бекало бо є державні тайни які не можна розголошувати

Ну ви ж це вимовили, а він замість цього речення бекав-мекав.

Люди, що зі стажем, який нарахували за навчання в інституті, службу в радянській армії чи на посадах, які нічого доброго не приносили, поясніть мені якого хріна я маю зараз працювати і  платити податки щоб вам нараховували пенсії замість того щоб ці кошти пішли військовим, дітям-сиротам, інвалідам, на дороги, екологію, безпеку і т.д.
Із задоволенням вислухаю. Я готовий відмовитися від пенсії, тільки щоб її перестали виплачувати тим хто того не заслужив.

Коротка ремарка до принципів пенсій.
Є заощаджувана система, а є солідарна. Заощаджувана можлива тільки в стабільних економіках, коли можна бодай приблизно передбачити економічний розвиток через 10-20-30 років.
В Україні це неможливо апріорі, як і в абсолютній більшості країн. Умовно, можна було б використати землю, нерухомість та надра, але це окрема історія.
Щодо солідарної, то тут ситуація така, що молоді платять старим без якоїсь гарантії, що коли самі стануть старими то для них буде пенсія. Солідарна система є наче гарантією від того що люди не помруть з голоду, але добробут не гарантований.
І ще діє солідарна відповідальність старих за власну долю, от як пенсіонери виховали своїх дітей так і отримують на старості. Теперішні пенсіонери не мають чого бідкатись, бо їх колективно годують колективні діти. Пенсіонери залишили після себе розвалені підприємства, руїни гнилого совка і дуже мало дітей. Вони не залишили після себе ні Дженерал Моторс, ні Сіменс ні Кікоман, а Нова Пошта, Епіцентр, Рошен, Оболонь і інші бізнеси не є тими хто може втримати економіку і гідні пенсії. Хто їм лікар?
Якщо що, то мені не так далеко до пенсії і мені наче по барабану чи взагалі вона буде. Якби моя воля, то я б залишив пенсії на фізіологічному мінімумі у відповідності до безпекових потреб країни і не більше. Я щиро вважаю, що рядянські вчителі, лікарі, інженери та партпрацівники не заслужили того щоб отримувати хоч якусь пенсію, навпаки, їх варто було б карати штрафами за те що зіпсували нашу землю.

Володимир Поперешнюк - власник Нової пошти, багатий, успішний, не є олігархом, діловий, розумний і так далі... прокоментував на фейсбуці ідеї уряду щодо збільшення податків. Його думка мені найближча і вона вартує уваги:
Голова податкового комітету Данило Гетманцев пропонує підняти податки (посилання в коментарях), щоб збільшити фінансування армії на 300 мільярдів. Здавалось би, все так логічно та просто. Але ні... Насправді підвищення податків тільки зменшить фінансування армії. І ось чому.
Гетманцев стверджує, що існують лише два джерела забезпечення армії - податки та запозичення. І це бачити дерева і не бачити ліс.
Адже справжнє джерело фінансування армії - це економіка! Податки, донати, пряма допомога військовим, логістика та виробництво зброї, матеріалів, машин, дронів, планшетів - це продукти економічної діяльності, її наслідки. Це все способи забезпечення армії, але не джерело!
Якщо ми підвищуємо податки, які, до речі, є одним з неефективних способів фінансування, то автоматично зменшуються донати, пряма допомога військовим, виробництво продуктів харчування тощо. Тож з ростом податків на гривню реальна допомога армії зменшиться теж на гривню.
Взагалі  неможливо підняти доходи державного бюджету лише через підвищення податків у короткостроковій перспективі. Цьому заважає загальний обʼєм економіки та спроможність населення, бізнесу чинити опір примусовому податковому стягненню.
Кожна держава прагне постійно збільшувати податкове навантаження на людей, бізнес і у цьому досягає максимально можливого доходу від національної економіки!
Подальше збільшення викликає у людей супротив, люди починають активніше відходити в тінь, ще більше  зростає корупція, зменшуються інвестиції, скорочуються кількість працюючих компаній та підприємців - економіка гальмується. І загальні податкові платежі взагалі можуть обвалитись. Крива Лаффера у допомогу...
Тому зростання податкових зборів можливе лише разом зі зростанням всієї економіки. І щоб це сталося, потрібно проводити дерегуляцію та зниження податків.
Гетманцев стверджує, що альтернативи збільшення фінансування армії  немає, але вона є, причому ефективніша. Це зменшення державних витрат, дерегуляція, приватизація, зменшення податків та заохочення прямої допомоги армії.

Фарбований Лис, 23 травня 2024 17:30:17

TC, 23 травня 2024 09:45:03

Наприклад, у Польщі, на кожну дитину виплачується 800 злотих на місяць. Ці виплати надходять і дітям Українців.

Інший приклад, в Україні є школи де ан 24 учня є 25 працівників школи і все це за рахунок платників податків. У дітей є книжки та зошити. З точки зору жителів Еритреї та Сомалі це неабияке досягнення, але цей приклад ніяк не може бути позитивним для Сомалі та Еритреї, бо це шлях в глухий кут. Так і з Польщею. Польща, на нашому фоні виглядає умовно успішною, але у Польщі нема інноваційної економіки, Польща - це гарна і приємна країна, але вона є трійочницею серед країн, а ми взагалі двійочники і коли двійочник списує у трійочника, то нема чого розраховувати на позитивні наслідки.

Я не вважаю Польщу якимось взірцем для усього людства. Я лише пишу факт, шо є цільова допомога. І ця допомога дозволяє родині покрити частину витрат на дитину. Таким чином держава стимулює народжуваність насамперед серед поляків та намагається вирішити демографічні питання за рахунок дітей, які будуть з малечку інтегровані у соціум, та будуть поляками католиками, а не за рахунок мігрантів мусульман, які вимагатимуть адаптації соціуму під них.

Є дані, що така допомога стимулює?
А я бачив дані, що соціалка вбиває народжуваність.
Якщо порівняти слціуми з соціалкою та без неї, то народжуваність вища де нема соціалки. В Туреччині були періоди, коли соціалку то вводили то відміняли, за відміною появлялась народжуваність.

Фарбований Лис, 23 травня 2024 22:05:38

Петро Шаблезуб, 23 травня 2024 20:49:34

А західні партнери кордони для українських товарів вже відкрили?

Яким куєм пропонуєцця ріст економіки?  Додоїти корову до смерті?

Якщо ферма не приносить прибутку, то або треба менше годувати корову або більше цю корову доїти - популярна думка.

Або криза перевиробництва або недобросовісна конкуренція (читай - купівля відповідних чиновників).

Чиновники і бюджетники переважно підараси.

А західні партнери кордони для українських товарів вже відкрили?

Яким куєм пропонуєцця ріст економіки?  Додоїти корову до смерті?

Взагалі то США відкрили непогано - мито нульове, просто завожу і все. Для аналогії - ан китайський аналогічний товар мито 25%. Цікаво, що при переміщення товару з українського заводу на американский ринок більше проблем саме у українського виробника. З точки зору адміністрування важче товар замитнити в Україні ніж його розмитнити в США.

А західні партнери кордони для українських товарів вже відкрили?

Яким куєм пропонуєцця ріст економіки?  Додоїти корову до смерті?

Якщо ферма не приносить прибутку, то або треба менше годувати корову або більше цю корову доїти - популярна думка.

Фарбований Лис, 23 травня 2024 20:03:58

Вело, 23 травня 2024 17:48:58

так ти вважаєш що той екстремум знаходиться нижче 10%?

Я просто впевнений. Справа в тому, що Україна в позиції найгірших 10% країн по сприятливості заняття бізнесу.
За умов що склалися всі існуючі бізнеси ведуть діяльність в умовах конкуренції і вона затиснута економічними рамками, обмеженим попитом, пропозицією від конкурентів, прибутковістю та собівартістю. І десь третина бізнесів має прибуток, третина просто збиткові і ще третина в стані рівноваги між прибутком та збитками. Так от, кожна дія, що погіршує стан справ митево закриває уже збиткові, а ті що балансують біля нуля переходять в збиткові.
Ставки податку, які є, тільки номінально зображені відсотками, а в реаліях відсоток значно вищий по причині неможливості всю діяльність легально провести через бухгалтерію. Якщо ви маєте свій бізнес, то знаєте, що дуже багато витрат неможливо провести через бухгалтерію. Останні роки - донати на армію, допомога рідним загиблих, виплати по хворобах працівників, доплати за перепрацьовані години, нічні години, виклик електрика, таксі, ремонти, використання власного транспорту для бізнесу, відрядження, представницькі витрати і так далі... А це сотні тисяч підприємств користуються такими оборудками. Я маю бізнес в Україні та в США, в США плачу набагато менші податки у відсотках, хоча ставки податку ніби вищі.

Не зовсім розумію.... в України дуже багато бухгалтерів, та все що ви перерахували, на мій погляд, їх: а) праці, та б) за це вони взагалі гроші заробляють, та мають вміти в правовому полі провести все те що ви перерахували.  Ти забув перерахувати в процентах, долю тих хто заробляє, але зовсім не сплачує податків. наприклад в тому ж таксі в кращі часи це до 97 процентів. Та і зараз, мабуть, не на багато менше. Та ще багато хто крім них. Тут мають бути  бухгалтери на форумі, мабуть, Аліса....   може прокоментує список...  ? Як буде її ласка!

Спробую пояснити на конкретному прикладі. В нашу компанію в США приїздить потенційний клієнт. Зустрічаємо його в аеропорту, залишається машина на платній парковці, далі їдеться з ним і його дружиною в ресторан, автомобіль віддається на парковку, обідаємо, платимо чайові офіціантові, відвозимо назад в аеропорт, даруємо подаруноч і назад на роботу в офіс.
Так от, в США всі ці витрати списуються на собівартість і для цього не треба бухгалтера штатного. Навіть чайові парковщик та офіціанту списуються на собівартість і амортизацію власного автомобіля, що був використаний на дорогі в аеропорт і назад.
Завтра в нашу компанію приходять грузчики розвантажити контейнер, це якісь два здоровані-школярі і їм заплатять і все піде на собівартість. Викликаємо електриків чи сантехніків або тих хто чистить водостічні труби, і кожен раз це просто оплачується і все йде на собівартість. Траву на території компанії косить бабця-пенсіонерка, і їй платиться 30 доларів за покіс.
В такій же моїй компанії в Україні все це платиться готівкою. Хочете спитати за бухгатера? Так, в Україні він штатний і на такій зарплаті в місяць, як а США обходиться за рік ( і там і там первинні документи ведуться не бухгалтером).
У мене таке враження, що я тут підтверджую і доказую, що Україна в переліку найгірших місць для бізнесу і це відповідає всім рейтингам, а мені тут пробують доказати щось протилежне, але тоді треба не з мене починати, а з рейтингових агенцій, які Україну ставлять на 147 місце, при тому, що ще 10 років тому вона була взагалі серед країн в кінці - https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_sovereign_states_by_economic_freedom

Фарбований Лис, 23 травня 2024 17:46:36

Ситуація як в підручниках нобелівського лауреата з економіки Лаффера, коли збільшення ставок податків не збільшує надходження.

так ти вважаєш що той екстремум знаходиться нижче 10%?

Я просто впевнений. Справа в тому, що Україна в позиції найгірших 10% країн по сприятливості заняття бізнесу.
За умов що склалися всі існуючі бізнеси ведуть діяльність в умовах конкуренції і вона затиснута економічними рамками, обмеженим попитом, пропозицією від конкурентів, прибутковістю та собівартістю. І десь третина бізнесів має прибуток, третина просто збиткові і ще третина в стані рівноваги між прибутком та збитками. Так от, кожна дія, що погіршує стан справ митево закриває уже збиткові, а ті що балансують біля нуля переходять в збиткові.
Ставки податку, які є, тільки номінально зображені відсотками, а в реаліях відсоток значно вищий по причині неможливості всю діяльність легально провести через бухгалтерію. Якщо ви маєте свій бізнес, то знаєте, що дуже багато витрат неможливо провести через бухгалтерію. Останні роки - донати на армію, допомога рідним загиблих, виплати по хворобах працівників, доплати за перепрацьовані години, нічні години, виклик електрика, таксі, ремонти, використання власного транспорту для бізнесу, відрядження, представницькі витрати і так далі... А це сотні тисяч підприємств користуються такими оборудками. Я маю бізнес в Україні та в США, в США плачу набагато менші податки у відсотках, хоча ставки податку ніби вищі.

Фарбований Лис, 23 травня 2024 17:30:17

в Україні є школи де ан 24 учня є 25 працівників

Таких практично не залишилось

А в колишньому районі де плачу податки більшість шкіл ще працює - 42 школи (було 48), переважно в сільській школі 60-80 учнів. В селищі найбільша школа - 160-170 учнів і в райцентрі дві школи по кілька сотень в кожній.
З Сомалі та Еритреї це виглядає як Рай на Землі.

Як на мене, то це не збільшить надходження до бюджету.
Ситуація як в підручниках нобелівського лауреата з економіки Лаффера, коли збільшення ставок податків не збільшує надходження. Причини - ті бізнеси, що межують на грані виживання просто припиняють діяльність, а ще частина, що частково працює в тіні компенсує збільшені ставки ще більшим переходом в тінь.
З тінню теж не вдається боротись, тому що якщо побороти тінь, то знову закриються бізнеси, що межують на гарні виживання і саме тінь їх тримає на плаву.
Збільшення ставок збільшує надходження тільки у випадках державних підприємств і у тих, що мають монополію чи тимчасові надмірні прибутки.  Цікаво, яка частка таких підприємств серед всіх.
Ще проблема цієї ідеї збільшення ставок, що ставки різко піднімаються, а бізнеси не завжди можуть пережити такі різкі зміни.

Фарбований Лис, 23 травня 2024 00:04:16

дмхз, 22 травня 2024 08:05:13

Просто дивуюсь вам.
Чи може вам невідомо, що європейські країни вкладалися в наших дітей, щоби в них були прийнятні умови навчання? Конкретно виділяли цільові кошти на ремонт шкіл у прифронтових зонах ( до повномасштабного вторгнення). Отжеж совки дремучі! Ату їх, шкода їхніх дітей, бо вони самі совки!

Де ви це берете? Які країни вкладалися в наших дітей і що означає вкладалися? І як результат? Він є?
А в своїх дітей вони вклалися? Коли мова про країну, то це окремі чиновники, політики, урядовці і у всіх є свої інтереси, дуже часто у них проблеми з власними дітьми і самі вони переважно непридатні до вирішення навіть своїх сімейних проблем, але в наших дітей вкладаються... самому не смішно? Байден вкладається в дітей, бо у нього син наркоман, як і у Буша. Дональд Трамп вкладається в сімейні цінності, бо у нього три жінки і сотня коханок. І в дітей він вкладається, бо він знає що у нього різні діти з різними жінками. Чи Макрон вкладається, бо й нього нема власних дітей і вкладається в українських. Я розумію, що фермер вкладається у власну свиню чи в акваріумні рибки, бо то їжа калорійна чи естетика...

Наприклад, у Польщі, на кожну дитину виплачується 800 злотих на місяць. Ці виплати надходять і дітям Українців.

Інший приклад, в Україні є школи де ан 24 учня є 25 працівників школи і все це за рахунок платників податків. У дітей є книжки та зошити. З точки зору жителів Еритреї та Сомалі це неабияке досягнення, але цей приклад ніяк не може бути позитивним для Сомалі та Еритреї, бо це шлях в глухий кут. Так і з Польщею. Польща, на нашому фоні виглядає умовно успішною, але у Польщі нема інноваційної економіки, Польща - це гарна і приємна країна, але вона є трійочницею серед країн, а ми взагалі двійочники і коли двійочник списує у трійочника, то нема чого розраховувати на позитивні наслідки.

Фарбований Лис, 22 травня 2024 23:56:42

TC, 22 травня 2024 11:11:17

Шо за xyйня? 

Ну я хоч чесно назвав речі своїми іменами. Існує ілюзія, що можна плодитися і нічого не робити з розрахунку, що з дітей щось путнє виросте. А так не буває в реальному житті. Чиновник від імені держави переважно власних дітей перетворює в бидло, але є такі, що щиро вірять, що чиновник з їхнього чада зробить гідних людей. Нема на те ради.

Росте бидло в сім'ях пожрал-посраличів простих як двері і зовсім не чиновників, аж бігом.

Чи ви впевнені що у рабочіх і крєстьян нема била і жлобів кондових? Ви помиляєтесь.

Ви мене не зрозуміли. Мене бентежить, що люди реально вірять, що можна доручити чиновникам від імені держави вкладися в дітей і очікувати на якийсь позитивний результат.
У мене по життю був цікавий випадок. Знайомий з однією американською сім*єю. Вона - алкоголічка із стажем, просто кончена алкоголічка, якій не допомогли ні наявність освіти ні творчий темперамент. Воан підбирає наркомана на 10 років молодшого і вони одружуються і перестають бухати та вживати наркотики. Але живуть в злиднях, народжують дитину.  Коли дитині виповнилося 10 років вони купили набір посуду і почали вдома готувати їжу, до того у них буля тільки їжа, що розігріта в мікрохвильовці. Дитина одарована, розумна і взагалі янголятко, яке вчиться в школі і поступає в спецшколу. У батьків нема грошей на те щоб дитину вчити хоч чомусь додатково крім школи, а це Америка, де за все треба платити. Він без роботи і не шукає. Її родичі щось підкидають. І тут... бінго! Її беруть на роботу у міський відділ освіти. за два роки вона стає чи не головною чиновницею від освіти з офігенно високою зарплатнею, але на цей час дитина вже майже закінчує школу. Реально класні люди, душевні, творчі і так далі, щоправда, чоловік по сьогоднішній день без роботи. Я з ними спілкуюсь ан рівні разом пообідати у мене вдома... Так от, вона приємна людина, яка не може навести лад в собі, в родині, не зуміла забезпечити свою дитину додатковими до шкільних знаннями і тепер ця одночасно приємна і безтолкова людина вирішує як правильно "вкластися" грішми платників податків в чужих дітей. Фантазії з неї пруть, бідні діти... шкода дітей, грошей, батьків, вчителів.

Фарбований Лис, 21 травня 2024 23:26:42

дмхз, 21 травня 2024 22:11:09

Сподіваюсь хоч твої діти в Україні? А то всім хочеться добрих умов своїм дітям десь по закордонам, а в Україні і так зійде. А кому не подобається, той совок. Як мило)))

Совки вимруть, не переживайте. Вимруть, бо вони думають що можна дітей заводити і сподіватись, що хтось чужий буде створювати їм умови. Шкода дітей, у яких батьки совки.

Просто дивуюсь вам.
Чи може вам невідомо, що європейські країни вкладалися в наших дітей, щоби в них були прийнятні умови навчання? Конкретно виділяли цільові кошти на ремонт шкіл у прифронтових зонах ( до повномасштабного вторгнення). Отжеж совки дремучі! Ату їх, шкода їхніх дітей, бо вони самі совки!

Де ви це берете? Які країни вкладалися в наших дітей і що означає вкладалися? І як результат? Він є?
А в своїх дітей вони вклалися? Коли мова про країну, то це окремі чиновники, політики, урядовці і у всіх є свої інтереси, дуже часто у них проблеми з власними дітьми і самі вони переважно непридатні до вирішення навіть своїх сімейних проблем, але в наших дітей вкладаються... самому не смішно? Байден вкладається в дітей, бо у нього син наркоман, як і у Буша. Дональд Трамп вкладається в сімейні цінності, бо у нього три жінки і сотня коханок. І в дітей він вкладається, бо він знає що у нього різні діти з різними жінками. Чи Макрон вкладається, бо й нього нема власних дітей і вкладається в українських. Я розумію, що фермер вкладається у власну свиню чи в акваріумні рибки, бо то їжа калорійна чи естетика...

Фарбований Лис, 21 травня 2024 18:55:05

В дітей мають вкладатися ті хто їх робить. Якщо хтось хоче докладати зусилля платників податків. то треба починати залучання з процесу запліднення.

Шо за xyйня? 

Ну я хоч чесно назвав речі своїми іменами. Існує ілюзія, що можна плодитися і нічого не робити з розрахунку, що з дітей щось путнє виросте. А так не буває в реальному житті. Чиновник від імені держави переважно власних дітей перетворює в бидло, але є такі, що щиро вірять, що чиновник з їхнього чада зробить гідних людей. Нема на те ради.

Фарбований Лис, 21 травня 2024 18:55:05

В дітей мають вкладатися ті хто їх робить. Якщо хтось хоче докладати зусилля платників податків. то треба починати залучання з процесу запліднення.

А хто будує та утримує школи в ковбасних країнах?

В розвинутих країнах школи є за рахунок платників податків або приватні за рахунок батьків. В нормальних країнах на це є консенсус і буває по різному. В США в деяких штатах нормальних бюджетних шкіл просто не існує.
У мене діти вже виросли і одна дитина закінчила приватний університет, інша - вчиться в приватному університеті.
Ненавиджу совок і совків і тому я радий, що діти не пов*язують себе зі сраними бюджетниками і грішми платників податків.
Я це пишу, але розумію, що бюджетна срань навіть не розуміє про що мова, бо забирати чуже, присвоювати це їхнє все. Ваша проблема в тому, що ви так і залишитеся гнилими совками до кінця своїх днів.

Фарбований Лис, 21 травня 2024 23:26:42

дмхз, 21 травня 2024 22:11:09

Сподіваюсь хоч твої діти в Україні? А то всім хочеться добрих умов своїм дітям десь по закордонам, а в Україні і так зійде. А кому не подобається, той совок. Як мило)))

Совки вимруть, не переживайте. Вимруть, бо вони думають що можна дітей заводити і сподіватись, що хтось чужий буде створювати їм умови. Шкода дітей, у яких батьки совки.

Ти гля ковбасник охуїів від нєвєпєнія...    А хто ж платив за твоє навчання до того коли ти полинув в далекі краї за шматком ковбаси?

Ти, совок смердячий, я не жив в Україні, громадянство України отримав тільки в 1995-му році, отримав при консульстві України. Я жодного дня не ходив в школу чи в інший навчальний заклад в Україні, жодного державного медичного сервісу ніколи не отримував, не стояв на біржі, не отримував від держави допомоги, і не користувався жодними пільгами. Все що я робив, то це платив кілька мільйонів гривень податків щороку для того щоб такі йобані совки як ти вчили своїх дітей і робив я це з надією, щоб діти совків не стали совками як такі комунячі випердки як ти. Тепер живи з тим, що ти вчив дітей в тому числі за рахунок Фарбованого Лиса, дописувача на ФУПі. І ще з моїх податків ти отримував купу інших благ. Ковбаса - це мрія совків, я як нормальна людина бриджуся ковбаси, то омріяна їжа для совкодрочерів, таких як ти.
Якщо тобі хочеться мати гідність, то не претендуй на те що тобі не належить, без цього ніяк.

Фарбований Лис, 21 травня 2024 20:46:05

Петро Шаблезуб, 21 травня 2024 19:32:54

дмхз, ти совок, який зовсім не розуміє сутність держави. Що тобі вклав СССР, в то й ти віруєш і дотепер.

Саме так!

Сподіваюсь хоч твої діти в Україні? А то всім хочеться добрих умов своїм дітям десь по закордонам, а в Україні і так зійде. А кому не подобається, той совок. Як мило)))

Совки вимруть, не переживайте. Вимруть, бо вони думають що можна дітей заводити і сподіватись, що хтось чужий буде створювати їм умови. Шкода дітей, у яких батьки совки.

дмхз, ти совок, який зовсім не розуміє сутність держави. Що тобі вклав СССР, в то й ти віруєш і дотепер.

Саме так!

В дітей мають вкладатися ті хто їх робить. Якщо хтось хоче докладати зусилля платників податків. то треба починати залучання з процесу запліднення.

Планую в серпні

За проведеними соцопитуваннями, українці починають отримувати ломку та нервові розлади якщо по мацкалях в Криму не попадати щонайменше почерез добу.
На сайті адміністрації президента петиція про обов'язковість регулярних атак на москалів в Криму набрала 25 тисяч підписів протягом двох годин.
Українські лікарі зараз приписують атаки по москалях як антидепресант.

Фарбований Лис, 18 травня 2024 21:09:19

Петро Шаблезуб, 18 травня 2024 19:37:11

Земля - це валюта України і ще її багато в держрезерві, as far as I know.

Сертифікати власності залишкових держпідприємств також чудова ідея. Наприклад, об'являєцця, що Нафтогаз переходить в приватні руки акціонерам - військовим і кожному сертифікат власності на певну частину підприємства.

Наприкінці війни буде і армія, і еліта, і справедливо приватизоване держмайно, і справжній капіталізм.

Просто цікаво. Ви це пишете все серйозно і без тролингу та сарказму? Ви дійсно думаєте що ще є достатньо неприватизованої чи нерозподіленої землі та майна? Ви серйозно вважаєте що земля була чи є комусь потрібна, але той хто потребує землі її немає?
Вам земля потрібна? Вона у вас є? Як ви собі уявляєте людину, якій потрібна земля, але у неї нема землі?

Не збираюся з вами мірятися куями. Ідея в тому що на голому совєцькому ентузіязмі та патріотизмі не витягнеш. Треба залучати перевірені сторіччями заохочення.

Так роздати їм по шмату золота розміром як коняча голова.
Якщо серйозно, то ветеранам виплати та бюджетні посади, владу. Іншого доступного просто немає.

Фарбований Лис, 18 травня 2024 19:28:53

В кого треба буде відбирати землю? Чому тільки землю роздавати, а не роздавати фабрики та заводи? А ще краще автомийки, ресторани, різні майстерні і магазини.

Земля - це валюта України і ще її багато в держрезерві, as far as I know.

Сертифікати власності залишкових держпідприємств також чудова ідея. Наприклад, об'являєцця, що Нафтогаз переходить в приватні руки акціонерам - військовим і кожному сертифікат власності на певну частину підприємства.

Наприкінці війни буде і армія, і еліта, і справедливо приватизоване держмайно, і справжній капіталізм.

Просто цікаво. Ви це пишете все серйозно і без тролингу та сарказму? Ви дійсно думаєте що ще є достатньо неприватизованої чи нерозподіленої землі та майна? Ви серйозно вважаєте що земля була чи є комусь потрібна, але той хто потребує землі її немає?
Вам земля потрібна? Вона у вас є? Як ви собі уявляєте людину, якій потрібна земля, але у неї нема землі?

В кого треба буде відбирати землю? Чому тільки землю роздавати, а не роздавати фабрики та заводи? А ще краще автомийки, ресторани, різні майстерні і магазини.

Як на мене, то саме еліта воює.
З особистого. Попередній депутат по моєму округу на фронті, так само як і його брат. Брат поранений.
Депутат, що був перед ним воював в 14-15-му.
Веб-сторніку для мого бизнесу робила компанія, директор якої зараз на фронті.
Мій бізнесовий партнер-мільйонер пішов на війну в перший день початку великого нападу.
Ще знаю десятки людей, які є найкращі з можливого, які воюють.
Натомість, знаю дрібних чиновників, яких ніколи не поважав, всі сховалися і сховали власних дітей.
Загалом, мене ніхто не здивував крім однокласника, який був ментом і коли почалася війна, то він тихо пішов на фронт, так само як і його 20-тирічний син.
Ще не те щоб здивував, але трохи й  здивував друг дитинства, який практично все життя пропрацював в Росії, сам був онуком бандерівця, коли почалася війна, то він працював в Європі, але повернувся і зараз справно у бойовому підрозділі. Його два рідні брати далі в Росії.
Мій бізнес мав офіс в Києві, всі чоловіки пішли на фронт - головний інженер, менеджери, водій.
І у мене ніколи не було сумніву, що еліта воює, або допомагає.

Шановний Фарбований Лис багато написав, все мабуть правильно, тільки не написав: чому так є?
А варто на це питання відповісти і усього цього аналізу не треба.

Як на мене це очевидно, бо це симптом всіх соціумів після довгого періоду невільництва. І чим більше було невільництва і чим менше з ним боролися тим важчі наслідки. Україна теоретично мала шанси піти варіантом Естонії, а могла піти шляхом Білорусі. Ми пішли своїм шляхом, таким який вибирали свідомо і масово. Україна обирала Кравчука і Мороза, тому був період здохлого соціалізму, потім був Кучма з його голодною челяддю. Ми обирали блок "Не Так" та абсолютна більшість була проти НАТО та просто більшість з під лоба дивилася на Захід, бо самоідентифікація "ми" стосувалася колгоспів, сіл, 9 травня та 8 березня. Донедавна чоловіки на 23 фєвраля отримували вітання і святкували. А бабиська дотепер мокріють від 8 марта. Щоб цього не було з цим треба було боротися, боролася мікроскопічна меншість, бо за шмат гнилої ковбаси... і так далі.
Мені здається, що ця війна наполовину витягла нас, але все одно комуноневдахи популярні шукатимуть винних олігархів.

Фарбований Лис, 16 травня 2024 17:13:12

7. Олігархи. Вони мали доступ до бюджету  на рівні кількох відсотків і навіть якщо б третина бюджету перерозподілялась через десять топових олігархів, хай би вони тупо крали все, то це малий відсоток ВВП. Злидні та деградацію принесли чиновники за підтримки населення.

  Тобто ахметов чи фірташ ніякого впливу на розвиток громадянського суспільства не мали і на призначення "чиновників" не впливали? Дивне твердження, коли все відбувалось рівно навпаки...

Мали, але той вплив був незначним на фоні впливу чиновників та невігласів. Через олігархів розподілялося 10-20% бюджету, з якого вони крали третину. Тобто, 3-6% бюджету осідало в кишенях десятка олігархів, що було десь біля 1% від ВВП. 1% ВВП це не та величина від якої залежить чи поїде Іван на заробітки, бо він не може вести бізнес. Не олігарх скоротив пологів*я худоби в два рази протягом одного місяця, ніякий олігарх не посилав тисячі податківців та чиновників з центрів захисту праці спонукати бізнеси до закриття.
Я із задоволенням послухаю випадки коли олігархи чи олігархічна група не дали масово реалізуватись цілим соціальним групам. Натомість я можу згадати дуже конкретні десятки явищ, що просто закопувались чи назавжди знищувались законно за підтримки уряду, парламенту та президента і під оплески населення.

6. Блокування появи нових видів бізнесу. Це навіть важливіше ніж руйнування совкового. Справа в тому, що будь-який бізнес, який дається в спадок дає фору в не більше як 6 років. Наприклад, два бізнесмени хочуть виробляти цеглу. Один отримує цегляний завод через махінації з приватизацією, а інший залучає інвестора чи інвестує власні кошти. Через 6 років ці бізнеси вже мало залежать від того як вони появились, на 85% успіх цегляного заводу вже залежить від всіх інших факторів. Цікаво, що цей нюанс не враховувався в пострадянській Україні на перших порах і абсолютна більшість підприємств вважали, що те, що вони отримали в спадок є цінністю. Добре, що на початку 2000-х це стало очевидним і на базі заводів та фабрик просто почали робити супермаркети, а з колишніх гастрономів зробили склади. Виробництво, почали робити заново там де це можливо. До слова, я теж викупив два радянських підприємства, збереження їхньої профільної діяльності виглядало б як бізнесове самовбивство. Зараз перелічу основні моменти де влада унеможливила чи наклала перепони щодо розвитку нових сфер:
- заборона ринку землі (ще колись напишуть дисертації як було знищене сільське населення, як сотні тисяч потенційних фермерів покинули країну через цю заборону).
- державні органи типу "захист праці", "захист інвалідів", центри зайнятості фактично зруйнували чи унеможливили нормальні трудові відносини роботодавець-працівник.
- дійсність радянських стандартів,
- третій шлях як вибір напрямку в третій світ замість інтеграції в спілки розвинутих країн з їхніми ринками та технологіями, по факту це був саботаж щодо цивілізації
- ліцензування і голограмні печатки на цілі сфери
- мінімальна зарплата, регулювання цін на товари.
- регуляції в роботі громадського транспорту
- фактично донедавна неможливість приватної медицини
- структура освіти за принципом радянських колгоспів на чолі з умовним міністерством
- Інше, що як інжектор чи ніпель в автомобілі, які маленькі за розміром, але без них автомобіль рухатися не може. Щоб паралізувати сільське господарство не треба піднімати в 2 рази ціни на добриво чи паливо, бо таке трапляється кожні кілька років. а достатньо прийняти закон про вимогу ліцензій на зберігання палива (прийнято закон кілька років тому). Або, коли ввели чіпування корів, то поголів*я різко зменшилось в два рази, цього не відбувалося навіть тоді коли ціна на м*ясо і молоко падала вдвічі протягом місяця.
7. Олігархи. Вони мали доступ до бюджету  на рівні кількох відсотків і навіть якщо б третина бюджету перерозподілялась через десять топових олігархів, хай би вони тупо крали все, то це малий відсоток ВВП. Злидні та деградацію принесли чиновники за підтримки населення. Олігархи умовно ніяк особливо і напряму не сприяли зменшенню поголів*я худоби.

5. На базі того що написав вище в Україні абсолютним консенсусом приймаються самовбивці рішення по руйнуванню економіки, спробую перечислити кілька типових, хоча не обов*язково найважливіших:
- щоб спасти колгоспне виробництво цукру на рівні уряду та верховної ради приймається низка законів, що унеможливлюють переробку цукрової тростини. Але по законах економіки це не спасло вирощування буряків, а навпаки вбило 80% цукрозаводів, їх вже нема. Україна з  світового лідера виробництва цукру стала на якийсьб час імпортером. Втрати - десятки мільярдів доларів.
- щоб втримати шкіри для власної індустрії переробки шкіри було обмежено експорт сирої шкіри (в основному в Туреччину), як наслідок, шкіру так і не почали обробляти, але більше половини мясокомбнатів закрилося, за ними скоротилося поголів*я худоби, галузь практично вмерла. Втрати - десятки мільярдів доларів.
- щоб спасти автомобілебудування, введено драконівські мита на імпортні автомобілі, ЗАЗ помучив людей більше 20-ти років і вмер. Це обійшлося країні в десятки мільярдів доларів.
- ще були галузі харчові, сільськогосподарськ і, шахти, будівельні, пароплавства і так далі. І все це було за повного порозуміння у владі, парламенті і абсолютна більшість манюпасів вірила в те, що так має бути. І до тепер більшість людей вірять, що якщо не вивозити шкіру чи ліс-кругляк, то буде взуття і меблі.

Основні проблеми економіки України, звідки вони взялися:
1. Радянське минуле визначило те, що в економіці переважали абсолютно неефективні виробництва, відсутність сервісів, енергозатратність, занятість більшості населення неефективною працею.
2. Соціальний аспект - низький рівень освіти, небажання вчитися, вбита ініціативність, неймовірна кількість міфів про те як влаштований світ я як працює економіка.
3. Структура управління країною через Мінекономіки як колишній держплан, ради, всюдисущність комуністів по всій вертикалі в перші роки незалежності.
4. Масове несприймання капіталізму, реверанси до справедливого соціалізму і панування "соціального захисту" при абсолютній більшості прийняття рішень, ілюзія того що уряд може приймати кращі рішення ніж люди.

Фарбований Лис, 16 травня 2024 14:38:08

Euro, 16 травня 2024 13:21:41

Непогано консолідований олігархічний зомбоящик над нами попрацював - світ навиворіт.
Ця "третьорядна" проблема знищила за три десятиліття нашу економіку, і заблокувавши намертво приплив сюди трильйонів зовнішніх інвестицій, опустила ВВП на душу українця на рівень марокканця, та у 5-6 нижче громадян країн Балтії.

Чи не важко вам перелічити як саме олігархи заважають інвестиціям? Як вони опустили ВВП? Мені, я людині, що була заснувала за життя більше 10-ти бізнесів в щонайменше трьох країнах буде цікаво вислухати.

Принаймні немає заперечень щодо опущеного ВВП, про що більшість глядачів не в курсі, бо зомбоящик 30 років їм лише про економічні успіхи триндів? Вже щось.

Але навіть заснування більше 10-ти бізнесів в щонайменше трьох країнах не рятує українця від не усвідомлення фундаментальних реалій.
Наша економіка мала чудовий стартовий потенціал для вкладення у неї трильйонів і отримання від цього величезних прибутків. Та призначена олігархічною мафією влада раз і назавжди покінчила зі спробами щось сюди інвестувати після ганебної для родини президента Кучми в кооперації з Рінатом Ахметовим реквізиції та перепродажу за реальні гроші Криворіжсталі. Щоб подібне більше ніколи нікому тут не спало на думку повторити, хтось з винуватців за це замість президентської посади отримав згодом камеру в кутузці, та мегатонни лайна з того ж консолідованого олігархічного зомбоящика й відгодованих мільйонних ботоферм.

Є причини і наслідки. Першоджерелом нашого економічного краху було формування під дахом влади Кучми всеохопної олігархічної мафії, яка заради безперешкодного видоювання до останнього реально вкрадених державних ресурсів ізолювала нашу економіку від світового ринку. Тотальна корупція в усіх сферах життя та деформація свідомості пересічних це лише інструменти мафіозного контролю і його наслідки.

Якщо влада Кучми і породила уперше олігархів, то надалі саме вони в нас стовідсотково владу не просто контролювали, а й фактично призначали.

Я не знаю всіх нюансів зомбоящиків, бо у мене ніколи не було телевізора. Щодо українського зомбоящика взагалі нічого не знаю, бо громадянство України отримав тільки в 1995-му році, бізнеси почав відкривати в Україні тільки в 200-х і для прийняття рішень точно не керувався зомбоящиками. Для прийняття рішень достатньо було освіти і аналітики. Нижче напишу основні проблеми економіки.

Фарбований Лис, 15 травня 2024 17:46:12

Оцінка долі так званих олігархів дуже часто хибна через те, що не олігархи породжують владу, це влада породжує олігархів. На цю наживку іноді клюють навіть олігархи.
Багата людина, що впливаю на владу це, зазвичай, виняток, бо в реаліях переважно є політик чи політична сила яка робить когось олігархом, а він потім кидає понти, що все це він замутив і на щось впливає.
Перших олігархів призначив Кравчук за те, що йому накрили поляну (навіть були живі свідчення як можна було запросити Кравчука в ресторан, де він міг за обідом подарувати завода). Потім Кучма подбав про своїх двох зятів і тих хто дарував йому диван шкіряний, підтримав політично, прикрив його дупу від шахтарів в Донецьку. Паралельно кучмівські прем*єр-міністри плодили свою "олігархічну челядь".
Янукович робив олігархами членів партії регіонів та підминав все під свого синочка Сашу.
Кожна влада має можливість пересадити одних олігархів і породити інших, не кожна вважає це за потрібне.
Щодо мене, то проблема олігархів мені виглядає третьорядною проблемою і далека від першочергових проблем таких як регуляції в економіці, москалі, засилля чиновників, російська церква..

Непогано консолідований олігархічний зомбоящик над нами попрацював - світ навиворіт.
Ця "третьорядна" проблема знищила за три десятиліття нашу економіку, і заблокувавши намертво приплив сюди трильйонів зовнішніх інвестицій, опустила ВВП на душу українця на рівень марокканця, та у 5-6 нижче громадян країн Балтії.

Чи не важко вам перелічити як саме олігархи заважають інвестиціям? Як вони опустили ВВП? Мені, я людині, що була заснувала за життя більше 10-ти бізнесів в щонайменше трьох країнах буде цікаво вислухати.

Оцінка долі так званих олігархів дуже часто хибна через те, що не олігархи породжують владу, це влада породжує олігархів. На цю наживку іноді клюють навіть олігархи.
Багата людина, що впливаю на владу це, зазвичай, виняток, бо в реаліях переважно є політик чи політична сила яка робить когось олігархом, а він потім кидає понти, що все це він замутив і на щось впливає.
Перших олігархів призначив Кравчук за те, що йому накрили поляну (навіть були живі свідчення як можна було запросити Кравчука в ресторан, де він міг за обідом подарувати завода). Потім Кучма подбав про своїх двох зятів і тих хто дарував йому диван шкіряний, підтримав політично, прикрив його дупу від шахтарів в Донецьку. Паралельно кучмівські прем*єр-міністри плодили свою "олігархічну челядь".
Янукович робив олігархами членів партії регіонів та підминав все під свого синочка Сашу.
Кожна влада має можливість пересадити одних олігархів і породити інших, не кожна вважає це за потрібне.
Щодо мене, то проблема олігархів мені виглядає третьорядною проблемою і далека від першочергових проблем таких як регуляції в економіці, москалі, засилля чиновників, російська церква..

Демографічні проблемі існують тільки в уяві. кількість населення чи щільність населення мають мінімальний вплив на добробут чи рівень економіки.
Якщо 20 років тому в Україні жило 50 мільйонів населення, а зараз житиме 25 мільйонів, це означає, що на кожного жителя припадатиме вдвічі більше надр чи СГ земель.
Далі, абсолютна більшість населення має роботу тільки тому, що є бажаючі працювати, насправід більшість робочих місць замінюються роботами, автоматикою, компютером, трактором і так далі. Для забезпечення нашого рівня ВВП достатньо 5 мільйонів людей.
Про розмір ринку та споживання. В глобальній економіці розмір ринку немає значення, тому що для того щоб продати пляшку пива чи малинове варення або літак варто просто розвезти це пиво, малину і літак до споживачів. Якщо що, то у мене в Україні є кілька виробництв. Виробляю меблі і всі 100% меблів йдуть ан експорт (85% в США, 5% в Канаду, 5% в Британію і ще десь 5% в решту світу. І мені не потрібно щоб споживач іншої культури приїздив в Україну.
Крім меблів у мене є СГ підприємство, яке на базі колишнього колгоспного господарства, тільки працює в 5 разів менше людей і десь в 20 разів більше виробляє. Тобто, скорочення кількості працівників ніяк не впливає на ефективність. Важливо - вчити людей, піднімати їх кваліфікацію.
Іммігранти - це не рішення проблеми, це відкладання проблеми на майбутнє. Справа в тому, що іммігрант за пару десятків років претендуватиме на пенсію. Тобто, економічного ефекту жодного.
Заробітки бізнесу. Найгірший шлях для соціуму - інвестувати в ті сфери, де потрібна імміграція. Тобто, замість того щоб найняти умовних пакистанців робити гумові чоботи у них вдома, бізнес якогось лиха відкриває фабрику в Україні і завозить пакистанців чим створює соціальні проблеми.
Ділі. Зараз українці гинуть за свої родини за свою землю, за свій простір, комфорт, ідентифікацію  і так далі. Якщо взяти курс на іммігрантів, то виникає питання чому гинуть українці для того щоб умовні пакистанці мали тут комфортні умови? Це небезпечний навратив, бо якщо воїн на війні взнає, що він воює за пакистанців. то він втече з фронту.
Йдемо далі, українець живе в україні і без того не дуже охоче, але все одно його тримають цінності, мова, віра, культура, архітектура і все що є чи все те що дає надію. що воно колись буде як не для нього, то для його дітей і онуків. Якщо всі цінності замінити на чужинські чи забрати існуючу надію і замінити її іншими цінностями то тоді цінність України зникає, вона перестає бути потрібна українцям і українці просто покидають Україну.
З особистого. Я покинув Україну в часи УРСР, до розвалу СРСР, бо Україна для мене не представляла жодної ціності - зросійщена радіоактивна територія з советським менталітетом і дисидентами, яких зневажало суспільство. Україна була тільки в уяві та мріях і через багацько років я таки став громадянином бо вірив і вірю в ідею. Я заробив досить багато грошей і майже все різними формами повернув в Україну і мною сплачено дуже багато податків. Мені не шкода втратити все що маю якщо це ради великих ідей, але мені шкода копійки. якщо це все заради якихось умовних "пакистанців".
Окремо про Іслам, африканців та інших хто не є українцями по культурі чи расі:
Україна є яка вона є у нас є мусульмани кримські татари, є угорські міста та румунські села, вірменські діаспори, рідко трапляються африканці. Всі вони прекрасні і це наше корисне надбання, що в наша країна може бути комфортною для їх проживання. Це дуже добре, що кримські татари додали країні гарний мазок своєї культури, угорці роблять добре вино і не тільки, африканці Жан Беланюк чи Гайтана додали своє. Все це є Україна. Нема проблем, що хтось поодиноко приїздить в країну і афганець Мустафа це ОК. Тобто, Україна є така яка склалась, а от розробляти стратегію, по якій це штучно змінювати це є зло, бо ламає конструкцію, більше України не буде.

А на полях - норм:і жито і рапс і кукурузка поперла. Але ж там з хімією все і насіння районоване - тому ок.

Що означає "районоване"? Це аналог слова "скрепне", "законтачене" чи "зачакловане"?
Чи відоме це слово за межами радянської псевдоагрономії?

kachmar,  6 травня 2024 16:35:32

навіщо зустрічались, не зрозуміло

Світ не обертається навколо України, у Франції та Китаю своїх справ вистачає.

Звісно, але не може такого бути щоб Сі Тиць п***а приїхав до Франції і тема України була обійдена, бо в переліку "своїх справ" Україна таки на першому місці.

Люди, ігноруйте цих кацапів, не годуйте їх своїми реакціями. Вони тварини.