Ну я теж накину тоді трошки на вентилятор:
1. Станционный смотритель (Пушкин).
2. Герой нашего времени (Лермонтов).
3. Кавказький цикл (Толстой).
4. Анна Каренина (Толстой).
5. Преступление и наказание (Достоевский).
6. Мы (Замятин).
7. Оповідання Чехова.
8. Защита Лужина (Набоков).
9. Тихий Дон (Шолохов).
10. Колымские рассказы (Шаламов).
Розгорнути попередні цитати...Тут ще більше лайна...
Хто наступний покаже колекцію лайна?
Користуючись моїми конституційними правами, відкриваю дану тему, аби шановні дописувачі ФУП поділились своїми улюбленими російськими художніми творами (русской литературы). Російська культура в новій державотворчій парадигмі стає частиною, підмножиною великої української. Тому нам потрібна власна, не пов'язана з Москвою, філософська та наукова концепція, історичний дискурс, систематизація та культурний код російської культури як підмножини української.А гдє марініна?) гдє валкадав?) гдє?)
Перевагу прошу віддавати романам, але якщо серед найулюбленіших є новели, повісті, логічно об'єднані добірки майстрів короткої прози або поезії - будь-ласка. Також прохання враховувати тільки твори, оригінально створені російською мовою, уникати російських за походженням письменників, які писали іншими мовами (наприклад, Набоков в еміграції).
Мій топ-10:
1. Фёдор Достоевский - Бесы
2. Андрей Платонов - Чевенгур
3. Михаил Шолохов - Тихий Дон
4. Венедикт Ерофеев - Москва - Петушки
5. Михаил Булгаков - Мастер и Маргарита
6. Аркадий и Борис Стругацкие - Град обреченный
7. Виктор Пелевин - Generation П
8. Фёдор Достоевский - Братья Карамазовы
9. Антон Чехов - Вишнёвый сад
10. Андрей Белый - Петербург (1-е издание)
Виправлено.
Без сумніву, для мене, у них є вартісні художні твори.Бродський жидівський хуєсос який так і не поняв хто він - руський чи жид)
Але нагадувати про це зараз - провокація.
Навіщо?
пс
Процитуй ще твір лавреата нобелівського премії "На незалежність України".
Там нобелівський лавреат постає у всій красі рафінованого і не дуже шовінізму.
Що ж тоді говорити про не нобелівських лавреатів.
Навіщо?Надихнувся сусідніми темами та тейками slp, що російська культура то є українська культура.
Розгорнути попередні цитати...А гдє марініна?) гдє валкадав?) гдє?)
А гдє марініна?) гдє валкадав?) гдє?)Можна окремо добірку росіського фентезі.
Розгорнути попередні цитати...Надихнувся сусідніми темами та тейками slp, що російська культура то є українська культура.
Все, що слід прочитати у цапів - це Михайлу нашого, Євграфовіча.А коли це він наш став?
Там усі діагнози, що було у цапів і що буде.
Решта - дурного смаку переспіви чужих ідей.
Я зараз можу читати тільки Владіміра Сорокіна, рік тому перечитав Сахарний Крємль)Сорокін норм - я про доктора гарі на прочитав трилогію - там кацапи в усій своїй красі )
Доволі непогано. Як червоноармійці в санаторії зігнали відпочиваючих, що танцювали чарльстон, та почали ото свої стрибки на корточках під гармонь - вогонь! Я там дізнався слово "проституировать" і почав багато його вживати на радість вчителям.Розгорнути попередні цитати..."Как закалялась сталь" - ось де шедевр...
Розгорнути попередні цитати...Можна окремо добірку росіського фентезі.
Яке лайно...
Розгорнути попередні цитати...Книжки будеш палати?
Тоді рекомендує :
Павлов И.П. "Об уме вообще, о русском уме в частности"...
Якось схоже...
Це рейтинг постіронічного споживання.Розгорнути попередні цитати...Там де отважний спєцназавєц провалюється в 41 і допомагає дєдам пабєдіть праклятих фашистав і злобних укрАінскіх бандєравцаф?
Галина резво прыгнула, и тут колоссальнейший удар сотряс атлетическое, девичье тело. Огромная лапа таракана-тираннозавра по касательной задела ее. Хотя сама туша экспресс пронеслась мимо. Но этого, к сожалению, оказалось достаточно, чтобы она влетела в заросли, вращаясь словно пропеллер истребителя. Длинные шипы кустов вонзились в её гладкую, золотисто-оливковую кожу девчонки. Они бы порвали её, если не защитное зелье, значительно увеличившее упругость и крепость плоти. Боли Галина не чувствовала, она была наполовину оглохшей. Но внутри её уже бушевал ураган, ярость битвы переполняла воительницу-комсомолку.
Користуючись моїми конституційними правами, відкриваю дану тему, аби шановні дописувачі ФУП поділились своїми улюбленими російськими художніми творами (русской литературы). Російська культура в новій державотворчій парадигмі стає частиною, підмножиною великої української. Тому нам потрібна власна, не пов'язана з Москвою, філософська та наукова концепція, історичний дискурс, систематизація та культурний код російської культури як підмножини української.Читати можна все, що завгодно якщо не ставитись до друкованого слова як до пророчого.
Перевагу прошу віддавати романам, але якщо серед найулюбленіших є новели, повісті, логічно об'єднані добірки майстрів короткої прози або поезії - будь-ласка. Також прохання враховувати тільки твори, оригінально створені російською мовою, уникати російських за походженням письменників, які писали іншими мовами (наприклад, Набоков в еміграції).
Мій топ-10:
1. Фёдор Достоевский - Бесы
2. Андрей Платонов - Чевенгур
3. Михаил Шолохов - Тихий Дон
4. Венедикт Ерофеев - Москва - Петушки
5. Михаил Булгаков - Мастер и Маргарита
6. Аркадий и Борис Стругацкие - Град обреченный
7. Виктор Пелевин - Generation П
8. Фёдор Достоевский - Братья Карамазовы
9. Антон Чехов - Вишнёвый сад
10. Андрей Белый - Петербург (1-е издание)
Виправлено.
Так, хильнувши перед цим спєрми сталіна для храбрості)Розгорнути попередні цитати...Там де отважний спєцназавєц провалюється в 41 і допомагає дєдам пабєдіть праклятих фашистав і злобних укрАінскіх бандєравцаф?
Розгорнути попередні цитати...Так, хильнувши перед цим спєрми сталіна для храбрості)
Віктор Астаф'єв Пєчальний дєтєктів
Віктор Астаф'єв Прокляти і убіти
Віктор Астаф'єв Царь-риба
Володимир Солоухін Камєшкі на ладоні Чьорниє доскі
Васілій Шукшин Оповідання
Георгій Паустовський Автобіографічна трилогія (я в курсі, що він на нас плювався там, проте є багато цікавого)
Пьотр Толстой Жертви Ялти
Валєнтін Распутін Прощаніє с Матьорой
Алєксандр Шумілін Ванька-ротний
А.П.Чєхов Усе.
Р.Салтиков-Щєдрін ВСЕ !
Бунін Все.
Цитата з Ванькі-Ротного
если вы увидите увешанного наградами, знайте, что любая из [них] имеет обратную сторону. Воевали и шли под свинец не те, кто погонял нас, ротных, по телефону, не те, кто рисовал на картах кружочки и стрелы, не те, кого стригли и помадили [в тылу]… Начальники… по телефону требовали, угрожали… расправой, крыли трёхэтажной матерщиной. А когда я являлся с докладом — снисходительно улыбались… иронично удивляясь… [и] не стеснялись прямо в глаза спросить: — Ты ещё жив? А мы думали, что тебя убило! И деревню не взяли?.. Смотри[те] — он даже не ранен!.. Невидимая стена разделяла фронт на два лагеря. Одни сидели в тылу… за солдатскими спинами, а мы ценой своей жизни и крови добывали им деревни. Чем тупей и трусливей были они, тем настойчивей и свирепей гнали… нас вперёд. Мы были жертвой их промахов, неумения и неразберихи. Все эти прифронтовые „фронтовики“ и „окопники“ должны [теперь] тихонько сидеть… гадить в галифе и помалкивать в тряпочку о том, что они воевали и видели войну, чтобы ненароком не испачкаться в собственном дерьме… Я служил службу „погонялы“ своих солдат на верную смерть. В этом я признаюсь, беру на себя вину [и] каюсь — на мне лежит этот тяжкий грех. А начальники мои перед солдатами остались не виновными. Они… не кричали, в атаку их… не гнали, трибуналом не пугали, [ведь] у них были для этого командиры рот — Ваньки ротные!.. Не думайте, что я что-либо сгущаю, мне иногда от обиды просто хочется всех подальше послать! Как они только выжили, сидя у нас за спиной?!.. Мы были тем мусором, цена жизни которого была мала и ничтожна…
Я як був піонєром читав таку грубу книжку "дети - герої".
Бля, тоді навіть читалось з захопленням і гордість брала за зою, павліка і марата.
Розгорнути попередні цитати...ось ці дописувачі.
вони ментально можуть бути нашими співвідчизниками?
я ніяк не можу зрозуміти тих, хто тілом тут, а сам здає координати дитячих садочків для ракетних ударів.
але.
якщо у них світосприйняття не українське.
чи можна від них чекати іншого?
Розгорнути попередні цитати...Шукшина забув, я би ще Олександра Гріна додав
