Політичний ФОРУМ
Клуб ФУП => Тема розпочата: tom_cat від 3 грудня 2021 20:21:34
-
Львівська гвара. Вивчайте.
:)
Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
-
Дедьо – тато
Дефіляда – парад
Дзиґар(ок) – 1. сигарета 2. годинник
ДpиглІ (наголос на І) – холодець
Жовнір, жовнєж – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
ЗбитОчник (наголос на О) – той що робить збитки
Знимка – фото
Знимкувати – фотографувати
Зупа – cуп
Калабаня – калюжа
Калапуцькати – перемішувати
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Канон – гармата
Кaпa – покривало на ліжко
Карменадлі – відбивні
Кашкeт (кашкiт) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Керунок – напрям
Кілішок – скляночка для горілки
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому – шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега (жін.)
Коператива – магазин у селі
Хохля – черпак для зупи
Коц(ик) – покривало, вовняна ковдра
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Кріс – рушниця
Ксьондз – священик
Кумпель – товариш
Kуфер – дерев'яна скриня
Куця – свиня
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт, ласощі, солодощі
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок. 2. квартира
Люстро – дзеркало
Льоха – свиня (яка має народити)
Мандибурка – картопля
Мантилепа (мантелепа) – незграба
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Мельдуватися – зголошуватися, відзначати свою присутність
Морва – шовковиця
Мешти – туфлі, взуття
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Нашпіцувати – надавати копняків в зад
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Oбцас – каблук мешта
Оздоба – прикраса
Оферма – неохайна людина
-
Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця – порося
Пащекувати – грубо говорити
Песєтко – щеня
П’єц – мурована піч
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Портки – штани
Пoтiчoк – струмок
Презент – подарунок
Прятати – прибирати
Пcтруг -форель
ПублІка – 1. шльондра. 2. привселюдна ганьба, встид перед людьми: не роби мені публІки
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Путня – відро
Пуцувати – чистити
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Pискаль – штихова лопата
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рунделик – кастрюлька з ручкою
Рура – труба
Cіни – коридор
СклЕп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Cлоїк – скляна банкa
Смарувати – змащувати
Сподні – спідні штани, кальсони
Статечний – пристойний
Стирка – 1. повія. 2. ганчіркa до миття посуду
Стрий(ко) – брат тата
Стрих – горище
Студня – криницяCьвідерок – свердло
Тарабанити – нести щось важке
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – 1. швидко. 2. грунтовка, надійно, міцно: фест зроблeно – надійно влаштовано
Філіжанка – горнятко
Фірман – їздовий, “водій” возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – мисливська рушниця
Цвіклі – бурячки з хроном
Цизорик – розкладний ножик
Цитрина – лимон
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціп’я – курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цофатися – 1. боротися. 2. посунутися , дати назад
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях (Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шляфpoк – домашній халат
Шопа – приміщення де тримають всяке городнє причандалля
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпіц – носок мешта
Шпрехати – говорити
Штин – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога
Шуфля – совкова лопата
Юй! – ой!
Ябко – яблуко
-
Львівська гвара. Вивчайте.
Дозволю собі проявити цікавість, до кого Ви апелюєте ?
-
Ну, на ФУПі різні люди. Може комусь цікаво стане.
Я себе спіймала на тому, що меньше десятка слів таких, що в моїй сім'ї не використовували.
-
Львівська гвара. Вивчайте.
:)
Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
як "блюзка" є піджаком :facepalm1: по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
-
Львівська гвара. Вивчайте.
:)
Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
як "блюзка" є піджаком :facepalm1: по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
-
А не простіше було дати лінк?
-
...зовсім недавно потрібно було декілька фраз цієї говірки, то якраз передивлявся ...у тому, що є в інтернеті, є деякі відмінності...треба Ларту питати...:)))
-
як "блюзка" є піджаком :facepalm1: по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
[/quote]
Нема жодної помилки.
Чоловічий "піджак" часом таки називають "блюзкою", нехай може це і помилково. Термін "маринарка" наразі у вжитку хіба у письменників.
-
як "блюзка" є піджаком :facepalm1: по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
Нема жодної помилки.
Чоловічий "піджак" часом таки називають "блюзкою", нехай може це і помилково. Термін "маринарка" наразі у вжитку хіба у письменників.
[/quote]
в мене тато все життя називав піджак маринаркою.
-
А не простіше було дати лінк?
Ходить у Фейсбуці.
-
Томкет - львів'янка?
-
Тато звідти
-
Львівська гвара. Вивчайте.
:)
Айно – так, правильно
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бзіки – примхи
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Блюзка – піджак
Брадрура/братрура – духовка
Брама – ворота
Брaтванка/бритванка – форма для випічки
Брісьо – животик
Бузя – рот, губи
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
Вогирок – огірок
Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
Вуйна – тітка
Вурвіш – нечемний хлопчик
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка, самогон
Гвер – автоматична зброя
Гонор – честь
Гостинец – траса
Гpизтиcя чимось – переживати за щось
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґалґан – нечемний хлопчик
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґзитися – дурачитися
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол
Ґунетко – кришка для кастрюлі
як "блюзка" є піджаком :facepalm1: по перше то жіночого роду і виключно жіночий верхній одяг
Ну так. Тут помилка якась. Чоловічий піджак на львівщині - то маринарка.
мої теща і тесть чоловічі піджаки називали блюзками
-
Айно - Так це Закарпаття , не Львіщина .
-
суржик как суржик
-
Томкет - львів'янка?
нова легенда :lol:
-
Кілішок?, зазвичай звучить як "кєлішок"
-
а ліжник, то чиє ?
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
-
"Стирку цирувала", так казали про бідну але охайну хазяйку.
-
шода що галицька говірка відмирає, і львів катастрофічно "українізується", з іншого боку чудовий ідиктор свій-чужий :) (tu)
-
Львівська гвара
більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
-
Бадиль – в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D
Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?
-
:laugh:
(https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/264218829_425688982370798_4216909159706911081_n.jpg?_nc_cat=102&ccb=1-5&_nc_sid=825194&_nc_ohc=vYurfRuGWkEAX8JnJpn&tn=AoWF2Ae4oNKXA_dh&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=c9ce0e8a8ef56c455c6696a9852ac289&oe=61AFDF85)
-
шода що галицька говірка відмирає, і львів катастрофічно "українізується", з іншого боку чудовий ідиктор свій-чужий :) (tu)
"А як же Львів?
Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком, а тоді перед російською. Пам’ятаймо, що кожна двомовність є переходовим станом. Незаперечні ознаки цього я бачу вже сьогодні у мові львів’ян.
Мовна шизофренія створює прокляте коло: з одного боку, є імператив всіляко підтримувати і поширювати мову. З іншого – змішування мови з «языком» руйнує українську мову і саму культуру. Нам кажуть, що говорити про це не можна, бо це нібито поділяє суспільство. Це маніпулятивний кремлівський наратив, який ставить за мету зберегти русифікацію і знищити українську мову, а з нею всю українську цивілізацію".
https://language-policy.info/2015/07/dvomovnist-yak-hvoroba-profesor-kolumbijskoho-universytetu-nazyvaje-ukrajinsku-movnu-sytuatsiyu-movnoyu-shyzofrenijeyu/
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
Мене це питання в дитинстві теж цікавило. Так і не з'ясувала, звідки це взялося.
-
:laugh:
(https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/264218829_425688982370798_4216909159706911081_n.jpg?_nc_cat=102&ccb=1-5&_nc_sid=825194&_nc_ohc=vYurfRuGWkEAX8JnJpn&tn=AoWF2Ae4oNKXA_dh&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=c9ce0e8a8ef56c455c6696a9852ac289&oe=61AFDF85)
Насправді все залежить від рівня освіти. У мене пацани з двора до 20 років казали 'адєзарант' та 'калійнізація'. Я не дивувався: 8 клясів школи, бурса і відсутність вищої освіти. Так буває, якщо батьки не мають часу на дитину
-
Бадиль – в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D
Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?
Не рухайте мене, я так бачу! :gigi:
-
Бадиль – в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Насправді скорше бовдур, 'ніякий', нікчемний.
І цих тем про галицькі діалекти було вже 'зо двайцять' :D
Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?
Було таке слово у вживанні. І казали - бадилю.
-
:laugh:
(https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/264218829_425688982370798_4216909159706911081_n.jpg?_nc_cat=102&ccb=1-5&_nc_sid=825194&_nc_ohc=vYurfRuGWkEAX8JnJpn&tn=AoWF2Ae4oNKXA_dh&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&oh=c9ce0e8a8ef56c455c6696a9852ac289&oe=61AFDF85)
Насправді все залежить від рівня освіти. У мене пацани з двора до 20 років казали 'адєзарант' та 'калійнізація'. Я не дивувався: 8 клясів школи, бурса і відсутність вищої освіти. Так буває, якщо батьки не мають часу на дитину
як на мене калідор звучить вогонь :super:
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
marynarka польск
marine jacke дойч
-
Львівська гвара
більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
В гварі третина германізми але в джерелах запозичень процес той самий.
Слова вже теж рідко в моденрновій хохдойчь вживаються.
Молодь і не вдуплить.
Bankbettel в меблевих магазинах не продають) тому не почуєш
Bettbank
Замість bratröhre вживають backofen
Теж застаріле слово
Шпітце як носак теж застралій віденський діалектизм
В гварі багато більше слів ніж в тому списку.
З австрійських часів
Три десятки легко докинути можна
-
В генрі багато більше слів ніж в тому списку.
Три десятки легко докинути можна
На львівщині навіть сусідні села можуть говорити діалетами, де 30% слів відрізняються. Та й по заходу загалом таке саме
-
Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком
А это и есть суржик чистой воды.
-
В генрі багато більше слів ніж в тому списку.
Три десятки легко докинути можна
На львівщині навіть сусідні села можуть говорити діалетами, де 30% слів відрізняються. Та й по заходу загалом таке саме
Так то ясно)
Діалектизми запозичені і у Відні є
Запозичення з чеськоі
Теж цікаво як місцеві перекручують слов'янські слова
В гварі мені більш цікаві германізми з огляду на походження дойчь чи вже через ідіш?
Чому шпацірен зайшло а шрайбен не зайшло хоча в транскарпатія шрайбати вживають.
Чому щебінь schotter в коломиї став шутер
Не лінгвіст етимолог але три сотні германських запозичень саме з гвари можна як ребус покрутити.
-
Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком
А это и есть суржик чистой воды.
Трохи не так
Суржик твориться від парасольковоі мови.
В Уа схід кацапська
На захід польска
Гвара це мікс мов і одна парасолькова там не відчутна.
То як подібно в сучасній укр слова вживати банити юзати і тд
То не чистий парасолькововий суржик
Англійську з натяжкою можна назвати парасольковою мовою для украінськоі.
Але стиль такий
Як шузи казати на взуття
Гей піпл і тд
Тут в молоді теж модно накинути діалектів чи запозичень)
Чи скорочень що не вдуплиш.
Не хохдойчь)
-
Бадиль – в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Ти краще признайся, в якому селі на Франківщині тебе вчили 'менше' писати з м'ягким знаком?
М'яким
-
зо два десятки - цілком літературні
і ще частина - загальноукраїнська розмовна
-
Якщо ситуація не зміниться і не буде покладено край політиці мовної шизофренії Львів, як і вся Галичина рано чи пізно втратить мову, поступившися нею спочатку перед суржиком
А это и есть суржик чистой воды.
Трохи не так
Суржик твориться від парасольковоі мови.
В Уа схід кацапська
На захід польска
Гвара це мікс мов і одна парасолькова там не відчутна.
То як подібно в сучасній укр слова вживати банити юзати і тд
То не чистий парасолькововий суржик
Англійську з натяжкою можна назвати парасольковою мовою для украінськоі.
Але стиль такий
Як шузи казати на взуття
Гей піпл і тд
Тут в молоді теж модно накинути діалектів чи запозичень)
Чи скорочень що не вдуплиш.
Не хохдойчь)
тут около четверти слов и на слабожанщине ходит
лингвистам еше на года будет над чем копья друг другу ломать
-
половину з того списку до Львова ніяким боком. а екзотичними ті слова є тому, що то звичайні запозичення з німецької і польської, що є недивним враховуючи тривалу окупацію. це те ж як і кацапізми і дикий суржик на сході.
-
Чому щебінь schotter в коломиї став шутер
Шутер (шутр) - він і є шутр. А де інакше кажут? :D
-
Багнет – штик
Багнет українською, штык, російською. Що не так?
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
Ні. Це полонізм
-
половину з того списку до Львова ніяким боком. а екзотичними ті слова є тому, що то звичайні запозичення з німецької і польської, що є недивним враховуючи тривалу окупацію. це те ж як і кацапізми і дикий суржик на сході.
З чеської теж.
-
Львівська гвара
більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
Угу, в забутому, може,і не вживається... а в прилеглих ду Львова селах всьо сі вживаї, як маї бути! B-)
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
Мене це питання в дитинстві теж цікавило. Так і не з'ясувала, звідки це взялося.
Так і є - від маринаж (польск), маринар (старе в Гал, ЗУ) - моряк - маринарка - піджак, куртка на гудзики, жакет.
-
Львівська гвара
більшість з написаного вже давно не вживається в розмовній мові, хіба що на якомусь забутому хуторі.
Угу, в забутому, може,і не вживається... а в прилеглих ду Львова селах всьо сі вживаї, як маї бути! B-)
Никаких проблем для всех окружающих их других сел и городов ,до тер пор. пока первые не начнут требовать от других общаться на их "единственно правильном"украинском языке.
А как местная устная языковая норма для общения-абсолютно нормально. естественно, обязано продолжаться и не умирать.
-
Чому щебінь schotter в коломиї став шутер
Шутер (шутр) - він і є шутр. А де інакше кажут? :D
Ти не на манхЄтені
Ти у вуйка в снЄтині
Бери шуфлю горни шутр
Шпануй граби крий пазури
Тримай фасун свій як шпіц
:-)o
-
:gigi:
-
Віденська гвара з слов'янських запозичень
lepschi лєпші краще
Du bist lepschi
Ти найкраща
pomali повільно
Du bist pomali
Ти на розлабоні
rosumisch розуміти
rosumisch nix
Нікуя не второпаю
powidln повидло
dalli далеко
Weg dalli
Пістуй звідси
wie gehts bratan - як йдеться брат як справи бро
-
вірно пушуть, чули в дитинстві купу цих слів від бабусь дідусів не тільки в галичині, тому що більшість слів були витіснені москалями з території україни під час процесу русифікації.
бо як так може бути, в українській мові слово келих є, а келішок (кілішок) вже немає, зате є рюмка. витискали українські слова, заміняли кацапськими, або наближеними ось і маємо результат
-
В начале 20 века в Лейпциге вышла книжка "Das Geschlechtleben des Ukrainischen Bauernvolkes" ("Статеве життя укрaїнських селян"). В двух томах. Один том посвящен историям из Западной Украины, которые собирал Гнатюк, второй - из Восточной, в которой фольклор записывал Тарасевский. Книга была издана в Лейпциге, тексты напечатаны латиницей и сопровождаются немецким переводом. Очень хорошо видно влияние языков тех государств, в которых находились эти части Украины, хотя матом с удовольствием пользовались и на востоке, и на западе.
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
Мене це питання в дитинстві теж цікавило. Так і не з'ясувала, звідки це взялося.
МАРИНА́РКА «літній чоловічий піджак»
запозичення з польської мови;
п. marynarka «чоловіча куртка», [mary natka] «матроський одяг» пов’язані з іт. marinara «бушлат із відлогою, матроська куртка», похідним від marina «морський флот»;
р. [марина́дка] «довгий жіночий жакет», [марина́д, марина́к, мариня́к] «тс.», [марена́тка] «короткий жіночий жакет», бр. [марна́тка] «куртка»;
марина́тка «верхній чоловічий і жіночий одяг, схожий на свитку»
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0
-
вірно пушуть, чули в дитинстві купу цих слів від бабусь дідусів не тільки в галичині, тому що більшість слів були витіснені москалями з території україни під час процесу русифікації.
бо як так може бути, в українській мові слово келих є, а келішок (кілішок) вже немає, зате є рюмка. витискали українські слова, заміняли кацапськими, або наближеними ось і маємо результат
та немає там рюмки, за таке слово мої знайомі могли б мені й писок набити, або, як мінімум, зі мною після цього терміну не вживати
-
вірно пушуть, чули в дитинстві купу цих слів від бабусь дідусів не тільки в галичині, тому що більшість слів були витіснені москалями з території україни під час процесу русифікації.
бо як так може бути, в українській мові слово келих є, а келішок (кілішок) вже немає, зате є рюмка. витискали українські слова, заміняли кацапськими, або наближеними ось і маємо результат
та немає там рюмки, за таке слово мої знайомі могли б мені й писок набити, або, як мінімум, зі мною після цього терміну не вживати
є чарка, стакан
-
Маринарка від маринєж (моряк), нє?
З польського словника;
marynarka (język polski) kraw. rodzaj męskiej kurtki, noszonej jako część garnituru lub munduru
піджак(пол.) крав. тип чоловічого піджака, який носять як частину костюма або уніформи
etymologia:
pol. marynarz + -ka
marynarz (język polski) człowiek należący do załogi okrętu lub statku
моряк (пол.)людина, що належить до судна або екіпажу судна;
etymologia:
wł. marinaio < p.łac. marinarius < łac. marinus → morski
іітал.marinaio< піз.лат.marinarius< лат. marinus
-
Yo no soy marinero (я не моряк). La/El mar іспанською це море. До чого тут піджак?? Anyway.
-
Намішано з говіркою Закарпаття.
Наприклад, айно. Доречі, це з турецької. Там то означає "аналогічний", "подібний".
-
а ліжник, то чиє ?
Гуцульське
-
вірно пушуть, чули в дитинстві купу цих слів від бабусь дідусів не тільки в галичині, тому що більшість слів були витіснені москалями з території україни під час процесу русифікації.
бо як так може бути, в українській мові слово келих є, а келішок (кілішок) вже немає, зате є рюмка. витискали українські слова, заміняли кацапськими, або наближеними ось і маємо результат
Все дуже просто: в часи Речі Посполитої був фактично один український мовний масив, хоч і з діалектами, від Галичини і до Слобожанщини.
А потім - пішло: русифікація Слобожанщини почалась у кінці 17 ст, Лівобережжя - початок 18 ст, Правобережжя (Полісся і Поділля) - кінець 18 ст, Волині, Холмщини і Підляшшя - поч 19 ст, ну а до Галичини, Буковини і Закарпаття узкій мір прийшов тільки у половині 20 ст зі совком, тому в Галичині найбільш європейське і найменше вражене рускім мірам і совком україномовне населення (Буковина і Закарпаття - теж би так було, але там є етнічні ньюанси і московська церква засіла в часи совка і кучмізму).
-
Блюзка – піджак
Ніколи не чув.
Ми вживали Маринарка
-
Львівська ГВАРА... :facepalm: ТС чула дзвін...Мене невчасно забанили... :weep:
Але про то пізніше. Зараз нІколи.
Лише одне напишу: Гвара - це мова польських низів і зовсім не галицький лексикон.
-
...зовсім недавно потрібно було декілька фраз цієї говірки, то якраз передивлявся ...у тому, що є в інтернеті, є деякі відмінності...треба Ларту питати...:)))
Питайте. Мене вже випустили. :rotate:
-
Намішано з говіркою Закарпаття.
Наприклад, айно. Доречі, це з турецької. Там то означає "аналогічний", "подібний".
Айно інколи невірно визнавчають як скорочене файно.
Але то є транскарпатський спосіб говорити ТАК по словацьки ANO ано
Як підтвердження (типу слова точно)
Схоже що то перекручене германське Genаu (точно)
TAK в словаків окремо теж є
Парасолькова турецька для словацькоі дуже спірне твердження
В часи османів на балканах словаки жили далеко в горах в міксі з германцями.
Для чехи і словак парасолькова мова німецька через бавароавстрійський діалект.
Словаки і чехи виривали германські слова з коріням в часи Масарика.
Доходило до комізму але германський вплив вони зменшили.
Але в побуті запозичення залишилися.
Теж своєрідна гвара)
Що чехи що австрійці наприклад ТАК промовляють однаково Jo (хохдойчь Ja)
Якщо на вулиці почуєш тільки одне йоО йоО фіг вдуплиш чи чех чи австрієць)
-
Норм тема , коли чую ці слова - серце радіє .... ;)
-
Половину слів ніколи не чув.
-
Львівська ГВАРА... :facepalm: ТС чула дзвін...Мене невчасно забанили... :weep:
Але про то пізніше. Зараз нІколи.
Лише одне напишу: Гвара - це мова польських низів і зовсім не галицький лексикон.
В старттопі був поданий список діалектичних запозичень що використовували по всій Галичині і обізвано то було гварою)
Визнане трактуванея.
Льві́вська гові́рка, також льві́вський субдіалект, льві́вська ґва́ра — міська говірка, урбаністичний лінгвофеномен, що сформувалася у Львові в результаті змішання південно-західних говорів української мови та польської мови, зі значними домішками німецької та єврейської лексики за часів австрійського та польського правління.
Львівську ґвару інколи поділяють на три види: на українській основі, польській та єврейській — відповідно до переважання запозичень з певної мови.
Якщо гвару звужувати до кримінального чи соціального (низи) аспекту вилізає цікавий феномен.
І в Одесі і у Львові кримінальний жаргон рясніє запозиченнями з ідіш.
Тому Фраєр і там і там.
Хоча імперіі різні.
...
Бери щуфлю кидай шутр говорили і у Львові і селах де поляків іудєйців чи львівських батяр х іх "гварою" в очі не бачили.
Бери совкову лопату і кидай щєбьйонку по селах в той час не звучало
Та і зараз не дуже)
-
половина німецькі слова ослов"янені
половина полонізми
половина місцеві діалекти котрі вживанні не лише у Львові
коротше - суржик тіки навпаки
от якого біса питається брати примітивну мову низів і робити з того фетиш? (ще одне слово ін походження)
тоді і суржик Суми-Полтава треба вивчати бо то ж "культура"!
-
Львівська ГВАРА... :facepalm: ТС чула дзвін...Мене невчасно забанили... :weep:
Але про то пізніше. Зараз нІколи.
Лише одне напишу: Гвара - це мова польських низів і зовсім не галицький лексикон.
В старттопі був поданий список діалектичних запозичень що використовували по всій Галичині і обізвано то було гварою)
Визнане трактуванея.
Льві́вська гові́рка, також льві́вський субдіалект, льві́вська ґва́ра — міська говірка, урбаністичний лінгвофеномен, що сформувалася у Львові в результаті змішання південно-західних говорів української мови та польської мови, зі значними домішками німецької та єврейської лексики за часів австрійського та польського правління.
Львівську ґвару інколи поділяють на три види: на українській основі, польській та єврейській — відповідно до переважання запозичень з певної мови.
Якщо гвару звужувати до кримінального чи соціального (низи) аспекту вилізає цікавий феномен.
І в Одесі і у Львові кримінальний жаргон рясніє запозиченнями з ідіш.
Тому Фраєр і там і там.
Хоча імперіі різні.
...
Бери щуфлю кидай шутр говорили і у Львові і селах де поляків іудєйців чи львівських батяр х іх "гварою" в очі не бачили.
Бери совкову лопату і кидай щєбьйонку по селах в той час не звучало
Та і зараз не дуже)
половину тих слів казали мої дідусі-бабусі котрі зовсім не на Галиччині - хоча як вони казали "то було за Польші "
-
Накину...
"Іду я по штреці, а за мнов шандар з дубельтівков по крчах. Я лап го з а пошитє, надавав му по варгах і пішов до Бога на скаргу"
:laugh:
-
половина німецькі слова ослов"янені
половина полонізми
половина місцеві діалекти котрі вживанні не лише у Львові
коротше - суржик тіки навпаки
от якого біса питається брати примітивну мову низів і робити з того фетиш? (ще одне слово ін походження)
тоді і суржик Суми-Полтава треба вивчати бо то ж "культура"!
Аякже! Я от рибалю влітку, там селяни з коровами так розмовляють , що взагалі мова нелюдська, бугикають-мугикають. Кричать та луплять тваринок. Якось хотів записати, але соромно стало-ще піде інетом, і визнають українців нижче якихось масаїв.
-
Львівська гвара. Вивчайте.
Так отож.
Вже я написала, що Гвара (львівська/нельвівська) - це "суржик" низів, тобто не тільки неосвічених верств населення, але й різних батярів і волоцюг.
Кримінал мав свій жаргон, в котрому було лише одне слово українського походження - з'іванити.
І Гвара і той львівський жаргон - це "мова" поляків. Саме слово гвара - його українець не придумав, галичанин, як істинний русин, українець свою мову так зневажливо не назве.
Тому ліпити сюди галицький лексикон - нерозумно і недоречно.
Вивчати треба Галицьку МОВУ - вона того заслуговує, вишукану, м'яку, мову інтелігенції. Цю мову плекали письменники, карбували науковці.
В неї треба вслухатися, щоб не тільки слова запам'ятати, а й вишукану галицьку вимову. Н-д, таку гарну вимову має митрополит Шевчук.
Та й сама мова - це ж не тільки лексика, це словесні звороти, сталі вирази, прислів'я, це те, що формувалося віками.
Не хочу, щоб піднімалася гілка, з такою потврною назвою, тому відкрию нову.
-
Львівська гвара. Вивчайте.
Так отож.
Вже я написала, що Гвара (львівська/нельвівська) - це "суржик" низів, тобто не тільки неосвічених верств населення, але й різних батярів і волоцюг.
Кримінал мав свій жаргон, в котрому було лише одне слово українського походження - з'іванити.
І Гвара і той львівський жаргон - це "мова" поляків. Саме слово гвара - його українець не придумав, галичанин, як істинний русин, українець свою мову так зневажливо не назве.
Тому ліпити сюди галицький лексикон - нерозумно і недоречно.
Вивчати треба Галицьку МОВУ - вона того заслуговує, вишукану, м'яку, мову інтелігенції. Цю мову плекали письменники, карбували науковці.
В неї треба вслухатися, щоб не тільки слова запам'ятати, а й вишукану галицьку вимову. Н-д, таку гарну вимову має митрополит Шевчук.
Та й сама мова - це ж не тільки лексика, це словесні звороти, сталі вирази, прислів'я, це те, що формувалося віками.
Не хочу, щоб піднімалася гілка, з такою потврною назвою, тому відкрию нову.
Вам там вище про гвару відповіли.
Мені ліниво цитувати.
а так - практично всі наведені слова були у вжитку моїх бабусь, дідусів, батьків і іншої старшої родини.
-
++++++++++++++
-
...зовсім недавно потрібно було декілька фраз цієї говірки, то якраз передивлявся ...у тому, що є в інтернеті, є деякі відмінності...треба Ларту питати...:)))
Питайте. Мене вже випустили. :rotate:
...дякую, Ларто, вже розібрався, і головне, що ви сказали, це, скоріше, польська говірка...:)))
-
...зовсім недавно потрібно було декілька фраз цієї говірки, то якраз передивлявся ...у тому, що є в інтернеті, є деякі відмінності...треба Ларту питати...:)))
Питайте. Мене вже випустили. :rotate:
...дякую, Ларто, вже розібрався, і головне, що ви сказали, це, скоріше, польська говірка...:)))
:)
-
Питайте. Мене вже випустили. :rotate:
...дякую, Ларто, вже розібрався, і головне, що ви сказали, це, скоріше, польська говірка...:)))
:)
...деякі із цих слів супроводжували мене в дитинстві і не у Львові..:)))
-
...дякую, Ларто, вже розібрався, і головне, що ви сказали, це, скоріше, польська говірка...:)))
:)
...деякі із цих слів супроводжували мене в дитинстві і не у Львові..:)))
Та там накидано... :facepalm: Якісь невіглас то складав, ще й обізвав зневажливо. :weep:
Якась контра. :gigi:
-
Так у Львові не говорять.
Невідомо звідки тс взяла цей сленг але я 80% слів ніколи в житті не чув.
Це якась абракадабра нмд.
-
Так у Львові не говорять.
Невідомо звідки тс взяла цей сленг але я 80% слів ніколи в житті не чув.
Це якась абракадабра нмд.
Мені знайомі практично всі слова, але вони намішані дуже різношерстно: і ті, що дійсно вживаються щодня, і ті, котрі років 80 назад десь там колись сказав якийсь батяр, перекрутивши на свій лад, чи якась перекупка привезла на Ринок зі свого села разом з яриною.
До речі, піджак таки називали блюзкою. Слово піджак поширилося десь у 70-ті рр.
-
Так у Львові не говорять.
Невідомо звідки тс взяла цей сленг але я 80% слів ніколи в житті не чув.
Це якась абракадабра нмд.
та ну, невірю, навпаки 90% слів це слова які просто не можна було не чути живучи у львові хоч якийсь час
-
так здається ґвара це ж прикол?
Синтетична мова придумана якимось письменником заради приколу.
Ліньки шукати яким
-
Так у Львові не говорять.
Невідомо звідки тс взяла цей сленг але я 80% слів ніколи в житті не чув.
Це якась абракадабра нмд.
Мені знайомі практично всі слова, але вони намішані дуже різношерстно: і ті, що дійсно вживаються щодня, і ті, котрі років 80 назад десь там колись сказав якийсь батяр, перекрутивши на свій лад, чи якась перекупка привезла на Ринок зі свого села разом з яриною.
До речі, піджак таки називали блюзкою. Слово піджак поширилося десь у 70-ті рр.
блюзка це жіноче вбрання
Піджак не вживали, бо була маринарка
-
Так у Львові не говорять.
Невідомо звідки тс взяла цей сленг але я 80% слів ніколи в житті не чув.
Це якась абракадабра нмд.
Мені знайомі практично всі слова, але вони намішані дуже різношерстно: і ті, що дійсно вживаються щодня, і ті, котрі років 80 назад десь там колись сказав якийсь батяр, перекрутивши на свій лад, чи якась перекупка привезла на Ринок зі свого села разом з яриною.
До речі, піджак таки називали блюзкою. Слово піджак поширилося десь у 70-ті рр.
блюзка це жіноче вбрання
Піджак не вживали, бо була маринарка
На жіночий стрій казали переважно - блузочка, чи блузка. А на свой піджак мій тато казав блюзка (таке слово було сформоване міськими українцями-галичанами).
Слово "маринарка" теж жило.
-
так здається ґвара це ж прикол?
Синтетична мова придумана якимось письменником заради приколу.
Ліньки шукати яким
Можливо, але не впевнена, що то письменницьке творіння. Але хтось намагається те брудне слово натягнути на Галичину. Десь там в тих колах, де ТС обертається.
-
Мені знайомі практично всі слова, але вони намішані дуже різношерстно: і ті, що дійсно вживаються щодня, і ті, котрі років 80 назад десь там колись сказав якийсь батяр, перекрутивши на свій лад, чи якась перекупка привезла на Ринок зі свого села разом з яриною.
До речі, піджак таки називали блюзкою. Слово піджак поширилося десь у 70-ті рр.
блюзка це жіноче вбрання
Піджак не вживали, бо була маринарка
На жіночий стрій казали переважно - блузочка, чи блузка. А на свой піджак мій тато казав блюзка (таке слово було сформоване міськими українцями-галичанами).
Слово "маринарка" теж жило.
це якась вигадка
-
блюзка це жіноче вбрання
Піджак не вживали, бо була маринарка
На жіночий стрій казали переважно - блузочка, чи блузка. А на свой піджак мій тато казав блюзка (таке слово було сформоване міськими українцями-галичанами).
Слово "маринарка" теж жило.
це якась вигадка
Прочитайте на початок працю Шевельова "Галицька мова" - багато проясниться.
Галицька інтелігенція століття працювала над своєю мовою. Ще одна пізказка - НТШ. Теж з їхньою мовною діяльністю варто ознайомитися.
Я виростала в такому середовищі, знаю від батьків, від оточення, як то все формувалося і плекалося, тому... ;)