Нєт, Собачка без мами не уєдєт. І взагалі - має повну рацію Кайдашиха, яка писала, що з моїм анамнезом за кордоном можна тільки горщики виносити, а в мене на це елементарно нема фізичного здоров'я. Так що попустіться і давайте закриємо тему - хіба що комусь дуже хочеться у незнайому людину, яка просто задала питтання, зайвий раз кинути какашку.

Томат, дякую. Ви мене правильно зрозуміли.

Знову ж таки: давайте згортатися. Почитайте гілку про Марчука - гарний художник, має змогу, має гроші - і хай у нього все буде добре.
 Я - не маю змоги, не маю грошей, не художник і не письменник, тому тихо жую свої шмарклі тут.
 Кожному - своє.
 Кому байдуже, хто нами править, хай собі живуть, як знають, - все5 одно буде так, як буде.
 Тому забудьте про мою гілку.
 Взагалі писати в інтернеті - марна справа, бо тут народ часто намагається вилити свою агресію на "інакомислячих".
 
 ПС. Зауважте - я жодного поганого слова не сказала проти виборців Януковича. Хай їм буде добре.

Пораджу їхати всім, хто має таку можливість (див. вище).

Кайдашихо, дякую: я так і думала. Зрозуміло, і я цілком згодна. Все. Тему закриваю.

Ви переходите відразу на особистості - і намагаєтесь образити; а мене цікавить питання суто теоретичне: чи російськоорієнтован у людину, чи українську цікавить теоретичне питання еміграції, - але ця людина не має накрадених грошей, модної спеціальності і родичів ні в Росії, ні в Канаді, ні деінде, - то їй треба заткнутися і сидіти тихо? Оце і все, що я хотіла (хотів) запитати, - а ви вже тут налетіли і давай топтатись! То напишіть список тем, на які можна писати без небезпеки наразитись на хамство!

Добре, навіть якщо припустити, що я - молодий чоловік, скажімо, 1978 року мнародження, і перевернути питання, то: якщо ми кажемо не "чемодан - вокзал - канада", а "чемодан - вокзал - росія", і навіть якщо ми знаємо, що Росія програму для переселенців має (тільки, звичайно, на периферії), то - як такій людині бути, яка не хоче тут залишатись, а хоче в Росію, але не має великих грошей і родичів там? (І облишмо мої особисті можливі проблеми - звичайно, жінка щось дозволила собі написати, значить, особисті проблеми,- все одно як Яеукович Юлі: пшла на кухню! - я не є прихильницею Юлі і ніколи нею не була).

Тему справді закрида. Більше не буду. Останні коментарі:
 - якщо хтось не розуміє інших причин для еміграції, крім економічних, - Бог йому суддя. Особисто я якураз не розумію економічних причин - це принизливо.
 - мовне питання - англійську мову знаю ДУЖЕ добре.
 - жити "долго и мучительнео" - згодна. Хай навіть "мучительно", аби довго... І вам того самого бажаю.

Тут тільки одна людина відповіла конкретно і розумно - якщо нема контракту, сиди і їж лайно. Дякую, я так і думала. Все інше можна назвати (апелюю так само до одного з респоандентів) - як хохлосрачем, так і кацапосрачем. ВВважайте тему закритою. Всім дякую.

Я задала конкретне питання: як можна емігрувати людині без грошей і без родинних контактів? На сьогодні особисто в мене для проживання в Україні все нормально, мене особисто ще ніхто нікуди не послав, я сама себе посилаю. І прошу просто поради, а не чогось іншого.

Стряслось - Президент Янукович.
 Посилають - в сєті. Яна роботі, хвалити Господа, віддають належне.

Я - не розумна. Я - гуманітарій за освітою (чим пишатися сьогодні смішно). Я - не молода (1962 р.н.).
 
 Зараз кажуть: валіть геть! Я б "ЗВАЛИЛА". Питання до розумних: як? Уявіть собі дурацьку істоту, якій не треба багато: купи грошей, гарного будинку, басейну і т.д. Якій треба просто дуже скромний прожитковий мінімум (хай навіть чай з сухарями і дешевий корм для тварин), такий-сякий дах над головою і таку-сяку роботу за філологічною спеціальністю, бо мити туалети нема здоров'я (інвалідність не брала свідомо, але одна рука паралізована). Нема родичів за кордоном, нема багатого коханця, власне, є просто чесна зарплата, немолода мама і квартира на околиці Києва. НЕ ПРОШУ ДОПОМОГИ, мені просто цікаво: як розумні, тверезі і прагматичні люди бачать цю перспективу в реальності: вали звідси? Чемодан - вокзал - Канада?

1. Ідею підтримую.
 2. Водночас розумію, що це нереально.
 3. Навіть коли багато людей підтримає цю ідею - що це міняє?

Такі да! З дитинства боюсь кримінального елементу. Батьки так навчили.

Нехай хоч чорт з рогами, аби не Янек проклятий.

Актуальне: отакоє-от.

Шкода, що Ви не розумієте, наскільки це не смішно.

Сумний анекдот:  
 
 - Вы сексуальное большинство или сексуальное меньшинство?
 - Ах... Я - сексуальное одиночество...

У мене три киці і песик Ясик.

Морошко, ніхто не збирається Вас "іскорєнять". Але змиріться з тим, що не всі на світі російськомовні, навіть кияни. А Ви собі процвітайте, говоріть так, як Вам зручніше, і любіть Жванецького... Але я залишу за собою право говорити так, як зручніше мені. і не тьхукайте на мене.

Судячи з першої цитати, не так...

Але при цьому, на його думку, Україна має відмовитися від своєї мови і культури і прийняти сусідську за основну і, найкраще, єдину. Так?

А  Жванецький взагалі коли-небудь щось не скажу позитивне, але хоча б нейтральне про Україну сказав? (Без іронії, цікавлюсь просто). Не мусить - і це теж правда, але чого тут живе?

Залежить від характеру, темпераменту, стійкості переконань. Одні можуть лишатися друзями, для них це - просто предмет балачки, інші не можуть - для них це життєві принципи. Не обов'язково ворогувати - можна просто відмежуватись. Ввічливо і толерантно.

Шуша, а навіщо це - "электорат сметает все ликы про всяк выпадок"? Вам україномовні епідемію влаштували? Чи тільки вони всі ліки з аптек вимели?

Згодна поступитися чим завгодно, аби не Янукович. Бо емігрувати нема як - туалети вже не зможу мити за станом здоров'я.

В першому турі - за Тягнибока, в другому - однозначно і категрично проти Януковича. Я його ненавиджу страшно. Як компроміс влаштував би (хоч і не на 100 відсотків) Гриценко - мене за нього нещодавно дуже переконливо агітували.

Я не кажу про те, хто більше постраждав, - на те є історики (правда, на жаль, мало об'єктивних). Але не треба цього - "жиди", "гешефти". (Це - на мою думку). Бо викличемо у відповідь потоки лайна на себе.

А давайте не будемо про "жидів". Нам же неприємно, коли пишуть про хохлів, шаровари, бидломову і т.д.  
 Зрештою, не будемо протиславляти голокост голодомору, але ж голокост - був, і це історичний факт.
 (Зараз знову хтось напише якусь гидоту про "гуманітаріїв").

Так ура! Спасьомся (можливо)...

Єлей - смисл брехати з цифирками? Потішити Вашу душу? Гуманітарій "нє понімаєт"...

Так для мене і "свідомий" не має образливого відтінку...

То це погано? Ганебно? Поясніть, будь ласка.

Перепрошую, "гуманітарії" - це типу непрстойне слово? Образити хочете? Ну-ну...

НЕ-свідомі, можете плюнути в мене какашками: за Тягнибока (і не вперше).

А у нас також кілька котиків підгодовується щодня коло під'їзду - від трьох до шести (штук), і ветеринарний догляд отримують.

Описую животинок.
 
 1. Киця Ксюша. Сіренька короткошерста. Прожила 15 років. ЇЇ нема вже шість років, але я її пам'ятаю і щодня згадую в своїх - Господи прости! - наївних саморобних моливах.
 
 2. Собака Леся. Типова дворняга, схожа на вовка. Підібрана в голодний 1991 рік побитим цуценям на метро "Святошин". Прожила 16 років. Пам'ять про неї - така сама, як і про кицю Ксюшу.
 
 Тепер - живі.
 
 1. Киця Соня. Діти засунули двомісячне кошеня в целофановий кульок і кинули у вогнище. Якось воно звідти вибралось. Дітям, мабуть, було лінь добити. Я її підібрала не знаю через скільки часу. Зараз - шикарна сіра волохата киця, тільки задні ніжки, животик і спинка у шрамах, які не зійдуть ніколи. До речі, Соня - це основна моя жертва з кусання за ніс (десь попереду було). 9 років.
 
 2. Песик Ясик. Невеличкий білий типу пінчер з чорними плямками. 11 років. Коханий хлопчик, балуваний до неможливості.
 
 3. Киця Ася. Біленька з жовтими очима і пошкодженим вушком - мама ангорка, тато - дачний Вася. Тут я трошки злукавила, що підібрала, - купила в переході на третій день після смерті киці Ксюші, бо так мені треба було. Але це майже все одно. 7 років.
 
 4. Киця Ія. Незрозумілого кольору - таке чортзна-що. 2-3 роки. Ім'я дивне - колись посперечалася з подружкою Ією, що кицька не буде на таке ім'я відгукуватися, і пообіцяла їй наступну підібрану кицьку так назвати. Уявіть собі - відгукується! А в подружки Ії є тепер кицька, яку звати, як мене. І вона теж відгукується, хоча ім'я в цілому не кошаче.
 
 Така компанія.

Немає. Є купа на плівці і, відповідно, віддрукованих фоток. Але в принципі вдома є цифровик, з дротами до якого я не розберуся ніколи - я чистий гуманітарій. Але дуже люблю тварин.

А мені не де-небудь, а у Львові, говорили, що він феесбешник. А я не вірю!

Я взагалі, вибачте, не зовсім розумію - яка різниця? Хочете поспілкуватись чи висловити свою думку - Вам дали таку змогу. Фуп чи Сендбокс? - люди там і там не однакові?