Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль
1
cьогодні в 09:31
сколько ещё нужно времени что бы понять что хуйлом договариваться бесполезно?
+100500  (tu)
Не так.
Скількі життів наших вояків треба покласти, щоб зелене чмо допетюкало до цього?
Дуже дорого нам обходиться навчання політичних невігласів.
2
22 жовтня 2019 10:21:42
Дивно, що ніхто не помітив тренерський задум, який спрацював з португальцями.
Наші не стали опиратися домінуванню суперника на нашій половині поля. Будучи притиснутими до своїх воріт не виносили м'яч подалі, а через комбінаційну гру витягували його до центру поля, звідки відкривався чудовий простір для нападників.
Ця комбінаційна гра біля своїх воріт була іноді небезпечною, але впертісь гравців зіграти в пас в складній і небезпечній ституації свідчила про те, що то була настанова тренера.
Португальці це зрозуміли, і в другому таймі відтянулися назад і ррозплчинали атаки з глибини, а не з центрк поля,.
3
20 жовтня 2019 11:51:18
И вот что я скажу: АННЕКСИЮ БЫЛО НЕВОЗМОЖНО ОСТАНОВИТЬ. Никак. Никаким способом. 
Розумію ваш відчай і поділяю вашу позицію.

Ми дійсно не могли утримати Крим, але питання в іншому: чи могли ми вийти з Криму, залишивши собі більш зручну позицію для повернення його і майбутньому?
Я абсолютно переконаний, що довести наше право на півострів неможливо тільки документами, міжнародними договорами чи меморандумами - на все це світ легко закриває очі.
Єдиний спосіб доводити свою правоту - це постійне військове протистояння десь на межі.
Щоб постійна локальна стрелянина, як заноза стерчала в міжнародній політиці і потребувала вирішення.
Приблизно так, як сьогодні світ сприймає Донбас.

Не повинно бути ілюзій - коли в кацапії почнуться центробіжні процеси, Крим сам собою не повернеться в Україну.
Окупантами буде проголошена самостійність або намагання отримати протекторат від інших держав (наприклад, Туреччини).
Адже вони розуміють, що повернення в Україну буде пов'язане з судами над окупантами, колаборантами і тотальним переглядом набутих прав власності. 

І нам ніхно не дасть розв'язати війну, щоб повернути території, попри наше стопудове право на папері.
Але якщо буде існувати довготривалий військовий конфлікт на межі з Кримом, нам світ навпаки сприятиме захопити всю територію, щоб це протистояння завершити.
Іншими словами: військова операція по звільненню Криму має стати закінченням війни, а не її початком.
Так от питання, чи можливо було не віддавати півострів по адміністративній межі, а утримати бодай один населений пункт і утворити там постійне силове протистояння?      
Оскільки ми не зробили цього в 2014-му, обов'язково доведеться це зробити, якщо ми прагнемо повернути Крим.
Це буде дуже складно, але теоретично можливо - це вже задача війькових розробити таку спецоперацію.
можливо було в 14му, північний крим треба було і можна було відстояти, тепер напад на будь яке село за лінією адмінкордону, для кацапів формально напад на територію рашки, тобто відповідь може бути вже не локальна, і не з півдня, а десь з півночі, тому треба бути до цього підготовленими
Я бачу тільки один шанс.

В Кремлі колись буде зміна царя. Не бутафорна, як останнього разу, а справжя.
Скоріше за все в результаті перевороту, або народного бутну.
Навіть після природної смерті путіна до влади прийде не обраний народом президент, а черговий цар - переможець внутрішньої боротьби кланів.
Саме тому найголовнішим питанням для нового стане його легітимізація світом попри очевидності не демократичного набуття ним влади.
Тому виникне короткий проміжок часу слабкості нового царя: між його інавгурацією і рукостисканням із світовими лідерами.

Протягом цього часу він вже набуде повноважень головнокомандуючого, але буде дуже обережним і точно не захоче почати свою діяльність з масштабної війни. 
От це й буде єдиним моментом, коли можна буде ризикнути затіяти довготривалий військовий конфлікт на межі з Кримом.
Із сподіванням на те, що саме в цей момент новий російський головнокомандувач не наважиться на повномасштабний наступ на Україну з інших кордонів.
Окрім того ця спецоперація має бути гібрідною, вона має бути обставлена так, що не виглядає відкритим введенням українських військ в Крим - тут є чому повчитися у кацапів.

Тож цей сценарій  буде нашим єдиним шансом. Якщо втратимо - інших не буде.
А оскільки зміна влади в Кремлі може відбутися як через 20 років, так і сьогодні ввечері, така спецоперація має бути розроблена, ретельно відпрацьована і чекати на розкриття конвертів в будь який момент.
Але мені чомусь здається, що подібні плани не відвідують мізкі нашого головнокомандувача.           
4
20 жовтня 2019 10:47:43
И вот что я скажу: АННЕКСИЮ БЫЛО НЕВОЗМОЖНО ОСТАНОВИТЬ. Никак. Никаким способом. 

Розумію ваш відчай і поділяю вашу позицію.

Ми дійсно не могли утримати Крим, але питання в іншому: чи могли ми вийти з Криму, залишивши собі більш зручну позицію для повернення його і майбутньому?
Я абсолютно переконаний, що довести наше право на півострів неможливо тільки документами, міжнародними договорами чи меморандумами - на все це світ легко закриває очі.
Єдиний спосіб доводити свою правоту - це постійне військове протистояння десь на межі.
Щоб постійна локальна стрелянина, як заноза стерчала в міжнародній політиці і потребувала вирішення.
Приблизно так, як сьогодні світ сприймає Донбас.

Не повинно бути ілюзій - коли в кацапії почнуться центробіжні процеси, Крим сам собою не повернеться в Україну.
Окупантами буде проголошена самостійність або намагання отримати протекторат від інших держав (наприклад, Туреччини).
Адже вони розуміють, що повернення в Україну буде пов'язане з судами над окупантами, колаборантами і тотальним переглядом набутих прав власності. 

І нам ніхно не дасть розв'язати війну, щоб повернути території, попри наше стопудове право на папері.
Але якщо буде існувати довготривалий військовий конфлікт на межі з Кримом, нам світ навпаки сприятиме захопити всю територію, щоб це протистояння завершити.
Іншими словами: військова операція по звільненню Криму має стати закінченням війни, а не її початком.

Так от питання, чи можливо було не віддавати півострів по адміністративній межі, а утримати бодай один населений пункт і утворити там постійне силове протистояння?       
Оскільки ми не зробили цього в 2014-му, обов'язково доведеться це зробити, якщо ми прагнемо повернути Крим.
Це буде дуже складно, але теоретично можливо - це вже задача війькових розробити таку спецоперацію.
6
19 жовтня 2019 11:37:58
А откуда вся эта информация?  :S
как откуда ?)
типичное анонимное фентази ))

https://ukraine-live.com/news/72385
имя есть - https://vremya.com.ua/politika/1949_pashinskij-v-tyurme-o-majdane-i-poroshenko/
Помойка пипец

Не просто помийка, ще й відвертий генератор фейків.
Автор - якійсть Слава Ільєнко.
Пише на сайті "Врємя" дослівно: "Об этом сообщает издание Время со ссылкой на собственный источник."
Тобто в якості джерела посилається сам не себе.
Поширювати таке лайно - не поважати себе. 
7
18 жовтня 2019 14:29:51
а шо там ахметку не будут трусить?
Я чув, що рудий максимально легалізує фінанси в Шахтарі. Принаймні більше за всі українські клуби.
А от Суркіси завжди поводилися зухвало.
8
17 жовтня 2019 19:53:12
Как обычно первая, констатационная часть блога Дацюка мне понравилась.
Остальное НМД можно сформулировать короче: "Дайте денег!". Можно это даже не читать.
Цитирую ниже первое.
Какие у кого есть идеи?

"Ми не виграємо війну, допоки не готові змінити установки нашої політики, нашої групової громадської діяльності і нашого індивідуального переживання.

Наявні установки в'їлися в ментальність, в плоть і кров нашої громади. Їх можливо змінити лише довгим перевихованням чи великою війною з рефлексією поразок.

1. Ми граємо в чужу гру, а не в свою. 2. Ми захищаємо свою слабку позицію, а не намагаємося її принципово змінити, посилити і агресивно нав'язати іншим. 3. Ми опираємося на героїв та на національний міф, а не на інаваторів-мислителів та на світовий чи вселюдский міф.

Фронтирна країна завжди існує в світових масштабах, і повсякчас в історії руйнується, якщо не в змозі робити зусилля і досягати цих масштабів.

Ми ніколи не зможемо вирішити проблему війни з Росією, якщо не почнемо грати свою гру і руйнувати гру чужу. При цьому своя гра ведеться по своїх правилах, за свої цілі і з сильної позиції.

Мінський формат, Нормандський формат, Будапештський формат це чужа гра. "Формат Донецького аеропорту" – це наша гра, хоч і заснована на втратах. Є інші способи своєї гри, невійськові, але вони вимагають інтелектуальних зусиль.

Тобто є небагато сценаріїв, які дозволяють створити сильну позицію у протистоянні з набагато сильнішим суперником. Всі такі сценарії пов'язані з різними способами інтелектуальних та організаційних зусиль, за якими стоять інновації та інавації.

Виграти війну чисто військовими засобами можливо, але для цього потрібні інаваційні військові технології і сильна воля військового стратега. Ми не захотіли іти цим шляхом, бо традиційно не покладаємося ані на інтелектуалів, ані на воїнів. Ба більше – ми їх боїмося.

Виграти війну на виснаження теж можливо, але для цього потрібні соціальні інавації і сильна воля політичного стратега для їх впровадження. Ми не захотіли іти цим шляхом, бо традиційно покладаємося на торгашів та злодіїв при владі. І при цьому ми їх ненавидимо. Спроба замінити їх на відомих медіа-персон нічого не дасть.

Виграти війну за участю міжнародної демократичної спільноти і з мінімальним застосування військової сили для стримування агресії теж можливо, але для цього потрібне авторитарне стратегування, тобто стратегічна шахова гра в умовах обмеженої демократії всередині України."

https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5da84682f1477/
Біда Дацюка в тому, що він не визначив, хто такі "ми".
Це влада, чи громадяни? Якщо громадяни, то саме які?
Українське суспільство настільки неоднородне, що будь-які висловлювання від його імені втрачають всякий сенс.
9
10 жовтня 2019 10:12:22
Поїхали.
Пропоную залишати враження і висновки.
1. Голокомандуючий нашої армії - пацифіст. Зеленський щиро зізнався в цьому.
Це теж саме, як призначити вегетаріанця директором м'ясокомбінату.
10
9 жовтня 2019 22:09:18
"11"+1=111
"11"-1=10
Хе-хе.
Не знав про цей прикол.
Все логічно з точки зору JS.
11
9 жовтня 2019 21:54:02
Пропоную на хвилинку відволіктися від політики.
Хто скаже, за яких умов вираз 2х2=11 є вірним?
Пляць, це політичний форум, а не математичний
Та відпочиньте хвилинку від політики.
Швидко розібралися з математикою і вперед про політику ...
12
9 жовтня 2019 21:29:31
Самі програмери на форумі :)
13
9 жовтня 2019 21:28:21
в троїчній системі обчислення
Українською начебто "трійкова".
14
9 жовтня 2019 21:02:50
Пропоную на хвилинку відволіктися від політики.
Хто скаже, за яких умов вираз 2х2=11 є вірним?
15
9 жовтня 2019 00:20:36
Парламент Нідерландів підтримав пропозицію CDA (Християнсько-демократичної партії) щодо додаткового розслідування причин, через які Україна не закрила повітряний простір над Донбасом під час бойових дій 2014 року.
Як повідомляє "Європейська правда", про це написав у Twitter депутат від CDA Кріс ван Дам.

"Пропозицію щодо подальшого розслідування того факту, що не був закритий повітряний простір над Україною, щойно схвалили одноголосно", - сказав парламентар.

За словами голови МЗС Стефана Блока, таке розслідування - непросте завдання, тому що потребує співпраці Росії. "Йдеться також про їх повітряний простір", - сказав він.
п***а голимые...

простир был закрыт..если не ошибаюсь гражданским судам было запрещенно пролетать ниже 9 или 10 тысяч метроов..(точно уже не помню)

любое ПЗРК не бьет выше 6-8 тысяч метров(если не ошибаюсь)

кто мог тогда подумать шо они БУКИ завезут и начнут пулять по всем целям..свыше 10 тысяч метров.

==================================================================================================

и вообще ,я никогда в жизни не поверю шо  они хотели сбить украинский самолет..
я придеживаюсь версии шо цель была  самолет ларнака-москва (аэрофлотовский самолет) а там лители в основном дети (половина или даже большая половина это были дети)..
кацапам и в хер не впирался тот боинг малазийский они должны были сбить самолет аэрофлота летевший с кипра в москву.

но благодаря рукожопости кацапов они сначала перепутали села возле каких должны были дислоцироваться,а потом и хуйнули по малазийскому -уверенные шо цел самолет аэрофлота.
они должны были уебать по своим и под этим поводом начать вторжение в Украину,а ебнули малазийский боинг  с большим колличеством голландцев на борту.
Москва-Ларнака.
Цей літак летів з Москви.
16
8 жовтня 2019 22:46:12
Давайте отбросим сантименты и посмотрим на ОРДЛО и тех кто населяет эти территории с практической точки зрения.

1) Экономика. Украина выиграет или проиграет после реинтеграции ОРДЛО?
2) Политика. За кого будут голосовать избиратели ОРДЛО получив такую возможность? И как это отобразится на внутренней и внешней политике?
Як досі виникають такі питання?
Нам не порібне населення ОДЛО. Нам потрібна територія.
І не зараз, в майбутньому, коли до неї дійдуть руки.
17
8 жовтня 2019 15:03:30
так може треба віддати все у межах "карти новоросії", там же теж тягар
Ну навіщо цей стьоб? Харківська, Одеська, Дніпропетровська - дотаційні?
Ти ж зрозумів про що я писав.
А якщо не зрозумів, я розкажу, що буде з Кримом.
Коли кацапія розвалиться, або сильно послабне, ніякий Крим самостійно до нас не повернеться - місцеві окупанти вимагатимуть як мінімум незалежності.
За будь яких військових спроб повернення Криму, світ буде проти нас, бо ми будемо нести війну до мирного населення і всім буде насрати на наше право.
Тож якщо ми прагнемо хоч колись повернути Крим, нам потрібно спромогтися розв'язати тривалий військовий конфлікт десь на межі з Кримом, такий як на Донбасі.
Це можна було затіяти в дні, коли захоплювали Крим, але ми профукали. Але теоретично це можна зробити навіть зараз.
Ще раз - повернення Криму має бути не військовим нападом, а операцією, яка завершує тривале військове протистояння.
Теж саме і з лугандоном - якщо там наступить мир завдяки якимось миротворцям, нам цієї території на бачити ніколи.
Операція по звільненню Донбасу має стати завершенням тривалої війни, а не розпочатком її нової фази.     
тобі не вистачає розуміння, що тривалий військовий конфлікт можливий між двома співмірними в мілітарному плані величинами
про Україну і Росію цього не скажеш і прірва постійно зростає на користь Росії
тривалий конфлікт перший раз закінчився у Іловайську введенням трьох тисяч російських регулярів, другий раз він закінчився у Дебальцево оточенням українських солдатів. Можна спробувати і третій раз організувати щось подібне, але воно закінчиться Мінськом-3, умови якого за логікою будуть значно гіршими для України

але якщо на тлі Іловайська і Дебальцево ми могли розраховувати на активну допомогу певної світової коаліції, то після МУ-2 у випадку їх невиконання ми ні на що взагалі розраховувати не можемо.
Неправда.
Іхтамнєт - це певним чином наша перевага.
Наприклад, в протистоянні на Донбасі кацапи не можуть використовувати авіацію, не можуть атакувати нас з кордону, який ми контролюємо.
Бо одразу буде іхтамєсть.
Тож в цій гібрідній війні ми можемо протистояти, що довели останні 5 років.
Принаймні утримувати кацапню на існуючих позиціях і не переводити війну у відкриту форму.
Ніхто з ними тягатися по розміру армії і масштабах озброєння не буде.
А от в технологіях і ефективності озброєння - треба.
Щоб один наш військовий підрозділ по боєздатності дорівнював 5-ти їхніх.
Саме в цьому напрямку треба працювати зеленому головнокомадуючому, а не вишукувати найлегший шлях до капітуляції.
18
8 жовтня 2019 13:33:20
Коли кацапія розвалиться, або сильно послабне
:facepalm1:

А якщо ніколи?

А на російських форумах я постійно читаю, що Україна ось-ось розвалиться
Тоді ніколи й не повернемо території.
Якщо звісно не збудуємо військовий потенціал, потужніший за кацапський.
Але завжди будемо мати право на них, якщо будемо постійно його виборювати.
Але все це пусте - нічого ічного не існує.
19
8 жовтня 2019 13:21:35
Да,у нас нет в головах мысли,что Украина в состоянии и может победить Россию военным путём.
У тебя есть эта уверенность?
Блін, ну скільки вже можна тлумачити. Перемкніть свій мозок, нарешті.
Нам сьогодні не потрібно повертати лугандон ні військовим ні мирним шляхом. Це сьогодні і економічний і політичний тягар для нас.
Нам сьогодні потрібно виборювати не територію, а право на її повернення в майбутньому.
Адже це право неможливо довести жодним міжнародним папірцем - тільки щоденною стреляною в окупанта, щоденним тиском на нього.
Щоб ця заноза постійно стирчала в мізках міжнародної спільноти, яка поступово має зрозуміти, що іншого шляху для припинення війни, окрім як тиск на кацапів, не існує.
Щоб в той майбутній момент, коли ця стрелянина переросте в у військову визвольну операцію, міжнародна спільнота була на нашому боці.
А цей момент обов'язково наступить - хуйло не вічне.
так може треба віддати все у межах "карти новоросії", там же теж тягар
Ну навіщо цей стьоб? Харківська, Одеська, Дніпропетровська - дотаційні?
Ти ж зрозумів про що я писав.
А якщо не зрозумів, я розкажу, що буде з Кримом.
Коли кацапія розвалиться, або сильно послабне, ніякий Крим самостійно до нас не повернеться - місцеві окупанти вимагатимуть як мінімум незалежності.
За будь яких військових спроб повернення Криму, світ буде проти нас, бо ми будемо нести війну до мирного населення і всім буде насрати на наше право.
Тож якщо ми прагнемо хоч колись повернути Крим, нам потрібно спромогтися розв'язати тривалий військовий конфлікт десь на межі з Кримом, такий як на Донбасі.
Це можна було затіяти в дні, коли захоплювали Крим, але ми профукали. Але теоретично це можна зробити навіть зараз.
Ще раз - повернення Криму має бути не військовим нападом, а операцією, яка завершує тривале військове протистояння.
Теж саме і з лугандоном - якщо там наступить мир завдяки якимось миротворцям, нам цієї території на бачити ніколи.
Операція по звільненню Донбасу має стати завершенням тривалої війни, а не розпочатком її нової фази.     
20
8 жовтня 2019 12:45:26
Якщо Пристайко висловлює позицію головнокомандувача, то виходить, що військом керує той, хто не вірить в перемогу.
Бо він запропонував нам на вибір три варіанта капітуляції:
1. Формальний протекторат над лугандоном на умовах хуйла.
2. Відмова від територій в майбутньому після безглуздої війни і втрати наших вояків.
3. Відмова від територій вже сьогодні.

Переможні варіанти в головах зекоманди не містяться.
Да,у нас нет в головах мысли,что Украина в состоянии и может победить Россию военным путём.
У тебя есть эта уверенность?
Блін, ну скільки вже можна тлумачити. Перемкніть свій мозок, нарешті.
Нам сьогодні не потрібно повертати лугандон ні військовим ні мирним шляхом. Це сьогодні і економічний і політичний тягар для нас.
Нам сьогодні потрібно виборювати не територію, а право на її повернення в майбутньому.
Адже це право неможливо довести жодним міжнародним папірцем - тільки щоденною стреляною в окупанта, щоденним тиском на нього.
Щоб ця заноза постійно стирчала в мізках міжнародної спільноти, яка поступово має зрозуміти, що іншого шляху для припинення війни, окрім як тиск на кацапів, не існує.
Щоб в той майбутній момент, коли ця стрелянина переросте в у військову визвольну операцію, міжнародна спільнота була на нашому боці.
А цей момент обов'язково наступить - хуйло не вічне.
21
8 жовтня 2019 10:19:54
Якщо Пристайко висловлює позицію головнокомандувача, то виходить, що військом керує той, хто не вірить в перемогу.
Бо він запропонував нам на вибір три варіанта капітуляції:
1. Формальний протекторат над лугандоном на умовах хуйла.
2. Відмова від територій в майбутньому після безглуздої війни і втрати наших вояків.
3. Відмова від територій вже сьогодні.

Переможні варіанти в головах зекоманди не містяться.

22
7 жовтня 2019 15:09:04
Цей козел навіть не припускає, що домовленості можна не виконувати.
Кацапам можна, а нам аж ніяк.
Не кажучі вже про те, що формулювання угод такі, що їх можна похерити на підставі їхнього ж змістуі покласти відповідальність на хуйла. 
23
6 жовтня 2019 21:45:59
приклад, до чого можна добалакатись
Ще раз прислухайтеся до мене.
Моряки гинуть в морі не тому, що існує море, а пожежники не тому, що існує вогонь.
Вони гинуть тому, що підкорити стихію дуже непросто.
Московія - це така ж сама стихія, поруч з якою нам довелося існувати.
 
це маячня. Ви з тим ж успіхом можете вважати стихією сусідів
Стихія - це сила, з якою неможливо домовитися.
Якщо з сусідами домовитися можна - то це не стихія.
З москалями домовитися неможливо.
24
6 жовтня 2019 16:24:06
Наші воякі гинуть не від ворожих обстрілів
приклад, до чого можна добалакатись
Ще раз прислухайтеся до мене.
Моряки гинуть в морі не тому, що існує море, а пожежники не тому, що існує вогонь.
Вони гинуть тому, що підкорити стихію дуже непросто.
Московія - це така ж сама стихія, поруч з якою нам довелося існувати.
   
25
6 жовтня 2019 11:51:52
Хочете покроково? Будь-ласка.

1. Слід нарешті привселюдно визнати: нам потрібні не люди а території. Всі ці популістичні слюні Зеленський має залишити при собі - населення окупованих територій з кожним днем ставатиме більш антиукраїнським і буде тягарем для розвитку України.

2. З огляду на п.1, відсутнісь протекторату над окупованими територіями сьогодні дуже вигідне Україні - ми позбавляємося великої частини антиукраїнського електорату і заощаджуємо на дотаціях в регіони, які завжди були дотаційними. Тимчасова відсутнсть двох якорів під назвою Лугандон і Крим дає нам шанс побудувати цивілізовану державу і ми маємо скористатися цим по повній.
Тож нехай цю хвору корову якнайдовше годує циган, який її вкрав - ось наша тактична задача. Адже будь-яке прискорення реінтеграції цих територій буде нам тільки шкодити.
На долю колаборантів і свідомих українофобів нам має бути начхати з лаврської дзвіниці, а українським патріотам, яких певні обставини досі утримують в окупації, ми повинні запропонувати реальну програму переселення за державний кошт.

3. Але ми маємо зберегти юридичне право на ці території для повернення їх в майбутньому. Саме в цьому полягає найбільша складність: беззаперечність цього права регулярно ставитиметься світом під сумнів і доводити його ми зможемо тільки в один спосіб - постінийм військовим протистоянням, реальною стрільбою протягом десятків років. Якщо зараз на Донбасі виникне стабільне перемир'я, то коли ми наважимося на військову операцію по його звільненню, світ сприйматиме нас агресором попри всї наші права на цю територію.

4. Теж саме з Кримом - за будь-якою нагоди ми маємо затіяти довготривалий збройний кофлікт на межі з півостровом. Ніщо інше не буде підтверджувати наші права на цю територію - тільки регулярна стрелянинина на межі.
Звісно, це дуже складно затіяти, бо кацапія сприйматиме це як посягання на їхню територію і може вдатися до широкомастабної війни. Але шанси є - в момент реальної (не бутафорної) зміни кремлівської влади, можуть виникнути сприятливі умови для проведення такої спецоперації. А це означає, що ця спецоперація має бути підготовлена вже сьогодні, адже путінська влада може впасти як через 20 років, так і сьогодні ввечері.

5. Повернути території можливо буде тільки у військовий спосіб - тут не повинно бути ілюзій. Навіть якщо Росія розвалиться на дрібні шматки, ніякий Крим і Лугандон до нас автоматично не приєднається - вони прагнитимуть незалежності, або несподівано інші держави заявлять права на них. В певний сприятливий момент довготривале локальне військове протистояння на межі з окупованими територіями має перерости у визволньну військову операцію. А сприятливим слід вважати той момент, коли виникне розуміння, що більш сприятливого вже ніколи не буде.

6. Вся ця стратегія вимагає від нашого суспільства і нашої влади тільки одного: навчитися жити в умовах постійної війни з мінімальними втратами на фронті. Якщо ми прагнемо зберегти суверенітет і повернути території, ми приречені на масштабну мілітарізацію економіки, гуманітарної політики і суспільства в цілому.

Іншого шляху не існує.
а де на все це брати живу силу, якщо щодня гине від 4 до 8 вояків? Через 10-40 років скільки їх залишиться? БУДЕ кому відвойовувати втрачене?
Наші воякі гинуть не від ворожих обстрілів - не буває війни без обстрілів.
Вони гинуть від некомпетентного керівництва, недостатньої підготовки, застарілого оснащення і т.д.
Так само електрики гинуть не від електричного струму, а від браку професоналізму та ігнорування правил безпеки.
Тож коли гине твій воїн, головнокомендувач має думати про удосконалення військової справи, а не про мир з агресором - це аксіома.
Армія Ізраїлю вам в приклад.   
26
5 жовтня 2019 22:18:05
Хочете покроково? Будь-ласка.

1. Слід нарешті привселюдно визнати: нам потрібні не люди а території. Всі ці популістичні слюні Зеленський має залишити при собі - населення окупованих територій з кожним днем ставатиме більш антиукраїнським і буде тягарем для розвитку України.

2. З огляду на п.1, відсутнісь протекторату над окупованими територіями сьогодні дуже вигідне Україні - ми позбавляємося великої частини антиукраїнського електорату і заощаджуємо на дотаціях в регіони, які завжди були дотаційними. Тимчасова відсутнсть двох якорів під назвою Лугандон і Крим дає нам шанс побудувати цивілізовану державу і ми маємо скористатися цим по повній.
Тож нехай цю хвору корову якнайдовше годує циган, який її вкрав - ось наша тактична задача. Адже будь-яке прискорення реінтеграції цих територій буде нам тільки шкодити.
На долю колаборантів і свідомих українофобів нам має бути начхати з лаврської дзвіниці, а українським патріотам, яких певні обставини досі утримують в окупації, ми повинні запропонувати реальну програму переселення за державний кошт.

3. Але ми маємо зберегти юридичне право на ці території для повернення їх в майбутньому. Саме в цьому полягає найбільша складність: беззаперечність цього права регулярно ставитиметься світом під сумнів і доводити його ми зможемо тільки в один спосіб - постінийм військовим протистоянням, реальною стрільбою протягом десятків років. Якщо зараз на Донбасі виникне стабільне перемир'я, то коли ми наважимося на військову операцію по його звільненню, світ сприйматиме нас агресором попри всї наші права на цю територію.

4. Теж саме з Кримом - за будь-якою нагоди ми маємо затіяти довготривалий збройний кофлікт на межі з півостровом. Ніщо інше не буде підтверджувати наші права на цю територію - тільки регулярна стрелянинина на межі.
Звісно, це дуже складно затіяти, бо кацапія сприйматиме це як посягання на їхню територію і може вдатися до широкомастабної війни. Але шанси є - в момент реальної (не бутафорної) зміни кремлівської влади, можуть виникнути сприятливі умови для проведення такої спецоперації. А це означає, що ця спецоперація має бути підготовлена вже сьогодні, адже путінська влада може впасти як через 20 років, так і сьогодні ввечері.

5. Повернути території можливо буде тільки у військовий спосіб - тут не повинно бути ілюзій. Навіть якщо Росія розвалиться на дрібні шматки, ніякий Крим і Лугандон до нас автоматично не приєднається - вони прагнитимуть незалежності, або несподівано інші держави заявлять права на них. В певний сприятливий момент довготривале локальне військове протистояння на межі з окупованими територіями має перерости у визволньну військову операцію. А сприятливим слід вважати той момент, коли виникне розуміння, що більш сприятливого вже ніколи не буде.

6. Вся ця стратегія вимагає від нашого суспільства і нашої влади тільки одного: навчитися жити в умовах постійної війни з мінімальними втратами на фронті. Якщо ми прагнемо зберегти суверенітет і повернути території, ми приречені на масштабну мілітарізацію економіки, гуманітарної політики і суспільства в цілому.

Іншого шляху не існує.
27
5 жовтня 2019 15:38:56
Потому что:
1. Оба Минских подписаны вынуждено (Иловайск, Дебальцево)
2. Выполнение минских невыгодно Украине.
Ще додам питання: завдяки чому Порох зміг не виконувати ці домовленості?
І одразу відповідаю.
Завдяки тому, що в ці угоди записані формулювання, які читаються не однозначно.
Власне за ці формулювання й билися переговорники в Мінську.
Саме в цих формулюваннях і є заслуга української сторони, правда не знаю персонально кого.
Головна неоднозначність - порядок виведення кацапських військ. В тексті кацапи чітко прописали, що після виборів.
Але наши впихнули: "вибори проводяться згідно українських та європейських норм", а це означає, що без окупаційних військ.
Я не кажу вже про інші бомби, такі як, наприклад, п. 10: "Вивід всіх незаконних збройних формувань з території України".
І нехай кине в мене каміння той, хто заперечить те, що цей пункт передбачає вивід військ з Криму.       
Тож, саме неоднозначності в мінських угодах дозволили нам не тільки не виконувати їх, а ще й звинувачувати в цьому кремль.
28
4 жовтня 2019 10:08:36
3. Израильский рецепт
Израиль 70 лет живет в состоянии рутинного боеконтакта с арабами. Умудряясь при этом развиваться. Его опыт желанен, но не применим в Украине. Во-первых, израильские лидеры, Даян, Рабин, Шарон боевые генералы. Нынешний, Нетаньягу, в молодости в составе элитного спецназа совершал пиратские рейды по тылам противника.  Например, налет на аэропорт Бейрута в 72-м. Был ранен… У украинского же нынешнего с военкоматами как-то не сложилось. Никак почтальон с повесткой его дома застать не мог.
Во-вторых, израильский вариант заморозки – это полнокровная армия. Хищная, умелая. Она готова каждую секунду прыгнуть на врага, который только голову повернет в сторону еврейской территории. Служить в такой армии – мечта и почет. А в Украине, в одном Киеве разыскивают 35 тысяч уклонистов. Кто же будет обеспечивать заморозку на Донбассе? Опять фронтовики, у которых и так несколько ротаций? Их силы не беспредельны.
Но главное, израильская армия и в периоды заморозки способна наносить удары по противнику. Если вспомнить нашего мальчишку с камнем в руке, то израильтяне за занавесками прятаться не будут, они спустятся во двор и надерут ему уши. Украина такой возможности лишена. Поэтому хулигану с камнем до одного места украинские заморозки. Он бил окна и будет бить.
Сегодня «заморозка конфликта на Донбассе» просто невозможна. Не надо обманывать себя. Заморозка будет означать отказ от территорий. Бегство. И не стоит облагораживать такое бегство рациональными мотивами. Мол, отказ от Донбасса отцепит от Киева пророссийский электорат. Чушь! Оглянитесь. В соседней Молдове, без всякого Донбасса, даже без ПМР, победил пророссийский Додон.  И в Чехии Донбасса нет, а пророссийский президент избран. Земан. Наивно сводить сложные политические процессы европейского масштаба к мировоззрению части жителей оккупированного Донбасса.
Сдача Донбасса означает потерю Украиной огромного промышленного потенциала. Означает, что Россия станет ближе к Киеву на целый регион. И немедленно сосредоточит усилия на следующих целях, на Харькове, Днепропетровске и Одессе. Точка.
Что же делать? В первую очередь делать, а не ждать. Хватит грезить планом «Анаконда» и прочими глупостями из фейсбука. За пять лет украинская секта свидетелей «Анаконды» повредила Украине больше, чем Абвер напакостил антигитлеровской коалиции.
Если военный вариант решения отвергнут украинским обществом, остается дипломатия. Остается интерес Европы, которая из-за русско-украинской войны теряет миллиарды на Российском рынке. Это для Европы аргумент. Ключевой. Сегодня Германии и Франции еще хватает терпения и честности выполнять свои обязательства перед Украиной (по крайней мере некоторые) и помочь ей закончить войну без потери Донбасса. Не из любви к неньке, а из любви к бабкам. Но какая разница, если это обеспечит возврат территорий?

Маячня.
Навіть сценарій поступок кремлю не передбачає послаблення нашої армії.
Маючи такого сусіда ми приречені на зміцнення українського війська, його швийдкий розвиток і потужне фінансування.
Якщо так, то допоки немає повномасштабної відкритої війни з кацапами і ми можемо утримувати орків на фронті, треба все залишити як є і розвивати військо.
Така "заморозка" жодним чином не означає втрату територій, навпаки - перестрілка на фронті є найпотужнішим підтвердженням наших прав на ці території, сильнішим за всі папірці, підпісані з хуйлом.



 
   
29
4 жовтня 2019 09:35:39

  "Русскоязычные школы еще есть, однако с сентября 2020 года такие школы переходят на украинский язык обучения", - указала Новосад.

   При этом школы языков меньшинств, которые относятся к языкам Европейского Союза, перейдут на украинский язык обучения с сентября 2023 года.

   Минобразования подготовит обе категории школ к переходу на государственный язык обучения.

   "Однако в таких школах, которые в основном будут учиться на украинском языке, все равно будет сохраняться возможность изучать свой родной язык", - подчеркнула министр образования.
Ідіоти.
Вони  прирівнюють мови корінних народів України (окрім української) до мов нацменшинств.
Заклонодавчо треба залишити ( або започаткувати, якщо немає) школи з викладанням на кримсмькотатрській, кримчацькій і караїмській мовах.   
30
3 жовтня 2019 20:39:47
це гілка підтримки Ківи?  8-)
Я теж про це  подумав.
Наступного разу Ківа має це робити вже з трибуни.
31
2 жовтня 2019 21:13:47
В Кремле полагают, что близки к стратегическому успеху своей украинской политики

И вот почему:
1. Не сомневаются, что ОБСЕ подтвердит законность будущих выборов в местные органы власти. В результате в ДНР и ЛНР полностью сохранятся пророссийские администрации, а порядок будет обеспечивать местная полиция.

2. Охрану украинско-российской границы со стороны ДНР и ЛНР будет нести "добровольческий корпус", сформированный в ДНР и ЛНР, а не украинская погранстража.

3. На встрече в "нормандском формате" Зеленский повторит согласие с "формулой Штайнмайера", после чего не сможет отступить назад. А если начнет юлить, то Кремль скажет Западу: мы же предупреждали вас, что Украина - провалившееся государство, что ни с каким украинским руководством нельзя иметь дела.

4. Если Зеленский начнет саботировать реализацию соглашения, то на этот случай предусмотрены шаги, которые быстро отрезвят Киев.

5. Массированные выступления украинцев против соглашения невозможны ввиду их усталости от войны. А разрозненные акции протеста будут нейтрализованы Аваковым.

6. Зеленский попытается "продать" украинскому обществу эту сделку как "мир в обмен на реформы и ускоренное экономическое развитие". Отчасти это справедливо, но и российский бизнес усилит влияние на украинскую экономику.

7. Россия получит смягчение санкций и возможность решающим образом влиять на внешнеполитический курс Украины через "встроенный предохранитель - Донбасс".

P.S. Вероятно, украинская власть вынесет решение по Донбассу на общенациональный референдум.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2417740381829667&id=100007811864378
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2417740381829667&id=100007811864378

4. Если Зеленский начнет саботировать реализацию соглашения, то на этот случай предусмотрены шаги, которые быстро отрезвят Киев.

Тут є суттєва помилка.
Якщо Зеленський не буде стримувати народний спротив, а навіть йому підігравати, то збоку ЕС вважатимуть зрив зобов'язань Зеленого, як форсмажор.
Влада демократичних країнах реально вважає народний супротив неподоланою стихією і до Зеленського не буде жодної претензії, якщо сценарій штангенциркуля зламає саме народний виступ.
Правда для цього треба бути досвідченим політиком, вміти маневрувати в складній ситуації. Але це вже не про Зелю.

   
32
2 жовтня 2019 10:14:05
Порохоботствующим дурачкам

Формула Штайнмайера -это воплощение Минска, подписанного Порошенко, который пять лет вопил, что Минску нет альтернативы, пока я и такие, как я, пять лет вопили, что нужно двигать внятную альтернативу Минску.

Так что проблема Зеленского в том, что он доводит до конца линию Порошенко, вместо того, чтобы поставить на ней крест.

Формула Штайнмайера - это закономерный крест на типично украинской тактике ничего не делания и ожидания, что проблема рассосётся сама собой. Вместо того, чтобы набраться мужества и посмотреть правде в лицо. Однако, пять лет Порошенко заливали баки о перемогах, вместо того, чтобы укреплять страну. В итоге летом 2019 мы оказались за переговорным столом с голой жопой, а большая часть населения хочет завершения войны в каком угодно формате. И нам его предлагают завершить в Минском формате, которому «нет альтернативы 5 лет». Потому порохоботам лучше закрыть свои пасти  и сосредоточиться на одной задаче - не допустить реализации Минска-2, в который завёл нас самый «гениальный президент».
Полная херня.
Было бы интересно послушать Ваше альтернативное предложение
Слухайте уважно.
Мінскі угоди були підписані виключно задля того, щоб зупинити кацапський наступ.
Нашій стороні вдалося закласти в текст угод формулювання, які роблять трактування цих угод неоднозначними.
Це дозволило великою мірою перенести протистояння з військового на диплолматичне, що дало нам час на розбудову війська.
Кремлю не важливо в який спосіб ми виконаємо забаганки хуйла, важливий результат - потужний керований проросійській анклав в тілі України.
Вибір у нас тільки такий: виконання плану Кремля або військове протистояння на фронті, іншого не існує.
Намагання обдурити Москву і вивернути мінський процес на свою користь - повна ілюзія невігласів, перший серед яких це наш головнокомандувач.
Якщо не поступатися суверенитетом, то ми приречені на війну принаймні допоки існує  путінський режим.
І це нам вигідно з усіх сторін - абсолютно дотаційні регіони (Крим і ОРДЛО) з абсолютно антиукраїнським електоратом випадають з політичного і економічного поля України.
Це дає нам шанс розбудувати нормальну державу без цього тягаря. 
Звідси головна задача - навчитися утримувати орків без втрат, саме на це має бути направлена енергія влади.
А також доводити світові наше право повернути окуповані території в майбутньому.
А це можно доводити тільки постійним військовим протистоянням - тільки но ми починаємо розмовляти про мир, світ одразу стає на сторону агресора.

Якщо ж 73% наших громадян дозріли до поступок суверенитетом, то виконання мінських угоди - найгірше, на що можна обміняти мир.
Безумовно, краще відмовитися від окупованих територій.
І одразу від всіх інших, на які сусіди мають претензії. 
Щоб не було війни. 
 
   
33
1 жовтня 2019 09:16:03
Тю, є просте рішення.
На причепі возиш дизель-генератор і жодних проблем.
34
30 вересня 2019 09:53:50
ну и скрысить это завсегда
Тоже самое мне вчера отец сказал.

Чистый этничный украинэць

Грит, украинцы 30 лет пытаются воспользоваться ШАНСОМ и построить наконец то свою Дэржаву...а выходит сплошной с3,14здинг

Нажаль

Дурню сказав твій батько.
В українців не було шансу побудувати свою державу - нашу державу розбудовують росіяни, а українці їм опираються.
Це відбувається й сьогодні.
35
29 вересня 2019 09:27:33
Подоляк не бачить далі свого носу.
"Нельзя брать все только себе, превращая страну в нищий проходной двор" - дуже банально, та й по результатах каденції Порошенка не відповідає дійсності.

Біда Порошенко в іншому. 
Цей державний діяч просто не знає іншого способу керування країною, як через корупцію.
Тож корупція в руках Порошенко - це не стільки спосіб власного збагачення, скільки інструмент державного управління.
 
37
28 вересня 2019 15:31:27
Сьогодні побачив плакат: "Концерт Вінника 21 листопада в Києві".
Треба думати, як зірвати концерт.
Це мурло має нести відповідальність.
38
28 вересня 2019 15:05:12
СРСР вмер вже 25 років тому й закрив ту епоху.
Для мене все те радянське мистецтво залишилось лише в спогадах.
Хто з тих колишніх митців щось робить зараз, чи робив весь цей після СЕРЕСЕР-івський час не цікаво з часу розвалу СРСР.
не в том дело. фильмы про Мюнхгаузена и "Убить дракона" - это был прорыв в советском кино. открытие. и очень смелые.
и видеть, как человек, который снял их, скурвился - это очень неприятно.
Ну это такой феномен России...Быть в оппозиции, когда это было модно. Ругать и критиковать. Снимать кинофильмы, цитаты из которых тут же растаскивались народом. Быть прорывом. А потом стать нарывом.

Не только он один, кстати.

Тот же Табаков.

тот же Михалков, снявший свой легендарный "Утомлённые солнцем" и ставший потом  Главным придворным Лизоблюдом Путина. Я вот думаю, а снял бы тот же Михалков эти самые "Утомленные солнцем" сейчас? Или, наоборот, сделал бы фильм, как тяжело было Сталину удерживать власть среди врагов народа?

Тот же Говорухин, рубивший правду-матку. И скурвившийся на вопросе про Крым.

 :(
Додам до цього переліку Бортко.
Створив шедевр "Собаче серце", а потім вступив в компартію і претворився в придворного агитатора.

39
28 вересня 2019 10:29:11
"У нас тут много так называемых туристов" - це просто пісня.
40
22 вересня 2019 08:52:10
Ізраїльський письменник Юваль Ной Харарі все ж зізнався, що в російському виданні його книги "21 урок для XXI століття" він дав згоду видавцеві змінити деякі формулювання щодо Криму і Путіна на зручні Кремлю.

Про це він сказав на форумі "Ялтинська європейська стратегія" (YES) в Києві.

За словами письменника, у нього виникла дилема - або внести правки і опублікувати книгу для росіян їхньою мовою, або нічого не змінювати і залишити російського читача без перекладеної книги взагалі.

Харарі каже, що вибрав варіант з адаптацією, тому що по-перше, невихід книги в РФ тільки на руку "російського режиму", по-друге, зміни не настільки важливі, оскільки книга про глобальні проблеми, а не лише про Україну і Росію.

"Дуже важливо залучити росіян в цю дискусію, глобальну дискусію. Погано, якщо ми виключимо людей, які живуть в недемократичних суспільствах, з такої дискусії. Тому я погодився на деякі компроміси", - заявив Харари.

Як раніше повідомляло видання "Радіо Свобода" - "Крим.Реаліі", в англійському виданні, в розділі "Постправда", автор наводив у приклад фейки, які озвучував Володимир Путін, заперечуючи присутність російських військ в Криму. А в російській адаптації автор бичує вже Дональда Трампа і його заяви.
У розділі "Війна" в оригінальній версії йшлося про "завоювання Криму" Росією і про те, що Москва "вселила страх у серця людей". А в російському виданні замість цього читачі зустрічали пасаж про те, що сталося "возз'єднання Криму з Росією".
Раніше в інтерв'ю BBC письменник брехав, що не погоджував адаптацію російського видання його книги.

Юваль Ной Харарі - ізраїльський історик і футуролог, який прославився книжкою "Sapiens: Коротка історія людства". У "21 уроці для XXI століття" автор намагається оцінити можливість для людини жити в суспільстві, перевантаженому інформацією.
Знайомтеся, це ізраїльський Гоголь.
Саме так Микола Васильович переписав Тараса Бульбу.
Історія повторюється несподівано. 

Повна версія