Так само на YouTube можна знайти цю пісню в автентичному виконанні, наприклад, "А в нашого шума" Насті Зеленько з села Розумівка на Кіровоградщині.
"Слова дивно-смішні, з претензією на зелене щось. Спеціально заспівано, щоб ми не могли розібрати слів та кожен додумував своє. Незрозуміло, чи жоми, чи жопи. Якби була публіка на Євробаченні, а не онлайн-формат, наші музиканти довели б її до екстазу", - розповів у коментарі "Газеті по-українськи" музикальний ведучий Ігор Кондратюк.
Веснянка, якій тисячі роківНасправді ж "Шум" - дуже давня українська веснянка, яка походить з дохристиянських часів та ритуалів, пов'язаних з природою.
Фольклористи вивчають її багато років, про "Шум" писали і Борис Грінченко, і Михайло Грушевський.
Як відзначає кандидат філологічних наук Лідія Козар у статті про "весняну обрядовість", у таких танцях-гаївках та веснянках, як "Шум", збереглися "риси анімістичного світогляду".
Анімізм - це віра у те, що всі предмети, а також тварини і рослини мають душу. Такими були вірування ще у первісних людей, пізніше вони оформилися у різні язичницькі культи, а згодом зникли чи видозмінилися під впливом християнства.
Етнограф Валерій Войтович у книзі "Міфи та легенди давньої України" відзначає, що "Шум" - це звертання до бога лісу Шума (або Шумлячого), щоб природа прокинулася навесні.
У деяких південнослов'янських мовах, зокрема сербській, слово "шум" ("шума") до цього часу означає "ліс".
Часті повтори у тексті слів з літерою "ш" ("Шума", "Шуме", "шуба") - це магічні заклинання, наприклад, щоб скоріше розпустилися дерева.
Набагато пізніше, вже у християнські часи, веснянка "Шум" перетворилася просто на хоровод, який виконували на Великдень.
Тоді ж, як вважав Михайло Грушевський, до пісні додали "жартівливі пародійні рими", коли "хоровод зійшов на просту забаву".
Що кажуть Go_A
"Основа цієї пісні - обряд, який українці проводили навесні: шумом закликали весну. Це все проводилося колективно. Вважалося, що якщо щось робити разом, то загальне бажання обов'язково збудеться", - пояснила "Фокусу" вокалістка Катерина Павленко.
"Вся українська обрядовість побудована на тому, що люди збиралися всі разом і вірили, що пісні мають магічну силу. Зокрема закликання весни - це було дуже важливе обрядодійство. Люди виходили, співали і таким чином вони вірили, що весна прийде швидше", - додала вона у розмові з "Радіо НВ".
Катерина Павленко також відзначила, що все це - вірування українського Полісся.
"Що стосується "Шуму", то цього року я дуже сильно заглибилася саме в обрядовість Чорнобильського Полісся і Полісся загалом. Там були зовсім інші обряди і трошки навіть інші вірування в українців. Це було дуже цікаво, вони надавали магічних сил кожному предмету, які їх оточували, і вони вірили, що по суті шум - це дух лісу", - розповіла співачка.
Кліп і коронавірус
Відео, яке записали музиканти на "Шум", набрало вже більше мільйона переглядів.
У ньому вони танцюють хоровод у костюмах хімічного захисту на горі Щекавиця у Києві.
Музиканти зізнаються, що це не якийсь маніфест про карантин, а просто експеримент.
"Ввечері зібралися, пішли в торговий центр, купили захисні костюми і вирішили просто на телефон зняти якесь смішне відео", - розповіла Катерина Павленко ТСН.
Хоча карантин, звісно, наклав свій відбиток.
"За умовами карантину, не можна наближатися один до одного ближче, ніж на півтора метри, тому ми вирішили для безпеки одягнути нашу масовку в костюми. Щоб ніхто до нас не причепився, що ми зараз ведемо хороводи", - пояснила вокалістка "Фокусу".
Тепер пісні "Шум" готують аранжування спеціально під формат Євробачення.
Конкурс відбудеться у травні в Роттердамі.
Щоправда, невідомо, як саме проходитимуть виступи та скільки глядачів на них пустять.
https://www.bbc.com/ukrainian/news-55979577 
говорити про наших точно будуть
