Раді Вас бачити! » Увійти » Створити новий профіль

Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

безліч інших совєтописьменників (гляньмо, приміром, внизу й на Симоненка з його облудним для всіх та самооманним суржикочасом: "Де зараз ОТЕПЕР ви, кати мого народу?...") стали жертвами російського "сейчас" (коґнітивна лінгвістика прозоро пояснює оту підступну та недоречну семантичну підміну - гляньмо на початок цієї теми)!

Початок теми - можна лиш частинно процитувати (harnack пише до ua_mova, 2014-09-11):

АНАЛІЗ: ПЕРЕДУСІМ та понад усе: лиш некритичні та нетеоретичні уми не розуміють, що академічний совєтословник (складений у ворожих та гібридних обставинах та в умовах ще не розвиненої коґнітивної лінгвістики, ба й зросійщеними умами), який не розрізнює між суржиком та мовою, не може бути критерієм органіки мови та аргументом для правильности мовлення та інструментом зрозуміння радикально відмінних часокатегорій "тепер" і "зараз".

Отож - отут та оттепер - отак: докричімося якось до кумедних - згоголізованих, знемовлено здраматизованих - суржикозомбенят та россоревізорят (зомбі + ревізор: два потворні типи руху в часі та просторі - в отут та отепер україснького ума):

І Огієнко, і Антоненко-Давидович (як і ВСІ українські лінгвісти) - сильно й непосильно застерігають (з найраніших - Курило) проти недоречного вживання українського "зараз" російськовихованими чи суржикомовними, які думають "сїйчас" - і під його семантичним впливом-директивою помилково гадають що то є "зараз". "ЗАРАЗ" - ніколи, ані тим паче тепер - отож в ТЕПЕРішньому часі - не триває, бо "ЗАРАЗ" належить до майбутнього часу, чи наступного-майбутнього моменту часу, а не ТЕПЕРішнього.

Вісь часу людини - є теперішній час, де вона отепер мовить (де маємо і оту граматичну вісь "в момент мовлення"), де вона отепер розташована, де її ум отепер знаходиться. Вектор часу людини (не ото, бач, закріпаченого "суржикочілавєка") минув у минулому, триває-і-минає отепер в теперішньому, і зараз знову настане в майбутньому. Ось як вісь ОТЕПЕР-ЧАСУ вирішує смисл мовлення через чергування всіх трьох часів, та моментів часу - минулого, отеперішнього, майбутнього: ЩОЙНО-момент (бо минулий) + ОТЕПЕР-момент (бо отеперішній) + ЗАРАЗ-момент (бо майбутній):

1) Українець щойно мовив, але отепер вже не мовить, мовчить 2) Українець отепер мовчить, не мовить, але зараз, незабаром, стане мовити, перестане мовчати.

Я, яко мовоукраїнець, розумію по-українськи членування українсього часу та чергування українських моментів часу, де відбувається чергування дій, явищ, та вчинків:

1) Я щойно мовив, отепер мовлю - і зараз мовитиму: де саме граматичний момент ОТЕПЕРІШНЬОГО мовлення триває ОТЕПЕР! (Отже: отут - чому недоріки не мовлять "ОТЕПЕР"!). Але суржикословник має суржикотеперішній час - який триває і відбувається "зараз_ІБА_СЇЙЧАС"!

2) Я тепер мовив, тепер мовлю, тепер мовитиму: бо граматичний момент мовлення - є ОТЕПЕР, "концепт" якого і триває і минає!

Воюймо проти заразчан антитеперішнього й антиукраїнського часу - вже отут та отепер: повсюди й повсякчас!

Отож, Богине Мово та вкраїнський теперішній Часе:

Як не тепер - то у четвер:
Як не в четвер - то зараз у п'ятницю:
Щезне у мові вкраїножер -
Та його москвоматриця!


Суржи​кожертвам:

Ґаварю "зараз" - толька каґда панїмаю "сїйчас",
Ґаварю "тепер" - лїшь каґда панїмаю "тїперь"!
Їба у міня ф ґалавє касна-квас -
І настаящева врємєнї СЇЙЧАС стаящая россо-двєрь:
Іба-МФА:[ˈibə] нїпанїмать радной час - прїнудїло россо-врємя-звєрь!
Я нї ф сваєй "хаті" - я свїнапас
Русскава їзьіка: іба я їво рабскій ґлас,
Я - "ОТЕПЕР не мовлю Мово-Отче-Наш:
Мене ОТЕПЕР не спасає ОТЕПЕРІШНІЙ Спас"!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Кмітливо ж загляньмо нашими мововіченятами - в "касна-ґлаза" зросійщених рабів потворної москвомузики: які й досі не розуміють природу всякої та будь-яко освіти та природу самої людської кондиції:

Отак з Мова: harnack 12 березня 2019:

Виховання й освіта - неможливі без примусу (не питаємось милих діточок, чи воліють ходити до школи, чи ні: бо ми їх любимо! Ґардон твердить навпики: що нікого не треба примушувати знати мову!) та болю (і штрафуємо та категоризуємо милих наших діточок оцінками):

Арістотель - Нікомахова етика (Переклад [з рассєйскаї] Віктора Ставнюка): КНИГА ДЕСЯТА

ЕТИКА ОСВІТИ: 1 "(І). Після цього належить так само розказати поміркувати про задоволення насолоду (περί ηδονής: "пері гедонес" [: геть гедонізм горе-невігластва!]). Вважається ж бо, що воно вона особливо тісно [20] з'єдналася з нашим [людським] родом, а тому й дітей виховують, направляючи їх задоволенням кермом насолоди і стражданням болю;

ЕТИКА ВДАЧІ: та й для доброчесності вдачі (προς την του ήθους όρετήν [щодо чеснотливости характеру]) найважливішим вважається насолоджуватися тішитися (το χοάρειν), чим слід, і ненавидіти, що слід. Це розповсюджується на все життя [щодо "всього життя" - ЗВАЖМО Ж: якщо етично непорочних та недозрілих дітей муштруємо болем - то тим паче треба й мудрагелів-стариганів: їх би варто й ненавидіти!], маючи вплив і значення як для доброчесності, так і для щасливого [25] життя [суржиконещасні та россонещасні, себто мовоневиховані та мовонеосвічені педагогічним примусом - оцього ще не второпали], бо задоволення насолоду люди обирають, а страждань біль уникають. Обговорення таких питань, очевидно, найменше личить пропустити, тим паче що про це багато сперечаються." []

Щодо чеснотливої мововдачі - треба обирати тішитися (любити) та обирати ненавидіти саме оте, що слід та мововарто. Без активної, волевої, ненависти до всяких патологем (россосуржику, скажімо) - нема етики та етичної вдачі, нема правильного та влучного вибору, нема чеснотовдачі та етичної людини! Правильна моволюбов - не скаже "мені байдуже", а ненавидітиме та любитиме чинно й активно заради етичного існування усіх людей!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Щоби вже отепер прозріти мововіченятами та часовіченятами - починаймо темпоральне прозріння аж од Котляревського: отак з МОВА - harnack 14 серпня 2021:

Як зотеперішнити нинішніх невчасних українців саме ЕНЕЇДОЮ Котляревського (отут вчасна й повсякчасна часопредтеча): всіляко:

І:9
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило,
Еней тут крикнув, як на пуп;

Російською (які, ось - розуміють краще українську нашу та Котляревського, аніж суржиконедоріки):

Отак: зараз = міґом (= вмить):

І:9
Все море мигом потемнело,
Заклокотало, закипело;
Эней заплакал, зарыдал,
+
І:44

Пійдіть гінця мені кликніте,
До мене зараз щоб прийшов,

Російською: зараз = тотчас:

Позвать гонца ко мне велите,
Чтоб тотчас же сюда бежал.
+
І:52
Дидона зараз одгадала,
Чого сумує пан Еней

Російською: зараз = сразу:

І:52
Дидона сразу отгадала,
О чем тоскует пан Эней, ..ітд!

Гадаю отак: отого досить, щоби ВЖЕ ОТЕПЕР апокаліптичні горе-Гамлети — вщерть нарозумились та мерщій зотеперішнились! Українське зараз — через синоніми "вмить", "негайно", "одразу" - вказує на наступні моменти майбутнього часу та наступні моменти і в минулому часі: й не на аніякісінькі отеперішні суржико-сїйчаснї моменти теперішнього часу!

Яка різниця між: 1) "вже отепер піду" — і 2) "лиш зараз піду, бо отепер не можу"? Тепер відомо, чому знемовлені та знетеперішнені та невпорані та зросійщені українці — немічні перекласти Буття і час Гайдеґґера, чи збагнути насущне й сокровенне, віддавна рідною мовою породжене та вже написане: "Мовобуття та мовочас"!

Отак український філософ Лютий (на хв. 2:10): "Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР пандемія..." ...Отих випадків пандемічного (анти-отепер-пандемічного), антиукраїнського та антитеперішнього часонігілізму та часоніщо — отам безліч.
+
Ніхто [ОТЕПЕР, БА Й НІКОЛИ] за тебе жити не буде
Тарас Лютий
20.08.2021
https://zbruc.eu/node/107038

"Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР час своєрідної адаптації, коли ми можемо опанувати за 120 хвилин Ніцше чи Канта, однак це якраз ті субститути, яким я би не довіряв, але для визначення їхньої корисності теж треба мати якийсь досвід."
+
– Ти вжила чудову тезу, яка кружляє останнім часом у медіа, коли люди говорять, що вони «поза політикою» – більш абсурдну АБСУРДНІШУ річ важко придумати. + – Ну, тут уже ми торкаємося більш складної СКЛАДНІШОЇ проблеми, яку я виніс у заголовок своєї книги про Ніцше, тобто самоперевершення.

ОТОЖ:
Дастьбі навіть досвіду українського ТЕПЕРІШНЬОГО часу (та українізмів), який триває й минає саме ОТЕПЕР, в ОТЕПЕРІШНЬОМУ відрізку часу: суржикофілософ - то оксюморон. І згадувати Гайдеґґера (тож "Буття і час") в отаких знетеперішнених та невчасних обставинах - аж часосвятотатство й буттєве блюзнірство:

Горе, наше горе:
Невчасности - море:
Ревуть Голодомори:
Проти часо-Содому й мово-Гоморри!
 
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Звідсіля: Леся Українка: Леся Мововихователька! (harnack - 25 лютого 2021):

Ото мовограблі для накопичення (вивчімо концепт копиця) віковічного українського культурного спадку та мововіна!

Зважмо — як Леся виконує органічні вимоги українського мовочасу, складеного й виплеканого безліччю анонімних геніїв (повсякчасними й вчасними й своєвчасними Лесями й Тарасами) впродовж тисячоліть:

До М. П. Косача
8 – 10 грудня 1889 р. Колодяжне 26 – 28 ноября


"Тільки що одержала твій лист і, прочитавши, зараз же за перо! Стішив мене цей лист аж надто. Я бачу тепер, що ви таки справді маєтесь «братися за діло» і вже перестаєте угнітатись духом. Нема що й казать про те, що я візьмуся тепер до роботи так, що тільки ну!"
+
Поради для знетеперішнених та москвонедовивчених українців

Листи Лесі Українки
26.11.1902 р. До М. В. Кривинюка
26 листопада 1902 р. Сан-Ремо


"Тепер про самий скрипт. Стиль його так собі, але й не дуже поганий, видно значний вплив рос[ійських] брошурок сього напряму (фраза більш рос[ійська], ніж укр[аїнська]). Треба б раз назавжди прийняти, що слово зараз по-українськи значить — хутко, незабаром, але не тепер, в даний момент. Зрештою, і по-рос[ійськи] вживати сейчас замість теперь не вважається літературним, по-укр[аїнськи] ж се зовсім неможливо, так ніхто не говорить."
+
Додатня органічна антисуржиківська порада — що споминає та напоминає нам та упоминає нас (не забудьмо пом'янути'го незлим тихим словом) та пригадує й самого Шевченка (ото вспомин) і нинішніх українців (ото оскома), які вчаться лиш "українській мові — бо русскаму їзьіку":

"До речі, по-укр[аїнськи] вживається вчитися чого, а не вчитися чому (як то скрізь уживається, під рос[ійським] впливом, у скрипті)."

Отож: органіка мови (її вже вповні усталена й досконала природа) — як і органіка плоті й крови (біологічної людської істоти) досягла максимуму еволюції — що вже хіба може лиш вироджуватися та занепадати, чи бути під нападом москвовірусів та всяких россопатологем — проти чого треба завзято і виразно й експліцитно воювати, як ото чинила і мововідповідальна Леся! Суржикогібридність — є невтралізацією та покаліченням аж двох природ, української та російської.
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Мене шокує - що й дотепер ізсїйчаснена-знетеперішнена Фаріон не прозріла щодо природи українського часу: не прочитала ні Огієнка, ні Лесю, ні Курило, ані Антоненка-Давидовича (вище у цій темі можна прочитати усі їхні мовні аргументи), а вдає - що вона якась лінгвістка - і отак нестямно суржикізує українських непорочних школярят:

Ось прадавнє: Фаріон: її россосемантика мовочасу: НЕВЧАСНА ЗАРАЗЧАНКА! (harnack 3 вересня 2018)

Кривоосмислення й суржикосаботаж мовочасу: Ірина Фаріон Проєкт правопису 2018 – дитя компромісу: і вашим, і нашим: 03 вересня 2018 [ = Проєкт кривопису мовної ортосемантики]

Для чого потрібно реформувати Правопис і чому зараз_іба_СЇЙЧАС ОТЕПЕР?....б) Проблема постала не ЗАРАЗ ОТЕПЕР, а на I Міжнародному конгресі україністів 1993 року...Серед громаддя правил та прикладів не побачили ми припису щодо Юди чи, як це є зараз ТЕПЕР по-московському, ІУди??? …  [чуєте юди й юдихи, нелюди й нелюдихи?] — [Все решту — правильно, необхідно й похвально!...Хоча...]

Заразчанка-сїйчаснїца Юдиха -
Накоїла проти мови лиха:
Фаріонофренно - нестиха -
Ламає мовочас її примха!


Чому й для чого треба реформувати заразчанку-сїйчаснїцу-суржикофаріониху — таки ОТЕПЕР (= ОСЬ ТЕПЕР), в ОТЕПЕРІШНІЙ миті? — бо ЗАРАЗ, лиш ЗА одну мить, ВЖЕ в МАЙБУТНІЙ миті — то буде геть ЗАПІЗНО! — Бо її зросійщена зомбосемантика (=суржикосомнамбулізм зараззомбенят) не розуміє, що і минулий український час, і теперішній український час, і майбутній український час — навічно покарають її за часозлочини проти сакрального, святого мовочасу.

Час теперішній - триває ОТЕПЕР: одвічно й довічно,
І лиш ЗАРАЗ настане час майбутній:
Оце не збагнуть ніколи — лиш дурні кромішні,
Та знемовлені чи зросійщені трутні!-


Отож - зважмо ж: збагнімо вже отепер небезпеку в якій ми опинилися — якщо навіть і бідолашна Фаріониха майже россозруйнована й суржикозанапащена й каснанеспасенна щодо української часосвідомости та мовосвідомости.

Отакеньки - й непарадоксально: зараз-Фаріониха та зараз-Порошенко — вже отепер підпільно та підступно (суржикостихійно, часонесвідомо) співпрацюють, тож вже отепер, обидвоє — нестямно знемовлюють та руйнують час і вчасність України

Довідка: Phenomenology and Time-Consciousness: Феноменологія і часосвідомість + Temporal Consciousness + Time and Consciousness in the Bernau Manuscripts + A Companion to the Philosophy of Time
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Ще звідтля про знетеперішнену фаріонофренію, та злощасних невчасників, та антитеперішніх часочухраїнців:

 (Мовоскасування часочухраїнців: harnack 1 грудня 2018):

Остап Вишня: Як чухраїнці стали часочухраїнцями! Як український час став чухрочасом. Як вичухрали з українського часу тепер і теперішність!

Як чухраїнці стали часочуКраїнцями-часочуХраїнцями? Як зараз-чухраїнці стали тепер-чухраїнцями - чи ото навпаки? Чому зараз-чухраїнці - тотожні, ідентичні з тепер-чухраїнцями? Чому чухраїнське чух-чух - не є годинникове цок-цок? Як в Чукраїні "зараз" стало "тепер", а "отепер" - просто вже давно зникло?

Шановний Вишня утнув отакої (в його Чукрен та чухраїнцi) - і нам підшіптує - як саме знемовлені та невчасні чухраїнці отепер розуміють чухрочас:

"Та й дочухалися до того, що перед самісіньким святом тик-мик, а святкувати нема з чим. Не підготувалися як слід…
Що маєш робити?
Так вони що втнули? Хитрий народ був. Рік у їх мав 365 день, так вони взяли й ухвалили:
Через те, мовляв, що рік для нас дуже короткий, ухвалюємо, що з цього числа рік у нас має бути на тисячу днів.
Щоб не дуже, значить, поспішати.
3раділи всі дуже…
На тім, поки що, і кінчився «народний здвиг» з цього приводу.

Отака була колись казкова країна Чукрен.

Чухраїнці, як ми знаєм, — це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні Чукрен. Країна Чукрен була по той бік Атлантіди.
Назва «чухраїнці» (і це ми вже знаємо) постала від того, що народ той завжди чухався [і часочухався]".

[Отож часожах у тому - що й мене химерні чухраїнці примусили часочухатися: чи ЛИШ зараз - то ВЖЕ отепер? Чому в суржико-Чукренії зараз - то отепер? Щоб майбутній час - вже, таки ОТЕПЕР став отеперішнім? Щоб чудочас запанував - без жодної раціональної праці, лиш однією словесною, суржикософістичною хитрістю, одним знемовленим та нестямним викрутасом, невчасним розтинанням часовузла? Часоінверсія? - Другий "народний здвиг"? Не розширення року на тисячу днів - а скорочення часу та скасування часочергування? Не треба нам довготривалого майбутнього року з його тисячею днів, тисячоденного року: скасуймо навіть і отеперішню мить українського теперішнього часу та її слово "отепер", нехай її замістить майбутнє, яке ото вже збулося "зараз" - зважмо: в минулому!].

Затяті утнули темну темпоральність!

Довідка: темпоральність і tempus і атом - од утнути-тяти:

Прогрес ув часорегрес:
Наш час - ще не воскрес!
Отак рече пророк Вишня
(Та його пасквільність колишня):
Хай на час зійде Ласка Вовишня,
Хай недорік зіжре Геєна Кромішня!


Чи пак:

Мововеління виконує пророк Вишня –
Отак велить Богиня Мова Вовишня,
Ба й мововчасна Геєна Кромішня:
Покараймо зараззомбенят зловтішно,
Отепер нарозуммо чухраїнців грішних!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Далі про знетеперішнену та антитеперішню та ізсїйчаснену фаріонофренію - (Мова: 17 листопада 2021):

https://www.youtube.com/watch?v=EUayRM94-TU
Диктант національної ВТЕЧІ. Тижневий огляд від Ірина Фаріон
13,068 views • Nov 15, 2021


Знетеперішнена та знемовлена та ізсуржикізована та россоізкармазована — Фаріонка-немольварка (як — що її ніхто не любить, бо їй не доповість-домольВарить про її суржикоприреченість? Кармадоля — завжди соборні! — отому я не волію брати участь аж в отакому пропащому мовозлочині!):

"Щоби зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР [хв. 9] суспільство жерлося на тему цього нікчемного тексту... І ці мігранти, які є зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР [хв. 9:40] на кордоні з Польщею... І так от оці мігранти стукають [тричі-й-втривчасно: 1-СТУК-2-СТУК-3-СТУК!] зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР [хв. 10:01] у двері Европейського Союзу..."

Український часодиктант велить і диктує отак геть усім справжнім українцям: мова має три рідні й сокровенні часи: 1) щойно-час (тож минулий) + 2) отепер-час (тож теперішній) + 3) зараз-час (тож майбутній)!

До справжнього україноума та щирої українодуші — має достукатися кожний ЧАСОСТУК мови: і щойно-стук (тож минулий) і отепер-стук (тож теперішній) і зараз-стук (тож майбутній)! Отож: стукаймо й мовмо вчасно — бо лиш отак та лиш отоді зрозуміємо і органічний мовочас доглибинної української Тараса-й-Лесі (висновок: Фаріониха — не розуміє українську класичну літературу та мову):

Мовоминулий щойно-стук -
Стукав дарма — бо без рук,
Отепер-стук — навпаки:
Стукає отепер і на вічні віки!
Але зараз-стук - в майбутньому ж - тож незабаром:
Тричі гримне недорік — часодаром:
Втричі потрійним мовоударом!


Россосуржик (яким коїться ґвалтівне-й-розбещене "савакуплєнїє сїйчас-і-зараз" саме в рідній хаті української мови та українського ума та антиукраїнського суржикословника: гірше — на язиці фаріонофренних) саме отаке граматично правильне віршування — унеможливлює:

Мовогодинник цокає: щойно-ЦОК, отепер-ЦОК, зараз-ЦОК:
Ще-стук + Ще-стук + Ще-стук: трикратно-й-вчасно стукає часосмерть!
Знетеперішнених, суржикостихійних — жодний урок
Не навчить часочергування: пропали шкереберть:
Зараззомбенята ж: дощенту знищені — бо зросійщені ущерть!


Не залишімо у спадок та віно нашим милим та невинним нащадкам — пропащу суржикокарму оцього мовобезвідповідальн ого покоління!

Зважмо: нам вже залишили оту карму — й саме отепер святотатствують проти мови та проти нас її россо-суржико-скверною.
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Коли сїйчас-засліплена та знетеперішнена Фаріониха прозріє? Та вона отепер вже суржикізує і самого Гната Хоткевича - для нинішніх соборних українців:

https://www.youtube.com/watch?v=tTFkAzKl1HE
Гнат Хоткевич – найбільший соборник України | Ірина Фаріон
Iryna Farion 42K views  1 month ago


Звісіля: МОВА: 24 жовтня 2022:

Суржикособорниця ж — "сїйчас-невчасна": нестямно стріляти та мовити — є пекельно ганебною скрутою: отож маймо ЧАСОРЕНЕСАНС та ЧАСОВОСКРЕСІННЯ:

Фаріон (лиш приміром, на хв. 30): "...їх розтріляли, так як ЗАРАЗ_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР впритул росзстрілюють українців на сході і півдні України..."

Щойно нас розстрілювали — розстрілюють і отепер завзято:
Але ЗАРАЗ, лиш ЗА одну мить, ану — вже їх розстрільмо:
Докажімо що ми мовововки — а не невчасні й злощасні ягнята:
Що живемо сумлінно, свідомо, совісно, суспільно.
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Український теперішній час - навіки вічні отепер триває та отепер минає: чому нинішні знетеперішнені та зросійщені суржикописьменники та лжелінгвісти - суржикосаботують теперішній час рідної мови? Та антислов'янський россосїйчас їх закріпачив та поневолив! Ось колишнє:

МАЙДАН: 2010.05.30 | harnack

Re: Ну ось і доказ - Василь Симоненко: також суржикожертва...
Порівняйте його і суржикососюру із отим же Шевченком, якого Ви й навели яко приклад:

Зрівняймо ЗАРАЗ і ТЕПЕР (що Ви не замітили) у ШЕВЧЕНКА:

Тополя

За перший раз, як за той рік,
Будеш ти такою;
А за другий — серед степу
Тупне кінь ногою.
Коли живий козаченько,
То ЗАРАЗ прибуде.
А за третій... моя доню,
Не питай, що буде.
Та ще, чуєш, не хрестися,
Бо все піде в воду.
ТЕПЕР же йди, подивися
На торішню вроду».


Через вплив (контамінацію, інтерференцію) російської - мова суржикізується і її молоді письменники, без тверезої спроможності органічного та системного міркування і без органічного знання і самого Шевченка, вводять шизофренію у мову - СУРЖИКОФРЕНІЮ.

Письменники не є всемогутніми богами - непомильні, безгрішні, носії мовного імунітету - що не можуть помилитися. А потім отакі спеціалісти складають і словники - і впроваджують патологеми, дисфункціональність в мову, їхня творчість страждає, а народ також.

Породжується прірва (каже ж Пономарів: РОЗХИТУВАННЯ) в органіці мови, між Шевченком та системикою мови - і суржикожертвами.

Отому й необхідно звертати увагу не теє! Нема поради. Розумним навіть і не треба казати і їх тягнути за чуба - вони спроможні самотужки схопити і органіку і системику мови. Але бач є діти і неспеціалісти - яким треба дати аргументи.

Ви ж не наводите жодного аргументу, а кидаєтесь між Шевченком (не зрозумівши його) до Сосюри (обожнюючи його)...
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Чому знетеперішнені та ізсїйчаснені суржикофрени - немічні зрозуміти сокровенного та органічного Шевченка? Тож - радикальну відмінність ні української мови, ані російської? Аж двох мов не знають!

Наведімо переклад Шевченка російською - щоб доказати, що навіть москвоум досконало розуміє українську, не як ото вже всіляко знемовлені та ізсуржикізовані та антитеперішні, бо зкаснаїзьічнені нинішні українці:

Зрівняймо ЗАРАЗ і ТЕПЕР (що Ви не замітили) у ШЕВЧЕНКА:

Тополя

"За перший раз, як за той рік,
Будеш ти такою;
А за другий — серед степу
Тупне кінь ногою.
Коли живий козаченько,
То ЗАРАЗ прибуде.
А за третій... моя доню,
Не питай, що буде.
Та ще, чуєш, не хрестися,
Бо все піде в воду.
ТЕПЕР же йди, подивися
На торішню вроду".

Ось текст російською: де українське ЗАРАЗ - є російське ТОТЧАС (як і, приміром, в Котляревського та Лесі та Франка та Нечуя-Левицького), і не жодне "суржико-СЇЙЧАС" всяких пропащих антиукраїнських недорік:

ТОПОЛЬ

"В первый раз — ты прежней станешь,
Прежнею, былою.
Во второй — в степи далекой
Топнет конь ногою.
Если жив твой чернобровый,
Он ТОТЧАС прибудет.
А на третий… лучше, дочка,
Ты не знай, что будет!
Не крестись. Не то погибнет
Все, что дать могу я…
А ТЕПЕРЬ иди любуйся
На красу былую».


Але змосковщені зараззомбенята та суржикосомнамбулісти - отої одвічної та довічної української органіки теперішнього та майбутнього мовочасів -  не збагнули б у своїм вироджені та своїй потворності!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

У ювілейний рік народження Сковороди (1722 - 2022) - настала нагода та пора вказати, як саме прославив україномовну "вроду" латиногрекоглибинний Сковорода! Наведімо колишній допис з harnack: 4 жовтня 2020: Сковорода і "геній-врода": вродливе народження мовоума...

Чи пак: вродливе відродження індоевропейського мовоума українською.

БЛАГОДАРНЫЙ ЕРОДІЙ

Еродій: О quarta luna seminate!
О malo [маро-Avestan (mairiia, “treacherous”)] utero gestate!
О mala mens et ingenium [вродо]!


Пишек: Протолкуй же мнЂ сіи уязвленія.
Еродій. Я силы [сила-смисл] их не знаю, а скажу один их звон [звук]: / 5/611/

О в четверту луну посЂян!
О злЂ чревоношéн матерью!
О злый уме и злая вродо!


Сковорода переклав латинське «ingenium» подвійним українізмом «вродо», що є еквівалентом «ума-психіки», як додаток до природи (почуй та приглянься природо)! Кличний відмінок і «зла» і «вроди» і «ума» (тож: кличної мововроди та мовоума, чого дастьбі в російській) — також природжений у мові. Деякі мови, бач — вже вироджені, тож: невродливі - і без «вроди» і без кличного відмінка, знекличнені: бо вже віддавна не визивають кличним відмінком на прю саме потворне зло — бо антивродливо лежать во злі, як і цілий їхній космос-світ: και ο κοσμος ολος εν τω πονηρω-[в розпинанні] κειται: — Про пнути-розпинати «понерично» («пну-ти-рично»: світ во злі = світ розіпнутий): лиш українською притьмом можна зкорелювати понерос=пнути, зло=розпинати — тож отак і міркувати вродливою мовоалетейною (= мовоодкровенною) філософією, яка ряснішає саме у міжмовному діалозі індоевропейського ума — лиш спитаймо Гайдеґгера та його алетею-ἀλήθεια та *lajati та й нелатентне λανθάνω.


Продовження внизу:
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Продовження внизу:

Маймо породжувальну ретроєкцію вродливости: через україноум — врода породжує генія, геній генерує-породжує даймона, а сам даймон наділяє долею. Сковорода нас примушує думати про природу та освіту по-українськи та українською мовою. Тож — хто забув мову та її вроду-генія-даймона? Розуміння вродовісі та врододжерела — є початком розуміння освіти та просвіти Сковородою. Геть оті невродливі та антивродні та антиврожайні забобони. Зародок та родовід вроди, а тим паче рясні врожаї мововроди - належать українському роду, якому нема переводу.  Все ж: вродоутроба — натепер москвовихолощена: вже не запліднюється мовоумом та україноеросом. «Щастя» грецькою: «ю-даймонія»-eudaimonia (Greek: εὐδαιμονία [eu̯dai̯moníaː]: отож покровительство та узгодженість та лад та насущна всеприпасованість з власним генієм-даймоном-вродою) — основний концепт Етики Арістотеля! Дейсідаймонія —  δεισιδαιμονία • (deisidaimonía) — є еквівалентом релігії у греків (religiō — це ж латинський термін)! Отак і Геракліт: “Ηθος Ανθρωπος Δαιμων: ethos anthropos daimon: етос антропос даймон” — "характер людини є її долею-даймоном-генієм-вродою"! + Отче Наш, Творче Всесвіту, Боже (навчи нас знову індоевропейського та слов'янського кличного відмінка — яким пропащі суржикожертви не переклали Сковороду) — піст наш щоденний та насущний та надсущий дай нам днесь ! (+ Анти-суржикострава) + Вродочас, вродопервісність = завжди те-перва, те-первна, теперішня, отеперішня. Часоврода - органічно уярмлена гармонія мовних часовідрізків та часочергування вчинків — геній українського часу, доля-даймон часу. Суржиковиродженість же та звироднілість українського часу та українського первісного-те-первного-теперного й теперішнього часу (в антиалетейній суржиколетаргії — λήθᾱργος) — доленосна-злоносна для україноума і є тестом на псевдофілософію! + Шевченкова врода/урода + Heidegger: Heraclitus Seminar, 1966/67 [PDF]
+
Варто далі прозріти та мовоочима увидіти долю-даймона:

ПРЯ БЂСУ СО ВАРСАВОЮ

А Даймон, или демон, у еллин значит вЂдящій, или вЂдьма; знаток (δαίμων), отсюду δαιμώνιον острое, трудное, но неключимое и непотребное вЂдЂніе. У евангелистов сим словом именуются бЂсы. Прим. автора. \86\
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Як зотеперішнити нинішніх невчасних українців саме ЕНЕЇДОЮ Котляревського (отут вчасна й повсякчасна часопредтеча): всіляко:

Зважмо ж: навіть російські словники правильно розуміють "зараз" (бо вплив української та українців, та й первісного смислу слов'янської семантики!):

Маємо в російській два основні смисли: прислівник часу: за́раз (вмить, скоро, незабаром) - як прислівник часу, і також маємо зара́з (одразу, одним махом), як прислівник способу дії (українська семантично ширша од російської): 

Значения в других словарях зараз — ЗАРАЗ нареч. 1. Разг. За один приём, сразу. Выпить з. два стакана чаю. Пройти з. всё расстояние. З. прочесть статью в газете. 2. Нар.-разг. Тотчас же, сию минуту. З. чайник согреем. Толковый словарь Кузнецова зараз — ЗАРАЗ, нареч. (прост.). Сразу, за один приём. Съест всё з. Толковый словарь Ожегова зараз — орф. I зараз, нареч. (сейчас, сию минуту, обл.) II зараз, нареч. (сразу, за один прием) Орфографический словарь Лопатина зараз — ЗАРАЗ нареч. за один раз, в один раз, одним приемом, махом, разом; || вдруг, вместе, дружно. || Зараз или зараз, тотчас, сейчас, сию минуту, мигом. Заразный человек, арх. гуляка, мот, живущий одним разом или одним днем. (См. также заражать). Заразы?... Толковый словарь Даля зараз — 1) зараз и ЗАРАЗ1, нареч. обл. Тотчас же, сию минуту. — Бернов! самовар, что же, будет когда? — Зараз. Л. Толстой, Воскресение. — Скоро, что ль? — Зараз, — откликнулся из амбара Петро. Шолохов, Тихий Дон. 2) зараз нареч. разг. За один прием, сразу. Малый академический словарь зараз — За/ра́з, нареч. Морфемно-орфографический словарь зараз — З’АРАЗ, нареч. (·разг. ). Сразу, за один раз. Зараз два дела не делают. Толковый словарь Ушакова зараз — см. >> одновременно, сразу Словарь синонимов Абрамова

Ось колишнє з МОВА (3 грудня 2014, 16:20:06):

Появилась нагода доповнити: негайно (бігом) - стає прислівником способу дії (як? - бігом, швидко!), а не часу (коли?).

Зрозуміймо різницю між різними прислівниками-концептами: 1) ЗАраз (ЧАС) та 2) ЗарАз (СПОСІБ ДІЇ) та З) 3Араз (МІСЦЕ):

Ото отут і отепер -
Недоріка зарАз помер:
Здохне зАраз й мовожер -
Як не тепер, то у четвер!
Де? ЗАраз коло суржикопечер!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Щодо кличного відмінка - та його вичерпного тлумачення та розуміння - з любови до наших діточок же: нехай не вщухає й довічно палає наша педагогічна завзятість та мововогонь граматичного гоїння українців: бо моводіти щодня й щомиті живуть з кличним відмінком (мамо, тату) та з українськими казочками - отам ряснота ряснот кличного відмінка! Ось колишнє про знекличнених Фаріониху та Андруховича:

harnack: 21 липня 2018, 13:53: Агов, товаришу Авакове: я суржико-Фаріониха!

Товаришу Аваков! Авакове. Як до «видатного» знавця державної української мови, гідного лише утеклого Азарова, звертаюся з вимогою ПРИПИНИТИ брутальне втручання у внутрішню структуру української мови і насаджувати перейменування НАВЧАЛЬНИХ закладів з водіння автомобілем в УЧБОВІ!

Українського кличного відмінка вже не вживає й зашкарублий суржикописьменник — Андрухович (20.07.2018):

«Слухай, ти, друже Путлер Путлєре, — звертається він до першого. – Забирай собі той Крим і забирай армію своїх шахтарів-комбайнерів з – як його? – Донбасу. »....Після цього він каже другому: «А ти, друже Порох Пороху, [Пороше, Праше] лишаєшся на ще один строк президентом, борги вам усі скасовуємо,...»

Хоч би зкаccаплений  (бо в нього безліч іншого, що пішло у москалі) суржиконедоріка зрозумів скільки разів до нього звертались: «Пане Андруховичу»: Пане Андруховичу, плюньте на мемуари - книгу про міста за абеткою. Напишіть книгу про живу людину, яка глумиться над невинністю [та суржикописьменникам и].

Путлєре, Сталїне, Авакове,
Андруховичу, Фаріонко, Порошенку:
Кличним відмінком, його мовоознаками -
Вас охрестять: та й обухом-Шевченком!


Агов, суржикоокупований Авакове: отепер-Аваков — то не зараз-Аваков!

Фаріониха навіть і до на́роду звертається російським кличним відмінком: на́рід! — Замість українським кличним відмінком — на́роде (люде, мире: дейктично мішенне, окреме звернення до певної групи люду). Чуєш моволюде та мовомире, та мовонАроде? Чуєш каснанАроде? — Наро́д –1) (нация) наро́д (-ду) и (реже, гал.) на́рід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру).
   
Звідсіля: Леся Українка: Леся Мововихователька! (harnack - 25 лютого 2021):

Зважмо — як Леся виконує органічні вимоги українського мовочасу, складеного й виплеканого безліччю анонімних геніїв (повсякчасними й вчасними й своєвчасними Лесями й Тарасами) впродовж тисячоліть:

В день письменника додаймо допис проти сїйчаснїкав-заразчан-суржикописьменників - та про самого мовомогутнього-тож-отеперішнього-бо-вічного ФранкаМова: 6 березня 2019, 19:44:56): як можуть суржикожертви розуміти й самого Франка - та вчити наших діточок української класики? Ось звідтіля:

"Ото недотворена та спотворена та знетеперішнена казкова тварина: як, що їй не забреде в головоньку - що її гірше сфальшували: суржиком:

Кастрована класика
Юрій Винничук
06.03.2019


Та Франка видавали ще за совєтів, а фальшування творів класики відбувається й зараз_ІБА-СЇЙЧАС ОТЕПЕР.

Щойно фальшували Винничука - й отепер фальшують,
І ЗАРАЗ, ЗА хвилинку - фальшуватимуть завзято,
Бо він суржикописьменник, що пише невчасно та всує:
Бо теперішній час - здав москалям триклятим!


Цікаво, як він би зрозумів оці Франкові речення для справжніх україномовинх умів та діточок - од природних українських-педагогічних казкових тваринят ("Отсї байки, що зібрані в тій книжечцї, то старе народнє добро....я зупинив ся поперед усього на тих, де оповідаєть ся про самих зьвірів. Вони найбільше відповідають смакови дїтий від 6 до 12 лїт, заставляють їх сьміяти ся і думати, розбуджують їх цїкавість та увагу до явищ природи, але не розбуркують молоду фантазию дивоглядними образами заклятих замків, царів, розбійників, драконів та демонів..."):

— А видиш! — промовив гордо Осел. — Завше треба бути чемним, бо ануж наскочиш на старшого від себе, а тодї що буде? От і тепер [= і отепер] я міг би тобі зараз за кару зробити смерть, але вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не з злої волї. Іди-ж тепер і пильнуй ся на другий раз! (ОСЕЛ І ЛЕВ)

Чи пак: "Полетїв Дрозд, сїв собі на землї перед псами тай порпає землю лапками. Кинули ся пси до него, він підлетїв, та зараз же сїв знов недалеко...." (ЛИС І ДРОЗД)

Та в дуплї тої верби загнїздила ся чорна Гадюка. Вона тілько того й ждала, щоби Ворона вивела молодих, і скоро тілько стара вилетїла з гнїзда, зараз Гадюка вилїзла зі своєї нори, вповзла до гнїзда, хопила одно Вороненя і понесла собі на страву. (ВОРОНА І ГАДЮКА)...ітд!

[Франко - мабуть надихнув і оце звідтіля:]

Влучно стріляти - є вчасно стріляти!
Українцю: коли стріляти? Лиш колись "зараз" - чи вже отепер?... ітд!
"
+
[Отож: без часочастотного доречного "зараз" — нема української літератури! Та чи зросійщені недоріки зрозуміють отам насущну темпоральну різницю між україноорганічними тепер і зараз? Щойно-хвиля, бо минула — то не отепер-хвила, бо теперішня — то не зараз-хвиля, бо майбутня!]

Франко повсюди й повсякчас — захищає українські часи й пори!
+
Сойчине крило
Іван Франко
Із записок відлюдка.
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

В день письменника додаймо допис проти сїйчаснїкав-заразчан-суржикописьменників
:

Суржико-Забужко (з МОВА: 1 березня 2023, 21:24:22): 

Сійчаснїца-заразчанка-Забужчиха — сигналізує полякам свою россосуржиковість та антиукраїнськість-антипольськість: мусять перкладати і зараз і тепер - як "тераз", або зовсім не перекладати: саботаж і мови і польської:

ЖІНКА З ВАЛІЗКОЮ
ROZMOWA Z OKSANĄ ZABUŻKO


Слов'янськими польською та українською - абсолютна тотожність: 1) zaraz (język polski) = зараз, + а 2) teraz = ТЕ-раз (język polski) = тепер = ТЕ-перво!

Як авторка ви набули статусу загальносуспільного авторитету – і це велика перевага, – однак тепер вам доводиться постійно втамовувати запит на знання про Україну. Ймовірно, часу на творчість не лишається. Це вас обтяжує?
+
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР кажуть, що чергова belle epoque кінчилася.
+
У нас мільйони людей за кордоном, які могли би бути зараз кореспондентами-інсайдерами, писати регулярні блоги чи колонки в Україну про своє «відкриття Європи», і одночасно там, де вони зараз, вести українську пропаґанду.
+
Польською:

Jako autorka zyskała pani status autorytetu społecznego – i ma to wiele zalet, jednak teraz nieustannie musi pani zaspokajać popyt na wiedzę o Ukrainie.
+
Teraz mówi się, że dobiegła końca kolejna belle époque
+
+
Mamy zresztą teraz za granicą miliony ukraińskich emigrantów, którzy tam, gdzie są, mogą prowadzić propagandę – to taka potencjalna armia dyplomatów, jak nigdy wcześniej... [де "зараз"]... ІТД!

Пам'ять про антислов'янський та антитеперішній гріх — увічнімо: вже отепер маймо за нього покару:

ТЕ-raz — те ТЕ-перве: оте первісно мовосвяте:
Бо вже отепер — до суржикокалік мовоспас гряде!...

ТЕ-raz — то ТЕ-пер: навіки!
Zaraz — то зараз: завжди!
Коли позбудуться суржиконедоріки -
"Сїйчасної" россобіди?
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Прозріймо мовобалаканням: на славу Кубані та її кубанчат-бгалачкенят - без жодної байдужости та забобонів: Забаньмо банальність "русскава їзьіка"! - 11 вересень 2017 at 1:35 PM

Як? - Забагакаймо'го й забалакаймо'го мовою! Я виріс з отим староукраїнським: "Священник багакає в церкві" - а також із: "Колись баби баяли хворим дітям"! Що я маю з отим чинити - як теє осмислити? Чому оте не мово-бай-дуже? Якою фатальною (доленосною за мововироком) чи апофатичною мовобайкою, якою філософською інфантерією чи мовомогутнім меґафоном - отеє нам моводобагакати та моводобалакати? Етимон в слові "багакати" - належить до найпервіснішої праіндоевропейськос ти мовлення, яку українська мова вспадкувала: лиш гляньмо на лексичне та семантичне поле. Й отак подолаймо насильницьку россо-афазію, неміч мовобагакати-й-мовобалакати! Наші рідні козачата та й кубанчата, незагадково - розмовляли саме під найпервіснішою слов'янською категорією: балачкою! Годі багакати та балакати забобонами та евфемізмами.

Лиш забобони (од за-бга-бга-ти бгагаканням) залишились! Але і не бануймо (Proto-Indo-European *bʰn̥h₂-é-ti,) і не будьмо байдужими: мовобаяння в пригоді стане! Отака-то наша дбайлива бана́ (Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол.ІІІ.116!)...

Як забанити банальність "русскава мїра" - збаналізованого "русскава зла" та банального "русскава убїждєнїя-бїдой-бїднатой-пабєдой"? -  Та цур і ба усім - бо отак: релевантністю та життєздатністю та життєдайністю органічної української, її одвічним та довічним мовоґрунтом та мововрожаями.

Російська також стає і релевантним (небанальним - бо здебаналізованим українською!) фоном бандитизму й контрабанди антислов'янства та деслов'янізації-деіндоевропеїзації в українську мову та український ум.

Мовофонетика та індоевропейський корінь - стають в пригоді: ось отаке вони професійно, фонологічно, та поліфонічно набгагакали:

*bhā-; Proto-Indo-European root meaning "to speak, tell, say."

Слово: ба́ю,
Ближайшая этимология: ба́ять, ба́ить "говорить", укр. ба́яти "рассказывать", русск.-цслав. баю, баяти "рассказывать, заговаривать, лечить", болг. ба́я "колдую", сербохорв. ба̏jати "колдовать", словен. bájati "болтать, говорить, заклинать", чеш. bájiti "говорить, болтать", польск. bajać "болтать", в.-луж. bać -- то же, н.-луж. bajaś.

Дальнейшая этимология: Исконнородственно греч. φημί, дор. φαμί "говорю", φήμη, дор. φά̄μᾱ "голос, молва", φωνή-ФОНЕ "голос", лат. fāri "говорить", fābula "речь, рассказ", др.-исл. bón, bǿn, арм. ban "слово, речь" и т. д.; Сюда не относится лит. bóju, bóti "обращать внимание" -- переразложение лит. atbóti, dabóti "обращать внимание, заботиться", которое заимств. из польск. dbać; Дальнейшее см. выше, на ба́сня.
Комментарии Трубачева:
Слово: ба́ю,Ближайшая этимология: ба́юшки, ба́ю, отсюда (у)баю́кать. По мнению Брандта (РФВ 18, 27), это выражение связано с ба́ю "говорю". Ср., однако, бай-бай.

БА́ЯТИ, баю, баєш, недок., перех., фольк. Говорити, розповідати. Що говорять, то й виговорять. — Що бають, то й вибають (Номис, 1864, № 7810); Якби нам хата тепла та люди добрі, казали б ми казку, баяли байку до самого світу (Леся Українка, V, 1956, 200); Омелько заходився казку баяти (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 528).
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

Продовження: Анти-забобон: балакаймо, бануймо, не байдужіймо, забавляймось! - harnack - 11 лютого 2021, 01:41:

Звідтіля:

Забануймо (*bhā-(2): бга-нуймо!) за мовозагадками — не будьмо байдужими (*bhā-: бга-й-дужими: не збайдужіймо), а забавляймося (бга-витись) мовою.   ...  Оці (похідні од фоно-bhā-) глибокі українізми (їх дастьбі в російській) та індоевропеїзми варто зтематизувати повніше й окремо. З словом «банувати» - уся моя рідня прожила багато століть, як і західні слов'яни, як і неслов'яни — румуни та мадяри. Дві попередні теми, глибинні смисли соборного логосу кореня «bha-» (бо світлозвук - первісна єдність мовобуття: фото-бга-1 + фоно-бга-2) — трішки розвинули: Забаньмо банальність "русскава їзьіка"! (11 вересень 2017)  та Мадярська мова - та українці-русини (13 листопада 2020). Укр. Етимологічний Словник не знає звідкіля етимологія «банувати» (бга-нувати), бо ані не знає, звідкіля багакати (бга-гакати). Ще трудніше дізнатися про етимон в «банувати» іншим мовам, віддаленішим од індоевропейської аніж українська (також: слово не є просто запозиченим з мадярської, яка його дістала з слов'янського субстарту Панонії). Як і слово гадка — російській невідоме банувати (її треба добаяти всякими фабуляціями). Банувати (за відсутністю) + бути байдужим (нейтральним) + забавлятись (присутністю). Бануймо за мовозабавами: ото мовобана та мовонебайдужість! Бо російська — геть, до самого збайдужіння та зубожіння - знеглуздила та здеслов'янізувала (=знемовила) українців. Мовмо ж про передумови та умови мовного та вимовного — бо ж забавного розуміння безлічі екзистенціалів та балачок (= за-бга-лакати: започаткувати мовлення, стати людиною) багатьох цивілізацій саме українською: мова-логос, атараксія, апатія, аномія, Нірвана, Sorge (у Гайдеґґера — антонім «байдужости»), мововідвага й мовобитва ґіґантів тощо! Ото фономахія (бгаборство) та логомахія та мовомахія!  Мово-немовля — знову глибоко індоевропейське! Ото бесіда!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

1) Я щойно мовив, отепер мовлю - і зараз мовитиму: де саме граматичний момент ОТЕПЕРІШНЬОГО мовлення триває ОТЕПЕР! (Отже: отут - чому недоріки не мовлять "ОТЕПЕР"!). Але суржикословник має суржикотеперішній час - який триває і відбувається "зараз_ІБА_СЇЙЧАС"!

Себто - отут про отепер: уривок звідсіля:

ОТЖЕ: Оце таки отут та отепер - отак: казати = вказувати = показувати = доказувати! - Sep. 3rd, 2016 at 3:12 PM:

ОТЖЕ - ОТО (=ОСЬ-ТО) ТОТОЖНІСТЬ та анти-НІСЕНІТНІСТЬ: ОЦЕ ОСЬ ЯК: ОТУТ і ОТАМ -  ОТАК! (вказівні частки: = ОСЬ ТАК, ОТ ТАК!). Цікаво, що для "оце" (= ОТ СЕ) - совєто-словник вже не верзе "розм." - та й неохочий пояснити звідкіля ОТАМ мовонасущне "о-" (= ОСЬ)! Онде та осьде (= рос. здесь: СЕ -ДЕ-се!) мовомогутність промовляє. ОТАК (= ОСЬ-ТАК, ОТ-ТАК) нам каже та вказує та показує та доказує отой Шевченко: отакої!

ОТЖЕ: Чому отеперішні та нинішні українці - не вживають слова ОТЕПЕР (ОСЬ-ТЕПЕР, ОТ-ТЕПЕР) та ОТУТ (які аж і сам Шевченко вживав?) - бач парадигматично ж вживають "ось", "отже", ОЦЕ, ОТАК...ітд? Бо чогось саме отакого  - дастьбі в російській: отому для "сїйчас" - КАЖУТЬ недоречне "зараз"! Часо-вказують та дейктично показують по-російськи, російським концептом-духом ("сїйчас": МФА: [sʲɪ(ɪ̯)ˈt͡ɕas]) - але через українське слово ("зараз" - концепт якого ґвалтують російським концептом). І не вживають для "сїйчас" оте українське та доречне -  "отепер/тепер". Отому й неспроможні показати-вказати-сказати-доказати - своє місцезнаходження в українському часі: животіють безкоординатно, без органічної мово-вісі, уточненої точки, часоцентру - розгублені, ніким не мово-вказані чи вказівно доказані: ОТОЖ - в СУРЖИКУ (в суржиці)!

Та бач: оте саме слово ТЕПЕР - постало через отой дейксис, вказівний займенник "ТЕ" (ТО) та порядковий числівник "ПЕРВЕ": ОТУ нашу ОТЕПЕРІШНІСТЬ (=ось + те +  первісніше: ЧАСОВА ПЕРВІСНІСТЬ) -  розуміємо саме через оту індоєвропейську ВКАЗІВНІСТЬ! "Зараз" - не може бути "тепер", "тепер" - є ранішим за "зараз" (за = поза, поза-раз - є пізнішим за "тепер" - "зараз" є за, поза отим "отепер/тепер")!  "Ось" не є розмовним, "тепер" - також не є розмовним для совєтословника, але їхня українська та природна синтетика ("отепер"), за словником, якимось чудом, стає розмовною. Ото логіка!

ОСКІЛЬКИ російська не має ДЕЙКТИЧНОЇ, вказівної синтетики між словом ОСЬ- (дивись: ВОТ) та іншими словами - то знемовлені російською вкраїнці, саме ОТАКІ недоріки-вкраїнці, гадають, що мово-показувати (=мово-казати!) не годиться, що то є просто-розмовно чи просто-народно (отак невігласи прозивають точну та уточнювальну та вказівну мововлучність, та саме отак, касна-недолуго, вказують на одвічну українську, індоєвропейську органіку мови)!

Покажімо ж знемовленим українцям вказівну мовомогутність української: мовопромовність внутрішньої форми та внутрішнього духу індоєвропейських мов, успадковані з найпрадавнішої індоєвропейської органіки - якої в російській обмаль чи дастьбі!

ДАЛІ!
   
Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!

ДАЛІ!

Насамперед - щодо спільного етимону й кореня індоєвропейської органіки та ґрунту - ану покажімо (=провчімо, доКАЖІмо) недорікам як порозумнішати (і де саме  індоєвропейські раки зимують: казати = показувати = вчити ітд.: киньмо в недорік мово-диск!): deictic (вказівний) = disk (n.)-диск, teach (вчити) = decent (docere:  вчити) = diction (dicere: казати, dicere est docere: казати є вчити!) = token = digit = doctor = doctrine = dogma = docile = dignity = paradigm = dictator = veridical (правдомовець) = dictate = abdicate (v.) = dictionary = indication = vindication (n.) = index = dexter-ity (десниця) = doxology = orthodox = judge (складне: суддя, судити, казати закон) = judgment (судження) etc. Ото індикатор мововіри правовірним мововірянам.

А отут та отепер продовжімо отак: Антоненко-Давидович казав отаке про "так/отак":

Франко: Отак він вичекав, поки минула страшна небезпека.

Отак і так; Так і отак — уживається в розповідях при згадці, повторному повідомленні про що-небудь. А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Тарас Шевченко, II, 1963, 128).

То сяк, то так; То так, то сяк див. так; То там, то сям (там, тут); То тут, то тамдив. там; То туди, то сюди див. туди.
♦ То сим, то тим боком див. бік.

А отепер і отуди  - і ОСЮДИ:

ОСЮДИ, присл., розм. Осе, у це місце; ось до цього місця; ось сюди (супроводжується звичайно вказівним жестом для уточнення, підсилення). [Катря:] Мама казали, щоб обідали тоді, як сонце осюди до печі буде світить (Степан Васильченко, III, 1960, 248); — Ото там.. моя хата колись була. Це я її не дуже давно.. переніс осюди, де тепер (Гнат Хоткевич, I, 1966, 97).

Отож-то й є; Отож-то й воно; Отож-бо й є; Отож-бо й воно — уживається як повчальна або докірлива вказівка на що-небудь у знач. у тім то й річ. ІТД!

Дейксис-вказування касна-головою, не лиш россо-перстом (ото не божий, мовохульний перст) - примушує (всупереч і гожій генеалогічній мовопам'ятті: оттут та оттепер) недорікокріпаків до російської та до суржику:

Ото дейксис - отим знемовленим поклоном,
Потворним кріпацьким суржикополоном!
Розкріпачмось мово-плоттю-й-кров'ю - мово-лоном:
Мово-блискавкою-й-громом - мово-дзвоном!
Вкажімо на оту мово-вічність - отеперішнім мово-троном!

Шевченко: Отойді мене, мій друже,
Зови на пораду.
Отойді згадай в пустині,
Далеко над морем...
   
Заради історичної мовосвідомости, мовосовісти, та мовосумління:

Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків! - Врода
25 березня 2011 19:26:00


"Аякже: аднаабразнає пафтарєнїє - маАААть кацапаучєнїя!"

Отеє варто мовоповторити таки отепер - в отеперішнім же мовомоменті:
Бо "каснаученїє" - має бути знищено дощенту!
Отеє "нїпанятна" (не зрозуміло) россодирегенту:
Бо путьїнокапут - зазнав Луциперо-проценти! ... ітд!


Останнє редагування: 10 листопада 2023 19:29:51 від Врода
   
Ще один допис про святе слово тепер/отепер та святе слово зараз/вмить - звідтіля (harnack 4 травня 2018):

Отеперішні українці не воліють спасти, виправити, зневихнути (Гамлет) український теперішній час - вже отепер:

Дай ми, Отче, ангелолегіони ἄρτι-отепер,
Бо зараз, за мить - то буде запізно:
Луципер зійде із пекельних сфер -
Й почнеться Апокаліпсис прегрізно!
Вже отепер навчи спасати Вітчизну -
Теперішніх українців з часогнилизни!

Хрищення Ісуса та часохрищення українців: хай збудуться нарешті мовочаси:

⁹ І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.
¹⁰ І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. ¹¹ І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його! ¹² І зараз повів Його Дух у пустиню. ¹³ І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи. ¹⁴ А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, ¹⁵ і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!
Огієнко: Від Марка 1:9-15

Для зросійщених недорік наведу російською (пізніше й іншими мовами та грецькою)  - де зараз не є сейчас, а саме тотчас (=вмить), чи доречні синоніми (скрізь в оцій Євангелії отам отого - безліч):

⁹ И было в те дни, пришел Иисус из Назарета Галилейского и крестился от Иоанна в Иордане. ¹⁰ И когда выходил из воды, тотчас увидел Иоанн разверзающиеся небеса и Духа, как голубя, сходящего на Него. ¹¹ И глас был с небес: Ты Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение. ¹² Немедленно после того Дух ведет Его в пустыню. ¹³ И был Он там в пустыне сорок дней, искушаемый сатаною, и был со зверями; и Ангелы служили Ему. ¹⁴ После же того как предан был Иоанн, пришел Иисус в Галилею, проповедуя Евангелие Царствия Божия ¹⁵ и говоря, что исполнилось время и приблизилось Царствие Божие: покайтесь и веруйте в Евангелие.
Марка 1:9-15 © Библия Онлайн, 2003-2023.
   
Для зросійщених-знемовлених-знетеперішнених недорік наведу російською (пізніше й іншими мовами та грецькою)  - де зараз не є сейчас, а саме тотчас (=вмить), чи доречні синоніми (скрізь в оцій Євангелії отам отого - безліч):

Біблія Огієнка та українське часоспасіння та темпоральна часосотеріологія та повсякчасна й повсюдна свята мовотерапія: мововчасний Часо-Святий Дух - українців може легко нарозумити щодо сутих органічних українізмів: тепер/нині, тепер/отепер, та зараз/вмить/негайно:

³¹ Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
³² Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його! ³³ Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер. ³⁴ Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! ³⁵ По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. ³⁶ А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
Від Івана 13:31-36

Російською для суржикозросійщених - щоби їх зотеперішнити українським теперішнім часом, який триває й манає саме отепер, бо зараз/скоро/вмить/незабаром - вже настане мовомайбутній час (ото педагогічний парадокс: їх треба вчити російською, нема поради):

³¹ Когда он вышел, Иисус сказал: ныне [НИНІ/ТЕПЕР] прославился Сын Человеческий, и Бог прославился в Нем. ³² Если Бог прославился в Нем, то и Бог прославит Его в Себе, и вскоре [ЗАРАЗ] прославит Его. ³³ Дети! недолго уже быть Мне с вами. Будете искать Меня, и, как сказал Я Иудеям, что, куда Я иду, вы не можете прийти, так и вам говорю теперь. ³⁴ Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга. ³⁵ По тому узна́ют все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою. ³⁶ Симон Петр сказал Ему: Господи! куда Ты идешь? Иисус отвечал ему: куда Я иду, ты не можешь теперь за Мною идти, а после пойдешь за Мною.
Иоанна 13:31-36

Англійською та оригінальною грецькою:

John 13:31

31 Therefore, when he was gone out, Jesus said, Now [3568 [e] Nyn Νῦν Now: НИНІ-ТЕПЕР] is the Son of man glorified, and God is glorified in him. 32 If God be glorified in him, God shall also glorify him in himself, and shall straightway [2112 [e] euthys εὐθὺς immediately-ЗАРАЗ] glorify him. 33Little children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now [737 [e] arti ἄρτι now: ОТЕПЕР] I say to you. 34A new commandment I give unto you, That ye love one another; as I have loved you, that ye also love one another. 35By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another. 36 Simon Peter said unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered him, Whither I go, thou canst not follow me now [3568 [e] nyn νῦν now: ТЕПЕР]; but thou shalt follow me afterwards.

"Nyn" - одноетимонне з "нині [тепер]", ἄρτι - тотожне з "отепер", εὐθὺς - тотожне з "зараз"!

Огієнкова Біблія мала би часонарозумити россогрішних недорік!

Останнє редагування: 12 грудня 2023 21:44:27 від Врода
   
Біблія Огієнка та українське часоспасіння та темпоральна часосотеріологія та повсякчасна й повсюдна свята мовотерапія: мововчасний Часо-Святий Дух - українців може легко нарозумити щодо сутих органічних українізмів: тепер/нині, тепер/отепер, та зараз/вмить/негайно...

Продовжуймо часотерапію Мово-Святим Дейктичним Духом. Українські церковні недоріки - навіть немічні вивчити рідну мову, а бути теологами - й поготів: і не збагнули би вчасність Апокаліпсису чи вчасність Отепер-Спаса та Отепер-Спасіння (категорію присутности-Praesentia Dei + Praesentia Numinis + Praesentia carnalis Christi - не збагнути без мововчасности та правильного часочленування): щойно-присутність (минула) - то не отепер-присутність (отеперішня) - і то не зараз-присутність (негайно майбутня)!

Розгубленим в мовочасі та мовопросторі - вкажімо на елементарні та базисні координати існування дейктичної моволюдини: Я + ОТУТ + ОТЕПЕР: Deixis:

Дейксис






Останнє редагування: 10 січня 2024 20:46:31 від Врода
   
допис проти сїйчаснїкав-заразчан-суржикописьменників - та про самого мовомогутнього-тож-отеперішнього-бо-вічного ФранкаМова: 6 березня 2019, 19:44:56)

Ото цікаве про шорстких-жорстких маламаскалят-суржикенят - з Етимологія: 23 грудня 2013, 13:27:11: уроки од Франкового Лиса Мово-Микити звідтіля:

"Знову - доказ коґнітивного суржико-дисонансу: для Вас випадкова та історична суржикостихія - є законом для мови та для мовної логіки та філософії. Від совєтоосвіти та суржиконевігласів та недорікуватих неуків - годі вимагати розуміння теорії синонімії та концепту «суржик»! І йому навіть не стидно за його неосвіченість! Доказ - наскільки лінгвістична безвідповідальність опанувала Україною.

Вам ще залишилось навчити Франка не тільки недоречного «зараз» - але і що то отаке «суржикошерсть». Бідолашний український Лис Микита - зійде з глузду за Вашою теорією синонімії та за Вашим розумінням мови (здається - Ви є еталоном та емблемою суржикоукраїнців яко інертних пацієнтів суржику та немічних жертв російської):


Новий вкраїнський Лис Микита -
Читає синонімії словник -
Який'му каже: твоя ВОВНА суржиком шита:
Не маєш ШЕРСТІ як ти звик!


Отак Суржико-Микита - зійде з глузду! І піде із отим одкровенням до української вівці - після того як навчився суржико-синонімів з совєтословників:

Вкраїнська вівце - маєш шерсть свинячу:
В Україні кожний недоріка теє кряче -
А пропащії лінгвісти - тим паче:
Змуміфікуймо їх суржиком, одначе -
Нехай всі нащадки їх побачуть!
"

Скажімо отепер строго (не россо-жорстко): Прядиво мовововни ("рукописи") - ніколи не зникне і не згорить!
   

Цю тему переглядають:

0 Користувачів і 1 гість
 
Повна версія