Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

шановне **(закордонне) панство, а якими мовами володіють ваші діти й онуки?

Добре коли діти до трьох років вивчать одну мову (мої діти вчили українську) дальше йшли у дитячий садок і там за три роки вивчали досконало іншу мову.

"Досконало" - это как?
   
У нас в сім'ї українська та французька. За відчуттям  українську знає трохи краще. В садочку швейцарська німецька, та то він вивчить без проблем... Головне, щоб мову батьків знав. Садочок один український на весь кантон, та поки ходимо в інший. Далі подивимось
   
Обоє дітей народились за кордоном. Старший говорить і вміє читати. Молодший - все розуміє,  але відповідає англійською. Дуже важко вчити мову, коли словниковий запас набагато кращий англійською.
   
Обоє дітей народились за кордоном. Старший говорить і вміє читати. Молодший - все розуміє,  але відповідає англійською. Дуже важко вчити мову, коли словниковий запас набагато кращий англійською.

Дело не в запасе, тут вопрос в окружении, необходимости общаться на том или ином языке.
   
Старший син вільно спілкується:
- польською
- англійською
- німецькою
- українською важче, але зараз наздоганяє, пручався, для нього німецька типу була альтернативою українській, ну типу юнацький бунт, але коли стукнуло 18, то допетрав й тепер українська - його фаворит і тролить німчуру.

Молодший:
- іспанська
- українська
- англійська
   
Хто б міг подумати, що і я стану "закордонним панством" :(
Син вдома спілкується українською, в школі мінімально німецькою, трохи англійською, українською.
Німецьку вчить неспішно, а от англійську заповзято, бо і словниковий запас більше, і його однолітки її знають.
Суботня українська школа є, але від нас далеко, з іншого боку Гамбурга, і на літо закрилася. Не знаю, що там викладають, а от панотців на останньому дзвонику бачила, релігійна складова присутня напевно.
Українську мову навряд чи забуде, в 10 років виїхав.
   
Коли діти пішли в початкову українську школу в Торонто, почали намагатися говорити до мене англійською.
Я категорично відмовлявся. Тепер, вже дорослі, вони звертаються до мене українською, але смс-ки
пишуть англійською.
   
Головна англійська. Потім Французька. Трохи мандарину, іспанська тільки коли з тваринами розмовляє. Українська початкова. Ходить у недільну українську та церковну школу.
Але малий ще. Маю надію на прогрес. Старша доросла вже. Тільки англійська,  але дуже любить Українську. В неї дуже цікаво виходить із ірландським акцентом. Буде більше практики- буде розмовляти. Жінка англійською і деколи російською до мене говорить. Я потроху вбиваю у собі москаля. Все меньш говорю російською. Я говорю на багатьох мовах,  але сама улюблена -  буковинський говір.
   
От прийдуть вони в школу і буде ЖОПА, я вже таке бачив. Півроку пекла.
нічого страшного, діти легко адаптуються. Та і півроку пекла краще ніж все життя пекла розмовляти з своїми дітьми нерідною мовою
   
нічого страшного, діти легко адаптуються. Та і півроку пекла краще ніж все життя пекла розмовляти з своїми дітьми нерідною мовою

для більш ніж трітини украінців рідна мова російська ..
   
"Досконало" - это как?

 Вільно.
   
не знаю чому, ... ні,  точніше здогадуюся.  Але ця гілка навіяла на мене більше суму ніж ті, в яких йде мова про наші військові втрати, розбомблені міста та села ...
   
От прийдуть вони в школу і буде ЖОПА, я вже таке бачив. Півроку пекла.
Нічого страшного. Діти за рік-два чудово опановують нову мову.
А от не втратити свою мову і ідентичність за кордоном - оце задача, і дійсно непроста.
   
А от не втратити свою мову і ідентичність за кордоном - оце задача, і дійсно непроста.
Непроста ця задача виключно якщо закордоном стає паРаша. Там не просто практично будь-хто втрачає свою ідентичність, там вони стають затятішими коцапами ніж самі коцапи.
А деінде ніхто ні до чого не примушує. Тільки знання мови держави і все.
   
не знаю чому, ... ні,  точніше здогадуюся.  Але ця гілка навіяла на мене більше суму ніж ті, в яких йде мова про наші військові втрати, розбомблені міста та села ...

тут більшість тих, хто поїхав давно, ще до 14-го, ще до війни
так, у т ч за самореалізацією
за кращим життям для себе, кращим майбутнім для дітей
але це світова тенденція, подивіться на Польщу, Словаччину, Румунію...
та навіть з Ізраїля переїжджають до США та Канади
майбутнє за вільним переміщенням світом
   
Вільно.

Підозрюю, дописувач мав на думці те, що називати словниковий запас шестилітньої дитини, хай там як вільно вона ним володіє, досконалим знанням мови - суттєве перебільшення ;)
   
Гебреї забувають свою мову та віру з більшим темпом ніж імігрують в США, тобто попри їхню масово іміграцію вони асимілюються ще швидше. Асимілюються всі, майже всі ну десь на 99% так це точно.
Люди іноді є романтиками та заручниками власних ілюзій, вони думають, що це тимчасово, що повернуться. що будуть дітей вчити української, а насправді побут затягує і люди асимілюються.
Я маю досвід жити в Росії. З мого оточення російських українців було три шляхи:
1. Поїхати в Україну і так зробила майже половина. Пробували багато хто, але змогли не всі. Багато хто вдало переїхав. Я не знайшов куди себе притулити в 90-ті.
2. Виїзати в Європу та США. Так поступило теж майже половина знайомих, переважно науковці. Я так сам зробив.
3. Залишилися в Росії одиниці. Абсолютно всі такі знайомі стали якщо не конченими ватниками, то латентними.
**
Далі досвід життя в США. А тут переважає варіант, коли всі асимілюються і стають нормальними амери канцями. І тільки одиниці повертаються в Україну.
Це нормально і природньо. Проблема тільки в тому, що якийсь час є ілюзія, що людина збереже ідентичність своїм нащадкам. Так от, я хочу донести до всіх, зо це таки ілюзія, і якщо ви виїздите в іншу країну, то ви втратите національну ідентичність якщо не самі то з дітьми та внуками гарантовано. Якби я це усвідомлював в свої 20-ть років чи швидше, то і в Росію я б не їхав вчитися, а в Америку поїхав би з іншою програмою дій.
Дуже прикро все це усвідомлювтаи і пізно. Доводиться платити велику ціну як матеріальну так і нематеріальну.

Як не дивно, кацапи якось примудрились зберегти свою ідентичність в Україні, тільки чомусь у Рашці бачать СРСР, з якого вони колись виїхали  :gigi:
   
Непроста ця задача виключно якщо закордоном стає паРаша. Там не просто практично будь-хто втрачає свою ідентичність, там вони стають затятішими коцапами ніж самі коцапи.
А деінде ніхто ні до чого не примушує. Тільки знання мови держави і все.
Спостерігаю цікаву тенденцію - кацапи-біженці з України метражаться по Європі, мову вчити не хочуть, а англійська тільки в Англії і Америці, де їх ніхто не чекає.
Подивимося, як їх щелепи влаштовані.
   
Нічого страшного. Діти за рік-два чудово опановують нову мову.
А от не втратити свою мову і ідентичність за кордоном - оце задача, і дійсно непроста.
Дивлячись, яку мету ставлять батьки. Я знаю українців які вдома спілкуються виключно українською і до школи дитина мову не знала, так пройшло 4 роки а англійська далеко не на такому рівні як мала би бути.

а англійська тільки в Англії і Америці, де їх ніхто не чекає.
Ще є Ірландія
   
Ще раз про який закордон ви говорите? Невже ви думаєте що в Занзібарі і на острові Мен одинакова ситуація?
   
Ще раз про який закордон ви говорите? Невже ви думаєте що в Занзібарі і на острові Мен одинакова ситуація?

Ви в Занзібарі?
То розкажіть, нам цікаво!
   
Ви в Занзібарі?
То розкажіть, нам цікаво!
В мому Занзібарі, казахи без українського коріння віддають дітей в українську школу і самі за останні пару років підтягують українську, вже навіть пробують говорити окремі слова. В мому Занзібарі онуки тих, хто приїхав сюди в 47му 17ти літніми, ще впринципі досить добре говорять українською. В мому занзібарі в неділю в басейні почув від, так виглядає, новоприбувших: "мам, а как мьі пойдем сюда, смотри здесь все украиноговорящие, а мьі руско". Але також є купа таких в мому занзібарі, що ще до приїзду починають дома з дітьми на англійську чи французьку рівня А2 переходити, щоб бути як якісь існуючі тільки в їхній голові місцеві.
   
Павло Скоропадський (гетьман України в 1918 році)  народився в Німеччині і жив там до 5 років,
і вільно говорив німецькою.
Але коли з батьками повернувся в Росію, його дід, почувши як Павлик говорить російською зі страхіливим німецьким акцентом,
заборонив німецьку і П.Скоропадський добряче забув її, аж до 18 року, коли довелося знову звертатися до неї)
   
Ми в дома між собою і з дитиною говоримо тільки українською.
Дитина в садочку говорить польською.

Після того, як приїхали біженці, дитина додатково почала говорити ще й російською.
   
В мому Занзібарі, казахи без українського коріння віддають дітей в українську школу і самі за останні пару років підтягують українську, вже навіть пробують говорити окремі слова. В мому Занзібарі онуки тих, хто приїхав сюди в 47му 17ти літніми, ще впринципі досить добре говорять українською. В мому занзібарі в неділю в басейні почув від, так виглядає, новоприбувших: "мам, а как мьі пойдем сюда, смотри здесь все украиноговорящие, а мьі руско". Але також є купа таких в мому занзібарі, що ще до приїзду починають дома з дітьми на англійську чи французьку рівня А2 переходити, щоб бути як якісь існуючі тільки в їхній голові місцеві.

ну дык потому, что там дешевле... да и "колбасно-капустное" украинство - без сомнения достижение... :)

а по теме - английский, украинский, немецкий, русский...
   


Ще є Ірландія

Ещё Канада, Австралия, Новая Зеландия и Южная Африка, а также бывшие английские колонии типа Ганы, Белиза или Ямайки... Хотя для Вии - в шевайцарии живут швейцары и говорят на швейцарском, уровень тск... :)
   
Ещё Канада, Австралия, Новая Зеландия и Южная Африка, а также бывшие английские колонии типа Ганы, Белиза или Ямайки... Хотя для Вии - в шевайцарии живут швейцары и говорят на швейцарском, уровень тск... :)
Вія реалістка - бачить, куди усі їдуть. А вам, аби потрололо.
   
Вія реалістка - бачить, куди усі їдуть. А вам, аби потрололо.

Авотхyй (с) В Канаду прут шодурные...
   
Дивлячись, яку мету ставлять батьки. Я знаю українців які вдома спілкуються виключно українською і до школи дитина мову не знала, так пройшло 4 роки а англійська далеко не на такому рівні як мала би бути.

Ще є Ірландія
Хороше філософське питання, яку ж мету ставлять батьки. А 4 роки для дитини достатньо для оволодіння мовою, проте тут ще й постає питання інтеграції, чи достатньо дитина спілкується з носіями мови.

А про Ірландію вузькощелепні мають окрему думку, яка співпадає і з моєю, до речі - там ірландці і все неоднозначно, як і в Україні. Англійської недостатньо.
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія