Знайшов, почитав, віддрукував... ввечері занесу йому... От блін, треба ж таке?!

власне сабж! 219 євро занесе, щоб купити якийсь мультимедійний курс, щоб потім самому його продавати... Якийсь брєд просто!!!

Naffy Написав:
 -------------------------------------------------------
 > Зачем было Лоре Лайнс назначать свидание у калиткитм, если она жила в Кумби-Треси?
 
 
 По темі: Л.Л. назначила побачення тільки тому, що її про це попрохав Степлтон (Янковський). Я так розумію... А йти на нього вона і не збиралася...

В Австралії, приміром в парламенті є своя парламентська поліція з своїми специфічними правами щодо депутатів... Тобто при потребі вони можуть легко вгамувати депутатів, що порушують порядок і їм за це нічого не буде....

мда... мусульманська бидлота і гопота...

Рівненська міська рада та її виконавчий комітет з глибоким сумом повідомляють, що 12 лютого, близько 21-ї години, на шляху до Німеччини, в польському місті Ополє, після тривалої хвороби, на 67-му році життя, раптово помер міський голова м. Рівного Віктор Анатолійович Чайка.
 
 Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, усім, хто знав і поважав Віктора Анатолійовича.
 
 Церемонія прощання розпочнеться о 10.00 годині в п’ятницю - 15 лютого в обласному музично-драматичному театрі.

1941 року народження
 

Хвороба.. причому давня і важка...

власне сабж...

- А от би накупити зараз китайських годинників, на машині часу махнути в минуле років на 20, там «загнати» їх за високими цінами й накупити на отримані гроші долари по 60 копійок!..
 - Або краще винайти таку машину, як ксерокс, тільки для предметів, а потім взяти шматок золота, і ксерити його, ксерити!..
 - Так, добродії міністри... Які ще будуть пропозиції з оздоровлення економіки?

ХТО Ж ТО ЇХАВ ІЗ ДОНУ ДОДОМУ?
Де в Україні не співають пісень? Не знайдете такого місця. І в співучого нашого народу особлива тема - козацтво, відоме своєю сміливістю, мужністю, лицарськими чеснотами. Але...

Вслухаймося у текст пісні «Їхали козаки», яку в 1936-му «повернув українському народові із забуття» московський краснознамьонний хор красной арміі. Останнє видання цього тексту: Київ, 1993, «Музична Україна» 4707, Збірник пісень, упорядник Поріцька О.А., «Як засядем, браття, коло чари», с.252. Отже, читаємо:
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, взяли із собою.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами.
Зазначимо, що наш народ віками шліфував кожен наголос, кожну риму, складаючи пісні. А тут з першого ж куплету проглядає невправність як технічна, так і смислова. Далі ж козаки в пісні показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться з бідолашною Галею, як татари-людолови:
Везли, везли Галю крутими горами,
Крутими горами, темними лісами...
Прив’язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну ізгори донизу.
Сосна горить, а Галя говорить:
«Ой, хто цеє чує, нехай порятує».
Тут уже не тільки рими, а й складів не вистачає для збереження ритму мелодії й злагоди співу. Та облишмо, бо далі:
Обізвався козак: - Я в полі ночую,
Я твій голосочок далеко почую.
Почув козак! Облишмо наголоси! Чи є козак, який би кинув дівчину напризволяще, не порятував би її від напасників? А що ж у пісні? Гидко цитувати той текст хору імені Александрова, чи не Л.Первомайським писаний (редагований), що знаходив «народні пісні про сокола Леніна», та для повної картини мушу подати увесь той бруд, кинутий в обличчя козацтву, що з дому свого - Дону їхало невідомо до якого дому:
Каже другий: - Я в полі пахаю,
Ой хто дочок має, нехай научає,
Ой хто дочок має, нехай научає,
Нехай на досвітки гулять не пускає.
Чи є хоч один українець, який би землю не орав, а пахав? З чийого лексикону словечко «пахаю», здогадатися неважко. А з останніх рядків виглядає лукавий мораліст, який «піклується» про цноту козацьких наречених і дочок роду нашого. Та козаки самі за себе могли постояти і на вечорницях, і на досвітках - берегти честь дівочу й дати відсіч усяким нахабам.
Може, й не винна упорядниця, що знайшла для збірника пісень такий текст. Не було під рукою іншого. А чи існував інший текст? Так, існував. За справжній зміст цієї пісні далекий родич нашої сім’ї дядько Гордій потрапив до одного з концентраційних таборів, збудованих у Києві за наказом Леніна. Концтабори призначалися для «антисемітів»... Це окрема тема. А зараз про пісню. Ось як склав її народ і як співав її знищений чекістами-сіоністами дядько Гордій:

Їхали хозари із Дону додому,
Умовляли Галю їхати з собою:
«Ой ти, Галю, Галю молодая»,*
Умовляли Галю їхати з собою.
«Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,
Будеш жить получше, чем у родной мами».
Не слухає батька Галя молодая,
До жидів на воза весело сідає.
Ті ж повезли Галю курними шляхами,
Крутими ярами, темними лісами.
Розтинали Галю масними руками,
Прив’язали бідну до сосни косами.
Попід ноги Галі накидали хмизу,
Запалили сосну ізверху донизу.
Сосна догоряє, Галя промовляє:
«Ой хто мене чує, нехай порятує».
Козаки почули, до лісу майнули -
Жидів порубали, Галю врятували.
Ой хто дочок має, нехай научає
З хтивими жидами шляхом не пускає.
* Рядок «Ой ти, Галю, Галю молодая» є приспівом перед повторенням кожного другого рядка куплету.

У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. Я лише раз чув їх і, на жаль, не запам’ятав. Батько останній раз проспівав цю пісню, почувши спотворений текст, і заборонив нам співати її, пом’янувши дядька Гордія, якого не врятувало посилання на те, що так співає народ. Чекіст Ося Лівшиць сказав, що за такі пісні ЧК «пєрєстрєляєт весь етот народ».
Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося. Лише в 1936 році, коли деякі активісти-чекісти, серед них і О.Лівшиць, були самі загнані в енкаведистські підвали на заслужену собачу смерть, а слово «козак» перестало вживатися владою як синонім слова «контра», разом з піснями, переробленими «народними поетами» на новий лад, відредаговану пісню під назвою «Їхали козаки» було «повернено» українцям краснознамьонним хором з Москви.
Дуже прикро, що деякі сучасні виконавці народних пісень включають цю, перероблену нашими ворогами пісню, до свого репертуару, не замислюючись над огидним змістом. Чим, безперечно, тішать тих, чиї далекі предки їздили із Дону додому, підманюючи й обезчещуючи по дорозі недосвідчених дівчат.
Михайло МОЛЯВКО,
м.Київ.

Протоколи про наміри ПР і НУНС
[svoboda2007.h.com.u a]

Русский Имперский Марш: фотозвіт мого товариша з Москви:
[edelveis8.livejourn al.com]

как привлечь внимание человека, сидящего радом с тобой в самолете:
1. достань свой ноутбук из сумки;
2. открой его медленно и спокойно;
3. включи его;
4. убедись, что этот придурок смотрит в твой экран;
5. запусти твой любимый поисковик;
6. закрой глаза и подними голову к небу;
7. глубоко вдохни и нажми ни эту ссылку
[www.thecleverest.co m]
8. посмотри на лицо твоего соседа

Українець у польському парламенті
Представник української меншини у Вармінсько-Мазурському воєводстві Республіки Польща МИРОН СИЧ став депутатом до Сейму Польщі. Він перміг під час виборів 21 жовтня 2007 р.
Мирон Сич, представник української громади Вармії та Мазур, балотувався в другому вибочому окрузі Вармінсько-Мазурського воєводства зі списку Громадянської платформи (був 6 у списку). В цьому ельблонзькому окрузі від Громадянської платформи депутатами стало  чотири особи. Мирон Сич серед них. На сьогоднішній день Мирон Сич є ще (третє скликання головою Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства. До серпня був (від 1991 року) директором Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Гурові Ілавецькому. У вересні був нагороджений президентом Віктором Ющенком медаллю "За заслуги" ІУ ст. У половині жовтня одержав від Міністерства освіти України звання заслуженого вчителя.

                                              Степан Мігус
                                              Радіо Ольштин, українські передачі

[fishki.net]

2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії. Хутір, стоїть стара велика хата-мазанка. В хаті сидить старий українець, справжній козак: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Він великою ложкою їсть вареники зі сметаною, але, раптом, десь поряд чути якісь крики. Козак повільно підводиться, виходить в сіни. Вдягає кожух і шапку, знімає з кілочка рушницю і виходить на двір. За вікном чути два постріли, відчиняються двері, чоловік заходить в хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до вареників. Голос за кадром: «Ці москалі настільки знахабніли, що вже почали підбиратися до людських осель!»

Вибачайте, що на мові загарбників...

Раннее утро, речка, на берегу рыбаки. Идет клев, не клев, а просто жёр.
Мужики не успевают удочки забрасывать!
Вдруг из церкви по соседству раздается колокольный звон.
Встает один из мужиков, снимает кепку, мнет ее в руках и начинает в голос реветь.
- Ты че Михалыч, - спрашивают мужики.
- Жжееннуу ооттпевааааюююттт!!!!!!!

[www.plast.org.ua]

У неділю,
10 червня 2007 року
у селах Пляшева та Острів
Радивилівського району
відбудуться заходи
з нагоди 356 річниці
битви під Берестечком
Від’їзд автобусів
від Народного дому м.Рівне у неділю,
10 червня,
о 08.00 год.

У неділю,
10 червня 2007 року
у селах Пляшева та Острів
Радивилівського району
відбудуться заходи
з нагоди 356 річниці
битви під Берестечком
Від’їзд автобусів
від Народного дому м.Рівне у неділю,
10 червня,
о 08.00 год.






Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 08.06.07 23:03.

"Сара, срочно купи мне оранжевые трусы!". "Моня, зачем?" "А когда Тимошенко станет премьером и разденет нас до трусов, чтоб сразу было видно: мы - свои!"

Де можна глянути свіжі політрейтинги?

А де можна глянути свіжі політичні рейтинги?

[www.tden.ru]
[newsru.com]

В Свердловской области пьяный офицер зверски избил солдата, после чего живьем закопал его в лесу
 
Чудовищный случай произвола со стороны офицеров по отношению к подчиненным произошел в воинской части в Свердловской области. Рядовой российской армии Евгений О. чудом остался жив после жутких издевательств со стороны командиров. Сначала пьяный офицер зверски избил рядового, а затем живьем закопал его в лесу. "Похороны" 20-летнего солдата случайно увидел местный житель, который успел разрыть могилу и спасти молодого человека.

Старик выхаживал Евгения несколько недель и, едва окрепнув, солдат пустился в бега. Евгений боялся, что его вернут в часть. Он скрывается до сих пор, но сумел передать письмо в комитет по защите военнослужащих, в котором рассказал о своей жуткой истории и попросил о помощи, пишет "Твой день".

Женю призвали в армию, несмотря на множество хронических заболеваний. Он и в части постоянно болел. "За девять месяцев службы я больше пяти пролежал в госпитале, - рассказывает солдат. - После выписки часто терял сознание, чем вызывал неудовольствие офицерского состава. Однажды упал прямо на улице. Сослуживцы тогда занесли меня в казарму и доложили командиру подразделения Владимиру П., который регулярно меня унижал и оскорблял".

По словам Евгения, майор не стал снова отправлять его в лазарет, решив самостоятельно привести в чувство. "Надоел я ему, видно, - вздыхает парень. - Он стал бить меня по лицу, сильно, больно. А я как будто отупел, терпел и только об одном думал: когда же весь этот ужас закончится..."

Затем наступила жуткая развязка отношений командира и рядового. В эту ночь Женя был дневальным в части. Около четырех утра он мыл полы в столовой, когда в помещение вошел нетрезвый командир. Не говоря ни слова, майор размахнулся и стал изо всех сил бить рядового. Женя в ответ начал бить командира по лицу.

На помощь офицеру бросился прапорщик. Вдвоем они скрутили парня и пинали до тех пор, пока он не потерял сознание. А потом, позвав с собой подчиненных, понесли в лес. Гулявший на рассвете по лесу местный житель заметил, как три солдата под командованием офицера копали яму. Любопытный старик притаился в кустах.

"Один из солдат сопротивлялся, но толстый, ударив его лопатой, заставил дальше копать, - потом рассказывал он Евгению".

Дождавшись ухода военных, дед, заподозрив неладное, начал руками разгребать землю и увидел полуживого солдатика, избитого до крови.

Спаситель выхаживал Женю несколько недель. Окрепнув, парень решил тайком пробираться домой, к матери, которая ничего не знала о случившемся.

"Сын никогда ни на что не жаловался, - говорит Лариса Петровна. - Я и тревогу-то забила, лишь когда письма от него приходить перестали".

Лариса Петровна две недели звонила в часть. И только приехав туда, узнала, что сын... якобы ушел в самоволку и пропал без вести.

"Сначала думали, что Женя, потеряв сознание, попал в больницу, - рассказал председатель Комитета социальной защиты военнослужащих и членов их семей Башкортостана Павел Накоряков. - Но потом он вышел с нами на связь, заявление написал и рассказал свою жуткую историю. Не скрою, бывает, что ребята, сбежавшие из части, придумывают всякое в свое оправдание. Но чтобы человека избили и закопали заживо, я раньше не слышал. Я думаю, Евгений осознает серьезность обвинений против офицеров и говорит правду. Сейчас он числится самовольно оставившим место службы и не хочет являться в правоохранительные органы, пока не будут проверены показания свидетелей и его собственные слова.

Тем временем в отношении командира подразделения возбуждено уголовное дело по фактам превышения служебных полномочий. Об этом сообщил заместитель военного прокурора Екатеринбурга Сергей Чернышов. По его словам, следствие располагает сведениями, что имели место неоднократные случаи рукоприкладства с его стороны.
 




Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 17.11.06 10:27.

власне сабж... видано "Довірою" в 2004 році.
будь-ласка, дайте посилання...

Ото власне: потрібна якісна фотка Мороза з Януковичем...
Подякую за лінк...

Звиняйте, шо на політичному форумі...
власне запитання в темі...
Буду вдячний за якесь посилання на якусь статтю...

Хто дасть лінк на класної якості фото, де Кучма, Янукович та Медведчук зігнулися перед хуйло, тому буду вельми вдячний!!!
Це терміново потрібно для газети, яка вийде в світ за декілька годин..
Дякую!