Ми здесь неместние, отстали от поезда...(с)циг. фольк.
Насправді, буду просити допомоги.
Це - Андрій, командир одного з загонів молодої але вже зубастої 144ої окремої піхотної бригади.
Знаю його з дитинства - зі школи, бо наші батьки служили разом, та досі ми дружимо родинами.
Бригада новостворена, збирати донати не вміє, підтримки великої не має. От якби був в них був термоядерний реактор по типу нашої Наталії, але вона є рідкісний екземпляр. Таких зараз не роблять нажаль.
Андрій збирає на машину, яка вкрай потрібна на війну. Хлопці воюють на Донеччині, або у пеклі, або десь близько біля нього.
Я розумію шо всі стомлені, та перевантажені волонтерськими обов"язками, але якшо є можливість допомоги копійчиною, ми всі були б дуже Вам вдячні.
https://send.monobank.ua/jar/2igJYnFkuzІсторія цього хлопця цікава. Вони жили у Криму, бо батько там служив. Коли бахнув 2014, треба були вибирати бік. Родина залишила все, та переїхала у Одесу, коли ще була можливість. Андрій пішов воювати. Зараз він офіцер ЗСУ.
