. Та і безглузді. Якщо ми маємо водійські посвідчення то, значиться, люди здорові. Робота від виробітку – знаємо її: то немає крана, то цементу, то піску, то цегли, то арматури, то інструментів, то електроенергії тощо. Та й 60 гривень добових – то мізер. Нах.. , нах.., нах..! Краще вже в Польщу на м’ясокомбінат. Там надають житло, робота в приміщенні, годують через кожних 4 години, та і зарплата стабільно 12,5 зл/год.
 

https://rivnepost.rv.ua/news/na-rivnenskomu-viyskovomu-polihoni-pomer-mobilizovaniy040919
  У ніч з неділі на понеділок на Рівненському загальновійськовому полігоні помер 39-річний мобілізований з Черкаської області.
За словами керівника пресцентру оперативного командування «Захід» Анатолія Прошина, коли чоловіку стало погано, йому надали першу медичну допомогу, проте вона не дала позитивних результатів. Медики попередньо встановили, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Проте остаточна причина смерті буде відома після судово-медичної експертизи.
  Наразі триває службове розслідування, працює військова служба правопорядку спільно з поліцейськими.
  Померлий перебував на Рівненському військовому полігоні від 31 серпня.
  P.S. Як вони проходять медкомісію? Чи зараз гребуть усіх підряд?
  До речі, небойові втрати - теж втрати!

 Весна 2019. Знову в Польщу.
   У квітні знову у Польщу. Цього разу на підприємство, де працював минулої зими. Там під час роботи не дихаєш шкідливим пилом тому що.
   Колектив як колектив. З першого погляду ми ніби нормальні люди та як у помешканні понапиваємось…
   На роботі сухий закон (перевірити алкотестером можуть в будь-який момент) та от обстановка не дружня.
   Звичне явище: Бригадир їде на автонавантажувачі, зупинився біля верстата й дивиться на працюючого. Той здивовано: - Що не так?
   - Ножиці прибери з дороги,… твою мать!
   Спочатку подібне дивує а потім звикаєш. Поляки дивляться на нашу поведінку й тільки головами хитають.
   Пропрацював один із наших дозволений біометрикою термін й виїздив. Я працював у другу зміну отож вирішив провести колегу на зупинку. Обнялися, побажав щасливої дороги...
    Вранці бригадир звинуватив мене, що я при провожанні зайшов у їхню кімнату й поцупив пауербанк (накопичувач енергії для підзарядки мобільників) та крем для гоління. Я клявся, що у їхню кімнату навіть не заходив.
    - А мій земляк при розмові по мобільному заявив що нічого з кімнати не крав і що ти таки заходив за його сумкою.
    - Та мені той пауербанк ні до чого – зарядку маю. Крем для голінн теж – електробритвою голюсь тому що. Можу привселюдно перехреститися та ікону поцілувати.
   Славко не повірив. Той йому односельчанин а я хто?
   Наша домовласниця якось висловилась в тему: - Я 15 років по світах гроші заробляла, щоб побудувати собі цей будинок. Ми поляки тут та на чужині завжди дружні, тримаємося один одного, відстоюємо свої права, довідуємось про проблеми кожного співвітчизника й витягуємо із всякої ями. Грузини з нами працювали. У них подібне відношення один до одного. А от у вас…
   В цей момент пригадалися слова вірша:
 Хоч прапори здіймай до хмари,
 Під саму шию шаровари,
 На лобі тризуб намалюй –
 І був холуй і є холуй.
    В перші дні праці у колеги закінчилися пігулки від тиску.
   Спекотного дня йому стало зле. Шефова (власниця підприємства) вмить принесла валідол та склянку води. Викликала карету невідкладної меддопомоги. "Швидка" прибула напрочуд швидко. Зміряли тиск, дали укол. Шефова повезла Олега до приватного кардіолога, оплатила обстеження а потім підвезла до поменкання.
   Спека страшенна та ще й до того працюємо на сонці. Облився водою й намочену бейсболку на голову. Через 20 хвилин вона вже суха. Періодично мусили повторювати обливання. А інакше ж ніяк… І не присядеш – відеокамери скрізь. Декілька разів заходив в туалет, щоб дві-три хвилини перепочити на унітазі.
   

https://fakty.ua/316027-pod-ilovajskom-sootnoshenie-nashih-i-vrazheskih-sil-bylo-nesopostavimo-vyvody-speckomissii
— Есть ли точные данные о погибших?
— Официально с нашей стороны 366 погибших и 429 раненых.
  Вічна память героям. 

http://sss.lnbbb.enstafdflfejyf.cnwz.2.gsr.anonimizing.com/articles/2019/08/26/81735-spasibo-yashe-ribbentropu-chto-on-otkryl-okno-v-evropu?utm_source=push
   24 августа 1939 года, взяв в руки свежий номер «Правды», советские люди с изумлением прочитали: «Дружба народов СССР и Германии, загнанная в тупик стараниями врагов Германии и СССР, отныне должна получить необходимые условия для своего развития и расцвета».
  Накануне в Москву прилетел имперский министр иностранных дел Иоахим фон Риббентроп. Посол граф Фридрих Вернер фон Шуленбург уже знал, что в шесть часов вечера их примут в Кремле. Но кто именно будет вести переговоры с советской стороны, немцам не сказали. В служебном кабинете главы правительства и наркома иностранных дел Молотова, помимо хозяина, они увидели Сталина. Шуленбург был поражен: вождь впервые сам вел переговоры с иностранным дипломатом о заключении договора.
  Они втроем — Сталин, Молотов и Риббентроп — все решили в один день. Сразу же договорились о Польше. Сталин сказал немцам, что не стоит сохранять самостоятельную Польшу даже с небольшой территорией:
  — Самостоятельная Польша все равно будет представлять постоянный очаг беспокойства в Европе...
 Из этих соображений я пришел к убеждению, что лучше оставить в одних руках, именно в руках немецких, территории, этнографически принадлежащие Польше. Там Германия могла бы действовать по собственному желанию...
  Риббентроп предложил поделить Польшу в соответствии с границами 1914 года, но Варшава, которая до Первой мировой входила в состав Российской империи, доставалась немцам. Сталин не возражал. Он сам провел толстым цветным карандашом линию на карте, в четвертый раз поделившую Польшу между соседними державами.
  Ближе к полуночи все договоренности закрепили в секретном дополнительном протоколе к советско-германскому договору о ненападении от 23 августа 1939 года. Пункт первый гласил:
  «В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР».
  Этот протокол многие десятилетия оставался главным секретом советской дипломатии. Все советские руководители знали, что протокол есть, но упорно отрицали его существование.
   Сталин был любезен, добродушен и шутлив. Вернувшись в Берлин, Риббентроп рассказал, что русские были очень милы, и чувствовал он себя в Москве как среди старых партийных товарищей. Когда они закончили дела, прямо в кабинете Молотова был сервирован ужин. Сталин произнес неожиданный для немцев тост:
  — Я знаю, как сильно немецкий народ любит своего фюрера, и потому хотел бы выпить за его здоровье.
  Адмирал Николай Кузнецов, нарком военно-морского флота, оставил записи, в которых говорится: «После приема Риббентропа, оставшись в своей среде, Сталин прямо заявил, что, «кажется, удалось нам провести немцев». Похоже на то, что он сам собирался обмануть, а не быть обманутым».

В стране, где есть порядок, будь смел и в действиях, и в речах. В стране, где нет порядка, будь смел в действиях, но осмотрителен в речах.
А все так і є. В.Чорновіл не був обережний у виступах. "Скрябін" теж. І Катерина Гандзюк. І Борису Немцову не варто було говорити про Путіна: "Так он же йобнутый!" І прикладів тьма. Значиться немає в наших країнах порядку...

   Витягнув із загально доступних джерел. (Інтернету) Не моє отож не бийте ногами. 
   В 1939 году Гитлер издал приказ по Берлину: расстреливать пассажиров- безбилетников в трамваях. Приказ был объявлен по городу за пять дней до введения в действие. Берлинцы не поверили. За несколько часов было расстреляно около сорока человек. Штурмовики СА останавливали трамвай, выводили всех пассажиров, строили в шеренгу, всех безбилетников ставили к стенке и каждого десятого расстреливали. Под Франкфуртом есть мемориал, посвящённый жертвам образцово-показательного расстрела безбилетников, арестованных в нескольких пригородных поездах...
 
  А що, Адольф був неабияким оригіналом. Як і Сталін.

   https://rivnepost.rv.ua/news/pamyatniku-radyanskomu-partizanu-u-zdolbunovi-vidbili-holovu
  У Здолбунові відбили голову у погруддя на честь Миколи Приходька. Пошкоджений пам’ятник сьогодні вночі виявив поліцейський групи швидкого реагування.
Як повідомляє «UA:Рівне», Микола Приходько – родом зі Здолбунівщини, входив до радянського партизанського загону «Переможці», був зв'язковим Миколи Кузнєцова, загинув у 23-річному віці (у 1943-му році).
  Монумент Приходьку стоїть на площі перед залізничним вокзалом з 1964-го року. Як пояснював торік Суспільному керівник районного краєзнавчого музею Олег Тищенко, тоді монумент встановлювався як тимчасовий, він зроблений із азбесту і бетону, відтак щороку шматки, які відпадали, доводилось поновлювати.
  Як розповіла Суспільному пресофіцерка поліції області Марія Юстицька, наразі у поліції проводять перевірку. Марія Юстицька додала, що є рішення міськради про демонтаж цього монумента в рамках декомунізації.
  Спроба прибрати його була торік у травні. Однак на захист пам’ятника стало кілька десятків людей, які показали чотири сотні зібраних у місті підписів на підтримку збереження монументу. Тоді відбулась навіть нетривала бійка між протиборчими сторонами.
  У Здолбунові також була вулиця Приходька, її декомунізували та назвали на честь загиблого героя АТО Василя Жука.
 
  Зловмисника покарають? Ні? Якщо так, то по якій статті КК? 

Хлопець купив бурштин та "попалився". Терер йому "світить" три роки таборів. 
https://rivnepost.rv.ua/news/suditimut-za-te-shcho-kupiv-burshtin

Не моє отож не бийте ногами. 
https://rivnepost.rv.ua/news/prodati-ukrainu
   В одній із моїх улюблених історій розповідається про смертельно пораненого в бою єврея, який просить товариша його пристрелити, аби не мучитися. Коли товариш каже, що не може цього зробити, бо не має набоїв, єврей пропонує — а ти у мене купи! Геніальна нестандартність згаданої пропозиції пригадалася мені одразу, коли стало відомо про намір президента США купити у Данського королівства острів Гренландію.
   Логіка проста — Данія від тої Гренландії має самі лише збитки, а Штатам, навпаки, потрібні природні ресурси Гренландії, за які згадані Штати готові заплатити.
  Таке вже було — понад двісті років тому США купили у Франції територію Луїзіани, а сто п’ятдесят років тому ті ж Сполучені Штати у Росії купили Аляску. То чому не зробити це тепер? І питання тут не в грошах, а у принципі — коли державі потрібна територія, її не обов’язково загарбувати силою, проливаючи кров своїх і чужих. Навіщо воювати, коли можна купити? Зізнаюсь, до 2014 року я був упевнений, що надалі у світі так і буде — купувати і продавати зручніше, ніж вбивати та руйнувати. Ну не знав я тоді по-справжньому московського народу, хоча виріс на його мові й культурі. І ось тепер Дональд Трамп дає нам усім надію!
  Якщо Данія погодиться продати Гренландію, це буде найголовнішим рішенням століття! Бо коли можна данцям та американцям, то можна й іншим! Ну зізнайтесь самі собі, були б ви проти, аби Америка взяла б і купила собі Волинь разом із нашим благословенним містом? Щоб не ми їхали до Америки, а Америка прийшла на нашу землю? Ну хто проти, тільки чесно? А потім чому нам не подумати і про більше?
   Чому замість того, щоб смішити весь світ твердженням про те, що «Крим — це Україна», просто не взяти і не продати Росії той Крим за грубі гроші? Кажете, що його вже продали без нас? Нічого, можна іще раз спробувати! А потім піти далі й провести всеукраїнський референдум на тему: кому ви хочете бути продані — Росії чи Сполученим Штатам? І тоді все буде по справедливості — хто за кого проголосує, той його і купить! Ох, цікаво буде тоді подивитись на оті 73 «зелених» відсотки! Вони ж насправді хотіли того ж самого — щоб прийшов чарівник із телевізора і влаштував їм комфортне життя! А тут не в телевізорі, а в реальності можна обрати країну, де хотів би жити, нікуди при цьому не виїжджаючи. А перед цим, для повної законності та легітимізації процесу, можна ще один референдум провести із запитанням: чи хочете ви продати Україну? Чому ні? Її й так весь час продають політики та мільярдери, то нехай і народу щось перепаде! І ще домовитись, що після обох референдумів ті, хто не згоден бути проданий Росії, матиме змогу переїхати у ту частину, яку продадуть Америці, й навпаки!
  І все буде добре! І не треба буде ні в кого стріляти, про що так мріє наш верховний тамада. То як гадаєте, вписується ця моя пропозиція у політику «оновленої влади» чи ні? Якщо вписується, то вперед! Можна вважати, що половину справи зроблено. Залишилось лише умовити Трампа чи іншого американського президента нас купити. І встигнути це зробити поки до нас не прийшли інші покупці. Ті самі, що нас вже багато разів купували. А потім платити доводилося нам. Отакий виходить висновок із старого єврейського анекдоту.
 

   Знайома довідалася, що я працював у Польщі й познайомила із квартирантом. Той розповів таке:
   - Працюю на станції техобслуговування. Роблю все. Найчастіше доводиться склеювати, спаювати пластикові бампери та інше. Робота у смороді отож доводиться одягати засоби захисту дихання. Зарплата 8-10 тис гривень. Набридла ця каторга отож візьми до себе у Польщу…
  - Замовлю слово. Там будеш отримувати 144зл/год. Себто 20 тис. гривень. Житло безкоштовне і робота близько. Бедрьонка поряд.
  - Згоден! Коли виїжджати?
  І я подумав: Країни ЄС висмоктують наше працездатне населення. А й справді: навіщо йому працювати тут у смороді, коли він там буде теж на квартирі але на чистому повітрі мати вдвічі більше…
  От тому то й там дешеві авто. Ніякий роботяга у них не буде горбатитись за мізер. Смокче машина гроші на ремонти – на продаж її. Українці куплять… А взамін авто із салону. І кататись, доки не стане смоктати гроші на ремонти...   

Матвія 5:
 1. І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
 2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
 3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
 4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
 5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
 6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
 7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
 8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
 9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
 10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
 11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
 12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
  ....
   Тут я ось про що. Була Друга Світова. Та ви в курсі.    Десятки мільйонів загинули по різні боки фронту. Сьогодні ж ті та інші вільно подорожують територіями колишніх ворожих держав, ведуть спільний бізнес, тощо.
  Сьогодні вояки ОУН-УПА нормально уживаваються із колишніми бійцями Червоної армії та НКВСниками.
  Я, ваш покірний слуга, нормально ж уживаюся із своїми катами із КДБ, котрі мене досить оригінально "розкрутили", судили закритим судом та в сибірські табори відправили... Таке, знаєте, життя...
   А що робити? А читати, перечутувати, вивчати напамять Нагірну проповідь! Томос радісно отримали!? Так отож.
   Так отож так скоро буде і з ... Та ви здогадуєтеся про що це я...   
   А інакше ж ... А куди ж вже далі?
    Миру немає альтернативи. ІМХО.

https://rivnepost.rv.ua/news/u-dubni-buntuvali-mediki-yakim-ne-platyat-zarplatnyu
Немає реформ у медичній галузі тому що... 

   Стрів знайому, котра була у темному одязі та чорній косинці.
  - Що стряслося? - запитав.
  - Поховала батька. Він був в літах отож благав Бога відійти у вічність у сні, щоб не бути обузою рідним. Так і сталося - Бог вислухай його молитви. Та при похованні проблеми - небіжчика завезли у морг для усіляких маніпуляцій, помивки тіла та переодягання. Ціна послуг 7000гр.
  - А якщо небіжчику більше 90 - теж те ж саме?
   - Там немає скидки на вік... Розкошелюйся на благо ритуальній державній мафії!
   P.S. Чи можу я при житті купити для вічного спочинку декілька квадратів землі на кладовищі?
  Якщо у заповіті забороню моє тіло перед похованням везти на розтин?
   Хто в темі? 

   Все просто, як двері. Всякий шмат землі має свою ціну, котру встановлює ринок. Аукціон, якщо зрозумілою термінологією. Велике значення в ціноутворенні має розташування земельної площі. Одинакова земельна ділянка десь в провінції не може коштувати стільки, як в центрі міста. І це логічно. Родючі землі, звісно, коштують значно дорожче. Лікбез закінчено отож приступа'мо до основної теми. 
  Кожен підприємець, котрий став власником землі, (в тому числі іноземець) буде якомога рентабельніше використовувати свій наділ. Звісно, він буде удобрювати землю, проводити сівозміни, давати їй "відпочити" - це відомі усім "пари".
  Звісно, сьогоднішній орендар не є повноцінним власником – він користується землею, як квартирант квартирою. 
  Земля повинна мати господаря, як це є у майже усіх державах світу (крім недорозвинутих інтелектуально України, Північної Кореї та ще декотрих  ).     
  Окрема тема купівлі земельні площі для промислового будівництва. Тут важливо дати волю своїм підприємцям та максимально зацікавити чужих. Іноземець купує земельну площу і для побудови підприємства замовляє нашу техніку та спеціалістів для закладання фундаменту, зведення стін, даху тощо. А це гроші на закупівлю піску, щебінки, цегли, бетону, піноблоків, металоконструкцій, металопрофілю і багато-багато чого іншого. Це неабиякі інвестиції в нашу промисловість та на зарплати нашим працівникам. І податки в бюджет, що само собою.
  Далі наш чи іноземець завозить до нас спеціалістів по встановленню роботизованих ліній для виробництва суперсучасної продукції.
  А це високооплачувані робочі місця.
  Іноземці будуть селитися у наших готелях, будувати житло, витрачатися у супермаркетах, автозаправках, ресторанах і т. д. а це теж поповнення бюджету...
   Далі продовжувати? 
P.S. Україна повинна стати привабливішою для іноземних інвесторів, ніж іншні держави світу! Інакше інвестори не прийдуть а це означає, що і далі будемо в сраці. (Прошу вибачити мій хранцузький).   

  Із книги спогадів.
  70-ті роки.
   По селу пішли чутки, що мій однокласник Юрій (котрий колись переховував у мене свій портфель) збирається одружитися з дівчиною-інвалідом. Біля Юри завжди "вертілися" гарні дівчата, так що у нього було з кого вибрати собі наречену. Саме тому цей шлюб викликав здивування і дав привід для пересудів.
  Відшуміло весілля, у мого колишнього товариша народився син, а через рік молоді розлучились... Якось ми зустрілись і Юра розповів, як саме відбувалося його одруження: "Нас познайомили, і та дівчина почала заходити до мене в художню майстерню. Завжди приносила домашнє вино. От я й закохався по самі вуха: стала вона мені наймилішою від усіх. Одружились. Життя як життя - з'явилися непорозуміння, іноді сварки. Їде моя жінка в село до бабусі і привозить самогон, продукти. Вип'ємо, закусимо, і знову я її безтямно кохаю. Наробить усіляких дурниць, а в мене до неї чомусь немає ніякої злості. Та от проходить деякий час і знову в хаті сварки виникають. Знову їде вона до бабусі по той самогон. І знову наступає мир та любов. Щось підказало мені, щоб я не пив самогону та не їв тих бабусиних гостинців. Моє невдоволення її поведінкою призвело до розлучення. У нас тоді вже був син. Так незабаром вона причарувала молодого хлопця, який не тільки одружився з нею, а й сина мого усиновив!"
   Подібна ж історія трапилась з моїм товаришем Олексієм. Він закохався й вирішив одружитися, але батьки були проти, - мовляв, дівчина з бідної багатодітної сім'ї, дуже неохайна, а це означає, що вона не буде доброю господинею. Поставили синові ультиматум: "Або ми, або вона". Той же наполягав на своєму, так що між батьками і ним виник скандал, який переріс у криваву бійку. Олексій ходив із забинтованою покаліченою у тій бійці рукою але… перемогла любов. Ходили чутки, що мама знайшла зашиті в одязі сина чари. Люди свідчили, що мама Олексія в людному автобусі влаштувала потенцій невістці скандал із прокльонами та…
  Та все марно…
  Сільська молодь була на боці закоханих.
  Батьки зреклися сина, продали хату й виїхали в іншу область. Весілля молодятам зробила Олексієва бабуся та ще й хату подарувала. Через певний час у подружжя народилася дитина. На Великдень Олексій запросив мене в гості. У кімнаті було досить брудно, навкруги гуділи мухи та парувалися на запропонованих блюдах, на підлозі смерділа купа брудної дитячої білизни. Я сидів за столом й думав, як би скоріше піти, щоб не знудило. Переконався, що батьки поступали мудро коли відмовляли сина! Усе то так, але яка ж то сила чародійства!
  Я запам’ятовував чутки про наведення любовних чар й пізніше цікавився подальшими долями тих сімей. Шлюби ті з часом розпадалися.
  Однокласник Юрій розлучився, спився й помер.
  У родички перший чоловік її кинув, другий помер.
  У іншої пив по-чорному. Того злощасного дня поліз у квартиру через вікно – загубив ключ від дверей тому що. Зірвався й впав потилицею на бордюр. Смерть настала миттєво. Ключ знайшося у задній кишені джинсів.
  Дружина односельчанина Юрія збожеволіла. Одна психлікарня, друга, смерть.
  Олексій пив по-чорному отож син за це його добряче лупцював. Одного ранку рідні знайшли Олексія на ліжку мертвим. Версія для правоохоронців проста, як двері: прийшов напідпитку ще й добряче побитим. З ким пив, хто його бив – тепер тільки Бог знає… Через рік померла й його дружина. 
   Так і є – під дією чародійства у жертви змінюється мислення. Я під дією чародійства не реагував на попередження друга висловлені прямим текстом: - Навіщо ти дружиш із цим КДБістом? Моя жінка працює в КДБ перекладачкою отож знає цього мерзотника як облупленого!
   Не реагував, хоча до того розумів навіть натяки… От і відмучився 5 років у таборах. Більшість із них у сибірських… 
  Це реалії життя, шановні. 
  Мо хто доповнить тему власними пригодами чи історіями родичів, друзів, знайомих... 

https://rivnepost.rv.ua/news/i-250-dolariv-likaryu-u-kishenyu-batko-novonarodzhenoho-malyuka-rozpoviv-za-preyskuranti-u-rivnenskomu-perinatalnomu-tsentri
Пора проводити реформи? Ні?

https://rivnepost.rv.ua/news/na-rivnenshchini-znayshli-povishenim-yunaka-yakoho-pered-tim-zvinuvatili-u-zgvaltuvanni
 

  Історії такого плану: Жінка купалася аж тут до неї підплив юнак і... почав топити! Та чудом вислизнула й відплила у зарослі. Пізніше той бігав голим й ричав та мичав. Поліція його заарештувала.
https://fakty.ua/312459-vzyal-za-golovu-i-nachal-topit-zhencshinu-pytalis-ubit-vo-vremya-kupaniya-na-kievskom-plyazhe
  Постраждала свідкує: "Мне в Facebook уже прислали информацию о том, что 18 июля (то есть за день до случившегося со мной) на Русановском канале в воде нашли тело человека. Он утонул. Но что если с ним случилось то же, что и со мной, только он не смог в последний момент спастись?"
  Ранее «ФАКТЫ» сообщали, как в Киеве «туалетный маньяк» нападал на женщин в известном гипермаркете. А в Виннице сумасшедший нападал на женщин прямо на улице и колол их иглой. Пострадавшие боялись, что их таким образом хотели заразить ВИЧ-инфекцией. Позже «маньяка с иглой» задержали.
  Знаєте як відрізнити психічно хворого від одержимого бісами?
  А це важливо? - запитаєте.
  Дуже навіть. Колись такій людині давали поїсти доволі солоного. А потім на розносі пізносили 9 склянок свяченої води і одну звичайної води. Психічна хвора людина буде брати склянки підряд й пити доки не вгамує спрагу. В "жовтий будинок" її на лікування.
  Одержима бісами якимсь дивом вибере склянку простої води а до інших не доторкнеться. Ба, навіть люто перекине рознос. Таку людину у монастир на "вичитку" - вигнання бісів)
  Отакеє то от. 

https://rivnepost.rv.ua/news/vikrali-z-vantazhivki-105-plazmovikh-televizoriv
2лями гривасиків це 77тис $.
Звісно, крадене по собівартості ніхто не купить. В кращому випадку злодіям дали б півціни. Себто кожному його доля була б - 5500$
А так їм доля роки таборів. Із конфіскацією. 
От тупаки - кожен із них законно за пів-року у Польщі заробив би навіть більше. 
Як нещодавно казав мій приятель: "Всё фигня. Главное: жив, здоров и на воле!"
В меморіз? Ні?   

Я серед інших відповів: "Зайняти нішу на ринку ритуальних (поховальних) послуг"
Один ФУПЧег мені відповів оригінально: - От тебе першим там і закопають. (С)
Пригадав ту відповідь після прочитаного:
https://fakty.ua/312300-pod-kievom-dve-pohoronnye-firmy-so-strelboj-delili-pokojnika-chetvero-ranenyh
 

  Проводити земельну реформу не можна - твердять одні мудреці. Власники її розпродадуть іноземцям та олігархам тому що. Настане безпрєдєл, громадянська війна.
   Інші мудреці переконують, що без земельної реформи не буде реформ, прогресу отож настане застій, інфляція, безробіття, дефолт, суспільно-економічна криза.
   А от Ви особисто мудрагель якого світогляду по цій темі?     

https://www.facebook.com/watch/?v=225864688293609
 

  https://fakty.ua/312106-zelenskij---slabyj-prezident-teper-budet-i-slabaya-rada-ukraine-ukazali-na-sereznuyu-ugrozu
  Украинцам нужно быть готовыми к тому, что в ближайшие годы наше государство будет слабым. Это стало очевидно после президентских выборов в Украине, победитель которых, Владимир Зеленский со своим окружением действуют по правилу героя, которого когда-то играл Зеленский: «Сначала ввяжемся, а потом увидим». Такое мнение в комментарии «ФАКТАМ» высказал известный украинский историк, почетный профессор Киево-Могилянской академии и профессор Украинского католического университета Ярослав Грицак.
  При этом он выразил уверенность в том, что Зеленский не будет пророссийским президентом — ему это не позволят ни общество, ни внешние силы.
  «Думаю, у него искренние намерения преобразовать страну. Но одних намерений слишком мало. Из этого делаю вывод: у нас слабый президент. Боюсь, что после победы партии „Слуга народа“ получим и слабый парламент, и, соответственно, слабые государственные институции», — спрогнозировал ученый.
  По его словам, он не уверен в том, что общество сможет выполнять функции государства там, где оно будет пробуксовывать, а также в том, что украинцы смогут не только выдержать наступление реваншистов, но и остановить его.
    Полный текст интервью с Ярославом Грицаком читайте в статье «ФАКТОВ» «Для единства украинскому обществу нужен мощный враг».
   Ярослав Грицак правий? Ні? 

https://rivnepost.rv.ua/news/kolyaminer-zapevnyae-shcho-pasku-zmaystruvav-dlya-zlodiiv
   Дубенською місцевою прокуратурою повідомлено про підозру  59-річному жителю смт. Смига Дубенського району у вчиненні умисного вбивств двох малолітніх дітей, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та незаконному поводженні з вибуховими речовинами та боєприпасами, зокрема, зберіганні, придбаннф бойових припасів, вибухових речовин або  вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу та у незаконному виготовленні  бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв.
  Прес-служба прокуратури Рівненської області повідомила, що чоловік в підсобних приміщеннях на території власного домогосподарства у металевих шафах, в яких зберігав власне майно, у 2017 році розмістив чотири виготовлені власноруч вибухові пристрої на основі мінометних мін часів Другої світової війни. Зробив «пастки для злодіїв» після того,  як його обікрали. 13 липня до нього прийшли 13-річний хлопчик та 11-річна дівчинка, які є внуками його співмешканки. Коли діти перебували у літній кухні, відбувся вибух в одному із сейфів. Сейф був замкнений, а ключ від нього лежав над ним на полиці. Діти самовільно його відкрили та підірвалися на одній із пасток, у результаті чого загинули на місці. Під час вибуху власника господарства вдома не було. З господарства чоловіка було вилучено 1149 одиниць боєприпасів часів Другої світової війни. Слідчі затримали чоловіка.  Підслідність у вказаному провадженні визначено за слідчим управління  ГУНП в Рівненській області.
   Прокуратурою області погоджено клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу -  тримання під вартою, яке  скеровано для розгляду до Рівненського міського суду. На даний час у кримінальному провадженні слідчими проводяться першочергові невідкладні слідчі дії.
  Читайте також: Більше тисячі вибухонебезпечних предметів поліцейські знайшли у господарстві рівнянина.
  Зброї сьогодні у людей валом... Уявляєте наступний Майдан? 

   Скільки тих "народних обранців" не обираємо та от щоразу розчаровуємось?
   Кожен перед виборами соловейком заливається а от, ставши народним обранцем, співає вже інші пісні. Чому?
  А тому що "Обіцянка – цяцянка а дурневі радість".
   Вірно підмітив Ленін (Бланк): "История знает превращения всяких сортов; полагаться на убежденность, преданность и прочие превосходные душевные качества - это вещь в политике совсем не серьезная".
  Там у ВР повітря просякнуте запахом розкошів та дуже великих грошей. Так у розмовах ви почуєте пропозиції купити, продати, зробити щось за копійку-дві. Не дивуйтесь – на їхньому жаргоні "копійка" = мільйон долярів. Там розмови про бізнес, елітних повій, відпочинок на Мальдівах, престижні хороми, авто і т. д.
А народ? А що народ?
"Утром мажу бутерброд –
Сразу мысль: «А как народ?»
И икра не лезет в горло,
И компот не льётся в рот".
  Знову виберемо Ляшка ( А яка д ВР без нього?) й про ринок землі можна забути.
Знову оберемо Ніну Южаныну й розумного (себто європейського розмитнення євроблях не буде)
І т. д і т. п. 
  Нові на 30% обличчя а поведінка попередня: кнопкодавство, прогули, бійки в кулуарах та біля трибуни, брехня з трибуни та в мікрофони журналісти тощо.
  Нічого в кращий бік не зміниться? Чому? А виникли проблеми із фінансами то… повисити ціни, податки, держмита, акцизи тощо. 
  Про якісь суспільно-політичні реформи там і мови не було і не буде. ІМХО

  Дома на автовокзалі троє бомжів риються в урнах для сміття та лаються при розподілі "здобичі". Поряд дрімають 5 бездомних собак.
  А там все інакше. Безхатченків, звісно, у таких масштабах як у нас там немає. І бездомних "братів наших менших" теж…
  Поїхали із товаришем на велосипедах у супермаркет. Закупилися й покупки поклали у багажники велосипедів. Поїхали у інший. Я до товариша:
  - А якщо крадуть велосипеди разом із нашим товаром?!
  Той до мене: тут інша ментальність.
   От їду у автобусі і помічаю: кожен розраховується за проїзд.
  І така думка: - Та ти ж вже прибув. Контролерів немає. Вийди же ж просо так і зеконом собі на шоколадку. Так ні ж – поляк прикладає картку до валідатора й виходить.
  Порядність та чемність вражають.
  У супермаркеті касирка пробиває покупки полячки. Аж тут пакет із шоколадними батончиками. Полячка до касирки: - Там їх 40.
Касирка не стала їх перераховувати – помножила ціну батончика на 40 й вибила чек.
   Помітивши таке, мій напарник то шоколадку за пояс заткне, то станочок для гоління…
   І при тому всьому у нього молитовник на тумбочці, іконки, хрестик на грудях… І мат через слово...
   Українці напрочуд не дружні – чморять один одного перед поляками й цим показують приклад як до нас відноситись.
   Якесь зауваження один до одного по роботі розпочинається із лайки – …мать!, … рот, б***ь…, нах…
   Це така наша ментальність.
   Іде наш на роботу на велосипеді. Навпроти поляк. На вузькій стежині поляк чемно зупинився, щоб пропустити співвітчизника. Той проїхав й не подякував.
  Поляк навздогін: - Пан поляк!?
  - Українець!
  - Воно і видно!
  Отакеє то от… 

https://fakty.ua/310748-ne-smogli-spasti-pod-luckom-proizoshla-tragediya-s-molodym-veteranom-ato?utm_source=rassylka&utm_medium=mail&utm_content=html
  На Волыни в селе Крупа Луцкого района покончил с собой молодой ветеран АТО. Бывший боец 51-й бригады ВСУ совершил самоубийство, не справившись с психологическим напряжением и не сумев найти себя в мирной жизни.
  О трагедии сообщила психолог из Луцка Елена Зверева. Она отмечает, что у бывшего военнослужащего несколько раз случались срывы, но на помощь приходила Группа быстрого реагирования кризисной психологической помощи. В последний раз ветеран не позвонил психологам и, судя по всему, не смог самостоятельно справиться с навалившимися трудностями.
  После случившейся трагедии психолог еще раз обратила внимание, как важна бойцам психологическая реабилитация, включающая снятие невротического напряжения, социализацию и адаптацию.
  Напомним, по состоянию на 2018 год среди бывших участников АТО число самоубийств превысило тысячу случаев.  Не в последнюю очередь всплеск суицидов связан с дефицитом специалистов-психологов и отсутствием у ветеранов доступа к психологической реабилитации. О той же проблеме упоминала Яна Зинкевич в интервью «ФАКТАМ»: ветеранам не к кому обратиться, так как мало специалистов такого профиля, а те, что есть, недостаточно квалифицированные.
 

https://fakty.ua/310717-v-polshe-sobrali-bolshe-130-tysyach-dollarov-dlya-semi-ukrainca-kotorogo-rabotodatelnica-brosila-umirat-v-lesu
 

https://upet.com/domashnie-jivotnie/video/kupil-les-v-finlyandii/
Коментарі вітаються. 

Останні 3 рази на межі самознищення. 
https://www.youtube.com/watch?v=cP87KbYF6do
 

https://rivnepost.rv.ua/news/pasazhiri-marshrutki-rivneberezne-bilisya-sumkami-i-nalyakali-ditey-video
 

https://rivnepost.rv.ua/news/na-zakarpatti-zasudili-rivnyanina
  Дик, йоли пали, поїдь у Польщу й законно за місяць заробиш на пристойне авто. (Я ж заробив.) 
  І нах тобі той кримінал?
  Більшість криміналу від наших злиднів та "жаби"?  Ні?
  От тут у Польщі колега працює у супермаркеті. Розповідав як один місцевий оригінал поцупив пляшку горілки, перескочив через папапет й втік.
  Питання на засипку: - Дебіл, за 8 годин некваліфікованої праці ти тут робиш на 8 пляшок горілки. Купи їх законно й пий, хоч залийся... 
  Андреналіну в крові мало? Тоді тобі в наше АТО. 

  Посадив черешню на городі. Радувала смачними плодами доки листя закривали ягоди. А далі червоні ягоди помітили ворони і… 
  Вони ж дружніі і зір у них не те, що у нас - одна помітила й всіх своїх карканням кличе.  
  Вдосвіта будить каркання. Прогнав. Відлетіли. Пішов. Через мить вороння знову там. 
  Що робити? Повісив чучело. Нуль емоцій. Син із мисливської рушниці вбив одну й повісив там. Нуль емоцій.
  Знайомий повісив на черешню "брехунець". Через дві доби ворони фішку просікли й ласували черешнями під виступи наших політиків. 
  Через декілька років черешню зрізав. А який смисл – тінь є а ягід немає.
  І ось сьогодні я у Польщі. Біля будинку хозяйки росте черешня. І… нас ранками не будить вороняче каркання. Чому? А немає тут вороння.
  Чому? – задумався я. А тому, шановні, що у них, скажемо так, їм немає умов для комфортного життя та розмноження.
  Ворони ж у нас харчуються на сміттєзвалищах, на стихійних скотомогильниках, в переповнених сміттєвих контейнерах  і т. д.
  От мама посадила на городі гарбузи та кабачки. Кинуте в сиру землю зерня стало проізростати. Так ворони ж помітили й стали висмикувати ті ростки. Вживали гарбузове насінні а кабачкове залишали. Не смакувало гадам значиться. 
   Довелося пересівати.
  У Польщі стихійних сміттєзвалищ не буває. І ніхто із поляків біля будинків не садить городину. Значиться воронам і тут облом. От тому то й не прилітають вони сюди. 
  Сортуємо метал разом із поляками. Робота не вимагає якоїсь освіти. Вони отримують 18зл/год а ми через фірму 12.  Прошу помножити 176 год на 18зл/год і далі на курс злотого у нас. 
  При таких зарплатах і ми жили б так само. І наші черешні не об"їдало б вороння. Ні? 

АТОшник привіз та закопав зброю за нашою звичкою "в господарстві все знадобиться" чи приховав для нового Майдану?
https://rivnepost.rv.ua/news/ne-ziznaetsya-de-vzyav-zbroyu
 

  Сто днів минуло. Володимир Олександрович, де хоч якісь успіхи? Ась?
   А я отримавши владу досить швидко зміню Україну.
   Розжену гумовими кийками Верховну Зраду, оте кубло мільйонерів-корупціонерів й проведу рішучі реформи за Адамом Смітом: "Мир, свобода приватної ініціативи, легкі податки".
  Перше. Земля є товаром отож купується-продається. Маєш землю – обробляй її або розвивай бізнес. Здавай землю під заставу й отримай кредит на купівлю всього необхідного. Збагачуйся - розвивай бізнес котрий буде годувати тебе, твоїх дітей, онуків та правнуків.
  Зроблю розмитнення легкових авто в залежності від ціни від 30% на дорогі авто до нуля на дешевші 1000 доларів. Всяка сільськогосподарськ а техніка, спецтехніка та різноманітне обладнання ввозьте без розмитнення. Засівайте землю, садіть сади, будуйте приватні фабрики, заводи, лікарні, пологові будинки, школи і таке інше. Перші три роки жодних податків – збагачуйся.
  Ми поки що не в ЄС але кордони відкриті як там – збагачуйся.
  Армія буде професійна. Медицина страхова. Суд буде судом присяжних.
  Оголошу амністію -  в’язням скину рік. Справи усіх інших перегляне суд присяжних.
   Буде проведений суд наш колишніми працівниками КДБ, високопосадовими партіцями. Їхні злочини будуть оприлюднені і призначена тим негідникам мінімальна пенсія. Звісно, і вбивць небесної сотні виявимо та покараємо. Діяння кожного нашого керманича та його команди будуть розглянуті детально. За державну зраду – до стінки.
   Бурштин будемо добувати промисловим способом так як у Росії добувають алмази та золото.
  Стосовно так званого АТО чи то ООС. Війни, якщо зрозумілою термінологією.
   Поїду особисто на окуповані території розмовляти з народом на вулицях. Чому ми воюємо? Що потрібно для примирення? Хочете автономії, федерації чи абсолютної незалежності? Беріть скільки донесете тільки давайте припинимо кровопролиття. Будемо торгувати по-чесному - вугілля та все інше купимо у вас по світових цінах. Логічно, що і ви у нас так само.
  При мені Україна розцвіте і ви самі проголосуєте за приєднання. Миттєвого результату не обіцяю але буде неабияка ділова активність, з'явиться дуже багато робочих місць. Логічно, що емігранти та заробітчани стануть повертатися. Суттєве покращення життя буде через три роки коли стануть плодоносити сади та виноградники у прямому та переносному значенні цього слова.
  Через п’ять років передам процвітаючу України законно обраному керманичу а сам відповім за порушення Конституції як колись Піночет у Чілі.
  Поясню, що інакше би ми вимерли як нація. Я мусив очолити націю і діяти як диктатор. Не було іншого виходу тому що…
   І тут лунають голоси: "Антік, іди нах..! Зе наш Гетьман!"
   Я беру миску з водою й зі словами "Зе так Зе" умиваю руки і йду геть.
 

   Працював я у нас то трудовій на солідному підприємстві й вирішив звільнитись. Як заведено, про звільнення попередив за два тижні. В бухгалтерії, як у нас прийнято, мені вручили обхідний лист згідно котрого я мав обійти сім управлінців. (!) Першого дня усіх на місці не виявилося отож мусив прийти вранці наступного дня. У бухгалтерії заявили, що зарплату я зможу отримати у касі післязавтра. Того дня касирки на місці не виявилося. Довелося чекати. Нервував та нічого ж не вдієш – такі у нас порядки здавна. 
  Минулого року працював на подібному підприємстві у Польщі. Звернув увагу: кількість працівників така ж але бухгалтерія втричі менша. Відповідно і кількість бюрократів. Про звільнення попередив господаря за два тижні.
  Він мені: - Візьмеш в бюро виписку про відпрацьовані в цьому місяці години а я розрахуюсь.
  Того дня бухгалтерка порахувала відпрацьовані мною години й написала на маленькому аркуші: 130 х 12 = 1560зл. І підписалася внизу.
  Анджей (господар) поглянув на аркуш, на мене, посміхнувся й відрахував мені 16 стозлотових асигнацій. Я подякував за премію й пішов працювати далі.
  Допрацював до кінця зміни, помився й попрямував у гуртожиток.   
  Все ж так просто. І ніяких тобі обхідних листів, нарахувань у бухгалтерії, чекання касирки і т. д. 
  Там можна за день поміняти три робочих місця і на кожному з тобою розрахуються чесно. 
  А тепер повернемося до нашої сумної реальності. Знайти роботу… Та облишимо це… Це інша тема.
   Проблема своєчасного та чесного розрахунку у державних установах та приватників. Кожен старається надурити трудягу. Точніше, майже кожен.
  Вірно спересердя висловився один трудяга: - Багато де я працював але не було такого місця де б не надурили. 
   От часто у кримінальній хроніці з'являються повідомлення: Бізнесмену Х невідомий вночі кинув у двір гранату, бізнесменам Y та R вночі невідомі підпалили авто і т. д.
  Далі в кримінальній хроніці повідомляють: постраждалі не знають хто міг тримати на них зло.
  Лукавлять, ясна річ. Знають вони добре кого ошукали при оплаті виконаних робіт.
  Ось для ілюстрації типовий епізод: https://rivnepost.rv.ua/news/u-rivnomu-znovu-horili-avtomobili
  А ви дивуєтеся війні на Сході. 
  "Люди. вы звери!" (С)

  Листопад 2013. Несподівано Янукович відмовляється підписати довгоочікувану асоціацію із ЄС. (Ходили чутки, що за не підписання асоціації Путін йому мільярд "зелених" пообіцяв.)
  Студенти вийшли протестувати. Спецпризначенці їх побили. Обурений народ став збиратися на Майдані. Влада спішно встановила до болю знайому з 2004 сцену та розподілила ролі ораторов.
  Майдан вирував. Крісло під Януковичем захиталося.
  Політична еліта на своєму сходняку вирішила обрати нового Гетьмана із своїх. (Інакше таку фігуру висуне із свого середовища народ і їм хана!)
  Звернулися до Порошенка: - Порох, ми знаємо, що ти любиш гроші, почесті та славу отож ми пригонимо на Майдан екскаватор. Вилазь на той броньовик і штовхай речуху про демократію та прогрес. Говори що завгодно – головне, щоб ти там засвітився. Потім скажеш, що ти раком лазив по Майдану, щоб не допустити крові. І не бійся – спецпризначенцям дана команда не зачіпати людину на екскаваторі та людей поряд. А далі ми тобі дамо гроші та доступ до усіх ЗМІ – обіцяй на президентській посаді вмить припинити війну, зробити долар по 10 і т. д. Бреши натхненно – ти ж це вмієш. А посядеш омріяну президентську табуретку – нас не зачіпай. А сам насолоджуйся владою, торгуй посадами, проводь паради, зустрічайся із Путіним та бухай із ним, відпочивай на екзотичних курортах і т. д.   
  Частина рішуче налаштованого народу рушила до урядових приміщень. Шлях їм перегородили спецпризначенці. Штовханина швидко переросла у кривавий поєдинок. Запалали шини. З боку майданівців у спецпризначенців полетіла бруківка та пляшки із запальною сумішшю. З боку спецпризначенців у майданівців полетіли світло-шумові гранати із примотаними ізострічкою гайками (що робило їх бойовими) та із помпових рушниць кулі Флобера.
  Серед майданівців з'явилися убиті та поранені.
  Кожному стало зрозуміло, що вічно так тривати не може – щось та буде. Логічно, що проти помпових рушниць та гранат розлючений народ мусив протипоставити щось рівнозначне, щоб урівняти сили й цим хоча б зрівняти рахунок втрат. І ось в цей момент, до влади дійшла інфа, що зі Львова везуть вогнепальну зброю!
  Завтра прибуде зброя зі Львова а далі з інших міст. Що ж тоді буде? Доведеться і своїм видати вогнепальну зброю. Це ж війна в центрі і Київ вже фронтове місто!! Тоді вже для придушення бойових дій доведеться ввести в Київ бронетехніку! Та от питання: на чий бік стане армія!?
  Тоді влада до спецпризначенців: - Хлопці, виручайте! Потрібно припинити це неподобство. Якщо ви не розстріляєте Майдан завтра, то післязавтра вони розстріляють і нас, і вас. Грошей беріть скільки донесете. І не бійтеся – розслідування спустимо на гальмах, замовчимо, забалакаємо і . т. д. Народу скажемо, що їхні вбивці вже у Росії – Путін їх прийняв і надав громадянство.
  Настав ранок 20 лютого 2014. А втім декотрі із вас там були а інші не раз переглядали відеохроніку.
  Розкрутили фішку: Оберемо Порошенка в першому турі а то Путін нападе!
    Обрали. Путін не напав. Але…
Минав час. Ситуація погіршувалася але народ на протести не виходив – отримав прививку від того Майдану. Усі з надією чекали на нового керманича. А втім, будь-хто переміг би того корумпованого баригу та брехуна. (Навіть я. Якщо би мене розкрутили у ЗМІ)   
   Переміг "клоун". Та, ще до інавгурації усім стало зрозуміло, що й із ним у нашої владної верхівки була подібна розмова – насолоджуйся владою та почестями тільки от нас не зачіпай.
Судячи з усього домовленість діє. 
 

  Декотрі противляться введенню погодинної оплати праці – мовляв, наші і без того неабиякі лежні та п’янички…
  Досвід Європи свідчить, що погодинна оплата праці неабияк дисциплінує, підвищує продуктивність праці.
   Чому? При погодинній оплаті праці люди працюють під прицілом відеокамер отож тут не сачканеш. 
  Польща. Металобаза. В кінці робочого дня о 17:55 Олег запропонував: - Йдемо відмічатися. Доки дійдемо… А там в бюро годинник на три хвилини поспішає.
  Виходимо із бюро. Аж тут як із під землі перед нами виріс господар - Лешик.
  Показує, що на його мобільнику 17:59. Відчитав нас як школярів: - О 18:00 ми маємо тільки з цеху виходити а ми вже встигли виписатися й он щойно із бюро вийшли…
  Повчально до нас: - Я ж вам плачу не 11,99зл/год а рівно 12 отож і ви працюйте до 18:00. Вас у мене 200. Що ж то буде коли кожен стане приходити на пять хвилин пізніше та покидати роботу на пять хвилини раніше? А хто із вас на моєму місці поступив би інакше?
  І не заперечиш же.
  Викликав до себе Сергія й відчитав як школяра: - Ти в робочий час СМСки пишеш. А у мене така оптика, що я можу їх прочитати. Я тобі не за це гроші плачу.
  Переробили ми з напарником на верстаті усі заготовки, прибрали після себе. На годиннику було 17:45. Відійшли в куток перепочити. В кінці дня господар нас відчитав як школярів: - З цеху то ви вийшли о 18:00 але чому вас 15 хвилин не було видно біля верстата?
   При першій підозрі господар може дати подути у алкотестер. На перший раз штраф до 1000зл. 
  А тетер життєва історія моїх колег. Підрядилися хлопці реставрувати храм. Оплата 700гр/квадрат. Прикинули, що кожному вийде приблизно 700гр/день.
  Приступили до роботи – стали зводити риштування. Роботодавець щотижня видавав аванси. Аж тут двоє "випали на ізмєну" - запідозрили, що їх надурять й дійшли висновку, що у Польщі зароблять більше. Поросили розрахунок.
  Роботодавець їм на те: - Ви ж ще не приступили до основної роботи отож заплачу нашу мінімалку.
  Виникла нервозність, образи.
  Через місяць хлопці щось таки та відреставрували й прийшли за місячною платнею.
  Їм на те: - Приїде комісія, виміряє ваші квадрати й тоді отримаєте, що заробили.
  При погодинній оплаті подібних проблем і бути не може.
  То у них не може. А у нас? А ми і далі працюємо, як звикли. 

  Працюю у Польщі на металобазі.
  Заодно вивчаю досвід їхніх реформ. Значиться диспозиція така: кожен поляк, як і іноземець, котрий отримав польське громадянство, може вільно купити шмат землі і на своїй землі господарювати.
  Наша шефова (господиня) купила 24 сотки землі, устелила бетонними плитами, звела огорожу із металопрофілю, побудувала приміщення у котрому кочегарка, роздягалка для 15 працівників, туалет, душ, умивальник, кімната для перекусів у котрій мікрохвильовка, електрочайник та холодильник.
  Металобаза приймає із України та Польщі брухт алюмінію: високовольтні дроти та частини різних алюмінієвих деталей. Серед техніки Fucsh – (автонавантажувач і механічною клешнею) та два автопогрузчики. От і все.
  На території ангар у котрому два преси радянського виробництва – сортуємо алюміній та пресуємо в тюки. Під навісом шість верстатів на котрих ми витягуємо стальні троси із високовольтних дротів – заголив на 40 см. вставив стальну серцевину на вал електродвигуна, зафіксував і вмикнув перемикач. Алюміній у одну колебу (контейнер), сталюку в іншу. І так із 6:00 до 18:00. Дві обідні перерви по 30 хв. оплачуються як робота – 12зл/год.
  Із 15 прцівників 7 українцівтп піднімають економіку Польщі. А що вдієш – у них реформи: купив шмат землі й працюй. Відпривай фабрику, завод, сади плодово-ягідні дерева. Приїдуть українці, зберуть врожай а ти відвезеш на переробку чи зберігання й отримаєш гроші. 
  Минуло року під навісом було три верстати для витягування стальки із високовольтних дротів а сьогодні сім. І шефова вже їздить на новенькому авто.
  Ось  28 років як відкити кордони. Їздимо, дивимося, горбатимося у них на роботах за платню, на котру місцеві не погоджуються. Ну ніяк, ніяк до нас не доходить, що економічний прогес розпочинаються із земельної реформи.
  Оренда – це не те. Орендатор – не власник хати, квартири чи землі. Він ніхто, нуль. Його у будь який момент попросять звільнити не його власність. Так отож…
  Пані, та панове, давайте переймати досвід Європи. А то так на заробітках і вимремо як нація, розчинимося у світовій спільноті…