Прокурор Головкин устроил стрельбу в киевском ресторане и избил персонал
 Posted By at On Январь 4, 2010 @ 14:03:09 In События | 2 Comments
 
 Очередное журналистское расследование может закончиться скандалом. Сайт Гражданская Прокуратура накануне узнал о вопиющих фактах беспредела в одном из киевских ресторанов. Оказалось, что Прокурор Оболонского района города Киева Александр Головкин, начав праздновать Новый год за неделю до его наступления, устроил беспредел в киевском ресторане “Щекавица”, ул. Константиновская, 46/52.
 Вечером 22 декабря, приняв изрядную порцию алкоголя в компании пяти товарищей, господин Головкин решил рассказать обслуживающему персоналу о том, как же плохо здесь кормят и насколько мучительной для господина прокурора стала попойка. После того как один из официантов попросил гостя утихомириться, Головкин встал из-за стола и ударил парня в лицо. Но, потери сознания официанта Головкину показалось мало и он принялся поносить заведение и персонал на чем свет стоит.
 
 Через несколько минут, увидев охрану, Головкин вытянул боевой пистолет и несколько раз выстрелил в стену и потолок. Напоследок господин прокурор заявил, что сожжет ресторан, если кто-то “будет трепать языком”.
 
 На следующее утро в ресторан пожаловали люди в штатском, и представившись работниками прокуратуры, сообщили о необходимости изъятия видеозаписи произошедшего накануне. Сам Александр Васильевич пожаловал в заведение через два дня и щедро вознаградил молчание персонала, - сообщил источник в интервью сайту Прокуратура.
 
 Источник статьи Глобалист: [globalist.org.ua]
 
 Адрес статьи в сети: [globalist.org.ua]

Шановні брати і сестри! Ми з вами вступаємо в епоху нестабільності у світі, яка цілком може перерости у третю світову. Питання лише в тому - хто перший відважиться замість гашетки натиснути ядерну кнопку. За територію України, тим більше за схід - я спокійний. Там розсудливі люди, родичі яких розкидані по всій Україні, і ніхто там  таку дурню як відокремлення чи навіть автономію не хоче. Справа в іншому - невже станемо свідками термоядерної зими?

Ще раз дякую за те, що виправили пошкодженні дані. БОРОМИР знову на ФУПІ!

Події останніх двох тижнів в Україні засвідчили наявність тривожної тенденції до зростання кількості зухвалих проявів українофобії та антиукраїнських акцій, вчинених як громадянами України, так і громадянами сусідніх держав. Більше того, спостерігається пряма співучасть органів влади в організації викличних дій, спрямованих на підрив національного суверенітету, громадянського миру та цілеспрямоване приниження гідності українців.

Йдеться, зокрема, про акт вандалізму на горі Говерла та відкриття скандального пам'ятника імператриці Катерині ІІ в Одесі. Знищення державних символів України представниками екстремістської проросійської організації, що безкарно діє в Україні з 2005 року, супроводжувалось демонстративним розміщенням в мережі Інтернет фотографій та відеозйомки процесу вандалізму. Не зважаючи на це, а також на наявність інформації про ймовірних злочинців у відкритому доступі, безпосередніх виконавців та їх численних спільників і симпатиків не було затримано. Більше того, відповідними правоохоронними органами інцидент на Говерлі кваліфікується як "хуліганство", що свідчить про небажання оприлюднювати реальні українофобні мотиви російських екстремістів та визнавати наявність відкрито антидержавних організацій в Україні.

Наруга над державними символами - це приниження кожного українця та держави в цілому, проте робиться все для того, аби зменшити резонанс від цих подій та приховати масштаби події. Особливо цинічним кроком у цьому контексті стало створення через декілька днів після акту вандалізму на горі Говерла спеціальних підрозділів у структурі Служби безпеки України, покликаних боротися ніби з "проявами ксенофобії та розпалювання міжнаціональної ворожнечі". При цьому було зроблено відвертий акцент на пріоритетний захист національних меншин, тоді як права титульної української нації тотально зневажаються на всіх рівнях.

Аналогічним чином події в Одесі, де було урочисто відкрито помпезний пам'ятник російській імператриці, коронованій повії Катерині ІІ, засвідчили потурання місцевих органів влади, що користуються підтримкою так званих "демократичних сил", антиукраїнським діям та настроям. Демонстративна зневага до української історії та прославляння могильниці української вольності - Запорізької Січі, натхненниці запровадження кріпосного права, є тривожним симптомом формування в Україні ідентичності системного спротиву українським цінностям, що в кінцевому рахунку призведе до серйозного загальнонаціонально го конфлікту. Причому, ця ідентичність формується не на рівні маргінальних політичних сил, а на рівні легітимних органів державної та місцевої влади за підтримки так званих провідних політичних партій України.

Зокрема, ганебним є факт голосування 4 липня цього року фракції БЮТ (у повному складі) та представниками фракції "Нашої України" в Одеській міській раді за встановлення та урочисте відкриття сумнозвісного пам'ятника. Окремого розслідування потребує поведінка правоохоронних органів, які грубо перешкоджали проведенню мирної акції протесту 27 жовтня та застосовували невмотивовану фізичну силу до українських патріотів.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" звертається:



До Президента України з вимогою невідкладного створення спеціальних підрозділів Служби безпеки України, які будуть займатися протидією антиукраїнським проявам та розпалюванню українофобії, оперативно реагуючи на дії екстремістських елементів.

До майбутньої демократичної коаліції у Верховній Раді України з вимогою розпуску Одеської міської ради як україноненависницьк ої та антидержавної.

До керівних органів партії "Народний союз "Наша Україна" з вимогою негайного виключення Е. Гурвіца з лав партії та відкликання його з посади міського голови Одеси.




___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

27 жовтня в Одесі відбулося пікетування відкриття пам'ятника російській цариці Катерині ІІ. У пікетуванні брали участь члени ВО "Свобода", КУН, ВО "Тризуб" та Українське козацтво. Від вулиці Пушкінської колона українців рушила до місця проведення ганебного дійства.

Площу навколо пам'ятника було огороджено турнікетами. Зупинившись коло турнікетів свободівці розгорнули агітацію проти увічнення пам'яті вінценосної шльондри: роздавали листівки, газети, вигукували салогани: "Катерину в домовину!", "Катерині жеребця!", "Свободу не спинити!". Через деякий час на протилежному боці турнікетів замайоріли сині прапори Партії регіонів, невдовзі до них приєдналися помаранчеві прапори "Нашої України".Інша частина помаранчевих сил приєдналась до протестуючих проти встановлення пам'ятника. Як стало відомо пізніше група помаранчевих, що підтримує Гурвіця відмовилась протестувати проти відкриття цього пам'ятника.

І це не дивина, адже ініціатором вшанування україноненависниці Катерини є одеський помаранчевий мер Гурвіц, а помаранчеві фракції "Наша Одеса" та БЮТ в одеській міськраді майже одноголосно підтримали його задум. Та ось над помаранчево-регіонівськими прапорами з'явилося кілька російських монархічних жовто-чорно-білих прапорців. Після цього регіонали та помаранчеві почали співати "Боже царя храни". Відразу згадалися передвиборчі теревені деяких "патрійотів", мовляв, за "Свободу" я не голосуватиму, бо вона не прохідна, а голосуватиму за помаранчевих, щоб голос не пропав. Браття ваші голоси не пропали, вони зараз активно працюють проти України!

Між прихильниками та противниками заходу виникли сутички. Кілька молодиків намагалися розпочати бійку, але їх відтіснила міліція. Ось свободівці підняли вгору ляльку на довгій палці, яка символізує Катерину ІІ, що було зустрінуте схвальними вигуками присутніх. У цей час біля мікрофону про чесноти всесвітньої курви Катерини розповідала настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Серафіма.

Висловивши своє обурення через кілька хвилин українці завершили пікет і організовано відійшли.

Одразу після завершення акцій протесту працівники міліції затримали десятьох активістів різноманітних політичних партій (ВО "Свобода", КУН, ВО "Тризуб"). Серед них Андрій Висоцький, Павло Гречаний, Ігор Борисенко, Ігор Загородній, Віктор Лобан, Володимир Мусяк.

Затриманих утримують у Шевченківському та Порто-Франківському відділках міліції Приморського району Одеси. Затриманих обвинувачують у "порушенні громадського спокою".



___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

Знайомий бере участь у тендері на замовлення комунального підприємства. Платіж на користь приватних структур при Тендерній палаті - 50 000 з кожного учасника. За законом, який так вдало пролобіювали палатники - тендер відбувається, якщо учасників - не меньше трьох. 150 000. Знайомий не один рік виконує ці монтажні роботи для цього підприємства. Там є специфіка. У нього відповідне обладнання і персонал. Тобто завчасно відомо, що він в будь-якому випадку буде переможцем, бо ніхто інший зальотний не буде подавати заявку. Таким чином він вимушений шукати ще дві підконтрольні фірми, платити по 12 000 на кокжну, щоб підписатися на якийсь каталог, який йому нав"язує тендерна палата - це ще 36 000, потім за публікацію на сайті, без якої не можливо укласти Договір - 3 000. Таким чином, щоб укласти Договір на 500 000 грн., треба заплатити (не державі, не в бюджет), а приватним структурам, які наплодила Тендерна палата близько 200 000 гривень. Всі платежі не передбачені законом. АЛЕ! Якщо ти не платиш платежі, тебе тупо не публікують на сайті, який є монопольним від Тендерної палати, і не маєш права укласти договір. Хочеш судитися? Вперед. Втратиш і клієнта (бо не захоче мати з тобою справу надалі. Йому потрібна виконана робота, а не суди) і час. Сказав, що буде переорієнтовуватися з комунального сектору на приватний. А сусіднє районо не може замовити ремонти дахів в школах, бо ніхто не хоче йти на ці тендери і платити дяді в кишеню. Злий геній цього процесу - пан Яценко - у списку БЮТУ.

___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

Встановили в одному з київських дворів дитячий майданчик. Дітлахи гойдалися, крутилися на каруселі. Не пройшло і два тиждні, як сьогодні вночі карусель викорчували (!) з бетоном із землі. А взагалі, дерев"яний будиночок для дітей кожного вечора окуповує якась бидлота з пивом і цигарками, яка ледь туди влазе та ірже там до години ночі. Чи можливо з таким менталітетом як у наших громадян щось путнє побудувати в Україні?

___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

Це означає присутність на ній пана Матроскіна. Значить це його основна робота, яка приносить йому заробіток. Питання: чи працює пан Матроскін ще десь, і чи є у нього сім"я? Ні - така логічна відповідь. Тож будьмо пильними з професійними фуповцями!

___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

Серед постраждалих від діянь Катерини ІІ були і євреї. Тривалий час вона усіляко перешкоджала їхньому в’їзду до країни. Наприклад, вже невдовзі після свого приходу до влади вона Катерина ІІ під писала відомий Маніфест від 4 грудня 1762 р.: «О позволении иностранцам, кроме Жидов, выходить и селиться в Россию ...». Згодом цариця, вдаючи із себе високоосвічену особу стала замінювати в офіційних указах слово „жиди” на „євреї” (так само, як запровадивши фактичне рабство на Україні, вона заборонила вживати в документах слово „раб”), проте загальні засади її політики щодо цього народу не змінилися.
     Після першого розподілу Речі Посполитої 1772 р. під владою Російської імперії опинилися землі Білорусі зі значним єврейським населенням. Катерина ІІ, розуміючи, що виселити всіх євреїв з країни вже неможливо, вжила заходів щодо обмеження їхнього переселення у землі центральної Росії. Так фактично виникла сумнозвісна «смуга осілості» євреїв. Серед зазначених заходів був і указ від 23 грудня 1791 р, згідно з яким євреям дозволялося проживати у Катеринославському намісництві і Таврії – Причорноморських степах, загарбаних Росією у запорозьких козаків та кримських татар. Завдяки ньому євреї змогли оселятися і в Одесі. Проте, як видно з текстів цього та інших указів, метою цариці було унеможливити розселення євреїв на етнічних російських теренах.
     Після другого та третього розподілів 1793, 1795 рр. до складу Росії відішли землі Правобережної України і кількість євреїв в країні значно збільшилася. Тоді цариця, окрім «межі осілості», придумала супроти них, ще один дискримінаційний захід. 23 лютого 1795 р. було підписано іменний указ Сенату, яким запроваджувався податки з євреїв вдвічі більші ніж ті, що сплачувало християнське населення.
     Перелік злочинних дії Катерини ІІ проти євреїв можна було б продовжувати. Однак ніхто з її наступників на російському престолі, навіть найбільші юдофоби, не вигадав супроти євреїв більш дискримінаційних заходів ніж запроваджені Катериною ІІ „смуга осілості” та подвійний податок.
     Отже, будівництво в Одесі пам’ятника Катерині ІІ буде злочином не лише перед пам’яттю українського народу, але й перед поколіннями євреїв, які проживали в Одесі й протягом більш ніж століття потерпали від дії, запроваджених Катериною ІІ юдофобських указів.
     Це було б злочином і супроти пам’яті предків Едуарда Гурвіца.

___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

Відео вже всі бачили, тепер почитаємо:


Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері. Потрібно йти, потрібно брати зброю І право на життя відстояти в горнилі бою… Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу. І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу. Знову за спинами визволителів Прийшли нові карателі та мучителі…То що ж робити – сидіти, склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?

Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання…
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу…
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців…

Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани…
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих…
Поволі наші сили тануть і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо…
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
Тіла загинуть – житиме ідея…
А наші душі тут – в рідних просторах –
Волинських лісах, Карпатських горах…

Хто знає?

___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ _______________

22 жовтня Лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок відвідав місто Миргород Полтавської області, де взяв участь у перезахоронені кісток жертв Голодомору 1932-33 рр. спільно із священниками.

У свому виступі Олег Тягнибок зазначив: "Злочинна радянська влада знищила мільйони українців, шляхом створеня штучних передумов для голоду в Україні. Під час Голодомору 1932-33 рр. загинуло більше 14 мільйонів українців, а люди які його організували, так і не понесли покарання.

ВО "Свобода" неодноразово наполягала на визнанні Голодомору 1932-33 рр. - геноцидом української нації. Потрібно раз і назавжди встановити історичну справедливість.

Свобода наполягатиме, аби Генеральна Прокуратура України відкрила справу за нововиявленими обставинами та фактами вчинення штучного Голодомору 19323-33 рр. Українці і весь світ повинні дізнатись прізвища катів, які жорстоко замордували мільйони українців, дітей та їх матерів".

Після церемонії перезахоронення жертв Голодомору Олег Тягнибок провів зустрічі з партійними активістами Лубенського і Миргородського району, де обговорив головні принципи партійного будівництва.

21 жовтня на місці останнього бою упівців із енкаведистами, встановили пам'ятний хрест. Тернопільська обласна організація ВО "Свобода" спільно із Головою ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком взяли участь у панахиді і мітингу.

Виступаючи на мітингу Олег Тягнибок зазначив: "Сторінки історії, які відображають нам героїчну боротьбу за самостійність України, слід популяризувати для широких верств населення. Сьогодні, слід розказувати українцям правду про українських героїв.

Маємо надію, що демократична коаліція все таки дотримається обіцянок і до святкування 65-ї річниці з дня заснування УПА, до кінця року, ухвалить закон "Про визнання УПА".

У мітингу також взяли участь представники місцевої влади, представники УНП Василь Червоній і Ярослав Джоджик, родичі загиблих партизанів та очевидці подій. Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок подарував у бібліотеку Шумлянської школи Підгаєтського району книгу "Роман Шухевич: події і факти з архівів СБУ".

Абревіатура «РПЦ» раніше розшифровувалася як «Руська Православна Церква». Малося на увазі, що ця Церква має багатонаціональний характер і об’єднує вірних на території колишньої Київської Русі. Втім, ця назва мало кого вводила в оману. Світ і Україна мали нагоду дізнатися, що цю абревіатуру необхідно читати як «Російська Православна Церква». Якщо до цієї абревіатури додати літеру «о» (одержавлена) (що de facto вже трапилося), перспективи цієї конфесії в Україні стають цілком примарними. Руська Православна Церква могла б існувати в Україні без якихось проблем. Російська Православна Церква теж має певні шанси на виживання. Однак у РПЦ (о) є лише одна українська перспектива — рано чи пізно розділитися на дві церковні юрисдикції: канонічно незалежну від Московського Патріарха Українську Православну Церкву та Екзархат Московського Патріархату, пастирським завданням якого буде опіка найбільшої національної меншини в Україні.

В ніч з 15-го на 16-те жовтня 2007 року група активістів "Євразійського союзу молоді" (ЄСМ) здійснила акт вандалізму на горі Говерла, знищивши (чи імітуючи знищення - за даними СБУ) державної символіки України.

Звістка про цей злочин миттєво розлетілася інформаційним простором, а через деякий час в Інтернеті з'явилося "звернення голови ЄСМ Павла Заріфулліна до українського народу", в якому цей персонаж поклав на свою організацію відповідальність за дії на Говерлі та сказав ще дуже багато цікавого, наприклад заявив, що не визнає законів України бо не вважає її суверенною державою, а в перспективі бачить Україну розділеною на Східну і Західну внаслідок громадянської війни. Державні символи України "лідер" ЄСМ назвав "ганебними символами колаборації" і зухвало "зізнався", що не дивлячись на заборону йому в'їзду на територію України, він неодноразово безкарно перетинав російсько-український кордон і планує роботи це і в подальшому. Кульмінацією "звернення" став відкрити заклик знищувати українську державність, долучаючись до ЄСМ, який в Україні "перейшов на нелегальний стан".

Тут одному дядькові Ірина Фаріон відповіла, то думаю, це зможе бути відповіддю всім таким же дядькам, яких на цьому форумі багато:

Одне визначальне слово "дурні" у ваших "національних обсерваціях" змусило мене викроїти шмат свого дорогоцінного часу і звернутися з відповіддю. Ви, пане Винничук, прихильників і виборців ВО "Свобода" назвали "дурнями", які мовляв вірять, нам, свободівцям - "маріонеткам", що працюють на якогось "дядю", таїнство якого хіба вам в інфантильних снах відкрилося. Ви ж бо добре знаєте, якби насмілилися справді назвати прізвище цього містичного "дяді", то програли б усі суди від ВО "Свобода" (як минулого року "Наша Україна", а того ще і Б'ЮТ програє). Бо цей "дядя" - це всього-на-всього величезна спільнота членів нашої націоналістичної партії і не менша кількість її прихильників, одержимих ідеалом реально незалежної Української держави із винятковим правом Українця (а не галицького хруня і розкозаченого малороса) панувати у всіх сферах життя. Зрештою, вибори засвідчили: ми подвоїли, а у Центральній і Східній Україні потроїли свій результат, а далі, вперто і послідовно працюючи, ми рано чи пізно витіснимо цю антиукраїнську комуно-ліберальну і псевдодемократичну гниль.

Отож, легше нам зовсім не стало від того, що начебто ми "відібрали в "Нашої України" майже цілий відсоток". Хіба можна відібрати у тих, які самі все вже давним-давно віддали: уночі, у серпні, минулого року, на помаранчевому блюдечку Ющенко подарував прем'єрську владу синьо-білому проффесорові Януковичу, якого віршами, піснями і картинами відразу у вересні вітала вицвіла "львівська" "інтелігенція". І лише одна "Свобода" організувала масовий пікет цього Яйцеповерженого, як і нещодавно зустрічала його в Ожидові не з пахучими трояндами від інтелігентно-владних хрунів, а з промовистим гарбузом. До речі, ці "бандеровци", про яких ви позитивно згадуєте, описуючи протест щодо встановлення пам'ятника Єкатєрінє Второй в Одесі, - це також свободівці, один із яких після жорстокого побиття тривалий час перебував у нейрохірургії...? Але хіба ви можете бодай ці факти пропустити у вашу непрохідну свідомість і у ваш поневолений лібералізмом розум? Хіба може слон уміститися у плавки щура? Хіба вам відоме почуття боротьби у цілком заблокованих умовах? Хіба ви знаєте, що тимчасова удача олігархічних мегаблоків (чи то пак кланів) - це набагато гірше, ніж тимчасова невдача "Свободи"? Бо саме тимчасовою була невдача розстріляних і репресованих мазепинців, петлюрівців, бандерівців, упівців і цілої армії українських письменників - саме з їхнього духу й одержимої боротьби ми народилися, через що не маємо жодного права пристосовуватися до поки що колоніяльного і виродженого мислення більшости країни, що не є Україною. На превелике щастя, ми дуже успішно, хоч і не так швидко, по всій країні знаходимо однодумців і нарощуємо м'язи майбутньої націоналістичної держави.

А тепер про "сливку" - Ірину Фаріон, "котра наївно впала... у тото...". Дай Боже і Вам доп'ястися до вершин цієї Сливки, що на своєму, а не на чужому дереві виросла, що на ідеях українського націоналізму визріла і що стільком людям відкрила смак української Мови, Культури та Націєцентричної Державности. Генерал Шухевич казав, що його воїни - всього лиш добриво для майбутніх поколінь. Свободівське середовище, у яке мене привів Господь, - це і є яскравий цвіт із цього добрива. Тому - великий у своїй малості, Пересмішнику галицького провінційного мислення, - я вимагаю від вас публічно вибачитися перед тисячами людей, які приходили на зустрічі з нами (за Винничуком "дифілядами"). Ви ж бо їх назвали "дурнями". А вони ж бо - сіль цієї землі.

Під час цьогорічної виборчої кампанії лише Всеукраїнське об'єднання "Свобода" послідовно  відстоювало ідею невідкладного державного визнання героїчної боротьби ОУН і УПА під час Другої світової війни. Дещо змінилася ситуація при кінці кампанії. Перебуваючи в Івано-Франківську, перший номер списку "Нашої України - Народної Самооборони" Юрій Луценко заявив, що його політична сила зможе відстояти у Верховній Раді "український інтерес", зокрема "воїни ОУН і УПА будуть визнані героями України вже цього року". Будемо відверті: для багатьох українців така заява Луценка стала несподіванкою, оскільки ще на початку виборчої кампанії, відвідуючи Дніпропетровськ, лідер НУ-НС запевняв виборців, що "гуманітарні" питання, в тому числі, що стосується визнання ОУН і УПА, є сьогодні не актуальними.

17-18 жовтня Голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок зустрівся із студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Бориспільського інституту менеджменту. Спілкуючись зі студентами, Олег Тягнибок розповів про засади українського націоналізму, які відстоює ВО "Свобода".

Аналізуючи політичну ситуацію перед студентами Олег Тягнибок зазначив: "Проаналізувавши результати виборів, ми дійшли висновку, що у "Свободи" змінився соціальний зріз виборця. На дочасних виборах, за ВО "Свобода" голосували представники інтелігенції, середнього класу та думаюча молодь. Тому, в подальшому "Свобода" поширюватиме свій вплив саме на ці верстви українців. "Свобода" активізує свою роботу в Києві та на Наддніпрянщині.

Студентство, - завжди було свідомим рушієм боротьби за справедливість. Сьогодні, ми відчуваємо колосальну підтримку зі сторони молодих патріотів, - українців, які вірять, що тільки українська сила здатна змінити ситуацію в Українській Державі. Найближчим часом, "Свобода" формуватиме низку молодіжних організацій, які стануть серйозною опорою партії в поширенні наших ідей і впливів".

Олег Тягнибок закликав студентів-патріотів долучитися до спільної боротьби за українську справу.

Народ, у зв'язку з останніми подіями офіційний сайт ЕСМу засекретив своїх представників в Україні. Але багато можна знайти порившись у кешу Гугля. Ось всі вони. Шукайте регіон – Україна. Держава повинна знати своїх "героїв". А СБУ хай далі спить.


Киев:

Штаб: ул. Институтская 22/7 оф.22 ближайшие ст.м. Крещатик, ст.м Арсенальная 044 253 96 97

Мединский Александр 050-343-02-55

Савин Леонид 066-255-05-26

Донецк:

Бунтовский Сергей – 066-325-11-23

Макеевка:

Матюшин Александр 063-203-87-76

Андрей Камынин 063-249-60-59

Житомир:

Ефремов Андрей 097-930-01-37

Луганск:

Воробьев Игорь Тимофеевич – (0642) 57-98-11, (0642) 42-63-92

Мариуполь:

Андройченко Игорь 063-362-52-92
Відповісти | З цитатою
 Незарегистрированны й пользователь   | 19.10.2007 12:58
Сумы:

Савин Леонид 066-255-05-26

Одесса:

Прокопенко Юрий 099-252-36-80

Севастополь:

Филлипов Павел 066-585-08-30

1. Проблема в тому, що українські націоналісти з Всеукраїнського об'єднання "Свобода" думають, відчувають, живуть та боряться за свої ідеали зовсім не так, як потрібно.

А як потрібно?

Не подобається те, що "Свобода" начебто "вишукує ворогів". Перепрошуємо. А що саме не подобається, коли чесно й одверто вказується на невіртуальних ворогів української нації та держави: комуністів, кадебістів, кучмістів і новітніх корупціонерів? Якщо правда очі коле, від цього вона не перестає бути правдою.

14 жовтня, в день святкування 65 річниці з дня заснування УПА,  у приміщенні київського  Будинку кіно відбулась всеукраїнська партійна конференція ВО "Свобода" щодо результатів виборчої кампанії 2007 року.

З аналізом виборчої кампанії виступив голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок. "Свобода" вийшла на вищий рівень. Нині нас не можуть ігнорувати. Щодня у партійні лави вступають свідомі українці. Якнайшвидше треба розбудовувати потужні, сильні та дієві місцеві партійні осередки. Необхідно створити "Інститут соціальної і національної справедливості", відновити діяльність партійної школи і постійне навчання спостерігачів. Після всеукраїнської партійної конференції обов'язково провести обласні  і районні. А в грудні - всеукраїнський партійний з'їзд, де підіб'ємо підсумки виборчої кампанії 2007 року та визначимо тактику і діяльності партії на найближчий період".

Керівник центрального штабу ВО "Свобода" Руслан Кошулинський охарактеризував основні проблеми діяльності центрального штабу, проаналізував взаємодію центрального штабу з місцевими організаціями та оголосив результати "Свободи" в регіонах. Про участь ВО у  центральних ЗМІ на цьогорічних виборчих перегонах  розповів керівник прес-служби центрального виборчого штабу Юрій Сиротюк.

Про судові позови "Свободи" доповів керівник юридичного управління центрального виборчого штабу Олег Махніцький.

На конференції виступали члени політради: Ірина Фаріон, Юрій Іллєнко, Олег Панькевич, Андрій Мохник. А також голова київської міської Організації Українських Націоналістів Богдан Червак та Іван Сута політичний референт ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери.

І Киянам краще, і бюджету добре:

Участок на Марсе площадью 1 акр на плато каньона Эвменид, в северном полушарии Марса


[luna.com.ua]

Тема Української Повстанської Армії ніколи не була проблемою, яка б розглядалася в суто історичному аспекті. Суперечки навколо ОУН і УПА виникають не тільки в середовищі професійних істориків, а й переносяться на всіх більш-менш політично активних індивідів. У залежності від відповіді на питання про трактування сутності та історичної ролі українського націоналістичного руху 20-50-х років минулого століття ми матимемо різну ідеологічну картину сьогодення. Саме тому боротьба навколо УПА сьогодні є такою запеклою.

як де хто на форумі жваво рефлексує на словосполучення УПА. Така реакція - тема для наукового дослідження. Марш вже пройшов, а хвилі до цього часу на форумі. Тому, виключно з науковою метою викладую фото, щоб зануритися у науковий синтез та дедукцію вказаного явища - рефлексії бригади РУ.

Даю цитати:

Как всегда считалось в России до прихода большевиков, существует несколько наречий единого русского языка, одно из которых кодифицировано под названием "украинский".


"Кому все-таки принадлежит земля государства под названием Украина? Ответ прост: конечно русским, которые непрерывно живут тут как минимум две тысячи лет и составляют абсолютное большинство населения - более 90 процентов. Украинцам? Конечно! Но лишь постольку, поскольку они - часть русского народа. Без этой связи претензии некоего племени "укров" на владение территорией России не имеет никаких исторических оснований".

"Ющенко, видимо, считает, что народу, живущему теперь в молодом государстве с гордым названием Украина, все равно как называться: "советскими", "скифами", "аварами" или "готами", и он теперь не будет сильно возмущаться если его назовут "украйиньцямы". Ему следовало бы знать, что все эти племена с русской земли исчезли, а русские остались. То же самое рано или поздно произойдет и с племенем новых политических кочевников - "укров". Самоназвание народа, обитающего здесь,-русские - существует уже около двух тисяч лет. И кто такой Ющенко, чтобы теперь менять его своими комичными указами?!"

"А еще участники "круглого стола" говорили о том, что рост ВВП в Украине резко замедлился... Я сижу и недоумеваю: оккупанты бродят по пускай сейчас не российской, но все еще русской земле. Какой к черту ВВП?! И пока политики переливают из пустого в порожнее, мы с друзьями в "день нэзалэжности" надеваем черные ленты и выходим на улицы... Пускай оранжевая шелупонь видит и пугается!...

А ось саме прикольне:

"в Украине теперь упорно ползут слухи о предстоящем переводе украинского языка на латиницу. Им, правда, на Востоке мало кто верит. В особенности сомневаются те, кто голосовоал за Ющенко. Они также поголовно уверены, что разговоры о вхождении в НАТО так и остануться разговорами. Тем не менее и переход украинского языка на латиницу, и вхождение в НАТО одинаково укладываются в политическую линию захватившей власть в Украине политической клики. В свете активизации усилий по католизации и "украинизации" церкви, захвату храмов все яснее становиться замысел наследников унии, все ближе решительный момент борьбы."    

Стаття "На чем обломали пана Грушевского". Додам, що це досить поширена громадсько-політична газета в м. Одеса (скажімо, як "факти" у Києві).

Харківським окружним адміністративним судом слухається адміністративна справа за позовом кандидата в народні депутати від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ігоря Швайки про визнання незаконними дій окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 178 і зобов'язанні провести засідання окружної виборчої комісії, на якому провести повторний підрахунок голосів, відданих за Всеукраїнське об'єднання "Свобода" на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року.

Всім дивитися

[repka.tv]

Результати дочасних виборів парламенту ще довго будуть предметом детального аналізу з боку різноманітних аналітиків. При цьому не важко передбачити, що більшість з них сприйматиме вибір народу під кутом зору відсотків, які отримала чи не отримала та або інша політична сила. Про відсотки згодом скажемо й ми. Але спочатку про один феномен, який важко збагнути у контексті  самих  лише "відсотків". Йдеться про участь у виборчій кампанії  націоналістичної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

З-поміж   решти суб'єктів виборчого процесу "Свобода" була єдиною, хто вирішив, що цього разу необхідно іти до людей не із фантастичними соціальними обіцянками або ж авантюрними політичними махінаціями, а програмою, що базується на ідеології українського націоналізму.

Погодьмося, що вже цей факт заслуговує на особливу увагу, адже фактично уся історія українського політикуму доби незалежності базувалася якщо не на боротьбі із націоналізмом як політичною практикою, то його усілякому ігноруванні та дискредитації. Пригадайте Козака, Коваленка та інші антинаціоналістичні проекти, не кажучи вже про цілеспрямовану діяльність лівих усіх мастей, які націоналізмом наче жупелом лякали й досі лякають українських громадян. Навіть націонал-демократи, які так полюбляють цитувати праці ідеологів націоналізму, носять дорогі вишиванки та регулярно вшановують пам'ять героїв ОУН і УПА жодного разу не відважилися зробити націоналізм прапором своєї перевиборчої програми, мотивуючи це тим, що цього не зрозуміє і не підтримає "схід" України.

І,нарешті. Оцінюючи навіть офіційні, "підкореговані" результати підрахунку голосів, бачимо, що підтримка "Свободи" за рік зросла більш ніж вдвічі. Яка ще політична сила демонструє таку динаміку?

Тож, зважаючи на вкрай важкі умови впродовж усієї кампанії, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розцінює вибори як успішні. Адже ми здобули десятки тисяч прихильників і тисячі побратимів на Сході та Півдні України.

Прикро лише те, що значна частина прихильників нашої ідеології на цих виборах усе ще не змогла зробити рішучий вибір. Проте не засуджуймо їх. Знаємо, як важко відділити зерно від полови. Адже ця кампанія була особливо витончена і безпрецедентна з огляду на маніпулювання свідомістю виборців. На жаль, технологія фальсифікації рейтингів та навішування ярлика "непрохідні" таки суттєво вплинула на значну частину потенційних виборців "Свободи".

Звичайно, усі ми надіялись на ширшу підтримку громадян та краще збереження наших голосів на дільницях. Проте пам'ятаймо, що жодні рейтинги не є мірилом правди. Коли Джордано Бруно палили на вогні, його рейтинг, очевидно, був більш ніж низький. Але все ж таки Земля крутиться? Мало хто знає, що один зі світочів нації Іван Франко свого часу програвав вибори до Сейму абсолютно невідомій тепер особі. До війни популярність ОУН була значно нижчою ніж наприклад тої ж УНДО. Але коли настав час Х, раптом виявилось, що українські націоналісти - єдина реальна сила українців. Як бачимо, у правди, зазвичай, не відразу високі рейтинги.

Боротьба українців за право керувати своєю країною і бути реальними господарями своєї землі не закінчилася. Вона щойно розпочалася і вже набирає сили. Всіх тих, хто не занепав духом, хто відчуває поклик мільйонів невинно загиблих за Україну патріотів, і прагне створення національної держави, закликаємо ставати поруч з нами.

Боротьба триває. Приєднуйтесь!

Тепер про тактичні перемоги.

Перше. "Свобода" - єдина сила українців міцно зайняла праву національну нішу. Ціла низка партій, які звели національну ідею до угодовства з лібералами та запобігання перед космополітичними грошовими мішками, нарешті зійшли з правого поля. Вони не наважились стати пліч-о-пліч зі "Свободою" і, не витримавши конкуренції, попросилися в прийми до "мегаблоків". Т. зв. "Правиця", яка так надувала щоки, претендуючи на монополію в цьому електоральному полі, побігла в ліволіберельний БНУНС і... не привела їм жодного відсотку правого виборця. КУН, який не брав(!) участі у виборах, але таки підтримав(?) БНУНС, ситуація аналогічна. Можна стверджувати, що після тотальної зачистки правого поля "мегаблоками", вистояла лише "Свобода". І зсунути нас з цієї позиції вже неможливо. Коли суспільство дозріє до ідеологічного вибору ,"Свобода" пожинатиме плоди. Окрім того, за час виборів "Свобода" збагатилася сотнями ідейних активістів вищезгаданих політичних сил.

Ну і розвели ж вас, наївні виборці цього поректу,  

Першовідкривач Трипільської культури Вікентій Хвойка, вивчаючи археологічні пам’ятки від кам’яного віку до часів Київської Русі, дослідив, що населення на Середньому Подніпров’ї було автохтонним і незмінним. Він доводив, що історичний розвиток - це «безнастанні і послідовні зміни місцевої культури», що зберігають безпосередні зв’язки. Ще при обгрунтуванні Трипільської культури як хліборобської цивілізації, він стверджував: «Народ, який витворив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно, і був ніхто інший, як та галузь арійського племені, якій слушно належить ім’я протослов’ян і нащадки якої заселяють ще й досі південно-західну Росію».

Відомий російський вчений в царині слов’янської історії П. Третяков високо поціновував дослідження Вікентія В’ячеславовича: «Ще в 90-х роках В. В. Хвойка висловив думку, що жителі відкритих ним трипільських поселень були найдавнішими слов’янами. До цієї думки В. В. Хвойка прийшов внаслідок вивчення не лише трипільських, а й інших пізніших старожитностей Середнього Наддніпров’я, які розкривають, на його думку, переконливу картину безперервного розвитку хліборобського населення, починаючи з кам’яного віку і кінчаючи слов’янами часів «Повісті временних літ». Наступні досліди цілком ствердили ці спостереження В. В. Хвойки. Вони показали, що трипільські та інші хліборобсько-скотарські племена справді були немовби основою тривалого наступного розвитку хліборобсько-скотарських племен Середньої й Східної Європи, який завершився, зокрема, виникненням слов’янства».

Такі висновки не влаштовували офіційну радянську науку, бо заперечували теорію міграцій, дуже вигідну для російсько-імперських сил. Цією теорією стверджувалося, що в Україні нічого свого історичного не було, а все кимось привносилося і кудись зникало. Теорія міграції культур взагалі суперечить логіці історичного розвитку. Адже людство і в земному світі, і в Європі проходило однаковий поступовий шлях розвитку: кам’яний, новокам’яний, мідно-кам’яний, бронзовий, залізний віки. На різних територіях ці епохи мали певне етнічне лице. Багато унікальних пам’яток названих епох є в Україні. Так, на Закарпатті у с. Королевому відкрито найдавнішу в Європі (півтора мільйона років) стоянку людей епохи палеоліту. А скільки є пам’яток епох мезоліту, неоліту, що їх важко й перелічити.

За логікою творців псевдотеорій цей історичний процес тут не відбувався, аж поки в мідно-кам’яному віці на територію теперішньої України не проникли семітські племена і не створили тут цивілізації, навчивши «дітей землі і сонця» хліборобству та мистецтву. Занадто «затяті опоненти» ладні перекреслити весь світовий процес розвитку, аби тільки сфальсифікувати, чи й заперечити, історію нашого краю.

Про перше я вже писав.

По-друге. Ми змусили звернути увагу на низку проблем і деяких наших опонентів. Вони вже давно вирішили, що можуть безконечно і задарма експлуатувати національно-патріотичного виборця. Ми просто ткнули їх носом у ці проблеми. Яскравий приклад - питання визнання ОУН-УПА, яке то лукаво підмінювали якимось ефемерним "примиренням", то просто робили вигляд що його не існує. Скажімо, ще на початку виборчої кампанії лідер БНУНС Юрій Луценко стверджував, що визнання ОУН-УПА (як і захист української мови та зовнішньополітична орієнтація) - абсолютно неважливі "гуманітарні" питання. Вже в кінці виборчої кампанії той самий Луценко під тиском реального рейтингу "Свободи" був змушений їздити, як по свячену воду, на Західну Україну, урочисто присягаючи добитись визнання українських героїв в новому парламенті. Ловимо за язик - у них тепер більшість і відмовок не може бути. У 65-ту річницю УПА президент врешті змушений буде підписати указ про визнання, а "демократична" парламентська більшість - підтримати. Приємно, що в цьому буде заслуга "Свободи". Вимагатимемо також захисту мови, боротьби з нелегальною міграцією, створення умов для повернення українських заробітчан, виборів за відкритими списками та виконання багатьох інших пунктів "Програми захисту українців", які БЮТ і БНУНС були змушені взяти на озброєння. Були змушені під тиском саме "Свободи" і, головне, громадян, які підтримали вражаюче чисельні Марші захисту українців.

внаслідок фізичного старіння організму. Питання - що ж робити всім фан клубам цих героїв? Адже інакше всі ці партії фанклубами мегастарів не назвеш. Чи може до того часу легалізують клонування людини?



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 02.10.07 16:49.

Передусім, щиро дякуємо та висловлюємо пошану кожному, хто віддав свій голос за Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Усім, хто не піддався ні умовлянням, ні зомбуванням, ні залякуванням. Ваш голос у жодному випадку не пропав марне. Адже один усвідомлений голос на захист нації важить для історії більше, ніж тисячі голосів за кольорові рекламні фантики. Найцінніше те, що кожен з нас має повне право повторити слова Кобзаря: "Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою." Разом ми зробили ще один рішучий крок до неминучої перемоги соціальної та національної справедливості.

Ще раз з певністю стверджуємо, що кожен наш прихильник усупереч політтехнологам усіх кольорів зробив повністю усвідомлений і рішучий вибір. Саме на таких громадянах завжди трималося будь-яке суспільство. Це і є справжній цвіт нації.

Незалежно від офіційно оголошених результатів підрахунку голосів, можемо стверджувати, що моральна перемога - за нами. "Свобода" виконала більшість завдань, які давно стояли перед національним рухом.

Сучасну українську політичну та економічну еліту представляють переважно вихідці з радянського комсомолу, компартії та КДБ. Саме вони присвоїли собі всі ресурси держави - підприємства, заводи, шахти, банки, спокійно просиджують штани у Верховній Раді, обгорнувшись у шалики і прапори своїх кишенькових партій" - заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок

Як вже повідомлялося, мешканці солом"янського району ведуть боротьбу за право дихати свіжим повітрям, яке відбирають у них попи московського патріархату, започаткувавши будівництво величезного храму прямо по центру парку, що по вул. Уманській.
На громадських слуханнях було більш ніж 200 мешканців, які підписалися проти забудови з вказівкою паспортних даних та місцем проживання. Проте, як стало відомо, сьогодні у мерію від московського патріархату був наданий протокол громадських слухань, в якому зазначено, що 198 мешканців висловилися за побудову храму. Така знахабніла брехня не залишиться поза увагою мешканців, які тепер остаточно переконалися в брехливості забудовників та всі як один дадуть достойну відсіч загарбникам народного парку!



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 12.09.07 12:42.