Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

І знов про тюрків - на ФУПі інтелектуальна дискусія

я все ж таки притримуюсь найбільш очевидного твердження, - тюрків взагалі було небагато.
А монголів так і зараз зовсім мало

Особливість переважної більшості кочовиків була в тім, що вони завдяки своїй мобільності були здатні контролювати великі території невеликою кількістю людей
Та й для коней та худоби потрібні були більші площі пасовищ, ніж потрібно для хлібороба площі ораної землі.

Якщо вони когось завойовували, то воювали звичайно з такою ж порівняно невеликою кількісно місцевою елітою
Після перемоги над якою самі могли стати місцевою елітою та знімати данину з хліборобів (податки)

То про що взагалі може бути суперечка?

Генотипно тюрки вплинули на переважну більшість українців не більше, ніж аристократичні фамілії Аксакових, Юсупових, Салтикових та інших нащадків татар на мільйони російських Іванових, Петрових, Сидорових, Фролових. Тобто вкрай мало

Але в козацькій старшині, так же як і в родах дрібної (малоземельної) і не дуже дрібної польської, литовської, білоруської, української та смоленської "порубіжної" шляхти тюркська домішка відчувалась значно більше.

Той же Богдан-Зиновій Хмельницький, польський шляхтич, антропологічно виглядав вилитим турком- і в ті часи на це ніхто не дивився, це було нормальним.

Зрештою, "сарматська теорія походження шляхти" була розповсюджена та популярна серед самої польської шляхти,- вони одягались підкреслено чудернацько в порівнянні з типовим європейським одягом, в якісь химерні шапки з лисячими хвостами та в шуби, підперезані кушаками , вибривали собі на головах всілякі тюркські чуприни з прибамбасами - думка про інше етнічне походження, ніж у звичайних поляків, складало предмет їхньої гордості. Вони навіть примушували художників так себе зображувати, такими собі кочовиками.

В решті решт, польська кіннота в певні часи навіть вважалась (за свідченням того ж Бопляна) найкращою в Європі саме завдяки їм, нащадкам тюрків.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія